Відповідністю між множинами A і B в теорії множин називається будь-яка підмножина C декартового добутку A×B. Якщо (a, b)∈C, то кажуть, що елемент b відповідає елементу a при відповідності C.
В математичній літературі також інколи прийнято вважати поняття відповідності між множинами синонімом поняття відношення між множинами. Тут ці поняття розрізняються.
Графіки відповідностей
Відповідність можна задавати графіком відповідності. Нехай А={1,2,3,4,5} і B={a, b, c, d}, а C = {(1,a), (1,d), (2,с), (2,d), (3,b), (5,a), (5,b)} — відповідність між A і B. Позначимо через 1,2,3,4,5 вертикальні прямі, а через a, b, c, d — горизонтальні прямі на координатній площині.
Тоді виділені вузли на перетині цих прямих позначають елементи відповідності C і утворюють графік відповідності.
Для задання невеликих скінченних відповідностей є діаграма або граф відповідності. В одній колонці розташовують точки, позначені елементами множини A, у колонці праворуч — точки, позначені елементами множини B. З точки a першої колонки проводимо стрілку в точку b другої колонки тоді і тільки тоді, коли пара (a, b) належить заданій відповідності.
Іноді відповідність між двома множинами (з узагальненням на довільну кількість множин) визначають саме як кортеж (A, B, GAB), де A, B — множини, між якими встановлюється відповідність, а GAB = A×B — графік відповідності
Область визначення та область значень
Дивись також Область значень та область визначення відображення (функції)
Припустимо, що C∈A×B деяка відповідність. Проєкція множини Pr1C називається областю визначення, а множина Pr2C — областю значень відповідності C.
Якщо Pr1C=A, то відповідність C називається всюди або повністю визначеною. В противному разі відповідність називається частковою.
Образ та прообраз
Дивись також Образ та прообраз відображення (функції)
Образом елемента a∈Pr1C при відповідності C називається множина всіх елементів b∈Pr2C, які відповідають елементу a.
Прообразом елемента b∈Pr2C при відповідності C називається множина всіх тих елементів a∈Pr1C, яким відповідає елемент b.
Якщо A∈Pr1C, то образом множини A при відповідності C називається об'єднання образів усіх елементів з A. Аналогічно означається прообраз множини B∈Pr2C.
Обернена відповідність
Дивись також Обернене відображення (функція)
Відповідністю, оберненою до заданої відповідності C між множинами A і B, називається відповідність D між множинами B і A така, що D ={(b, a) | (a, b)∈C}.
Відповідність, обернену до відповідності C, позначають C-1.
Композиція відповідностей
Дивись також Композиція відображень (функцій)
Якщо задано відповідності і , то композицією відповідностей і (позначається ) називається відповідність між множинами і така, що
- .
Відповідності, функції та відображення
У математичній літературі прийнято називати відповідність C⊆A×B функціональною відповідністю або функцією з A в B, якщо кожному елементові a∈Pr1C відповідає тільки один елемент з Pr2C.
Термін відображення зазвичай вживається як синонім функції, але деякі джерела схильні розрізняти ці поняття, причому в одних функцією називається таке відображення, яке є всюди визначеним, а в інших — навпаки: відображенням вважається така функція, яка є всюди визначеною.
Див. також
Джерела
- Куратовский К., Мостовский А. Теория множеств = Set Theory (Teoria mnogości). — М. : Мир, 1970. — 416 с.(рос.)
- Хаусдорф Ф. Теория множеств. — Москва ; Ленинград : , 1937. — 304 с. — .(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vidpovidnistyu mizh mnozhinami A i B v teoriyi mnozhin nazivayetsya bud yaka pidmnozhina C dekartovogo dobutku A B Yaksho a b C to kazhut sho element b vidpovidaye elementu a pri vidpovidnosti C V matematichnij literaturi takozh inkoli prijnyato vvazhati ponyattya vidpovidnosti mizh mnozhinami sinonimom ponyattya vidnoshennya mizh mnozhinami Tut ci ponyattya rozriznyayutsya Grafiki vidpovidnostejVidpovidnist mozhna zadavati grafikom vidpovidnosti Nehaj A 1 2 3 4 5 i B a b c d a C 1 a 1 d 2 s 2 d 3 b 5 a 5 b vidpovidnist mizh A i B Poznachimo cherez 1 2 3 4 5 vertikalni pryami a cherez a b c d gorizontalni pryami na koordinatnij ploshini Grafik vidpovidnostiDiagrama vidpovidnosti Todi vidileni vuzli na peretini cih pryamih poznachayut elementi vidpovidnosti C i utvoryuyut grafik vidpovidnosti Dlya zadannya nevelikih skinchennih vidpovidnostej ye diagrama abo graf vidpovidnosti V odnij kolonci roztashovuyut tochki poznacheni elementami mnozhini A u kolonci pravoruch tochki poznacheni elementami mnozhini B Z tochki a pershoyi kolonki provodimo strilku v tochku b drugoyi kolonki todi i tilki todi koli para a b nalezhit zadanij vidpovidnosti Inodi vidpovidnist mizh dvoma mnozhinami z uzagalnennyam na dovilnu kilkist mnozhin viznachayut same yak kortezh A B GAB de A B mnozhini mizh yakimi vstanovlyuyetsya vidpovidnist a GAB A B grafik vidpovidnostiOblast viznachennya ta oblast znachenDivis takozh Oblast znachen ta oblast viznachennya vidobrazhennya funkciyi Pripustimo sho C A B deyaka vidpovidnist Proyekciya mnozhini Pr1C nazivayetsya oblastyu viznachennya a mnozhina Pr2C oblastyu znachen vidpovidnosti C Yaksho Pr1C A to vidpovidnist C nazivayetsya vsyudi abo povnistyu viznachenoyu V protivnomu razi vidpovidnist nazivayetsya chastkovoyu Obraz ta proobrazDivis takozh Obraz ta proobraz vidobrazhennya funkciyi Obrazom elementa a Pr1C pri vidpovidnosti C nazivayetsya mnozhina vsih elementiv b Pr2C yaki vidpovidayut elementu a Proobrazom elementa b Pr2C pri vidpovidnosti C nazivayetsya mnozhina vsih tih elementiv a Pr1C yakim vidpovidaye element b Yaksho A Pr1C to obrazom mnozhini A pri vidpovidnosti C nazivayetsya ob yednannya obraziv usih elementiv z A Analogichno oznachayetsya proobraz mnozhini B Pr2C Obernena vidpovidnistDivis takozh Obernene vidobrazhennya funkciya Vidpovidnistyu obernenoyu do zadanoyi vidpovidnosti C mizh mnozhinami A i B nazivayetsya vidpovidnist D mizh mnozhinami B i A taka sho D b a a b C Vidpovidnist obernenu do vidpovidnosti C poznachayut C 1 Kompoziciya vidpovidnostejDivis takozh Kompoziciya vidobrazhen funkcij Yaksho zadano vidpovidnosti R1 A B displaystyle R 1 subseteq A times B i R2 B C displaystyle R 2 subseteq B times C to kompoziciyeyu vidpovidnostej R1 displaystyle R 1 i R2 displaystyle R 2 poznachayetsya R1 R2 displaystyle R 1 circ R 2 nazivayetsya vidpovidnist R displaystyle R mizh mnozhinami A displaystyle A i C displaystyle C taka sho R a c b b B a b R1 b c R2 displaystyle R langle a c rangle exists b b in B land langle a b rangle in R 1 land langle b c rangle in R 2 Vidpovidnosti funkciyi ta vidobrazhennyaU matematichnij literaturi prijnyato nazivati vidpovidnist C A B funkcionalnoyu vidpovidnistyu abo funkciyeyu z A v B yaksho kozhnomu elementovi a Pr1C vidpovidaye tilki odin element z Pr2C Termin vidobrazhennya zazvichaj vzhivayetsya yak sinonim funkciyi ale deyaki dzherela shilni rozriznyati ci ponyattya prichomu v odnih funkciyeyu nazivayetsya take vidobrazhennya yake ye vsyudi viznachenim a v inshih navpaki vidobrazhennyam vvazhayetsya taka funkciya yaka ye vsyudi viznachenoyu Div takozhVidobrazhennya Dekartiv dobutok mnozhinDzherelaKuratovskij K Mostovskij A Teoriya mnozhestv Set Theory Teoria mnogosci M Mir 1970 416 s ros Hausdorf F Teoriya mnozhestv Moskva Leningrad 1937 304 s ISBN 978 5 382 00127 2 ros