Ку́тина (хорв. Kutina) — місто в центральній Хорватії в складі Сисацько-Мославинської жупанії. Важливий промисловий центр (нафтохімічна, електронна, електротехнічна промисловість тощо). Найбільше місто гористої області Мославина, її економічний, торговельний та адміністративний центр.
Кутина Kutina | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Основні дані | ||||
45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д.Координати: 45°28′30″ пн. ш. 16°46′55″ сх. д. / 45.47500° пн. ш. 16.78194° сх. д. | ||||
Країна | Хорватія | |||
Регіон | Сисацько-Мославинська жупанія | |||
Район | громада Кутина | |||
Поділ | | |||
Засновано | 1256 | |||
Площа | 294,34 км² | |||
Населення | 13735 (2011) | |||
· густота | 11,52 осіб/км² | |||
Агломерація | 22760 | |||
Висота НРМ | 108 м | |||
День міста | 10 листопада святий покровитель - (5 серпня) | |||
Телефонний код | (385) 044 | |||
Часовий пояс | ||||
GeoNames | 3196862 | |||
OSM | r8778890 ·R | |||
Поштові індекси | 44320 | |||
Міська влада | ||||
Адреса | Trg kralja Tomislava 12 | |||
Мер міста | Златко Бабич (ХДС) | |||
Вебсайт | kutina.hr | |||
Мапа | ||||
Кутина Кутина (Хорватія) | ||||
| ||||
| ||||
Кутина у Вікісховищі |
Положення
Місто розташоване за 70 кілометрів від столиці Загреба, на південних схилах порослої виноградниками і лісистої Мославацької гори (хорв. Moslavačka gora) на краю місцевості Лоньско поле, одного з найбільших водно-болотних угідь у цій частині Європи.
Історія
Кутина вперше згадується в історичних записах у 1256 році, а саме в документі угорсько-хорватського короля Бели IV від 10 листопада 1256 р. Упродовж століть Кутина розвивається як торговельний центр, у який переселявся люд з північно-західної і південної Хорватії. На початку XX століття Кутина, налічуючи 1903 жителі і являючи собою торговельно-ремісниче поселення, стала центром району (котару), що об'єднував муніципалітети Кутина, Поповача і Лудина.
У Кутині існує давня традиція ЗМІ, про що свідчить історія місцевої газети Moslavački list і місцевої радіостанції Radio Moslavina.
Населення
Населення громади за даними перепису 2011 року становило 22760 осіб, 12 з яких назвали рідною українську мову. Населення самого міста становило 13735 осіб.
Динаміка чисельності населення громади:
Динаміка чисельності населення міста:
Населені пункти
Крім міста Кутина, до громади також входять:
Клімат
Середня річна температура становить 11,44 °C, середня максимальна – 26,03 °C, а середня мінімальна – -5,20 °C. Середня річна кількість опадів – 903 мм.
Клімат міста | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | |
Середній максимум, °C | 6,73 | 8,65 | 12,90 | 17,50 | 22,70 | 26,03 | 25,35 | 24,44 | 20,42 | 15,37 | 9,82 | 5,73 | |
Середня температура, °C | 0,76 | 2,69 | 6,94 | 11,54 | 16,72 | 20,06 | 21,58 | 20,68 | 16,66 | 11,59 | 6,06 | 1,96 | |
Середній мінімум, °C | −5,2 | −3,28 | 0,98 | 5,58 | 10,76 | 14,10 | 17,82 | 16,92 | 12,91 | 7,83 | 2,29 | −1,79 | |
Норма опадів, мм | 56 | 52 | 60 | 74 | 82 | 94 | 83 | 85 | 78 | 82 | 88 | 69 | |
Середньомісячна швидкість вітру, м/с | 1.80 | 2.03 | 2.42 | 2.30 | 2.10 | 1.93 | 1.90 | 1.72 | 1.73 | 1.80 | 1.83 | 1.84 | |
Середньомісячна сонячна радіація, кДж/м²·день | 4251 | 7026 | 10876 | 15253 | 19467 | 21538 | 22549 | 19758 | 14692 | 9010 | 4747 | 3472 | |
Джерело: |
Економіка
У Кутині розміщено експортно-орієнтовані підприємства: АТ Selk d.d. (виробник годинників, електронних компонентів, друкарських схем, елементів ІТ і т.ін.), АТ Petrokemija d.d. (завод мінеральних добрив), ТОВ Moslavina d.o.o. (збір, очищення і розподіл води), ТОВ Messer Tehnoplin Croatia (виробництво та продаж технічних газів) тощо. Перші три належать до числа найбільших компаній Хорватії за рейтингом Інтернет-агентства www.top500.de [ 1 квітня 2011 у Wayback Machine.]. Господарську картину міста доповнює низка середніх і дрібних підприємств.
Сполучення
У транспортному відношенні Кутина вигідно розташовується на автотрасі Загреб—Липоваць, до якої приєднується і магістральний шлях до Гарешниці, Дарувара, Беловара і Вировитиці.
Повз Кутину подорожує велика кількість туристів з Угорщини. Залізнична лінія Пан'європейський коридор X від Загреба до Вінковців і далі до Белграда проходить через Кутину, а доказом того, що Кутина і в давні часи була на перехресті шляхів може служити і римське поселення, залишки якого розташовані у східній частині Кутини — Кутинська Липа і яке, як припускається, згадувалося в давньоримських документах як Varianis.
Визначні місця
Кутина широко відома своєю дійовою молодіжною сценою та орієнтованим на альтернативні стилі клубом «Барака». Основні визначні пам'ятки — це природний парк Лоньско Поле, барокова церква Святої Марії Сніжної, старі дерев'яні будиночки під назвою trijem (ґанок, зруб, пор. з укр. «терем») або čardak, пагорби Мославини з руїнами середньовічних «замків».
Примітки
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 4 червня 2017.
- Mjesni odbori - Kutina.hr [ 3 жовтня 2011 у Wayback Machine.] Місцеві комітети (хор.)
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 18 травня 2021.
- (хорв.) . Хорватське бюро статистики. Архів оригіналу за 24 вересня 2020.
- Fick, S.E., R.J. Hijmans (2017). . International Journal of Climatology. Архів оригіналу за 12 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
- значення визначено за географічними координатами поселення із роздільною здатністю 2,5'
- http://www.top500.de/cities/kutina_croatia.php [ 10 травня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
Відомі люди
- Дубравка Угрешич (1949–2023), письменниця, есеїстка і публіцистка, літературознавець.
- Симо Мраович (1966–2008), письменник і поет молодшої генерації хорватської літератури, журналіст і громадський діяч.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кутина |
- Офіційна вебсторінка [ 13 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Місцеві новини і коментарі [ 7 травня 2021 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ku tina horv Kutina misto v centralnij Horvatiyi v skladi Sisacko Moslavinskoyi zhupaniyi Vazhlivij promislovij centr naftohimichna elektronna elektrotehnichna promislovist tosho Najbilshe misto goristoyi oblasti Moslavina yiyi ekonomichnij torgovelnij ta administrativnij centr Kutina KutinagerbOsnovni dani45 28 30 pn sh 16 46 55 sh d 45 47500 pn sh 16 78194 sh d 45 47500 16 78194 Koordinati 45 28 30 pn sh 16 46 55 sh d 45 47500 pn sh 16 78194 sh d 45 47500 16 78194Krayina HorvatiyaRegion Sisacko Moslavinska zhupaniyaRajon gromada KutinaPodil 23Zasnovano 1256Plosha 294 34 km Naselennya 13735 2011 gustota 11 52 osib km Aglomeraciya 22760Visota NRM 108 mDen mista 10 listopada svyatij pokrovitel 5 serpnya Telefonnij kod 385 044Chasovij poyas UTC 1GeoNames 3196862OSM r8778890 RPoshtovi indeksi 44320Miska vladaAdresa Trg kralja Tomislava 12Mer mista Zlatko Babich HDS Vebsajt kutina hrMapaKutinaKutina Horvatiya Kutina u VikishovishiPolozhennya gromadi Kutina na karti zhupaniyiPolozhennyaMisto roztashovane za 70 kilometriv vid stolici Zagreba na pivdennih shilah porosloyi vinogradnikami i lisistoyi Moslavackoyi gori horv Moslavacka gora na krayu miscevosti Lonsko pole odnogo z najbilshih vodno bolotnih ugid u cij chastini Yevropi IstoriyaKutina vpershe zgaduyetsya v istorichnih zapisah u 1256 roci a same v dokumenti ugorsko horvatskogo korolya Beli IV vid 10 listopada 1256 r Uprodovzh stolit Kutina rozvivayetsya yak torgovelnij centr u yakij pereselyavsya lyud z pivnichno zahidnoyi i pivdennoyi Horvatiyi Na pochatku XX stolittya Kutina nalichuyuchi 1903 zhiteli i yavlyayuchi soboyu torgovelno remisniche poselennya stala centrom rajonu kotaru sho ob yednuvav municipaliteti Kutina Popovacha i Ludina U Kutini isnuye davnya tradiciya ZMI pro sho svidchit istoriya miscevoyi gazeti Moslavacki list i miscevoyi radiostanciyi Radio Moslavina NaselennyaNaselennya gromadi za danimi perepisu 2011 roku stanovilo 22760 osib 12 z yakih nazvali ridnoyu ukrayinsku movu Naselennya samogo mista stanovilo 13735 osib Dinamika chiselnosti naselennya gromadi Dinamika chiselnosti naselennya mista Naseleni punktiKrim mista Kutina do gromadi takozh vhodyat Banova Yaruga Batina Brinyani Chajre Gojlo Husayin Ilova Yamaricya Yanya Lipa Katolicke Chajre Kletishe Krayiska Kutinicya Kutinicya Kutinska Slatina Medzhurich Mikleuska Mishinska Repushnicya Selishe Stupovacha Shartovac ZbyegovachaKlimatSerednya richna temperatura stanovit 11 44 C serednya maksimalna 26 03 C a serednya minimalna 5 20 C Serednya richna kilkist opadiv 903 mm Klimat mistaPokaznik Sich Lyut Ber Kvit Trav Cherv Lip Serp Ver Zhovt List Grud Serednij maksimum C 6 73 8 65 12 90 17 50 22 70 26 03 25 35 24 44 20 42 15 37 9 82 5 73Serednya temperatura C 0 76 2 69 6 94 11 54 16 72 20 06 21 58 20 68 16 66 11 59 6 06 1 96Serednij minimum C 5 2 3 28 0 98 5 58 10 76 14 10 17 82 16 92 12 91 7 83 2 29 1 79Norma opadiv mm 56 52 60 74 82 94 83 85 78 82 88 69Serednomisyachna shvidkist vitru m s 1 80 2 03 2 42 2 30 2 10 1 93 1 90 1 72 1 73 1 80 1 83 1 84Serednomisyachna sonyachna radiaciya kDzh m den 4251 7026 10876 15253 19467 21538 22549 19758 14692 9010 4747 3472Dzherelo EkonomikaU Kutini rozmisheno eksportno oriyentovani pidpriyemstva AT Selk d d virobnik godinnikiv elektronnih komponentiv drukarskih shem elementiv IT i t in AT Petrokemija d d zavod mineralnih dobriv TOV Moslavina d o o zbir ochishennya i rozpodil vodi TOV Messer Tehnoplin Croatia virobnictvo ta prodazh tehnichnih gaziv tosho Pershi tri nalezhat do chisla najbilshih kompanij Horvatiyi za rejtingom Internet agentstva www top500 de 1 kvitnya 2011 u Wayback Machine Gospodarsku kartinu mista dopovnyuye nizka serednih i dribnih pidpriyemstv SpoluchennyaU transportnomu vidnoshenni Kutina vigidno roztashovuyetsya na avtotrasi Zagreb Lipovac do yakoyi priyednuyetsya i magistralnij shlyah do Gareshnici Daruvara Belovara i Virovitici Povz Kutinu podorozhuye velika kilkist turistiv z Ugorshini Zaliznichna liniya Pan yevropejskij koridor X vid Zagreba do Vinkovciv i dali do Belgrada prohodit cherez Kutinu a dokazom togo sho Kutina i v davni chasi bula na perehresti shlyahiv mozhe sluzhiti i rimske poselennya zalishki yakogo roztashovani u shidnij chastini Kutini Kutinska Lipa i yake yak pripuskayetsya zgaduvalosya v davnorimskih dokumentah yak Varianis Viznachni miscyaKutina shiroko vidoma svoyeyu dijovoyu molodizhnoyu scenoyu ta oriyentovanim na alternativni stili klubom Baraka Osnovni viznachni pam yatki ce prirodnij park Lonsko Pole barokova cerkva Svyatoyi Mariyi Snizhnoyi stari derev yani budinochki pid nazvoyu trijem ganok zrub por z ukr terem abo cardak pagorbi Moslavini z ruyinami serednovichnih zamkiv Primitki horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 4 chervnya 2017 Mjesni odbori Kutina hr 3 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Miscevi komiteti hor horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 18 travnya 2021 horv Horvatske byuro statistiki Arhiv originalu za 24 veresnya 2020 Fick S E R J Hijmans 2017 International Journal of Climatology Arhiv originalu za 12 bereznya 2022 Procitovano 5 kvitnya 2022 znachennya viznacheno za geografichnimi koordinatami poselennya iz rozdilnoyu zdatnistyu 2 5 http www top500 de cities kutina croatia php 10 travnya 2007 u Wayback Machine angl Portal Horvatiya Vidomi lyudiDubravka Ugreshich 1949 2023 pismennicya eseyistka i publicistka literaturoznavec Simo Mraovich 1966 2008 pismennik i poet molodshoyi generaciyi horvatskoyi literaturi zhurnalist i gromadskij diyach PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu KutinaOficijna vebstorinka 13 lipnya 2014 u Wayback Machine Miscevi novini i komentari 7 travnya 2021 u Wayback Machine