Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Слово видання Про львівський мовознавчий журнал 1936 1938 років див

Слово (часопис, 1861)

Слово (часопис, 1861)
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Слово (видання).
Про львівський мовознавчий журнал 1936—1938 років див. статтю

«Слово» — галицький москвофільський часопис, висвітлював громадсько-політичні та літературні питання. Виходив у Львові упродовж 1861—1887 років (двічі на тиждень). З 1876 року «Слово» отримувало щорічну субсидію від російського уряду за «підтримку всього російського та боротьбу проти українофільського руху».

Основні дані

Видавець і відповідальний редактор: Богдан А. Дідицький (1861—1871 ч.1-44), Венедикт Площанський (1871 ч. 45-101 — 1879 ч. 1-139, 1880 ч. 1-139, 1881—1884 ч. 1-139, 1885—1887 ч. 1-78).

Редактор-помічник: Микола Ф. Лісикевич (1867 ч. 60-102), Венедикт Площанський (1868—1869 ч. 1-26). Співредактор: Венедикт Площанський (1869 ч. 27-101 — 1871 ч. 1-44). За редакцію відповідає: Михайло Клемертович (1879 ч. 136—139 — 1881 ч. 1-11, 125—133, 1882 ч. 9-136, 1883—1884 ч. 1-139, 1886 ч. 74- 130, 131, 1887 ч. 42-54), Осип Мончаловський (1884 ч. 140—142/143 — 1886 ч. 1-8).

Друк: друкарня Ставропігійського інституту, Львів.

Наклад у перші місяці виходу: 1200—1500 примірників.

Перший номер вийшов 25 січня 1861 року. Упродовж 1861—1872 часопис виходив щосереди і щосуботи, 1872—1874 — у вівторок, четвер і суботу, 1875—1887 — у вівторок, четвер і суботу крім святкових днів.

Формат: 45,5 × 29 см (1861—1863), 51 × 37 см (1864—1887).

Обсяг числа: 4 сторінки, здвоєного числа — 6 сторінок.

Тематика

«Слово» — перший громадсько-політичний і літературний часопис москвофільського спрямування у Львові. До його заснування спричинився відомий москвофільський громадський діяч Михайло Качковський, який вніс заставу 3000 гульденів і фінансово підтримував «Слово» в перші місяці діяльності. Також до часопису прихильно ставилося духовенство, митрополит Григорій Яхимович підтримував редакцію місячними внесками.

З 1870-х років видання за «підтримку всього російського та боротьбу проти українофільського руху» отримувало гроші від російського уряду, міністерства освіти Росії та Київського слов'янського комітету.

Перші роки «Слово» намагалося додати собі українського звучання, публікувало художні твори і наукові праці українською мовою. Однак унаслідок ослаблення міжнародної позиції Австрії, зокрема після поразки в австро-прусській війні 1866 року, часопис майже остаточно відмовився від народної українською мови, залишивши «язичіє», почав відверто пропагувати москвофільство і заявляти про можливість об'єднання Галичини з Російською імперією.

Важливе місце на шпальтах газети посідали матеріяли національно-політичного характеру, які торкалися гострих поточних питань, зокрема національної та соціальної політики: «О образованію народа», «Еще о нашей справѣ», «Наше нынішне состояніе», «О реформі школ краевых в Галичинѣ», «Осмотр политичный», «Настоящее положеніе галиціи и Буковины», «Наши дѣла»; обговорювали питання церкви та релігії, діяльності громадсько-політичних інституцій, зокрема сейму та промови послів сейму «Меморандум о нужденном положеніи греко-кат. духовенства в Галичинѣ», «Програмъ нашихъ пословъ соймовыхъ», «Соймовыи дѣла» тощо

Загалом, на сторінках «Слова» виходили статті політичного змісту, економічні замітки та «розправи», статті на теми народної освіти, дослідження з історії, літератури та мовознавства, спогади, життєписи визначних історичних, громадських, літературних і церковних діячів, художні твори.

До середини 1870-х художні твори, особливо українські, часто з'являлися на сторінках часопису, але поступово твори українських письменників зникли, натомість почали публікувати галицьких москвофілів (Богдан Дідицький, Іван Гушалевич, Софія Левицька), російських письменників (Костянтин Аксаков, Іван Тургенєв, Федір Тютчев, ) і перекладні твори — проза Олександра Дюма, Еміля Золя, Леопольда Захер-Мазоха та інших. В останні 10 років видання твори художньої літератури на сторінках часопису майже не з'являлися.

У певні роки, особливо 1881—1887, газета зазнавала цензури — влада конфісковувала всі примірники певного числа. 1875 року митрополит Йосиф (Сембратович) заборонив духівництву читати «Слово».

Найактивніші автори газети: Іван Гавришкевич, Яків Головацький, Адольф Добрянський, Антоній Петрушевич, Іван Наумович, Йосип Лозинський, Я. Коритко, Антін Могильницький, Осип Мончаловський, Михайло Попель, Орест Авдиковський, а з-поза меж Галичини — , Олександр Духнович, Олександр Кониський, Михайло Коялович, Анатолій Кралицький, Пантелеймон Куліш, ідеолог «російської народності» Михайло Погодін, Євген Фенцик та інші.

Мова часопису — переважно «язичіє».

Останнє число, № 78 за 1887 рік, вийшло 5(17) серпня 1887 року.

Примітки

  1. Літературно-політичний часопис «Слово»: виникнення, суспільно-національне обличчя, передплата, додатки
  2. Савченко Ф. Справа про щорічну таємну субсидію львівському «Слову» (1875—1881) // Записки Наукового Товариства ім. Шевченка. — Львів, 1929. — Т. CL. — С. 391, 392
  3. Українські часописи Львова 1848—1939 рр. — Т. 1. 1848—1900 рр. — Львів : Світ, 2001. — С. 37—38.

Література

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Slovo vidannya Pro lvivskij movoznavchij zhurnal 1936 1938 rokiv div stattyu Slovo galickij moskvofilskij chasopis visvitlyuvav gromadsko politichni ta literaturni pitannya Vihodiv u Lvovi uprodovzh 1861 1887 rokiv dvichi na tizhden Z 1876 roku Slovo otrimuvalo shorichnu subsidiyu vid rosijskogo uryadu za pidtrimku vsogo rosijskogo ta borotbu proti ukrayinofilskogo ruhu Osnovni daniVidavec i vidpovidalnij redaktor Bogdan A Didickij 1861 1871 ch 1 44 Venedikt Ploshanskij 1871 ch 45 101 1879 ch 1 139 1880 ch 1 139 1881 1884 ch 1 139 1885 1887 ch 1 78 Redaktor pomichnik Mikola F Lisikevich 1867 ch 60 102 Venedikt Ploshanskij 1868 1869 ch 1 26 Spivredaktor Venedikt Ploshanskij 1869 ch 27 101 1871 ch 1 44 Za redakciyu vidpovidaye Mihajlo Klemertovich 1879 ch 136 139 1881 ch 1 11 125 133 1882 ch 9 136 1883 1884 ch 1 139 1886 ch 74 130 131 1887 ch 42 54 Osip Monchalovskij 1884 ch 140 142 143 1886 ch 1 8 Druk drukarnya Stavropigijskogo institutu Lviv Naklad u pershi misyaci vihodu 1200 1500 primirnikiv Pershij nomer vijshov 25 sichnya 1861 roku Uprodovzh 1861 1872 chasopis vihodiv shoseredi i shosuboti 1872 1874 u vivtorok chetver i subotu 1875 1887 u vivtorok chetver i subotu krim svyatkovih dniv Format 45 5 29 sm 1861 1863 51 37 sm 1864 1887 Obsyag chisla 4 storinki zdvoyenogo chisla 6 storinok Tematika Slovo pershij gromadsko politichnij i literaturnij chasopis moskvofilskogo spryamuvannya u Lvovi Do jogo zasnuvannya sprichinivsya vidomij moskvofilskij gromadskij diyach Mihajlo Kachkovskij yakij vnis zastavu 3000 guldeniv i finansovo pidtrimuvav Slovo v pershi misyaci diyalnosti Takozh do chasopisu prihilno stavilosya duhovenstvo mitropolit Grigorij Yahimovich pidtrimuvav redakciyu misyachnimi vneskami Z 1870 h rokiv vidannya za pidtrimku vsogo rosijskogo ta borotbu proti ukrayinofilskogo ruhu otrimuvalo groshi vid rosijskogo uryadu ministerstva osviti Rosiyi ta Kiyivskogo slov yanskogo komitetu Pershi roki Slovo namagalosya dodati sobi ukrayinskogo zvuchannya publikuvalo hudozhni tvori i naukovi praci ukrayinskoyu movoyu Odnak unaslidok oslablennya mizhnarodnoyi poziciyi Avstriyi zokrema pislya porazki v avstro prusskij vijni 1866 roku chasopis majzhe ostatochno vidmovivsya vid narodnoyi ukrayinskoyu movi zalishivshi yazichiye pochav vidverto propaguvati moskvofilstvo i zayavlyati pro mozhlivist ob yednannya Galichini z Rosijskoyu imperiyeyu Vazhlive misce na shpaltah gazeti posidali materiyali nacionalno politichnogo harakteru yaki torkalisya gostrih potochnih pitan zokrema nacionalnoyi ta socialnoyi politiki O obrazovaniyu naroda Eshe o nashej spravѣ Nashe nynishne sostoyanie O reformi shkol kraevyh v Galichinѣ Osmotr politichnyj Nastoyashee polozhenie galicii i Bukoviny Nashi dѣla obgovoryuvali pitannya cerkvi ta religiyi diyalnosti gromadsko politichnih institucij zokrema sejmu ta promovi posliv sejmu Memorandum o nuzhdennom polozhenii greko kat duhovenstva v Galichinѣ Program nashih poslov sojmovyh Sojmovyi dѣla tosho Zagalom na storinkah Slova vihodili statti politichnogo zmistu ekonomichni zamitki ta rozpravi statti na temi narodnoyi osviti doslidzhennya z istoriyi literaturi ta movoznavstva spogadi zhittyepisi viznachnih istorichnih gromadskih literaturnih i cerkovnih diyachiv hudozhni tvori Do seredini 1870 h hudozhni tvori osoblivo ukrayinski chasto z yavlyalisya na storinkah chasopisu ale postupovo tvori ukrayinskih pismennikiv znikli natomist pochali publikuvati galickih moskvofiliv Bogdan Didickij Ivan Gushalevich Sofiya Levicka rosijskih pismennikiv Kostyantin Aksakov Ivan Turgenyev Fedir Tyutchev i perekladni tvori proza Oleksandra Dyuma Emilya Zolya Leopolda Zaher Mazoha ta inshih V ostanni 10 rokiv vidannya tvori hudozhnoyi literaturi na storinkah chasopisu majzhe ne z yavlyalisya U pevni roki osoblivo 1881 1887 gazeta zaznavala cenzuri vlada konfiskovuvala vsi primirniki pevnogo chisla 1875 roku mitropolit Josif Sembratovich zaboroniv duhivnictvu chitati Slovo Najaktivnishi avtori gazeti Ivan Gavrishkevich Yakiv Golovackij Adolf Dobryanskij Antonij Petrushevich Ivan Naumovich Josip Lozinskij Ya Koritko Antin Mogilnickij Osip Monchalovskij Mihajlo Popel Orest Avdikovskij a z poza mezh Galichini Oleksandr Duhnovich Oleksandr Koniskij Mihajlo Koyalovich Anatolij Kralickij Pantelejmon Kulish ideolog rosijskoyi narodnosti Mihajlo Pogodin Yevgen Fencik ta inshi Mova chasopisu perevazhno yazichiye Ostannye chislo 78 za 1887 rik vijshlo 5 17 serpnya 1887 roku PrimitkiLiteraturno politichnij chasopis Slovo viniknennya suspilno nacionalne oblichchya peredplata dodatki Savchenko F Sprava pro shorichnu tayemnu subsidiyu lvivskomu Slovu 1875 1881 Zapiski Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Lviv 1929 T CL S 391 392 Ukrayinski chasopisi Lvova 1848 1939 rr T 1 1848 1900 rr Lviv Svit 2001 S 37 38 LiteraturaRomanyuk M M Galushko M V Ukrayinski chasopisi Lvova 1848 1939 rr Istoriko bibliografichne doslidzhennya U 3 t T 1 1848 1900 rr Lviv Svit 2001 S 183 196 Yas O V Slovo chasopis Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 638 ISBN 978 966 00 1290 5

Дата публікації:
Топ