Лю́бор Ніде́рле (чеськ. Lubor Niederle; 20 вересня 1865, — 14 червня 1944, Прага) — видатний чеський археолог, етнолог, етнограф та історик-славіст, дослідник слов'янської старовини, член Чеської Академії Наук і Наукового Товариства у Львові, професор Карлового університету, дійсний член Наукового товариства імені Шевченка. Засновник в Празі, член-кореспондент Санкт-Петербурзької академії наук, член-кореспондент Російської академії наук у 1917—1925 роках, член-кореспондент Академія наук СРСР.
Любор Нідерле | |
---|---|
чеськ. Lubor Niederle | |
Любор Нідерле у 1895 році | |
Народився | 20 вересня 1865[1][2][…] Клатови[3][2][…] |
Помер | 14 червня 1944[3][2][…] (78 років) Прага, Протекторат Богемії і Моравії[3][2][…] |
Поховання | Ольшанський цвинтар[4] |
Країна | Австро-Угорщина → Чехословаччина |
Національність | чех |
Діяльність | антрополог, археолог, дослідник доісторичної епохи, педагог, preface author, етнограф, славіст |
Alma mater | Празький університет |
Галузь | археологія, етнографія, славістика |
Заклад | Карлів університет d Слов'янський інститут |
Посада | d |
Вчене звання | професор |
Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
Відомі учні | Ярослав Пастернак, Іван Борковський |
Аспіранти, докторанти | d |
Членство | Сербська академія наук і мистецтв Петербурзька академія наук Академія наук СРСР Польське наукове товариство у Львові Російська академія наук d |
Батько | Індржих Нідерле |
Брати, сестри | d[5] d[5] |
Діти | d[6] |
Любор Нідерле у Вікісховищі |
Життєпис
Син чеського філолога Індржіха Нідерле.
- У 1887 р. закінчив навчання на філософському факультеті Празького університету. Вивчав античну й первісну археологію та історію слов'янських народів.
- У 1889 р. був слухачем лекцій з антропології та археології в Мюнхені,
- в 1889—1890 роках працював у лабораторіях антропологічної школи в Парижі,
- в 1893 р. вивчав археологічні колекції в Варшаві, Києві, Твері. У 1893 р. вийшла його книга «Людство в доісторичні часи», де викладена археологія Європи від палеоліту до епохи середньовіччя включно.
- У 1907—1908 роках обіймав посаду декана філософського факультету університету.
- У 1919—1924 роках заснував Археологічний інститут у Празі, перший директор цього інституту.
- З 1928 р. став першим керівником Слов'янського інституту в Празі.
- У 1927—1928 роках — ректор Карлового університету.
- У 1898—1929 роках працював професором доісторичної археології та етнографії Празького університету.
Займався первісної і античної, а потім слов'янської археологією. В 1902—1934 роках опублікував головну працю: «Слов'янські старожитності», масштабний звід відомої про слов'ян інформації. У ній на основі історичних, археологічних, етнографічних та лінгвістичних джерел доводиться автохтонне (місцеве) походження слов'ян і висвітлюється їхня історія та висока на той час культура за первіснообщинного ладу і раннього середньовіччя. Нідерле рішуче виступав проти спроб деяких учених принизити культуру слов'ян. Його учнями з українців були Ярослав Пастернак, Іван Борковський, та інші.
Вважав неправильним щось судити про етногенез слов'ян, оскільки про найдавніших слов'ян достеменно відомо мало, що науковому визначенню піддаються лише середньовічні матеріали. У 1931 р. вийшла його праця «Керівництво зі слов'янської археології», в якій він підбив підсумки своїх археологічних досліджень.
Помер у Клатові, похований на Ольшанському цвинтарі.
Політичні погляди
Відстоював концепцію триєдиного російського народу:
Пізніше на подальше розчленування цих трьох груп поряд з мовною диференціацією вплинули й інші фактори: етнічне змішування народу, в одному випадку з елементами литовськими, в іншому — з фінськими і в третьому — з тюрко-татарськими; потім вплив різного середовища, в якій розвивалися північна і південна гілки, вплив нових великих політичних об'єднань, з одного боку, Київської і Галицької держав і з іншого — Московської, потім татарська навала і пересування в південному і середньому поясі, що сталися внаслідок її. Однак все це вже належить до пізнішого історичного періоду і виходить за рамки цієї книги. Ясно, однак, що жоден з цих факторів не був настільки сильним, щоб повністю знищити початкову єдність російського народу. Біла, Велика і Мала Русь залишалися і продовжують залишатися і понині частинами єдиного російського народу, і абсолютно неправильно виключати з цієї єдності український народ або доводити, що він взагалі неросійського походження. Диференціація між Великою і Малою Руссю зайшла нині так далеко, що Україна вимагає визнання своєї мови і свого народу однаково цінними і рівноправними з мовою і народом Великої Русі. Однак ця диференціація, що живиться головним чином політичними чинниками, навіть зараз не зайшла ще так далеко, щоб спростувати фактичну єдність російського народу, яка на відміну від інших слов'янських народів завжди надійно пов'язує окремі його гілки. До сьогодні, як правило, зазначає А. Мейє — чудовий знавець порівняльного слов'янського мовознавства, — відмінності в російській мові цих трьох гілок є менш значними, ніж відмінності в німецьких або французьких діалектах, і Біла Русь, Україна і Велика Русь, навіть якщо кожна з них набуває політичної самостійності, залишаться гілками одного народу і однією з вільних частин сполученої Російської держави. — Славянские древности (вид. 1953 р.) |
Можливо, весь успіх зобов'язаний зусиллям малоросійської або української інтелігенції, чи в тому, щоб здобути свому народу рівноправне місце з іншими, чи в тому, щоб особливо забезпечити своїй мові те місце, яке дала їй Петербурзька Академія 1905 року у відомій доповіді-записці, укладеній Коршем, Шахматовим і Фортунатовим, але все, що заперечує тісний зв'язок і спільне походження з Великою і Білою Росією, я вважаю неправильним і марним. Надто багато спільного пов'язує ще сьогодні до себе всі частини народу російського, і грішить і перед собою, і перед слов'янством той, хто силоміць розбиває те, що скували століття, замість того, щоб допомогти створити один, з вільних частин складений, народ російський і його державу. Оригінальний текст (чес.) Možno tedy přati snahám maloruské neboli ukrajinské intelligence všeho zdaru, usiluje-li o to, aby svému lidu dobyla rovnoprávného místa s jinými, speciálně usiluje-li jazyku svému zajistiti to místo, jaké mu dala petrohradská akademie r. 1905 v známém promemoriu vypracovaném Koršem, Šachmatovem a Fortunatovem, ale všechno popírání úzké souvislosti a společneho původu s Velkou a Bílou Rusí mám při tom za nesprávné a zbytečné. Přílis mnoho společného víže ještě dnes k sobě všechny části národa ruského, a hřeší na sobě i na Slovanstvu, kdož násilím to, co věky ukuly, rozbíjejí, místo aby pomáhali vytvořiti jeden, ze svobodných částí sestávající národ a stát ruský. — Slovanské starožitnosti (вид. 1924, у російському перекладі 1956 року абзац відсутній, очевидно, у зв'язку з невідповідністю поглядів автора і радянської концепції самостійної української мови) |
Праці
- Человечество в доисторические времена. Доисторическая археология Европы и в частности славянских земель. СПб., 1898 г.
- Славянские древности. Москва, 2000 г.
- Lidstvo v době předhistorické ze vláštním zřetelem na země slovanské. Praha, 1893—1894.
- Nástin dějin anthropologie. Praha, 1889.
- Příspěvky k anthropologii zemí českých. Praha, Том 1 (1891), Том 2 (1894)
- O původu slovanů: studie k slovanskym starožitnostem. Praha, 1896.
- Věstník slovanských starožitností, 1898.
- Starověke zprávy o zeměpisu východní Evropy se zřetelem na země slovanské …, 1899.
- O počátcích dějin zemí českých. Praha, 1900.
- Slovanské starožitnosti. Praha, 1902—1919. T. 1-3.
- Vpády slovanů na Balkán za vlády Justinianovy. Praha, 1905.
- Příchod čechů a archeologie. Praha, 1906.
- La race slave: statistique, démographie, anthropologie. Paris, 1916.
- Zivot starých slovanu (2 часть «Славянских древностей»). Praha, 1911—1934. T. 1, sv.1, T. 1, sv.2, T. 2, pt. 1, T. 3, sv.1
- Manuuel de l'antiquité slave. P., 1923—1926. T. 1-2.
- Rukovet slovanské archeologie. Praha, 1931.
- Нидерле Л. Быт и культура древних славян / Любор Нидерле ; предисл. Н. П. Кондакова. — Прага: Пламя, 1924. — 285, 2 с. : ил., портр. [ 12 серпня 2020 у Wayback Machine.]
Примітки
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118786148 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Czech National Authority Database
- Нидерле Любор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- BillionGraves — 2011.
- Archiv hl. m. Prahy, Soupis pražských obyvatel, list 182 • 1840 • Niederle, Jindřich
- Archiv hl. m. Prahy, Matrika narozených u sv. Štěpána, sign. ŠT N37, s. 130
- стор. 1765, том 5, «Енциклопедія українознавства» / Гол. ред. В. Кубійович. — м. Львів: вид. «Молоде життя»-«НТШ»; 1996 р.
- Глава XX: Восточные славяне, их распространение и положение в X веке // Славянские древности = Lubor Niederle Rukověť Slovanských starožitnosti — Praha: Nakladatelství Československé akademie věd, 1953. — М. : Издательство иностранной литературы, 1956. — С. 166. (рос.)
- Йдеться про доповідь-записку «Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго языка» (1905), внаслідок чого ряд обмежень на використовування літературної української мови було знято.
- Niederle, Lubor. Slovanské starožitnosti. Oddíl I. Sv. IV., Původ a počátky Slovanů východních. — Praha : Nákladem Bursíka & Kohouta, 1925. — P. 212-213. (чес.)
Джерела та література
- Іваненко О. А. Нідерле Любор // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 390. — .
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985. (1962 р., 1982 р.)
- Нидерле, Любор // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
- Арциховский А. В. // Нидерле Любор — статья из Большой советской энциклопедии[недоступне посилання з липня 2019] (3-е издание) (рос.)
- Синюк А. Т. // Л. Нидерле «Вопросы истории славян», 1966 г. (рос.)
- Eisner J. // L. Niederle, Praha, 1948. (чес.)
Посилання
- Нідерле // Україна в міжнародних відносинах. Енциклопедичний словник-довідник. Випуск 6. Біографічна частина: Н–Я / Відп. ред. М. М. Варварцев. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2016. — с.22-24
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Любор Нідерле |
- Персональна сторінка Любора Нидерле на офіційному сайті РАН (рос.) (рос.)
- Нидерле [ 23 грудня 2014 у Wayback Machine.] // Советская историческая энциклопедия (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Lyu bor Nide rle chesk Lubor Niederle 20 veresnya 1865 14 chervnya 1944 Praga vidatnij cheskij arheolog etnolog etnograf ta istorik slavist doslidnik slov yanskoyi starovini chlen Cheskoyi Akademiyi Nauk i Naukovogo Tovaristva u Lvovi profesor Karlovogo universitetu dijsnij chlen Naukovogo tovaristva imeni Shevchenka Zasnovnik v Prazi chlen korespondent Sankt Peterburzkoyi akademiyi nauk chlen korespondent Rosijskoyi akademiyi nauk u 1917 1925 rokah chlen korespondent Akademiya nauk SRSR Lyubor Niderlechesk Lubor NiederleLyubor Niderle u 1895 roci Lyubor Niderle u 1895 rociNarodivsya 20 veresnya 1865 1865 09 20 1 2 Klatovi 3 2 Pomer 14 chervnya 1944 1944 06 14 3 2 78 rokiv Praga Protektorat Bogemiyi i Moraviyi 3 2 Pohovannya Olshanskij cvintar 4 Krayina Avstro Ugorshina ChehoslovachchinaNacionalnist chehDiyalnist antropolog arheolog doslidnik doistorichnoyi epohi pedagog preface author etnograf slavistAlma mater Prazkij universitetGaluz arheologiya etnografiya slavistikaZaklad Karliv universitet d Slov yanskij institutPosada dVchene zvannya profesorNaukovij stupin doktorskij stupin 1 Vidomi uchni Yaroslav Pasternak Ivan BorkovskijAspiranti doktoranti dChlenstvo Serbska akademiya nauk i mistectv Peterburzka akademiya nauk Akademiya nauk SRSR Polske naukove tovaristvo u Lvovi Rosijska akademiya nauk dBatko Indrzhih NiderleBrati sestri d 5 d 5 Diti d 6 Lyubor Niderle u VikishovishiZhittyepisSin cheskogo filologa Indrzhiha Niderle U 1887 r zakinchiv navchannya na filosofskomu fakulteti Prazkogo universitetu Vivchav antichnu j pervisnu arheologiyu ta istoriyu slov yanskih narodiv U 1889 r buv sluhachem lekcij z antropologiyi ta arheologiyi v Myunheni v 1889 1890 rokah pracyuvav u laboratoriyah antropologichnoyi shkoli v Parizhi v 1893 r vivchav arheologichni kolekciyi v Varshavi Kiyevi Tveri U 1893 r vijshla jogo kniga Lyudstvo v doistorichni chasi de vikladena arheologiya Yevropi vid paleolitu do epohi serednovichchya vklyuchno U 1907 1908 rokah obijmav posadu dekana filosofskogo fakultetu universitetu U 1919 1924 rokah zasnuvav Arheologichnij institut u Prazi pershij direktor cogo institutu Z 1928 r stav pershim kerivnikom Slov yanskogo institutu v Prazi U 1927 1928 rokah rektor Karlovogo universitetu U 1898 1929 rokah pracyuvav profesorom doistorichnoyi arheologiyi ta etnografiyi Prazkogo universitetu Zajmavsya pervisnoyi i antichnoyi a potim slov yanskoyi arheologiyeyu V 1902 1934 rokah opublikuvav golovnu pracyu Slov yanski starozhitnosti masshtabnij zvid vidomoyi pro slov yan informaciyi U nij na osnovi istorichnih arheologichnih etnografichnih ta lingvistichnih dzherel dovoditsya avtohtonne misceve pohodzhennya slov yan i visvitlyuyetsya yihnya istoriya ta visoka na toj chas kultura za pervisnoobshinnogo ladu i rannogo serednovichchya Niderle rishuche vistupav proti sprob deyakih uchenih priniziti kulturu slov yan Jogo uchnyami z ukrayinciv buli Yaroslav Pasternak Ivan Borkovskij ta inshi Vvazhav nepravilnim shos suditi pro etnogenez slov yan oskilki pro najdavnishih slov yan dostemenno vidomo malo sho naukovomu viznachennyu piddayutsya lishe serednovichni materiali U 1931 r vijshla jogo pracya Kerivnictvo zi slov yanskoyi arheologiyi v yakij vin pidbiv pidsumki svoyih arheologichnih doslidzhen Pomer u Klatovi pohovanij na Olshanskomu cvintari Politichni poglyadiVidstoyuvav koncepciyu triyedinogo rosijskogo narodu Piznishe na podalshe rozchlenuvannya cih troh grup poryad z movnoyu diferenciaciyeyu vplinuli j inshi faktori etnichne zmishuvannya narodu v odnomu vipadku z elementami litovskimi v inshomu z finskimi i v tretomu z tyurko tatarskimi potim vpliv riznogo seredovisha v yakij rozvivalisya pivnichna i pivdenna gilki vpliv novih velikih politichnih ob yednan z odnogo boku Kiyivskoyi i Galickoyi derzhav i z inshogo Moskovskoyi potim tatarska navala i peresuvannya v pivdennomu i serednomu poyasi sho stalisya vnaslidok yiyi Odnak vse ce vzhe nalezhit do piznishogo istorichnogo periodu i vihodit za ramki ciyeyi knigi Yasno odnak sho zhoden z cih faktoriv ne buv nastilki silnim shob povnistyu znishiti pochatkovu yednist rosijskogo narodu Bila Velika i Mala Rus zalishalisya i prodovzhuyut zalishatisya i ponini chastinami yedinogo rosijskogo narodu i absolyutno nepravilno viklyuchati z ciyeyi yednosti ukrayinskij narod abo dovoditi sho vin vzagali nerosijskogo pohodzhennya Diferenciaciya mizh Velikoyu i Maloyu Russyu zajshla nini tak daleko sho Ukrayina vimagaye viznannya svoyeyi movi i svogo narodu odnakovo cinnimi i rivnopravnimi z movoyu i narodom Velikoyi Rusi Odnak cya diferenciaciya sho zhivitsya golovnim chinom politichnimi chinnikami navit zaraz ne zajshla she tak daleko shob sprostuvati faktichnu yednist rosijskogo narodu yaka na vidminu vid inshih slov yanskih narodiv zavzhdi nadijno pov yazuye okremi jogo gilki Do sogodni yak pravilo zaznachaye A Mejye chudovij znavec porivnyalnogo slov yanskogo movoznavstva vidminnosti v rosijskij movi cih troh gilok ye mensh znachnimi nizh vidminnosti v nimeckih abo francuzkih dialektah i Bila Rus Ukrayina i Velika Rus navit yaksho kozhna z nih nabuvaye politichnoyi samostijnosti zalishatsya gilkami odnogo narodu i odniyeyu z vilnih chastin spoluchenoyi Rosijskoyi derzhavi Slavyanskie drevnosti vid 1953 r Mozhlivo ves uspih zobov yazanij zusillyam malorosijskoyi abo ukrayinskoyi inteligenciyi chi v tomu shob zdobuti svomu narodu rivnopravne misce z inshimi chi v tomu shob osoblivo zabezpechiti svoyij movi te misce yake dala yij Peterburzka Akademiya 1905 roku u vidomij dopovidi zapisci ukladenij Korshem Shahmatovim i Fortunatovim ale vse sho zaperechuye tisnij zv yazok i spilne pohodzhennya z Velikoyu i Biloyu Rosiyeyu ya vvazhayu nepravilnim i marnim Nadto bagato spilnogo pov yazuye she sogodni do sebe vsi chastini narodu rosijskogo i grishit i pered soboyu i pered slov yanstvom toj hto silomic rozbivaye te sho skuvali stolittya zamist togo shob dopomogti stvoriti odin z vilnih chastin skladenij narod rosijskij i jogo derzhavu Originalnij tekst ches Mozno tedy prati snaham maloruske neboli ukrajinske intelligence vseho zdaru usiluje li o to aby svemu lidu dobyla rovnopravneho mista s jinymi specialne usiluje li jazyku svemu zajistiti to misto jake mu dala petrohradska akademie r 1905 v znamem promemoriu vypracovanem Korsem Sachmatovem a Fortunatovem ale vsechno popirani uzke souvislosti a spolecneho puvodu s Velkou a Bilou Rusi mam pri tom za nespravne a zbytecne Prilis mnoho spolecneho vize jeste dnes k sobe vsechny casti naroda ruskeho a hresi na sobe i na Slovanstvu kdoz nasilim to co veky ukuly rozbijeji misto aby pomahali vytvoriti jeden ze svobodnych casti sestavajici narod a stat rusky Slovanske starozitnosti vid 1924 u rosijskomu perekladi 1956 roku abzac vidsutnij ochevidno u zv yazku z nevidpovidnistyu poglyadiv avtora i radyanskoyi koncepciyi samostijnoyi ukrayinskoyi movi PraciMapa Prehledna narodopisna mapa Ukrajiny 1915 roku stvorena za mapoyu Narodopisna mapa Slovanstva Lyubora Niderle 1912 roku Chelovechestvo v doistoricheskie vremena Doistoricheskaya arheologiya Evropy i v chastnosti slavyanskih zemel SPb 1898 g Slavyanskie drevnosti Moskva 2000 g Lidstvo v dobe predhistoricke ze vlastnim zretelem na zeme slovanske Praha 1893 1894 Nastin dejin anthropologie Praha 1889 Prispevky k anthropologii zemi ceskych Praha Tom 1 1891 Tom 2 1894 O puvodu slovanu studie k slovanskym starozitnostem Praha 1896 Vestnik slovanskych starozitnosti 1898 Staroveke zpravy o zemepisu vychodni Evropy se zretelem na zeme slovanske 1899 O pocatcich dejin zemi ceskych Praha 1900 Slovanske starozitnosti Praha 1902 1919 T 1 3 Vpady slovanu na Balkan za vlady Justinianovy Praha 1905 Prichod cechu a archeologie Praha 1906 La race slave statistique demographie anthropologie Paris 1916 Zivot starych slovanu 2 chast Slavyanskih drevnostej Praha 1911 1934 T 1 sv 1 T 1 sv 2 T 2 pt 1 T 3 sv 1 Manuuel de l antiquite slave P 1923 1926 T 1 2 Rukovet slovanske archeologie Praha 1931 Niderle L Byt i kultura drevnih slavyan Lyubor Niderle predisl N P Kondakova Praga Plamya 1924 285 2 s il portr 12 serpnya 2020 u Wayback Machine PrimitkiDeutsche Nationalbibliothek Record 118786148 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Czech National Authority Database d Track Q13550863 Niderle Lyubor Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 BillionGraves 2011 d Track Q37774202 Archiv hl m Prahy Soupis prazskych obyvatel list 182 1840 Niederle Jindrich d Track Q105322358 Archiv hl m Prahy Matrika narozenych u sv Stepana sign ST N37 s 130 d Track Q105319160 stor 1765 tom 5 Enciklopediya ukrayinoznavstva Gol red V Kubijovich m Lviv vid Molode zhittya NTSh 1996 r ISBN 5 7707 6832 0 Glava XX Vostochnye slavyane ih rasprostranenie i polozhenie v X veke Slavyanskie drevnosti Lubor Niederle Rukovet Slovanskych starozitnosti Praha Nakladatelstvi Ceskoslovenske akademie ved 1953 M Izdatelstvo inostrannoj literatury 1956 S 166 ros Jdetsya pro dopovid zapisku Ob otmѣnѣ stѣsnenij malorusskago pechatnago yazyka 1905 vnaslidok chogo ryad obmezhen na vikoristovuvannya literaturnoyi ukrayinskoyi movi bulo znyato Niederle Lubor Slovanske starozitnosti Oddil I Sv IV Puvod a pocatky Slovanu vychodnich Praha Nakladem Bursika amp Kohouta 1925 P 212 213 ches Dzherela ta literaturaIvanenko O A Niderle Lyubor Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2010 T 7 Ml O S 390 ISBN 978 966 00 1061 1 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ukrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1974 1985 1962 r 1982 r Niderle Lyubor Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Arcihovskij A V Niderle Lyubor statya iz Bolshoj sovetskoj enciklopedii nedostupne posilannya z lipnya 2019 3 e izdanie ros Sinyuk A T L Niderle Voprosy istorii slavyan 1966 g ros Eisner J L Niederle Praha 1948 ches PosilannyaNiderle Ukrayina v mizhnarodnih vidnosinah Enciklopedichnij slovnik dovidnik Vipusk 6 Biografichna chastina N Ya Vidp red M M Varvarcev K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2016 s 22 24 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Lyubor Niderle Personalna storinka Lyubora Niderle na oficijnomu sajti RAN ros ros Niderle 23 grudnya 2014 u Wayback Machine Sovetskaya istoricheskaya enciklopediya ros