Цю статтю треба для відповідності Вікіпедії. (Вересень 2012) |
«Дванадцята ніч, або Як собі хочете» (англ. Twelfth Night, or What You Will; інші переклади назви: «Дванадцята ніч, або Що захочете» (Ю. Андрухович), «Дванадцята ніч, або Як вам завгодно» (калька з рос. мови)) — п'єса, комедія англійського письменника Вільяма Шекспіра на п'ять дій, названа на честь свята дванадцятої ночі у різдвяний сезон (див. «Богоявлення»).
Дванадцята ніч, або Як собі хочете | ||||
---|---|---|---|---|
Twelfth Night, or What You Will | ||||
Видання 1623 року | ||||
Жанр | романтична комедія | |||
Форма | п'єса | |||
Автор | Вільям Шекспір | |||
Мова | англійська | |||
Написано | 1599—1601 | |||
Опубліковано | 1623 | |||
Переклад | 1950, Максим Рильський 2013, Юрій Андрухович | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
Перша постановка 2 лютого (Стрітення Господнє) 1602 року в юридичній корпорації Мідл-Темпл, Лондон.
Датування
Імовірно, п'єса закінчена Шекспіром між 1600 і 1601 роками. Головна чоловіча роль — Орсіно, ймовірно, була підказана Віргініо Орсіні (1572—1615), герцогом Браччанським, італійським аристократом, який відвідав Лондон узимку 1600—1601 років.
П'єса не друкувалася до включення в «Перше фоліо» робіт Шекспіра в 1623.
Персонажі
- Віола — сестра-близнючка Себастьяна; також — Цезаріо;
- Себастьян — брат-близнюк Віоли;
- Орсіно — герцог Іллірії;
- Олівія — багата графиня;
- Малволіо — ключник Олівії;
- Марія — камеристка Олівії;
- сер Тобіо Гик — дядько Олівії;
- сер Андреа Тряс — компаньйон сера Тобі, залицяльник Олівії;
- Фест — блазень;
- Фабіан — слуга Олівії;
- Антоніо — капітан корабля Себастьяна та його друг;
- Валентин і Куріо — дворяни, придворні Орсіно;
- слуга Олівії;
- капітан корабля Віоли;
- священник.
Сюжет
Дія комедії відбувається у вигаданій країні — Іллірії. Правитель Іллірії герцог Орсино закоханий у графиню Олівію. Графиня в траурі через смерть брата.
Близнюки — брат і сестра Себастьян і Віола, зазнавши корабельної аварії, опинилися в Іллірії і втратили один одного. Віола переодягнувшись в чоловічий одяг, з'являється при дворі Орсино. Герцогові припав до душі парубок на ймення Цезаріо (це ім'я взяла собі Віола), і він наближає її до себе. Віола закохується в герцога. Орсино цього не помічає і дає своєму новому пажу доручення вирушити до Олівії і спробувати посвататися до неї.
При дворі Олівії живе її дядько сер Тобі — п'яниця і веселун. Він коротає час у спільних пиятиках із сером Ендрю, який також безуспішно прагне уваги Олівії. Цезаріо домагається аудієнції у Олівії і передає їй звістку від Орсино. Справа закінчується несподівано: Олівія ввічливо віддає належне чеснотам герцога, але закохується з першого погляду в його посланця.
У місті, тим часом, з'являється Себастьян, що оплакує свою сестру, вважаючи, що вона загинула. Починається низка непорозумінь. Брата і сестру, надзвичайно схожих один на одного, всі плутають.
У фіналі п'єси Себастьян одружується з Олівією, а Віола, зізнавшись у тому, що вона дівчина, — з Орсино. Дебошира сера Тобі покарано, педантичного економа Мальволіо висміяно.
Постановки
Ставилася при дворі в 1618 році, під назвою «Мальволіо» — в 1623, в 1741 — в театрі «Друрі-Лейн», Лондон (Орсино — Милі, Себастьян — Мілуорд, Антоніо — Кэшелл, сер Тобі — Шеперд, сер Ендрю — Вудворд, Мальволіо — Маклін, Фесті — Чепмен, Олівія — Клайв, Віола — Питчерд, Марія — місіс Маклін); театр «Хеймаркет» (1856); театр «Ліцеум», Лондон (1884, Мальволіо — Дж. Р. Ірвінг, Віола — Е. Террі).
Велика Британія і США
Серед пізніших постановок «Дванадцятої ночі» в Англії — «Театр Хіз Маджестис», Лондон (1901, реж. і виконавець ролі Мальволіо — Бірбом-Три);
театр «Олд Вік» (1912, 1916; реж. Харли Гренвил-Бейкер (Harley Granville-Barker), Sadler's Wells Theatre, Лондон) (1931, реж. Ліліан Бейліс (Lilian Baylis), Мальволіо — Джон Гилгудсер Тобі — Ральф Ричардсон; 1937, реж. Гатрі, худ. Мак-Артур, сер Тобі — Лоуренс Олів'є; сер Ендрю — Гинее; 1950, реж. Хонт, Мальволіо — Роджерс, Віола — Пеггі Ешкрофт; 1955, реж. Бенталл, сер Тобі — Данемен, Віола — Джеффорд);
«Фінікс-тиэтр», Лондон (1939, реж. Мітчелл, сер Тобі — Редгрейв, Віола — Ешкрофт), т-рОлд Вік", Брістоль (1954).
Шекспірівський театр, меморіальний Стратфорд-він-Ейвон (1955, реж. Дж. Гилгуд, худ. Прайд, комп. Бріджуотер; Мальволіо — Олів'є; Віола, Себастьян — Вів'єн Лі; Олівія — Одлі; Марія — Бэдэли; 1958, реж. Хол, худ. Л. де Нобілі, комп. Леппард).
«Гілд» театр, Нью-Йорк (1940, реж. Уебстер, Мальволіо — Еванс, Віола — Хейс); Театр в Джефферсон-Сіті, Міссурі, США (1940, реж. Вуд);
Бродвей. Постановка Маргарет Уебстер (Margaret Webster) 1941 року з Maurice Evans в ролі Malvolio and Helen Hayes в ролі Viola.
Інші країни
У Німеччини «Дванадцяту ніч» ставили: Мейнингенский театр (80-е рр., реж. Кронек, в 1890 показаний на гастролях у Москві); Дрезденський театр (1905, реж. Цейс); Deutsches Theater Берлін (1907, реж. Рейнхардт; Орсино — Гартман, сер Тобі — Дингельман, сер Ендрю — Васман, Мальволіо — Краус, Фесті — Моисси, Олівія — Хеймс, Віола — Тервин); Мюнхенський театр (1908, 1909, 1936); Держ. т-р, Берлін (1937, літ.-сценич. обробка і пост. Грюндгенса, худ. Мюллер).
В інших країнах: т-рВйо коломб'є", Париж (1914); театр «Мандзоні», Рим (1954); Народний т-р «Сава Огнянов», м. Русе, Болгарія (1955, реж. Даніел); Народний театр в Ямболе (1956, реж. і виконавець ролі Мальволіо — Стоянов); Міський театр, р. Жиліна, Чехословаччина (1955); Шекспірівський театр, Стратфорд поблизу Торонто, Канада (1955-56, реж. Гатрі); Театр ім. Словацького, р. Кошалин, Польща (1958); Польський театр, Вроцлав (1959, під назв. «Вечір трьох королів»); театру «Сучасник», Марсель (1958, пост. просто неба, показувалася на фестивалі в Касси, реж. Жерар Халль); театр в Мадрасі, Індія (1959, реж. Р. Шое) та ін.
В Росії до 1917 року
Перша постановка «Дванадцятої ночі» в Росії — 6 вересня 1867 року, Малий театр, Москва, бенефіс Л. А. Карской, пров. Кронеберга; сер Тобі — В. А. Дмитревскийсер Ендрю — А. Ф. Федотов, Мальволіо — П. М. Садовський, Фесті — В. І. Живокіні, Олівія — Р. Н. Федотова, Віола — Е. Н. Васильєва, Марія — Е. Е. Чумаківська.
1890 — Театр Корша (в бенефіс Свєтловаспектакль відновлений в 1893, в бенефіс Яковлєва); Орсино — Людвиговсер Тобі — Красовський, Язовський, сер Ендрю — Яковлєв, Мальволіо — Светлов, Фесті — Шмитгоф, Боуер, Олівія — А. Я. Глама-Мещерська, Л. Б. Яворська, Віола — Журавльова, Л. Б. Яворська, Марія — Кошева.
1897 — Товариство мистецтва і літератури, Москва, реж. До. С. Станіславський, комп. Корещенко, сер Тобі — В. В. Лужськийсер Ендрю — Р. С. Бурджалов, Мальволіо — К. С. Станіславський.
1899 — Художньо-Загальнодоступний театр, Москва, вул. Кронеберга, реж. До. С. Станіславський і В. В. Лужський, худ. Наврозов, комп. Корещенко; Орсино — А. І. Адашевсер Тобі — В. В. Лужськийсер Ендрю — Р. С. Бурджалов, Мальволіо — В. Е. Мейерхольд, Фабіан — В. Ф. Грибунин, Фесті — Е. О. Ланськой, І. М. Москвін, Олівія — М. Ф. Андрєєва і Е. А. Алєєва, Віола і Себастьян — О. Л. Кніппер, Марія — Е. М. Мунте.
1908 — Малий театр, Петербург, реж. Арбатов.
1908 — Александрінський театр, Петербург, пров. Гнєдича під назвою «Водохресний вечір, або Все, що хочете», реж. Н. Попов.
1912 — Михайлівський театр, Петербург, відкриття серії классич. спектаклів для учнівської молоді силами Александрінського театру, реж. Ракітін.
1913 — Загальнодоступний театр під рук. П. П. Гайдебурова, Петербург, реж. Сазонов; сер Тобі — І. І. Аркадинсер Ендрю — П. П. Гайдебуров.
Широко ставилася «Дванадцята ніч» на провінційній сцені.
СРСР
4 грудня 1917 — 1-я студія Художнього театру, Москва (пров. Вейнберга, реж. До. С. Станіславський, Сушкевич, худ. Андрєєв і Либаков, комп. Рахманов; Орсино — Вирубок, Антоніо — Афонінсер Тобі — Болеславский, Готовцевсер Ендрю — Смишляєв, Мальволіо — Колін, Чехов, Фесті — Гейрот, Дикий Олівія — В. Алексєєва, Бакланова, Кемпер, Віола і Себастьян — ДурасоваСухачова, Марія — Гиацинтова).
1921 — Великий драматичний театр, Петроград (відновлення 1926, пров. Кронеберга, реж. Н. Петров, декорації — за ескізами Щуко; сер Тобі — Музалєвськийсер Ендрю — Мічурін, Мальволіо — Кровицкий, Ченців, Фесті — Софронов, Віола — Аленева, Яковлєва, Марія — Вольф-Ізраель, Лежен).
1933 — МХАТ 2-й, Москва (реж. Гиацинтова і Готовцев, худ. Фаворський, комп. Рахманов; Орсино — М. Орлов, сер Тобі — Готовцевсер Ендрю — Китаєв, Мальволіо — Азарін, Фабіан — Шахет, Фесті — Зразків, Олівія — Кемпер, Віола і Себастьян — Дурасова, Марія — Гиацинтова).
1935, 1945 — Горьківський театр
1936 — Смоленський театр
1938 — Ленінградського театру Комедії (пров. Лозінського, реж. і худ. Н. П. Акімов, комп. В. В. Желобинский; Орсино — Консовський, Лецкий, Антоніо — Савостьянов, сер Тобі — Тенинсер Ендрю — Суханов, Мальволіо — Веніамінов, Фабіан — Алейников, Фесті — Ханзель, Олівія — Гошева, Скопіна, Віола — Гурецкая, Юнгер, Марія — Зарубина, Сухаревська)
1938 — Тбіліський театр ім. Грибоєдова (реж. Ридаль, худ. Штенберг, комп. Бейер)
1943 — Киргизька драматичний театр (пров. Османова)
1944 — Ленинаканский театр (пров. Даштенца, реж. Аджемян, худ. Свахчян; Орсино — Р. Арутюнян, Пашаян, Кочарян в Акопян, сер Тобі — Зограбян, сер Ендрю — Арцрунян, Мальволіо — Америкян, Фабіан — Рштуні, Елоян, Чолохян, Фесті — А. Арутюнян, Олівія — Бероян, Абалян, Віола — Аракелян, Карапетян, Вардересян, Марія — Бохян)
1945 — Малий театр, Москва (пров. Лозінського, вірші С. Я. Маршака, реж. Дудін, худ. Риндін, комп. Шапорин)
Мінський російський театр; Одеський театр ім. Жовтневої революції (1945), Театр ім. Азизбекова (1946, пров. Ібрагімова, реж. Мамедов, відновлення 1954); Свердловський театр драми (1948, реж. В. С. Битюцкий); Театр ім. Марджанішвілі (1950, реж. Чіаурелі);, Ленингр. театр ім. Пушкіна (1951, реж. Вів'єн, худ. Тишлер); Воронезький театр (1951); Художній театр Латвійської РСР (1951, реж. Креслинь, Тетеря і Эртнер, худ. Вилці, комп. Заринь); Московський драматичний театр (1953); Саратовський театр (1953); Північно-Осетинський театр, Орджонікідзе (1954); МХАТ (1955); Закарпатський укр. театр, Ужгород (1955).
1975 — «Сучасник», постановка Пітера Джеймса (Англія), художник — Йосип Сумбаташвілі, композитор — Д. Кривицький, переклад Давида Самойлова. Телевистава — 1978 р.
6 січня 1990 — «Майстерня Петра Фоменка», режисер Е. Б. Каменькович.
18 травня 2003 р., реж. Деклан Донелланн, Художник Нік Ормерод. Міжнародний театральний фестиваль ім. А. П. Чехова спільно з театром «Чик Бай Джаул».
15 листопада 2003 р., режисер Г. И. Дитятковский, художник М. Ц. Азизян. Великий Драматичний Театр ім. Г. А. Товстоногова. Орсино — В.Реутов, Олівія — П.Толстун, Фесті — А.фрейндліх, Віола/Цезаріо — М.Лаврова.
Україна
- Львівський академічний театр імені Леся Курбаса з 2015 року у своєму репертуарі має п'єсу KLIM'а «…п'єса Шекспіра „12 ніч“, зіграна акторами далекої від Англії країни, що і не знали ніколи слів Шекспіра…», що містить в собі п'єсу Шекспіра.
- У 2019 році був представлений «Project W» — волонтерський проект в якому задіяні ветерани та волонтери російсько — Української війни, вистава в одну дію мовою оригіналу, проект показує як ветерани поставивши собі мету, вивчили англійську і поставили виставу не гіршу ніж професіонали…
Екранізація
У СРСР екранізувався в 1955 році, фільм «Дванадцята ніч» з Георгієм Віциним (Сер Ендрю), Аллою Ларіоновою (Олівія), Кларою Лучко (Віола / Себастьян), Василем Меркур'євим (Мальволіо), Михайлом Яншиним (Сер Тобі).
У 2006 році був знятий американський фільм «Вона — чоловік» формально відповідний за сюжетом шекспіровій «Дванадцятої ночі» (про що йдеться в титрах фільму). Віола та її брат Себастьян, Дюк Орсіно і його друг Тобі — персонажі фільму повністю відповідають п'єсі.
Примітки
- Перше фоліо 1623 року подає написання твору як «Twelfe Night, Or what you will» (див. світлину видання)
- «Дванадцята ніч, або Як собі хочете»: п'єса в перекладі Максима Рильського. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- «Дванадцята ніч, або Що захочете»: п'єса в перекладі Юрія Андруховича. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- «Дванадцята ніч, або Як вам завгодно»: опис п'єси на сайті Театру на Жуках (Харків). Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- «Дванадцята ніч, або Як вам завгодно»: опис п'єси на сайті Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра. Архів оригіналу за 24 листопада 2018. Процитовано 24 листопада 2018.
- . Архів оригіналу за 21 жовтня 2016. Процитовано 2 червня 2017.
Посилання
- Twelfth Night by William Shakespeare [ 29 червня 2015 у Wayback Machine.] — текст англійською на сайті Проект «Гутенберг» (англ.)
- Твори в шести томах. Том 4. «Дванадцята ніч» пер. М. Рильського 171—248 с. [ 4 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cyu stattyu treba vikifikuvati dlya vidpovidnosti standartam yakosti Vikipediyi Bud laska dopomozhit dodavannyam dorechnih vnutrishnih posilan abo vdoskonalennyam rozmitki statti Veresen 2012 Dvanadcyata nich abo Yak sobi hochete angl Twelfth Night or What You Will inshi perekladi nazvi Dvanadcyata nich abo Sho zahochete Yu Andruhovich Dvanadcyata nich abo Yak vam zavgodno kalka z ros movi p yesa komediya anglijskogo pismennika Vilyama Shekspira na p yat dij nazvana na chest svyata dvanadcyatoyi nochi u rizdvyanij sezon div Bogoyavlennya Dvanadcyata nich abo Yak sobi hocheteTwelfth Night or What You WillVidannya 1623 rokuZhanr romantichna komediyaForma p yesaAvtor Vilyam ShekspirMova anglijskaNapisano 1599 1601Opublikovano 1623Pereklad 1950 Maksim Rilskij 2013 Yurij Andruhovich Cej tvir u Vikishovishi Cej tvir u Vikidzherelah Persha postanovka 2 lyutogo Stritennya Gospodnye 1602 roku v yuridichnij korporaciyi Midl Templ London DatuvannyaImovirno p yesa zakinchena Shekspirom mizh 1600 i 1601 rokami Golovna cholovicha rol Orsino jmovirno bula pidkazana Virginio Orsini 1572 1615 gercogom Brachchanskim italijskim aristokratom yakij vidvidav London uzimku 1600 1601 rokiv P yesa ne drukuvalasya do vklyuchennya v Pershe folio robit Shekspira v 1623 Personazhi Dvanadcyata nich scena z III aktu 1771 Zliva napravo Sebastyan Viola Cezario ser Andrea Tryas ser Tobio Gik Viola sestra bliznyuchka Sebastyana takozh Cezario Sebastyan brat bliznyuk Violi Orsino gercog Illiriyi Oliviya bagata grafinya Malvolio klyuchnik Oliviyi Mariya kameristka Oliviyi ser Tobio Gik dyadko Oliviyi ser Andrea Tryas kompanjon sera Tobi zalicyalnik Oliviyi Fest blazen Fabian sluga Oliviyi Antonio kapitan korablya Sebastyana ta jogo drug Valentin i Kurio dvoryani pridvorni Orsino sluga Oliviyi kapitan korablya Violi svyashennik Syuzhet Oliviya Edmund Lejton 1887 Diya komediyi vidbuvayetsya u vigadanij krayini Illiriyi Pravitel Illiriyi gercog Orsino zakohanij u grafinyu Oliviyu Grafinya v trauri cherez smert brata Bliznyuki brat i sestra Sebastyan i Viola zaznavshi korabelnoyi avariyi opinilisya v Illiriyi i vtratili odin odnogo Viola pereodyagnuvshis v cholovichij odyag z yavlyayetsya pri dvori Orsino Gercogovi pripav do dushi parubok na jmennya Cezario ce im ya vzyala sobi Viola i vin nablizhaye yiyi do sebe Viola zakohuyetsya v gercoga Orsino cogo ne pomichaye i daye svoyemu novomu pazhu doruchennya virushiti do Oliviyi i sprobuvati posvatatisya do neyi Pri dvori Oliviyi zhive yiyi dyadko ser Tobi p yanicya i veselun Vin korotaye chas u spilnih piyatikah iz serom Endryu yakij takozh bezuspishno pragne uvagi Oliviyi Cezario domagayetsya audiyenciyi u Oliviyi i peredaye yij zvistku vid Orsino Sprava zakinchuyetsya nespodivano Oliviya vvichlivo viddaye nalezhne chesnotam gercoga ale zakohuyetsya z pershogo poglyadu v jogo poslancya U misti tim chasom z yavlyayetsya Sebastyan sho oplakuye svoyu sestru vvazhayuchi sho vona zaginula Pochinayetsya nizka neporozumin Brata i sestru nadzvichajno shozhih odin na odnogo vsi plutayut U finali p yesi Sebastyan odruzhuyetsya z Oliviyeyu a Viola ziznavshis u tomu sho vona divchina z Orsino Deboshira sera Tobi pokarano pedantichnogo ekonoma Malvolio vismiyano PostanovkiStavilasya pri dvori v 1618 roci pid nazvoyu Malvolio v 1623 v 1741 v teatri Druri Lejn London Orsino Mili Sebastyan Miluord Antonio Keshell ser Tobi Sheperd ser Endryu Vudvord Malvolio Maklin Festi Chepmen Oliviya Klajv Viola Pitcherd Mariya misis Maklin teatr Hejmarket 1856 teatr Liceum London 1884 Malvolio Dzh R Irving Viola E Terri Velika Britaniya i SShA Sered piznishih postanovok Dvanadcyatoyi nochi v Angliyi Teatr Hiz Madzhestis London 1901 rezh i vikonavec roli Malvolio Birbom Tri teatr Old Vik 1912 1916 rezh Harli Grenvil Bejker Harley Granville Barker Sadler s Wells Theatre London 1931 rezh Lilian Bejlis Lilian Baylis Malvolio Dzhon Gilgudser Tobi Ralf Richardson 1937 rezh Gatri hud Mak Artur ser Tobi Lourens Oliv ye ser Endryu Ginee 1950 rezh Hont Malvolio Rodzhers Viola Peggi Eshkroft 1955 rezh Bentall ser Tobi Danemen Viola Dzhefford Finiks tietr London 1939 rezh Mitchell ser Tobi Redgrejv Viola Eshkroft t rOld Vik Bristol 1954 Shekspirivskij teatr memorialnij Stratford vin Ejvon 1955 rezh Dzh Gilgud hud Prajd komp Bridzhuoter Malvolio Oliv ye Viola Sebastyan Viv yen Li Oliviya Odli Mariya Bedeli 1958 rezh Hol hud L de Nobili komp Leppard Gild teatr Nyu Jork 1940 rezh Uebster Malvolio Evans Viola Hejs Teatr v Dzhefferson Siti Missuri SShA 1940 rezh Vud Brodvej Postanovka Margaret Uebster Margaret Webster 1941 roku z Maurice Evans v roli Malvolio and Helen Hayes v roli Viola Inshi krayini U Nimechchini Dvanadcyatu nich stavili Mejningenskij teatr 80 e rr rezh Kronek v 1890 pokazanij na gastrolyah u Moskvi Drezdenskij teatr 1905 rezh Cejs Deutsches Theater Berlin 1907 rezh Rejnhardt Orsino Gartman ser Tobi Dingelman ser Endryu Vasman Malvolio Kraus Festi Moissi Oliviya Hejms Viola Tervin Myunhenskij teatr 1908 1909 1936 Derzh t r Berlin 1937 lit scenich obrobka i post Gryundgensa hud Myuller V inshih krayinah t rVjo kolomb ye Parizh 1914 teatr Mandzoni Rim 1954 Narodnij t r Sava Ognyanov m Ruse Bolgariya 1955 rezh Daniel Narodnij teatr v Yambole 1956 rezh i vikonavec roli Malvolio Stoyanov Miskij teatr r Zhilina Chehoslovachchina 1955 Shekspirivskij teatr Stratford poblizu Toronto Kanada 1955 56 rezh Gatri Teatr im Slovackogo r Koshalin Polsha 1958 Polskij teatr Vroclav 1959 pid nazv Vechir troh koroliv teatru Suchasnik Marsel 1958 post prosto neba pokazuvalasya na festivali v Kassi rezh Zherar Hall teatr v Madrasi Indiya 1959 rezh R Shoe ta in V Rosiyi do 1917 roku Persha postanovka Dvanadcyatoyi nochi v Rosiyi 6 veresnya 1867 roku Malij teatr Moskva benefis L A Karskoj prov Kroneberga ser Tobi V A Dmitrevskijser Endryu A F Fedotov Malvolio P M Sadovskij Festi V I Zhivokini Oliviya R N Fedotova Viola E N Vasilyeva Mariya E E Chumakivska 1890 Teatr Korsha v benefis Svyetlovaspektakl vidnovlenij v 1893 v benefis Yakovlyeva Orsino Lyudvigovser Tobi Krasovskij Yazovskij ser Endryu Yakovlyev Malvolio Svetlov Festi Shmitgof Bouer Oliviya A Ya Glama Mesherska L B Yavorska Viola Zhuravlova L B Yavorska Mariya Kosheva 1897 Tovaristvo mistectva i literaturi Moskva rezh Do S Stanislavskij komp Koreshenko ser Tobi V V Luzhskijser Endryu R S Burdzhalov Malvolio K S Stanislavskij 1899 Hudozhno Zagalnodostupnij teatr Moskva vul Kroneberga rezh Do S Stanislavskij i V V Luzhskij hud Navrozov komp Koreshenko Orsino A I Adashevser Tobi V V Luzhskijser Endryu R S Burdzhalov Malvolio V E Mejerhold Fabian V F Gribunin Festi E O Lanskoj I M Moskvin Oliviya M F Andryeyeva i E A Alyeyeva Viola i Sebastyan O L Knipper Mariya E M Munte 1908 Malij teatr Peterburg rezh Arbatov 1908 Aleksandrinskij teatr Peterburg prov Gnyedicha pid nazvoyu Vodohresnij vechir abo Vse sho hochete rezh N Popov 1912 Mihajlivskij teatr Peterburg vidkrittya seriyi klassich spektakliv dlya uchnivskoyi molodi silami Aleksandrinskogo teatru rezh Rakitin 1913 Zagalnodostupnij teatr pid ruk P P Gajdeburova Peterburg rezh Sazonov ser Tobi I I Arkadinser Endryu P P Gajdeburov Shiroko stavilasya Dvanadcyata nich na provincijnij sceni SRSR 4 grudnya 1917 1 ya studiya Hudozhnogo teatru Moskva prov Vejnberga rezh Do S Stanislavskij Sushkevich hud Andryeyev i Libakov komp Rahmanov Orsino Virubok Antonio Afoninser Tobi Boleslavskij Gotovcevser Endryu Smishlyayev Malvolio Kolin Chehov Festi Gejrot Dikij Oliviya V Aleksyeyeva Baklanova Kemper Viola i Sebastyan DurasovaSuhachova Mariya Giacintova 1921 Velikij dramatichnij teatr Petrograd vidnovlennya 1926 prov Kroneberga rezh N Petrov dekoraciyi za eskizami Shuko ser Tobi Muzalyevskijser Endryu Michurin Malvolio Krovickij Chenciv Festi Sofronov Viola Aleneva Yakovlyeva Mariya Volf Izrael Lezhen 1933 MHAT 2 j Moskva rezh Giacintova i Gotovcev hud Favorskij komp Rahmanov Orsino M Orlov ser Tobi Gotovcevser Endryu Kitayev Malvolio Azarin Fabian Shahet Festi Zrazkiv Oliviya Kemper Viola i Sebastyan Durasova Mariya Giacintova 1935 1945 Gorkivskij teatr 1936 Smolenskij teatr 1938 Leningradskogo teatru Komediyi prov Lozinskogo rezh i hud N P Akimov komp V V Zhelobinskij Orsino Konsovskij Leckij Antonio Savostyanov ser Tobi Teninser Endryu Suhanov Malvolio Veniaminov Fabian Alejnikov Festi Hanzel Oliviya Gosheva Skopina Viola Gureckaya Yunger Mariya Zarubina Suharevska 1938 Tbiliskij teatr im Griboyedova rezh Ridal hud Shtenberg komp Bejer 1943 Kirgizka dramatichnij teatr prov Osmanova 1944 Leninakanskij teatr prov Dashtenca rezh Adzhemyan hud Svahchyan Orsino R Arutyunyan Pashayan Kocharyan v Akopyan ser Tobi Zograbyan ser Endryu Arcrunyan Malvolio Amerikyan Fabian Rshtuni Eloyan Cholohyan Festi A Arutyunyan Oliviya Beroyan Abalyan Viola Arakelyan Karapetyan Varderesyan Mariya Bohyan 1945 Malij teatr Moskva prov Lozinskogo virshi S Ya Marshaka rezh Dudin hud Rindin komp Shaporin Minskij rosijskij teatr Odeskij teatr im Zhovtnevoyi revolyuciyi 1945 Teatr im Azizbekova 1946 prov Ibragimova rezh Mamedov vidnovlennya 1954 Sverdlovskij teatr drami 1948 rezh V S Bityuckij Teatr im Mardzhanishvili 1950 rezh Chiaureli Leningr teatr im Pushkina 1951 rezh Viv yen hud Tishler Voronezkij teatr 1951 Hudozhnij teatr Latvijskoyi RSR 1951 rezh Kreslin Teterya i Ertner hud Vilci komp Zarin Moskovskij dramatichnij teatr 1953 Saratovskij teatr 1953 Pivnichno Osetinskij teatr Ordzhonikidze 1954 MHAT 1955 Zakarpatskij ukr teatr Uzhgorod 1955 1975 Suchasnik postanovka Pitera Dzhejmsa Angliya hudozhnik Josip Sumbatashvili kompozitor D Krivickij pereklad Davida Samojlova Televistava 1978 r 6 sichnya 1990 Majsternya Petra Fomenka rezhiser E B Kamenkovich 18 travnya 2003 r rezh Deklan Donellann Hudozhnik Nik Ormerod Mizhnarodnij teatralnij festival im A P Chehova spilno z teatrom Chik Baj Dzhaul 15 listopada 2003 r rezhiser G I Dityatkovskij hudozhnik M C Azizyan Velikij Dramatichnij Teatr im G A Tovstonogova Orsino V Reutov Oliviya P Tolstun Festi A frejndlih Viola Cezario M Lavrova Ukrayina Lvivskij akademichnij teatr imeni Lesya Kurbasa z 2015 roku u svoyemu repertuari maye p yesu KLIM a p yesa Shekspira 12 nich zigrana aktorami dalekoyi vid Angliyi krayini sho i ne znali nikoli sliv Shekspira sho mistit v sobi p yesu Shekspira U 2019 roci buv predstavlenij Project W volonterskij proekt v yakomu zadiyani veterani ta volonteri rosijsko Ukrayinskoyi vijni vistava v odnu diyu movoyu originalu proekt pokazuye yak veterani postavivshi sobi metu vivchili anglijsku i postavili vistavu ne girshu nizh profesionali EkranizaciyaU SRSR ekranizuvavsya v 1955 roci film Dvanadcyata nich z Georgiyem Vicinim Ser Endryu Alloyu Larionovoyu Oliviya Klaroyu Luchko Viola Sebastyan Vasilem Merkur yevim Malvolio Mihajlom Yanshinim Ser Tobi U 2006 roci buv znyatij amerikanskij film Vona cholovik formalno vidpovidnij za syuzhetom shekspirovij Dvanadcyatoyi nochi pro sho jdetsya v titrah filmu Viola ta yiyi brat Sebastyan Dyuk Orsino i jogo drug Tobi personazhi filmu povnistyu vidpovidayut p yesi PrimitkiPershe folio 1623 roku podaye napisannya tvoru yak Twelfe Night Or what you will div svitlinu vidannya Dvanadcyata nich abo Yak sobi hochete p yesa v perekladi Maksima Rilskogo Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Dvanadcyata nich abo Sho zahochete p yesa v perekladi Yuriya Andruhovicha Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Dvanadcyata nich abo Yak vam zavgodno opis p yesi na sajti Teatru na Zhukah Harkiv Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Dvanadcyata nich abo Yak vam zavgodno opis p yesi na sajti Kiyivskogo akademichnogo teatru drami i komediyi na livomu berezi Dnipra Arhiv originalu za 24 listopada 2018 Procitovano 24 listopada 2018 Arhiv originalu za 21 zhovtnya 2016 Procitovano 2 chervnya 2017 PosilannyaTwelfth Night by William Shakespeare 29 chervnya 2015 u Wayback Machine tekst anglijskoyu na sajti Proekt Gutenberg angl Tvori v shesti tomah Tom 4 Dvanadcyata nich per M Rilskogo 171 248 s 4 lipnya 2015 u Wayback Machine