Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеллінг box width Фрідріх Вільгельм Шеллінґнім Friedrich Wilhelm Josep

Фрідріх Шеллінг

Фрідріх Шеллінг
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шеллінг.

Фрідріх Вільгельм Шеллінґ
нім. Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling
Західна філософія
image
Friedrich Wilhelm Joseph Schelling
Народження 27 січня 1775(1775-01-27)
Леонберг, Німеччина
Смерть 20 серпня 1854(1854-08-20) (79 років)
Бад-Рагац, Швейцарія
Громадянство (підданство) image Королівство Вюртемберг
Знання мов
  • німецька[1][2]
    • Ім'я при народженні нім. Friedrich Wilhelm Joseph Schelling
    Діяльність
  • викладач університету, письменник
    • Викладав Мюнхенський університет Людвіга-Максиміліана, JMU, Єнський університет, HU Berlin і Університет Ерлангена—Нюрнберга
    Член Баварська академія наук, Угорська академія наук і Прусська академія наук
    Школа / Традиція німецький ідеалізм
    Основні інтереси натурфілософія, природознавство, естетика, релігія, метафізика, епістемологія
    Вплинув Гегель, Колрідж, К'єркегор, Гайдеггер, , Пірс, Гете, , Жижек,
    Alma mater Тюбінгенський університет, Лейпцизький університет і Тюбінгенська богословська семінарія
    Літературний напрям Німецька класична філософія
    Зазнав впливу
  • Платон, Якоб Беме, Спіноза, Лейбніц, Кант, Якобі, , Гете, Гельдерлін, Фіхте
    • Вчителі Йоганн Ґотліб Фіхте, d, d, d, d і d
    Відомі студенти d і d
    Визначний твір
  • d
    • Історичний період
    Посада професор
    Конфесія лютеранство
    У шлюбі з d і d
    Діти
  • d, d і d
    • Автограф image
    Нагороди
    image image
    image Фрідріх Вільгельм Шеллінґ у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Фрі́дріх Ві́льгельм Йозеф фон Ше́ллінґ (нім. Friedrich Wilhelm Joseph Schelling; 27 січня 1775 — 20 серпня 1854) — німецький філософ, ідеаліст. Отримав у Тюбінгені вищу духовну освіту, в Лейпцигу вивчав математику і природознавство. Викладав у Єнському, Ерлангенському, Мюнхенському та Берлінському університетах. У філософській еволюції Шеллінґа відсутні чіткі межі між її етапами, які можна назвати як «філософія природи» (натурфілософія — 90-ті роки XVIII ст.), трансцендентального ідеалізму (1800), «філософія тотожності» (перше десятиліття XIX ст.) та «філософія одкровення».

    Біографія

    Фрідріх Вільгельм Йозеф фон Шеллінґ народився в Вюртембергському містечку Леонберзі в сім'ї протестантського священика.

    У 1790 році 15-літній Шеллінґ поступив до Тюбінгенського університету з характеристикою «ingenium praecox» (нім. і лат. «скороспілий талант»). В університеті інтереси Шеллінґа поділялися між філософією і теологією. У 1792 році захистив магістерську дисертацію стосовно тлумачення біблейського міфу про гріхопадіння. Він ознайомився з філософію Канта, з першими роботами Фіхте і в 19 років сам виступав на філософській ниві, спочатку як послідовник і тлумачник Фіхте. Його друзями стають Гегель і Гете. По завершенні курсу в 1795 році Шеллінґ три роки виконував обов'язки домашнього учителя, в умовах, досить сприятливих для його власних занять.

    У 1798 році Шеллінґ став професором Йенського університету. У той же час Шеллінґ вступив у тісне спілкування з гуртком романтиків — братами Шлегель, Гарденбергом тощо. Душею цього гуртка була Кароліна Шлегель, дружина А. В. Шлегеля. У 1803 році 27-літній Шеллінґ одружився з 40-літньою Кароліною (їхня різниця у віці складала 13 років), але їхній шлюб тривав 6 років (до 1809 року) і закінчився смертю Кароліни від шигельозу (тоді називали дизентерією).

    З 1803 по 1806 роки Шеллінґ викладав у Вюрцбургському університеті, після чого перебрався до Мюнхена, де став штатним членом Баварської академії наук.

    У лекціях Шеллінґа, які він читав у Берліні в 1841—1842 роках і які опублікував Паулус, знаходиться вже повне визнання системи абсолютного ідеалізму, як завершення його власної філософії тотожності. Окрім Йєни, Шеллінґ був професором у Вюрцбурзі, Мюнхені, Ерлангені та Берліні. Кінець життя Шеллінґа був затьмарений судовим процесом проти Паулуса, який опублікував без згоди Шеллінґа його лекції в Берлінському університеті. Процес закінчився не на користь Шеллінґа, оскільки суд не визнав опублікування лекцій, пов'язаних із критичним обговоренням, за передбачуваний законом «передрук». Ображений Шеллінґ назавжди перестав читати лекції. Останні роки глибокої старості Шеллінґ провів в оточенні вірних друзів і численної сім'ї (через три роки після смерті першої дружини він вдруге одружився).

    За рік до своєї смерті Шеллінґ одержав від короля Максиміліана II, свого колишнього учня, присвячений йому сонет, заключний рядок якого дуже чітко характеризує широкий і підвищений політ його філософської думки: «Du wagst die Klüfte kühn zu überschreiten, wozu die Weisen keine Brücke fanden, die Gläubige und Denker stets entzweiten».

    «Ти сміливо переступаєш яри, які віруючих з мислителями завжди роз'єднували і для яких мудреці не бачили містків».

    Натурфілософія

    У філософській еволюції Шеллінґа філософія природи — найважливіший етап. Якщо для Фіхте значення природи полягало у тому, що вона протистоїть моральності, а остання перемагає природні властивості суб'єкта, то для Шеллінґа, навпаки, природа — самостійний предмет філософського дослідження.

    Період натурфілософських досліджень Шеллінґа збігся з відкриттями Вольфа, Гальвані, Ерстеда, Фарадея та інших дослідників природи фізичних явищ, хімії та фізіології. Шеллінґ використовував результати цих наукових досягнень у своєму вченні про природу.

    У своїх працях «Ідеї філософії природи» (1797), «Про світову душу» (1798), «Перший нарис системи філософії природи» (1799), «Загальна дедукція динамічного процесу» (1800) Шеллінґ спирається не тільки на Канта, а й на вчення Лейбніца про монади.

    До Шеллінґа філософи обмежували себе лише загальним поняттям «природа» як механізму зі своїми законами, властивостями. Шеллінґ звернув увагу на необхідність відкриття в природі реально існуючих «динамічних протилежностей». Вчення про динамічні протилежності в природі Шеллінґ доповнював вченням про протилежності в пізнанні. Природа, за Шеллінґом, є становленням духовного початку «інтелігенції»; якщо в людині духовність усвідомлює себе, то в природі вона — несвідома.

    Розглядаючи природу як силову динамічну єдність протилежностей, Шеллінґ вважає, що через усю природу проходить протилежність об'єкта і суб'єкта. Прообразом такої протилежності він вважає полярність полюсів магніту: вони одночасно пов'язані між собою і взаємнопротилежні. Це — перше виявлення загального світового закону, який виявляє себе у протилежності позитивного і негативного зарядів у електродинаміці, у протилежному відношенні кислот і лугів. Принцип поділу на протилежності Шеллінґ впроваджує для розгляду явищ органічного життя. Він за допомогою поляризації класифікує різновиди явищ живої природи. На думку Шеллінґа, у природі є сила, яка має властивості живої сили. Роздвоєння цієї сили уможливлює природі утворювати нові форми природного існування. Уся природа — великий організм, у якому протилежності гармонійно поєднуються в єдності, взаємне заперечення гармонійно вирішується єднанням. Цілісність живого організму базується на гармоніях, а гармонії мають духовну природу. Тому не живе породжується з неживого, а навпаки: мертве тіло—продукт життєдіяльності, результат смерті живого. Таким чином, початок усіх речей має духовну основу, але ця духовна основа є несвідомою, животворною, немислячою.

    Найважливішими досягненнями філософії природи Шеллінґа було використання історичного погляду на природу. Саме Шеллінґ проголошує, що природа історично давніша за свідомість. Виникнення свідомості є результатом ряду змін природи.

    Філософія природи Шеллінґа час від часу вступала в суперечність з досягненнями природничих наук. Тому ця філософія дуже швидко втратила свій авторитет у колах природодослідників. Однак історично, вона відіграла визначну роль.

    Трансцендентальний ідеалізм

    Після створення основоположних принципів «філософії природи» Шеллінґ дійшов висновку, що його вчення відповідає на питання: яким чином несвідомо духовна природа породжує свідоме, як із об'єктивного виникає суб'єктивне. Однак для ідеалістичної філософії завжди стоїть проблема: як суб'єктивне стає об'єктивним? Спробу дати відповідь на це питання Шеллінґ здійснив у «Системі трансцендентального ідеалізму» (1800).

    Трансцендентальний ідеалізм виходить із визнання первинності суб'єктивного «Я» стосовно об'єктивного. Безпосереднім предметом вивчення трансцендентальної філософії проголошується суб'єктивне, його внутрішні акти, засобом його розгляду — «інтелектуальна інтуїція». На думку Шеллінґа, традиційне повсякденне логічне мислення має форму лише розсуду, дає знання нижче порівняно з пізнанням, яке здійснює розум. , логічне мислення стоять під владою закону суперечності. Розум же не підкоряється формальному закону суперечності (закон, згідно з яким у судженнях забороняється мати взаємозаперечні судження). Розум не підвладний забороні суперечності, він безпосередньо вбачає за суперечностями єдність протилежностей.

    Форми пізнання розумом не збігаються з розсудливістю. Вони не є умовиводами та доказами. Ці форми є безпосереднім уявленням, сприйняттям інтелектуальної інтуїції. Суб'єктом такого пізнання може бути тільки філософський або художній розум, геній, а не повсякденна розсудливість. Тим більше, що мова, якою розсуд висловлює свої умовиводи, заважає інтелектуальному сприйняттю, бо складається зі сталих форм, відбитків розумових процесів.

    У розробці поняття ступенів розвитку свідомості Шеллінґ близький до «науковчення» Фіхте: свідомість починає з почуттів, потім підіймається до рівня інтелігенції, досягає межі рефлексії, остаточно завершується актом волевиявлення, з якого починається практичне «Я». На першій стадії «Я» споглядає себе як обмежене з боку «не— Я». На другій стадії до зовнішнього споглядання приєднується внутрішнє, самовідчуття при цьому домінує. Досягнувши розуміння власної спонтанності, самовизначеності, свідомість починає пізнавати себе та свої властивості як підвладні необхідності і як вільні.

    Філософія тотожності

    Центральною ідеєю Шеллінґа, яка уможливила йому побудувати систему «філософії природи» і систему «трансцендентального ідеалізму», є ідея «абсолютного розуму, в якому суб'єктивне і об'єктивне — неподільні». З погляду Шеллінґа, «абсолютним може бути лише самопізнання безумовної тотожності». Використовуючи вчення Фіхте про те, що межа між протилежностями завжди є їх певним поєднанням, що така межа взагалі можлива тільки тому, що протилежності у чомусь тотожні, Шеллінґ шукає основу абсолютної тотожності усього існуючого, яке має ім'я «Буття».

    Якщо протилежності самі по собі виявляються абсолютно протилежними, вони не будуть мати між собою нічого спільного, що свідчить — вони взагалі не є протилежностями, бо коли одна з тез проголошується, то інша не може взагалі виявляти себе, тому що вона байдужа до першої. Зустрічаються протилежності між собою лише остільки, оскільки між ними покладено межу, яка не покладена жодною з протилежностей, а покладена окремо від них. Таким чином, межа є не що інше, як дещо спільне обом протилежностям. Так, коли ми починаємо протиставляти злих і добрих людей, ми вже їх об'єднали за ознакою — люди. Там, де ми протиставляємо: більше — менше, близько — далеко, пусте — повне тощо, ми їх попередньо об'єднали поняттям «простір». Таким чином, усе, що виявляє себе як протилежності, обов'язково повинно мати спільність, бути ототожнене у чомусь, інакше ми протилежність взагалі не помітимо. Однак якщо ми бачимо протилежності, то ми бачимо і їх тотожність. Чому тоді так складно вирішується проблема пізнання тотожностей протилежностей? Шеллінґ вважає, що тотожності ми сприймаємо тільки інтуїтивно, хоча постійно використовуємо їх і в практичному, і в теоретичному житті.

    Те, що в Абсолюті тотожне, вічне і бездоганне, у світі речей, навпаки, — поділене, множинне, неосяжне, змінюється у часі, уявляється як процес. Розвиток Абсолюту, за Шеллінґом, має цілепокладаючу форму. Крайні ступені його на одному полюсі дають матерію, а на протилежному — ідею, істину пізнання. Саморозподіл Абсолюту, єдиного тотожного самому собі початку, має своєю метою самопізнання єдиного, своє власне самоусвідомлення Абсолюту. Адже Абсолют не може вдовольнитися лише несвідомою інтуїцією самого себе. Самосвідомість абсолютного розуму (Бог) неможлива без існування людини як протилежності, яка має здатність до самозміни, саморозвитку, до поступового переходу від інтелектуальної інтуїції до самосвідомості.

    Філософія одкровення

    Приблизно в 1815 Шеллінґ почав розробку «філософії міфології та одкровення», або «позитивної філософії». У своїх працях «Філософія міфології», «Філософія одкровення», «Історія новітньої філософії» він виступив з критикою раціоналістичної філософії за те, що вона відповідає лише на питання «як?», а не «що?», звинувачує її у відсутності уваги до принципу, який уможливлює усвідомити суть «речей». З його погляду, раціоналізм визнає виникнення одиничного із загальних сутностей, не вміючи пояснити відношення між собою цих сутностей, не вміючи пояснити, як з останніх виникають реальні одиничні речі.

    Філософія одкровення та міфології, за Шеллінґом, розглядається у вигляді системи «теософії», не обмеженої християнською доктриною. Адже одкровення існує у всіх формах релігійності, а дохристиянська міфологія мала своєрідне історичне місце, за змістом збігалася з істинними релігійними принципами. Міфи не потребують тлумачення, вони мають власний зміст, який прозріває існуючу тотожність Абсолюту. Тому «позитивна філософія», поділена на «філософію міфу» та «філософію одкровення», об'єднує знання та віру. Віра, за Шеллінґом, це єдиний шлях до усвідомлення Абсолютної тотожності буття. Таким чином, задум Шеллінґа про чіткий раціоналістичний виклад філософії тотожності в останні роки його діяльності стає ірраціоналізм.

    Бог, за Шеллінґом, це — передусім особистість. Різниця між Богом і людиною у тому, що Бог як особистість абсолютно вільний і нескінченний, а людина обмежена. У лекціях «Про метод академічного вивчення» (1803) Шеллінґ обґрунтовує історико-критичний метод вивчення Біблії. В останні роки своєї наукової діяльності він заперечує даний метод як помилковий абсолютизм раціоналізму.

    Праці

    • Über die Möglichkeit einer Form der Philosophie überhaupt (1794),
    • Vom Ich als Princip der Philosophie oder über das Unbedingte im menschlichen Wissen (1795), (online [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.])
    • Abhandlung zur Erläuterung des Idealismus der Wissenschaftslehre (1796),
    • Ideen zu einer Philosophie der Natur (1797),
    • Von der Weltseele (1798),
    • System des transcendentalen Idealismus (1800),
    • Über den wahren Begriff der Naturphilosophie und die richtige Art ihre Probleme aufzulösen (1801)
    • Philosophie der Kunst (Vorlesung) (1802/1803)
    • Vorlesungen über die Methode des akademischen Studiums, Hamburg: Meiner, 1974 (Phil.Bibl.275)
    • System der gesammten Philosophie und der Naturphilosophie insbesondere (посмертна публікація) (= «Wurzburger-» oder «1804system») (1804)
    • Philosophische Untersuchungen über das Wesen der menschlichen Freiheit [ 5 грудня 2007 у Wayback Machine.] (1809),
    • Clara — Über den Zusammenhang der Natur mit der Geisterwelt. Ein Gespräch, Fragment (Aus dem handschriftlichen Nachlass, wohl zwischen 1809 und 1812)
    • Weltalter (1811: існують інші варіанти цього твору),
    • Darstellung des philosophischen Empirismus (1830, посмертна публікація),
    • Philosophie der Mythologie (Лекція) (1842),
    • Philosophie der Offenbarung (Лекція) (1854).

    Нові видання

    • Vorlesungen über die Methode (Lehrart) des akademischen Studiums. Hrsg.v. Walter E. Erhardt. Meiner, Hamburg 1990.
    • Das Tagebuch. Hrsg. v. Hans Jörg Sandkühler. Meiner, Hamburg 1990.
    • System des transzendentalen Idealismus. Hrsg. v. Horst D. Brandt u. Peter Müller. Meiner, Hamburg 2000.
    • Philosophische Untersuchungen über das Wesen der menschlichen Freiheit und die damit zusammenhängenden Gegenstände. Hrsg. v. Thomas Buchheim. Meiner, Hamburg 2001.
    • Zeitschrift für spekulative Physik. Hrsg. v. Manfred Durner, 2 Bde. Meiner, Hamburg 2002.
    • Bruno oder über das göttliche und natürliche Prinzip der Dinge. Ein Gespräch. Hrsg. v. Manfred Durner. Meiner, Hamburg 2005.
    • Philosophie der Offenbarung. Hrsg. v. Manfred Frank, Frankfurt/ Main: Suhrkamp Taschenbuch Wissenschaft 181, 1977.
    • Historisch kritische Ausgabe, 40 Bände (Reihe I: Werke, II: Nachlass, III: Briefe). Hrsg. im Auftrag der Schelling-Kommission der Bayerische Akademie der Wissenschaften|Bayerischen Akademie der Wissenschaften v. Thomas Buchheim, Jochem Hennigfeld, Wilhelm G. Jacobs, Jörg Jantzen u. Siegbert Peetz. Frommann-Holzboog, Stuttgart-Bad Cannstatt 1976 ff.,

    Див. також

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    3. BeWeB
      d:Track:Q77541206
    4. База даних малих космічних тіл JPL: Фрідріх Вільгельм Шеллінґ (англ.) .

    Література

    Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Фрідріх Вільгельм Шеллінґ
    • Hans Michael Baumgartner, Harald Korten: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling. Beck, München 1996, .
    • Michaela Boenke (Hrsg.): Schelling. dtv, München 2001, (wichtigste Schriften in Auswahl).
    • Walter E. Ehrhardt: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling. In: TRE Bd. 30 (1999), S. 92–102.
    • Manfred Frank: Eine Einführung in Schellings Philosophie. (Suhrkamp-Taschenbuch Wissenschaft; 520). Suhrkamp, Frankfurt a. M. 1985.
    • Werner E. Gerabek: Friedrich Wilhelm Joseph Schelling und die Medizin der Romantik. Studien zu Schellings Würzburger Periode, Frankfurt am Main, Berlin, Bern, New York, Paris und Wien: Peter Lang. Europäischer Verlag der Wissenschaften 1995 (= Europäische Hochschulschriften. Reihe 7, Abt. B, 7).
    • Arsenij V. Gulyga: Schelling. Leben und Werk. Aus dem Russischen übertragen von Elke Kirsten. Deutsche Verlags-Anstalt, Stuttgart 1989, .
    • Wilhelm G. Jacobs: Schelling lesen. legenda 3, Verlag Frommann-Holzboog, Stuttgart-Bad Cannstatt 2004, .
    • Karl Jaspers: Schelling. Größe und Verhängnis, EA 1955 (zuletzt Piper, München u. a. 1986). Bd. 42. Klostermann, Frankfurt a. M. 1988.
    • Jochen Kirchhoff: Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling. Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten. Rowohlt, Reinbek 1988, .
    • Gustav Leopold Plitt (Hrsg.): Aus Schellings Leben in Briefen, Leipzig: Hirzel 1869—1870 (Digitalisate: Band 1, Band 2).
    • Xavier Tilliette: Schelling: Biographie. Aus dem Franz. v. S. Schaper. Klett-Cotta, Stuttgart 2004, . (Interview)
    • Franz Josef Wetz: Friedrich W. J. Schelling zur Einführung. Junius, Hamburg 1996, .
    • Walter Schulz: Die Vollendung des Deutschen Idealismus in der Spätphilosophie Schellings. Verlag für Recht und Gesellschaft, Stuttgart 1954 (2. Aufl: Neske, Pfullingen 1975),

    Посилання

    Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фрідріх Вільгельм Шеллінґ


    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Shelling box width Fridrih Vilgelm Shellingnim Friedrich Wilhelm Joseph von SchellingZahidna filosofiyaFriedrich Wilhelm Joseph SchellingNarodzhennya 27 sichnya 1775 1775 01 27 Leonberg NimechchinaSmert 20 serpnya 1854 1854 08 20 79 rokiv Bad Ragac ShvejcariyaGromadyanstvo piddanstvo Korolivstvo VyurtembergZnannya mov nimecka 1 2 Im ya pri narodzhenni nim Friedrich Wilhelm Joseph SchellingDiyalnist vikladach universitetu pismennikVikladav Myunhenskij universitet Lyudviga Maksimiliana JMU Yenskij universitet HU Berlin i Universitet Erlangena NyurnbergaChlen Bavarska akademiya nauk Ugorska akademiya nauk i Prusska akademiya naukShkola Tradiciya nimeckij idealizmOsnovni interesi naturfilosofiya prirodoznavstvo estetika religiya metafizika epistemologiyaVplinuv Gegel Kolridzh K yerkegor Gajdegger Pirs Gete Zhizhek Alma mater Tyubingenskij universitet Lejpcizkij universitet i Tyubingenska bogoslovska seminariyaLiteraturnij napryam Nimecka klasichna filosofiyaZaznav vplivu Platon Yakob Beme Spinoza Lejbnic Kant Yakobi Gete Gelderlin FihteVchiteli Jogann Gotlib Fihte d d d d i dVidomi studenti d i dViznachnij tvir dIstorichnij periodPosada profesorKonfesiya lyuteranstvoU shlyubi z d i dDiti d d i dAvtografNagorodi Fridrih Vilgelm Shelling u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Fri drih Vi lgelm Jozef fon She lling nim Friedrich Wilhelm Joseph Schelling 27 sichnya 1775 20 serpnya 1854 nimeckij filosof idealist Otrimav u Tyubingeni vishu duhovnu osvitu v Lejpcigu vivchav matematiku i prirodoznavstvo Vikladav u Yenskomu Erlangenskomu Myunhenskomu ta Berlinskomu universitetah U filosofskij evolyuciyi Shellinga vidsutni chitki mezhi mizh yiyi etapami yaki mozhna nazvati yak filosofiya prirodi naturfilosofiya 90 ti roki XVIII st transcendentalnogo idealizmu 1800 filosofiya totozhnosti pershe desyatilittya XIX st ta filosofiya odkrovennya BiografiyaFridrih Vilgelm Jozef fon Shelling narodivsya v Vyurtembergskomu mistechku Leonberzi v sim yi protestantskogo svyashenika U 1790 roci 15 litnij Shelling postupiv do Tyubingenskogo universitetu z harakteristikoyu ingenium praecox nim i lat skorospilij talant V universiteti interesi Shellinga podilyalisya mizh filosofiyeyu i teologiyeyu U 1792 roci zahistiv magistersku disertaciyu stosovno tlumachennya biblejskogo mifu pro grihopadinnya Vin oznajomivsya z filosofiyu Kanta z pershimi robotami Fihte i v 19 rokiv sam vistupav na filosofskij nivi spochatku yak poslidovnik i tlumachnik Fihte Jogo druzyami stayut Gegel i Gete Po zavershenni kursu v 1795 roci Shelling tri roki vikonuvav obov yazki domashnogo uchitelya v umovah dosit spriyatlivih dlya jogo vlasnih zanyat U 1798 roci Shelling stav profesorom Jenskogo universitetu U toj zhe chas Shelling vstupiv u tisne spilkuvannya z gurtkom romantikiv bratami Shlegel Gardenbergom tosho Dusheyu cogo gurtka bula Karolina Shlegel druzhina A V Shlegelya U 1803 roci 27 litnij Shelling odruzhivsya z 40 litnoyu Karolinoyu yihnya riznicya u vici skladala 13 rokiv ale yihnij shlyub trivav 6 rokiv do 1809 roku i zakinchivsya smertyu Karolini vid shigelozu todi nazivali dizenteriyeyu Z 1803 po 1806 roki Shelling vikladav u Vyurcburgskomu universiteti pislya chogo perebravsya do Myunhena de stav shtatnim chlenom Bavarskoyi akademiyi nauk U lekciyah Shellinga yaki vin chitav u Berlini v 1841 1842 rokah i yaki opublikuvav Paulus znahoditsya vzhe povne viznannya sistemi absolyutnogo idealizmu yak zavershennya jogo vlasnoyi filosofiyi totozhnosti Okrim Jyeni Shelling buv profesorom u Vyurcburzi Myunheni Erlangeni ta Berlini Kinec zhittya Shellinga buv zatmarenij sudovim procesom proti Paulusa yakij opublikuvav bez zgodi Shellinga jogo lekciyi v Berlinskomu universiteti Proces zakinchivsya ne na korist Shellinga oskilki sud ne viznav opublikuvannya lekcij pov yazanih iz kritichnim obgovorennyam za peredbachuvanij zakonom peredruk Obrazhenij Shelling nazavzhdi perestav chitati lekciyi Ostanni roki glibokoyi starosti Shelling proviv v otochenni virnih druziv i chislennoyi sim yi cherez tri roki pislya smerti pershoyi druzhini vin vdruge odruzhivsya Za rik do svoyeyi smerti Shelling oderzhav vid korolya Maksimiliana II svogo kolishnogo uchnya prisvyachenij jomu sonet zaklyuchnij ryadok yakogo duzhe chitko harakterizuye shirokij i pidvishenij polit jogo filosofskoyi dumki Du wagst die Klufte kuhn zu uberschreiten wozu die Weisen keine Brucke fanden die Glaubige und Denker stets entzweiten Ti smilivo perestupayesh yari yaki viruyuchih z mislitelyami zavzhdi roz yednuvali i dlya yakih mudreci ne bachili mistkiv NaturfilosofiyaU filosofskij evolyuciyi Shellinga filosofiya prirodi najvazhlivishij etap Yaksho dlya Fihte znachennya prirodi polyagalo u tomu sho vona protistoyit moralnosti a ostannya peremagaye prirodni vlastivosti sub yekta to dlya Shellinga navpaki priroda samostijnij predmet filosofskogo doslidzhennya Period naturfilosofskih doslidzhen Shellinga zbigsya z vidkrittyami Volfa Galvani Ersteda Faradeya ta inshih doslidnikiv prirodi fizichnih yavish himiyi ta fiziologiyi Shelling vikoristovuvav rezultati cih naukovih dosyagnen u svoyemu vchenni pro prirodu U svoyih pracyah Ideyi filosofiyi prirodi 1797 Pro svitovu dushu 1798 Pershij naris sistemi filosofiyi prirodi 1799 Zagalna dedukciya dinamichnogo procesu 1800 Shelling spirayetsya ne tilki na Kanta a j na vchennya Lejbnica pro monadi Do Shellinga filosofi obmezhuvali sebe lishe zagalnim ponyattyam priroda yak mehanizmu zi svoyimi zakonami vlastivostyami Shelling zvernuv uvagu na neobhidnist vidkrittya v prirodi realno isnuyuchih dinamichnih protilezhnostej Vchennya pro dinamichni protilezhnosti v prirodi Shelling dopovnyuvav vchennyam pro protilezhnosti v piznanni Priroda za Shellingom ye stanovlennyam duhovnogo pochatku inteligenciyi yaksho v lyudini duhovnist usvidomlyuye sebe to v prirodi vona nesvidoma Rozglyadayuchi prirodu yak silovu dinamichnu yednist protilezhnostej Shelling vvazhaye sho cherez usyu prirodu prohodit protilezhnist ob yekta i sub yekta Proobrazom takoyi protilezhnosti vin vvazhaye polyarnist polyusiv magnitu voni odnochasno pov yazani mizh soboyu i vzayemnoprotilezhni Ce pershe viyavlennya zagalnogo svitovogo zakonu yakij viyavlyaye sebe u protilezhnosti pozitivnogo i negativnogo zaryadiv u elektrodinamici u protilezhnomu vidnoshenni kislot i lugiv Princip podilu na protilezhnosti Shelling vprovadzhuye dlya rozglyadu yavish organichnogo zhittya Vin za dopomogoyu polyarizaciyi klasifikuye riznovidi yavish zhivoyi prirodi Na dumku Shellinga u prirodi ye sila yaka maye vlastivosti zhivoyi sili Rozdvoyennya ciyeyi sili umozhlivlyuye prirodi utvoryuvati novi formi prirodnogo isnuvannya Usya priroda velikij organizm u yakomu protilezhnosti garmonijno poyednuyutsya v yednosti vzayemne zaperechennya garmonijno virishuyetsya yednannyam Cilisnist zhivogo organizmu bazuyetsya na garmoniyah a garmoniyi mayut duhovnu prirodu Tomu ne zhive porodzhuyetsya z nezhivogo a navpaki mertve tilo produkt zhittyediyalnosti rezultat smerti zhivogo Takim chinom pochatok usih rechej maye duhovnu osnovu ale cya duhovna osnova ye nesvidomoyu zhivotvornoyu nemislyachoyu Najvazhlivishimi dosyagnennyami filosofiyi prirodi Shellinga bulo vikoristannya istorichnogo poglyadu na prirodu Same Shelling progoloshuye sho priroda istorichno davnisha za svidomist Viniknennya svidomosti ye rezultatom ryadu zmin prirodi Filosofiya prirodi Shellinga chas vid chasu vstupala v superechnist z dosyagnennyami prirodnichih nauk Tomu cya filosofiya duzhe shvidko vtratila svij avtoritet u kolah prirododoslidnikiv Odnak istorichno vona vidigrala viznachnu rol Transcendentalnij idealizmPislya stvorennya osnovopolozhnih principiv filosofiyi prirodi Shelling dijshov visnovku sho jogo vchennya vidpovidaye na pitannya yakim chinom nesvidomo duhovna priroda porodzhuye svidome yak iz ob yektivnogo vinikaye sub yektivne Odnak dlya idealistichnoyi filosofiyi zavzhdi stoyit problema yak sub yektivne staye ob yektivnim Sprobu dati vidpovid na ce pitannya Shelling zdijsniv u Sistemi transcendentalnogo idealizmu 1800 Transcendentalnij idealizm vihodit iz viznannya pervinnosti sub yektivnogo Ya stosovno ob yektivnogo Bezposerednim predmetom vivchennya transcendentalnoyi filosofiyi progoloshuyetsya sub yektivne jogo vnutrishni akti zasobom jogo rozglyadu intelektualna intuyiciya Na dumku Shellinga tradicijne povsyakdenne logichne mislennya maye formu lishe rozsudu daye znannya nizhche porivnyano z piznannyam yake zdijsnyuye rozum logichne mislennya stoyat pid vladoyu zakonu superechnosti Rozum zhe ne pidkoryayetsya formalnomu zakonu superechnosti zakon zgidno z yakim u sudzhennyah zaboronyayetsya mati vzayemozaperechni sudzhennya Rozum ne pidvladnij zaboroni superechnosti vin bezposeredno vbachaye za superechnostyami yednist protilezhnostej Formi piznannya rozumom ne zbigayutsya z rozsudlivistyu Voni ne ye umovivodami ta dokazami Ci formi ye bezposerednim uyavlennyam sprijnyattyam intelektualnoyi intuyiciyi Sub yektom takogo piznannya mozhe buti tilki filosofskij abo hudozhnij rozum genij a ne povsyakdenna rozsudlivist Tim bilshe sho mova yakoyu rozsud vislovlyuye svoyi umovivodi zavazhaye intelektualnomu sprijnyattyu bo skladayetsya zi stalih form vidbitkiv rozumovih procesiv U rozrobci ponyattya stupeniv rozvitku svidomosti Shelling blizkij do naukovchennya Fihte svidomist pochinaye z pochuttiv potim pidijmayetsya do rivnya inteligenciyi dosyagaye mezhi refleksiyi ostatochno zavershuyetsya aktom voleviyavlennya z yakogo pochinayetsya praktichne Ya Na pershij stadiyi Ya spoglyadaye sebe yak obmezhene z boku ne Ya Na drugij stadiyi do zovnishnogo spoglyadannya priyednuyetsya vnutrishnye samovidchuttya pri comu dominuye Dosyagnuvshi rozuminnya vlasnoyi spontannosti samoviznachenosti svidomist pochinaye piznavati sebe ta svoyi vlastivosti yak pidvladni neobhidnosti i yak vilni Filosofiya totozhnostiCentralnoyu ideyeyu Shellinga yaka umozhlivila jomu pobuduvati sistemu filosofiyi prirodi i sistemu transcendentalnogo idealizmu ye ideya absolyutnogo rozumu v yakomu sub yektivne i ob yektivne nepodilni Z poglyadu Shellinga absolyutnim mozhe buti lishe samopiznannya bezumovnoyi totozhnosti Vikoristovuyuchi vchennya Fihte pro te sho mezha mizh protilezhnostyami zavzhdi ye yih pevnim poyednannyam sho taka mezha vzagali mozhliva tilki tomu sho protilezhnosti u chomus totozhni Shelling shukaye osnovu absolyutnoyi totozhnosti usogo isnuyuchogo yake maye im ya Buttya Yaksho protilezhnosti sami po sobi viyavlyayutsya absolyutno protilezhnimi voni ne budut mati mizh soboyu nichogo spilnogo sho svidchit voni vzagali ne ye protilezhnostyami bo koli odna z tez progoloshuyetsya to insha ne mozhe vzagali viyavlyati sebe tomu sho vona bajduzha do pershoyi Zustrichayutsya protilezhnosti mizh soboyu lishe ostilki oskilki mizh nimi pokladeno mezhu yaka ne pokladena zhodnoyu z protilezhnostej a pokladena okremo vid nih Takim chinom mezha ye ne sho inshe yak desho spilne obom protilezhnostyam Tak koli mi pochinayemo protistavlyati zlih i dobrih lyudej mi vzhe yih ob yednali za oznakoyu lyudi Tam de mi protistavlyayemo bilshe menshe blizko daleko puste povne tosho mi yih poperedno ob yednali ponyattyam prostir Takim chinom use sho viyavlyaye sebe yak protilezhnosti obov yazkovo povinno mati spilnist buti ototozhnene u chomus inakshe mi protilezhnist vzagali ne pomitimo Odnak yaksho mi bachimo protilezhnosti to mi bachimo i yih totozhnist Chomu todi tak skladno virishuyetsya problema piznannya totozhnostej protilezhnostej Shelling vvazhaye sho totozhnosti mi sprijmayemo tilki intuyitivno hocha postijno vikoristovuyemo yih i v praktichnomu i v teoretichnomu zhitti Te sho v Absolyuti totozhne vichne i bezdoganne u sviti rechej navpaki podilene mnozhinne neosyazhne zminyuyetsya u chasi uyavlyayetsya yak proces Rozvitok Absolyutu za Shellingom maye cilepokladayuchu formu Krajni stupeni jogo na odnomu polyusi dayut materiyu a na protilezhnomu ideyu istinu piznannya Samorozpodil Absolyutu yedinogo totozhnogo samomu sobi pochatku maye svoyeyu metoyu samopiznannya yedinogo svoye vlasne samousvidomlennya Absolyutu Adzhe Absolyut ne mozhe vdovolnitisya lishe nesvidomoyu intuyiciyeyu samogo sebe Samosvidomist absolyutnogo rozumu Bog nemozhliva bez isnuvannya lyudini yak protilezhnosti yaka maye zdatnist do samozmini samorozvitku do postupovogo perehodu vid intelektualnoyi intuyiciyi do samosvidomosti Filosofiya odkrovennyaPriblizno v 1815 Shelling pochav rozrobku filosofiyi mifologiyi ta odkrovennya abo pozitivnoyi filosofiyi U svoyih pracyah Filosofiya mifologiyi Filosofiya odkrovennya Istoriya novitnoyi filosofiyi vin vistupiv z kritikoyu racionalistichnoyi filosofiyi za te sho vona vidpovidaye lishe na pitannya yak a ne sho zvinuvachuye yiyi u vidsutnosti uvagi do principu yakij umozhlivlyuye usvidomiti sut rechej Z jogo poglyadu racionalizm viznaye viniknennya odinichnogo iz zagalnih sutnostej ne vmiyuchi poyasniti vidnoshennya mizh soboyu cih sutnostej ne vmiyuchi poyasniti yak z ostannih vinikayut realni odinichni rechi Filosofiya odkrovennya ta mifologiyi za Shellingom rozglyadayetsya u viglyadi sistemi teosofiyi ne obmezhenoyi hristiyanskoyu doktrinoyu Adzhe odkrovennya isnuye u vsih formah religijnosti a dohristiyanska mifologiya mala svoyeridne istorichne misce za zmistom zbigalasya z istinnimi religijnimi principami Mifi ne potrebuyut tlumachennya voni mayut vlasnij zmist yakij prozrivaye isnuyuchu totozhnist Absolyutu Tomu pozitivna filosofiya podilena na filosofiyu mifu ta filosofiyu odkrovennya ob yednuye znannya ta viru Vira za Shellingom ce yedinij shlyah do usvidomlennya Absolyutnoyi totozhnosti buttya Takim chinom zadum Shellinga pro chitkij racionalistichnij viklad filosofiyi totozhnosti v ostanni roki jogo diyalnosti staye irracionalizm Bog za Shellingom ce peredusim osobistist Riznicya mizh Bogom i lyudinoyu u tomu sho Bog yak osobistist absolyutno vilnij i neskinchennij a lyudina obmezhena U lekciyah Pro metod akademichnogo vivchennya 1803 Shelling obgruntovuye istoriko kritichnij metod vivchennya Bibliyi V ostanni roki svoyeyi naukovoyi diyalnosti vin zaperechuye danij metod yak pomilkovij absolyutizm racionalizmu PraciUber die Moglichkeit einer Form der Philosophie uberhaupt 1794 Vom Ich als Princip der Philosophie oder uber das Unbedingte im menschlichen Wissen 1795 online 7 listopada 2012 u Wayback Machine Abhandlung zur Erlauterung des Idealismus der Wissenschaftslehre 1796 Ideen zu einer Philosophie der Natur 1797 Von der Weltseele 1798 System des transcendentalen Idealismus 1800 Uber den wahren Begriff der Naturphilosophie und die richtige Art ihre Probleme aufzulosen 1801 Philosophie der Kunst Vorlesung 1802 1803 Vorlesungen uber die Methode des akademischen Studiums Hamburg Meiner 1974 Phil Bibl 275 System der gesammten Philosophie und der Naturphilosophie insbesondere posmertna publikaciya Wurzburger oder 1804system 1804 Philosophische Untersuchungen uber das Wesen der menschlichen Freiheit 5 grudnya 2007 u Wayback Machine 1809 Clara Uber den Zusammenhang der Natur mit der Geisterwelt Ein Gesprach Fragment Aus dem handschriftlichen Nachlass wohl zwischen 1809 und 1812 Weltalter 1811 isnuyut inshi varianti cogo tvoru Darstellung des philosophischen Empirismus 1830 posmertna publikaciya Philosophie der Mythologie Lekciya 1842 Philosophie der Offenbarung Lekciya 1854 Novi vidannya Vorlesungen uber die Methode Lehrart des akademischen Studiums Hrsg v Walter E Erhardt Meiner Hamburg 1990 ISBN 3 7873 0972 1 Das Tagebuch Hrsg v Hans Jorg Sandkuhler Meiner Hamburg 1990 ISBN 3 7873 0722 2 System des transzendentalen Idealismus Hrsg v Horst D Brandt u Peter Muller Meiner Hamburg 2000 ISBN 3 7873 1465 2 Philosophische Untersuchungen uber das Wesen der menschlichen Freiheit und die damit zusammenhangenden Gegenstande Hrsg v Thomas Buchheim Meiner Hamburg 2001 ISBN 3 7873 1590 X Zeitschrift fur spekulative Physik Hrsg v Manfred Durner 2 Bde Meiner Hamburg 2002 ISBN 3 7873 1694 9 Bruno oder uber das gottliche und naturliche Prinzip der Dinge Ein Gesprach Hrsg v Manfred Durner Meiner Hamburg 2005 ISBN 3 7873 1719 8 Philosophie der Offenbarung Hrsg v Manfred Frank Frankfurt Main Suhrkamp Taschenbuch Wissenschaft 181 1977 ISBN 3 518 27781 2 Historisch kritische Ausgabe 40 Bande Reihe I Werke II Nachlass III Briefe Hrsg im Auftrag der Schelling Kommission der Bayerische Akademie der Wissenschaften Bayerischen Akademie der Wissenschaften v Thomas Buchheim Jochem Hennigfeld Wilhelm G Jacobs Jorg Jantzen u Siegbert Peetz Frommann Holzboog Stuttgart Bad Cannstatt 1976 ff ISBN 978 3 7728 0542 4Div takozh12661 Shelling asteroyid nazvanij na chest naukovcya PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 CONOR Sl d Track Q16744133 BeWeB d Track Q77541206 Baza danih malih kosmichnih til JPL Fridrih Vilgelm Shelling angl LiteraturaShelling Fridrih Vilgelm Jozef Filosofskij enciklopedichnij slovnik V I Shinkaruk gol redkol ta in Kiyiv Institut filosofiyi imeni Grigoriya Skovorodi NAN Ukrayini Abris 2002 S 719 742 s 1000 ekz BBK 87ya2 ISBN 966 531 128 X Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Fridrih Vilgelm Shelling Hans Michael Baumgartner Harald Korten Friedrich Wilhelm Joseph Schelling Beck Munchen 1996 ISBN 3 406 38935 X Michaela Boenke Hrsg Schelling dtv Munchen 2001 ISBN 3 423 30695 5 wichtigste Schriften in Auswahl Walter E Ehrhardt Friedrich Wilhelm Joseph Schelling In TRE Bd 30 1999 S 92 102 Manfred Frank Eine Einfuhrung in Schellings Philosophie Suhrkamp Taschenbuch Wissenschaft 520 Suhrkamp Frankfurt a M 1985 Werner E Gerabek Friedrich Wilhelm Joseph Schelling und die Medizin der Romantik Studien zu Schellings Wurzburger Periode Frankfurt am Main Berlin Bern New York Paris und Wien Peter Lang Europaischer Verlag der Wissenschaften 1995 Europaische Hochschulschriften Reihe 7 Abt B 7 Arsenij V Gulyga Schelling Leben und Werk Aus dem Russischen ubertragen von Elke Kirsten Deutsche Verlags Anstalt Stuttgart 1989 ISBN 3 421 06493 8 Wilhelm G Jacobs Schelling lesen legenda 3 Verlag Frommann Holzboog Stuttgart Bad Cannstatt 2004 ISBN 3 7728 2240 1 Karl Jaspers Schelling Grosse und Verhangnis EA 1955 zuletzt Piper Munchen u a 1986 Bd 42 Klostermann Frankfurt a M 1988 Jochen Kirchhoff Friedrich Wilhelm Joseph von Schelling Mit Selbstzeugnissen und Bilddokumenten Rowohlt Reinbek 1988 ISBN 3 499 50308 5 Gustav Leopold Plitt Hrsg Aus Schellings Leben in Briefen Leipzig Hirzel 1869 1870 Digitalisate Band 1 Band 2 Xavier Tilliette Schelling Biographie Aus dem Franz v S Schaper Klett Cotta Stuttgart 2004 ISBN 3 608 94225 4 Interview Franz Josef Wetz Friedrich W J Schelling zur Einfuhrung Junius Hamburg 1996 ISBN 3 88506 939 3 Walter Schulz Die Vollendung des Deutschen Idealismus in der Spatphilosophie Schellings Verlag fur Recht und Gesellschaft Stuttgart 1954 2 Aufl Neske Pfullingen 1975 ISBN 3 7885 0048 4PosilannyaShelling Fridrih Vilgelm Jozef 3 bereznya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Shelling Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Fridrih Vilgelm Shelling

    Дата публікації:
    Топ