Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Павловська сесія» — поширена назва «Наукової сесії, присвяченої проблемам фізіологічного вчення академіка І. П. Павлова», проведеної спільно Академією наук СРСР і Академією медичних наук СРСР з 28 червня до 4 липня 1950 року в Москві. Під час сесії групою учнів фізіолога Івана Павлова було розкритиковано інших фізіологів, психологів, патофізіологів за відхилення від «павловського вчення», які ніби-то були допущені обвинуваченими. До павловської сесії також відносять подальші дії верхівки фізіологічної науки СРСР проти підозрюваних науковців: сесія АН УРСР, присвячена питанням розвитку фізіологічного вчення академіка Івана Павлова в Україні (листопаді 1950 року), об'єднане засідання розширеної Президії Академії медичних наук СРСР і Пленуму правління (11-15 жовтня 1951 року), виїзне засідання Павловської ради в Києві (1951) тощо.
| Павловська сесія | |
| Названо на честь | Павлов Іван Петрович |
|---|---|
| Країна |  СРСР |
| Місце розташування | Москва |
| Час/дата початку | 28 червня 1950 |
| Час/дата закінчення | 4 липня 1950 |
| Події розгортаються в місцевості | Москва |
Павловська сесія викликала тимчасову ізоляцію радянської фізіології від світової науки. Репресії проти науковців припинилися тільки після 1962 року, але наслідки сесії давалися взнаки й у наступне десятиріччя.
Передумови
У 1948-50 роках у СРСР було розгорнуто декілька політичних кампаній проти науковців, які закінчувалися звільненнями та цькуванням наукових опонентів. У різних галузях науки такі кампанії здійснювалися за подібним сценарієм: оголошувалася єдино вірною певна наукова (чи псевдонаукова) теорія чи школа, її засновник ставав лідером радянської науки, а опоненти і критики позбавлялися наукових посад і можливості займатися наукою. У 1948 році за результатами сесії ВАСГНІЛ єдиною правильною генетичною теорією стала «мічурінська агробіологія», її автор Трохим Лисенко закріпився на найвищих посадах у радянській біології, а прибічники інших теорій були оголошені «вейсманістами-морганістами». Подібне закріплення в цитології відбулося в травні 1950 року зі «вченням про живу речовину» Ольги Лепешинської, противники якого були оголошені «вірховіанцями». У мовознавстві домінуюче положення займала псевдонаукова «яфетична теорія» Миколи Марра, яка, втім, втратила свій пріоритет після особистої критики Сталіна навесні 1950 року.
У галузі фізіології в СРСР найвищі посади в 1948-50 роках займав учень Івана Павлова академік Леон Орбелі. Він очолював Військово-медичну академію, Фізіологічний інститут імені І. П. Павлова АН СРСР, Інститут еволюційної фізіології і патології вищої нервової діяльності імені І. П. Павлова АМН СРСР. Також він був головним редактором «Фізіологічного журналу СРСР» і віце-президентом АН СРСР. Незадоволення керівництва АН СРСР і Сталіна викликала незалежна політика Орбелі, зокрема його відсутність на сесії ВАСГНІЛ щодо «мічурінської агробіології» та захист «формальних генетиків» (наприклад, відновлення на роботі звільненого генетика [ru]). У жовтні 1949 року завідувач науковим відділом ЦК КПРС Юрій Жданов написав Сталіну записку, в якій критикував академіка Орбелі за концентрацію монопольної влади у фізіології, а також Івана Беріташвілі і Ліну Штерн за невідповідність «павловському вченню». Очолити боротьбу з «ворогами вчення» Жданов пропонував Костянтину Бикову.
Московська сесія влітку 1950 року
28 червня 1950 року в Будинку вчених у Москві розпочалася наукова сесія АН СРСР і АМН СРСР, присвячена проблемам фізіологічного вчення академіка І. П. Павлова. На відкритті сесії виступив президент АН СРСР Сергій Вавілов, віцепрезидент АМН СРСР . Наступні доповіді Костянтина Бикова «Розвиток ідей І. П. Павлова (задачі і перспективи)» і [ru] «Шляхи розвитку ідей І. П. Павлова в галузі патофізіології вищої нервової діяльності». Биков та Іванов-Смоленський піддали критиці роботи Ліни Штерн щодо гематоенцефалічного бар'єру, Леона Орбелі і Петра Анохіна за недостатнє слідування павловському вченню. Також Іванов-Смоленський виступив з критикою методології психології і запропонував замінити її виключно на фізіологічні методи вивчення рефлексів.
З 28 червня по 4 липня записалися на доповіді 209 делегатів, виступив 81 делегат.
14 липня 1950 року за результатами сесії Політбюро ЦК ВКП(б) прийняло постанову «Про центральні наукові установи в галузі фізіології». У ній критикувалися Анохін і Орбелі, звільнялися з посад директорів інститутів, а обидва інститути були реорганізовані в єдиний Інститут фізіології АН СРСР, який очолив академік Биков.
За результатами сесії також було створено «Наукову раду з проблем фізіологічного вчення академіка І. П. Павлова». Головою ради призначили Бикова, заступником — Іванова-Смоленського, ученим секретарем — Айрапетянца.
Наступні рішення щодо павловського вчення
22-24 квітня 1952 року в Москві відбулася конференція АН СРСР і відділення біологічних наук АН СРСР. Під час конференції були прийняті рішення щодо додаткових заходів до «павловської сесії». Науковцям необхідно було «внести необхідні зміни і доповнення до плану науково-дослідницьких робіт… посилити боротьбу із залишками вейсманістських, морганістських і вірховіанських поглядів…».
11-15 жовтня 1951 року в Москві відбулося об'єднане засідання розширеної сесії Президії Академії медичних наук СРСР і Пленуму правління Всесоюзного товариства невропатологів і психіатрів, де критиці були піддані психіатр, зокрема Олександр Шмарьян, Віктор Протопопов та інші.
Київська сесія АН УРСР
1-3 листопада 1950 року по слідах московських подій у Києві відбулася наукова сесія АН УРСР за участю робітників охорони здоров’я, присвячена питанням фізіологічного вчення І. П. Павлова в УРСР. Звинувачувальні доповіді прочитали Президент АН УРСР Олександр Палладін, член-кореспондент АН УРСР Георгій Фольборт, академік АН УРСР Віктор Протопопов. Критиці підлягали фізіологи Данило Воронцов, Євген Бабський, терапевт Макс Губергріц, невролог Григорій Маркелов, психолог Григорій Костюк.
Воронцова звинуватили в «ідеалізмі» та відриві від «павловського вчення». Його електрофізіологічні досліди на окремих нейронах спинного мозку та нервово-м'язовому препараті були розкритиковані як такі, що не мають стосунку до вищої нервової діяльності, а також до роботи всього організму.
У 1952 році в Києві відбулася VII сесія «павловської ради». Її ініціатором був Георгій Фольборт, а критиці були піддані теорія вікового розвитку та вчення про фізіологічну систему сполучної тканини Олександра Богомольця. На сесії виступали директори Інституту клінічної фізіології АН УРСР Ростислав Кавецький та Інституту експериментальної біології і патології МОЗ УРСР Олег Богомолець.
Наслідки «павловської сесії»
Павловські ради були ліквідовані 1953 року. У 1955 році в Києві було проведено з'їзд , де було заслухано доповіді Леона Орбелі, Івана Беріташвілі, чим фактично їх реабілітовано. Тоді ж Костянтина Бикова не було обрано до складу правління товариства.
Див. також
Примітки
- В. Я. Александров «Трудные годы советской биологии» [ 26 травня 2014 у Wayback Machine.]. СПб.: Наука, 1993. 262 с.
- Сталин И.В. Полное собрание сочинений / Составители тома: М.Н. Грачев, А.Е. Кирюнин, Р.И. Косолапов, Ю.А. Никифоров, С.Ю. Рыченков. — 2005. — Т. 18. з джерела 12 червня 2009
- Сталин и космополитизм. Документ № 205. Фонд Александра Яковлева [ 11 травня 2018 у Wayback Machine.](рос.)
- Лейбсон Л. Г. Трагические страницы жизни Л. А. Орбели / Репрессированная наука. Л., 1991. С. 283–296 [ 24 вересня 2015 у Wayback Machine.](рос.)
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 6 лютого 2015. Процитовано 6 лютого 2015.
- Гармасар В. Г. Трагічні сторінки в історії біології в АН УРСР // Наука та наукознавство. - 2018. - № 2. - С. 121-132
- О РЕШЕНИЯХ VII СЕССИИ НАУЧНОГО СОВЕТА ПО ПРОБЛЕМАМ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОГО УЧЕНИЯ АКАДЕМИКА И. П. ПАВЛОВА. В Президиуме Академии наук СССР. 1952(рос.)
Джерела
- Клименко Л.О. Розвиток фізіології нервової системи в Україні в 40-60-х роках ХХ ст.. — К. : НАН України. Центр дослідж. наук.-техн. потенціалу та історії науки ім. Г.М.Доброва, 2005. — С. 20. з джерела 7 березня 2016. Процитовано 31 січня 2015.
- Клименко Л.О. Темні плями фізіологічної науки в Україні: українська «Павловська сесія» 1950 р. // Наука та наукознавство. — 2004. — Т. 4. — С. 307-313. з джерела 16 лютого 2015. Процитовано 16 лютого 2015.
Посилання
- А. Г. Иванов-Смоленский, Научная сессия, посвященная проблемам физиологического учения акад. И. П. Павлова, Стенографический отчет, 1950(рос.)
- Физиологическое учение академика И. П. Павлова в психиатрии и невропатологии [ 6 травня 2021 у Wayback Machine.]. Материалы стенографического отчета объединенного заседания расширенного Президиума АМН СССР и пленума Правления Всесоюзного общества невропатологов и психиатров 11—15 октября 1951 г. МЕДГИЗ — 1952 — МОСКВА(рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlovska sesiya poshirena nazva Naukovoyi sesiyi prisvyachenoyi problemam fiziologichnogo vchennya akademika I P Pavlova provedenoyi spilno Akademiyeyu nauk SRSR i Akademiyeyu medichnih nauk SRSR z 28 chervnya do 4 lipnya 1950 roku v Moskvi Pid chas sesiyi grupoyu uchniv fiziologa Ivana Pavlova bulo rozkritikovano inshih fiziologiv psihologiv patofiziologiv za vidhilennya vid pavlovskogo vchennya yaki nibi to buli dopusheni obvinuvachenimi Do pavlovskoyi sesiyi takozh vidnosyat podalshi diyi verhivki fiziologichnoyi nauki SRSR proti pidozryuvanih naukovciv sesiya AN URSR prisvyachena pitannyam rozvitku fiziologichnogo vchennya akademika Ivana Pavlova v Ukrayini listopadi 1950 roku ob yednane zasidannya rozshirenoyi Prezidiyi Akademiyi medichnih nauk SRSR i Plenumu pravlinnya 11 15 zhovtnya 1951 roku viyizne zasidannya Pavlovskoyi radi v Kiyevi 1951 tosho Pavlovska sesiya Nazvano na chestPavlov Ivan Petrovich Krayina SRSR Misce roztashuvannyaMoskva Chas data pochatku28 chervnya 1950 Chas data zakinchennya4 lipnya 1950 Podiyi rozgortayutsya v miscevostiMoskva Akademik Ivan Pavlov 1849 1936 imenem yakogo zdijsnyuvalisya peresliduvannya naukovciv Pavlovska sesiya viklikala timchasovu izolyaciyu radyanskoyi fiziologiyi vid svitovoyi nauki Represiyi proti naukovciv pripinilisya tilki pislya 1962 roku ale naslidki sesiyi davalisya vznaki j u nastupne desyatirichchya PeredumoviU 1948 50 rokah u SRSR bulo rozgornuto dekilka politichnih kampanij proti naukovciv yaki zakinchuvalisya zvilnennyami ta ckuvannyam naukovih oponentiv U riznih galuzyah nauki taki kampaniyi zdijsnyuvalisya za podibnim scenariyem ogoloshuvalasya yedino virnoyu pevna naukova chi psevdonaukova teoriya chi shkola yiyi zasnovnik stavav liderom radyanskoyi nauki a oponenti i kritiki pozbavlyalisya naukovih posad i mozhlivosti zajmatisya naukoyu U 1948 roci za rezultatami sesiyi VASGNIL yedinoyu pravilnoyu genetichnoyu teoriyeyu stala michurinska agrobiologiya yiyi avtor Trohim Lisenko zakripivsya na najvishih posadah u radyanskij biologiyi a pribichniki inshih teorij buli ogolosheni vejsmanistami morganistami Podibne zakriplennya v citologiyi vidbulosya v travni 1950 roku zi vchennyam pro zhivu rechovinu Olgi Lepeshinskoyi protivniki yakogo buli ogolosheni virhoviancyami U movoznavstvi dominuyuche polozhennya zajmala psevdonaukova yafetichna teoriya Mikoli Marra yaka vtim vtratila svij prioritet pislya osobistoyi kritiki Stalina navesni 1950 roku U galuzi fiziologiyi v SRSR najvishi posadi v 1948 50 rokah zajmav uchen Ivana Pavlova akademik Leon Orbeli Vin ocholyuvav Vijskovo medichnu akademiyu Fiziologichnij institut imeni I P Pavlova AN SRSR Institut evolyucijnoyi fiziologiyi i patologiyi vishoyi nervovoyi diyalnosti imeni I P Pavlova AMN SRSR Takozh vin buv golovnim redaktorom Fiziologichnogo zhurnalu SRSR i vice prezidentom AN SRSR Nezadovolennya kerivnictva AN SRSR i Stalina viklikala nezalezhna politika Orbeli zokrema jogo vidsutnist na sesiyi VASGNIL shodo michurinskoyi agrobiologiyi ta zahist formalnih genetikiv napriklad vidnovlennya na roboti zvilnenogo genetika ru U zhovtni 1949 roku zaviduvach naukovim viddilom CK KPRS Yurij Zhdanov napisav Stalinu zapisku v yakij kritikuvav akademika Orbeli za koncentraciyu monopolnoyi vladi u fiziologiyi a takozh Ivana Beritashvili i Linu Shtern za nevidpovidnist pavlovskomu vchennyu Ocholiti borotbu z vorogami vchennya Zhdanov proponuvav Kostyantinu Bikovu Ivan Beritashvili Lina ShternMoskovska sesiya vlitku 1950 roku28 chervnya 1950 roku v Budinku vchenih u Moskvi rozpochalasya naukova sesiya AN SRSR i AMN SRSR prisvyachena problemam fiziologichnogo vchennya akademika I P Pavlova Na vidkritti sesiyi vistupiv prezident AN SRSR Sergij Vavilov viceprezident AMN SRSR Nastupni dopovidi Kostyantina Bikova Rozvitok idej I P Pavlova zadachi i perspektivi i ru Shlyahi rozvitku idej I P Pavlova v galuzi patofiziologiyi vishoyi nervovoyi diyalnosti Bikov ta Ivanov Smolenskij piddali kritici roboti Lini Shtern shodo gematoencefalichnogo bar yeru Leona Orbeli i Petra Anohina za nedostatnye sliduvannya pavlovskomu vchennyu Takozh Ivanov Smolenskij vistupiv z kritikoyu metodologiyi psihologiyi i zaproponuvav zaminiti yiyi viklyuchno na fiziologichni metodi vivchennya refleksiv Z 28 chervnya po 4 lipnya zapisalisya na dopovidi 209 delegativ vistupiv 81 delegat 14 lipnya 1950 roku za rezultatami sesiyi Politbyuro CK VKP b prijnyalo postanovu Pro centralni naukovi ustanovi v galuzi fiziologiyi U nij kritikuvalisya Anohin i Orbeli zvilnyalisya z posad direktoriv institutiv a obidva instituti buli reorganizovani v yedinij Institut fiziologiyi AN SRSR yakij ocholiv akademik Bikov Za rezultatami sesiyi takozh bulo stvoreno Naukovu radu z problem fiziologichnogo vchennya akademika I P Pavlova Golovoyu radi priznachili Bikova zastupnikom Ivanova Smolenskogo uchenim sekretarem Ajrapetyanca Nastupni rishennya shodo pavlovskogo vchennya22 24 kvitnya 1952 roku v Moskvi vidbulasya konferenciya AN SRSR i viddilennya biologichnih nauk AN SRSR Pid chas konferenciyi buli prijnyati rishennya shodo dodatkovih zahodiv do pavlovskoyi sesiyi Naukovcyam neobhidno bulo vnesti neobhidni zmini i dopovnennya do planu naukovo doslidnickih robit posiliti borotbu iz zalishkami vejsmanistskih morganistskih i virhovianskih poglyadiv 11 15 zhovtnya 1951 roku v Moskvi vidbulosya ob yednane zasidannya rozshirenoyi sesiyi Prezidiyi Akademiyi medichnih nauk SRSR i Plenumu pravlinnya Vsesoyuznogo tovaristva nevropatologiv i psihiatriv de kritici buli piddani psihiatr zokrema Oleksandr Shmaryan Viktor Protopopov ta inshi Kiyivska sesiya AN URSR1 3 listopada 1950 roku po slidah moskovskih podij u Kiyevi vidbulasya naukova sesiya AN URSR za uchastyu robitnikiv ohoroni zdorov ya prisvyachena pitannyam fiziologichnogo vchennya I P Pavlova v URSR Zvinuvachuvalni dopovidi prochitali Prezident AN URSR Oleksandr Palladin chlen korespondent AN URSR Georgij Folbort akademik AN URSR Viktor Protopopov Kritici pidlyagali fiziologi Danilo Voroncov Yevgen Babskij terapevt Maks Gubergric nevrolog Grigorij Markelov psiholog Grigorij Kostyuk Voroncova zvinuvatili v idealizmi ta vidrivi vid pavlovskogo vchennya Jogo elektrofiziologichni doslidi na okremih nejronah spinnogo mozku ta nervovo m yazovomu preparati buli rozkritikovani yak taki sho ne mayut stosunku do vishoyi nervovoyi diyalnosti a takozh do roboti vsogo organizmu U 1952 roci v Kiyevi vidbulasya VII sesiya pavlovskoyi radi Yiyi iniciatorom buv Georgij Folbort a kritici buli piddani teoriya vikovogo rozvitku ta vchennya pro fiziologichnu sistemu spoluchnoyi tkanini Oleksandra Bogomolcya Na sesiyi vistupali direktori Institutu klinichnoyi fiziologiyi AN URSR Rostislav Kaveckij ta Institutu eksperimentalnoyi biologiyi i patologiyi MOZ URSR Oleg Bogomolec Naslidki pavlovskoyi sesiyi Pavlovski radi buli likvidovani 1953 roku U 1955 roci v Kiyevi bulo provedeno z yizd de bulo zasluhano dopovidi Leona Orbeli Ivana Beritashvili chim faktichno yih reabilitovano Todi zh Kostyantina Bikova ne bulo obrano do skladu pravlinnya tovaristva Div takozhIdeologichnij tisk na nauku v SRSRPrimitkiV Ya Aleksandrov Trudnye gody sovetskoj biologii 26 travnya 2014 u Wayback Machine SPb Nauka 1993 262 s Stalin I V Polnoe sobranie sochinenij Sostaviteli toma M N Grachev A E Kiryunin R I Kosolapov Yu A Nikiforov S Yu Rychenkov 2005 T 18 z dzherela 12 chervnya 2009 Stalin i kosmopolitizm Dokument 205 Fond Aleksandra Yakovleva 11 travnya 2018 u Wayback Machine ros Lejbson L G Tragicheskie stranicy zhizni L A Orbeli Repressirovannaya nauka L 1991 S 283 296 24 veresnya 2015 u Wayback Machine ros PDF Arhiv originalu PDF za 6 lyutogo 2015 Procitovano 6 lyutogo 2015 Garmasar V G Tragichni storinki v istoriyi biologiyi v AN URSR Nauka ta naukoznavstvo 2018 2 S 121 132 O REShENIYaH VII SESSII NAUChNOGO SOVETA PO PROBLEMAM FIZIOLOGIChESKOGO UChENIYa AKADEMIKA I P PAVLOVA V Prezidiume Akademii nauk SSSR 1952 ros DzherelaKlimenko L O Rozvitok fiziologiyi nervovoyi sistemi v Ukrayini v 40 60 h rokah HH st K NAN Ukrayini Centr doslidzh nauk tehn potencialu ta istoriyi nauki im G M Dobrova 2005 S 20 z dzherela 7 bereznya 2016 Procitovano 31 sichnya 2015 Klimenko L O Temni plyami fiziologichnoyi nauki v Ukrayini ukrayinska Pavlovska sesiya 1950 r Nauka ta naukoznavstvo 2004 T 4 S 307 313 z dzherela 16 lyutogo 2015 Procitovano 16 lyutogo 2015 PosilannyaA G Ivanov Smolenskij Nauchnaya sessiya posvyashennaya problemam fiziologicheskogo ucheniya akad I P Pavlova Stenograficheskij otchet 1950 ros Fiziologicheskoe uchenie akademika I P Pavlova v psihiatrii i nevropatologii 6 travnya 2021 u Wayback Machine Materialy stenograficheskogo otcheta obedinennogo zasedaniya rasshirennogo Prezidiuma AMN SSSR i plenuma Pravleniya Vsesoyuznogo obshestva nevropatologov i psihiatrov 11 15 oktyabrya 1951 g MEDGIZ 1952 MOSKVA ros