Вулиця Братів Міхновських

Вулиця Браті́в Міхно́вських — вулиця у Залізничному районі міста Львова. Сполучає з та утворює перехрестя з вулицями Декарта, Шараневича і Олени Степанівни.

Вулиця Братів Міхновських Львів
Синагога «Бейс Аарон ве Ісраель» на вул. Міхновських Синагога «Бейс Аарон ве Ісраель» на вул. Міхновських
Район	Залізничний
Назва на честь	Миколи та Юрія Міхновських
Колишні назви
Городоцька бічна, Костопальні (Дорога до костопальні), Лещинського, Мазепаґассе, Московська
польського періоду (польською)	Leszczyńskiego Króla
радянського періоду (російською)	Московская
Загальні відомості
Протяжність	700 м
Координати початку	49°50′15″ пн. ш. 24°00′15″ сх. д. / 49.837722° пн. ш. 24.004222° сх. д. / 49.837722; 24.004222Координати: 49°50′15″ пн. ш. 24°00′15″ сх. д. / 49.837722° пн. ш. 24.004222° сх. д. / 49.837722; 24.004222
Координати кінця	49°50′38″ пн. ш. 24°00′12″ сх. д. / 49.843944° пн. ш. 24.003417° сх. д. / 49.843944; 24.003417
поштові індекси	79018
Транспорт
Рух	односторонній
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Поштові відділення	ВПЗ № 18 (вул. Городоцька, 151)
Забудова	класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1920-х років
Зовнішні посилання
У проєкті OpenStreetMap	r2636303
Мапа
Вулиця Братів Міхновських у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Сидора Голубовича та .

Історія

Дорога на місці сучасної вулиці Братів Міхновських була позначена на планах міста ще наприкінці XVIII — на початку XIX століття, у середині XIX століття мала назву Городоцька бічна. У 1871 році отримала назву вулиця Костопальні або Дорога до костопальні, адже неподалік розташовувалося підприємство з переробки кісток худоби на поташ і селітру. На плані Львова 1887 року, автором яких був Юзеф Хованець, серед запланованих до розбудови вулиці позначена і нинішня вулиця, яка, втім, за цим планом мала прямувати до вулиці Янівської (нині — вулиця Шевченка).

З 1901 року називалася вулицею Лещинського, на честь польського короля Станіслава Лещинського, у період німецької окупації, з 1943 року по липень 1944 року — Мазепаґассе, на честь українського гетьмана Івана Мазепи.

У 1946 році отримала назву Московська. Сучасна назва — з 1992 року, на честь українського громадського діяча Миколи Міхновського та його брата Юрія.

Забудова

Через те, що у давні часи на вулиці розташовувалася  — завод, що перепалював кістки худоби на кісткове вугілля, необхідне для цукрових заводів, то інтенсивна забудова вулиці почалася лише наприкінці XIX століття. У забудові вулиці Братів Міхновських присутні класицизм, сецесія, польський конструктивізм 1920-х років, усі будинки тих часів збереглися. У 1955 році та 1970-х роках було зведено ще дві будівлі.

На початку вулиці, під № 4, розташована синагога Цорі-Ґілод, зведена у 1924—1925 роках на кошти Благодійного товариства «Цорі Ґільод» за проєктом архітектора Альберта Корнблюта. За радянських часів, у 1962 році, синагога була закрита та у подальші роки використовувалася як склад. У 1989 році приміщення синагоги передане юдейській громаді міста Львова і вже у незалежній Україні вона відновила свою діяльність. В інтер'єрі синагоги зберігся оригінальний настінний живопис роботи Максиміліана Куґеля. У 2021 році в межах програми «100 років модернізму у Львові» Бюро спадщини ознакувало будинок інформаційною табличкою.

В будинку під № 10 від 1952 року працює точильна майстерня КП «Шик».

Під № 18 розташований одноповерховий будинок початку XX століття. 2020 року будинок розібраний, а на його місці ОСББ «Міхновські» спорудило шестиповерховий багатоквартирний житловий будинок з підземним паркінгом, а на верхніх двох поверхах новобудови облаштували велику мансарду.

Будинок під № 25 зведений у 1900 році архітектором Яном Карасінським для власних потреб.

Житловий будинок № 35-А на розі з вулицею Олени Степанівни зведений у 1955 році за проєктом архітектора Людмили Нівіної.

У будинку № 23 до 1939 року містилися робітниці культурно-освітні організації «Амета» та «Мелодія». За польських часів у будинку № 8-А була гуртова торгівля борошном, у будинку № 9 — хімічна пральня та фарбування Ванделя та Венґжина, у будинку № 11-А — фабрика газових ламп «Польгаз», у будинку № 12/14 — ливарня дзвонів Матгайзеля, у будинку № 26 — перукарня Шалля, у будинку № 32 — фабрика машин Зачковського та фабрика спортивних товарів Зачковського і Дубінського, у будинку № 41 — фірма центрального опалення Антоні Кунца.

• Будинок № 2
• Будинок № 33
• Синагога Цорі-Ґілод

Відомі мешканці

• Богдан Януш — український та польський археолог, етнолог, мистецтвознавець, публіцист, консерватор пам'яток старовини у Львівському воєводстві. Мешкав в будинку на тодішній вул. Лещинського, 8 у 1911—1912 роках.

Примітки

1. Міське відділення поштового зв'язку. Львів—18. ukrposhta.ua. Укрпошта. оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 4 січня 2022.
2. Вулиці Львова, 2017, с. 357.
3. Оксана Бойко. Проєкт «Інтерактивний Львів»: вул. Братів Міхновських — синагога «Цорі Ґільод». lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 4 січня 2022. Процитовано 4 січня 2022.
4. У Львові ознакують 30 будинків, збудованих у міжвоєнний період. Огляд будівель. tvoemisto.tv. Медіа-хаб «Твоє Місто». 20 травня 2022. оригіналу за 21 травня 2021. Процитовано 6 січня 2024.
5. Точильна майстерня та ремонт побутової техніки. nash.lviv.ua. Процитовано 4 березня 2021.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()
6. Євгенія Пласконь (7 лютого 2020). У Львові біля костелу Ольги і Єлизавети збудують житловий будинок з підземним паркінгом. varianty.lviv.ua. Варіанти. оригіналу за 9 серпня 2022. Процитовано 9 лютого 2020.
7. Булик Н. М. Життя і діяльність Богдана Януша в контексті інтелектуального середовища Галичини // Матеріали і дослідження з археології Прикарпаття і Волині. — Львів, 2014. — Вип. 18. — С. 442—468.

Джерела

• Громов С. Імена видатних людей у вулицях Львова. — Львів : НВФ «Українські технології», 2001. — С. 19—20. — .
• Ілько Лемко, Михалик В., Бегляров Г. 1243 вулиці Львова (1939—2009). — Львів : Апріорі, 2009. — С. 399—400. — .
• Мельник Б. В. Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова // Довідник перейменувань вулиць і площ Львова. XIII—XX століття. — Львів : Світ, 2001. — С. 40. — .
• Мельник І. В. Вулиці Львова. — Харків : Фоліо, 2017. — С. 356, 357. — .
• Мельник І. В. Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. — Львів : Літопис, 2007. — Т. 1: А—Ґ. — 656 с. — .

Посилання

• Проєкт «Вулиці Львова»: Братів Міхновських. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. Процитовано 4 січня 2022.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()