Зіядіди (араб. الزياديون) династія, яка керувала західним Єменом з 819 до 1018 року зі столиці Забід. Це була перша династія, яка отримала владу над Єменською низовиною після введення ісламу приблизно в 630 році.
Зіядіди | |
[[Файл:|270px|center|Розташування Зіядіди]] | |
Столиця | Забід |
---|---|
Офіційні мови | Арабська |
Релігія | Сунізм |
Форма правління | Емірат |
Площа | |
Населення | |
- Густота | Помилка виразу: неочікуваний оператор //км² |
Валюта | Дінар (Класифікація валют (ISO 4217) ) |
Часовий пояс | {{{часовий_пояс}}} |
Домен | {{{інтернет_домен}}} |
Створення династії
Мухаммед ібн Зіяд був нащадком Язида, молодшого брата першого омеядського халіфа Муавії I. У 814 році його заарештували і привезли до аббасидського халіфа аль-Мамуна через його походження, але його пощадили. Над ним лише встановили нагляд, і він став протеже міністра халіфа аль-Фадла ібн Заля. Через три роки до Багдада надійшов лист губернатора Ємену, в якому той скаржився на напади племен Ашаритів і Аккітів. Аль-Фадль порекомендував аль-Мамуну відправити здібного Мухаммеда ібн Зіяда до Тігамахи, щоб той придушив племена. Ситуація була особливо критичною, оскільки в цей час Аліди під керівництвом Ібрагіма аль-Джазара погрожували відокремити Ємен від контролю Аббасидів. Мухаммед ібн Зіяд був заклятим ворогом Алідів: саме за це його вибрали на це завдання. Виконавши хадж, Мухаммед рушив на південь до Ємену з армією солдатів Хорасані і прибув туди в 818 році. Він вів численні битви проти племен, та отримав контроль над низовиною Тихама в наступному році.
Територіальні володіння та економіка
Після здобутку перемог, Мухаммада був призначений еміром Ємену аль-Мамуном із завданням стримувати вплив Аліда Шиї. Мухаммед заснував нове місто Забід, і зробив його своєю столицею. Місто було побудоване у формі круга і розташоване посередині між морем та горами. Він зміг розширити свій вплив на Хадрамаут і частини нагірних районів Ємену, при цьому визнаючи зверхність Абассидів. Історик Умар перелічує, що в його володіннях були: Хадрамаут, невилика терріторія в Кінда, Еш-Шихр, Мірбат в Омані, Аб'ян, Лахдж, Аден і морські провінції, як ті, що були далеко на півночі, як Халі, а також Джанад, Махлафь аль-Маафір, Махлафь Джафар, Сана, Саада, Наджран та Байхан у високогір’ї. Однак джерела є дещо неясними, оскільки історик Аль-Хамдані стверджує, що інша сім'я, Бану Шура, здійснювала першочергову владу в Тихамі протягом дев'ятого століття і була створена в Забіді. З інших джерел видно, що Саною фактично продовжував керувати губернатор Аббасидів до 847 р.
Про економічну структуру царства Зіядідів відомо небагато, але історик Умара пише, що династія заробляла на міжнародній торгівлі, прибутковій в тому регіоні. Правитель отримував мита від кораблів, що приходили з Індії. Зі сходу доходили розкішні вироби, такі як мускус, камфора, амбра, сандалове дерево та порцеляна. З Африки через архіпелаг Дахлак прибували ефіопські та нубійські раби. Умара також згадує податки на збір амбри в Баб-аль-Мандаб і на південному узбережжі, а також на промисел перлів.
Незалежність
Тим часом, правління Аббасидів в Аравії занепадало. Після насильницького захоплення влади влади халіфа аль-Мустаїна в 866 році, другий правитель Зіядідів, Ібрагім ібн Мухаммед, зберіг податкові надходження собі і прийняв королівські атрибути. Проте він продовжував читати хутбу від ім'я Аббасидів. Оскільки влада Зіядідів, як правило, була зосереджена на низовині, а губернатори Аббасидів у високогір'ї не мали підтримки з боку своєї династії в Іраці, були створені інші династії. Яфуриди створили незалежну державу в місті Сана в 847 році, та змусили правителя Зіядідів терпіти їх владу в обмін на його згадку на власних монетах і в п'ятничній молитві. Імам секти шиїтських Заїдій, аль-Хаді ілал-Хак Ях'я, поширив свій вплив на північ нагір'я; це був початок єменського імамату, який проіснував до 1962 року. Крім того, наприкінці ІХ та на початку Х століття цим були незадовільні ісмаїльські діячі, які притримувались фатімідського імама (нащадки якого згодом мали стати халіфами в Єгипті). Сам Забід був звільнений карматами, одною з ісмаїлських сект, в 904 році. Під тривалим правлінням Абу аль Джейша Ісхака (904-981 рр.) Династія Зіядідів пережила тимчасове відродження. Однак, коли Абу аль Джайш постарів, зовнішні регіони почали відходити від влади Зіядідів. До кінця його правління територія між Аденом та Еш-Шарджею залишалася під його контролем. Навіть у 976 році його доходи становили мільйон золотих динарів.
Занепад Зіядідів
Юфіриди знову напали в 989 році і спалили Забід. Однак Мамлюк аль-Хусайн бен Саламаха зумів врятувати королівство від повного краху. Він переміг гірські племена і відновив царство Зіядідів в їх колишніх кордонах. Аль-Хусейна запам’ятали як справедливого і піднесеного регента, який копав колодязі, канали та будував дороги у королівстві. Він керував, поки не помер своєю смертью у 1012 році. Зворотний бік медалі полягав у тому, що монархи Зіядідів фактично втратили владу після 981 року, тоді як Мамлюки мали реальну силу в регіоні, що в результаті призвело до політичного сум'яття. Після смерті аль-Хусейна його раб, євнух Марджан, тримав владу як візир. У свою чергу, він виховав двох ефіопських рабів, яких звали Нафіс і Наджа, які отримали високі посади в штаті. За словами Камала Сулеймана Салібі, останній правитель Зіяді був убитий в 1018 році і замінений Нафісом. Нафіс прийняв королівські титули, але був негайно оскаржений Наджою, який переміг Нафіса і Марджана і заснував династію Наджахід в 1022 році.
Список правителів зіядідів
- Мухаммед ібн Зіяд (818-859)
- Ібрагім ібн Мухаммед (859-902), син
- Ібн Зіяд (902-904), син
- Абуль-Джейш Ішак ібн Ібрагім (904-981), брат
- Абдулла або Зіяд ібн Ісхак (981-бл. 1012), син
- Ібрагім або Абдулла (близько 1012-1018), споріднений
Дивіться також
Примітки
- Eduard de Zambaur, Manuel de généalogie et de chronologie de l'histoire de l'islam (Hannover 1927), Table F.
- Encyclopaedia of Islam (Leiden 2002), p. 572.
- H.C. Kay, Yaman: Its medieval history (London 1892), pp. 2-4, 219.
- Ziyadids, G.R. Smith, The Encyclopaedia of Islam, Vol. XI, ed. P.J. Bearman, T. Bianquis, C.E. Bosworth, E. van Donzel and W.P. Heinrichs, (Brill, 2002), p. 523.
- C.E. Bosworth, The New Islamic Dynasties, (Columbia University Press, 1996), 99.
- C.E. Bosworth, The New Islamic Dynasties, p. 99.
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), p. 5.
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), p. 219.
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), p. 8.
- Stanley Lane Poole, The Mohammadan Dynasties, (Elibron Classics, 2006), p. 90.
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), pp. 237-8. Ash-Sharjah was probably located some 50 kilometers north of and has nothing to do with in the present United Arab Emirates.
- C.E. Bosworth, The New Islamic Dynasties, p. 99; H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), p. 8.
- H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892), p. 9.
- Kamal Suleiman Salibi, A History of Arabia (Caravan Books, 1980), p. 108.
- The list follows H.C. Kay, Yaman: Its early medieval history (London 1892). A deviant list is published in Clifford Edmund Bosworth, The new Islamic dynasties (Columbia University Press 1996), p. 99, with the following names and dates: Muhammad bin Ziyad 818-859, Ibrahim bin Muhammad 859-896, Ziyad bin Ibrahim 896-902, Ibn Ziyad 902-911, Abu'l-Jaysh 911-981, etc.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ziyadidi arab الزياديون dinastiya yaka keruvala zahidnim Yemenom z 819 do 1018 roku zi stolici Zabid Ce bula persha dinastiya yaka otrimala vladu nad Yemenskoyu nizovinoyu pislya vvedennya islamu priblizno v 630 roci Ziyadidi زياديون Fajl 270px center Roztashuvannya Ziyadidi Stolicya Zabid Oficijni movi Arabska Religiya Sunizm Forma pravlinnya Emirat Plosha Naselennya Gustota Pomilka virazu neochikuvanij operator km Valyuta Dinar a href wiki D0 9A D0 BB D0 B0 D1 81 D0 B8 D1 84 D1 96 D0 BA D0 B0 D1 86 D1 96 D1 8F D0 B2 D0 B0 D0 BB D1 8E D1 82 ISO 4217 title Klasifikaciya valyut ISO 4217 Klasifikaciya valyut ISO 4217 a Chasovij poyas chasovij poyas Domen internet domen Stvorennya dinastiyiMuhammed ibn Ziyad buv nashadkom Yazida molodshogo brata pershogo omeyadskogo halifa Muaviyi I U 814 roci jogo zaareshtuvali i privezli do abbasidskogo halifa al Mamuna cherez jogo pohodzhennya ale jogo poshadili Nad nim lishe vstanovili naglyad i vin stav protezhe ministra halifa al Fadla ibn Zalya Cherez tri roki do Bagdada nadijshov list gubernatora Yemenu v yakomu toj skarzhivsya na napadi plemen Asharitiv i Akkitiv Al Fadl porekomenduvav al Mamunu vidpraviti zdibnogo Muhammeda ibn Ziyada do Tigamahi shob toj pridushiv plemena Situaciya bula osoblivo kritichnoyu oskilki v cej chas Alidi pid kerivnictvom Ibragima al Dzhazara pogrozhuvali vidokremiti Yemen vid kontrolyu Abbasidiv Muhammed ibn Ziyad buv zaklyatim vorogom Alidiv same za ce jogo vibrali na ce zavdannya Vikonavshi hadzh Muhammed rushiv na pivden do Yemenu z armiyeyu soldativ Horasani i pribuv tudi v 818 roci Vin viv chislenni bitvi proti plemen ta otrimav kontrol nad nizovinoyu Tihama v nastupnomu roci Teritorialni volodinnya ta ekonomikaPislya zdobutku peremog Muhammada buv priznachenij emirom Yemenu al Mamunom iz zavdannyam strimuvati vpliv Alida Shiyi Muhammed zasnuvav nove misto Zabid i zrobiv jogo svoyeyu stoliceyu Misto bulo pobudovane u formi kruga i roztashovane poseredini mizh morem ta gorami Vin zmig rozshiriti svij vpliv na Hadramaut i chastini nagirnih rajoniv Yemenu pri comu viznayuchi zverhnist Abassidiv Istorik Umar perelichuye sho v jogo volodinnyah buli Hadramaut nevilika territoriya v Kinda Esh Shihr Mirbat v Omani Ab yan Lahdzh Aden i morski provinciyi yak ti sho buli daleko na pivnochi yak Hali a takozh Dzhanad Mahlaf al Maafir Mahlaf Dzhafar Sana Saada Nadzhran ta Bajhan u visokogir yi Odnak dzherela ye desho neyasnimi oskilki istorik Al Hamdani stverdzhuye sho insha sim ya Banu Shura zdijsnyuvala pershochergovu vladu v Tihami protyagom dev yatogo stolittya i bula stvorena v Zabidi Z inshih dzherel vidno sho Sanoyu faktichno prodovzhuvav keruvati gubernator Abbasidiv do 847 r Pro ekonomichnu strukturu carstva Ziyadidiv vidomo nebagato ale istorik Umara pishe sho dinastiya zaroblyala na mizhnarodnij torgivli pributkovij v tomu regioni Pravitel otrimuvav mita vid korabliv sho prihodili z Indiyi Zi shodu dohodili rozkishni virobi taki yak muskus kamfora ambra sandalove derevo ta porcelyana Z Afriki cherez arhipelag Dahlak pribuvali efiopski ta nubijski rabi Umara takozh zgaduye podatki na zbir ambri v Bab al Mandab i na pivdennomu uzberezhzhi a takozh na promisel perliv NezalezhnistTim chasom pravlinnya Abbasidiv v Araviyi zanepadalo Pislya nasilnickogo zahoplennya vladi vladi halifa al Mustayina v 866 roci drugij pravitel Ziyadidiv Ibragim ibn Muhammed zberig podatkovi nadhodzhennya sobi i prijnyav korolivski atributi Prote vin prodovzhuvav chitati hutbu vid im ya Abbasidiv Oskilki vlada Ziyadidiv yak pravilo bula zoseredzhena na nizovini a gubernatori Abbasidiv u visokogir yi ne mali pidtrimki z boku svoyeyi dinastiyi v Iraci buli stvoreni inshi dinastiyi Yafuridi stvorili nezalezhnu derzhavu v misti Sana v 847 roci ta zmusili pravitelya Ziyadidiv terpiti yih vladu v obmin na jogo zgadku na vlasnih monetah i v p yatnichnij molitvi Imam sekti shiyitskih Zayidij al Hadi ilal Hak Yah ya poshiriv svij vpliv na pivnich nagir ya ce buv pochatok yemenskogo imamatu yakij proisnuvav do 1962 roku Krim togo naprikinci IH ta na pochatku H stolittya cim buli nezadovilni ismayilski diyachi yaki pritrimuvalis fatimidskogo imama nashadki yakogo zgodom mali stati halifami v Yegipti Sam Zabid buv zvilnenij karmatami odnoyu z ismayilskih sekt v 904 roci Pid trivalim pravlinnyam Abu al Dzhejsha Ishaka 904 981 rr Dinastiya Ziyadidiv perezhila timchasove vidrodzhennya Odnak koli Abu al Dzhajsh postariv zovnishni regioni pochali vidhoditi vid vladi Ziyadidiv Do kincya jogo pravlinnya teritoriya mizh Adenom ta Esh Shardzheyu zalishalasya pid jogo kontrolem Navit u 976 roci jogo dohodi stanovili miljon zolotih dinariv Zanepad ZiyadidivYufiridi znovu napali v 989 roci i spalili Zabid Odnak Mamlyuk al Husajn ben Salamaha zumiv vryatuvati korolivstvo vid povnogo krahu Vin peremig girski plemena i vidnoviv carstvo Ziyadidiv v yih kolishnih kordonah Al Husejna zapam yatali yak spravedlivogo i pidnesenogo regenta yakij kopav kolodyazi kanali ta buduvav dorogi u korolivstvi Vin keruvav poki ne pomer svoyeyu smertyu u 1012 roci Zvorotnij bik medali polyagav u tomu sho monarhi Ziyadidiv faktichno vtratili vladu pislya 981 roku todi yak Mamlyuki mali realnu silu v regioni sho v rezultati prizvelo do politichnogo sum yattya Pislya smerti al Husejna jogo rab yevnuh Mardzhan trimav vladu yak vizir U svoyu chergu vin vihovav dvoh efiopskih rabiv yakih zvali Nafis i Nadzha yaki otrimali visoki posadi v shtati Za slovami Kamala Sulejmana Salibi ostannij pravitel Ziyadi buv ubitij v 1018 roci i zaminenij Nafisom Nafis prijnyav korolivski tituli ale buv negajno oskarzhenij Nadzhoyu yakij peremig Nafisa i Mardzhana i zasnuvav dinastiyu Nadzhahid v 1022 roci Spisok praviteliv ziyadidivMuhammed ibn Ziyad 818 859 Ibragim ibn Muhammed 859 902 sin Ibn Ziyad 902 904 sin Abul Dzhejsh Ishak ibn Ibragim 904 981 brat Abdulla abo Ziyad ibn Ishak 981 bl 1012 sin Ibragim abo Abdulla blizko 1012 1018 sporidnenijDivitsya takozhSpisok musulmanskih dinastij sunitiv Istoriya YemenuPrimitkiEduard de Zambaur Manuel de genealogie et de chronologie de l histoire de l islam Hannover 1927 Table F Encyclopaedia of Islam Leiden 2002 p 572 H C Kay Yaman Its medieval history London 1892 pp 2 4 219 Ziyadids G R Smith The Encyclopaedia of Islam Vol XI ed P J Bearman T Bianquis C E Bosworth E van Donzel and W P Heinrichs Brill 2002 p 523 C E Bosworth The New Islamic Dynasties Columbia University Press 1996 99 C E Bosworth The New Islamic Dynasties p 99 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 p 5 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 p 219 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 p 8 Stanley Lane Poole The Mohammadan Dynasties Elibron Classics 2006 p 90 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 pp 237 8 Ash Sharjah was probably located some 50 kilometers north of and has nothing to do with in the present United Arab Emirates C E Bosworth The New Islamic Dynasties p 99 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 p 8 H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 p 9 Kamal Suleiman Salibi A History of Arabia Caravan Books 1980 p 108 The list follows H C Kay Yaman Its early medieval history London 1892 A deviant list is published in Clifford Edmund Bosworth The new Islamic dynasties Columbia University Press 1996 p 99 with the following names and dates Muhammad bin Ziyad 818 859 Ibrahim bin Muhammad 859 896 Ziyad bin Ibrahim 896 902 Ibn Ziyad 902 911 Abu l Jaysh 911 981 etc