Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Басти́лія — фортеця у Парижі, збудована в XIV столітті для захисту від англійців. З XV століття Бастилія перетворена на в'язницю для політичних в'язнів. 14 липня 1789 населення Парижа захопило її 1789—1791 Бастилія була зруйнована за постановою Установчих зборів. День, коли було здобуто Бастилію, — національне свято Франції, яке в новітній час проходить під гаслами боротьби проти реакції і загрози війни.
| Бастилія (Париж) Bastille | |
|---|---|
 | |
| 48°51′11″ пн. ш. 2°22′09″ сх. д. / 48.85333300002777435° пн. ш. 2.369167000027777803° сх. д.Координати: 48°51′11″ пн. ш. 2°22′09″ сх. д. / 48.85333300002777435° пн. ш. 2.369167000027777803° сх. д. | |
| Країна | Франція |
| Місто | Париж |
| Тип | замок[1] в'язниця (1417) і d |
| Тип будівлі | фортеця |
| Матеріал | камінь |
| Стиль | готика |
| Автор проєкту | архітектор Гуго Обріо |
| Будівельник | Гуго Обріо |
| Дата заснування | 1370 |
| Початок будівництва | 1358—1382 |
| Побудовано | 1382 |
| Прибудови | казарми гарнізону і помешкання коменданта в наріжному дворику фортеці, сад Арсенала фортеці |
| Відомі мешканці | міністр Ніколя Фуке, абат Морелле, письменники Вольтер та Жан Франсуа Мармонтель, авантюрист Граф Каліостро, авантюристка Жанна Ламотт, маркіз де Сад |
| Стан | не існує |
  Бастилія (Париж) Бастилія (Париж) (Франція) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Назва
Назва походить від франц. слова «bastille» тобто «вежа». На цьому місті була вибудована фортифікаційна вежа, котра входила до системи оборонних веж та мурів, що захищали середньовічний Париж. Історію вежі ведуть від XIV століття, коли вона захищала передмістя Сен-Антуан. Звідси її друга назва — bastille Saint-Antoine.
Будівництво і Сен-Антуанське передмістя
Відомо використання вежі з 1358 року, коли тут було убито прево Парижа і ватажка реформаторів Етьєна Марселя (до 1310—1358) за наказом принца. Вежу добудували і перетворили на фортецю і замок до 1582 року. Її архітектором був Гуго Обріо. Фортеця була прихистком королів і його родини під час народних заворушень і вважалась королівським замком. Землі поряд із замком віддали монастирю.
1471 року король Луї ХІ надав монастирю значні привілеї. Був також виданий наказ про привілеї ремісникам, котрі оселяться поряд і будуть звільнені від підпорядкування гільдіям — цехам. Це спрацювало і сприяло переселенню сюди ремісників, а також економічному піднесенню Сен-Антуанського передмістя.
1700 року тут нарахували численні майстерні ткачів, виробників килимів і гобеленів, майстерні теслярів і меблярів, майстерні керамістів.
Зміни функції з часом
Серед перших в'язнів замку був його будівничий — Гуго Обріо. На нього прийшов донос за зв'язок із якоюсь єврейкою, негідний для католика, та звинувачення в богохульстві. Ув'язнення Гуго Обріо тривало чотири роки. Його звільнив натовп під час народного повстання в Парижі 1381 року. Королівський замок починають використовувати як в'язницю для політичних ворогів короля. Саме тут катували єпископа Верденського. Гільйом де Горакур перебував у підземеллі в малій залізній клітці, де перебувати можна було тільки сидячі. Термін його ув'язнення тривав десять (10) років. 1476 року сюди був кинутий Жак д'Арманьяк, герцог де Немур, звинувачений в заколоті проти короля Луї ХІ (1465—1481). 1477 року герцогу відрубали голову, що стане національною і культурною традицією французів на століття.
Бастилія в 18 ст.
Ще в молоді роки короля Луї XIV тут перебував заарештований міністр фінансів Ніколя Фуке (1615—1680), котрий насмілився демонструвати власне багатство підозрілому і карколомному королю.
Бастилія в 18 ст. зберігає характер в'язниці для аристократів та для надто сміливих французів — володарів думок. Серед них — книговидавці, філософи, письменники і журналісти. Бастилію двічі відвідав письменник Вольтер: вперше 1717 року за сатиру на аристократку герцогиню де Веррі і відбув один рік покарання, вдруге — 1726 року у зв'язку зі справою шевальє де Рогана. Бандиткуватий аристократ де Роган організував побиття Вольтера і його новий арешт. Покарання Вольтер знову відбував в Бастилії. Навченого обережності письменника звільнили за умови його еміграції з Франції. Письменник перебрався в Британію, де мешкав два з половиною роки. Перебування в Британії письменник використав для опанування англійської мови та досить ретельного знайомства з англійською літературою та політичними свободами королівства, небаченими на той час у Франції. Вислідом будуть «Англійські листи» 1734 року , книга, назву котрої чомусь перекладають як «Філософські листи». Рік оприлюднення книги «Англійські листи» — 1734- беруть за початок французького просвітництва.
Серед заарештованих були і заборонені книги, в Бастилію звозили конфісковані книги Французької Енциклопедії.
Дореволюційні проекти руйнації Бастилії
Бастилія — як в'язниця для аристократів — досить дорого обходилась державі. Вона мала сорок дві кімнати-камери для шляхетних в'язнів з привілейованих станів, котрі в 18 ст. мали право декорувати камери за власними смаками і власними меблями. Сусідні кімнати віддавали під помешкання вельможних слуг. Тут скасували тортури шляхетних в'язнів чи покарання карцером. Не забороняли читати та листуватись з родичами, були дозволені прогулянки в саду Арсенала та на верхніх майданах веж.
Комендант фортеці-в'язниці мав 60 000 ліврів зарплатні щорічно. Тільки за 1784 р. утримання гарнізону фортеці досягло 67 000 ліврів (платня лікарю, аптекарю, священикам, суми на одяг і їжу аристократам-в'язням). Коли значно зменшилась кількість в'язнів Венсенської в'язниці, її ліквідували. Тепер почалися перемови щодо ліквідації Бастилії, де кількість в'язнів теж значно скоротилась. Міністр фінансів Неккер запропонував ліквідувати Бастилію. Міський архітектор Парижа мсьє Курбе подав офіційний план ліквідації Бастилії і створення на вивільненому місті «площі короля Людовика XVI». 1788 року два офіційні рапорти із закликом ліквідувати Бастилію подав зам. коменданта Пюже. Його пропозиції були не такі парадні: по ліквідації Бастилії він пропонував вивільнені землі продати на користь державної скарбниці. Отже, аби не революційні події, Бастилію ліквідував би королівський уряд.
Вільні приміщення Бастилії використовували також для Головного архівного управління Франції.
Революційна руйнація Бастилії
Весна і липень 1789 року видались незвично холодними. Цим скористались спекулянти, котрі надто підняли ціни на дрова та продовольство, що підняло напругу в суспільстві. Паризький декласований натовп вибухнув гнівом. Банди почали грабувати перехожих, у жінок насиллям забирали сережки і прикраси, а також черевики (на продаж). Бандити вламувались в приватні домівки, забираючи їжу, вина, гроші — а також зброю… Грабували винні склади і пиячили. Погроми в Парижі тривали дві доби, 12 та 13 липня. Депутат Генеральних Штатів Бальї засвідчив :
Впродовж цих двох діб Париж майже весь був пограбований. Столицю врятували від бандитів завдяки боям національної гвардії.
Частку захоплених дебоширів стратили повішенням, бо серед пограбованих були Арсенал, комплекс споруд «Будинок інвалідів» 17 ст. і навіть мерія Парижа.
Але народні бунти не припинились. Лише з 14 липня 1789 року вони набули політико-економічного характеру. Бажання покерувати натовпом опанувало декількома самозваними ватажками. Так, Каміль Демулен закликав захопити королівську тюрму Бастилію. На заклик відгукнувся натовп у 800 осіб, серед них опинились і брати Голіцини, російські дворяни в Парижі. Почався штурм в'язниці для аристократів, куди скерували ненависть народу. Жадібний до скандалів і видовищ паризький натовп супроводжував штурмовиків. На штурм дивились як на чергову скандальну виставу, серед глядачів були як біднота, так і аристократи.
Бастилію захищав переляканий несподіваним штурмом гарнізон, бо ніякої загрози з його боку не планувалось. Серед захисників були
- комендант маркіз де Лоне
- 32 швейцарці-найманці
- 82 старі ветерани.
Вони витримали майже 12-годинну облогу, але натовп переміг. В місто понесли поранених і убитих, що викликало хвилю обурення. До штурму приєднались 2 000 вояків гвардії, керовані Гюлленом та гренадером , майбутнім генералом революційних вояків. До Бастилії потяглися люди з усіх усюд. Саме цей натовп справив гнітюче враження на захисників, котрі розцінили його як прибуття нових вояків. Почалися перемови: деморалізовані захисники натиснули на коменданта здати фортецю — за умов, що їх випустять живими. Підняли білий прапор. Фортецю здали і натовп увійшов через браму. Хоча сповістили про капітуляцію, обурені люди не припиняли стріляти по фортеці, убиваючи і своїх. Умови капітуляції не були виконані штурмуючим натовпом.
Були убиті всі офіцери гарнізону, а їх трупи винесли в морг. Був убитий і комендант-маркіз, котрого підняли на багнети. Хтось закликав: «Це чудовисько зрадило нас ! Нація вимагає його голови !» Тоді коменданту відтяли і голову.
Здобутком натовпу була і зброя, котру вивезли із арсенала Бастилії.
Про подію сповістили мерію Парижа. Була прийнята пропозиція Дантона створити комісію та зруйнувати споруду. Ліквідацією фортеці керував Палуа. Початок руйнації споруди зафіксував художник Гюбер Робер. Коли вежі і мури фортеці розібрали на половину їх первісної висоти, ініціювали народні гуляння та вивісили напис «Тут танцюють». Остаточно фортецю розібрали 21 травня 1791 р.
Дивним чином поза увагою натовпу і керівництва революцією були інші в'язниці. Ніхто не закликав поруйнувати чи звільнити в'язнів тюрем Шарантон та Бісетр, де мерли напівголодні, де томили в грязюці і насиллі представників народу, а не аристократів.
Досить швидко стало зрозуміло, що нова революційна влада ніяк не може обійтися без тюрем. І «жертв королівського свавілля» в тюрмах замінили на «жертв революції».
Профанація події і нове символічне значення
Уламки брил Бастилії розбирали всі охочі. Ремісники виготовляли з них моделі поруйнованої фортеці і продавали як сувеніри. Налагодили виробництво сережок, де окрасою слугували не напівкоштовні камені, а шматочки каменів Бастилії. Більшість кам'яних брил Бастилії згодом використали для побудови мосту Конкорд.
Захоплення Бастилії почало набувати символічного значення перемог революції. Маркіз Лафайєт переслав один символічний ключ від Бастилії в Сполучені Штати Джорджу Вашингтону. Він дотепер — історичний експонат його музею-садиби Маунт-Вернон. В Париж почали надходити грошові перекази на користь постраждалих під час штурму.
Утворилась порожня площа. Запропонували прикрасити її якимось монументом. Коли набув популярності молодий генерал Наполеон, ще не консул і не імператор, запропонували монумент йому. Але він відхилив пропозицію і запропонував створити фонтан у вигляді слона. Створили тимчасову модель-фонтан з дерева, опис якого дав пізніше письменник Віктор Гюго в романі «Знедолені».
Площу таки прикрасять бронзовою колоною за наказом від 13 грудня 1830 р. лише після липневої революції 1830 року. Новий монумент отримав народну назву Юдейська колона. Колону урочисто відкрили лише 28 липня 1840 року. Її верхівку прикрасили скульптурою Генія Свободи (скульптор Огюст Дюмон), рельєфи на постаменті роботи скульптора Антуана Барі.
Захоплення Бастилії 14 липня 1789 року як національне свято почали святкувати лише з 1880 року, коли добре забули і ті події, і те, що вона символізувала 1789 року.
Опис пам'ятки архітектури
Фортеця Бастилія — мала вигляд видовженої і масивної споруди з внутрішнім двором. Одним видовженим фасадом вона була повернута на Париж, іншим — на передмістя Сен-Антуан. Високі мури чергувались з восьмома вежами тридцяти метрів заввишки. Фортецю відокремлювали рови глибиною вісім метрів та 25 метрів ширини, через які був перекинутий один міст. За ровами був ще один мур з єдиною брамою з боку передмістя. Кожна з восьми веж мала власне підземелля, середній поверх мав камери для в'язнів, верхній поверх під дахом мав купол, котрий використовували для покарання. Казарми гарнізона фортеці і апартаменти коменданта вибудували в другому, наріжному дворику Бастилії. Побудова і удосконалення фортеці тривало більш ніж 200 років.
Особливістю споруди була відсутність її суттєвих перебудов з 14 століття. Парижу не завадила би оригінальна фортифікаційна споруда доби пізньої готики.
Бастилія не єдина пам'ятка архітектури національного французького минулого, що була поруйнована на хвилі революційних зрушень 1789—1793 рр. Бо слово " королівський " викликало ненависть і бажання руйнувати. Постраждала і низка католицьких храмів, не оминаючи і уславлені готичні собори Франції, старовинні вітражі, мармурові надгробки і самі поховання. Відсутність сформованої уяви у французів кінця 18 ст. про їх значну історичну і мистецьку вартість було не на користь національного надбання. В перелік призначеного до руйнації вносили і палац Лувр, тоді «королівський» палац. І лише перейменування його та перепрофілювання на " національний " музей врятувало палац короля від повної руйнації.
Державний архів із Бастилії
В роки французької революції в Парижі перебував Дубровський Петро Петрович(1754—1816), секретар російської дипломатичної місії у Парижі, колекціонер та бібліофіл. Він був одним із небагатьох дипломатів, котрі не покинули Париж після початку бунтів і грабежів в липні 1789 року. Секретні архіви за декілька десятиліть (автографи відомих людей, копії листування, доноси, поліцейські досьє на філософів і письменників, журналістів, звіти поліції тощо) були кинуті напризволяще. По викинутих на підлоги паперах ходили байдужі перехожі, топчучи або спалюючи нікому тоді не потрібні «королівські папери». Частку паперів розібрали дрібні паризькі торгаші, використовуючи унікальні документи в торгівлі на роздріб. Дубровський здобув славу видатного колекціонера й бібліофіла, адже збирав документи задовго до подій французької революції. Він рятував унікальні документи. Частку паперів він викупляв у дрібних паризьких торгашів. Серед придбань Дубровського опинились поліцейське досьє на Вольтера, мемуари Латюда, котрий відбув 35 років ув'язнення в Бастилії, всього декілька тисяч документів.
Живучи протягом 23 років у Парижі і виконуючи дипломатичні доручення у багатьох європейських столицях (Лондоні, Римі, Мадриді, Відні, Мюнхені), познайомився з багатьма письменниками, філософами, колекціонерами й почав збирати власну колекцію рукописних книг, середньовічних рукописів, автографів, історичних документів. Одне з перших його надбань — італійський ілюмінований кодекс Тіта Лівія на пергаменті, подарований йому Ж.-Ж. Руссо (1778). Колекція значно збагатилася у роки Французької революції. Він придбав документи з архівів Бастилії, Сен-Жерменського абатства, автографи різних діячів тощо. 1800 року змушений залишити дипломатичну службу і повернутися до Санкт-Петербурга, куди перевіз і значну частину своєї колекції, що складалася більш як з 400 рукописних книг V-ХІІ ст. та докум. XII—XVIII ст., переважно західно-європейського походження, 94 рукописи східними мовами (15 мовами), близько 50 слов'янських рукописів. Цю коштовну колекцію було оцінено в Лондоні у величезну на той час суму — 7 тис. гіней. Пропозицію продати власну збірку у Англії — відхилив. Дубровський мав намір подарувати свою колекцію Києво-Могилянській академії (далі — КМА), де він одержав не лише добру освіту, але й переконання цінності давніх і сучасних рукописів, книг та історичних документів. Але цьому наміру перешкодила, очевидно, реорганізація КМА. 1805 року Дубровський подарував свою колекцію імператорові Олександру І, за що одержав винагороду 15 тис. руб. Цар передав збірку у склад Імператорської Публічної бібліотеки, а Петро Дубровський отримав посаду бібліотекаря. Для збереження колекції при Імператорській Публічній бібліотеці створено т. зв. «Депо манускриптів», зберігачем якого і був сам колекціонер.
Див. також
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Constantin de Rennevilles: Inquisition Françoise. E. Roger, Amsterdam 1715. Німецьке видання: Entlarvte und jedermann zur Schau dargestellte französische Inquisition, oder: Geschicht der Bastille. Nürnberg 1715 (фр.)
- Événement des plus rares ou l'histoire du Sr. Abbé Comte de Buquoy singuliérement son évasion du Fort-l'Évêque et de la Bastille. 1719. Прямий доступ [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.]. (фр.)
- H. Gourdon de Genouillac: Histoire nationale de la Bastille 1370—1789. Récit authentique et vrai. F. Roy, Paris 1880 Прямий доступ [ 7 червня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
- Henri Lemoine: Le démolisseur de la Bastille, Paris, 1930. (фр.)
Посилання
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бастилія |
- https://fr.wikipedia.org/wiki/Ch%C3%A2teau_fort
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Basti liya fortecya u Parizhi zbudovana v XIV stolitti dlya zahistu vid anglijciv Z XV stolittya Bastiliya peretvorena na v yaznicyu dlya politichnih v yazniv 14 lipnya 1789 naselennya Parizha zahopilo yiyi 1789 1791 Bastiliya bula zrujnovana za postanovoyu Ustanovchih zboriv Den koli bulo zdobuto Bastiliyu nacionalne svyato Franciyi yake v novitnij chas prohodit pid gaslami borotbi proti reakciyi i zagrozi vijni Bastiliya Parizh BastilleFortecya Bastiliya ta yiyi plan Fortecya Bastiliya ta yiyi plan48 51 11 pn sh 2 22 09 sh d 48 85333300002777435 pn sh 2 369167000027777803 sh d 48 85333300002777435 2 369167000027777803 Koordinati 48 51 11 pn sh 2 22 09 sh d 48 85333300002777435 pn sh 2 369167000027777803 sh d 48 85333300002777435 2 369167000027777803Krayina FranciyaMisto ParizhTip zamok 1 v yaznicya 1417 i dTip budivli fortecyaMaterial kaminStil gotikaAvtor proyektu arhitektor Gugo ObrioBudivelnik Gugo ObrioData zasnuvannya 1370Pochatok budivnictva 1358 1382Pobudovano 1382Pribudovi kazarmi garnizonu i pomeshkannya komendanta v narizhnomu dvoriku forteci sad Arsenala forteciVidomi meshkanci ministr Nikolya Fuke abat Morelle pismenniki Volter ta Zhan Fransua Marmontel avantyurist Graf Kaliostro avantyuristka Zhanna Lamott markiz de SadStan ne isnuyeBastiliya Parizh Bastiliya Parizh Franciya Mediafajli u VikishovishiNazvaNazva pohodit vid franc slova bastille tobto vezha Na comu misti bula vibudovana fortifikacijna vezha kotra vhodila do sistemi oboronnih vezh ta muriv sho zahishali serednovichnij Parizh Istoriyu vezhi vedut vid XIV stolittya koli vona zahishala peredmistya Sen Antuan Zvidsi yiyi druga nazva bastille Saint Antoine Budivnictvo i Sen Antuanske peredmistyaVidomo vikoristannya vezhi z 1358 roku koli tut bulo ubito prevo Parizha i vatazhka reformatoriv Etyena Marselya do 1310 1358 za nakazom princa Vezhu dobuduvali i peretvorili na fortecyu i zamok do 1582 roku Yiyi arhitektorom buv Gugo Obrio Fortecya bula prihistkom koroliv i jogo rodini pid chas narodnih zavorushen i vvazhalas korolivskim zamkom Zemli poryad iz zamkom viddali monastiryu 1471 roku korol Luyi HI nadav monastiryu znachni privileyi Buv takozh vidanij nakaz pro privileyi remisnikam kotri oselyatsya poryad i budut zvilneni vid pidporyadkuvannya gildiyam ceham Ce spracyuvalo i spriyalo pereselennyu syudi remisnikiv a takozh ekonomichnomu pidnesennyu Sen Antuanskogo peredmistya 1700 roku tut narahuvali chislenni majsterni tkachiv virobnikiv kilimiv i gobeleniv majsterni teslyariv i meblyariv majsterni keramistiv Zmini funkciyi z chasomSered pershih v yazniv zamku buv jogo budivnichij Gugo Obrio Na nogo prijshov donos za zv yazok iz yakoyus yevrejkoyu negidnij dlya katolika ta zvinuvachennya v bogohulstvi Uv yaznennya Gugo Obrio trivalo chotiri roki Jogo zvilniv natovp pid chas narodnogo povstannya v Parizhi 1381 roku Korolivskij zamok pochinayut vikoristovuvati yak v yaznicyu dlya politichnih vorogiv korolya Same tut katuvali yepiskopa Verdenskogo Giljom de Gorakur perebuvav u pidzemelli v malij zaliznij klitci de perebuvati mozhna bulo tilki sidyachi Termin jogo uv yaznennya trivav desyat 10 rokiv 1476 roku syudi buv kinutij Zhak d Armanyak gercog de Nemur zvinuvachenij v zakoloti proti korolya Luyi HI 1465 1481 1477 roku gercogu vidrubali golovu sho stane nacionalnoyu i kulturnoyu tradiciyeyu francuziv na stolittya Bastiliya v 18 st She v molodi roki korolya Luyi XIV tut perebuvav zaareshtovanij ministr finansiv Nikolya Fuke 1615 1680 kotrij nasmilivsya demonstruvati vlasne bagatstvo pidozrilomu i karkolomnomu korolyu Bastiliya v 18 st zberigaye harakter v yaznici dlya aristokrativ ta dlya nadto smilivih francuziv volodariv dumok Sered nih knigovidavci filosofi pismenniki i zhurnalisti Bastiliyu dvichi vidvidav pismennik Volter vpershe 1717 roku za satiru na aristokratku gercoginyu de Verri i vidbuv odin rik pokarannya vdruge 1726 roku u zv yazku zi spravoyu shevalye de Rogana Banditkuvatij aristokrat de Rogan organizuvav pobittya Voltera i jogo novij aresht Pokarannya Volter znovu vidbuvav v Bastiliyi Navchenogo oberezhnosti pismennika zvilnili za umovi jogo emigraciyi z Franciyi Pismennik perebravsya v Britaniyu de meshkav dva z polovinoyu roki Perebuvannya v Britaniyi pismennik vikoristav dlya opanuvannya anglijskoyi movi ta dosit retelnogo znajomstva z anglijskoyu literaturoyu ta politichnimi svobodami korolivstva nebachenimi na toj chas u Franciyi Vislidom budut Anglijski listi 1734 roku kniga nazvu kotroyi chomus perekladayut yak Filosofski listi Rik oprilyudnennya knigi Anglijski listi 1734 berut za pochatok francuzkogo prosvitnictva Sered zaareshtovanih buli i zaboroneni knigi v Bastiliyu zvozili konfiskovani knigi Francuzkoyi Enciklopediyi Dorevolyucijni proekti rujnaciyi BastiliyiBastiliya yak v yaznicya dlya aristokrativ dosit dorogo obhodilas derzhavi Vona mala sorok dvi kimnati kameri dlya shlyahetnih v yazniv z privilejovanih staniv kotri v 18 st mali pravo dekoruvati kameri za vlasnimi smakami i vlasnimi meblyami Susidni kimnati viddavali pid pomeshkannya velmozhnih slug Tut skasuvali torturi shlyahetnih v yazniv chi pokarannya karcerom Ne zaboronyali chitati ta listuvatis z rodichami buli dozvoleni progulyanki v sadu Arsenala ta na verhnih majdanah vezh Komendant forteci v yaznici mav 60 000 livriv zarplatni shorichno Tilki za 1784 r utrimannya garnizonu forteci dosyaglo 67 000 livriv platnya likaryu aptekaryu svyashenikam sumi na odyag i yizhu aristokratam v yaznyam Koli znachno zmenshilas kilkist v yazniv Vensenskoyi v yaznici yiyi likviduvali Teper pochalisya peremovi shodo likvidaciyi Bastiliyi de kilkist v yazniv tezh znachno skorotilas Ministr finansiv Nekker zaproponuvav likviduvati Bastiliyu Miskij arhitektor Parizha msye Kurbe podav oficijnij plan likvidaciyi Bastiliyi i stvorennya na vivilnenomu misti ploshi korolya Lyudovika XVI 1788 roku dva oficijni raporti iz zaklikom likviduvati Bastiliyu podav zam komendanta Pyuzhe Jogo propoziciyi buli ne taki paradni po likvidaciyi Bastiliyi vin proponuvav vivilneni zemli prodati na korist derzhavnoyi skarbnici Otzhe abi ne revolyucijni podiyi Bastiliyu likviduvav bi korolivskij uryad Vilni primishennya Bastiliyi vikoristovuvali takozh dlya Golovnogo arhivnogo upravlinnya Franciyi Revolyucijna rujnaciya BastiliyiHud Gyuber Rober Bastiliya v pershi dni rujnaciyi revolyucionerami 1789 roku Vesna i lipen 1789 roku vidalis nezvichno holodnimi Cim skoristalis spekulyanti kotri nadto pidnyali cini na drova ta prodovolstvo sho pidnyalo naprugu v suspilstvi Parizkij deklasovanij natovp vibuhnuv gnivom Bandi pochali grabuvati perehozhih u zhinok nasillyam zabirali serezhki i prikrasi a takozh chereviki na prodazh Banditi vlamuvalis v privatni domivki zabirayuchi yizhu vina groshi a takozh zbroyu Grabuvali vinni skladi i piyachili Pogromi v Parizhi trivali dvi dobi 12 ta 13 lipnya Deputat Generalnih Shtativ Balyi zasvidchiv Vprodovzh cih dvoh dib Parizh majzhe ves buv pograbovanij Stolicyu vryatuvali vid banditiv zavdyaki boyam nacionalnoyi gvardiyi Chastku zahoplenih deboshiriv stratili povishennyam bo sered pograbovanih buli Arsenal kompleks sporud Budinok invalidiv 17 st i navit meriya Parizha Ale narodni bunti ne pripinilis Lishe z 14 lipnya 1789 roku voni nabuli politiko ekonomichnogo harakteru Bazhannya pokeruvati natovpom opanuvalo dekilkoma samozvanimi vatazhkami Tak Kamil Demulen zaklikav zahopiti korolivsku tyurmu Bastiliyu Na zaklik vidguknuvsya natovp u 800 osib sered nih opinilis i brati Golicini rosijski dvoryani v Parizhi Pochavsya shturm v yaznici dlya aristokrativ kudi skeruvali nenavist narodu Zhadibnij do skandaliv i vidovish parizkij natovp suprovodzhuvav shturmovikiv Na shturm divilis yak na chergovu skandalnu vistavu sered glyadachiv buli yak bidnota tak i aristokrati Bastiliyu zahishav perelyakanij nespodivanim shturmom garnizon bo niyakoyi zagrozi z jogo boku ne planuvalos Sered zahisnikiv buli komendant markiz de Lone 32 shvejcarci najmanci 82 stari veterani Voni vitrimali majzhe 12 godinnu oblogu ale natovp peremig V misto ponesli poranenih i ubitih sho viklikalo hvilyu oburennya Do shturmu priyednalis 2 000 voyakiv gvardiyi kerovani Gyullenom ta grenaderom majbutnim generalom revolyucijnih voyakiv Do Bastiliyi potyaglisya lyudi z usih usyud Same cej natovp spraviv gnityuche vrazhennya na zahisnikiv kotri rozcinili jogo yak pributtya novih voyakiv Pochalisya peremovi demoralizovani zahisniki natisnuli na komendanta zdati fortecyu za umov sho yih vipustyat zhivimi Pidnyali bilij prapor Fortecyu zdali i natovp uvijshov cherez bramu Hocha spovistili pro kapitulyaciyu obureni lyudi ne pripinyali strilyati po forteci ubivayuchi i svoyih Umovi kapitulyaciyi ne buli vikonani shturmuyuchim natovpom Buli ubiti vsi oficeri garnizonu a yih trupi vinesli v morg Buv ubitij i komendant markiz kotrogo pidnyali na bagneti Htos zaklikav Ce chudovisko zradilo nas Naciya vimagaye jogo golovi Todi komendantu vidtyali i golovu Zdobutkom natovpu bula i zbroya kotru vivezli iz arsenala Bastiliyi Pro podiyu spovistili meriyu Parizha Bula prijnyata propoziciya Dantona stvoriti komisiyu ta zrujnuvati sporudu Likvidaciyeyu forteci keruvav Palua Pochatok rujnaciyi sporudi zafiksuvav hudozhnik Gyuber Rober Koli vezhi i muri forteci rozibrali na polovinu yih pervisnoyi visoti iniciyuvali narodni gulyannya ta vivisili napis Tut tancyuyut Ostatochno fortecyu rozibrali 21 travnya 1791 r Divnim chinom poza uvagoyu natovpu i kerivnictva revolyuciyeyu buli inshi v yaznici Nihto ne zaklikav porujnuvati chi zvilniti v yazniv tyurem Sharanton ta Bisetr de merli napivgolodni de tomili v gryazyuci i nasilli predstavnikiv narodu a ne aristokrativ Dosit shvidko stalo zrozumilo sho nova revolyucijna vlada niyak ne mozhe obijtisya bez tyurem I zhertv korolivskogo svavillya v tyurmah zaminili na zhertv revolyuciyi Profanaciya podiyi i nove simvolichne znachennyaModel Bastiliyi vigotovlena z ulamku yiyi kamenyu Muzej Karnavale Parizh Ulamki bril Bastiliyi rozbirali vsi ohochi Remisniki vigotovlyali z nih modeli porujnovanoyi forteci i prodavali yak suveniri Nalagodili virobnictvo serezhok de okrasoyu sluguvali ne napivkoshtovni kameni a shmatochki kameniv Bastiliyi Bilshist kam yanih bril Bastiliyi zgodom vikoristali dlya pobudovi mostu Konkord Zahoplennya Bastiliyi pochalo nabuvati simvolichnogo znachennya peremog revolyuciyi Markiz Lafajyet pereslav odin simvolichnij klyuch vid Bastiliyi v Spolucheni Shtati Dzhordzhu Vashingtonu Vin doteper istorichnij eksponat jogo muzeyu sadibi Maunt Vernon V Parizh pochali nadhoditi groshovi perekazi na korist postrazhdalih pid chas shturmu Utvorilas porozhnya plosha Zaproponuvali prikrasiti yiyi yakimos monumentom Koli nabuv populyarnosti molodij general Napoleon she ne konsul i ne imperator zaproponuvali monument jomu Ale vin vidhiliv propoziciyu i zaproponuvav stvoriti fontan u viglyadi slona Stvorili timchasovu model fontan z dereva opis yakogo dav piznishe pismennik Viktor Gyugo v romani Znedoleni Ploshu taki prikrasyat bronzovoyu kolonoyu za nakazom vid 13 grudnya 1830 r lishe pislya lipnevoyi revolyuciyi 1830 roku Novij monument otrimav narodnu nazvu Yudejska kolona Kolonu urochisto vidkrili lishe 28 lipnya 1840 roku Yiyi verhivku prikrasili skulpturoyu Geniya Svobodi skulptor Ogyust Dyumon relyefi na postamenti roboti skulptora Antuana Bari Zahoplennya Bastiliyi 14 lipnya 1789 roku yak nacionalne svyato pochali svyatkuvati lishe z 1880 roku koli dobre zabuli i ti podiyi i te sho vona simvolizuvala 1789 roku Opis pam yatki arhitekturiFortecya Bastiliya mala viglyad vidovzhenoyi i masivnoyi sporudi z vnutrishnim dvorom Odnim vidovzhenim fasadom vona bula povernuta na Parizh inshim na peredmistya Sen Antuan Visoki muri cherguvalis z vosmoma vezhami tridcyati metriv zavvishki Fortecyu vidokremlyuvali rovi glibinoyu visim metriv ta 25 metriv shirini cherez yaki buv perekinutij odin mist Za rovami buv she odin mur z yedinoyu bramoyu z boku peredmistya Kozhna z vosmi vezh mala vlasne pidzemellya serednij poverh mav kameri dlya v yazniv verhnij poverh pid dahom mav kupol kotrij vikoristovuvali dlya pokarannya Kazarmi garnizona forteci i apartamenti komendanta vibuduvali v drugomu narizhnomu dvoriku Bastiliyi Pobudova i udoskonalennya forteci trivalo bilsh nizh 200 rokiv Osoblivistyu sporudi bula vidsutnist yiyi suttyevih perebudov z 14 stolittya Parizhu ne zavadila bi originalna fortifikacijna sporuda dobi piznoyi gotiki Bastiliya ne yedina pam yatka arhitekturi nacionalnogo francuzkogo minulogo sho bula porujnovana na hvili revolyucijnih zrushen 1789 1793 rr Bo slovo korolivskij viklikalo nenavist i bazhannya rujnuvati Postrazhdala i nizka katolickih hramiv ne ominayuchi i uslavleni gotichni sobori Franciyi starovinni vitrazhi marmurovi nadgrobki i sami pohovannya Vidsutnist sformovanoyi uyavi u francuziv kincya 18 st pro yih znachnu istorichnu i mistecku vartist bulo ne na korist nacionalnogo nadbannya V perelik priznachenogo do rujnaciyi vnosili i palac Luvr todi korolivskij palac I lishe perejmenuvannya jogo ta pereprofilyuvannya na nacionalnij muzej vryatuvalo palac korolya vid povnoyi rujnaciyi Derzhavnij arhiv iz BastiliyiCar Oleksandr I v Imp Publichnij biblioteci 1812 r V roki francuzkoyi revolyuciyi v Parizhi perebuvav Dubrovskij Petro Petrovich 1754 1816 sekretar rosijskoyi diplomatichnoyi misiyi u Parizhi kolekcioner ta bibliofil Vin buv odnim iz nebagatoh diplomativ kotri ne pokinuli Parizh pislya pochatku buntiv i grabezhiv v lipni 1789 roku Sekretni arhivi za dekilka desyatilit avtografi vidomih lyudej kopiyi listuvannya donosi policejski dosye na filosofiv i pismennikiv zhurnalistiv zviti policiyi tosho buli kinuti naprizvolyashe Po vikinutih na pidlogi paperah hodili bajduzhi perehozhi topchuchi abo spalyuyuchi nikomu todi ne potribni korolivski paperi Chastku paperiv rozibrali dribni parizki torgashi vikoristovuyuchi unikalni dokumenti v torgivli na rozdrib Dubrovskij zdobuv slavu vidatnogo kolekcionera j bibliofila adzhe zbirav dokumenti zadovgo do podij francuzkoyi revolyuciyi Vin ryatuvav unikalni dokumenti Chastku paperiv vin vikuplyav u dribnih parizkih torgashiv Sered pridban Dubrovskogo opinilis policejske dosye na Voltera memuari Latyuda kotrij vidbuv 35 rokiv uv yaznennya v Bastiliyi vsogo dekilka tisyach dokumentiv Zhivuchi protyagom 23 rokiv u Parizhi i vikonuyuchi diplomatichni doruchennya u bagatoh yevropejskih stolicyah Londoni Rimi Madridi Vidni Myunheni poznajomivsya z bagatma pismennikami filosofami kolekcionerami j pochav zbirati vlasnu kolekciyu rukopisnih knig serednovichnih rukopisiv avtografiv istorichnih dokumentiv Odne z pershih jogo nadban italijskij ilyuminovanij kodeks Tita Liviya na pergamenti podarovanij jomu Zh Zh Russo 1778 Kolekciya znachno zbagatilasya u roki Francuzkoyi revolyuciyi Vin pridbav dokumenti z arhiviv Bastiliyi Sen Zhermenskogo abatstva avtografi riznih diyachiv tosho 1800 roku zmushenij zalishiti diplomatichnu sluzhbu i povernutisya do Sankt Peterburga kudi pereviz i znachnu chastinu svoyeyi kolekciyi sho skladalasya bilsh yak z 400 rukopisnih knig V HII st ta dokum XII XVIII st perevazhno zahidno yevropejskogo pohodzhennya 94 rukopisi shidnimi movami 15 movami blizko 50 slov yanskih rukopisiv Cyu koshtovnu kolekciyu bulo ocineno v Londoni u velicheznu na toj chas sumu 7 tis ginej Propoziciyu prodati vlasnu zbirku u Angliyi vidhiliv Dubrovskij mav namir podaruvati svoyu kolekciyu Kiyevo Mogilyanskij akademiyi dali KMA de vin oderzhav ne lishe dobru osvitu ale j perekonannya cinnosti davnih i suchasnih rukopisiv knig ta istorichnih dokumentiv Ale comu namiru pereshkodila ochevidno reorganizaciya KMA 1805 roku Dubrovskij podaruvav svoyu kolekciyu imperatorovi Oleksandru I za sho oderzhav vinagorodu 15 tis rub Car peredav zbirku u sklad Imperatorskoyi Publichnoyi biblioteki a Petro Dubrovskij otrimav posadu bibliotekarya Dlya zberezhennya kolekciyi pri Imperatorskij Publichnij biblioteci stvoreno t zv Depo manuskriptiv zberigachem yakogo i buv sam kolekcioner Div takozhProsvitnictvo Klasicizm Revolyucijnij klasicizm Francuzka revolyuciya TamplLiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 Constantin de Rennevilles Inquisition Francoise E Roger Amsterdam 1715 Nimecke vidannya Entlarvte und jedermann zur Schau dargestellte franzosische Inquisition oder Geschicht der Bastille Nurnberg 1715 fr Evenement des plus rares ou l histoire du Sr Abbe Comte de Buquoy singulierement son evasion du Fort l Eveque et de la Bastille 1719 Pryamij dostup 7 chervnya 2011 u Wayback Machine fr H Gourdon de Genouillac Histoire nationale de la Bastille 1370 1789 Recit authentique et vrai F Roy Paris 1880 Pryamij dostup 7 chervnya 2011 u Wayback Machine fr Henri Lemoine Le demolisseur de la Bastille Paris 1930 fr PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Bastiliya https fr wikipedia org wiki Ch C3 A2teau fort