Свічник

Свічни́к, заст. шанда́л (від фр. chandelier), світоч — підставка для встановлення свічки.

Свічник на п'ять розгалужень, Острозький замок

Не слід плутати з підсвічником — елементом бурового обладнання.

Історія

Свічники відомі з давніх-давен, але зараз вони майже витіснені електричними, олійними чи гасовими лампами.

У світському житті, свічники з бронзи або латуні, з'являються з 15-го століття. У 17-му і 18-му століттях, у будинках буржуазії, більш поширеними стають люстри, ніж канделябри. Але з кінця 18-го століття, свічники є прикрасою на святковому столі — тепер стало можливим виготовляти їх зі срібла. Канделябри на багато розгалужень із порцеляни або, іншого керамічного матеріалу, є більш рідкісними, ніж з металу, до якого додається, після пізнього бароко, ще й олово. В Італії канделябри часто виготовляли з мармуру.

Ліхтарі у вигляді канделябрів, з'явилися з 18-го століття, ще більше розповсюдилися, з появою газового освітлення у 19 столітті. З тих пір вони набули великого значення для освітлення та прикрашення громадського простору. Спочатку такі ліхтарі виковувалися з металу, а пізніше виплавлялися з чавуну або литої бронзи, особливо якщо вони були складної конструкції.

Порцелянові свічники з Карнеґі-музею мистецтв, близько 1735—1740.

Для захисту свічника від крапель воску чи стеарину на нижню частину свічки можуть надівати скляний, кришталевий, порцеляновий або металевий кружок з отвором — розетку.

Виготовляння

Виготовляють свічники з металів, скла, порцеляни, дерева та іншого, за допомогою таких інструментів, як , плоскогубці, ножиці, стека, шило.

Види

• Бра — настінний свічник
• Канделябр — декоративний багаторіжковий свічник
• Жирандо́ль (від фр. girandole < італ. girandola < лат. gyrare — «обертатися») — великий фігурний свічник для декількох свічок
• Люстра — підвісний свічник для багатьох свічок
• Ліхтар зі свічником
• Свічадо — підвісний свічник для багатьох свічок
• Торшер — підлоговий свічник
• Трисвічник — свічник на три свічки

Поштова марка "Свічник, N", Пошта України, 2007 рік

Храмові й обрядові свічники

• Дикирій — предмет архієрейського богослужіння, свічник на дві свічки
• Трикирій — предмет архієрейського богослужіння, свічник на три свічки
• Панікадило — велика люстра з свічками або стоячий канделябр перед іконами, звичайно в церкві
• Ставни́к, поставни́к — великий церковний свічник
• Семисвічник
• (Свічник-трійця) — свічник на три свічки, використовуваний мирянами на Західній Україні
• Менора — семисвічник, вживаний у юдейських обрядах

Інші значення

• «Свічником» також називали (Lampyris noctiluca) — комаху родини Світлякових.

Див. також

• Архітектурний дизайн освітлення
• Канделябр
• Гасило
• Світець

Примітки

1. Свічник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
2. Свічник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
3. Шандал // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
4. Світоч // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
5. Розетка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
6. Жирандоль // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
7. Свічадо // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

• Свічник // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.