Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вавилов Сергій Іванович Вавилов 12 24 березня 1891 18910324 Москва 25

Вавілов Сергій Іванович

Вавілов Сергій Іванович
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Вавилов.

Сергій Іванович Вавилов (12 (24) березня 1891(18910324), Москва — 25 січня 1951, Москва) — радянський фізик, засновник наукової школи фізичної оптики в СРСР, академік (1932) і президент Академії наук СРСР (з 1945), лауреат Сталінської премії. Молодший брат М. І. Вавилова, російського вченого-генетика.

Вавилов Сергій Іванович
рос. Сергей Иванович Вавилов
image
Народився12 (24) березня 1891[1][2]
Москва, Російська імперія[3][2]
Помер25 січня 1951(1951-01-25)[3][1][…] (59 років)
Москва, СРСР[3][2]
·інфаркт міокарда
ПохованняНоводівичий цвинтар
Країнаimage Російська імперія
image Російська СФРР
image СРСР
Діяльністьфізик, викладач університету, громадський діяч
Alma materd
Галузьфізична оптика і оптика
ЗакладФізичний інститут імені П. М. Лебедєва
Академія наук СРСР
МДУ
Державний оптичний інститут
Московський енергетичний інститут
МФТІ
Посададиректор, депутат Верховної ради СРСР[d] і президент[d]
Вчене званняСписок академіків АН СРСР і академік АН СРСР[d]
Науковий ступіньдоктор фізико-математичних наук і магістр[d]
Відомі учніФранк Ілля Михайлович
Черенков Павло Олексійович
Вєрнов Сергій Миколайович
d
d
Адірович Еммануїл Ілліч
d
d
d
Власов Андрій Андрійович
d
d
d
d
Добротін Микола Олексійович
Q109487180?
Аспіранти, докторантиДобротін Микола Олексійович
Адірович Еммануїл Ілліч
ЧленствоАкадемія наук НДР
d
Академія наук СРСР
Словенська академія наук та мистецтв
Сербська академія наук і мистецтв
Рідd
Батькоd
Брати, сестриВавилов Микола Іванович
Нагороди
image image image image
image image
image Роботи у Вікіджерелах
image Висловлювання у Вікіцитатах
image Вавилов Сергій Іванович у Вікісховищі

Біографія

Сергій Вавилов народився 12 (24) березня 1891 року в Москві, в сім'ї багатого фабриканта взуття, гласного Московської міської думи Івана Ілліча Вавилова (1863–1928). Вчився у комерційному училищі на Остоженці, потім у Московському університеті (МДУ), який закінчив у 1914 році. Під час Першої світової війни С. І. Вавилов служив у різних інженерних частинах. Так, в 1914 році він добровільно поступив у 25 саперний батальйон Московського військового округу. На фронті Сергій Вавилов закінчив експериментально-теоретичну роботу під назвою «Частоти коливань навантаженої антени». З 1918 року по 1932 рік викладав фізику в МДУ. Паралельно в цей же час завідував відділенням фізичної оптики в інституті фізики і біофізики Наркомздоров'я. У 1929 році став професором. Також викладав в МВТУ ім. Баумана.

У 1932 році Вавилов очолив Фізичний інститут АН СРСР, тоді ж став науковим керівником Державного оптичного інституту.

У 1940 році С. І. Вавилов дізнався про арешт свого брата — М. І. Вавилова. У зв'язку з цим він домігся прийому в Молотова і Берії з метою звільнити брата з-під арешту. Проте, М. І. Вавилов не був звільнений і незабаром помер в Саратовській в'язниці. С. І. Вавилов ще довго не знав про долю рідного брата. Про смерть Миколи він дізнався лише з листа Олега в 1943 році.

Під час Німецько-радянської війни Сергій Вавилов жив в евакуації в м. Йошкар-Олі, де закінчив біографію Ісаака Ньютона, яка була вперше опублікована в 1943 році. Також він став уповноваженим Державного комітету оборони СРСР і керував роботами з розробки нових приладів для озброєння армії.

У 1945 році був обраний президентом АН СРСР, змінивши на цій посаді В. Л. Комарова. 6 березня 1947 увійшов до першого складу вченої ради фізико-технічного факультету МДУ (надалі — МФТІ). Був активним популяризатором науки, ініціатором створення Всесоюзного просвітницького товариства «Знання» і першим головою його правління; багато в чому саме його зусиллями ім'я М. В. Ломоносова утвердилося як символ російської науки, за його пропозицією в структурі АН СРСР був організований Музей М. В. Ломоносова.

У 1938 році обирався депутатом Верховної Ради РСФСР. У 1946 та 1950 роках обирався депутатом Верховної Ради СРСР. Був нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, двічі орденом Леніна і неодноразово Сталінською премією (1943, 1946, 1951, 1952 — посмертно).

З 1932 по 1946 роки проживав в Ленінграді: з 1932 до 1941 року за адресою Біржова лінія, буд. 12; у 1941 році — Біржова лінія, буд. 4, кв. 3; 1945–1946 роки — Біржова лінія, буд. 4.

Помер на 60-му році життя 25 січня 1951 від інфаркту.

Наукова діяльність

Основним напрямом у науці для Сергія Вавилова було дослідження оптики, зокрема явища люмінесценції. У 1925 році Сергій Вавилов спільно з В. Л. Левшином провів ряд дослідів, в ході яких було виявлено зменшення коефіцієнта поглинання уранового скла при великих інтенсивностях світла. Спостережуваний ефект ліг в основу нелінійної оптики.

Ввів поняття квантового виходу люмінесценції і досліджував залежність цього параметра від довжини хвилі збуджувального світла (закон Вавилова). Досліджував явище поляризації люмінесценції, став основоположником нового напрямку — мікрооптики, багато зробив для розвитку нелінійної оптики. Разом зі своїм аспірантом П. О. Черенковим у 1934 році відкрив ефект Вавилова — Черенкова (черенковське випромінювання); за це відкриття Черенков в 1958 році, вже після смерті Вавилова, був удостоєний Нобелівської премії.

Серед учнів Сергія Вавилова — доктори фізико-математичних наук Олександр Шишловський, Микола Добротін, Еммануїл Адірович, Сергій Вєрнов, Ілля Франк тощо.

Видані твори

  • Зібрання творів, т. 1-3. — М., 1952—1956.
  • Мікроструктура світла. — М., 1950.
  • Око і Сонце. — М., 1927, 1932 [2-е вид.], 1938 [3-тє вид.], 1941 [4-е вид.], 1950 [5-е вид.], 195? [6-е вид.], 1956 [7-е вид.], 1961 [8-е вид.], 1976 [9-е вид.], 1981 [10-е вид.], 2006 [перевидання, «Амфора»]. .
  • Ісаак Ньютон (1643—1727). 2 видавництва. — М.-Л., 1945.
  • Експериментальні основи теорії відносності. — М.-Л., 1928.
  • Ломоносов і російська наука. 2 видавництва. — М., 1947.

Увічнення імені

  • Вулиці в різних населених пунктах держав колишнього СРСР.
  • Державний оптичний інститут ім. С. І. Вавилова (Ленінград).
  • (присуджується щорічно за видатні роботи в галузі фізики). Засновано в 1951 році Президією АН СРСР.
  • Науково-дослідне судно «Академік Сергій Вавилов».
  • Інститут історії природознавства і техніки ім. С. І. Вавилова РАН (1991).
  • Кратер Вавилова на Місяці.

Примітки

  1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
    d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
  2. Большая российская энциклопедия — Москва: Большая российская энциклопедия, 2004.
    d:Track:Q1768199d:Track:Q649d:Track:Q5061737
  3. Вавилов Сергей Иванович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1971. — Т. 4 : Брасос — Веш. — С. 216.
    d:Track:Q649d:Track:Q17378135
  4. Енциклопедія Брокгауз
    d:Track:Q237227

Посилання

  • Фонд на сайті РАН (рос.)
  • Список статей С. І. Вавилова на сайті РАН [ 24 травня 2011 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Коротка біографія на сайті Музею Землезнавства МДУ [ 4 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Біографія на сайті онлайн-енциклопедії «Кругосвет» [ 18 грудня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
  • Коротка біографія на сайті Віртуального музею СПбНУ ІТМО [ 16 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
  • (рос.)
  • (рос.)
  • Сергей Иванович Вавилов — учёный и человек: взгляд с порога XXI века (рос.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Vavilov Sergij Ivanovich Vavilov 12 24 bereznya 1891 18910324 Moskva 25 sichnya 1951 Moskva radyanskij fizik zasnovnik naukovoyi shkoli fizichnoyi optiki v SRSR akademik 1932 i prezident Akademiyi nauk SRSR z 1945 laureat Stalinskoyi premiyi Molodshij brat M I Vavilova rosijskogo vchenogo genetika Vavilov Sergij Ivanovichros Sergej Ivanovich VavilovNarodivsya12 24 bereznya 1891 1 2 Moskva Rosijska imperiya 3 2 Pomer25 sichnya 1951 1951 01 25 3 1 59 rokiv Moskva SRSR 3 2 infarkt miokardaPohovannyaNovodivichij cvintarKrayina Rosijska imperiya Rosijska SFRR SRSRDiyalnistfizik vikladach universitetu gromadskij diyachAlma materdGaluzfizichna optika i optikaZakladFizichnij institut imeni P M Lebedyeva Akademiya nauk SRSR MDU Derzhavnij optichnij institut Moskovskij energetichnij institut MFTIPosadadirektor deputat Verhovnoyi radi SRSR d i prezident d Vchene zvannyaSpisok akademikiv AN SRSR i akademik AN SRSR d Naukovij stupindoktor fiziko matematichnih nauk i magistr d Vidomi uchniFrank Illya Mihajlovich Cherenkov Pavlo Oleksijovich Vyernov Sergij Mikolajovich d d Adirovich Emmanuyil Illich d d d Vlasov Andrij Andrijovich d d d d Dobrotin Mikola Oleksijovich Q109487180 Aspiranti doktorantiDobrotin Mikola Oleksijovich Adirovich Emmanuyil IllichChlenstvoAkademiya nauk NDR d Akademiya nauk SRSR Slovenska akademiya nauk ta mistectv Serbska akademiya nauk i mistectvRiddBatkodBrati sestriVavilov Mikola IvanovichNagorodiRoboti u Vikidzherelah Vislovlyuvannya u Vikicitatah Vavilov Sergij Ivanovich u VikishovishiBiografiyaSergij Vavilov narodivsya 12 24 bereznya 1891 roku v Moskvi v sim yi bagatogo fabrikanta vzuttya glasnogo Moskovskoyi miskoyi dumi Ivana Illicha Vavilova 1863 1928 Vchivsya u komercijnomu uchilishi na Ostozhenci potim u Moskovskomu universiteti MDU yakij zakinchiv u 1914 roci Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni S I Vavilov sluzhiv u riznih inzhenernih chastinah Tak v 1914 roci vin dobrovilno postupiv u 25 sapernij bataljon Moskovskogo vijskovogo okrugu Na fronti Sergij Vavilov zakinchiv eksperimentalno teoretichnu robotu pid nazvoyu Chastoti kolivan navantazhenoyi anteni Z 1918 roku po 1932 rik vikladav fiziku v MDU Paralelno v cej zhe chas zaviduvav viddilennyam fizichnoyi optiki v instituti fiziki i biofiziki Narkomzdorov ya U 1929 roci stav profesorom Takozh vikladav v MVTU im Baumana U 1932 roci Vavilov ocholiv Fizichnij institut AN SRSR todi zh stav naukovim kerivnikom Derzhavnogo optichnogo institutu U 1940 roci S I Vavilov diznavsya pro aresht svogo brata M I Vavilova U zv yazku z cim vin domigsya prijomu v Molotova i Beriyi z metoyu zvilniti brata z pid areshtu Prote M I Vavilov ne buv zvilnenij i nezabarom pomer v Saratovskij v yaznici S I Vavilov she dovgo ne znav pro dolyu ridnogo brata Pro smert Mikoli vin diznavsya lishe z lista Olega v 1943 roci Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Sergij Vavilov zhiv v evakuaciyi v m Joshkar Oli de zakinchiv biografiyu Isaaka Nyutona yaka bula vpershe opublikovana v 1943 roci Takozh vin stav upovnovazhenim Derzhavnogo komitetu oboroni SRSR i keruvav robotami z rozrobki novih priladiv dlya ozbroyennya armiyi U 1945 roci buv obranij prezidentom AN SRSR zminivshi na cij posadi V L Komarova 6 bereznya 1947 uvijshov do pershogo skladu vchenoyi radi fiziko tehnichnogo fakultetu MDU nadali MFTI Buv aktivnim populyarizatorom nauki iniciatorom stvorennya Vsesoyuznogo prosvitnickogo tovaristva Znannya i pershim golovoyu jogo pravlinnya bagato v chomu same jogo zusillyami im ya M V Lomonosova utverdilosya yak simvol rosijskoyi nauki za jogo propoziciyeyu v strukturi AN SRSR buv organizovanij Muzej M V Lomonosova U 1938 roci obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi RSFSR U 1946 ta 1950 rokah obiravsya deputatom Verhovnoyi Radi SRSR Buv nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora dvichi ordenom Lenina i neodnorazovo Stalinskoyu premiyeyu 1943 1946 1951 1952 posmertno Z 1932 po 1946 roki prozhivav v Leningradi z 1932 do 1941 roku za adresoyu Birzhova liniya bud 12 u 1941 roci Birzhova liniya bud 4 kv 3 1945 1946 roki Birzhova liniya bud 4 Pomer na 60 mu roci zhittya 25 sichnya 1951 vid infarktu Naukova diyalnistOsnovnim napryamom u nauci dlya Sergiya Vavilova bulo doslidzhennya optiki zokrema yavisha lyuminescenciyi U 1925 roci Sergij Vavilov spilno z V L Levshinom proviv ryad doslidiv v hodi yakih bulo viyavleno zmenshennya koeficiyenta poglinannya uranovogo skla pri velikih intensivnostyah svitla Sposterezhuvanij efekt lig v osnovu nelinijnoyi optiki Vviv ponyattya kvantovogo vihodu lyuminescenciyi i doslidzhuvav zalezhnist cogo parametra vid dovzhini hvili zbudzhuvalnogo svitla zakon Vavilova Doslidzhuvav yavishe polyarizaciyi lyuminescenciyi stav osnovopolozhnikom novogo napryamku mikrooptiki bagato zrobiv dlya rozvitku nelinijnoyi optiki Razom zi svoyim aspirantom P O Cherenkovim u 1934 roci vidkriv efekt Vavilova Cherenkova cherenkovske viprominyuvannya za ce vidkrittya Cherenkov v 1958 roci vzhe pislya smerti Vavilova buv udostoyenij Nobelivskoyi premiyi Sered uchniv Sergiya Vavilova doktori fiziko matematichnih nauk Oleksandr Shishlovskij Mikola Dobrotin Emmanuyil Adirovich Sergij Vyernov Illya Frank tosho Vidani tvoriZibrannya tvoriv t 1 3 M 1952 1956 Mikrostruktura svitla M 1950 Oko i Sonce M 1927 1932 2 e vid 1938 3 tye vid 1941 4 e vid 1950 5 e vid 195 6 e vid 1956 7 e vid 1961 8 e vid 1976 9 e vid 1981 10 e vid 2006 perevidannya Amfora ISBN 5 367 00060 6 Isaak Nyuton 1643 1727 2 vidavnictva M L 1945 Eksperimentalni osnovi teoriyi vidnosnosti M L 1928 Lomonosov i rosijska nauka 2 vidavnictva M 1947 Uvichnennya imeniVulici v riznih naselenih punktah derzhav kolishnogo SRSR Derzhavnij optichnij institut im S I Vavilova Leningrad prisudzhuyetsya shorichno za vidatni roboti v galuzi fiziki Zasnovano v 1951 roci Prezidiyeyu AN SRSR Naukovo doslidne sudno Akademik Sergij Vavilov Institut istoriyi prirodoznavstva i tehniki im S I Vavilova RAN 1991 Krater Vavilova na Misyaci PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bolshaya rossijskaya enciklopediya Moskva Bolshaya rossijskaya enciklopediya 2004 d Track Q1768199d Track Q649d Track Q5061737 Vavilov Sergej Ivanovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1971 T 4 Brasos Vesh S 216 d Track Q649d Track Q17378135 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227PosilannyaFond na sajti RAN ros Spisok statej S I Vavilova na sajti RAN 24 travnya 2011 u Wayback Machine ros Korotka biografiya na sajti Muzeyu Zemleznavstva MDU 4 listopada 2013 u Wayback Machine ros Biografiya na sajti onlajn enciklopediyi Krugosvet 18 grudnya 2008 u Wayback Machine ros Korotka biografiya na sajti Virtualnogo muzeyu SPbNU ITMO 16 zhovtnya 2013 u Wayback Machine ros ros ros Sergej Ivanovich Vavilov uchyonyj i chelovek vzglyad s poroga XXI veka ros

Дата публікації:
Топ