Фрідріх Ґеткант

Ґеткант Фрідріх (нім. Friedrich Getkant, лат. Fridericus Getkant, пол. Fryderyk Getkan) (бл. 1600–1666, Львів) — німецький військовий інженер, артилерист, картограф, полковник артилерії (з 1660 p.). Перебував на службі у королів Речі Посполитої.

Фрідріх Ґеткант
Народився	1600 Рейнська область, Німеччина
Помер	1666^[1] Львів, Львівська земля, Руське воєводство, Малопольська провінція, Корона Королівства Польського, Річ Посполита
Країна	Річ Посполита
Діяльність	картограф, інженер, архітектор
Медіафайли у Вікісховищі

Біографія

План фортифікацій передмість Львова

План фортифікацій Вільнюса

Народився у Рейнській області (нім. Rheinland) Священної Римської імперії. 1621 p. навчався у Кеніґсберзькому університеті. Король Владислав IV Ваза найняв молодого інженера для спорудження фортифікацій у Пруссії через загрозу війни з Швецією. Розробив 1625 р. проєкт укріплень Піллау (нім. Pillau) для захисту Віслинської коси, Віслинської затоки; укріплень Владиславово (нім. Großendorf) для захисту Гельської коси. При підготовці війни з Швецією виконав 1634 р. план укріплень Пуцька, Тчева, мапи Пуцької затоки з прилеглими фортифікаціями (1637 р.), що була першою в історії держави.

Передміщани Львова звертались до короля з проханням посилити фортифікаціями передмістя. Король Владислав IV Ваза вислав до міста Ф.Ґетканта для опрацювання плану обведення міста новою лінією оборони; 1635 р. розробив проєкт, який міщани не могли втілити в життя через значні обсяги земляних робіт, високу вартість і необхідність утримання багатотисячного гарнізону. На час розробки проєкту навколо міста тільки розпочалось закладення фортифікацій декількох кляшторів.

Після Львова Ф.Ґеткант вирушив за наказом короля відновлювати знищені козаками укріплення Кодака — було збільшено втричі давнє укріплення, де заклали костел, церкву, монастир.

В час Визвольної війни Ф.Ґеткант брав участь в битві під Берестечком (1651 р.), в час «шведського потопу» під Краковом перейшов 1655 р. на сторону шведів, беручи участь в облозі Ясної Гори. При осаді Торуня командував підрозділом війська Речі Посполитої (1658 р.). Розробляв плани реконструкції фортифікацій Вільнюса, Таураге, Каунаса.

Близько 1660 р. оселився у Львові; через 2 роки під час пожежі загинув його рукопис праці з механіки, фортифікаторства. Був автором багатьох вдосконалень у артилерії, будівництві фортифікацій, атласу «Topographia practica conscripta et recognita per Fridericum Getkant, mechanicum», що зберігається у Krigsarkivet Стокгольму.

1663 р. король нагородив Ґетканта за заслуги прибутками з човнової переправи під Варшавою, 6-ма ланами землі біля Мальборка.

Джерела

• Wereszczyński J. Studia nad mapami morskimi Fryderyka Getkanta. «Zeszyty Naukowe Politechniki Łódzkiej» 1965, № 86 (пол.).

Посилання

• Лемберг Леополь Львув [ 2 лютого 2016 у Wayback Machine.]

1. Internetowy Polski Słownik Biograficzny
   d:Track:Q96022943