Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Софія Пилипівна Левицька (фр. Sonia Lewitska, англ. Sophia Lewitska; 9 березня 1874, Вихилівка — 20 вересня 1937, Париж) — українська художниця-емігрантка; працювала в Парижі. Відома своїм живописом та графікою у стилях кубізму та постімпресіонізму із впливом народного українського мистецтва.
| Левицька Софія Пилипівна | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження | 9 березня 1874[1] Вихилівка, Ярмолинецький район, Кам'янець-Подільська область, СРСР[1] | |||
| Смерть | 20 вересня 1937 (63 роки) | |||
| Париж, Франція | ||||
| Навчання | Національна вища школа красних мистецтв | |||
| Діяльність | художниця, художниця-граверка | |||
| Напрямок | постімпресіонізм | |||
| | ||||
 Левицька Софія Пилипівна у Вікісховищі | ||||
Біографія
Походження та шлюб
Народилася 9 березня 1874 року на Поділлі в багатій графській сім'ї в селі Вихилівка Проскурівського повіту Подільської губернії за 18 верст від повітового міста Проскурова (нині — Хмельницький). Походила з давнього шляхетського роду. Її батько — Пилип Левицький — був дідичем у селі Вільхівці та інспектором народних шкіл Подільської губернії. Він був приятелем Володимира Антоновича, Тадея Рильського, Павла Житецького, активно цікавився громадською і культурною роботою. Брат Софії — Модест Левицький, лікар і письменник, у 1919 році був головою української дипломатичної місії у Греції, згодом — лектором Української господарської академії в Подєбрадах.
Дитинство та молодість художниці минули між рідним селом Вільхівці і Києвом, де Левицькі мали власне помешкання. Заледве Софії виповнилося 19 років — її видали заміж за лікаря Маниловського. Це й стало початком трагічного життя мисткині. Чоловік виявився морально деградованою особистістю, зловживав алкоголем. У цьому шлюбі в Софії народилася дочка Ольга, яка виявилася розумово відсталою. Не витримавши знущань та прикрощів від чоловіка, Софія з малолітньою дитиною повертається в батьківський дім.
Переїзд у Париж
Коли Ольга трохи підросла, Софія виявляє бажання вчитися малярства, адже ще в Києві відвідувала мистецьку студію Сергія Світославського, де здібно себе проявляла. Багато українських митців набували досвіду на чужині, вносячи свою мистецьку частку в розвиток світового мистецтва. У випадку з Софією її доля тісно переплелася із французьким культурним світом. Після довгих вагань батьки у 1905 році виряджають її до Парижа, де Софія Левицька записується до школи Еколь де Боз-Ар. Її успіхи в навчанні були настільки значними, що вже через рік її допускають робити копії з картин у Луврі. У цей період її захоплюють твори Делакруа, Фрагонара і . Під час навчання познайомилася з художником початківцем Жаном Маршаном (фр. Jean Marchand), приязні стосунки з яким переросли в кохання і спільне життя впродовж подальших двадцяти років.
У 1906 році Левицька навідалася до Києва і з захопленням оповідала київським митцям про Париж та закликала їх їхати на навчання саме до Франції. Париж завжди був рухливим мистецьким осередком, де й українців ніколи не бракувало. Молодь їхала туди, аби набути фахових знань, а старші митці пробували шукати там визнання і слави. Дехто затримувався там на деякий час і виїздив, але були й такі, що затримувалися надовго. На відміну від своїх американських земляків, чи українських митців у Польщі, українці у Франції ніколи не прагнули створити якесь національне мистецьке об'єднання. Вони там просто жили, часом збиралися разом, іноді виставляли свої праці, а далі кожен знову жив своїм індивідуальним життям і французькому загалу нічого не говорила країна їхнього походження. Таку ситуацію намагалася виправити українська художниця Софія Левицька.
Після закінчення школи разом із Маршаном художниця осіла в Парижі. Вона багато малювала, переважно великі за обсягом картини і виставляла їх у паризькому Салоні «Незалежних» та Осінньому салоні. Картину «Збирання яблук» відзначили члени виставкового комітету Осіннього салону, і від 1910 року вона стала постійним членом цього Салону. Її твори знаходять схвальні відгуки, зокрема критик і прихильник модерного мистецтва, французький поет Гійом Аполінер дуже позитивно оцінив її «Білого однорога у райському саду».
Друга збірна виставка кубістів у 1912 році, в якій брав участь услвалений згодом Олександр Архипенко, також не обійшлася без участі Софії.
У 1913 році Софія Левицька організовує свою першу персональну виставку в галереї Б. Вайль. У передмові до каталогу цієї імпрези Шарль Мальпель писав: «З творів Соні Левицької пробивається дуже тонка поезія, яка виходить із спокійного мистецтва. А все ж таки цього митця вважають за одного з найсміливіших під сучасну пору… Мистецтво пані Левицької є дуже гарне й дуже безпосереднє».
Національне пробудження
Першу світову війну художниця перебула в Парижі, не покидаючи занять мистецтвом. Звістки про те, що Російській імперії прийшов кінець, що в Росії розпочалася революція, що український народ прагне організувати державне життя, Левицька сприймала схвально. Вона й собі хотіла чимось прислужитися українській справі — побажала дати французам опис України і її звичаїв. Для цього самотужки переклала на французьку мову «Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя. Підготувала для видання й власні ілюстрації. Книжка, щоправда, вийшла у світ аж у 1921 році і нині становить бібліографічну рідкість.
У 1919 році художниця створила лінорит «Визволення України», де козак, поборовши двоголового орла, атакує білого. Про події в Україні її інформував брат Модест.
При цьому Софія Левицька цікавилася не лише малярством, а всіма проявами творчого культурного життя — літературою, музикою; вона не могла жити в ізоляції і гуртувала довкола себе дружні кола французьких митців і літераторів. У 20-х роках весела й товариська Софія українською щирістю і багатством ідей зуміла на товариських вечірках у своєму помешканні поєднати ряд французьких малярів, літераторів і критиків. Як згадував український художник Олекса Грищенко, який жив у той час у Франції і приятелював з Софією:
 | «Усі любили її за милу вдачу, добрість і гостинність. Маючи до краю обмежені матеріяльні засоби, вона, проте, вишукувала можливості, щоб придбати печива і почастувати гостей чаєм, або й, із щиро слов'янською сердечністю, обідом. Соня забувала про свої турботи і для кожного знаходила відповідне слово, щоб розважити і підбадьорити» |  |
У розмовах присутні не залишали осторонь і країну походження господині дому, а сама Левицька закликала французьких митців їхати в Україну та змальовувати її неповторні краєвиди.
До середини 20-х років кожного літа Левицька виїздила на південь Франції, де малювала провансальські краєвиди і портрети. Поруч із малярством чимало уваги присвячує графіці. Самобутній графічний модерн Софії Левицької у Франції був тісно пов'язаний із традиціями українського народного мистецтва.
Повернення дочки
Пізнавши радість любові і спільного творчого життя з Жаном Маршаном, наприкінці життя Софія залишилася зовсім самотньою. Біда у життя Софії і Жана підкралася несподівано і прийшла з України. З погіршенням ситуації в Києві родичі Софії більше не могли утримувати її дочку Ольгу і відправили її до мами. Психічно хвора дитина, звичайно, ні в чому не завинила, але розпочала шлях великої трагедії. Спочатку Софія ще жила сподіваннями вилікувати дочку — водила її до різних професорів і спеціалістів, але хвороба була вродженою і лікуванню не піддавалася. Це було трагедією матері. Присутність Ольги впливала на погіршення стосунків між Левицькою і Маршаном, який, по стількох прожитих разом роках, одного дня просто залишив Софію з дочкою. Моральну підтримку надали брат Модест та земляки, які мешкали в Парижі. Порятунку шукала в творчості. Для неї рятівним став світ, який належав лише їй і рятував від безнадії — світ мистецтва. У своїх роботах Софія часто зверталася до казкових образів («В зачарованому місті», «Вершники», «Однороги»), до яких тікала від сумної реальності.
Родинна й особиста трагедії, ненормальний стан дочки наклали важкий відбиток на психіку Софії. На початку 1930-х років у неї починають проявлятися перші ознаки психічної хвороби. Вона ще бореться, не піддається долі, ще малює картини, робить проєкти вишивок, які вишиває хвора дочка… Але кольори на картинах стають дедалі темнішими, образи — сумнішими, а сил бракує, щоб довершити задуману картину.
На тлі нервового виснаження і психічної недуги Софія Левицька, втративши надію вилікувати дочку, пробує отруїти — але така спроба закінчується власним божевіллям. Недуга перемагає і 20 вересня 1937 року Софія Левицька закінчує свій земний шлях.
Після смерті
Смерть Софії зворушила її французьких приятелів. Один із них, поет Еміль Бернар навіть написав вірша на її смерть, у якому є рядок: «Вона була такою рідкістю на землі». Французи вирішили впорядкувати її творчу спадщину і задля цього навіть створили товариство «Приятелі Софії Левицької», до якого увійшло чимало знаних французьких митців. У планах товариства були наміри влаштувати посмертну виставку, видати монографію, видрукувати ще не оприлюднені гравюри. Втілити в життя вдалося лише перше — у травні-червні 1938 року в галереї Самбона відбулася виставка творів Софії, на якій були представлені невеликі полотна й акварелі, які репрезентували спогади художниці про Україну: квіти, селян, танці та портрети… Всі інші наміри обірвала Друга світова війна.
Тим не менше, її ім'я назавжди увійшло в історію французької графіки XX століття. В українських музеях та приватних колекціях творів художниці майже немає, у Франції збереглися лише поодинокі графічні та олійні твори Софії Левицької. Друкованих матеріалів, розвідок і спогадів про неї, окрім згадок у сучасній їй французькій пресі, також обмаль…
Примітки
- різні автори Енциклопедія сучасної України — Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001. —
Література
- Віта Сусак. Українські мистці Парижа. 1900—1939. — 408 с. —
- Vita Susak. Ukrainian artists in Paris. 1900—1939. — 408 p. —
- Корсак Іван Тиха правда Модеста Левицького: повість-есей /І. Ф. Корсак.-К.: Ярославів Вал, 2009.- 165с.
Джерела
- Балда Т. Левицька Софія Пилипівна [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]// . — 2008. — 27 серпня.
- (рос.)
- Левицька Софія Пилипівна [ 2 лютого 2022 у Wayback Machine.]// Енциклопедія сучасної України: у 30 т. / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.]; НАН України, НТШ. — К.: [б. в.], 2016. — Т.16:Куз-Лев. — 712 с. — .
- Левицька Софія [ 9 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — 1960. — Т. 3, кн. VI : Літери Ком — Ле. — С. 814. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sofiya Pilipivna Levicka fr Sonia Lewitska angl Sophia Lewitska 9 bereznya 1874 Vihilivka 20 veresnya 1937 Parizh ukrayinska hudozhnicya emigrantka pracyuvala v Parizhi Vidoma svoyim zhivopisom ta grafikoyu u stilyah kubizmu ta postimpresionizmu iz vplivom narodnogo ukrayinskogo mistectva Levicka Sofiya PilipivnaNarodzhennya9 bereznya 1874 1874 03 09 1 Vihilivka Yarmolineckij rajon Kam yanec Podilska oblast SRSR 1 Smert20 veresnya 1937 1937 09 20 63 roki Parizh FranciyaNavchannyaNacionalna visha shkola krasnih mistectvDiyalnisthudozhnicya hudozhnicya graverkaNapryamokpostimpresionizm Levicka Sofiya Pilipivna u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Levicka Sofiya Levicka 1930 Sofiya Levicka Portret parizkoyi damiBiografiyaPohodzhennya ta shlyub Narodilasya 9 bereznya 1874 roku na Podilli v bagatij grafskij sim yi v seli Vihilivka Proskurivskogo povitu Podilskoyi guberniyi za 18 verst vid povitovogo mista Proskurova nini Hmelnickij Pohodila z davnogo shlyahetskogo rodu Yiyi batko Pilip Levickij buv didichem u seli Vilhivci ta inspektorom narodnih shkil Podilskoyi guberniyi Vin buv priyatelem Volodimira Antonovicha Tadeya Rilskogo Pavla Zhiteckogo aktivno cikavivsya gromadskoyu i kulturnoyu robotoyu Brat Sofiyi Modest Levickij likar i pismennik u 1919 roci buv golovoyu ukrayinskoyi diplomatichnoyi misiyi u Greciyi zgodom lektorom Ukrayinskoyi gospodarskoyi akademiyi v Podyebradah Ditinstvo ta molodist hudozhnici minuli mizh ridnim selom Vilhivci i Kiyevom de Levicki mali vlasne pomeshkannya Zaledve Sofiyi vipovnilosya 19 rokiv yiyi vidali zamizh za likarya Manilovskogo Ce j stalo pochatkom tragichnogo zhittya mistkini Cholovik viyavivsya moralno degradovanoyu osobististyu zlovzhivav alkogolem U comu shlyubi v Sofiyi narodilasya dochka Olga yaka viyavilasya rozumovo vidstaloyu Ne vitrimavshi znushan ta prikroshiv vid cholovika Sofiya z malolitnoyu ditinoyu povertayetsya v batkivskij dim Pereyizd u Parizh Koli Olga trohi pidrosla Sofiya viyavlyaye bazhannya vchitisya malyarstva adzhe she v Kiyevi vidviduvala mistecku studiyu Sergiya Svitoslavskogo de zdibno sebe proyavlyala Bagato ukrayinskih mitciv nabuvali dosvidu na chuzhini vnosyachi svoyu mistecku chastku v rozvitok svitovogo mistectva U vipadku z Sofiyeyu yiyi dolya tisno pereplelasya iz francuzkim kulturnim svitom Pislya dovgih vagan batki u 1905 roci viryadzhayut yiyi do Parizha de Sofiya Levicka zapisuyetsya do shkoli Ekol de Boz Ar Yiyi uspihi v navchanni buli nastilki znachnimi sho vzhe cherez rik yiyi dopuskayut robiti kopiyi z kartin u Luvri U cej period yiyi zahoplyuyut tvori Delakrua Fragonara i Pid chas navchannya poznajomilasya z hudozhnikom pochatkivcem Zhanom Marshanom fr Jean Marchand priyazni stosunki z yakim pererosli v kohannya i spilne zhittya vprodovzh podalshih dvadcyati rokiv U 1906 roci Levicka navidalasya do Kiyeva i z zahoplennyam opovidala kiyivskim mitcyam pro Parizh ta zaklikala yih yihati na navchannya same do Franciyi Parizh zavzhdi buv ruhlivim misteckim oseredkom de j ukrayinciv nikoli ne brakuvalo Molod yihala tudi abi nabuti fahovih znan a starshi mitci probuvali shukati tam viznannya i slavi Dehto zatrimuvavsya tam na deyakij chas i viyizdiv ale buli j taki sho zatrimuvalisya nadovgo Na vidminu vid svoyih amerikanskih zemlyakiv chi ukrayinskih mitciv u Polshi ukrayinci u Franciyi nikoli ne pragnuli stvoriti yakes nacionalne mistecke ob yednannya Voni tam prosto zhili chasom zbiralisya razom inodi vistavlyali svoyi praci a dali kozhen znovu zhiv svoyim individualnim zhittyam i francuzkomu zagalu nichogo ne govorila krayina yihnogo pohodzhennya Taku situaciyu namagalasya vipraviti ukrayinska hudozhnicya Sofiya Levicka Pislya zakinchennya shkoli razom iz Marshanom hudozhnicya osila v Parizhi Vona bagato malyuvala perevazhno veliki za obsyagom kartini i vistavlyala yih u parizkomu Saloni Nezalezhnih ta Osinnomu saloni Kartinu Zbirannya yabluk vidznachili chleni vistavkovogo komitetu Osinnogo salonu i vid 1910 roku vona stala postijnim chlenom cogo Salonu Yiyi tvori znahodyat shvalni vidguki zokrema kritik i prihilnik modernogo mistectva francuzkij poet Gijom Apoliner duzhe pozitivno ociniv yiyi Bilogo odnoroga u rajskomu sadu Druga zbirna vistavka kubistiv u 1912 roci v yakij brav uchast uslvalenij zgodom Oleksandr Arhipenko takozh ne obijshlasya bez uchasti Sofiyi Sofiya Levicka Seredzemnomorskij krayevid 1914 U 1913 roci Sofiya Levicka organizovuye svoyu pershu personalnu vistavku v galereyi B Vajl U peredmovi do katalogu ciyeyi imprezi Sharl Malpel pisav Z tvoriv Soni Levickoyi probivayetsya duzhe tonka poeziya yaka vihodit iz spokijnogo mistectva A vse zh taki cogo mitcya vvazhayut za odnogo z najsmilivishih pid suchasnu poru Mistectvo pani Levickoyi ye duzhe garne j duzhe bezposerednye Nacionalne probudzhennya Pershu svitovu vijnu hudozhnicya perebula v Parizhi ne pokidayuchi zanyat mistectvom Zvistki pro te sho Rosijskij imperiyi prijshov kinec sho v Rosiyi rozpochalasya revolyuciya sho ukrayinskij narod pragne organizuvati derzhavne zhittya Levicka sprijmala shvalno Vona j sobi hotila chimos prisluzhitisya ukrayinskij spravi pobazhala dati francuzam opis Ukrayini i yiyi zvichayiv Dlya cogo samotuzhki pereklala na francuzku movu Vechori na hutori bilya Dikanki Mikoli Gogolya Pidgotuvala dlya vidannya j vlasni ilyustraciyi Knizhka shopravda vijshla u svit azh u 1921 roci i nini stanovit bibliografichnu ridkist U 1919 roci hudozhnicya stvorila linorit Vizvolennya Ukrayini de kozak poborovshi dvogolovogo orla atakuye bilogo Pro podiyi v Ukrayini yiyi informuvav brat Modest Pri comu Sofiya Levicka cikavilasya ne lishe malyarstvom a vsima proyavami tvorchogo kulturnogo zhittya literaturoyu muzikoyu vona ne mogla zhiti v izolyaciyi i gurtuvala dovkola sebe druzhni kola francuzkih mitciv i literatoriv U 20 h rokah vesela j tovariska Sofiya ukrayinskoyu shiristyu i bagatstvom idej zumila na tovariskih vechirkah u svoyemu pomeshkanni poyednati ryad francuzkih malyariv literatoriv i kritikiv Yak zgaduvav ukrayinskij hudozhnik Oleksa Grishenko yakij zhiv u toj chas u Franciyi i priyatelyuvav z Sofiyeyu Usi lyubili yiyi za milu vdachu dobrist i gostinnist Mayuchi do krayu obmezheni materiyalni zasobi vona prote vishukuvala mozhlivosti shob pridbati pechiva i pochastuvati gostej chayem abo j iz shiro slov yanskoyu serdechnistyu obidom Sonya zabuvala pro svoyi turboti i dlya kozhnogo znahodila vidpovidne slovo shob rozvazhiti i pidbadoriti U rozmovah prisutni ne zalishali ostoron i krayinu pohodzhennya gospodini domu a sama Levicka zaklikala francuzkih mitciv yihati v Ukrayinu ta zmalovuvati yiyi nepovtorni krayevidi Do seredini 20 h rokiv kozhnogo lita Levicka viyizdila na pivden Franciyi de malyuvala provansalski krayevidi i portreti Poruch iz malyarstvom chimalo uvagi prisvyachuye grafici Samobutnij grafichnij modern Sofiyi Levickoyi u Franciyi buv tisno pov yazanij iz tradiciyami ukrayinskogo narodnogo mistectva Povernennya dochki Piznavshi radist lyubovi i spilnogo tvorchogo zhittya z Zhanom Marshanom naprikinci zhittya Sofiya zalishilasya zovsim samotnoyu Bida u zhittya Sofiyi i Zhana pidkralasya nespodivano i prijshla z Ukrayini Z pogirshennyam situaciyi v Kiyevi rodichi Sofiyi bilshe ne mogli utrimuvati yiyi dochku Olgu i vidpravili yiyi do mami Psihichno hvora ditina zvichajno ni v chomu ne zavinila ale rozpochala shlyah velikoyi tragediyi Spochatku Sofiya she zhila spodivannyami vilikuvati dochku vodila yiyi do riznih profesoriv i specialistiv ale hvoroba bula vrodzhenoyu i likuvannyu ne piddavalasya Ce bulo tragediyeyu materi Prisutnist Olgi vplivala na pogirshennya stosunkiv mizh Levickoyu i Marshanom yakij po stilkoh prozhitih razom rokah odnogo dnya prosto zalishiv Sofiyu z dochkoyu Moralnu pidtrimku nadali brat Modest ta zemlyaki yaki meshkali v Parizhi Poryatunku shukala v tvorchosti Dlya neyi ryativnim stav svit yakij nalezhav lishe yij i ryatuvav vid beznadiyi svit mistectva U svoyih robotah Sofiya chasto zvertalasya do kazkovih obraziv V zacharovanomu misti Vershniki Odnorogi do yakih tikala vid sumnoyi realnosti Rodinna j osobista tragediyi nenormalnij stan dochki naklali vazhkij vidbitok na psihiku Sofiyi Na pochatku 1930 h rokiv u neyi pochinayut proyavlyatisya pershi oznaki psihichnoyi hvorobi Vona she boretsya ne piddayetsya doli she malyuye kartini robit proyekti vishivok yaki vishivaye hvora dochka Ale kolori na kartinah stayut dedali temnishimi obrazi sumnishimi a sil brakuye shob dovershiti zadumanu kartinu Na tli nervovogo visnazhennya i psihichnoyi nedugi Sofiya Levicka vtrativshi nadiyu vilikuvati dochku probuye otruyiti ale taka sproba zakinchuyetsya vlasnim bozhevillyam Neduga peremagaye i 20 veresnya 1937 roku Sofiya Levicka zakinchuye svij zemnij shlyah Pislya smerti Smert Sofiyi zvorushila yiyi francuzkih priyateliv Odin iz nih poet Emil Bernar navit napisav virsha na yiyi smert u yakomu ye ryadok Vona bula takoyu ridkistyu na zemli Francuzi virishili vporyadkuvati yiyi tvorchu spadshinu i zadlya cogo navit stvorili tovaristvo Priyateli Sofiyi Levickoyi do yakogo uvijshlo chimalo znanih francuzkih mitciv U planah tovaristva buli namiri vlashtuvati posmertnu vistavku vidati monografiyu vidrukuvati she ne oprilyudneni gravyuri Vtiliti v zhittya vdalosya lishe pershe u travni chervni 1938 roku v galereyi Sambona vidbulasya vistavka tvoriv Sofiyi na yakij buli predstavleni neveliki polotna j akvareli yaki reprezentuvali spogadi hudozhnici pro Ukrayinu kviti selyan tanci ta portreti Vsi inshi namiri obirvala Druga svitova vijna Tim ne menshe yiyi im ya nazavzhdi uvijshlo v istoriyu francuzkoyi grafiki XX stolittya V ukrayinskih muzeyah ta privatnih kolekciyah tvoriv hudozhnici majzhe nemaye u Franciyi zbereglisya lishe poodinoki grafichni ta olijni tvori Sofiyi Levickoyi Drukovanih materialiv rozvidok i spogadiv pro neyi okrim zgadok u suchasnij yij francuzkij presi takozh obmal Primitkirizni avtori Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 ISBN 966 02 2075 8 d Track Q4201869d Track Q2818964d Track Q4532152LiteraturaVita Susak Ukrayinski mistci Parizha 1900 1939 408 s ISBN 978 966 7845 45 2 Vita Susak Ukrainian artists in Paris 1900 1939 408 p ISBN 978 966 7845 40 7 Korsak Ivan Tiha pravda Modesta Levickogo povist esej I F Korsak K Yaroslaviv Val 2009 165s DzherelaBalda T Levicka Sofiya Pilipivna 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine 2008 27 serpnya ros Levicka Sofiya Pilipivna 2 lyutogo 2022 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini u 30 t red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K b v 2016 T 16 Kuz Lev 712 s ISBN 978 966 02 7998 8 Levicka Sofiya 9 listopada 2016 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini 1960 T 3 kn VI Literi Kom Le S 814 1000 ekz