Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Едвард Старший (англ. Edward the Elder, англосакс. Ēadweard se Ieldra; близько 874 або 870 — 17 липня 924), король Англії між 899 та 924 роками.
| Едвард Старший давн-англ. Ēadweard se Ieldra | |
|---|---|
 | |
| Король Англійців | |
| Правління | 26 жовтня 899 - 17 липня 924 |
| Коронація | 8 червня 900 Кінґстон на Темзі |
| Попередник | Альфред Великий |
| Наступник | Етельстан |
| Біографічні дані | |
| Імена | Edward, son of Alfred (Едвард, син Альфреда) |
| Народження | червень 874[1] d, Мерсія |
| Смерть | 17 липня 924[2] (50 років) d, Мерсія |
| Поховання | Нью Мінстер, Вінчестер |
| Дружина | Егвінна (одр. бл. 893 - померла 899) Ельфледа (одр. бл. 899 - померла 919) Едґіфу (одр. 919) |
| Діти | від Егвінни : Етельстан, Едіт (можливо) від Ельфледи: Етельвірд, Едвін, Огіва, Едгільла, Едіт, Ельгіва, Едфледа, Етельхільда від Едґіфу: Едмунд I, Едред, Едбурга, Едґіфа |
| Династія | Вессекси |
| Батько | Альфред I Великий |
| Мати | Еальсвіт |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Едвард Старший був сином короля Альфреда Великого. Він став сьомим королем Вессексу по смерті Альфреда у 899 році.
Едвард остаточно прогнав данів із східних областей Англії, які вони завоювали напередодні. Таким чином він продовжив справу батька.
Боротьба за престол
До моменту смерті короля Альфреда Едвард був уже досвідченим полководцем і правителем. Він брав участь у відбитті численних набігів вікінгів й навіть відіграв вирішальну роль у перемозі англосаксів над данами у битві при Фарнхемі 893 року. У жовтні 899 або 901 року Едвард Старший прийняв титул короля англів і саксів, однак у нього виник конкурент, який вважав, що має право сам зайняти престол. Це був його двоюрідний брат Етельвальд, син старшого брата Альфреда Великого, короля Етельреда I. У 901 році, він захопив королівські маєтки у Вімборні й Твінхемі та перетворив перший з них на укріплений табір. Етельвольд підбурив заколот проти Едварда. Однак, коли королівське військо з'явилось під Вімборном, Етельвольд не наважився вступити з ним у битву та вночі втік у Нортумбрію. Тамтешні дани визнали його своїм королем.
З їхньою допомогою Етельвольд розпочав війну з Едвардом, вторгся до Ессексу, а наступного, 902 року, його армія напала на Мерсію та північний Вессекс. Однак після переправи через Темзу та дійшовши до Брайдона, скандинави не наважились йти до центральних районів Вессексу, а повернули назад.
У відповідь на цей набіг Едвард здійснив похід до володінь данів у Східній Англії. Англосакси розграбували все на своєму шляху та не зустріли серйозного опору й повернули назад. Проте біля містечка Хольм у Західному Йоркширі кентський загін армії Едварда, який з незрозумілих причин відстав від основних сил, був атакований данами. У битві кентці зазнали нищівної поразки, але і втрати данів також були значними. Серед убитих з їхнього боку були король Східної Англії і сам Етельвольд, його загибель поклала край заколоту.
У той же час юти острова Вайт, які до того часу перебували під владою своїх правителів, незалежних від королів Вессексу, визнали над собою владу Едварда.
Перемоги над вікінгами
905 року вікінги були розбиті саксами у Кенті й були змушені укласти у 906 році у містечку Тіддінгфорд мир з королем Едуардом. Якими були умови миру, невідомо, але, ймовірно, жодних певних гарантій та зобов'язань ані з одного, ані з іншого боку він не містив, оскільки вже 909 року військо Едуарда розграбувало деякі області данів, знищивши багато людей і худоби. У відповідь дани 910 року з'єднались із Оуеном (одним з князів Гвінеда), що повстав проти Едуарда, і стали спустошувати береги Ейвона та Северна у Мерсії. Цього разу піти безперешкодно із награбованою здобиччю їм не вдалось: Едуард, у союзі зі своєю сестрою, правителькою Мерсії Етельфледою, що управляла володіннями свого хворого і старого чоловіка Етельреда II, напав на данів поблизу містечка Теттенхолл і здобув над ними перемогу. За повідомленням Англосаксонського часопису, два королі Йорка (Хальфдан II і Еовіл) та чимало знатних данів (хольдів) загинули в битві. Оуен не хотів просити про помилування й убив себе, кинувшись на власний меч, а данці уклали з Едуардом Старшим мир на попередніх умовах союзу й визнали своє королівство підпорядкованим Вессексу.
Розширення кордонів Вессексу
З моменту битви при Теттенхоллі ініціатива у воєнних діях цілком перейшла до рук англосаксів. У наступні роки Едуарду Старшому вдалось значно розширити територію свого королівства. Після смерті 911 року елдормена Мерсії Етельреда II до Вессексу були приєднані Лондон і Оксфорд. Правителькою тут залишилась Етельфледа, дружина Етельреда II і сестра короля Едуарда, яку за її красу і ратні подвиги прозвали Леді Мерсії. У 913 році Едуард Старший відвоював у данів Ессекс.
Зміна тактики воєнних дій
Змінивши тактику боротьби з данами, Едуард, замість походів на Данелаг, став зводити фортеці на кордоні з володіннями данів. Це дозволило англосаксам оперативно реагувати на набіги вікінгів, розбиваючи їхні загони по одному і ще на кордоні Вессексу, тим самим значно послаблюючи військову силу Східної Англії і Нортумбрії.
Війни вікінгів між собою
Ще одним фактором, що серйозно вплинув на остаточний результат англійсько-данського суперництва, стало протистояння у захоплених вікінгами районах Британії вихідців з Данії та Норвегії. На початку X століття норвежці розселились на півострові Віррел, звідки стали погрожувати не лише північним кордонам Мерсії, але й данському Йорку. З 910 року почався наступ норвежців на Данелаг, що змусило данів послабити свій натиск на землі Вессексу. Цим скористався король Едуард, яких зміг перейти до рішучіших дій на північних кордонах свого королівства.
Зведення фортець
Головним суперником Вессексу в Данелагу був Союз п'яти міст: Дербі, Лінкольна, Стемфорда, Лестера й Ноттінгема, де було створено потужну військово-адміністративну систему за данським зразком. Кожним з п'яти міст керував свій граф, що мав власне військо, у кожному з них був свій суд, але був і вищий суд для всього союзу, а під час бойових дій обирався загальний командувач. Намагаючись послабити цей союз, Едуард почав будівництво численних фортець, з яких регулярно відряджав загони у володіння союзу. Вже 912 року були збудовані фортеці у Гартфорді та Вітемі, у 914—916 роках стіни фортець й укріплення були зведені у Бекінгемі, Бедфорді й Мелдоні, а у 917 році — у Точестері й Вігінгеймері. Деякі з них були так званими подвійними бургами, зведеними для контролю над судноплавними річками. Наприклад, у Хартфорді північна фортеця знаходилась між річками Мерен, Бін та Лі, а південна прикривала підступи на південь від Лі.
Зведення бургів супроводжувалось повним підкоренням місцевого населення. Так, після будівництва фортець у Бекінгемі й Бедфорді дани, що тут проживали, на чолі з ерлом Торкетелєм спочатку були змушені присягнути на вірність Едуарду, а потім і зовсім залишити межі Британії, відпливши на кораблях до Західного Франкського королівства. У 917 році подібним чином було встановлено контроль над данами Точестера, Колчестера, Нортгемптона, Гантінгтона й Кембриджа.
Зведення фортець Етельфледою Мерсійською
Не менш активно будувала фортеці й Леді Мерсії Етельфледа, яка одночасно вела боротьбу як з данськими і норвезькими вікінгами, так і князями Уельсу. У 914 році скандинави жорстоко спустошили західні області Мерсії й лише втручання короля Едуарда дозволило відбити напад. З метою припинення подібних рейдів було організовано будівництво цілої мережі фортець у центральній та північній частинах Мерсії. Разом з 907 до 915 року під керівництвом Етельфледи було зведено 11 укріплених бургів, найбільшими з яких були Тамворт, Стемфорд, Еддісбері, Ворік, Чірбері й Ранкорн. Кожен з них прикривав важливий стратегічний напрямок. Наприклад, фортеці Стаффорд і Тамворт контролювали район річки Трент, форт Ворік захищав долину Ейвона, а Еддісбері й Ранкорн охороняли морське узбережжя та стежили за пересуваннями флотилій норвежців у Ірландському морі.
Взяття П'яти міст і визнання Едуарда верховним правителем Британії
До 917 року володіння данців у Мерсії та Східній Англії опинились в оточенні фортець англосаксів. Спроби скандинавів захопити деякі з бургів зазнали невдачі. Влітку 917 року військо Етельфледи захопило Дербі, а наступного року мерсійцям без бою здався Лестер. Тим часом Едуард Старший розповсюдив свою владу на долини річок Уз і Нен з містами Нортгемптон, Бедфорд, Геттінгтон, Колчестер і Кембридж. Після цього, у 918 році, йому підкорилась і вся Східна Англія. Потім король Едуард виступив проти Союзу п'яти міст і швидко взяв Стемфорд й Ноттінгем. Лінкольн було взято в облогу, він деякий час чинив опір, та після його здачі вся Середня Англія підкорилась Вессексу.
У результаті військової кампанії 917—918 років вся Східна Англія й частина Мерсії, що належала скандинавам, присягнули на вірність Едуарду. Бажання укласти мир з Вессексом висловили також дани Йорка. Однак несподівана смерть 918 року Етельфледи, яка вела перемовини, а потім захоплення Йорка у 919 році норвезьким конунгом Рагнальдом зруйнували сподівання Едуарда Старшого на негайне приєднання Нортумбрії. Едуард визнав Рагнальда I королем Йорка й правителем Данелагу.
Єдине, чого зміг домогтись Едуард Старший, то це переконати правителя скандинавів визнати над собою верховну владу короля Англії. Відповідно до Англосаксонського часопису, у 920 році у містечку Бейквелл «…король Шотландії з усіма скоттами, Регнальд, сини правителя північної Нортумбрії Еадвульфа й усі жителі Нортумбрії, як англи, так і дани, норвежці й інші, а також король Стратклайду та всі його люди, обрали Едуарда своїм покровителем і господарем…». Ще раніше верховну владу короля Едуарда визнали князі Уельсу. Однак таке підкорення королів Британії Едуарду Старшому не вело за собою реального підпорядкування цих держав королю Англії.
Причини перемог Едуарда
Формальне визнання правителями Британії верховної влади короля Едуарда стало результатом ефективної політики короля Англії, що сполучала дипломатію з силою зброї. Порівняно з часами правління його батька, короля Альфреда Великого, обставини сприяли Едуарду: йому протистояла не Велика армія, а окремі загони скандинавів, які не могли чинити війську англосаксів серйозний опір. До того ж до початку X століття воєнне ремесло і здійснення спустошувальних походів на землі Вессексу вже не були для скандинавів основним засобом існування. Зайняті сільськогосподарським освоєнням нових земель, вони в більшій мірі були зацікавлені в підтриманні добросусідських стосунків з місцевим англосаксонським населенням та королівською владою, ніж упродовж тривалих і кровопролитних війн.
Повне підкорення Мерсії
Важливою подією правління Едуарда стало включення території Мерсії безпосередньо до складу володінь короля Англії. У другій половині IX століття, опинившись фактично під владою Вессексу, мерсійська знать зуміла зберегти багато своїх привілеїв. Альфред Великий був змушений не лише надати їй низку прав і свобод, але й наділити мерсійського елдормена Етельреда майже королівськими повноваженнями. Подальший розвиток тісних зв'язків між Вессексом і Мерсією дав свої вагомі плоди як у військовій, так і в культурній галузях. Загони мерсійців брали активну участь у війнах Вессексу з данами, а представники мерсійської знаті, зокрема, Верферт і Плегмунд, відіграли видатну роль у культурно-просвітницькій діяльності короля Альфреда. У перші роки правління Едуарда Старшого політика короля стосовно Мерсії істотно не змінилась, але після смерті у 911 році елдормена Етельреда королівська влада почала поступовий наступ на особливі права мерсійської знаті. Вже у 911 році Лондон і Оксфорд, що належали Мерсії, були включені до складу Вессексу. Етельфледа, що взяла на себе управління по смерті свого чоловіка, не перешкоджала цьому. Коли ж Етельфледа померла 918 року, король Едуард захопив Тамворт, столицю Мерсії, та, за словами Англосаксонського часопису, «…всі місцеві жителі, що раніше підкорялися Етельфледі, підкорились і йому…». Восени 919 року до Вессексу як заручницю було відправлено Ельфвінну, дочку і спадкоємицю Етельфледи.
Це означало кінець мерсійської державності та створювало реальну загрозу інтересам місцевої аристократії. Саме тому 924 року в Честері проти влади Вессексу спалахнуло повстання, у якому поряд із жителями північно-західної Мерсії взяли участь і князі Уельсу, які остерігались опинитись у повному підпорядкуванні Едуарду. Повстання було доволі швидко придушено, але повстанські настрої у Мерсії проявлялись аж до кінця англосаксонської епохи.
Едуард видав постанови, відповідно до яких ринки мали знаходитись у поселеннях, укріплених стінами, що сприяло розвитку міст. Що року він усе більше підкоряв та обмежував британських скандинавів, тож багато з них вирішили виїхати до Нормандії і король охоче допомагав їм з переїздом. Таким чином, король Едуард успішно продовжив справу королів Егберта й Альфреда. За свідченнями сучасників він був майже рівним батькові у військовій доблесті, але значно поступався йому в освіченості. Все ж, вважається, що Едуард Старший став у 915 році засновником Кембриджського університету.
Тривожні події на півночі серйозно підірвали здоров'я короля, і 17 липня 924 року Едуард Старший помер на 24-му році свого правління. Його було поховано у Вінчестерському соборі. За деякий час помер і його син від другого шлюбу, й новим королем Англії було проголошено Етельстана, сина першої дружини Едуарда, Егвінн.
Фамільне Дерево
| Еґберт | Редбурґа | Ослак | Втрачено | Втрачено | Втрачено | Втрачено | Втрачено | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Етельвульф | Осбурґа | Етельред | Втрачено | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Альфред I | Еальсвіта | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Едвард | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123249767 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Lundy D. R. The Peerage
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Edvard Starshij angl Edward the Elder anglosaks Eadweard se Ieldra blizko 874 abo 870 17 lipnya 924 korol Angliyi mizh 899 ta 924 rokami Edvard Starshij davn angl Eadweard se IeldraKorol AnglijcivPravlinnya 26 zhovtnya 899 17 lipnya 924Koronaciya 8 chervnya 900 Kingston na TemziPoperednik Alfred VelikijNastupnik EtelstanBiografichni daniImena Edward son of Alfred Edvard sin Alfreda Narodzhennya cherven 874 1 d MersiyaSmert 17 lipnya 924 2 50 rokiv d MersiyaPohovannya Nyu Minster VinchesterDruzhina Egvinna odr bl 893 pomerla 899 Elfleda odr bl 899 pomerla 919 Edgifu odr 919 Diti vid Egvinni Etelstan Edit mozhlivo vid Elfledi Etelvird Edvin Ogiva Edgilla Edit Elgiva Edfleda Etelhilda vid Edgifu Edmund I Edred Edburga EdgifaDinastiya VesseksiBatko Alfred I VelikijMati Ealsvit Mediafajli u Vikishovishi Edvard Starshij buv sinom korolya Alfreda Velikogo Vin stav somim korolem Vesseksu po smerti Alfreda u 899 roci Edvard ostatochno prognav daniv iz shidnih oblastej Angliyi yaki voni zavoyuvali naperedodni Takim chinom vin prodovzhiv spravu batka Borotba za prestolDo momentu smerti korolya Alfreda Edvard buv uzhe dosvidchenim polkovodcem i pravitelem Vin brav uchast u vidbitti chislennih nabigiv vikingiv j navit vidigrav virishalnu rol u peremozi anglosaksiv nad danami u bitvi pri Farnhemi 893 roku U zhovtni 899 abo 901 roku Edvard Starshij prijnyav titul korolya angliv i saksiv odnak u nogo vinik konkurent yakij vvazhav sho maye pravo sam zajnyati prestol Ce buv jogo dvoyuridnij brat Etelvald sin starshogo brata Alfreda Velikogo korolya Etelreda I U 901 roci vin zahopiv korolivski mayetki u Vimborni j Tvinhemi ta peretvoriv pershij z nih na ukriplenij tabir Etelvold pidburiv zakolot proti Edvarda Odnak koli korolivske vijsko z yavilos pid Vimbornom Etelvold ne navazhivsya vstupiti z nim u bitvu ta vnochi vtik u Nortumbriyu Tamteshni dani viznali jogo svoyim korolem Z yihnoyu dopomogoyu Etelvold rozpochav vijnu z Edvardom vtorgsya do Esseksu a nastupnogo 902 roku jogo armiya napala na Mersiyu ta pivnichnij Vesseks Odnak pislya perepravi cherez Temzu ta dijshovshi do Brajdona skandinavi ne navazhilis jti do centralnih rajoniv Vesseksu a povernuli nazad U vidpovid na cej nabig Edvard zdijsniv pohid do volodin daniv u Shidnij Angliyi Anglosaksi rozgrabuvali vse na svoyemu shlyahu ta ne zustrili serjoznogo oporu j povernuli nazad Prote bilya mistechka Holm u Zahidnomu Jorkshiri kentskij zagin armiyi Edvarda yakij z nezrozumilih prichin vidstav vid osnovnih sil buv atakovanij danami U bitvi kentci zaznali nishivnoyi porazki ale i vtrati daniv takozh buli znachnimi Sered ubitih z yihnogo boku buli korol Shidnoyi Angliyi i sam Etelvold jogo zagibel poklala kraj zakolotu U toj zhe chas yuti ostrova Vajt yaki do togo chasu perebuvali pid vladoyu svoyih praviteliv nezalezhnih vid koroliv Vesseksu viznali nad soboyu vladu Edvarda Peremogi nad vikingami905 roku vikingi buli rozbiti saksami u Kenti j buli zmusheni uklasti u 906 roci u mistechku Tiddingford mir z korolem Eduardom Yakimi buli umovi miru nevidomo ale jmovirno zhodnih pevnih garantij ta zobov yazan ani z odnogo ani z inshogo boku vin ne mistiv oskilki vzhe 909 roku vijsko Eduarda rozgrabuvalo deyaki oblasti daniv znishivshi bagato lyudej i hudobi U vidpovid dani 910 roku z yednalis iz Ouenom odnim z knyaziv Gvineda sho povstav proti Eduarda i stali spustoshuvati beregi Ejvona ta Severna u Mersiyi Cogo razu piti bezpereshkodno iz nagrabovanoyu zdobichchyu yim ne vdalos Eduard u soyuzi zi svoyeyu sestroyu pravitelkoyu Mersiyi Etelfledoyu sho upravlyala volodinnyami svogo hvorogo i starogo cholovika Etelreda II napav na daniv poblizu mistechka Tettenholl i zdobuv nad nimi peremogu Za povidomlennyam Anglosaksonskogo chasopisu dva koroli Jorka Halfdan II i Eovil ta chimalo znatnih daniv holdiv zaginuli v bitvi Ouen ne hotiv prositi pro pomiluvannya j ubiv sebe kinuvshis na vlasnij mech a danci uklali z Eduardom Starshim mir na poperednih umovah soyuzu j viznali svoye korolivstvo pidporyadkovanim Vesseksu Rozshirennya kordoniv VesseksuZ momentu bitvi pri Tettenholli iniciativa u voyennih diyah cilkom perejshla do ruk anglosaksiv U nastupni roki Eduardu Starshomu vdalos znachno rozshiriti teritoriyu svogo korolivstva Pislya smerti 911 roku eldormena Mersiyi Etelreda II do Vesseksu buli priyednani London i Oksford Pravitelkoyu tut zalishilas Etelfleda druzhina Etelreda II i sestra korolya Eduarda yaku za yiyi krasu i ratni podvigi prozvali Ledi Mersiyi U 913 roci Eduard Starshij vidvoyuvav u daniv Esseks Zmina taktiki voyennih dijZminivshi taktiku borotbi z danami Eduard zamist pohodiv na Danelag stav zvoditi forteci na kordoni z volodinnyami daniv Ce dozvolilo anglosaksam operativno reaguvati na nabigi vikingiv rozbivayuchi yihni zagoni po odnomu i she na kordoni Vesseksu tim samim znachno poslablyuyuchi vijskovu silu Shidnoyi Angliyi i Nortumbriyi Vijni vikingiv mizh soboyuShe odnim faktorom sho serjozno vplinuv na ostatochnij rezultat anglijsko danskogo supernictva stalo protistoyannya u zahoplenih vikingami rajonah Britaniyi vihidciv z Daniyi ta Norvegiyi Na pochatku X stolittya norvezhci rozselilis na pivostrovi Virrel zvidki stali pogrozhuvati ne lishe pivnichnim kordonam Mersiyi ale j danskomu Jorku Z 910 roku pochavsya nastup norvezhciv na Danelag sho zmusilo daniv poslabiti svij natisk na zemli Vesseksu Cim skoristavsya korol Eduard yakih zmig perejti do rishuchishih dij na pivnichnih kordonah svogo korolivstva Zvedennya fortecGolovnim supernikom Vesseksu v Danelagu buv Soyuz p yati mist Derbi Linkolna Stemforda Lestera j Nottingema de bulo stvoreno potuzhnu vijskovo administrativnu sistemu za danskim zrazkom Kozhnim z p yati mist keruvav svij graf sho mav vlasne vijsko u kozhnomu z nih buv svij sud ale buv i vishij sud dlya vsogo soyuzu a pid chas bojovih dij obiravsya zagalnij komanduvach Namagayuchis poslabiti cej soyuz Eduard pochav budivnictvo chislennih fortec z yakih regulyarno vidryadzhav zagoni u volodinnya soyuzu Vzhe 912 roku buli zbudovani forteci u Gartfordi ta Vitemi u 914 916 rokah stini fortec j ukriplennya buli zvedeni u Bekingemi Bedfordi j Meldoni a u 917 roci u Tochesteri j Vigingejmeri Deyaki z nih buli tak zvanimi podvijnimi burgami zvedenimi dlya kontrolyu nad sudnoplavnimi richkami Napriklad u Hartfordi pivnichna fortecya znahodilas mizh richkami Meren Bin ta Li a pivdenna prikrivala pidstupi na pivden vid Li Zvedennya burgiv suprovodzhuvalos povnim pidkorennyam miscevogo naselennya Tak pislya budivnictva fortec u Bekingemi j Bedfordi dani sho tut prozhivali na choli z erlom Torketelyem spochatku buli zmusheni prisyagnuti na virnist Eduardu a potim i zovsim zalishiti mezhi Britaniyi vidplivshi na korablyah do Zahidnogo Frankskogo korolivstva U 917 roci podibnim chinom bulo vstanovleno kontrol nad danami Tochestera Kolchestera Nortgemptona Gantingtona j Kembridzha Zvedennya fortec Etelfledoyu MersijskoyuNe mensh aktivno buduvala forteci j Ledi Mersiyi Etelfleda yaka odnochasno vela borotbu yak z danskimi i norvezkimi vikingami tak i knyazyami Uelsu U 914 roci skandinavi zhorstoko spustoshili zahidni oblasti Mersiyi j lishe vtruchannya korolya Eduarda dozvolilo vidbiti napad Z metoyu pripinennya podibnih rejdiv bulo organizovano budivnictvo ciloyi merezhi fortec u centralnij ta pivnichnij chastinah Mersiyi Razom z 907 do 915 roku pid kerivnictvom Etelfledi bulo zvedeno 11 ukriplenih burgiv najbilshimi z yakih buli Tamvort Stemford Eddisberi Vorik Chirberi j Rankorn Kozhen z nih prikrivav vazhlivij strategichnij napryamok Napriklad forteci Stafford i Tamvort kontrolyuvali rajon richki Trent fort Vorik zahishav dolinu Ejvona a Eddisberi j Rankorn ohoronyali morske uzberezhzhya ta stezhili za peresuvannyami flotilij norvezhciv u Irlandskomu mori Zavoyuvannya DanelagaVzyattya P yati mist i viznannya Eduarda verhovnim pravitelem BritaniyiDo 917 roku volodinnya danciv u Mersiyi ta Shidnij Angliyi opinilis v otochenni fortec anglosaksiv Sprobi skandinaviv zahopiti deyaki z burgiv zaznali nevdachi Vlitku 917 roku vijsko Etelfledi zahopilo Derbi a nastupnogo roku mersijcyam bez boyu zdavsya Lester Tim chasom Eduard Starshij rozpovsyudiv svoyu vladu na dolini richok Uz i Nen z mistami Nortgempton Bedford Gettington Kolchester i Kembridzh Pislya cogo u 918 roci jomu pidkorilas i vsya Shidna Angliya Potim korol Eduard vistupiv proti Soyuzu p yati mist i shvidko vzyav Stemford j Nottingem Linkoln bulo vzyato v oblogu vin deyakij chas chiniv opir ta pislya jogo zdachi vsya Serednya Angliya pidkorilas Vesseksu U rezultati vijskovoyi kampaniyi 917 918 rokiv vsya Shidna Angliya j chastina Mersiyi sho nalezhala skandinavam prisyagnuli na virnist Eduardu Bazhannya uklasti mir z Vesseksom vislovili takozh dani Jorka Odnak nespodivana smert 918 roku Etelfledi yaka vela peremovini a potim zahoplennya Jorka u 919 roci norvezkim konungom Ragnaldom zrujnuvali spodivannya Eduarda Starshogo na negajne priyednannya Nortumbriyi Eduard viznav Ragnalda I korolem Jorka j pravitelem Danelagu Yedine chogo zmig domogtis Eduard Starshij to ce perekonati pravitelya skandinaviv viznati nad soboyu verhovnu vladu korolya Angliyi Vidpovidno do Anglosaksonskogo chasopisu u 920 roci u mistechku Bejkvell korol Shotlandiyi z usima skottami Regnald sini pravitelya pivnichnoyi Nortumbriyi Eadvulfa j usi zhiteli Nortumbriyi yak angli tak i dani norvezhci j inshi a takozh korol Stratklajdu ta vsi jogo lyudi obrali Eduarda svoyim pokrovitelem i gospodarem She ranishe verhovnu vladu korolya Eduarda viznali knyazi Uelsu Odnak take pidkorennya koroliv Britaniyi Eduardu Starshomu ne velo za soboyu realnogo pidporyadkuvannya cih derzhav korolyu Angliyi Prichini peremog EduardaFormalne viznannya pravitelyami Britaniyi verhovnoyi vladi korolya Eduarda stalo rezultatom efektivnoyi politiki korolya Angliyi sho spoluchala diplomatiyu z siloyu zbroyi Porivnyano z chasami pravlinnya jogo batka korolya Alfreda Velikogo obstavini spriyali Eduardu jomu protistoyala ne Velika armiya a okremi zagoni skandinaviv yaki ne mogli chiniti vijsku anglosaksiv serjoznij opir Do togo zh do pochatku X stolittya voyenne remeslo i zdijsnennya spustoshuvalnih pohodiv na zemli Vesseksu vzhe ne buli dlya skandinaviv osnovnim zasobom isnuvannya Zajnyati silskogospodarskim osvoyennyam novih zemel voni v bilshij miri buli zacikavleni v pidtrimanni dobrosusidskih stosunkiv z miscevim anglosaksonskim naselennyam ta korolivskoyu vladoyu nizh uprodovzh trivalih i krovoprolitnih vijn Povne pidkorennya MersiyiVazhlivoyu podiyeyu pravlinnya Eduarda stalo vklyuchennya teritoriyi Mersiyi bezposeredno do skladu volodin korolya Angliyi U drugij polovini IX stolittya opinivshis faktichno pid vladoyu Vesseksu mersijska znat zumila zberegti bagato svoyih privileyiv Alfred Velikij buv zmushenij ne lishe nadati yij nizku prav i svobod ale j nadiliti mersijskogo eldormena Etelreda majzhe korolivskimi povnovazhennyami Podalshij rozvitok tisnih zv yazkiv mizh Vesseksom i Mersiyeyu dav svoyi vagomi plodi yak u vijskovij tak i v kulturnij galuzyah Zagoni mersijciv brali aktivnu uchast u vijnah Vesseksu z danami a predstavniki mersijskoyi znati zokrema Verfert i Plegmund vidigrali vidatnu rol u kulturno prosvitnickij diyalnosti korolya Alfreda U pershi roki pravlinnya Eduarda Starshogo politika korolya stosovno Mersiyi istotno ne zminilas ale pislya smerti u 911 roci eldormena Etelreda korolivska vlada pochala postupovij nastup na osoblivi prava mersijskoyi znati Vzhe u 911 roci London i Oksford sho nalezhali Mersiyi buli vklyucheni do skladu Vesseksu Etelfleda sho vzyala na sebe upravlinnya po smerti svogo cholovika ne pereshkodzhala comu Koli zh Etelfleda pomerla 918 roku korol Eduard zahopiv Tamvort stolicyu Mersiyi ta za slovami Anglosaksonskogo chasopisu vsi miscevi zhiteli sho ranishe pidkoryalisya Etelfledi pidkorilis i jomu Voseni 919 roku do Vesseksu yak zaruchnicyu bulo vidpravleno Elfvinnu dochku i spadkoyemicyu Etelfledi Ce oznachalo kinec mersijskoyi derzhavnosti ta stvoryuvalo realnu zagrozu interesam miscevoyi aristokratiyi Same tomu 924 roku v Chesteri proti vladi Vesseksu spalahnulo povstannya u yakomu poryad iz zhitelyami pivnichno zahidnoyi Mersiyi vzyali uchast i knyazi Uelsu yaki osterigalis opinitis u povnomu pidporyadkuvanni Eduardu Povstannya bulo dovoli shvidko pridusheno ale povstanski nastroyi u Mersiyi proyavlyalis azh do kincya anglosaksonskoyi epohi Eduard vidav postanovi vidpovidno do yakih rinki mali znahoditis u poselennyah ukriplenih stinami sho spriyalo rozvitku mist Sho roku vin use bilshe pidkoryav ta obmezhuvav britanskih skandinaviv tozh bagato z nih virishili viyihati do Normandiyi i korol ohoche dopomagav yim z pereyizdom Takim chinom korol Eduard uspishno prodovzhiv spravu koroliv Egberta j Alfreda Za svidchennyami suchasnikiv vin buv majzhe rivnim batkovi u vijskovij doblesti ale znachno postupavsya jomu v osvichenosti Vse zh vvazhayetsya sho Eduard Starshij stav u 915 roci zasnovnikom Kembridzhskogo universitetu Trivozhni podiyi na pivnochi serjozno pidirvali zdorov ya korolya i 17 lipnya 924 roku Eduard Starshij pomer na 24 mu roci svogo pravlinnya Jogo bulo pohovano u Vinchesterskomu sobori Za deyakij chas pomer i jogo sin vid drugogo shlyubu j novim korolem Angliyi bulo progolosheno Etelstana sina pershoyi druzhini Eduarda Egvinn Familne DerevoEgbert Redburga Oslak Vtracheno Vtracheno Vtracheno Vtracheno Vtracheno Etelvulf Osburga Etelred Vtracheno Alfred I Ealsvita Edvard PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 123249767 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Lundy D R The Peerage d Track Q67129259d Track Q21401824