Дмитро Юрій Вишневецький | |
---|---|
Народився | 19 грудня 1631 Вишнівець |
Помер | 28 липня 1682 (50 років) Люблін |
Підданство | Річ Посполита |
Діяльність | дипломат |
Титул | князь |
Посада | великий гетьман коронний[1], польний гетьман коронний[2], Краківський каштелян, белзький воєвода, Краківський воєвода[d], d, d, великий коронний стражник[d][3], d, d, d, d і луцький староста[4] |
Військове звання | польний гетьман коронний, великий гетьман коронний |
Конфесія | католик |
Рід | Вишневецькі |
Батько | Януш Вишневецький |
Мати | Катерина Євгенія Тишкевич |
Брати, сестри | Костянтин Криштоф Вишневецький |
У шлюбі з | Маріанна Замойська Теофіла Людвіка Заславська |
Діти | Януш, Соломія, Софія, Євгенія Катерина |
Автограф | |
| |
|
Дмитро Юрій Вишневецький (полонізоване Димітр Єжи пол. Dymitr Jerzy; (19 грудня 1631 — 28 липня 1682) — руський аристократ гербу Корибут, князь, державний діяч Речі Посполитої.
Біографія
Народився у Вишнівці в сім'ї спольщеного[] руського князя, конюшого коронного Януша Вишневецького і його дружини Катерини Євгенії Тишкевич.
Посади: стражник великий коронний (1658–1660), белзький воєвода (з 1660 р.), гетьман польний коронний (з 1668 р.), гетьман великий коронний (з 1676 р.), воєвода краківський (з 1678 р.), каштелян краківський (з 1680 р.), староста білоцерківський, кам'янський, солецький, струмилівський, брагінський, любомльський.
Активний політичний діяч часу правління королів Михайла Корибута Вишневецького і Яна ІІІ Собеського.
Після смерті батька князя Януша Вишневецького опіку над Дмитром Юрієм взяв його родич, князь Ярема Вишневецький. Разом з ним під час повстання Хмельницького Дмитро брав участь у обороні Збаража (1649), в битві під Берестечком. 1653 року Александер Цетнер був призначений одним з комісарів для визначення шкоди маєткам князя Дмитра Юрія Вишневецького під час облоги Збаража. Під час шведського потопу спочатку був на боці шведського короля Карла X Густава. Навесні 1656 року перейшов на бік польського короля Яна ІІ Казимира. 1658 року став стражником великим коронним, 1660 року сенатором як белзький воєвода. Симпатизував профранцузькій партії, що групувалася навколо польського короля і королеви Марії Людвики.
Під час рокошу Любомирського був на стороні двору, навесні 1668 року був призначений гетьманом польним коронним. Після зречення від трону Яна ІІ Казимира став прихильником австрійської партії; але під час елекціі (виборів короля) 1669 року підтримав кандидатуру свого кузена Михайла Корибута Вишневецького. Як польний гетьман брав участь у битвах з турками й татарами. Був учасником Хотинської битви 1673 року, де командував центром польського війська.
По смерті короля підтримав австрійського кандидата Карла Лотаринзького, однак після вибору Яна ІІІ Собеського прийняв цей вибір (1674). 1676 року отримав булаву великого коронного гетьмана; не мав полководницьких талантів, тому перебував у тіні короля Яна ІІІ Собеського. З самого початку кар'єри знаходився в протистоянні з Яном ІІІ Собеським, був одним з його головних опозиціонерів. Будучи прихильником Габсбурґів, протистояв намірам польського короля на зближення з Францією. Не дивлячись на це, в 1678 отримав від короля призначення на уряд воєводи, а з 1680 й каштеляна краківського, ставши таким чином першим сенатором Речі Посполитої. Призначення на уряд краківського воєводи він отримав як компенсацію за втраченою Острозькою Ординацією, за яку він вів довгу тяжбу з князем Геронімом Августином Любомирським. Вишневецький прийняв цю посаду, однак Острозьким майоратом не поступався до власної смерті. Згромдив у власних руках величезні маєтності, ставши одним з найзаможніших магнатів Речі Посполитої.
Власник замку в Баранові-Сандомирському.
Похований у костелі св. Трійці (Краків).
Сім'я
Був одружений двічі. У шлюбі з першою дружиною, Маріанною Замойською (бл.1631—1668), донькою підстолія і каштеляна чернігівського Здзіслава Яна Замойського та Анни Софії Лянцкоронської, мав дітей:
- князь Дмитро Януш (†1671) — не залишив нащадків
- княжна Соломія — монахиня в монастирі бенедиктинок Львова потім — управляла монастирем у Перемишлі
- княжна Софія (1655—1681) — друга дружина воєводи підляського Вацлава Лещинського (†1688)
- княжна Євгенія Катерина (†1669) — каштелянка краківська, дружина Станіслава Яна Конецпольського, була бездітною, 1669 року повісила свою дорогоцінну корону на образ Матері Божої Ченстоховської.
10 травня 1671 року в замку в Уяздові у Варшаві одружився вдруге з княжною Теофілою Людвікою Заславською, племінницею короля Яна ІІІ Собеського. Молода дружина принесла чоловікові величезний посаг (150 тис. злотих грошима та 100 тис. злотих у клейнотах). Однак шлюб був нещасливим. Князь не звертав увагу на молоду дружину, завівши натомість роман у Любліні з якоюсь Конкордією. Пізніше стосунки подружжя трохи налагодились, однак дітей у князя Дмитра Юрія від другої дружини не було. В січні 1683 молода вдова вийшла заміж за князя Юзефа Кароля Любомирського, якому народила четверо дітей.
Примітки
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 43. — 220 с. —
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 47. — 220 с. —
- Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. Gąsiorowski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 154. — 220 с. —
- Urzędnicy wołyńscy XIV-XVIII wieku: spisy / за ред. M. Wolski — Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 2007. — С. 99. — 188 с. —
- іноді Дмитро-Єжі → Мицик Ю. Вишневецькі [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — С. 520.
- Zbigniew Hundert, Strażnicy koronny i wojskowy w dobie Jana Sobieskiego (1667–1696). Kilka uwag o osobach odpowiedzialnych za organizowanie przemarszów armii koronnej // ACTA U NIVERSITATIS LODZIENSIS. FOLIA HISTORICA 99, 2017, s. 152.
- Lasocki Z. Cetner Aleksander (†1675) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków, 1937. — T. III/3, zeszyt 13. — S. 236. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności… [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 552.
Джерела
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 9 серпня 2014 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 551—552. (пол.)
Посилання
- Dymitr Jerzy ks. Wiśniowiecki h. Korybut (ID: 11.70.404) [ 18 вересня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
Попередник Кшиштоф Конецпольський | Воєвода белзький 1660-1678 | Наступник Константій Кшиштоф Вишневецький |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vishneveckij Ne plutati z Dmitro Vishneveckij misce pohovannya Dmitro Yurij VishneveckijNarodivsya 19 grudnya 1631 1631 12 19 VishnivecPomer 28 lipnya 1682 1682 07 28 50 rokiv LyublinPiddanstvo Rich PospolitaDiyalnist diplomatTitul knyazPosada velikij getman koronnij 1 polnij getman koronnij 2 Krakivskij kashtelyan belzkij voyevoda Krakivskij voyevoda d d d velikij koronnij strazhnik d 3 d d d d i luckij starosta 4 Vijskove zvannya polnij getman koronnij velikij getman koronnijKonfesiya katolikRid VishneveckiBatko Yanush VishneveckijMati Katerina Yevgeniya TishkevichBrati sestri Kostyantin Krishtof VishneveckijU shlyubi z Marianna Zamojska Teofila Lyudvika ZaslavskaDiti Yanush Solomiya Sofiya Yevgeniya KaterinaAvtografGerb Mediafajli u Vikishovishi Dmitro Yurij Vishneveckij polonizovane Dimitr Yezhi pol Dymitr Jerzy 19 grudnya 1631 28 lipnya 1682 ruskij aristokrat gerbu Koribut knyaz derzhavnij diyach Rechi Pospolitoyi BiografiyaNarodivsya u Vishnivci v sim yi spolshenogo dzherelo ruskogo knyazya konyushogo koronnogo Yanusha Vishneveckogo i jogo druzhini Katerini Yevgeniyi Tishkevich Posadi strazhnik velikij koronnij 1658 1660 belzkij voyevoda z 1660 r getman polnij koronnij z 1668 r getman velikij koronnij z 1676 r voyevoda krakivskij z 1678 r kashtelyan krakivskij z 1680 r starosta bilocerkivskij kam yanskij soleckij strumilivskij braginskij lyubomlskij Aktivnij politichnij diyach chasu pravlinnya koroliv Mihajla Koributa Vishneveckogo i Yana III Sobeskogo Pislya smerti batka knyazya Yanusha Vishneveckogo opiku nad Dmitrom Yuriyem vzyav jogo rodich knyaz Yarema Vishneveckij Razom z nim pid chas povstannya Hmelnickogo Dmitro brav uchast u oboroni Zbarazha 1649 v bitvi pid Berestechkom 1653 roku Aleksander Cetner buv priznachenij odnim z komisariv dlya viznachennya shkodi mayetkam knyazya Dmitra Yuriya Vishneveckogo pid chas oblogi Zbarazha Pid chas shvedskogo potopu spochatku buv na boci shvedskogo korolya Karla X Gustava Navesni 1656 roku perejshov na bik polskogo korolya Yana II Kazimira 1658 roku stav strazhnikom velikim koronnim 1660 roku senatorom yak belzkij voyevoda Simpatizuvav profrancuzkij partiyi sho grupuvalasya navkolo polskogo korolya i korolevi Mariyi Lyudviki Pid chas rokoshu Lyubomirskogo buv na storoni dvoru navesni 1668 roku buv priznachenij getmanom polnim koronnim Pislya zrechennya vid tronu Yana II Kazimira stav prihilnikom avstrijskoyi partiyi ale pid chas elekcii viboriv korolya 1669 roku pidtrimav kandidaturu svogo kuzena Mihajla Koributa Vishneveckogo Yak polnij getman brav uchast u bitvah z turkami j tatarami Buv uchasnikom Hotinskoyi bitvi 1673 roku de komanduvav centrom polskogo vijska Po smerti korolya pidtrimav avstrijskogo kandidata Karla Lotarinzkogo odnak pislya viboru Yana III Sobeskogo prijnyav cej vibir 1674 1676 roku otrimav bulavu velikogo koronnogo getmana ne mav polkovodnickih talantiv tomu perebuvav u tini korolya Yana III Sobeskogo Z samogo pochatku kar yeri znahodivsya v protistoyanni z Yanom III Sobeskim buv odnim z jogo golovnih opozicioneriv Buduchi prihilnikom Gabsburgiv protistoyav namiram polskogo korolya na zblizhennya z Franciyeyu Ne divlyachis na ce v 1678 otrimav vid korolya priznachennya na uryad voyevodi a z 1680 j kashtelyana krakivskogo stavshi takim chinom pershim senatorom Rechi Pospolitoyi Priznachennya na uryad krakivskogo voyevodi vin otrimav yak kompensaciyu za vtrachenoyu Ostrozkoyu Ordinaciyeyu za yaku vin viv dovgu tyazhbu z knyazem Geronimom Avgustinom Lyubomirskim Vishneveckij prijnyav cyu posadu odnak Ostrozkim majoratom ne postupavsya do vlasnoyi smerti Zgromdiv u vlasnih rukah velichezni mayetnosti stavshi odnim z najzamozhnishih magnativ Rechi Pospolitoyi Vlasnik zamku v Baranovi Sandomirskomu Pohovanij u kosteli sv Trijci Krakiv Sim ya Buv odruzhenij dvichi U shlyubi z pershoyu druzhinoyu Mariannoyu Zamojskoyu bl 1631 1668 donkoyu pidstoliya i kashtelyana chernigivskogo Zdzislava Yana Zamojskogo ta Anni Sofiyi Lyanckoronskoyi mav ditej knyaz Dmitro Yanush 1671 ne zalishiv nashadkiv knyazhna Solomiya monahinya v monastiri benediktinok Lvova potim upravlyala monastirem u Peremishli knyazhna Sofiya 1655 1681 druga druzhina voyevodi pidlyaskogo Vaclava Leshinskogo 1688 knyazhna Yevgeniya Katerina 1669 kashtelyanka krakivska druzhina Stanislava Yana Konecpolskogo bula bezditnoyu 1669 roku povisila svoyu dorogocinnu koronu na obraz Materi Bozhoyi Chenstohovskoyi 10 travnya 1671 roku v zamku v Uyazdovi u Varshavi odruzhivsya vdruge z knyazhnoyu Teofiloyu Lyudvikoyu Zaslavskoyu pleminniceyu korolya Yana III Sobeskogo Moloda druzhina prinesla cholovikovi velicheznij posag 150 tis zlotih groshima ta 100 tis zlotih u klejnotah Odnak shlyub buv neshaslivim Knyaz ne zvertav uvagu na molodu druzhinu zavivshi natomist roman u Lyublini z yakoyus Konkordiyeyu Piznishe stosunki podruzhzhya trohi nalagodilis odnak ditej u knyazya Dmitra Yuriya vid drugoyi druzhini ne bulo V sichni 1683 moloda vdova vijshla zamizh za knyazya Yuzefa Karolya Lyubomirskogo yakomu narodila chetvero ditej PrimitkiUrzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 43 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 47 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy centralni i nadworni Polski XIV XVIII wieku za red A Gasiorowski Kornik Biblioteka Kornicka 1992 S 154 220 s ISBN 83 85213 04 X d Track Q6453758d Track Q11686403d Track Q123985090 Urzednicy wolynscy XIV XVIII wieku spisy za red M Wolski Kornik Biblioteka Kornicka 2007 S 99 188 s ISBN 978 83 85213 51 2 d Track Q122963178d Track Q55392283d Track Q6453758 inodi Dmitro Yezhi Micik Yu Vishnevecki 5 bereznya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini Kiyiv Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il S 520 Zbigniew Hundert Straznicy koronny i wojskowy w dobie Jana Sobieskiego 1667 1696 Kilka uwag o osobach odpowiedzialnych za organizowanie przemarszow armii koronnej ACTA U NIVERSITATIS LODZIENSIS FOLIA HISTORICA 99 2017 s 152 Lasocki Z Cetner Aleksander 1675 Polski Slownik Biograficzny Krakow 1937 T III 3 zeszyt 13 S 236 pol Niesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci 9 serpnya 2014 u Wayback Machine T 4 S 552 DzherelaNiesiecki K Korona Polska przy Zlotey Wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 9 serpnya 2014 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1743 T 4 820 s S 551 552 pol PosilannyaDymitr Jerzy ks Wisniowiecki h Korybut ID 11 70 404 18 veresnya 2016 u Wayback Machine pol Poperednik Kshishtof Konecpolskij Voyevoda belzkij 1660 1678 Nastupnik Konstantij Kshishtof Vishneveckij