Війна другої коаліції (1798—1802) — війна коаліції європейських держав (Велика Британія, Австрія, Російська імперія, Османська імперія, Неаполітанське королівство, Швеція — так звана Друга коаліція) проти революційної Франції. Цілями війни була ліквідація Французької республіки та відновлення в ній монархічного режиму. Бойові дії велися в Європі, на півночі Африки (Єгипет) і на Близькому Сході (Палестина і Сирія), а також на морі (Середземне море, Атлантичний океан).
Війна другої коаліції | |
Місце розташування | Центральна Європа Середземне море |
---|---|
Час/дата початку | 1798 |
Час/дата закінчення | 1801 |
Учасник(и) | Священна Римська імперія, Сполучене Королівство, Російська імперія, Португальське королівство, Неаполітанське королівство, Велике герцогство Тосканське, d, Османська імперія, Перша французька республіка, Іспанія, Батавська республіка, Гельветійська республіка, Цизальпійська республіка, Лігурійська республіка, Римська республіка і Неаполітанська республіка |
Війна другої коаліції у Вікісховищі |
Сторони конфлікту
В Другу коаліцію входили Велика Британія, Австрія, Російська імперія, Османська імперія, Неаполітанське королівство, Швеція. Головним організатором коаліції була Велика Британія.
Другій коаліції протистояла Французька республіка. На початку війни на чолі Франції стояла Директорія, але вже в 1799 році її було скинуто і встановлено диктатуру Наполеона Бонапарта.
Плани і цілі сторін
Велика Британія намагалася максимально ослабити Францію і зберегти контроль над захопленими раніше французькими і голландськими колоніями. Австрія хотіла повернути втрачені у війні Першої коаліції Австрійські Нідерланди і ряд територій в Італії. Російська імперія боялася проникнення в Росію революційних ідей Французької революції. Османська імперія, Неаполітанське королівство та Швеція хотіли зберегти власну територіальну цілісність.
Керівництво Франції вирішило перемогти Велику Британію шляхом її економічної блокади. Французи хотіли знищити всі торговельні шляхи Британії з Європою і захопити Близький Схід для подальшої атаки Британської Індії.
Початок війни
15 лютого 1798 року французькі війська окупували Папську область і створили на її території Римську республіку. 12 квітня 1798 року французи захопили Швейцарію і створили Гельветійську республіку. Частина кантонів Швейцарії виступила проти французької агресії і закликала на допомогу Австрію. Також французи захопили Сардинію і здійснили державний переворот у Батавській республіці. Французький уряд встановив зв'язки з індійським правителем Тіпу, який вів війну з британцями. Французи підтримали визвольне антибританське повстання в Ірландії. Наполеон почав підготовку до походу в Єгипет.
У таких умовах Велика Британія організувала Другу коаліцію. Зокрема, 9 вересня 1798 року у зв'язку з нападом французів на Єгипет Османська імперія оголосила війну Франції, а 3 січня 1799 року Росія і Туреччина уклали антифранцузький союз. Австрія припинила Раштаттський конгрес, який мав змінити умови Кампо-Формійського договору, і оголосила Франції війну.
Єдиним союзником Франції була Іспанія. Всі інші європейські держави (крім Пруссії, Португалії та Данії) виступили проти французів.
Бойові дії в Європі
На початку війни союзники розгорнули рішучий наступ проти французів. 48-тисячна російська армія Суворова рушила через Австрію до Італії на з'єднання з 80-тисячною австрійською армією ерцгерцога Карла, яка розташовувалася на кордоні з Швейцарією і на півночі Італії.
27 серпня 1799 року в Голландії висадилися британські і російські війська. Союзники сподівалися на підтримку місцевих монархістів-оранжистів. Однак, французи розгромили союзні війська. Командувач росіян генерал потрапив у полон до французьких військ. У листопаді 1799 року вцілілі війська було евакуйовано в Британію.
28 лютого 1799 року французький полководець Журдан на чолі 37-тисячного війська переправився через Рейн і розгорнув наступ в Німеччині проти австрійців. Однак, австрійське військо ерцгерцога Карла розбило французів і відкинуло їх у Швейцарію. У червні 1799 року австрійці зайняли перевал Сен-Готтард. Російські війська генерала захопили Цюрих. Незабаром французи почали новий наступ на півдні Німеччини і ерцгерцог Карл з військом був змушений залишити Швейцарію і рушити на Мангейм. Цим вирішив скористатися французький генерал Массена, який атакував росіян під Цюрихом. Російський корпус Римського-Корсакова було оточено і розгромлено. Після цього французи розбили австрійський корпус генерала Готце (сам Готце загинув у битві) і взяли Цюрих.
У цей же час на півночі Італії успішно наступали російські війська Суворова. Суворов розгромив французькі війська при Адді та Требії. Однак, через поразку корпусу Римського-Корсакова і відхід австрійців Суворов був змушений перейти Альпи і вступити у Швейцарію. Під час Швейцарського походу армія Суворова зазнала великих втрат, але змогла успішно вирватися з французького оточення.
У лютому 1799 року французькі війська вторглися в Західну Німеччину, однак були розбиті австрійською армією ерцгерцога Карла.
Унаслідок поразок на фронтах та економічної кризи у Франції Директорія фактично втратила реальну владу. Всі верстви суспільства були незадоволені її політикою. Цим скористався Наполеон Бонапарт, який 9 листопада 1799 року здійснив державний переворот і встановив свою диктатуру.
Прийшовши до влади Наполеон реорганізував армію, стабілізував внутрішнє становище країни і укріпив тил своєї армії. Після цього Наполеон перейшов у контрнаступ проти своїх противників. На початку 1800 року Наполеон довів загальну чисельність французької армії до 200 тисяч вояків, з яких 120 тисяч вояків були зосереджені на Рейні. Наполеон вирішив нанести головний удар у Північній Італії, тому він очолив війська на півдні. На чолі військ на Рейні був поставлений генерал Моро.
Навесні 1800 року Моро вторгнувся у Західну Німеччину, а Наполеон — в Італію. 14 червня 1800 року Наполеон розгромив австрійські війська у битві під Маренго. Після цієї битви Австрія уклала з Наполеоном перемир'я в Італії. У Західній Німеччині Моро розгромив австрійців у грудні 1800 року.
До кінця 1800 року всі противники Франції були переможені і були змушені піти на мир з нею.
Бойові дії на Близькому Сході
Одним з найважливіших театрів бойових дій був Близький Схід. Наполеон Бонапарт планував підкорити Єгипет і Сирію, а далі через Персію вторгнутися в Британську Індію. В Індії Наполеон сподівався об'єднатися з місцевими антибританськими повстанцям держави Маратхів.
У березні 1798 року 32-тисячна армія Бонапарта вирушила морем на французьких кораблях до Єгипту. Для дезінформації противника французи пустили чутки про майбутнє вторгнення в Ірландію. Як результат британське командування очікувало французького десанту в Ірландії і Єгипетська кампанія Наполеона стала для британців несподіванкою.
11 червня 1798 року французи захопили Мальту, а 2 липня висадилися в Єгипті. Мамлюкське військо вийшло назустріч Наполеону, але було розбите у битві біля Пірамід. Єгипет був захоплений французами. Однак, Наполеону довелося боротися з повстаннями місцевого населення. У цей же час у битві при Абукірі британський адмірал Нельсон потопив французький флот. Після цього постачання армії Наполеона з Франції перервалося.
У 1799 році Наполеон вирішив наступати вглиб Османської імперії. У Сирії йому протистояли турки і британці. Похід в Сирію закінчився невдачею і Наполеон відступив у Єгипет. Восени 1799 року він покинув армію і вирушив у Францію для організації державного перевороту. Французькі війська в Єгипті очолив генерал (загинув у червні 1800 року).
Французьке військо в Єгипті зазнало величезних втрат через повстання місцевого населення, голод і епідемію чуми. У березні 1801 року в Єгипті висадилися британські війська і французи капітулювали.
Бойові дії на морі і в колоніях
В 1798 році британський флот адмірала Нельсона вирушив у Середземне море, щоб перехопити Наполеона, який на чолі свого війська плив до Єгипту. Однак, французам вдалося дезінформувати Нельсона і прорватися до Єгипту. Але вже 1-3 серпня 1798 року у морській битві в Абукірській затоці на узбережжі Єгипту Нельсон потопив французький флот. Перемога Нельсона стала однією з головних причин поразки Єгипетського походу Наполеона.
12 серпня 1798 року із Миколаєва в Середземне море вирушила російська ескадра адмірала Ушакова. Разом з британцями і турками він мав вигнати французів з Іонічних островів та Мальти. В лютому 1799 року Ушаков успішно захопив острів Корфу і змусив його французький гарнізон капітулювати. У травні 1799 року Ушаков звільнив від французів італійський порт Бриндізі. Потім росіяни оволоділи Неаполем. Однак, після виходу Росії з війни Ушаков залишив Середземне море.
У 1800 році адмірал Нельсон захопив Мальту, яка стала британською колонією.
Завершення війни. Підсумки
Див. також
Література
- Свечин А. А. Французская революция // Эволюция военного искусства. — М.—Л.: Военгиз, 1928. — Т. I.
- Тарле Е. Наполеон. — Харків: Дніпро,1992. — 400 с.
- Революционные войны // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.
- Коалиционные войны // Военная энциклопедия: [в 18 т.] / под ред. В. Ф. Новицкого … [и др.]. — СПб. ; [М.]: Тип. т-ва И. Д. Сытина, 1911—1915.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vijna drugoyi koaliciyi 1798 1802 vijna koaliciyi yevropejskih derzhav Velika Britaniya Avstriya Rosijska imperiya Osmanska imperiya Neapolitanske korolivstvo Shveciya tak zvana Druga koaliciya proti revolyucijnoyi Franciyi Cilyami vijni bula likvidaciya Francuzkoyi respubliki ta vidnovlennya v nij monarhichnogo rezhimu Bojovi diyi velisya v Yevropi na pivnochi Afriki Yegipet i na Blizkomu Shodi Palestina i Siriya a takozh na mori Seredzemne more Atlantichnij okean Vijna drugoyi koaliciyi Misce roztashuvannyaCentralna Yevropa Seredzemne more Chas data pochatku1798 Chas data zakinchennya1801 Uchasnik i Svyashenna Rimska imperiya Spoluchene Korolivstvo Rosijska imperiya Portugalske korolivstvo Neapolitanske korolivstvo Velike gercogstvo Toskanske d Osmanska imperiya Persha francuzka respublika Ispaniya Batavska respublika Gelvetijska respublika Cizalpijska respublika Ligurijska respublika Rimska respublika i Neapolitanska respublika Vijna drugoyi koaliciyi u VikishovishiStoroni konfliktuV Drugu koaliciyu vhodili Velika Britaniya Avstriya Rosijska imperiya Osmanska imperiya Neapolitanske korolivstvo Shveciya Golovnim organizatorom koaliciyi bula Velika Britaniya Drugij koaliciyi protistoyala Francuzka respublika Na pochatku vijni na choli Franciyi stoyala Direktoriya ale vzhe v 1799 roci yiyi bulo skinuto i vstanovleno diktaturu Napoleona Bonaparta Plani i cili storinVelika Britaniya namagalasya maksimalno oslabiti Franciyu i zberegti kontrol nad zahoplenimi ranishe francuzkimi i gollandskimi koloniyami Avstriya hotila povernuti vtracheni u vijni Pershoyi koaliciyi Avstrijski Niderlandi i ryad teritorij v Italiyi Rosijska imperiya boyalasya proniknennya v Rosiyu revolyucijnih idej Francuzkoyi revolyuciyi Osmanska imperiya Neapolitanske korolivstvo ta Shveciya hotili zberegti vlasnu teritorialnu cilisnist Kerivnictvo Franciyi virishilo peremogti Veliku Britaniyu shlyahom yiyi ekonomichnoyi blokadi Francuzi hotili znishiti vsi torgovelni shlyahi Britaniyi z Yevropoyu i zahopiti Blizkij Shid dlya podalshoyi ataki Britanskoyi Indiyi Pochatok vijni15 lyutogo 1798 roku francuzki vijska okupuvali Papsku oblast i stvorili na yiyi teritoriyi Rimsku respubliku 12 kvitnya 1798 roku francuzi zahopili Shvejcariyu i stvorili Gelvetijsku respubliku Chastina kantoniv Shvejcariyi vistupila proti francuzkoyi agresiyi i zaklikala na dopomogu Avstriyu Takozh francuzi zahopili Sardiniyu i zdijsnili derzhavnij perevorot u Batavskij respublici Francuzkij uryad vstanoviv zv yazki z indijskim pravitelem Tipu yakij viv vijnu z britancyami Francuzi pidtrimali vizvolne antibritanske povstannya v Irlandiyi Napoleon pochav pidgotovku do pohodu v Yegipet U takih umovah Velika Britaniya organizuvala Drugu koaliciyu Zokrema 9 veresnya 1798 roku u zv yazku z napadom francuziv na Yegipet Osmanska imperiya ogolosila vijnu Franciyi a 3 sichnya 1799 roku Rosiya i Turechchina uklali antifrancuzkij soyuz Avstriya pripinila Rashtattskij kongres yakij mav zminiti umovi Kampo Formijskogo dogovoru i ogolosila Franciyi vijnu Yedinim soyuznikom Franciyi bula Ispaniya Vsi inshi yevropejski derzhavi krim Prussiyi Portugaliyi ta Daniyi vistupili proti francuziv Bojovi diyi v YevropiNa pochatku vijni soyuzniki rozgornuli rishuchij nastup proti francuziv 48 tisyachna rosijska armiya Suvorova rushila cherez Avstriyu do Italiyi na z yednannya z 80 tisyachnoyu avstrijskoyu armiyeyu ercgercoga Karla yaka roztashovuvalasya na kordoni z Shvejcariyeyu i na pivnochi Italiyi 27 serpnya 1799 roku v Gollandiyi visadilisya britanski i rosijski vijska Soyuzniki spodivalisya na pidtrimku miscevih monarhistiv oranzhistiv Odnak francuzi rozgromili soyuzni vijska Komanduvach rosiyan general potrapiv u polon do francuzkih vijsk U listopadi 1799 roku vcilili vijska bulo evakujovano v Britaniyu 28 lyutogo 1799 roku francuzkij polkovodec Zhurdan na choli 37 tisyachnogo vijska perepravivsya cherez Rejn i rozgornuv nastup v Nimechchini proti avstrijciv Odnak avstrijske vijsko ercgercoga Karla rozbilo francuziv i vidkinulo yih u Shvejcariyu U chervni 1799 roku avstrijci zajnyali pereval Sen Gottard Rosijski vijska generala zahopili Cyurih Nezabarom francuzi pochali novij nastup na pivdni Nimechchini i ercgercog Karl z vijskom buv zmushenij zalishiti Shvejcariyu i rushiti na Mangejm Cim virishiv skoristatisya francuzkij general Massena yakij atakuvav rosiyan pid Cyurihom Rosijskij korpus Rimskogo Korsakova bulo otocheno i rozgromleno Pislya cogo francuzi rozbili avstrijskij korpus generala Gotce sam Gotce zaginuv u bitvi i vzyali Cyurih U cej zhe chas na pivnochi Italiyi uspishno nastupali rosijski vijska Suvorova Suvorov rozgromiv francuzki vijska pri Addi ta Trebiyi Odnak cherez porazku korpusu Rimskogo Korsakova i vidhid avstrijciv Suvorov buv zmushenij perejti Alpi i vstupiti u Shvejcariyu Pid chas Shvejcarskogo pohodu armiya Suvorova zaznala velikih vtrat ale zmogla uspishno virvatisya z francuzkogo otochennya U lyutomu 1799 roku francuzki vijska vtorglisya v Zahidnu Nimechchinu odnak buli rozbiti avstrijskoyu armiyeyu ercgercoga Karla Unaslidok porazok na frontah ta ekonomichnoyi krizi u Franciyi Direktoriya faktichno vtratila realnu vladu Vsi verstvi suspilstva buli nezadovoleni yiyi politikoyu Cim skoristavsya Napoleon Bonapart yakij 9 listopada 1799 roku zdijsniv derzhavnij perevorot i vstanoviv svoyu diktaturu Prijshovshi do vladi Napoleon reorganizuvav armiyu stabilizuvav vnutrishnye stanovishe krayini i ukripiv til svoyeyi armiyi Pislya cogo Napoleon perejshov u kontrnastup proti svoyih protivnikiv Na pochatku 1800 roku Napoleon doviv zagalnu chiselnist francuzkoyi armiyi do 200 tisyach voyakiv z yakih 120 tisyach voyakiv buli zoseredzheni na Rejni Napoleon virishiv nanesti golovnij udar u Pivnichnij Italiyi tomu vin ocholiv vijska na pivdni Na choli vijsk na Rejni buv postavlenij general Moro Navesni 1800 roku Moro vtorgnuvsya u Zahidnu Nimechchinu a Napoleon v Italiyu 14 chervnya 1800 roku Napoleon rozgromiv avstrijski vijska u bitvi pid Marengo Pislya ciyeyi bitvi Avstriya uklala z Napoleonom peremir ya v Italiyi U Zahidnij Nimechchini Moro rozgromiv avstrijciv u grudni 1800 roku Do kincya 1800 roku vsi protivniki Franciyi buli peremozheni i buli zmusheni piti na mir z neyu Bojovi diyi na Blizkomu ShodiOdnim z najvazhlivishih teatriv bojovih dij buv Blizkij Shid Napoleon Bonapart planuvav pidkoriti Yegipet i Siriyu a dali cherez Persiyu vtorgnutisya v Britansku Indiyu V Indiyi Napoleon spodivavsya ob yednatisya z miscevimi antibritanskimi povstancyam derzhavi Marathiv U berezni 1798 roku 32 tisyachna armiya Bonaparta virushila morem na francuzkih korablyah do Yegiptu Dlya dezinformaciyi protivnika francuzi pustili chutki pro majbutnye vtorgnennya v Irlandiyu Yak rezultat britanske komanduvannya ochikuvalo francuzkogo desantu v Irlandiyi i Yegipetska kampaniya Napoleona stala dlya britanciv nespodivankoyu 11 chervnya 1798 roku francuzi zahopili Maltu a 2 lipnya visadilisya v Yegipti Mamlyukske vijsko vijshlo nazustrich Napoleonu ale bulo rozbite u bitvi bilya Piramid Yegipet buv zahoplenij francuzami Odnak Napoleonu dovelosya borotisya z povstannyami miscevogo naselennya U cej zhe chas u bitvi pri Abukiri britanskij admiral Nelson potopiv francuzkij flot Pislya cogo postachannya armiyi Napoleona z Franciyi perervalosya U 1799 roci Napoleon virishiv nastupati vglib Osmanskoyi imperiyi U Siriyi jomu protistoyali turki i britanci Pohid v Siriyu zakinchivsya nevdacheyu i Napoleon vidstupiv u Yegipet Voseni 1799 roku vin pokinuv armiyu i virushiv u Franciyu dlya organizaciyi derzhavnogo perevorotu Francuzki vijska v Yegipti ocholiv general zaginuv u chervni 1800 roku Francuzke vijsko v Yegipti zaznalo velicheznih vtrat cherez povstannya miscevogo naselennya golod i epidemiyu chumi U berezni 1801 roku v Yegipti visadilisya britanski vijska i francuzi kapitulyuvali Bojovi diyi na mori i v koloniyahV 1798 roci britanskij flot admirala Nelsona virushiv u Seredzemne more shob perehopiti Napoleona yakij na choli svogo vijska pliv do Yegiptu Odnak francuzam vdalosya dezinformuvati Nelsona i prorvatisya do Yegiptu Ale vzhe 1 3 serpnya 1798 roku u morskij bitvi v Abukirskij zatoci na uzberezhzhi Yegiptu Nelson potopiv francuzkij flot Peremoga Nelsona stala odniyeyu z golovnih prichin porazki Yegipetskogo pohodu Napoleona 12 serpnya 1798 roku iz Mikolayeva v Seredzemne more virushila rosijska eskadra admirala Ushakova Razom z britancyami i turkami vin mav vignati francuziv z Ionichnih ostroviv ta Malti V lyutomu 1799 roku Ushakov uspishno zahopiv ostriv Korfu i zmusiv jogo francuzkij garnizon kapitulyuvati U travni 1799 roku Ushakov zvilniv vid francuziv italijskij port Brindizi Potim rosiyani ovolodili Neapolem Odnak pislya vihodu Rosiyi z vijni Ushakov zalishiv Seredzemne more U 1800 roci admiral Nelson zahopiv Maltu yaka stala britanskoyu koloniyeyu Zavershennya vijni PidsumkiDiv takozhNapoleon Bonapart Napoleonivski vijniLiteraturaSvechin A A Francuzskaya revolyuciya Evolyuciya voennogo iskusstva M L Voengiz 1928 T I Tarle E Napoleon Harkiv Dnipro 1992 400 s Revolyucionnye vojny Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop SPb 1890 1907 Koalicionnye vojny Voennaya enciklopediya v 18 t pod red V F Novickogo i dr SPb M Tip t va I D Sytina 1911 1915