Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Берта Цукеркандль-Шепс (нім. Berta Zuckerkandl-Szeps 13 квітня 1864, Відень — 16 жовтня 1945, Париж) — австрійська письменниця, журналістка, літературна критикиня і господиня літературного салону.
| Берта Цукеркандль-Шепс | |
|---|---|
| нім. Berta Zuckerkandl-Szeps | |
 | |
| Ім'я при народженні | нім. Berta Szeps |
| Народилася | 13 квітня 1864[1][2][3] Відень, Австрійська імперія[4][2][…] |
| Померла | 16 жовтня 1945[1][2][3] (81 рік) Париж, Франція[4][2][…] |
| Поховання | d[6] |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | перекладачка, журналістка, художня критикиня, господиня літературного салону, письменниця, театральна критикиня |
| Галузь | журналістика[7], d[7], d[7], d[7] і Салон[7] |
| Знання мов | німецька[8][7] і французька[7] |
| Батько | Моріц Шепс |
| Родичі | d |
| Брати, сестри | d і d[4] |
| У шлюбі з | Еміль Цукеркандль |
| Діти | d |
| Нагороди |  |
| |
Біографія
Берта Шепс — дочка ліберального журналіста і видавця Моріца Шепса, власника газети Neues Wiener Tagblatt. Отримала домашню освіту. Ще підлітком часто супроводжувала батька на переговорах з австрійськими та іноземними політиками, іноді виступала в якості таємного кур'єра батька й таким чином замала широке коло знайомств.
15 квітня 1886 року Берта Шепс вийшла заміж за Еміля Цукеркандля, який був професором анатомії в Грацькому університеті. З кінця XIX століття й до 1938 року Берта Цукеркандль тримала літературний салон, який спочатку відбувався на придбаній чоловіком віллі в Деблінзі, а пізніше в центрі Відня поблизу Бурґтеатру в палаці Лібен-Аушпіц. В салоні у Берти Цукеркандль-Шепс збиралися представники сфери мистецтва та наукової еліти країни, зокрема Йоганн Штраус, Густав Клімт, Артур Шніцлер, Макс Рейнгардт і Франц Теодор Чокор. 1901 року в салоні Берти Цукеркандль-Шепс Альма Шиндлер познайомилася з Густавом Малером. Берта Цукеркандль надавала протекцію художникам з так званого Нечського кола Антону Коліґу і Себастьяну Ізеппу і підтримувала тісні зв'язки з представниками Віденської сецесії та Віденських майстерень, в становленні яких вона брала безпосередню участь. Берта Цукеркандль була однією із співзасновників Зальцбурзького фестивалю. Берта Цукеркандль займалася журналістикою у сфері театру і мистецтва та співпрацювала з виданнями Wiener Allgemeine Zeitung і Neues Wiener Journal. Займалася перекладами драматичних творів з французької мови.
Старша сестра Берти Софія (1862—1937) була одружена з Полем Клемансо, братом Жоржа Клемансо, згодом прем'єр-міністра Франції. Сестри познайомилися з Клемансо через батька. Під час частих візитів до Парижа Берта познайомилася в салоні сестри з Огюстом Роденом і Морісом Равелем. Завдяки цим теплим зв'язкам з Францією Берта Цукеркандль надавала підтримку зусиллям імператора Карла I і його дружини Зіти Бурбон-Пармської укласти сепаратний мир з Францією, пролье ці зусилля залишилися безуспішними.
У міжвоєнний час Берта часто виступала контактною особою для політиків Першої Австрійської республіки, які прагнули заручитися підтримкою і інвестиціями від держави-переможниці Франції. Берта Цукеркандль була знайома з федеральними канцлерами Австрії Ігнацом Зайпелем і Енгельбертом Дольфусом.
Після аншлюсу Австрії Берті, що мала єврейське походження, довелося виїхати з країни, в чому їй допоміг письменник Поль Жеральді. У Парижі Берта підтримувала тісні контакти з австрійськими емігрантами, зокрема з Францем Верфелем.
Як кавалер ордена Почесного легіону, Берта уникла інтернування і навесні 1940 року виїхала до сина Фрица в Алжир. Після окупації Алжиру союзницькими військами Берта Цукеркандль працювала на радіо і закликала до опору націонал-соціалістам. Виїхати до США їй не вдалося. Важко хвора Берта Цукеркандль повернулася до Парижа 1945 року й того ж року померла.
Похована на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі. Ім'я Берти Цукеркандль носить одна з вулиць віденського Альзерґрунду. 2012 року Австрійська національна бібліотека придбала особистий архів Берти Цукеркандль у її онука Еміля Цукеркандля, який мешкає у США.
Твори
- Die Pflege der Kunst in Österreich 1848—1898. Dekorative Kunst und Kunstgewerbe. Wien 1900.
- Zeitkunst Wien 1901—1907. Heller, Wien 1 908.
- Ich erlebte fünfzig Jahre Weltgeschichte. Autobiographie. Bermann-Fischer Verlag, Stockholm 1939.
- Clemenceau tel que je l'ai connu. Algier тисяча дев'ятсот сорок чотири.
- Österreich intim. Erinnerungen 1892—1942. Hrsg. Reinhard Federmann. Propyläen, Frankfurt 1970 Taschenbuch: Ullstein, Frankfurt am Main 1988, .
- Polens Malkunst 1915. In: Roman Taborski (Hrsg.): Stanisław Wyspiański, der große Schöpfer der Polnischen Moderne. Wien 1996.
- Jung-Polen 1906. In: Roman Taborski (Hrsg.): Stanisław Wyspiański, der große Schöpfer der Polnischen Moderne. Wien 1996.
- Flucht !: Von Bourges nach Algier im Sommer 1940. Theresia Klugsberger und Ruth Pleyer (Hrsg.). Cernzin-Verlag, Wien 2013.
Переклади
- Paul Annont und Jacques Bousquet: Mama Nicole. Lustspiel in 3 Akten. Wien 1925.
- Edouard Bourdet: Soeben erschienen. Komödie in 3 Akten. Für die deutsche Bühne bearbeitet von Paul Kalbeck. o. O., um 1925.
- Jean-Jacques Bernard: Seele in Not. Schauspiel in 3 Akten. Eirich, Wien um 1928.
- Paul Géraldy. Dramen. Autorisierte Übersetzung aus dem Französischen. Zsolnay, Wien 1928.
- Paul Géraldy. So ist die Liebe [Gedichte]. Autorisierte Übersetzung aus dem Französischen. Zsolnay, Wien 1930.
- Henri-René Lenormand: Theater. Dramen. Autorisierte Übersetzung aus dem Französischen. Zsolnay, Wien 1930.
- Alfred Savoir: Er: Spiel in 3 Akten. Marton, Wien 1930.
Примітки
- http://www.kunstspielerei.com/wp/biografie/
- Wall R. Verbrannt, verboten, vergessen: kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 — 2 — Kn: Pahl-Rugenstein Verlag, 1989. — S. 217–219. —
- Gadzinski A. KALLIOPE Austria: Frauen in Gesellschaft, Kultur und Wissenschaft — Wien: Bundesministerium für Europa, Integration und Äußeres, 2015. — S. 186. —
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118758160 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Schmid-Bortenschlager S., Schnedl-Bubeniček H. Österreichische Schriftstellerinnen 1880–1938: Eine Bio-Bibliographie — Stuttgart: Akademischer Verlag Hans-Dieter Heinz, 1982. — S. 208. —
- Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1987. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- Czech National Authority Database
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
Література
- Renate Redl: Berta Zuckerkandl und die Wiener Gesellschaft. Ein Beitrag zur österreichischen Kunst- und Gesellschaftskritik. Dissertation, Universität Wien 1978.
- Lucian O. Meysels: In meinem Salon ist Österreich. Berta Zuckerkandl und ihre Zeit. Herold, Wien 1984. 2., erw. Neuauflage. Edition INW (Illustrierte Neue Welt), Wien 1997, .
- Siglinde Bolbecher, Konstantin Kaiser: Lexikon der österreichischen Exilliteratur. In Zusammenarbeit mit Evelyn Adunka, Nina Jakl und Ulrike Oedl. Deuticke, Wien 2000, , S. 718f.
- Handbuch österreichischer Autorinnen und Autoren jüdischer Herkunft 18. bis 20. Jahrhundert. Band 3, SZ. Hrsg.: Österreichische Nationalbibliothek, Wien. KG Saur, München 2002 , S. 1524f.
- Michael Schulte: Berta Zuckerkandl. Salonière, Journalistin, Geheimdiplomatin. Atrium Verlag, Hamburg 2006, .
- Jutta Dick, Marina Sassenberg (Hrsg.): Jüdische Frauen im 19. und 20. Jahrhundert. Lexikon zu Leben und Werk, Reinbek 1993
- Armelle Weirich: Berta Zuckerkandl (1864—1945), salonnière, journaliste et critique d'art, entre Vienne et Paris (1871—1918). Dissertation, Université de Bourgogne, 2014.
Посилання
- Бібліографія. Берта Цукеркандль-Шепс // Німецька національна бібліотека
- Біографія [ 23 січня 2021 у Wayback Machine.](нім.)
- Berta Zuckerkandl-Szeps [ 30 жовтня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Cukerkandl Berta Cukerkandl Sheps nim Berta Zuckerkandl Szeps 13 kvitnya 1864 Viden 16 zhovtnya 1945 Parizh avstrijska pismennicya zhurnalistka literaturna kritikinya i gospodinya literaturnogo salonu Berta Cukerkandl Shepsnim Berta Zuckerkandl SzepsIm ya pri narodzhenni nim Berta SzepsNarodilasya 13 kvitnya 1864 1864 04 13 1 2 3 Viden Avstrijska imperiya 4 2 Pomerla 16 zhovtnya 1945 1945 10 16 1 2 3 81 rik Parizh Franciya 4 2 Pohovannya d 6 Krayina AvstriyaDiyalnist perekladachka zhurnalistka hudozhnya kritikinya gospodinya literaturnogo salonu pismennicya teatralna kritikinyaGaluz zhurnalistika 7 d 7 d 7 d 7 i Salon 7 Znannya mov nimecka 8 7 i francuzka 7 Batko Moric ShepsRodichi dBrati sestri d i d 4 U shlyubi z Emil CukerkandlDiti dNagorodi Mediafajli u VikishovishiBiografiyaPortret Berti Cukerkandl Sheps penzlya 1886 Memorialna doshka na fasadi palacu Liben Aushpic na zgadku pro salon Berti Cukerkandl Berta Sheps dochka liberalnogo zhurnalista i vidavcya Morica Shepsa vlasnika gazeti Neues Wiener Tagblatt Otrimala domashnyu osvitu She pidlitkom chasto suprovodzhuvala batka na peregovorah z avstrijskimi ta inozemnimi politikami inodi vistupala v yakosti tayemnogo kur yera batka j takim chinom zamala shiroke kolo znajomstv 15 kvitnya 1886 roku Berta Sheps vijshla zamizh za Emilya Cukerkandlya yakij buv profesorom anatomiyi v Grackomu universiteti Z kincya XIX stolittya j do 1938 roku Berta Cukerkandl trimala literaturnij salon yakij spochatku vidbuvavsya na pridbanij cholovikom villi v Deblinzi a piznishe v centri Vidnya poblizu Burgteatru v palaci Liben Aushpic V saloni u Berti Cukerkandl Sheps zbiralisya predstavniki sferi mistectva ta naukovoyi eliti krayini zokrema Jogann Shtraus Gustav Klimt Artur Shnicler Maks Rejngardt i Franc Teodor Chokor 1901 roku v saloni Berti Cukerkandl Sheps Alma Shindler poznajomilasya z Gustavom Malerom Berta Cukerkandl nadavala protekciyu hudozhnikam z tak zvanogo Nechskogo kola Antonu Koligu i Sebastyanu Izeppu i pidtrimuvala tisni zv yazki z predstavnikami Videnskoyi secesiyi ta Videnskih majsteren v stanovlenni yakih vona brala bezposerednyu uchast Berta Cukerkandl bula odniyeyu iz spivzasnovnikiv Zalcburzkogo festivalyu Berta Cukerkandl zajmalasya zhurnalistikoyu u sferi teatru i mistectva ta spivpracyuvala z vidannyami Wiener Allgemeine Zeitung i Neues Wiener Journal Zajmalasya perekladami dramatichnih tvoriv z francuzkoyi movi Starsha sestra Berti Sofiya 1862 1937 bula odruzhena z Polem Klemanso bratom Zhorzha Klemanso zgodom prem yer ministra Franciyi Sestri poznajomilisya z Klemanso cherez batka Pid chas chastih vizitiv do Parizha Berta poznajomilasya v saloni sestri z Ogyustom Rodenom i Morisom Ravelem Zavdyaki cim teplim zv yazkam z Franciyeyu Berta Cukerkandl nadavala pidtrimku zusillyam imperatora Karla I i jogo druzhini Ziti Burbon Parmskoyi uklasti separatnij mir z Franciyeyu prole ci zusillya zalishilisya bezuspishnimi U mizhvoyennij chas Berta chasto vistupala kontaktnoyu osoboyu dlya politikiv Pershoyi Avstrijskoyi respubliki yaki pragnuli zaruchitisya pidtrimkoyu i investiciyami vid derzhavi peremozhnici Franciyi Berta Cukerkandl bula znajoma z federalnimi kanclerami Avstriyi Ignacom Zajpelem i Engelbertom Dolfusom Pislya anshlyusu Avstriyi Berti sho mala yevrejske pohodzhennya dovelosya viyihati z krayini v chomu yij dopomig pismennik Pol Zheraldi U Parizhi Berta pidtrimuvala tisni kontakti z avstrijskimi emigrantami zokrema z Francem Verfelem Yak kavaler ordena Pochesnogo legionu Berta unikla internuvannya i navesni 1940 roku viyihala do sina Frica v Alzhir Pislya okupaciyi Alzhiru soyuznickimi vijskami Berta Cukerkandl pracyuvala na radio i zaklikala do oporu nacional socialistam Viyihati do SShA yij ne vdalosya Vazhko hvora Berta Cukerkandl povernulasya do Parizha 1945 roku j togo zh roku pomerla Pohovana na cvintari Per Lashez u Parizhi Im ya Berti Cukerkandl nosit odna z vulic videnskogo Alzergrundu 2012 roku Avstrijska nacionalna biblioteka pridbala osobistij arhiv Berti Cukerkandl u yiyi onuka Emilya Cukerkandlya yakij meshkaye u SShA TvoriDie Pflege der Kunst in Osterreich 1848 1898 Dekorative Kunst und Kunstgewerbe Wien 1900 Zeitkunst Wien 1901 1907 Heller Wien 1 908 Ich erlebte funfzig Jahre Weltgeschichte Autobiographie Bermann Fischer Verlag Stockholm 1939 Clemenceau tel que je l ai connu Algier tisyacha dev yatsot sorok chotiri Osterreich intim Erinnerungen 1892 1942 Hrsg Reinhard Federmann Propylaen Frankfurt 1970 Taschenbuch Ullstein Frankfurt am Main 1988 ISBN 978 3 548 20985 2 Polens Malkunst 1915 In Roman Taborski Hrsg Stanislaw Wyspianski der grosse Schopfer der Polnischen Moderne Wien 1996 Jung Polen 1906 In Roman Taborski Hrsg Stanislaw Wyspianski der grosse Schopfer der Polnischen Moderne Wien 1996 Flucht Von Bourges nach Algier im Sommer 1940 Theresia Klugsberger und Ruth Pleyer Hrsg Cernzin Verlag Wien 2013 ISBN 978 3 7076 0456 6 Perekladi Paul Annont und Jacques Bousquet Mama Nicole Lustspiel in 3 Akten Wien 1925 Edouard Bourdet Soeben erschienen Komodie in 3 Akten Fur die deutsche Buhne bearbeitet von Paul Kalbeck o O um 1925 Jean Jacques Bernard Seele in Not Schauspiel in 3 Akten Eirich Wien um 1928 Paul Geraldy Dramen Autorisierte Ubersetzung aus dem Franzosischen Zsolnay Wien 1928 Paul Geraldy So ist die Liebe Gedichte Autorisierte Ubersetzung aus dem Franzosischen Zsolnay Wien 1930 Henri Rene Lenormand Theater Dramen Autorisierte Ubersetzung aus dem Franzosischen Zsolnay Wien 1930 Alfred Savoir Er Spiel in 3 Akten Marton Wien 1930 Primitkihttp www kunstspielerei com wp biografie Wall R Verbrannt verboten vergessen kleines Lexikon deutschsprachiger Schriftstellerinnen 1933 bis 1945 2 Kn Pahl Rugenstein Verlag 1989 S 217 219 ISBN 978 3 7609 1310 0 d Track Q365d Track Q104599828d Track Q103814972d Track Q1683841 Gadzinski A KALLIOPE Austria Frauen in Gesellschaft Kultur und Wissenschaft Wien Bundesministerium fur Europa Integration und Ausseres 2015 S 186 ISBN 978 3 9503655 5 9 d Track Q1741d Track Q110290934d Track Q110290935 Deutsche Nationalbibliothek Record 118758160 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Schmid Bortenschlager S Schnedl Bubenicek H Osterreichische Schriftstellerinnen 1880 1938 Eine Bio Bibliographie Stuttgart Akademischer Verlag Hans Dieter Heinz 1982 S 208 ISBN 978 3 88099 123 1 d Track Q52084153d Track Q104601049d Track Q104601081d Track Q104601115 Le Monde J Fenoglio Paris Societe editrice du Monde 1987 ISSN 0395 2037 1284 1250 2262 4694 d Track Q17154220d Track Q67146272d Track Q90d Track Q12461 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563LiteraturaRenate Redl Berta Zuckerkandl und die Wiener Gesellschaft Ein Beitrag zur osterreichischen Kunst und Gesellschaftskritik Dissertation Universitat Wien 1978 Lucian O Meysels In meinem Salon ist Osterreich Berta Zuckerkandl und ihre Zeit Herold Wien 1984 2 erw Neuauflage Edition INW Illustrierte Neue Welt Wien 1997 ISBN 978 3 9500356 0 5 Siglinde Bolbecher Konstantin Kaiser Lexikon der osterreichischen Exilliteratur In Zusammenarbeit mit Evelyn Adunka Nina Jakl und Ulrike Oedl Deuticke Wien 2000 ISBN 978 3 216 30548 0 S 718f Handbuch osterreichischer Autorinnen und Autoren judischer Herkunft 18 bis 20 Jahrhundert Band 3 SZ Hrsg Osterreichische Nationalbibliothek Wien KG Saur Munchen 2002 ISBN 978 3 598 11545 5 S 1524f Michael Schulte Berta Zuckerkandl Saloniere Journalistin Geheimdiplomatin Atrium Verlag Hamburg 2006 ISBN 978 3 85535 720 8 Jutta Dick Marina Sassenberg Hrsg Judische Frauen im 19 und 20 Jahrhundert Lexikon zu Leben und Werk Reinbek 1993 ISBN 3 499 16344 6 Armelle Weirich Berta Zuckerkandl 1864 1945 salonniere journaliste et critique d art entre Vienne et Paris 1871 1918 Dissertation Universite de Bourgogne 2014 PosilannyaBibliografiya Berta Cukerkandl Sheps Nimecka nacionalna biblioteka Biografiya 23 sichnya 2021 u Wayback Machine nim Berta Zuckerkandl Szeps 30 zhovtnya 2007 u Wayback Machine