Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Салтівська культура або Салтівсько-Маяцька культура (датується приблизно 700—1000 роками н. е.) — археологічна культура залізної доби, що виникла у народів Хозарського каганату переважно в лісостепу й степу Надозів'я, Подоння, Волго-Донського межиріччя, у Передкавказзі під час їх переходу від кочового способу життя до осілого.
| Салтівська культура | |
 | |
| Країна | Хозарський каганат |
|---|---|
| Місце розташування | Східна Європа |
| Попередник | Пеньківська культура |
| Наступник | Київська Русь |
 Салтівська культура у Вікісховищі | |
Салтівська культура загинула під ударами печенігів на початку X сторіччя. Назву має від могильника, відкритого в 1900 році поблизу села Верхній Салтів (тепер Вовчанського району Харківської області), де виявлено також залишки великого (понад 120 га) міста VIII-X сторіччя з кам'яною цитаделлю і посадом. З інших городищ Салтівської культури найвідоміше Маяцьке (Воронізька область), яке використовується у Росії у назві «Салтівсько-маяцька культура».
У вузькому сенсі — культура аланського населення лісостепової частини Подоння, що склалася в результаті переселення у цей регіон аланських племен. Генетично пов'язана з культурою аланів Північного Кавказу. У широкому сенсі Салтівську культуру прийнято визначати як «державну культуру Хозарського каганату» і включають в її ареал степове Подоння, Приазов'я, Тамань, Східний Крим, Нижнє Поволжя і Прикаспійський Дагестан. У цьому випадку культура підрозділяється на два локальних варіанти: лісостеповий — аланський, який в антропологічному сенсі представлено доліхокефальним населенням, і степовий, умовно званий «болгарським» з брахікефальним населенням. Останній, в свою чергу, також поділяється на декілька територіальних варіантів. Ця точка зору вперше висловлена (у вигляді гіпотези) М. І. Артамоновим в 1950-і роки, що об'єднав салтівські пам'ятники з типологічно й історично близьким районом Нижнього Подоння. Остаточне оформлення концепція отримала в роботах С. А. Плетньової, ставши загальноприйнятою. На початок XXI пряма тотожність СМК з Хазарією залишається широко використовуваним у науковій літературі, хоча і зазнає критики з боку деяких дослідників.
Пам'ятки
Пам'ятки Салтівської культури (тепер відомо близько 200): залишки стоянок, поселень, міст, могильників. При розкопах поселень Салтівської культури виявлено залишки жител, господарчих споруд, ремісничих майстерень тощо, а також численні зразки керамічного посуду, знарядь праці і виробів ремісників та скарби срібних монет і речей східного і візантійського походження.
Культура алан
Аланський варіант культури характеризується хліборобським типом поселень з напівземлянковими житлами, замками з білокам'яними стінами і катакомбним обрядом поховання (разом з померлими в поховальні камери клали зброю, прикраси, посуд тощо)
Культура давніх булгар
Булгарський варіант культури характеризується тимчасовими стоянками з юртоподібними житлами та могильниками з похованнями у вузьких ямах зі значно біднішим інвентарем.
Культури, подібні салтівській культурі, і поодинокі пам'ятки, відомі в районах поширення : у східному Криму, на середньому Поволжі і долині Дунаю.
Хозарські міста
Населення салтівської культури поза поселеннями й стоянками жило у великих містах, як Фанагорія, Саркел та інших.
Культура у Пензенській області
На території Пензенської області пам'ятки культури відносяться приблизно до 900—1015 років. Поховальний обряд мордви у верхів'ях річки Мокші свідчить про вплив на мордву населення салтівсько-маяцької культури наприкінці 1-го тисячоріччя, що, ймовірно, є віддзеркаленням етнічних контактів, політичним та культурним впливом, підпорядкуванням.
Див. також
Примітки
- Плетнёва, 1999.
- Афанасьев Г. Е. Де ж археологічні свідчення існування Хазарського каганату?. — М. : Наука, 2001. — № 2. — С. 43—55. — ISSN 0869-6063.
- Тортика A. A. Северо-Западная Хазария в контексте истории Восточной Европы (вторая половина VII — третья четверть X вв.) [ 2 листопада 2019 у Wayback Machine.] — Харьков: ХГАК, 2006. — 553 с.
- Среднецнинская мордва 8–11 вв. Саранськ. 1969.
- Степи Евразии в эпоху средневековья. Москва. 1981.
- А. В. Расторопов (2001). Салтово-Маяцкая культура / Пензенская энциклопедия. Москва: Научное издательство «Большая Российская энциклопедия».
Джерела та література
- Приходнюк О. М. Салтівсько-Маяцька культура [ 9 липня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 426. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Мерперт Н. О генезе салтовской культуры. Краткие сообщения Ин-та истории материальной кудьтуры. вып. 36. М. 1951; (рос.)
- Мерперт Н. К вопросу о древнейших болгарских племенах. Казань 1957;(рос.)
- Артамонов М. История хазар. П. 1962;(рос.)
- Березовець Д. Слов'яни й племена салтівської культури. Археологія, т. 19. К. 1965;
- Плетнева С. От кочевий к городам. Салтово-маяцкая культура. М. 1967. (рос.)
- Лігостаєва С. За що Віщий Олег хотів помститися нерозумним хозарам? [ 21 грудня 2020 у Wayback Machine.] // «Укрінформ», 20 грудня 2020
 | Це незавершена стаття з археології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Saltivska kultura abo Saltivsko Mayacka kultura datuyetsya priblizno 700 1000 rokami n e arheologichna kultura zaliznoyi dobi sho vinikla u narodiv Hozarskogo kaganatu perevazhno v lisostepu j stepu Nadoziv ya Podonnya Volgo Donskogo mezhirichchya u Peredkavkazzi pid chas yih perehodu vid kochovogo sposobu zhittya do osilogo Saltivska kultura KrayinaHozarskij kaganat Misce roztashuvannyaShidna Yevropa PoperednikPenkivska kultura NastupnikKiyivska Rus Saltivska kultura u Vikishovishi Roztashuvannya Saltivskoyi kulturi na mapi Saltivska kultura zaginula pid udarami pechenigiv na pochatku X storichchya Nazvu maye vid mogilnika vidkritogo v 1900 roci poblizu sela Verhnij Saltiv teper Vovchanskogo rajonu Harkivskoyi oblasti de viyavleno takozh zalishki velikogo ponad 120 ga mista VIII X storichchya z kam yanoyu citadellyu i posadom Z inshih gorodish Saltivskoyi kulturi najvidomishe Mayacke Voronizka oblast yake vikoristovuyetsya u Rosiyi u nazvi Saltivsko mayacka kultura U vuzkomu sensi kultura alanskogo naselennya lisostepovoyi chastini Podonnya sho sklalasya v rezultati pereselennya u cej region alanskih plemen Genetichno pov yazana z kulturoyu alaniv Pivnichnogo Kavkazu U shirokomu sensi Saltivsku kulturu prijnyato viznachati yak derzhavnu kulturu Hozarskogo kaganatu i vklyuchayut v yiyi areal stepove Podonnya Priazov ya Taman Shidnij Krim Nizhnye Povolzhya i Prikaspijskij Dagestan U comu vipadku kultura pidrozdilyayetsya na dva lokalnih varianti lisostepovij alanskij yakij v antropologichnomu sensi predstavleno dolihokefalnim naselennyam i stepovij umovno zvanij bolgarskim z brahikefalnim naselennyam Ostannij v svoyu chergu takozh podilyayetsya na dekilka teritorialnih variantiv Cya tochka zoru vpershe vislovlena u viglyadi gipotezi M I Artamonovim v 1950 i roki sho ob yednav saltivski pam yatniki z tipologichno j istorichno blizkim rajonom Nizhnogo Podonnya Ostatochne oformlennya koncepciya otrimala v robotah S A Pletnovoyi stavshi zagalnoprijnyatoyu Na pochatok XXI pryama totozhnist SMK z Hazariyeyu zalishayetsya shiroko vikoristovuvanim u naukovij literaturi hocha i zaznaye kritiki z boku deyakih doslidnikiv Pam yatkiPam yatki Saltivskoyi kulturi teper vidomo blizko 200 zalishki stoyanok poselen mist mogilnikiv Pri rozkopah poselen Saltivskoyi kulturi viyavleno zalishki zhitel gospodarchih sporud remisnichih majsteren tosho a takozh chislenni zrazki keramichnogo posudu znaryad praci i virobiv remisnikiv ta skarbi sribnih monet i rechej shidnogo i vizantijskogo pohodzhennya Kultura alanAlanskij variant kulturi harakterizuyetsya hliborobskim tipom poselen z napivzemlyankovimi zhitlami zamkami z bilokam yanimi stinami i katakombnim obryadom pohovannya razom z pomerlimi v pohovalni kameri klali zbroyu prikrasi posud tosho Kultura davnih bulgarBulgarskij variant kulturi harakterizuyetsya timchasovimi stoyankami z yurtopodibnimi zhitlami ta mogilnikami z pohovannyami u vuzkih yamah zi znachno bidnishim inventarem Kulturi podibni saltivskij kulturi i poodinoki pam yatki vidomi v rajonah poshirennya u shidnomu Krimu na serednomu Povolzhi i dolini Dunayu Hozarski mistaNaselennya saltivskoyi kulturi poza poselennyami j stoyankami zhilo u velikih mistah yak Fanagoriya Sarkel ta inshih Kultura u Penzenskij oblastiNa teritoriyi Penzenskoyi oblasti pam yatki kulturi vidnosyatsya priblizno do 900 1015 rokiv Pohovalnij obryad mordvi u verhiv yah richki Mokshi svidchit pro vpliv na mordvu naselennya saltivsko mayackoyi kulturi naprikinci 1 go tisyachorichchya sho jmovirno ye viddzerkalennyam etnichnih kontaktiv politichnim ta kulturnim vplivom pidporyadkuvannyam Div takozhIstoriko arheologichnij muzej zapovidnik Verhnij Saltiv Yutanovske gorodishePrimitkiPletnyova 1999 Afanasev G E De zh arheologichni svidchennya isnuvannya Hazarskogo kaganatu M Nauka 2001 2 S 43 55 ISSN 0869 6063 Tortika A A Severo Zapadnaya Hazariya v kontekste istorii Vostochnoj Evropy vtoraya polovina VII tretya chetvert X vv 2 listopada 2019 u Wayback Machine Harkov HGAK 2006 553 s Srednecninskaya mordva 8 11 vv Saransk 1969 Stepi Evrazii v epohu srednevekovya Moskva 1981 A V Rastoropov 2001 Saltovo Mayackaya kultura Penzenskaya enciklopediya Moskva Nauchnoe izdatelstvo Bolshaya Rossijskaya enciklopediya Dzherela ta literaturaPrihodnyuk O M Saltivsko Mayacka kultura 9 lipnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 426 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Merpert N O geneze saltovskoj kultury Kratkie soobsheniya In ta istorii materialnoj kudtury vyp 36 M 1951 ros Merpert N K voprosu o drevnejshih bolgarskih plemenah Kazan 1957 ros Artamonov M Istoriya hazar P 1962 ros Berezovec D Slov yani j plemena saltivskoyi kulturi Arheologiya t 19 K 1965 Pletneva S Ot kochevij k gorodam Saltovo mayackaya kultura M 1967 ros Ligostayeva S Za sho Vishij Oleg hotiv pomstitisya nerozumnim hozaram 21 grudnya 2020 u Wayback Machine Ukrinform 20 grudnya 2020 Ce nezavershena stattya z arheologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi