Штерн Ліна Соломонівна

Штерн Ліна Соломонівна (англ. Lina Stern) (26 серпня 1878(18780826) — 7 березня 1968) — радянський біохімік, фізіолог і гуманіст. Вона є найбільш відомою за новаторську роботу в галузі гематоенцефалічного бар'єру, який вона описала як гематомозковий бар'єр в 1921 році.

Штерн Ліна Соломонівна
англ. Lina Stern
Народилася	26 серпня 1878(1878-08-26) Лієпая, Російська імперія
Померла	7 березня 1968(1968-03-07) (89 років) Москва, СРСР
Поховання	Новодівичий цвинтар
Країна	СРСР
Діяльність	біохімік, фізіолог, біолог, лікарка, викладачка університету, хімік
Alma mater	Женевський університет
Галузь	біохімія, нейронаука
Заклад	Женевський університет
Вчене звання	професор і академік АН СРСР^[d]
Науковий ступінь	доктор біологічних наук
Членство	Леопольдина^[1] Російська академія наук Академія наук СРСР
Партія	КПРС
Відома завдяки:	гематоенцефалічний бар'єр Спеціальна теорія відносності
Брати, сестри	^d
Нагороди	Сталінська премія (1943)
Автограф
Висловлювання у Вікіцитатах  Штерн Ліна Соломонівна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Штерн.

Біографія

Штерн Ліна Соломонівна народилася 26 серпня 1878 року в Лібава, Російська імперія (тепер Лієпая в Латвії) в єврейській родині. 1895 року вона закінчила гімназію, а 1898 року поїхала до Женеви (Швейцарія) і поступила на медичний факультет Женевського університету. 1918 року вона отримала звання професора у Женевському університеті, ставши першою жінкою-професором цього закладу. Ліна Штерн досліджувала клітинне дихання.

В 1925 році вона емігрувала до Радянського Союзу з ідейних міркувань. До 1948 року вона працювала професором , була директором Інституту фізіології Академії наук СРСР. Довговічність та сон були серед багатьох проблем, над якими працювала Штерн і її наукова група. 1939 року вона стала першою жінкою-академіком. 1943 року вона отримала Сталінську премію «за видатні дослідження у галузі вивчення гематоенцефалічного бар'єру».

Вона була членом ВКП(б) з 1938 року. Також вона була членом Антифашистського комітету радянських жінок та ЄАК.

1949 року її було арештовано у «справі ЄАК». Її засудили до ув'язнення і заслання. Останнє вона відбувала у місті Джамбул (Казахстан) із серпня 1952 року.

1953 року (після смерті Сталіна) вона повернулася до Москви, але формально Ліна Штерн була реабілітована у листопаді 1958 року. Звання академіка було відновлено з 1 квітня 1953 року (розпорядження Президіума АН СРСР від 1 вересня 1953 року). З 1954 по 1968 роки вона очолювала відділ фізіології (ІБФАН).

Ліна Штерн померла 7 березня 1968 року у Москві. Похована на Новодівочому цвинтарі.

Примітки

1. https://www.leopoldina.org/mitglieder/mitgliederverzeichnis/member/6781/
2. Lina Stern: Science and fate by A.A. Vein. Department of Neurology, Leiden University Medical Centre, Leiden, The Netherlands
3. В.Б.Малкин. . Трагические судьбы: репрессированные ученые Академии наук СССР (рос.) . М.: Наука, 1995, с.156-181. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
4. Vein, Alla A (2008). Science and fate: Lina Stern (1878-1968), a neurophysiologist and biochemist. (англ.) . 17 (2): 195—206. doi:10.1080/09647040601138478. PMID 18421636. {{}}: |access-date= вимагає |url= (); Cite має пустий невідомий параметр: |lays ummary= ()
5. Н.А.Григорьян (2003). (рос.) . Вестник РАН. 2003. №8. С.735–738. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
6. Ирина ЛУКЬЯНОВА (24 липня 2002). ЗВЕЗДА ПО ИМЕНИ ЛИНА (рос.) . www.vestnik.com. Процитовано 8 серпня 2015.

Посилання

• Р.А. Чаурина. (рос.) . nature.web.ru. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 8 серпня 2015.
• // Jewish.ru, 12.08.2015