Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ютановське городище — археологічний комплекс Салтівської культури. Розташовано на правому березі річки Оскіл у Волоконовському районі Бєлгородської області. Назву має по селу (морд. ютамо — «прохід», «перехід» ). Комплекс має у своєму складі городище, три селища (Ютановка I, Ютановка II, Середньо-Луб'янське), селище металургів, і два катакомбні могильники (Ютановський та Нижньолуб'янський). На території комплексу розташовувався, можливо, найбільший для того часу у Східній Європі металургійний центр. На основі досліджень залишків сиродутного горна специфічної конструкції комплексу, було отримано чітке уявлення про будову чорнометалургійного горна у населення Салтівської культури лісостепової зони.
| Ютановське городище | |
 | |
| Країна |  Росія |
|---|---|
| Адміністративна одиниця | Волоконівський район |
| Статус спадщини | d |
 Ютановське городище у Вікісховищі | |
Координати: 50°30′ пн. ш. 37°48′ сх. д. / 50.500° пн. ш. 37.800° сх. д.
Загальна характеристика пам'ятника
В 1926 році пам'ятник було розкопано експедицією під орудою . Досліджували в 1981—1984 рр. під орудою Г. Є. Афанасьєва. На дослідженій площі Ютановського комплексу (1440 м²) було виявлено чотири житлових споруди (одна вивчена на городище, три — на селищі).
На городище виявлена значна виробнича зона з 92 ремісничими спорудами. З них 3 гончарних майстерень і 25 залізоробних горен, інші споруди відносять до повного чорнометалургійного циклу. До городища впритул прилягають три поселення площею близько 6 га.
У Ютановському могильнику виявлено свинцеві кистені, а на городище також кам'яний обушок яйцеподібної форми, з наскрізним каналом.
За оборонні споруди використовували дерев'яні конструкції без застосування каменю або сирцевої цегли.
За припущенням істориків саме на території цього села близько десяти століть тому знаходилося стародавнє місто Арса — столиця Арсанії.
Металургійний комплекс
На Ютановському селищі, яке досліджували в 1979 р, знайдено всього одне горно, але огляд ділянки пам'ятки, зруйнованого дорогою, свідчить про більшу їх кількість. Це, поряд з наявністю виробничої ями, говорить про роботу «на замовлення», тобто про початковий етап виділення цього виду діяльності у самостійне ремесло — його відокремленні.
Ютановський металургійний комплекс виділяють серед пунктів чорної металургії Салтівської культури за кількістю досліджених виробничих металургійних споруд, їхньою типологією, рівнем розвитку металургійного виробництва. Він був одним з найбільших центрів металургійного виробництва Салтівської культури, які постачали продукцію для ковальської обробки.
Металургійний комплекс розташовано в околицях Ютановського городища, у найвигіднішій точці перетину транспортної мережі долини Оскола з мережею шляхів сполучення басейну Сіверського Дінця, з одного боку, і з мережею доріг Тихої Сосни — Дон, з іншого (Афанасьєв, 1993), на захід за 50 -100 км річка Ворскла, що впадає в Дніпро, все це дозволяло постачати продукцію металургійного виробництва та продукцію металообробки на ринок збуту.
Металурги при виробництві металу застосовували в основному сиродутні горни I типу, основним конструктивним елементом якого є колбоподібний тигель.
Стаціонарна, спеціалізована, з цілорічним функціонуванням чорнометалургійна майстерня з сиродутним горном I типу призначалася для виплавки металу в приміщенні, коли поза приміщенням були несприятливі для металургійного виробництва кліматичні умови.
Сиродутні горни Ютановського металургійного комплексу, витоки яких йдуть в історію тюрків, виявлені на аланській археологічній пам'ятці. Можливо, в II половині VII століття по Р. Х., між Осколом і Сіверським Дінцем розселяється чергова тюркська переселенська «хвиля», яка прийшла зі східних областей Тюркського каганату, яка і довела початкові конструкції сиродутних горнів до високого рівня.
Таким чином в околицях сучасної Ютановки розташовувався найбільший для того часу у Східній Європі металургійний центр Салтівської культури, основу якого складали унікальні чорнометалургійні технічні установки, не тільки не мають собі рівних, але і дозволяють розглядати салтівське металургійне виробництво як особливу галузь господарства — ремесло, диференціація всередині якого проходила в залежності від виду вихідного продукту.
Примітки
- Жиров и др., 2005, с. 50.
- Афанасьев, 1987
- Николаенко, 1995, с. 4—26.
- Николаенко, Степовой, 2008, с. 62.
- Крыганов, 1987.
- Николаенко, Степовой, 2005.
- Афанасьев, Николаенко, 1982. — С.168-175; Афанасьев, 1987. — С.77
- Степовой, 2010.
Література
- Афанасьев Г. Е. Население лесостепной зоны бассейна Среднего Дона в VIII—Х вв. // Археологические открытия на новостройках — 1987. Вып.№ 2. — 199 с.
- Афанасьев Г. Е., Николаенко А. Г. О салтовском типе сыродутного горна // Советская археология. — 1982. № 2.
- Николаенко А. Г. Булат из Ютановки: (быль о Русском каганате и средневековом городе Арса) / А. Г. Николаенко, А. В. Степовой. — Волоконовка, 2005. — 40 с.
- Жиров М. С., Жирова О. Я., Митрягина Т. А. Традиционный народный костюм Белгородчины: история и современность. — Белгород: ИПЦ «ПОЛИТЕРА», 2005. — 376 с. — .
- Колода В. В. Черная металлургия Днепро-Донского междуречья во второй половине I тыс. н.э.. — Харьков: РЦНИТ, 1999. — 244 с. — 300 экз. — .
- Крыганов А. В. Кистени салтово-маяцкой культуры Подонья // Советская Археология. — 1987. — № 2.
- Николаенко А. Г. Отчет об охранных работах в Ютановке в 1994 году. Волоконовка.. — Волоконовка. 1995. Архив ИА РАН, 1995.
- Николаенко А. Г. Отчет об археологических работах в Волоконовском районе Белгородской области в 1973 г.// НА ИА РАН. — Р. 1. № 4982.
- Николаенко А. Г. Металлургический горн салтово-маяцкой культуры у села Ютановка Белгородской области / А. Г. Николаенко, А. В. Степовой // Древности эпохи средневековья евразийской лесостепи: сб. науч. трудов. — Воронеж. 2008.
- Старикова С. В согласии с природой // Белгородская правда, 29.06.2011.
- Степовой А. В. Металлургическое производство населения лесостепного варианта салтово-маяцкой культуры. Диссертации на соискание ученой степени кандидата исторических наук — Воронеж: Воронежский государственный университет — 2010.
- Черноусов П. И., Мапельман В. М., Голубев О. В. Металлургия железа в истории цивилизации. — М.: МИСиС, 2005.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yutanovske gorodishe arheologichnij kompleks Saltivskoyi kulturi Roztashovano na pravomu berezi richki Oskil u Volokonovskomu rajoni Byelgorodskoyi oblasti Nazvu maye po selu mord yutamo prohid perehid Kompleks maye u svoyemu skladi gorodishe tri selisha Yutanovka I Yutanovka II Seredno Lub yanske selishe metalurgiv i dva katakombni mogilniki Yutanovskij ta Nizhnolub yanskij Na teritoriyi kompleksu roztashovuvavsya mozhlivo najbilshij dlya togo chasu u Shidnij Yevropi metalurgijnij centr Na osnovi doslidzhen zalishkiv sirodutnogo gorna specifichnoyi konstrukciyi kompleksu bulo otrimano chitke uyavlennya pro budovu chornometalurgijnogo gorna u naselennya Saltivskoyi kulturi lisostepovoyi zoni Yutanovske gorodishe Krayina Rosiya Administrativna odinicyaVolokonivskij rajon Status spadshinid Yutanovske gorodishe u Vikishovishi Koordinati 50 30 pn sh 37 48 sh d 50 500 pn sh 37 800 sh d 50 500 37 800Zagalna harakteristika pam yatnikaV 1926 roci pam yatnik bulo rozkopano ekspediciyeyu pid orudoyu Doslidzhuvali v 1981 1984 rr pid orudoyu G Ye Afanasyeva Na doslidzhenij ploshi Yutanovskogo kompleksu 1440 m bulo viyavleno chotiri zhitlovih sporudi odna vivchena na gorodishe tri na selishi Na gorodishe viyavlena znachna virobnicha zona z 92 remisnichimi sporudami Z nih 3 goncharnih majsteren i 25 zalizorobnih goren inshi sporudi vidnosyat do povnogo chornometalurgijnogo ciklu Do gorodisha vpritul prilyagayut tri poselennya plosheyu blizko 6 ga U Yutanovskomu mogilniku viyavleno svincevi kisteni a na gorodishe takozh kam yanij obushok yajcepodibnoyi formi z naskriznim kanalom Za oboronni sporudi vikoristovuvali derev yani konstrukciyi bez zastosuvannya kamenyu abo sircevoyi cegli Za pripushennyam istorikiv same na teritoriyi cogo sela blizko desyati stolit tomu znahodilosya starodavnye misto Arsa stolicya Arsaniyi Metalurgijnij kompleksNa Yutanovskomu selishi yake doslidzhuvali v 1979 r znajdeno vsogo odne gorno ale oglyad dilyanki pam yatki zrujnovanogo dorogoyu svidchit pro bilshu yih kilkist Ce poryad z nayavnistyu virobnichoyi yami govorit pro robotu na zamovlennya tobto pro pochatkovij etap vidilennya cogo vidu diyalnosti u samostijne remeslo jogo vidokremlenni Yutanovskij metalurgijnij kompleks vidilyayut sered punktiv chornoyi metalurgiyi Saltivskoyi kulturi za kilkistyu doslidzhenih virobnichih metalurgijnih sporud yihnoyu tipologiyeyu rivnem rozvitku metalurgijnogo virobnictva Vin buv odnim z najbilshih centriv metalurgijnogo virobnictva Saltivskoyi kulturi yaki postachali produkciyu dlya kovalskoyi obrobki Metalurgijnij kompleks roztashovano v okolicyah Yutanovskogo gorodisha u najvigidnishij tochci peretinu transportnoyi merezhi dolini Oskola z merezheyu shlyahiv spoluchennya basejnu Siverskogo Dincya z odnogo boku i z merezheyu dorig Tihoyi Sosni Don z inshogo Afanasyev 1993 na zahid za 50 100 km richka Vorskla sho vpadaye v Dnipro vse ce dozvolyalo postachati produkciyu metalurgijnogo virobnictva ta produkciyu metaloobrobki na rinok zbutu Metalurgi pri virobnictvi metalu zastosovuvali v osnovnomu sirodutni gorni I tipu osnovnim konstruktivnim elementom yakogo ye kolbopodibnij tigel Stacionarna specializovana z cilorichnim funkcionuvannyam chornometalurgijna majsternya z sirodutnim gornom I tipu priznachalasya dlya viplavki metalu v primishenni koli poza primishennyam buli nespriyatlivi dlya metalurgijnogo virobnictva klimatichni umovi Sirodutni gorni Yutanovskogo metalurgijnogo kompleksu vitoki yakih jdut v istoriyu tyurkiv viyavleni na alanskij arheologichnij pam yatci Mozhlivo v II polovini VII stolittya po R H mizh Oskolom i Siverskim Dincem rozselyayetsya chergova tyurkska pereselenska hvilya yaka prijshla zi shidnih oblastej Tyurkskogo kaganatu yaka i dovela pochatkovi konstrukciyi sirodutnih gorniv do visokogo rivnya Takim chinom v okolicyah suchasnoyi Yutanovki roztashovuvavsya najbilshij dlya togo chasu u Shidnij Yevropi metalurgijnij centr Saltivskoyi kulturi osnovu yakogo skladali unikalni chornometalurgijni tehnichni ustanovki ne tilki ne mayut sobi rivnih ale i dozvolyayut rozglyadati saltivske metalurgijne virobnictvo yak osoblivu galuz gospodarstva remeslo diferenciaciya vseredini yakogo prohodila v zalezhnosti vid vidu vihidnogo produktu PrimitkiZhirov i dr 2005 s 50 Afanasev 1987 Nikolaenko 1995 s 4 26 Nikolaenko Stepovoj 2008 s 62 Kryganov 1987 Nikolaenko Stepovoj 2005 Afanasev Nikolaenko 1982 S 168 175 Afanasev 1987 S 77 Stepovoj 2010 LiteraturaAfanasev G E Naselenie lesostepnoj zony bassejna Srednego Dona v VIII H vv Arheologicheskie otkrytiya na novostrojkah 1987 Vyp 2 199 s Afanasev G E Nikolaenko A G O saltovskom tipe syrodutnogo gorna Sovetskaya arheologiya 1982 2 Nikolaenko A G Bulat iz Yutanovki byl o Russkom kaganate i srednevekovom gorode Arsa A G Nikolaenko A V Stepovoj Volokonovka 2005 40 s Zhirov M S Zhirova O Ya Mitryagina T A Tradicionnyj narodnyj kostyum Belgorodchiny istoriya i sovremennost Belgorod IPC POLITERA 2005 376 s ISBN 5 98242 035 2 Koloda V V Chernaya metallurgiya Dnepro Donskogo mezhdurechya vo vtoroj polovine I tys n e Harkov RCNIT 1999 244 s 300 ekz ISBN 966 7367 08 8 Kryganov A V Kisteni saltovo mayackoj kultury Podonya Sovetskaya Arheologiya 1987 2 Nikolaenko A G Otchet ob ohrannyh rabotah v Yutanovke v 1994 godu Volokonovka Volokonovka 1995 Arhiv IA RAN 1995 Nikolaenko A G Otchet ob arheologicheskih rabotah v Volokonovskom rajone Belgorodskoj oblasti v 1973 g NA IA RAN R 1 4982 Nikolaenko A G Metallurgicheskij gorn saltovo mayackoj kultury u sela Yutanovka Belgorodskoj oblasti A G Nikolaenko A V Stepovoj Drevnosti epohi srednevekovya evrazijskoj lesostepi sb nauch trudov Voronezh 2008 Starikova S V soglasii s prirodoj Belgorodskaya pravda 29 06 2011 Stepovoj A V Metallurgicheskoe proizvodstvo naseleniya lesostepnogo varianta saltovo mayackoj kultury Dissertacii na soiskanie uchenoj stepeni kandidata istoricheskih nauk Voronezh Voronezhskij gosudarstvennyj universitet 2010 Chernousov P I Mapelman V M Golubev O V Metallurgiya zheleza v istorii civilizacii M MISiS 2005