Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна Альт Альт фр alto італ viola струнно смичковий музичний інструмент

Альтист

Альтист
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Альт.

Альт (фр. alto, італ. viola) — струнно-смичковий музичний інструмент скрипкового сімейства. Має чотири струни, які настроюються на квінту — (c, g, d1,a1), тобто на квінту нижче, ніж у скрипки. Походить від віоли, дещо більший від скрипки.

Альт
image
Альт спереду і збоку
Альт спереду і збоку
Класифікація струнний музичний інструмент, смичковий музичний інструмент, хордофон
Класифікація Горнбостеля-Закса 321.322-71
Діапазон

image

image
Подібні інструменти
image Альт у Вікісховищі

Характеристика

image
Скрипка й альт

Зовні альт є майже тотожний до скрипки, але дещо більший за розміром. Довжина 390—460 мм. З'явився у XV–XVI століттях. Звучання — співучіше, об'ємніше, це зумовлено тим, що розміри його корпусу більші, ніж у скрипки.

()

Звичайно альти грають середній голос у симфонічному оркестрі, (у великому симфонічному оркестрі зазвичай 10 альтистів). Альт є обов'язковим учасником смичкового дуету, тріо, квартету, квінтету, а також є солюючим інструментом.

Діапазон альта — від с до e3, іноді вище. Ноти для альта записують в альтовому, та скрипковому (у верхньому регістрі) ключах. У партитурі для симфонічного оркестру партія альтів пишеться між партією других скрипок та партією віолончелей.

Репертуар

Концертні п'єси для альта почали з'являтися вже у XVIII ст. (Концертна симфонія для скрипки та альта з оркестром В. А. Моцарта, концерти Я. Стаміца, братів Карла і Антона Стаміців,Ґ. Телемана, Й. С. Баха, Й. К. Баха, М. Гайдна, А. Ролли, Д. фон Діттерсдорфа, соната Н. Паганіні, варіації для скрипки та альта І. Хандошкіна тощо). Сонату для альта написав М. Глінка. У XX ст. концерти та сонати для альта створили Б. Барток, П. Гіндеміт, Д. Шостакович, В. Волтон, С. Форсайт, А. Бакс, А. Блісс, Д. Мійо, А. Онеґґер, В. Крюков, Б. Зейдман, Р. Бунін, А. Шнітке, Г. Канчелі та ін.; відомі також концертні п'єси для альта і в інших жанрах.

На теренах України альт, на відміну від традиційної скрипки, з'явився наприкінці XIX ст. Найпоширенішим було використання альта у струнному квартеті та камерних ансамблях. Спочатку альт викладався у класі скрипки як суміжний інструмент, пізніше його було виділено в оркестровий клас. Така специфікація позитивним чином вплинула на розвиток виконавства й популяризацію альта на концертних майданчиках.

Твори для альта в різних жанрах створювали відомі українські композитори XX ст. — Ф. Якименко, Б. Лятошинський (дві п'єси для альта й фортепіано), М. Скорик («Речитатив», частина з Концерту для оркестру), Б. Буєвський (Концерт для альта з оркестром, 1980), Є. Станкович (Концерт для альта й симф. орк. та п'єса для альта й фортепіано «Гірська легенда»), Г. Ляшенко («Con amore» для альта й симфонічного оркестру, мініатюри для альта й фортепіано), І. Карабиць («Експромт»), Ю. Іщенко (сонати для альта соло та у супроводі фортепіано), Г. Гаврилець (Концерт для А. з оркестром та Соната для альта й фортепіано), Ж. Колодуб (Концерт для альта) тощо. Відомими є й українські виконавці на альті: І. Вакс, А. Венжега, С. Кулаков, С. Кочарян, 3. Дашак, Є. Лобуренко, Р. Денисюк, С. Романський, Д. Гаврилець, Д. Комонько, Б. Дев'ятов, М. Удовиченко, Е. Купріяненко, А. Війтович, О. Лагоша, Г. Вайнштейн та ін. Деякі з них визначились і як талановиті педагоги. 2004 у Києві відбувся Міжнародний конкурс альтистів ім. 3. Дашака. Учасниками конкурсу стали молоді виконавці у 2-х вікових групах — середня (учні середніх спеціальних закладів), старша (студенти, аспіранти та випускники вузів). Спеціальний конкурсний твір, п'єсу для альта і фортепіано написав Є. Станкович.

Видатні альтисти

Альтові майстри

Деякі твори для альта

З оркестром

З фортепіано

Соло

Література

  • Понятовский С. Альт. — М.: Музыка, 1974
  • Криса, Орест. Альтове мистецтво в Україні: виконавство і педагогіка / Наук. вісник НМАУ ім. П. І. Чайковського. — К.. 2004. — Вип. 27.
  • Криса, Орест. Ор. Криса Альт // Українська музична енциклопедія / Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — Т. 1. — C. 52

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Alt Alt fr alto ital viola strunno smichkovij muzichnij instrument skripkovogo simejstva Maye chotiri struni yaki nastroyuyutsya na kvintu c g d1 a1 tobto na kvintu nizhche nizh u skripki Pohodit vid violi desho bilshij vid skripki AltAlt speredu i zbokuAlt speredu i zbokuKlasifikaciya strunnij muzichnij instrument smichkovij muzichnij instrument hordofonKlasifikaciya Gornbostelya Zaksa 321 322 71DiapazonPodibni instrumenti skripka violonchel kontrabas viola d amore Alt u VikishovishiHarakteristikaSkripka j alt Zovni alt ye majzhe totozhnij do skripki ale desho bilshij za rozmirom Dovzhina 390 460 mm Z yavivsya u XV XVI stolittyah Zvuchannya spivuchishe ob yemnishe ce zumovleno tim sho rozmiri jogo korpusu bilshi nizh u skripki Zvichajno alti grayut serednij golos u simfonichnomu orkestri u velikomu simfonichnomu orkestri zazvichaj 10 altistiv Alt ye obov yazkovim uchasnikom smichkovogo duetu trio kvartetu kvintetu a takozh ye solyuyuchim instrumentom Diapazon alta vid s do e3 inodi vishe Noti dlya alta zapisuyut v altovomu ta skripkovomu u verhnomu registri klyuchah U partituri dlya simfonichnogo orkestru partiya altiv pishetsya mizh partiyeyu drugih skripok ta partiyeyu violonchelej RepertuarKoncertni p yesi dlya alta pochali z yavlyatisya vzhe u XVIII st Koncertna simfoniya dlya skripki ta alta z orkestrom V A Mocarta koncerti Ya Stamica brativ Karla i Antona Stamiciv G Telemana J S Baha J K Baha M Gajdna A Rolli D fon Dittersdorfa sonata N Paganini variaciyi dlya skripki ta alta I Handoshkina tosho Sonatu dlya alta napisav M Glinka U XX st koncerti ta sonati dlya alta stvorili B Bartok P Gindemit D Shostakovich V Volton S Forsajt A Baks A Bliss D Mijo A Onegger V Kryukov B Zejdman R Bunin A Shnitke G Kancheli ta in vidomi takozh koncertni p yesi dlya alta i v inshih zhanrah Na terenah Ukrayini alt na vidminu vid tradicijnoyi skripki z yavivsya naprikinci XIX st Najposhirenishim bulo vikoristannya alta u strunnomu kvarteti ta kamernih ansamblyah Spochatku alt vikladavsya u klasi skripki yak sumizhnij instrument piznishe jogo bulo vidileno v orkestrovij klas Taka specifikaciya pozitivnim chinom vplinula na rozvitok vikonavstva j populyarizaciyu alta na koncertnih majdanchikah Tvori dlya alta v riznih zhanrah stvoryuvali vidomi ukrayinski kompozitori XX st F Yakimenko B Lyatoshinskij dvi p yesi dlya alta j fortepiano M Skorik Rechitativ chastina z Koncertu dlya orkestru B Buyevskij Koncert dlya alta z orkestrom 1980 Ye Stankovich Koncert dlya alta j simf ork ta p yesa dlya alta j fortepiano Girska legenda G Lyashenko Con amore dlya alta j simfonichnogo orkestru miniatyuri dlya alta j fortepiano I Karabic Ekspromt Yu Ishenko sonati dlya alta solo ta u suprovodi fortepiano G Gavrilec Koncert dlya A z orkestrom ta Sonata dlya alta j fortepiano Zh Kolodub Koncert dlya alta tosho Vidomimi ye j ukrayinski vikonavci na alti I Vaks A Venzhega S Kulakov S Kocharyan 3 Dashak Ye Loburenko R Denisyuk S Romanskij D Gavrilec D Komonko B Dev yatov M Udovichenko E Kupriyanenko A Vijtovich O Lagosha G Vajnshtejn ta in Deyaki z nih viznachilis i yak talanoviti pedagogi 2004 u Kiyevi vidbuvsya Mizhnarodnij konkurs altistiv im 3 Dashaka Uchasnikami konkursu stali molodi vikonavci u 2 h vikovih grupah serednya uchni serednih specialnih zakladiv starsha studenti aspiranti ta vipuskniki vuziv Specialnij konkursnij tvir p yesu dlya alta i fortepiano napisav Ye Stankovich Vidatni altistiYurij Bashmet Rosiya VB Lajonel Tertis SShA Fedir Druzhinin SSSR Vadim Borisovskij SSSR Kim Kashkashyan SShA Imayi Nobuko Yaponiya Mihajlo Kugel SShA Paul Gindemit Nimechchina Tabea Cimmerman Nimechchina Yan Rakovskij Polsha Altovi majstriGasparo da Salo Gasparo da Salo 1540 1609 italijskij majster Instrumenti jogo roboti vidriznyayutsya m yakim zvukom Andrea Amati Andrea Amati 1510 1577 Andrea Gvarneri Andrea Guarneri 1622 1626 1698 uchen Amati zhiv u Kremoni Antonio Stradivari Antonio Stradivari 1644 1737 uchen Amati Deyaki tvori dlya altaZ orkestrom V A Mocart Nikolo Paganini Sonata dlya velikogo alta Gektor Berlioz Koncertna simfoniya dlya alta z orkestrom Garold v Italiyi Bela Bartok Koncert dlya alta z orkestrom Paul Gindemit Koncert dlya alta z orkestrom en Vilyam Volton Koncert dlya alta z orkestrom Edison Denisov Koncert dlya alta z orkestrom Alfred Shnitke Koncert dlya alta z orkestrom Z fortepiano Mihajlo Glinka Nezakinchena sonata dlya alta i fortepiano zakinchena Dmitro Shostakovich Sonata dlya alta i fortepiano Jogannes Brams 2 sonati dlya alta i fortepiano Robert Shuman dlya alta i fortepiano Mikola Roslavec Sonati dlya alta i fortepiano Sonata dlya alta Ivan Karabic Ekspromt dlya alta i fortepiano Solo Maks Reger Syuyiti dlya alta solo Valentin Bibik 2 sonati dlya alta solo Oleksandr Shetinskij Sonata dlya alta soloLiteraturaPonyatovskij S Alt M Muzyka 1974 Krisa Orest Altove mistectvo v Ukrayini vikonavstvo i pedagogika Nauk visnik NMAU im P I Chajkovskogo K 2004 Vip 27 Krisa Orest Or KrisaAlt Ukrayinska muzichna enciklopediya In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 T 1 C 52

Дата публікації:
Топ