Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр Луї́ (фр. Pierre Louis; літературні твори видавав під орфографічно дещо зміненим ім'ям П'єр Луїс Pierre Louÿs; 1870 — 1925, Париж) — французький поет і прозаїк. Поряд з де Садом, Верленом і Мірабо вважається майстром французької [en].
| П'єр Луї | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Pierre Louÿs | ||||
 | ||||
| Ім'я при народженні | фр. Pierre Félix Louis | |||
| Народився | 10 грудня 1870[1][2][…] Гент, Бельгія[4][5] | |||
| Помер | 4 червня 1925[4][6][…] (54 роки) Париж, Франція[4][5] | |||
| Поховання | цвинтар Монпарнас | |||
| Країна |  Франція | |||
| Діяльність | поет, перекладач, письменник, фотограф | |||
| Сфера роботи | література[8] і поезія[8] | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | французька | |||
| Роки активності | з 1891 | |||
| Жанр | Парнас і символізм | |||
| Magnum opus | d | |||
| Членство | Ліга французької батьківщини | |||
| Брати, сестри | d | |||
| У шлюбі з | d[9] | |||
| Автограф |  | |||
| Нагороди |  | |||
| | ||||
 П'єр Луї у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
 Роботи у Вікіджерелах | ||||
Біографія
П'єр Луїс навчався у Вищій школі (фр. École Alsacienne) в Парижі одночасно з Андре Жідом, з яким товаришував. Вже бувши студентом, він писав літературні тексти та редагував журнал, а також мав контакти з літературним рухом Парнасу та його протагоністами, такими як Леконт де Лісл або Жозе-Марія де Ередіа, з донькою якого Луїзою Луїс одружився у 1899 році; він також мав стосунки з її молодшою сестрою Марі (дружиною Анрі де Реньє). Були також зв'язки з французькими символістами.
У 1891 році він заснував літературний журнал La Conque, який публікував парнасців та символістів: окрім вже відомих авторів, таких як Малларме, Мореас, Леконт де Ліст чи Верлен, там друкувалися ще невідомі на той час поети, такі як Валері, Андре Жід, Жан де Тінан та сам Луїс. Багато його творів надихали музикантів, художників, малювальників і кінематографістів на створення власних творів. Оскар Уайльд присвятив йому свою «Саломею». Луїс вів широке листування з літературними діячами та інтелектуалами свого часу, лише частина якого була опублікована на сьогодні.
Попри літературний успіх, П'єр Луїс помер самотнім і збіднілим у віці 54 років. Похований на кладовищі Монпарнас у Парижі.
Літературний твір
Його перша збірка віршів «Астарта» з'явилася в 1894 році, а потім «Пісні Білітіса» — його найвідоміший твір і одна з найвідоміших фальсифікацій в історії літератури.
Роман
Його перший роман «Афродіта» (mœurs antiques) був опублікований у 1896 р. Роман, з його атмосферою витонченої природної чуттєвості, радості життя і чуттєвості, досяг значного успіху як на літературній сцені, так і серед публіки.
Наступний роман 1898 року «Жінка і маріонетка» відбувається в сучасності автора і вважається його найважливішим романом. До естетично-еротичної привабливості, вже присутньої в його першому романі, в цьому романі додаються драматичні елементи. У своєму романі Луїс створює картину складного емоційного світу людей з тогочасного мегаполісу. Цей роман став основою для низки інсценізацій та екранізацій, таких як музична драма «Кончіта» (1911) Зінгаріні та Вокера з музикою Ріккардо Зандонаї, фільм Йозефа фон Штернберга «Диявол — це жінка» (1935) з Марлен Дітріх і, нарешті, «Цей неясний об'єкт бажання» (1977) Луїса Бунюеля.
Хоча фінансові труднощі невдовзі взяли над ним гору, він все ж таки написав «Пригоди короля Паузоле» (1901). На початку нового століття він майже не публікував нових творів, чи то через фінансові проблеми, чи то з особистих причин. Він лише видав збірку своїх статей, розкиданих по газетах і журналах, у вигляді книги.
Пізні твори
Дивно, але його найкращі вірші датуються періодом після 1917 року, але вони були опубліковані лише анонімно, як Isthi, або взагалі не були опубліковані за його життя, як Poëtique, його ліричний шедевр, і Pervigilium mortis. Його глибоко песимістичні Derniers vers досі не опубліковані. Ключовий роман «Три доньки їхньої матері» розповідає про його заплутані стосунки з матір'ю та доньками Ередіа.
Протягом своєї письменницької кар'єри Луїс неодноразово писав велику кількість еротичних курйозів. Ці часто іронічні та пародійні прозові твори у формі травестії переосмислюють теми та матеріал його серйозних творів.
Бібліотека
П'єр Луїс володів бібліотекою, що налічувала близько 20 000 томів, з великою колекцією класичних античних авторів, серед яких було чимало унікальних екземплярів. Плід його довічного інтересу до античності — переклади грецьких поетів французькою мовою.
Бібліографія
Поетичні твори
- Astarté, 1891
- Lêda ou la louange des bienheureuses ténèbres, 1894
- Ariane ou le chemin de la paix éternelle, 1894
- La Maison sur le Nil ou Les apparences de la vertu, 1894
- Les Chansons de Bilitis, 1894
- Danaë ou le malheur, 1895
- Aphrodite — Mœurs Antiques, 1896
- La Femme et le pantin, 1898
- Byblis ou l'enchantement des larmes, 1898
- Les Aventures du roi Pausole, 1901
- Pervigilium Mortis (nicht veröffentlicht), 1917
- Isthi 1917
- Poëtique 1917
- Manuel de civilité pour les petites filles à l'usage des maisons d'éducation 1926
- Trois Filles de leur mère 1926
- Pybrac 1927
Щоденники та листи
- Mon Journal (20. Mai 1888–14. März 1890), hrsg. v. Alban Cerisier, 2003
- Mille Lettres inédites de Pierre Louÿs à Georges Louis 1890—1917, hrsg. v. Jean-Paul Goujon, Fayard.
- José-Maria de Heredia: Correspondance inédite, hrsg. v. Jean-Paul Goujon. Editions Honoré Champion 2006.
Українські переклади
Іван Франко 1899 року переклав «міфологічне оповідання» П'єра Луї «Бібліс» (Літературно-науковий вісник, 1899, кн. 9, с. 314-322). Дві поезії П'єра Луї (обидві під назвою «Пісня») переклав Юрій Липа (там само, 1927, кн. 9, с. 11 та 24). 2024 року львівське видавництво «Апріорі» опублікувало переклад роману П'єра Луї «Афродіта» в перекладі Володимира Германа.
- П'єр Луїс. Афродіта. Роман. Пер. з фр. Володимир Герман. — Львів: видавництво «Апріорі», 2024.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- RKDartists
- SNAC — 2010.
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118780557 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Archivio Storico Ricordi — 1808.
- база даних Léonore — ministère de la Culture.
- Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- Czech National Authority Database
- https://www.lemonde.fr/archives/article/1999/11/26/pierre-louys-dans-l-entre-deux_3596467_1819218.html
- datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- Михайло Москаленко. Нариси з історії українського перекладу. 4.
Література
- Harry P. Clive: Pierre Louÿs (1870—1925). A biography. Clarendon Pr., Oxford 1978. ISBN 0-19-815751-7(фр.)
- Robert Fleury: Le mariage de Pausole. Bourgois, Paris 1999. ISBN 2-267-01520-X (фр.)
 | Це незавершена стаття про французького письменника чи письменницю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z P yer Luyi likar P yer Luyi fr Pierre Louis literaturni tvori vidavav pid orfografichno desho zminenim im yam P yer Luyis Pierre Louys 1870 1925 Parizh francuzkij poet i prozayik Poryad z de Sadom Verlenom i Mirabo vvazhayetsya majstrom francuzkoyi en P yer Luyifr Pierre LouysIm ya pri narodzhenni fr Pierre Felix LouisNarodivsya 10 grudnya 1870 1870 12 10 1 2 Gent Belgiya 4 5 Pomer 4 chervnya 1925 1925 06 04 4 6 54 roki Parizh Franciya 4 5 Pohovannya cvintar MonparnasKrayina FranciyaDiyalnist poet perekladach pismennik fotografSfera roboti literatura 8 i poeziya 8 Alma mater dMova tvoriv francuzkaRoki aktivnosti z 1891Zhanr Parnas i simvolizmMagnum opus dChlenstvo Liga francuzkoyi batkivshiniBrati sestri dU shlyubi z d 9 AvtografNagorodi P yer Luyi u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Roboti u VikidzherelahBiografiyaP yer Luyis navchavsya u Vishij shkoli fr Ecole Alsacienne v Parizhi odnochasno z Andre Zhidom z yakim tovarishuvav Vzhe buvshi studentom vin pisav literaturni teksti ta redaguvav zhurnal a takozh mav kontakti z literaturnim ruhom Parnasu ta jogo protagonistami takimi yak Lekont de Lisl abo Zhoze Mariya de Eredia z donkoyu yakogo Luyizoyu Luyis odruzhivsya u 1899 roci vin takozh mav stosunki z yiyi molodshoyu sestroyu Mari druzhinoyu Anri de Renye Buli takozh zv yazki z francuzkimi simvolistami U 1891 roci vin zasnuvav literaturnij zhurnal La Conque yakij publikuvav parnasciv ta simvolistiv okrim vzhe vidomih avtoriv takih yak Mallarme Moreas Lekont de List chi Verlen tam drukuvalisya she nevidomi na toj chas poeti taki yak Valeri Andre Zhid Zhan de Tinan ta sam Luyis Bagato jogo tvoriv nadihali muzikantiv hudozhnikiv malyuvalnikiv i kinematografistiv na stvorennya vlasnih tvoriv Oskar Uajld prisvyativ jomu svoyu Salomeyu Luyis viv shiroke listuvannya z literaturnimi diyachami ta intelektualami svogo chasu lishe chastina yakogo bula opublikovana na sogodni Popri literaturnij uspih P yer Luyis pomer samotnim i zbidnilim u vici 54 rokiv Pohovanij na kladovishi Monparnas u Parizhi Literaturnij tvirJogo persha zbirka virshiv Astarta z yavilasya v 1894 roci a potim Pisni Bilitisa jogo najvidomishij tvir i odna z najvidomishih falsifikacij v istoriyi literaturi Roman Jogo pershij roman Afrodita mœurs antiques buv opublikovanij u 1896 r Roman z jogo atmosferoyu vitonchenoyi prirodnoyi chuttyevosti radosti zhittya i chuttyevosti dosyag znachnogo uspihu yak na literaturnij sceni tak i sered publiki Nastupnij roman 1898 roku Zhinka i marionetka vidbuvayetsya v suchasnosti avtora i vvazhayetsya jogo najvazhlivishim romanom Do estetichno erotichnoyi privablivosti vzhe prisutnoyi v jogo pershomu romani v comu romani dodayutsya dramatichni elementi U svoyemu romani Luyis stvoryuye kartinu skladnogo emocijnogo svitu lyudej z togochasnogo megapolisu Cej roman stav osnovoyu dlya nizki inscenizacij ta ekranizacij takih yak muzichna drama Konchita 1911 Zingarini ta Vokera z muzikoyu Rikkardo Zandonayi film Jozefa fon Shternberga Diyavol ce zhinka 1935 z Marlen Ditrih i nareshti Cej neyasnij ob yekt bazhannya 1977 Luyisa Bunyuelya Hocha finansovi trudnoshi nevdovzi vzyali nad nim goru vin vse zh taki napisav Prigodi korolya Pauzole 1901 Na pochatku novogo stolittya vin majzhe ne publikuvav novih tvoriv chi to cherez finansovi problemi chi to z osobistih prichin Vin lishe vidav zbirku svoyih statej rozkidanih po gazetah i zhurnalah u viglyadi knigi Pizni tvori Divno ale jogo najkrashi virshi datuyutsya periodom pislya 1917 roku ale voni buli opublikovani lishe anonimno yak Isthi abo vzagali ne buli opublikovani za jogo zhittya yak Poetique jogo lirichnij shedevr i Pervigilium mortis Jogo gliboko pesimistichni Derniers vers dosi ne opublikovani Klyuchovij roman Tri donki yihnoyi materi rozpovidaye pro jogo zaplutani stosunki z matir yu ta donkami Eredia Protyagom svoyeyi pismennickoyi kar yeri Luyis neodnorazovo pisav veliku kilkist erotichnih kurjoziv Ci chasto ironichni ta parodijni prozovi tvori u formi travestiyi pereosmislyuyut temi ta material jogo serjoznih tvoriv Biblioteka P yer Luyis volodiv bibliotekoyu sho nalichuvala blizko 20 000 tomiv z velikoyu kolekciyeyu klasichnih antichnih avtoriv sered yakih bulo chimalo unikalnih ekzemplyariv Plid jogo dovichnogo interesu do antichnosti perekladi greckih poetiv francuzkoyu movoyu BibliografiyaP yer Luyi Portret roboti Poetichni tvori Astarte 1891 Leda ou la louange des bienheureuses tenebres 1894 Ariane ou le chemin de la paix eternelle 1894 La Maison sur le Nil ou Les apparences de la vertu 1894 Les Chansons de Bilitis 1894 Danae ou le malheur 1895 Aphrodite Mœurs Antiques 1896 La Femme et le pantin 1898 Byblis ou l enchantement des larmes 1898 Les Aventures du roi Pausole 1901 Pervigilium Mortis nicht veroffentlicht 1917 Isthi 1917 Poetique 1917 Manuel de civilite pour les petites filles a l usage des maisons d education 1926 Trois Filles de leur mere 1926 Pybrac 1927 Shodenniki ta listi Mon Journal 20 Mai 1888 14 Marz 1890 hrsg v Alban Cerisier 2003 Mille Lettres inedites de Pierre Louys a Georges Louis 1890 1917 hrsg v Jean Paul Goujon Fayard Jose Maria de Heredia Correspondance inedite hrsg v Jean Paul Goujon Editions Honore Champion 2006 Ukrayinski perekladiIvan Franko 1899 roku pereklav mifologichne opovidannya P yera Luyi Biblis Literaturno naukovij visnik 1899 kn 9 s 314 322 Dvi poeziyi P yera Luyi obidvi pid nazvoyu Pisnya pereklav Yurij Lipa tam samo 1927 kn 9 s 11 ta 24 2024 roku lvivske vidavnictvo Apriori opublikuvalo pereklad romanu P yera Luyi Afrodita v perekladi Volodimira Germana P yer Luyis Afrodita Roman Per z fr Volodimir German Lviv vidavnictvo Apriori 2024 PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 RKDartists d Track Q17299517 SNAC 2010 d Track Q29861311 Deutsche Nationalbibliothek Record 118780557 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Archivio Storico Ricordi 1808 d Track Q3621644 baza danih Leonore ministere de la Culture d Track Q2886420d Track Q384602 Internet Speculative Fiction Database 1995 d Track Q2629164 Czech National Authority Database d Track Q13550863 https www lemonde fr archives article 1999 11 26 pierre louys dans l entre deux 3596467 1819218 html datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Mihajlo Moskalenko Narisi z istoriyi ukrayinskogo perekladu 4 LiteraturaHarry P Clive Pierre Louys 1870 1925 A biography Clarendon Pr Oxford 1978 ISBN 0 19 815751 7 fr Robert Fleury Le mariage de Pausole Bourgois Paris 1999 ISBN 2 267 01520 X fr Ce nezavershena stattya pro francuzkogo pismennika chi pismennicyu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi