Олександр Григорович Кушелєв-Безбородько (4 вересня 1800, Санкт-Петербург — 6 квітня 1855, Москва) — меценат, державний діяч, почесний член Петербурзької Академії наук. Директор департаменту Державного казначейства (з 29 липня 1837 по 16 січня 1844), Державний контролер Росії (з 13 березня 1854 по 6 квітня 1855), член Державної Ради (з 27 березня 1855).
Кушелєв-Безбородько Олександр Григорович | |
---|---|
Народився | 4 вересня 1800[2] або 16 (28) березня 1800[1] Санкт-Петербург, Російська імперія[1] |
Помер | 18 (30) квітня 1855[1] або 6 квітня 1855[2] Москва, Російська імперія[1] |
Країна | Російська імперія |
Діяльність | політик |
Посада | член Державної ради Російської імперії[d] |
Рід | Кушелєв-Безбородько |
Батько | Кушелєв Григорій Григорович (старший)[1] |
Мати | Кушелєва Любов Іллівна[1] |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Кушелєв-Безбородько Григорій Олександрович, d, d і d |
|
Біографія
Є старшим сином від другого шлюбу і Кушелєвої Любові Іллівни, народженої графині Безбородько). В 1816 році після смерті свого діда, графа Іллі Безбородька, через припинення потомства графів Безбородьків по чоловічій лінії, отримав "Найвище повеління" йменуватися графом Кушелєвим-Безбородьком:
въ уваженіе къ отличному служенію покойнаго князя Безбородко, на пользу и славу отечества всю жизнь посвятившему, именоваться впредь графомъ Кушелевымъ-Безбородко, дабы знаменитая заслугами фамилія сія съ кончиною послҍдняго в родҍ не угасла, но паки обновясь, пребыла навсегда въ незабвенной памяти россійскаго дворянства.
У 1813 його віддали в підготовчий пансіон при Царськосільському ліцеї; закінчивши в ньому курс в 1816, граф Кушелєв здав іспит при педагогічному інституті на право отримання чинів, а в липні того ж року отримав у Московському університеті, після іспиту, ступінь доктора етико-політичних наук; затверджений, за цим ступенем, в чині колезького асесора, молодий граф на початку 1817 був призначений у відомство Колегії іноземних справ. Його батько виклопотав йому доручення відвезти депеші за кордон, у Вюртемберг, а потім перебувати при канцелярії імператора в Ахені на час конгресу, який там збирався. З цим службовим дорученням поєднувався і план подорожі за кордон для завершення освіти.
Гр. О. Г. Кушелєв-Безбородько виїхав з Петербурга 8 серпня 1818 ; проїздом в Дерпті він оглядав університетські установи, познайомився з , Моргенштерном, потім через Кенігсберг прибув у Берлін, де теж оглядав університет. Під час цієї поїздки молодий граф підтримував діяльне листування з батьком, який давав йому різні поради та висловлював задоволення з приводу того, що син виявляв серйозні інтереси і знайомився з ученими людьми. Але згодом старому графу вже не так подобалося, що син його менш цікавиться успіхами по службі, ніж вченими заняттями або мистецтвами; в листах за 1820—1826 батько нерідко висловлював незадоволення, що син його не просувається по службі так швидко, як це здавалося йому природним за спогадами про часи його молодості, а також і за те, що під час розділу з тітонькою він вважав за краще отримати картинну галерею, а не взяв дохідного маєтку.
В Ахені молодого графа дуже добре прийняв Каподистрія і дав йому доручення: «скласти порівняння політики нинішніх часів з колишньою, а особливо наслідків і правил, вироблених Вестфальським світом, з духом і наслідками Віденського конгресу та світу Паризького». З Ахена Кушелєв-Безбородько приїхав до Парижа, частково маючи на увазі зайнятися зазначеною Каподистрією темою, почасти притягнений бажанням оглянути визначні пам'ятки Парижа, познайомитися з його розумовим життям і діяльністю. Відвідування камер, судів, лекцій, огляд навчальних закладів, купівля книг — переважно займали його в Парижі, де він провів час з кінця 1818 до кінця квітня 1819. Відклавши початковий намір їхати до Англії, Кушелєв-Безбородько поїхав у Росію через Швейцарію, Італію і Австрію.
У Женеві він познайомився з Дюпоном [], Бонстедтом [], В Івердені відвідав Песталоцці і детально ознайомився з його навчальним закладом, в Болоньї познайомився з і читав йому уривки з Державіна і Озерова, яких Меццофанті ще не знав; 22 серпня 1819 Кушелєв-Безбородько прибув до батька, в його маєток Краснопольці, Псковської губернії, а 4 вересня приїхав у Петербург.
Його закликала сюди справа, яка цікавила його і увесь час перебування його за кордоном: з 1805 йшлося про влаштування в Ніжині гімназії вищих наук, для якої граф Ілля Безбородько призначив великі кошти, частково на виконання волі свого покійного брата, князя Олександра Безбородька, частково за власним бажанням. До часу смерті графа Іллі Безбородька гімназія ще не була відкрита, не було ще остаточно вироблено і затверджено і положення про неї; турботи про все це лежали на графові Олександру Кушелєві-Безбородьку; для своєї майбутньої гімназії він знайомився і з різними навчальними закладами, набував книги за кордоном, маючи на увазі улаштування її, постійно стежив за всім, що з'являлося нового в області наук і літератури.
Повернувшись до Петербурга, він став посилено піклуватися, переважно через графа В. П. Кочубея, який доводився йому двоюрідним дядьком, щоб справі був даний якнайшвидший хід. Нарешті, 19 квітня 1820 пішов Найвищий рескрипт, що засновував у Ніжині вищий навчальний заклад під ім'ям Гімназії вищих наук; сам граф Олександр Кушелєв-Безбородько був при цьому призначений його попечителем з тим, що піклування переходить після нього до старшого в роді Кушелєва-Безбородько; статут нового навчального закладу ще не був готовий, але завдяки наполяганням графа дозволено було почати в цьому закладі заняття — вони і були розпочаті 4 вересня 1820 в особистій присутності графа. Граф Олександр Кушелєв-Безбородько постійно з великим інтересом та увагою стежив за подальшою діяльністю цього закладу і неодноразово робив йому пожертви. 7 жовтня 1832 послідувало перетворення гімназії в ліцей, порівняний за правами освіти з університетами. До дня 25-річчя цього навчального закладу граф подарував йому 175 картин різних шкіл, з тим, щоб вони були розміщені в різних кімнатах ліцею і служили б для розвитку витонченого смаку вихованців.
1825 року в маєтку графа в Макошиному було закладено плантації цукрового буряка та влаштований один з перших в Україні цукрозаводів.
У 1820 граф Олександр Кушелєв-Безбородько був підвищений до камергера; 1826 року поставлений членом головного правління училищ; в 1830 обраний у почесні члени Академії Наук; в 1834 призначений керуючим Державним позиковим банком, в 1837 — директором департаменту державного казначейства, в 1844 — сенатором, в 1847 — , з 13 березня 1854 по 6 квітня 1855 року обіймав найвищу посаду в своєму житті — Росії. Похований у Свято-Духівській церкві Олександро-Невської Лаври .
Родина
Дружина (з 30 січня 1829) — княжна Олександра Миколаївна Рєпніна-Волконська (1805-09.10.1836), дочка князя Н. Г. Рєпніна-Волконського і В. А. Розумовської . Померла в Петербурзі від гарячки, похована в Олександро-Невській Лаврі. У шлюбі мала п'ятьох дітей:
- Варвара Олександрівна (1829—1896), її хрещеним при хрещенні був Микола I ; з 1851 року була одружена з Петром Аркадійовичем Кочубеєм (1825—1892), головою Російського технічного товариства.
- Олександра Олександрівна (24.11.1830 -08.01.1833), хрещена 28 грудня 1830 в Сергіївському соборі в присутності графа Г. Г. Кушелева, Князя П. М. Волконського і Н. К. Загряжської.
- Григорій Олександрович (1832—1870), статський радник, письменник і видавець, заснував журнали «Русское слово» і «Шаховий листок». Був одружений з 1859 року на Любові Іванівні Голубцовій, ур. Кролль (1835-13.04.1900; Канни), в першому шлюбі Пенкаржевською.
- Любов Олександрівна (1833—1913), фрейліна, статс-дама, з 1896 року . Була одружена з 1852 року за графом (1825—1879); після бездітної смерті її братів — графів Григорія і Миколи Кушелєвих-Безбородьків, піклування над Ніжинським вищим навчальним закладом перейшло до роду графів Мусіних-Пушкіних.
- (1834—1862), колекціонер, створив картинну галерею, заповідану Академії мистецтв. Був одружений з , ур. Базилевської (1839—1923).
-
Варвара
Олександрівна -
Григорій
Олександрович -
Любов
Олександрівна -
Микола
Олександрович
Примітки
- Русский биографический словарь / под ред. А. А. Половцов, Н. П. Чулков, Н. Д. Чечулин и др. — СПб, Москва.
- Сотрудники Российской национальной библиотеки
- Коллектив авторов СПбГУ под ред. акад.Фурсенко. Управленческая элита Российской империи (1802-1917). — С-Петербург.: Лики России, 2008. — С. 367
- . Архів оригіналу за 10 квітня 2021.
- Тютюнник, Ю. Г. (2016). . Дослідження з історії техніки. № 23. с. 61. ISSN 2079-2999. Архів оригіналу за 13 січня 2022. Процитовано 5 квітня 2020.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп. 111. д. 280. с. 167. Метрические книги Сергиевского собора.
- ЦГИА СПб. ф.19. оп.111. д. 238. с. 33. Метрические книги Сергиевского собора.
- В. И. Чернопятов. Русский некрополь за границей. — М.: Тип. Московскаго ун-та, 1908.— Вып. 1. — С. 33.
Джерела
- Русский биографический словарь: В 25 т. / под наблюдением А. А. Половцова. 1896—1918.
- Исторический особняк в Петербурге превратят в клубный дом. Лента.Ру (рос.). Лента.Ру. 23 грудня 2011. Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 23 грудня 2011.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kushelyev Bezborodko Oleksandr Grigorovich Kushelyev Bezborodko 4 veresnya 1800 Sankt Peterburg 6 kvitnya 1855 Moskva mecenat derzhavnij diyach pochesnij chlen Peterburzkoyi Akademiyi nauk Direktor departamentu Derzhavnogo kaznachejstva z 29 lipnya 1837 po 16 sichnya 1844 Derzhavnij kontroler Rosiyi z 13 bereznya 1854 po 6 kvitnya 1855 chlen Derzhavnoyi Radi z 27 bereznya 1855 Kushelyev Bezborodko Oleksandr GrigorovichNarodivsya 4 veresnya 1800 1800 09 04 2 abo 16 28 bereznya 1800 1 Sankt Peterburg Rosijska imperiya 1 Pomer 18 30 kvitnya 1855 1 abo 6 kvitnya 1855 1855 04 06 2 Moskva Rosijska imperiya 1 Krayina Rosijska imperiyaDiyalnist politikPosada chlen Derzhavnoyi radi Rosijskoyi imperiyi d Rid Kushelyev BezborodkoBatko Kushelyev Grigorij Grigorovich starshij 1 Mati Kushelyeva Lyubov Illivna 1 Brati sestri dU shlyubi z dDiti Kushelyev Bezborodko Grigorij Oleksandrovich d d i d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaYe starshim sinom vid drugogo shlyubu i Kushelyevoyi Lyubovi Illivni narodzhenoyi grafini Bezborodko V 1816 roci pislya smerti svogo dida grafa Illi Bezborodka cherez pripinennya potomstva grafiv Bezborodkiv po cholovichij liniyi otrimav Najvishe povelinnya jmenuvatisya grafom Kushelyevim Bezborodkom v uvazhenie k otlichnomu sluzheniyu pokojnago knyazya Bezborodko na polzu i slavu otechestva vsyu zhizn posvyativshemu imenovatsya vpred grafom Kushelevym Bezborodko daby znamenitaya zaslugami familiya siya s konchinoyu poslҍdnyago v rodҍ ne ugasla no paki obnovyas prebyla navsegda v nezabvennoj pamyati rossijskago dvoryanstva U 1813 jogo viddali v pidgotovchij pansion pri Carskosilskomu liceyi zakinchivshi v nomu kurs v 1816 graf Kushelyev zdav ispit pri pedagogichnomu instituti na pravo otrimannya chiniv a v lipni togo zh roku otrimav u Moskovskomu universiteti pislya ispitu stupin doktora etiko politichnih nauk zatverdzhenij za cim stupenem v chini kolezkogo asesora molodij graf na pochatku 1817 buv priznachenij u vidomstvo Kolegiyi inozemnih sprav Jogo batko viklopotav jomu doruchennya vidvezti depeshi za kordon u Vyurtemberg a potim perebuvati pri kancelyariyi imperatora v Aheni na chas kongresu yakij tam zbiravsya Z cim sluzhbovim doruchennyam poyednuvavsya i plan podorozhi za kordon dlya zavershennya osviti Gr O G Kushelyev Bezborodko viyihav z Peterburga 8 serpnya 1818 proyizdom v Derpti vin oglyadav universitetski ustanovi poznajomivsya z Morgenshternom potim cherez Kenigsberg pribuv u Berlin de tezh oglyadav universitet Pid chas ciyeyi poyizdki molodij graf pidtrimuvav diyalne listuvannya z batkom yakij davav jomu rizni poradi ta vislovlyuvav zadovolennya z privodu togo sho sin viyavlyav serjozni interesi i znajomivsya z uchenimi lyudmi Ale zgodom staromu grafu vzhe ne tak podobalosya sho sin jogo mensh cikavitsya uspihami po sluzhbi nizh vchenimi zanyattyami abo mistectvami v listah za 1820 1826 batko neridko vislovlyuvav nezadovolennya sho sin jogo ne prosuvayetsya po sluzhbi tak shvidko yak ce zdavalosya jomu prirodnim za spogadami pro chasi jogo molodosti a takozh i za te sho pid chas rozdilu z titonkoyu vin vvazhav za krashe otrimati kartinnu galereyu a ne vzyav dohidnogo mayetku V Aheni molodogo grafa duzhe dobre prijnyav Kapodistriya i dav jomu doruchennya sklasti porivnyannya politiki ninishnih chasiv z kolishnoyu a osoblivo naslidkiv i pravil viroblenih Vestfalskim svitom z duhom i naslidkami Videnskogo kongresu ta svitu Parizkogo Z Ahena Kushelyev Bezborodko priyihav do Parizha chastkovo mayuchi na uvazi zajnyatisya zaznachenoyu Kapodistriyeyu temoyu pochasti prityagnenij bazhannyam oglyanuti viznachni pam yatki Parizha poznajomitisya z jogo rozumovim zhittyam i diyalnistyu Vidviduvannya kamer sudiv lekcij oglyad navchalnih zakladiv kupivlya knig perevazhno zajmali jogo v Parizhi de vin proviv chas z kincya 1818 do kincya kvitnya 1819 Vidklavshi pochatkovij namir yihati do Angliyi Kushelyev Bezborodko poyihav u Rosiyu cherez Shvejcariyu Italiyu i Avstriyu U Zhenevi vin poznajomivsya z Dyuponom hto Bonstedtom hto V Iverdeni vidvidav Pestalocci i detalno oznajomivsya z jogo navchalnim zakladom v Bolonyi poznajomivsya z i chitav jomu urivki z Derzhavina i Ozerova yakih Meccofanti she ne znav 22 serpnya 1819 Kushelyev Bezborodko pribuv do batka v jogo mayetok Krasnopolci Pskovskoyi guberniyi a 4 veresnya priyihav u Peterburg Jogo zaklikala syudi sprava yaka cikavila jogo i uves chas perebuvannya jogo za kordonom z 1805 jshlosya pro vlashtuvannya v Nizhini gimnaziyi vishih nauk dlya yakoyi graf Illya Bezborodko priznachiv veliki koshti chastkovo na vikonannya voli svogo pokijnogo brata knyazya Oleksandra Bezborodka chastkovo za vlasnim bazhannyam Do chasu smerti grafa Illi Bezborodka gimnaziya she ne bula vidkrita ne bulo she ostatochno virobleno i zatverdzheno i polozhennya pro neyi turboti pro vse ce lezhali na grafovi Oleksandru Kushelyevi Bezborodku dlya svoyeyi majbutnoyi gimnaziyi vin znajomivsya i z riznimi navchalnimi zakladami nabuvav knigi za kordonom mayuchi na uvazi ulashtuvannya yiyi postijno stezhiv za vsim sho z yavlyalosya novogo v oblasti nauk i literaturi Povernuvshis do Peterburga vin stav posileno pikluvatisya perevazhno cherez grafa V P Kochubeya yakij dovodivsya jomu dvoyuridnim dyadkom shob spravi buv danij yaknajshvidshij hid Nareshti 19 kvitnya 1820 pishov Najvishij reskript sho zasnovuvav u Nizhini vishij navchalnij zaklad pid im yam Gimnaziyi vishih nauk sam graf Oleksandr Kushelyev Bezborodko buv pri comu priznachenij jogo popechitelem z tim sho pikluvannya perehodit pislya nogo do starshogo v rodi Kushelyeva Bezborodko statut novogo navchalnogo zakladu she ne buv gotovij ale zavdyaki napolyagannyam grafa dozvoleno bulo pochati v comu zakladi zanyattya voni i buli rozpochati 4 veresnya 1820 v osobistij prisutnosti grafa Graf Oleksandr Kushelyev Bezborodko postijno z velikim interesom ta uvagoyu stezhiv za podalshoyu diyalnistyu cogo zakladu i neodnorazovo robiv jomu pozhertvi 7 zhovtnya 1832 posliduvalo peretvorennya gimnaziyi v licej porivnyanij za pravami osviti z universitetami Do dnya 25 richchya cogo navchalnogo zakladu graf podaruvav jomu 175 kartin riznih shkil z tim shob voni buli rozmisheni v riznih kimnatah liceyu i sluzhili b dlya rozvitku vitonchenogo smaku vihovanciv 1825 roku v mayetku grafa v Makoshinomu bulo zakladeno plantaciyi cukrovogo buryaka ta vlashtovanij odin z pershih v Ukrayini cukrozavodiv U 1820 graf Oleksandr Kushelyev Bezborodko buv pidvishenij do kamergera 1826 roku postavlenij chlenom golovnogo pravlinnya uchilish v 1830 obranij u pochesni chleni Akademiyi Nauk v 1834 priznachenij keruyuchim Derzhavnim pozikovim bankom v 1837 direktorom departamentu derzhavnogo kaznachejstva v 1844 senatorom v 1847 z 13 bereznya 1854 po 6 kvitnya 1855 roku obijmav najvishu posadu v svoyemu zhitti Rosiyi Pohovanij u Svyato Duhivskij cerkvi Oleksandro Nevskoyi Lavri RodinaDruzhina z 30 sichnya 1829 knyazhna Oleksandra Mikolayivna Ryepnina Volkonska 1805 09 10 1836 dochka knyazya N G Ryepnina Volkonskogo i V A Rozumovskoyi Pomerla v Peterburzi vid garyachki pohovana v Oleksandro Nevskij Lavri U shlyubi mala p yatoh ditej Varvara Oleksandrivna 1829 1896 yiyi hreshenim pri hreshenni buv Mikola I z 1851 roku bula odruzhena z Petrom Arkadijovichem Kochubeyem 1825 1892 golovoyu Rosijskogo tehnichnogo tovaristva Oleksandra Oleksandrivna 24 11 1830 08 01 1833 hreshena 28 grudnya 1830 v Sergiyivskomu sobori v prisutnosti grafa G G Kusheleva Knyazya P M Volkonskogo i N K Zagryazhskoyi Grigorij Oleksandrovich 1832 1870 statskij radnik pismennik i vidavec zasnuvav zhurnali Russkoe slovo i Shahovij listok Buv odruzhenij z 1859 roku na Lyubovi Ivanivni Golubcovij ur Kroll 1835 13 04 1900 Kanni v pershomu shlyubi Penkarzhevskoyu Lyubov Oleksandrivna 1833 1913 frejlina stats dama z 1896 roku Bula odruzhena z 1852 roku za grafom 1825 1879 pislya bezditnoyi smerti yiyi brativ grafiv Grigoriya i Mikoli Kushelyevih Bezborodkiv pikluvannya nad Nizhinskim vishim navchalnim zakladom perejshlo do rodu grafiv Musinih Pushkinih 1834 1862 kolekcioner stvoriv kartinnu galereyu zapovidanu Akademiyi mistectv Buv odruzhenij z ur Bazilevskoyi 1839 1923 Deti Varvara Oleksandrivna Grigorij Oleksandrovich Lyubov Oleksandrivna Mikola OleksandrovichPrimitkiRusskij biograficheskij slovar pod red A A Polovcov N P Chulkov N D Chechulin i dr SPb Moskva d Track Q4517914d Track Q656d Track Q4515376d Track Q649d Track Q1963546d Track Q15074489d Track Q1960551 Sotrudniki Rossijskoj nacionalnoj biblioteki d Track Q125019793 Kollektiv avtorov SPbGU pod red akad Fursenko Upravlencheskaya elita Rossijskoj imperii 1802 1917 S Peterburg Liki Rossii 2008 S 367 Arhiv originalu za 10 kvitnya 2021 Tyutyunnik Yu G 2016 Doslidzhennya z istoriyi tehniki 23 s 61 ISSN 2079 2999 Arhiv originalu za 13 sichnya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2020 CGIA SPb f 19 op 111 d 280 s 167 Metricheskie knigi Sergievskogo sobora CGIA SPb f 19 op 111 d 238 s 33 Metricheskie knigi Sergievskogo sobora V I Chernopyatov Russkij nekropol za granicej M Tip Moskovskago un ta 1908 Vyp 1 S 33 DzherelaRusskij biograficheskij slovar V 25 t pod nablyudeniem A A Polovcova 1896 1918 Istoricheskij osobnyak v Peterburge prevratyat v klubnyj dom Lenta Ru ros Lenta Ru 23 grudnya 2011 Arhiv originalu za 17 kvitnya 2013 Procitovano 23 grudnya 2011