Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Битва у Львові 1944 року (відома як Операція «Буря» чи Львівське повстання) — військова операція, що розпочалася 22 липня 1944 року у Львові збройними підрозділами Армії Крайової проти німецьких військ.
| Львівське повстання | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Друга світова війна | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Армія Крайова СРСР | Третій рейх | ||||||
| Командувачі | |||||||
| Владислав Філіпковський | |||||||
Плани і завдання
Завданням операції «Буря» було зайняття Львова польськими збройними силами перед вступом радянських військ, щоб стати господарем місцевості і зайняти становище партнера, з яким рахуватимуться представники радянських військ.
Наказом від 5 липня 1944 року для підрозділів Армії Крайової у Львові були визначені завдання та місця концентрації. Найчисленніші загони перебували на території міста, що було поділено на частини: центральну, східну, західну, південну та північну.
У процесі відступу німецьких підрозділів солдати Армії Крайової займали визначені для них квартали, брали під охорону найважливіші об'єкти і блокували українські райони. Солдати пов'язували червоно-білі стрічки, будинки прикрашалися польськими прапорами. Завдяки ентузіазму польського населення відловлювалися біглі німці.
Хронологія подій
Після розгрому німців під Бродами, у Львові 23 липня 1944 року почалася військова операція польської підпільної Армії Крайова з метою заняття Львова і Галичини. Вона отримала назву «Операція Буря».
В ході Львівсько-Сандомирської операції Червоної Армії бої під Львовом були запеклими. Особливості місцевості: болота і затяжні дощі — створювали проблеми радянським військам. Крім того, з-під Станіслава німці перенаправили три дивізії.
13 липня 1944 війська 1-го Українського фронту під командуванням маршала І. С. Конєва почали Львівсько-Сандомирську операцію. На львівському напрямі діяли 38-ма, 60-та загальновійськові, 3-тя Гвардійська і 4-та танкові армії та кінно-механізована група генерала C. Соколова. Їх бойові дії підтримувала 2-га повітряна армія генерала С. А. Красовського, яка з весни здійснювала масовані нальоти на Львів. З 9 квітня її літаки з 20:30 вечора до 2:00 ночі бомбардували аеродром Скнилова, головний вокзал та станції Підзамче і Персенківки.
Битва за Львів почалася під містом Броди.
Після розгрому бродівського угруповання танкові армії генералів П. С. Рибалко і Д. Д. Лелюшенко разом зі стрілецькими частинами 38-й і 60-й армій здійснили наступ на захід, а після наближення до Львова, почали обходити його з півночі і півдня. Під загрозою повного оточення командувач групою армій генерал І. Гарпе 23 липня віддав наказ своїм військам залишити місто і відходити в бік Самбора. Перед відступом німці знищили ряд об'єктів і комунікацій, підпалили склади пального. Над Львовом піднялися стовпи диму.
План операції «Буря» мав окремий розділ, що стосувався Львова. Операція передбачала на першому етапі розгорнути акції саботажу на комунікаціях противника, але тільки поза Львовом, в радіусі не менше 10 км. Допускалися акції в районах, заселених українцями. Під час відступу німців зі Львова велися бойові дії в околицях, насамперед, західних і південних. Заборонялося вести бої в центральній частині міста. План вимагав ліквідувати виступи українців, спрямовані на захоплення Львова. Зі вступом Червоної Армії, Армії Крайова пропонувалося представляти польську владу у Львові.
Командувач Львівським округом Армії Крайова, полковник Владислав Філіпковський 7 липня 1944 року отримав очікуваний наказ генерала Соснковського, розпочати здійснення плану «Буря»: оволодіти Львовом за будь-яку ціну, створити польську адміністрацію, що представляла б уряд Польщі перед військами 1-го Українського фронту.
Для здійснення плану «Буря» В. Філіпковський мав близько 7 тисяч озброєних бійців. Безпосередньо у Львові діяли трьохтисячна 5-а дивізія піхоти, 14-й полк уланів і кілька загонів місцевих добровольців. Крім того, поза Львовом були готові до дій так звані «лісові відділи» — бойові групи «Схід» (910 воїнів Армії Крайова), «Південь» (150), «Захід» (550), «Сян» (600) і «Північ» (150), які повинні були паралізувати діяльність транспортних комунікацій.
В операції з 13 липня 1944 року брав участь 11-й гвардійський мінометний полк реактивної артилерії.
З 22 по 24 липня 3-тя гвардійська танкова армія головними силами обійшла Львів із півночі і розгорнула наступ із заходу. Місто опинилося в кільці і через дві доби було взято.
З ранку 22 липня 1944 року на Львів із південно-східної сторони (вулиця Зелена) вдарила 29-та радянська моторизована бригада з 10-го корпусу 4-ї танкової армії. Через відсутність піхоти, що була необхідна в боях у місті, була прийнята допомога підрозділів Армії Крайової.
Коли німецька окупаційна адміністрація дистрикту «Галичина», установи гестапо і поліції в ніч на 23 липня покинули місто, частини Армії Крайова вранці атакували колони німецьких 20-ї моторизованої і 101-ї гірської дивізії вермахту, що відступали. Під час боїв полякам вдалося захопити передмістя Голоско, Погулянку, квартали в районах вулиць Кохановського (тепер К. Левицького), де в будинку 23 розмістився штаб повстання, вулиць Зеленої, Яблоновських (тепер Ш. Руставелі), Бема (тепер Ярослава Мудрого), К. Лещинського (тепер Братів Міхновських), а також деякі об'єкти міста. Особливо відзначився в боях 14-й полк уланів, який навіть захопив кілька німецьких танків.
Війська фронту маршала І. С. Конєва 25 липня вступили в бої за Львів. 26 липня підрозділи 10-го Гвардійського танкового Уральського добровольчого корпусу захопили площу Ринок і підняли над ратушею червоний прапор. З боку Городка по Городоцькій і Янівській (тепер Т. Шевченка) просувалися частини генерал-полковника танкових військ П. С. Рибалко, що в районі Клепарівської розбили тилові підрозділи 101-ї німецької дивізії. З району Дублян і Винників атакували місто дивізії 60-ї армії генерал-полковника П. А. Курочкіна. Частини 38-ї армії зайняли Знесіння і оточили німців у районі Високого Замку.
Частини Червоної Армії і Армії Крайова вели бойові дії проти німців спільно, як союзники. До кінця 27 липня бої за звільнення міста від німців переможно закінчилися.
Протягом двох днів вулиці Львова разом із червоноармійцями патрулювали воїни Армії Крайова. На ратуші з 26 липня майорів польський прапор, а нижче, на рогах вежі — ще чотири: прапори США, Англії, Франції та СРСР. Лондонський уряд Польщі вважав здійснення операції «Буря» у Львові надзвичайно успішним. Її керівник полковник В. Філіпковський був підвищений у чині до бригадного генерала і в складі групи провідних офіцерів Львівського округу нагороджений орденом Віртуті Мілітарі.
Деполонізація
Однак період мирного співіснування військ Червоної Армії і Армії Крайова швидко закінчився. 27 липня В. Філіпковський встановив контакти зі штабом 1-го Українського фронту, на наступний день його викликали на прийом до представника НКВД комісару держбезпеки Грушці, де заявили, що Львів — радянське місто, і висунули вимоги:
- зняти польські прапори в місті,
- припинити патрулювання,
- зосередити частини в казармах,
- скласти зброю.
Польський генерал підписав відповідний наказ військовим Львівського округу і за пропозицією Грушки 30 липня літаком вилетів у Житомир, де нібито знаходився штаб командувача Війська Польського генерала Роля-Жимерського. У Житомирі він і командувачі Тернопільського округу Армії Крайова — полковник Студзинский і Львівського району — полковник Червінський були заарештовані й опинилися в одному з таборів ГУЛАГу в Сибіру. Наступного дня командування Львівського району та округу, командири частин Армії Крайова і чиновники польської адміністрації були запрошені органами радянської влади на нараду в штабі округу на вулицю Кохановського, 23. Коли поляки зібралися, будинок оточили співробітники НКВД і всіх 32 учасників наради, серед них чотирьох жінок, заарештували і посадили в тюрму на вулицю Лонцького. Пізніше їх засудили на 10—20 років ув'язнення.
Останній наказ Армії Крайова про ліквідацію 3-го Львівського округу був виданий 2 серпня 1944 року. Особовому складу його частин було запропоновано вступити в Військо Польське або бути інтернованими. Переважна більшість солдатів і офіцерів відмовилися, у зв'язку з чим потрапили в радянські концтабори. Деяким вдалося перейти на нелегальне становище або бігти за Сан і приєднатися до діючих у Польщі частин Армії Крайова.
Вже 29 липня, на другий день після вступу радянських військ, розпочала діяльність оперативна група ЦК КП (б) У на чолі з І. С. Грушецьким, Яка почала відновлення органів міської адміністрації.
Нова влада перш зазначила бойові заслуги радянського генералітету.
Примітки
- Bolesław Tomaszewski; Jerzy Węgierski (1987). Zarys historii lwowskiego obszaru ZWZ-AK. Warsaw: Pokolenie. p. 38.
- . Архів оригіналу за 13 квітня 2021. Процитовано 30 січня 2021.
- . Архів оригіналу за 18 грудня 2019. Процитовано 30 січня 2021.
- AAN. — АК. Mt. 2402—240/XV-12. — S. 179—180.
- . ilvivyanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 27 вересня 2021. Процитовано 27 вересня 2021.
- Slusarczyk J. Stosunki polsko-sowiecki 1939—1945. — Warszawa, 1993. — S. 236—238.
- Архів оригіналу за 25 лютого 2021. Процитовано 30 січня 2021.
Джерела
- AKCJI «BURZA» WE LWOWIE [ 13 квітня 2021 у Wayback Machine.](пол.))
- Bolesław Tomaszewski; Jerzy Węgierski (1987). Zarys historii lwowskiego obszaru ZWZ-AK. Warsaw: Pokolenie. p. 38.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bitva u Lvovi 1944 roku vidoma yak Operaciya Burya chi Lvivske povstannya vijskova operaciya sho rozpochalasya 22 lipnya 1944 roku u Lvovi zbrojnimi pidrozdilami Armiyi Krajovoyi proti nimeckih vijsk Lvivske povstannya Druga svitova vijna Data 22 lipnya 1944 roku Misce Lviv Rezultat Okupaciya Lvova radyanskimi vijskami Storoni Armiya Krajova SRSR Tretij rejh Komanduvachi Vladislav FilipkovskijPlani i zavdannyaZavdannyam operaciyi Burya bulo zajnyattya Lvova polskimi zbrojnimi silami pered vstupom radyanskih vijsk shob stati gospodarem miscevosti i zajnyati stanovishe partnera z yakim rahuvatimutsya predstavniki radyanskih vijsk Nakazom vid 5 lipnya 1944 roku dlya pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi u Lvovi buli viznacheni zavdannya ta miscya koncentraciyi Najchislennishi zagoni perebuvali na teritoriyi mista sho bulo podileno na chastini centralnu shidnu zahidnu pivdennu ta pivnichnu U procesi vidstupu nimeckih pidrozdiliv soldati Armiyi Krajovoyi zajmali viznacheni dlya nih kvartali brali pid ohoronu najvazhlivishi ob yekti i blokuvali ukrayinski rajoni Soldati pov yazuvali chervono bili strichki budinki prikrashalisya polskimi praporami Zavdyaki entuziazmu polskogo naselennya vidlovlyuvalisya bigli nimci Hronologiya podijBojovi diyi na vulicyah Lvova Lipen 1944 Pislya rozgromu nimciv pid Brodami u Lvovi 23 lipnya 1944 roku pochalasya vijskova operaciya polskoyi pidpilnoyi Armiyi Krajova z metoyu zanyattya Lvova i Galichini Vona otrimala nazvu Operaciya Burya V hodi Lvivsko Sandomirskoyi operaciyi Chervonoyi Armiyi boyi pid Lvovom buli zapeklimi Osoblivosti miscevosti bolota i zatyazhni doshi stvoryuvali problemi radyanskim vijskam Krim togo z pid Stanislava nimci perenapravili tri diviziyi 13 lipnya 1944 vijska 1 go Ukrayinskogo frontu pid komanduvannyam marshala I S Konyeva pochali Lvivsko Sandomirsku operaciyu Na lvivskomu napryami diyali 38 ma 60 ta zagalnovijskovi 3 tya Gvardijska i 4 ta tankovi armiyi ta kinno mehanizovana grupa generala C Sokolova Yih bojovi diyi pidtrimuvala 2 ga povitryana armiya generala S A Krasovskogo yaka z vesni zdijsnyuvala masovani naloti na Lviv Z 9 kvitnya yiyi litaki z 20 30 vechora do 2 00 nochi bombarduvali aerodrom Sknilova golovnij vokzal ta stanciyi Pidzamche i Persenkivki Bitva za Lviv pochalasya pid mistom Brodi Pislya rozgromu brodivskogo ugrupovannya tankovi armiyi generaliv P S Ribalko i D D Lelyushenko razom zi strileckimi chastinami 38 j i 60 j armij zdijsnili nastup na zahid a pislya nablizhennya do Lvova pochali obhoditi jogo z pivnochi i pivdnya Pid zagrozoyu povnogo otochennya komanduvach grupoyu armij general I Garpe 23 lipnya viddav nakaz svoyim vijskam zalishiti misto i vidhoditi v bik Sambora Pered vidstupom nimci znishili ryad ob yektiv i komunikacij pidpalili skladi palnogo Nad Lvovom pidnyalisya stovpi dimu Plan operaciyi Burya mav okremij rozdil sho stosuvavsya Lvova Operaciya peredbachala na pershomu etapi rozgornuti akciyi sabotazhu na komunikaciyah protivnika ale tilki poza Lvovom v radiusi ne menshe 10 km Dopuskalisya akciyi v rajonah zaselenih ukrayincyami Pid chas vidstupu nimciv zi Lvova velisya bojovi diyi v okolicyah nasampered zahidnih i pivdennih Zaboronyalosya vesti boyi v centralnij chastini mista Plan vimagav likviduvati vistupi ukrayinciv spryamovani na zahoplennya Lvova Zi vstupom Chervonoyi Armiyi Armiyi Krajova proponuvalosya predstavlyati polsku vladu u Lvovi Komanduvach Lvivskim okrugom Armiyi Krajova polkovnik Vladislav Filipkovskij 7 lipnya 1944 roku otrimav ochikuvanij nakaz generala Sosnkovskogo rozpochati zdijsnennya planu Burya ovoloditi Lvovom za bud yaku cinu stvoriti polsku administraciyu sho predstavlyala b uryad Polshi pered vijskami 1 go Ukrayinskogo frontu Dlya zdijsnennya planu Burya V Filipkovskij mav blizko 7 tisyach ozbroyenih bijciv Bezposeredno u Lvovi diyali trohtisyachna 5 a diviziya pihoti 14 j polk ulaniv i kilka zagoniv miscevih dobrovolciv Krim togo poza Lvovom buli gotovi do dij tak zvani lisovi viddili bojovi grupi Shid 910 voyiniv Armiyi Krajova Pivden 150 Zahid 550 Syan 600 i Pivnich 150 yaki povinni buli paralizuvati diyalnist transportnih komunikacij V operaciyi z 13 lipnya 1944 roku brav uchast 11 j gvardijskij minometnij polk reaktivnoyi artileriyi Z 22 po 24 lipnya 3 tya gvardijska tankova armiya golovnimi silami obijshla Lviv iz pivnochi i rozgornula nastup iz zahodu Misto opinilosya v kilci i cherez dvi dobi bulo vzyato Z ranku 22 lipnya 1944 roku na Lviv iz pivdenno shidnoyi storoni vulicya Zelena vdarila 29 ta radyanska motorizovana brigada z 10 go korpusu 4 yi tankovoyi armiyi Cherez vidsutnist pihoti sho bula neobhidna v boyah u misti bula prijnyata dopomoga pidrozdiliv Armiyi Krajovoyi Koli nimecka okupacijna administraciya distriktu Galichina ustanovi gestapo i policiyi v nich na 23 lipnya pokinuli misto chastini Armiyi Krajova vranci atakuvali koloni nimeckih 20 yi motorizovanoyi i 101 yi girskoyi diviziyi vermahtu sho vidstupali Pid chas boyiv polyakam vdalosya zahopiti peredmistya Golosko Pogulyanku kvartali v rajonah vulic Kohanovskogo teper K Levickogo de v budinku 23 rozmistivsya shtab povstannya vulic Zelenoyi Yablonovskih teper Sh Rustaveli Bema teper Yaroslava Mudrogo K Leshinskogo teper Brativ Mihnovskih a takozh deyaki ob yekti mista Osoblivo vidznachivsya v boyah 14 j polk ulaniv yakij navit zahopiv kilka nimeckih tankiv Vijska frontu marshala I S Konyeva 25 lipnya vstupili v boyi za Lviv 26 lipnya pidrozdili 10 go Gvardijskogo tankovogo Uralskogo dobrovolchogo korpusu zahopili ploshu Rinok i pidnyali nad ratusheyu chervonij prapor Z boku Gorodka po Gorodockij i Yanivskij teper T Shevchenka prosuvalisya chastini general polkovnika tankovih vijsk P S Ribalko sho v rajoni Kleparivskoyi rozbili tilovi pidrozdili 101 yi nimeckoyi diviziyi Z rajonu Dublyan i Vinnikiv atakuvali misto diviziyi 60 yi armiyi general polkovnika P A Kurochkina Chastini 38 yi armiyi zajnyali Znesinnya i otochili nimciv u rajoni Visokogo Zamku Chastini Chervonoyi Armiyi i Armiyi Krajova veli bojovi diyi proti nimciv spilno yak soyuzniki Do kincya 27 lipnya boyi za zvilnennya mista vid nimciv peremozhno zakinchilisya Protyagom dvoh dniv vulici Lvova razom iz chervonoarmijcyami patrulyuvali voyini Armiyi Krajova Na ratushi z 26 lipnya majoriv polskij prapor a nizhche na rogah vezhi she chotiri prapori SShA Angliyi Franciyi ta SRSR Londonskij uryad Polshi vvazhav zdijsnennya operaciyi Burya u Lvovi nadzvichajno uspishnim Yiyi kerivnik polkovnik V Filipkovskij buv pidvishenij u chini do brigadnogo generala i v skladi grupi providnih oficeriv Lvivskogo okrugu nagorodzhenij ordenom Virtuti Militari DepolonizaciyaOdnak period mirnogo spivisnuvannya vijsk Chervonoyi Armiyi i Armiyi Krajova shvidko zakinchivsya 27 lipnya V Filipkovskij vstanoviv kontakti zi shtabom 1 go Ukrayinskogo frontu na nastupnij den jogo viklikali na prijom do predstavnika NKVD komisaru derzhbezpeki Grushci de zayavili sho Lviv radyanske misto i visunuli vimogi znyati polski prapori v misti pripiniti patrulyuvannya zoserediti chastini v kazarmah sklasti zbroyu Polskij general pidpisav vidpovidnij nakaz vijskovim Lvivskogo okrugu i za propoziciyeyu Grushki 30 lipnya litakom viletiv u Zhitomir de nibito znahodivsya shtab komanduvacha Vijska Polskogo generala Rolya Zhimerskogo U Zhitomiri vin i komanduvachi Ternopilskogo okrugu Armiyi Krajova polkovnik Studzinskij i Lvivskogo rajonu polkovnik Chervinskij buli zaareshtovani j opinilisya v odnomu z taboriv GULAGu v Sibiru Nastupnogo dnya komanduvannya Lvivskogo rajonu ta okrugu komandiri chastin Armiyi Krajova i chinovniki polskoyi administraciyi buli zaprosheni organami radyanskoyi vladi na naradu v shtabi okrugu na vulicyu Kohanovskogo 23 Koli polyaki zibralisya budinok otochili spivrobitniki NKVD i vsih 32 uchasnikiv naradi sered nih chotiroh zhinok zaareshtuvali i posadili v tyurmu na vulicyu Lonckogo Piznishe yih zasudili na 10 20 rokiv uv yaznennya Ostannij nakaz Armiyi Krajova pro likvidaciyu 3 go Lvivskogo okrugu buv vidanij 2 serpnya 1944 roku Osobovomu skladu jogo chastin bulo zaproponovano vstupiti v Vijsko Polske abo buti internovanimi Perevazhna bilshist soldativ i oficeriv vidmovilisya u zv yazku z chim potrapili v radyanski konctabori Deyakim vdalosya perejti na nelegalne stanovishe abo bigti za San i priyednatisya do diyuchih u Polshi chastin Armiyi Krajova Vzhe 29 lipnya na drugij den pislya vstupu radyanskih vijsk rozpochala diyalnist operativna grupa CK KP b U na choli z I S Grusheckim Yaka pochala vidnovlennya organiv miskoyi administraciyi Nova vlada persh zaznachila bojovi zaslugi radyanskogo generalitetu PrimitkiBoleslaw Tomaszewski Jerzy Wegierski 1987 Zarys historii lwowskiego obszaru ZWZ AK Warsaw Pokolenie p 38 Arhiv originalu za 13 kvitnya 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 Arhiv originalu za 18 grudnya 2019 Procitovano 30 sichnya 2021 AAN AK Mt 2402 240 XV 12 S 179 180 ilvivyanyn com ukr Arhiv originalu za 27 veresnya 2021 Procitovano 27 veresnya 2021 Slusarczyk J Stosunki polsko sowiecki 1939 1945 Warszawa 1993 S 236 238 Arhiv originalu za 25 lyutogo 2021 Procitovano 30 sichnya 2021 DzherelaAKCJI BURZA WE LWOWIE 13 kvitnya 2021 u Wayback Machine pol Boleslaw Tomaszewski Jerzy Wegierski 1987 Zarys historii lwowskiego obszaru ZWZ AK Warsaw Pokolenie p 38