Авра́тинська височина́ (Авратинське узгір'я) — височина в Україні, окремий масив Подільської височини. Розташований у межах північно-східної частини Тернопільської області та західної частини Хмельницької області.
Авратинська височина | |
Авратинське узгір'я | |
Типовий краєвид північної частини Авратинської височини | |
Країна | Україна |
---|---|
Області | Тернопільська, Хмельницька |
Місто | Авратин, Базалія |
Є частиною | Подільська височина |
Період | третинний / крейдовий |
Найвища точка | |
- розташування | у трикутнику між селами Білозірка, Шибена, Щаснівка |
- висота | 346 м |
Розташування на мапі України |
Назва
Назва — від села Авратин, нині Волочиського району Хмельницької області, запроваджена російськими географами в 1 пол. XIX ст[]. і згодом розширена картографом А. Тілло на Волинську і східну частину Подільської височини. Нині назва Авратинська височина (Авратинське узгір'я) майже не вживається.
Опис
Є вододілом між лівобережними притоками Дністра (Збруч, Смотрич, Ушиця), притоками Прип'яті (Горинь, у тому числі Случ) і верхів'ям Південного Бугу. Розташована в межах Збаразького, Підволочиського, Лановецького районів Тернопільської області та Волочиського району Хмельницької області, між Медоборами та Кременецькими горами.
Поверхня слабохвиляста. Абсолютні величини сягають до 350 м. На території височини розташована велика кількість водних джерел.
Геологічні пам'ятки природи місцевого значення
Цікавинки
Авратинська височина є умовною точкою, де сходяться:
- три говори південно-західного наріччя української мови — волинський, подільський та наддністрянський.
- три історичні землі України — Волинь, Поділля та Галичина.
- вододіли Дніпра (притоки Прип'яті — Горинь і Случ), Дністра (лівобережні притоки Збруч, Смотрич, Ушиця) та Південного Бугу (верхів'я).
- Три говори
- Три землі
Див. також
Примітки
- Енциклопедія українознавства том 1 Київ 1993 сторінка 15
Джерела
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Пиндус Б., Свинко Й. Авратинська височина // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 21. — .
- Івченко А. С. Авратинська височина // Велика українська енциклопедія / Киридон А. М. (упоряд.). — К. : ДНУ «Енциклопедичне видання», 2016. — Т. 1. — С. 149. — .
Посилання
- «Енциклопедичний словник Брокгауза і Єфрона» у 86 томах (82 т. та 4 доп.). — СПб., 1890—1907.: Авратынская возвышенность [Архівовано 25 вересня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Avra tinska visochina Avratinske uzgir ya visochina v Ukrayini okremij masiv Podilskoyi visochini Roztashovanij u mezhah pivnichno shidnoyi chastini Ternopilskoyi oblasti ta zahidnoyi chastini Hmelnickoyi oblasti Avratinska visochina Avratinske uzgir ya Tipovij krayevid pivnichnoyi chastini Avratinskoyi visochini Tipovij krayevid pivnichnoyi chastini Avratinskoyi visochini Krayina Ukrayina Oblasti Ternopilska Hmelnicka Misto Avratin Bazaliya Ye chastinoyu Podilska visochina Period tretinnij krejdovij Najvisha tochka roztashuvannya u trikutniku mizh selami Bilozirka Shibena Shasnivka visota 346 m Roztashuvannya na mapi UkrayiniRoztashuvannya na mapi UkrayiniNazvaNazva vid sela Avratin nini Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti zaprovadzhena rosijskimi geografami v 1 pol XIX st dzherelo i zgodom rozshirena kartografom A Tillo na Volinsku i shidnu chastinu Podilskoyi visochini Nini nazva Avratinska visochina Avratinske uzgir ya majzhe ne vzhivayetsya OpisYe vododilom mizh livoberezhnimi pritokami Dnistra Zbruch Smotrich Ushicya pritokami Prip yati Gorin u tomu chisli Sluch i verhiv yam Pivdennogo Bugu Roztashovana v mezhah Zbarazkogo Pidvolochiskogo Lanoveckogo rajoniv Ternopilskoyi oblasti ta Volochiskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti mizh Medoborami ta Kremeneckimi gorami Poverhnya slabohvilyasta Absolyutni velichini syagayut do 350 m Na teritoriyi visochini roztashovana velika kilkist vodnih dzherel Geologichni pam yatki prirodi miscevogo znachennyaBuglivskij stratotip Plejstocenovi vidkladiCikavinkiAvratinska visochina ye umovnoyu tochkoyu de shodyatsya tri govori pivdenno zahidnogo narichchya ukrayinskoyi movi volinskij podilskij ta naddnistryanskij tri istorichni zemli Ukrayini Volin Podillya ta Galichina vododili Dnipra pritoki Prip yati Gorin i Sluch Dnistra livoberezhni pritoki Zbruch Smotrich Ushicya ta Pivdennogo Bugu verhiv ya Tri govori Tri zemliDiv takozhMedobori Kremenecki gori Podilska visochina Amadocke ozeroPrimitkiEnciklopediya ukrayinoznavstva tom 1 Kiyiv 1993 storinka 15DzherelaCinkalovskij O Stara Volin i Volinske Polissya Krayeznavchij slovnik vid najdavnishih chasiv do 1914 roku Vinnipeg Nakladom Tovaristva Volin 1984 1986 Pindus B Svinko J Avratinska visochina Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2004 T 1 A J S 21 ISBN 966 528 197 6 Ivchenko A S Avratinska visochina Velika ukrayinska enciklopediya Kiridon A M uporyad K DNU Enciklopedichne vidannya 2016 T 1 S 149 ISBN 978 617 7238 39 2 Posilannya Enciklopedichnij slovnik Brokgauza i Yefrona u 86 tomah 82 t ta 4 dop SPb 1890 1907 Avratynskaya vozvyshennost Arhivovano 25 veresnya 2013 u Wayback Machine ros