Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ukrcenter Примітки Надія Віталіївна СуровцоваНадія Суровцова 1914 р Народилася 5 17 березня 1896 1896 03 17 КиївПомерла

Суровцова Надія Віталіївна

Суровцова Надія Віталіївна

Надія Віталіївна Суровцова
image
Надія Суровцова, 1914 р.
Народилася 5 (17) березня 1896(1896-03-17)
Київ
Померла 13 квітня 1985(1985-04-13) (89 років)
Умань
Громадянство image Російська імперія→image УНР→image СРСР
Діяльність Дипломат, Історик
Alma mater Віденський університет
Мова творів українська
Партія Комуністична партія Австрії
image  Висловлювання у Вікіцитатах

Надія Віталіївна Суровцова (5 (17) березня 1896(18960317), Київ — 13 квітня 1985, Умань) — українська громадська діячка, журналістка, авторка мемуарів. Редакторка іншомовних видань Міністерства закордонних справ УНР. Також перекладачка, за фахом історик. Доктор філософії.

Жертва сталінського терору.

Життєпис

Надія Суровцова народилася в Києві 18 березня 1896 року, а невдовзі її родина перебралась до Умані. Здобула гімназійну освіту із золотою медаллю. З метою вступу на Бестужевські вищі жіночі курси, вирушила до Санкт-Петербурга. Там її зацікавила Українська громада і «Українське студентське земляцтво». Після початку Першої світової війни продовжувала навчання і водночас працювала медсестрою в українському лазареті в Петербурзі на Тучковій набережній.

До 1917 року навчалася на історико-філологічному факультеті Петербурзького університету, брала активну участь в українському студентському житті. Як представниця групи Євгена Нероновича, що займала антивоєнні позиції, переїхала до Києва.

Після Лютневої революції 1917 р. і постання Центральної Ради, двісті українських студентів-петербурзців делегували Суровцову до Києва, на прийом до М. Грушевського. Як інструктор УЦР, вона проводила агітаційну роботу на Уманщині, їздила по селах, була заступницею голови уманської «Селянської спілки».

Після повернення до Києва, незакінчену петербурзьку освіту продовжила в Київському університеті. Працювала в Українській Центральній Раді. Активний діяч Селянської Спілки, співробітник київської газети «Трибуна». У 1917 році редагувала чужомовні видання Міністерства Закордонних Справ у Києві. З 1 грудня 1917 року була призначена на посаду діловода Департаменту в справах біженців при ; де під орудою Володимира Винниченка, Олександра Шульгина і Костя Лоського співпрацювала з вихідцями з Галичини, Січовими Стрільцями братами Василем і Петром Дідушками, Іваном Чмолою, Євгеном Коновальцем.

Під час Гетьманату — співробітниця секретаріату Міністерства закордонних справ. За часів Директорії Н. Суровцову запрошено до складу української делегації, яка виїхала до Франції на Паризьку мирну конференцію. До Парижу вона не доїхала — затрималася у Швейцарії через політичну ситуацію.

image
Надія Суровцова

У 1918 році емігрувала до Австрії. Закінчила філософський факультет Віденського університету. Після захисту дисертації на тему «Богдан Хмельницький та ідея української державності», 30 червня 1920 року в університетській залі Відня їй присвоєно ступінь доктора філософії. Надія Віталіївна стала першою жінкою з України — доктором філософії. Працювала викладачем у .

Брала участь у роботі жіночих організацій, зокрема, у роботі Міжнародної жіночої ліги миру і свободи, була делегаткою на конгресах Ліги у Відні, Дрездені, Гаазі, Амстердамі, Парижі та Вашингтоні. Член закордонної Національної Ради, заступниця голови Товариства прогресивних журналістів Європи, член австрійської філії групи Ромена Роллана й Анрі Барбюса «Клярте». На початку 1920-х рр. захопилася ідеологією марксизму. Суровцова підпала під ідейний вплив представника радянської України в Австрії Ю. Коцюбинського, та у 1924 році вступила до австрійської компартії. Працювала в радянофільському і фінансованому з СРСР часописі «Нова громада» у Відні.

У 1925 році переїхала до СРСР, спочатку — до Москви, потім — до Харкова. Працювала в різних установах істориком, співробітницею у системі Головліту, кіноуправлінні, у радіотелеграфному агентстві, у Наркоматі іноземних справ; у РАТАУ. Ставши аспіранткою Дмитра Багалія, відомого історика України, працювала в Науково-дослідній Катедрі історії України ім. Д. Багалія. Її цікавив декабристський рух в Україні. У Харкові вона підтримувала тісні зв'язки й співпрацювала з відомими письменниками, вченими та художниками.

У 1927 році заарештована органами ГПУ СРСР, засуджена і заслана в табори ГУЛАГ СРСР. Звільнена лише 1954 року.

У 1956 році вона була реабілітована, а на початку 1957 р. переїхала у Київ, як «рівноправна громадянка України».

Незабаром повернулась до Умані де оселилась у батьківському будинку. Займалась літературною і громадською роботою, контактуючи з провідними письменниками того часу. Збирала книжки, скульптури, картини, впорядкувала бібліотеку для місцевого краєзнавчого музею, вела екскурсії там, а також у парку «Софіївка». Зібрала унікальні матеріали про парк та його героїню — графиню Софію Потоцьку, коли працювала в бібліотеках Львова і Києва. Усе зібране передала до польському історикові Єжи Лоєку, а той написав за цими й іншими матеріалами книжку «Історія гарної бітинки. Розповідь про життя Софії Віттової — Потоцької (1760—1822)».

Очолювала , сприяла реставрації місцевого костелу і відкриттю в його приміщенні картинної галереї.

У 1958 році підготувала збірку новел «По той бік» (не видано). Залишила спогади. Останні місяці життя вона тяжко хворіла і 13 квітня 1985 року померла. Похована в Умані.

Вшанування

Визнання прийшло до Надії Суровцової посмертно. Від 1989 р. і в 1990-х роках про неї з'являються публікації та спогади у періодичній пресі. У 1996 році Видавництво імені Олени Теліги за ініціативи й упорядкування Лесі Падун-Лук'янової, видало унікальні «Спогади» Н. Суровцової, а в 2001 році праці її «Листи», книгу першу.

В Умані за адресою: вул. Воїнів-інтернаціоналістів, 6 діє Меморіальний музей-квартира Надії Суровцової.

Також в Умані одну з вулиць названо ім'ям Надії Суровцової. У Черкасах на честь Надії Суровцевої також названо провулок.

Перекладацька та творча діяльність

Надія Віталіївна в умовах матеріальної скрути підробляла перекладами з різних мов. У результаті з'явились переклади українською наступних книжок:

Пробувала себе й в оригінальній творчості: подавала публіцистичні статті до періодичних видань, написала п'єсу «За ґратами» для робітничого клубу «Єдність».

Її друкують харківські «Вісті», «Червоний клич», «Робітнича». «Комуніст», закордонні видання: нью-йоркські «Щоденні вісті», вінніпезька «Робітниця», канадські «Робітничі вісті».

Твори

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Суровцова Надія Віталіївна
  • Суровцова Н. «Весно!», 1924.
  • Н.Суровцова. Спогади. — Київ: Видавництво ім. О.Теліги, 1996. — 432 с.
  • Надія Суровцова. Листи. — Київ: вид ім. Олени Теліги, 2001, 704 с.
  • Суровцова Н. Олізар та його відношення до декабристів // Наукові записки науково-дослідчої кафедри історії української культури. — Харків: Державне видавництво України. — 1927. — № 6. — С. 145 — 161.

Джерела та література

Примітки

  1. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності / А.П. Коцура, н.в. Терес. — Київ : Книги - ХХІ, 2004. — С. 407. — .
  2. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 187. — ISBN 966-7018-58-Х.
  3. Дашкевич Я. Надія Суровцова // Дашкевич Я. Постаті: Нариси про діячів історії, політики, культури / 2-ге вид., виправл. й доповн. — Львів: Львівське відділення ІУАД ім. М. С. Грушевського НАНУ / Літературна агенція «Піраміда», 2007. — С. 556.
  4. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 188. — ISBN 966-7018-58-Х.
  5. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 189. — ISBN 966-7018-58-Х.
  6. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 190. — ISBN 966-7018-58-Х.
  7. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 191. — ISBN 966-7018-58-Х.
  8. Рубльов, О. С. До історії вітчизняного совєтофільства початку 1920-х років : співробітництво Н. Суровцової у часописі «Нова Громада» (1923-1924) / О. С. Рубльов, П. Е. Синицький // Проблеми історії України XIХ – початку ХХ ст. – 2007. – Вип. 13.
  9. Гринько М. О. Нова громада // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .
  10. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності / А.П. Коцура, н.в. Терес. — Київ : Книги - XXI, 2004. — С. 409. — .
  11. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 202. — ISBN 966-7018-58-Х.
  12. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 205. — ISBN 966-7018-58-Х.
  13. «Історія та культура України в нових назвах вулиць»: борці за незалежність України у ХХ столітті | Перейменування вулиць, провулків та скверів | НОВИНИ | Черкаси — офіційний портал міської ради, міського голови, виконавчого комітету. chmr.gov.ua. Процитовано 17 лютого 2024.
  14. Діячі науки і культури України: нариси життя та діяльності / А.П. Коцура, н.в. Терес. — Київ : Книги - ХХІ, 2004. — С. 408. — .
  15. Хоронжий Юрій. Шляхетні українки: Есеї-парсуни. — Київ : Видавництво імені Олени Теліги, 2004. — С. 196. — ISBN 966-7018-58-Х.

Посилання

  • Ірина Рапп. Суровцова Надія Віталіївна — Архів Дисидентського Руху в Україні
  • Андрій Зиль. Архангельське «вікно» Надії Суровцової. — «День», № 5, 20.01.2006
  • Юрій Хорунжий. Надія Суровцова. Зв'язок поколінь. — «Мистецька сторінка».kiev.ua
  • Юрій Дойков. Суровцова-Олицкая Н. В. Колымские силуэты. Архангельск. 2007. — 63 с.
  • Юрій Дойков. Надия Суровцова-Олицкая. Вена-Колыма. (1919—1939). По материалам архивов Службы безопасности Украины и Л. Н. Падун-Лукьяновой (Киев), ГАРФ (Москва). Архангельск. Центр документации. 2010. — 67 с.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ukrcenter Primitki Nadiya Vitaliyivna SurovcovaNadiya Surovcova 1914 r Narodilasya 5 17 bereznya 1896 1896 03 17 KiyivPomerla 13 kvitnya 1985 1985 04 13 89 rokiv UmanGromadyanstvo Rosijska imperiya UNR SRSRDiyalnist Diplomat IstorikAlma mater Videnskij universitetMova tvoriv ukrayinskaPartiya Komunistichna partiya Avstriyi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Nadiya Vitaliyivna Surovcova 5 17 bereznya 1896 18960317 Kiyiv 13 kvitnya 1985 Uman ukrayinska gromadska diyachka zhurnalistka avtorka memuariv Redaktorka inshomovnih vidan Ministerstva zakordonnih sprav UNR Takozh perekladachka za fahom istorik Doktor filosofiyi Zhertva stalinskogo teroru ZhittyepisNadiya Surovcova narodilasya v Kiyevi 18 bereznya 1896 roku a nevdovzi yiyi rodina perebralas do Umani Zdobula gimnazijnu osvitu iz zolotoyu medallyu Z metoyu vstupu na Bestuzhevski vishi zhinochi kursi virushila do Sankt Peterburga Tam yiyi zacikavila Ukrayinska gromada i Ukrayinske studentske zemlyactvo Pislya pochatku Pershoyi svitovoyi vijni prodovzhuvala navchannya i vodnochas pracyuvala medsestroyu v ukrayinskomu lazareti v Peterburzi na Tuchkovij naberezhnij Do 1917 roku navchalasya na istoriko filologichnomu fakulteti Peterburzkogo universitetu brala aktivnu uchast v ukrayinskomu studentskomu zhitti Yak predstavnicya grupi Yevgena Neronovicha sho zajmala antivoyenni poziciyi pereyihala do Kiyeva Pislya Lyutnevoyi revolyuciyi 1917 r i postannya Centralnoyi Radi dvisti ukrayinskih studentiv peterburzciv deleguvali Surovcovu do Kiyeva na prijom do M Grushevskogo Yak instruktor UCR vona provodila agitacijnu robotu na Umanshini yizdila po selah bula zastupniceyu golovi umanskoyi Selyanskoyi spilki Pislya povernennya do Kiyeva nezakinchenu peterburzku osvitu prodovzhila v Kiyivskomu universiteti Pracyuvala v Ukrayinskij Centralnij Radi Aktivnij diyach Selyanskoyi Spilki spivrobitnik kiyivskoyi gazeti Tribuna U 1917 roci redaguvala chuzhomovni vidannya Ministerstva Zakordonnih Sprav u Kiyevi Z 1 grudnya 1917 roku bula priznachena na posadu dilovoda Departamentu v spravah bizhenciv pri de pid orudoyu Volodimira Vinnichenka Oleksandra Shulgina i Kostya Loskogo spivpracyuvala z vihidcyami z Galichini Sichovimi Strilcyami bratami Vasilem i Petrom Didushkami Ivanom Chmoloyu Yevgenom Konovalcem Pid chas Getmanatu spivrobitnicya sekretariatu Ministerstva zakordonnih sprav Za chasiv Direktoriyi N Surovcovu zaprosheno do skladu ukrayinskoyi delegaciyi yaka viyihala do Franciyi na Parizku mirnu konferenciyu Do Parizhu vona ne doyihala zatrimalasya u Shvejcariyi cherez politichnu situaciyu Nadiya Surovcova U 1918 roci emigruvala do Avstriyi Zakinchila filosofskij fakultet Videnskogo universitetu Pislya zahistu disertaciyi na temu Bogdan Hmelnickij ta ideya ukrayinskoyi derzhavnosti 30 chervnya 1920 roku v universitetskij zali Vidnya yij prisvoyeno stupin doktora filosofiyi Nadiya Vitaliyivna stala pershoyu zhinkoyu z Ukrayini doktorom filosofiyi Pracyuvala vikladachem u Brala uchast u roboti zhinochih organizacij zokrema u roboti Mizhnarodnoyi zhinochoyi ligi miru i svobodi bula delegatkoyu na kongresah Ligi u Vidni Drezdeni Gaazi Amsterdami Parizhi ta Vashingtoni Chlen zakordonnoyi Nacionalnoyi Radi zastupnicya golovi Tovaristva progresivnih zhurnalistiv Yevropi chlen avstrijskoyi filiyi grupi Romena Rollana j Anri Barbyusa Klyarte Na pochatku 1920 h rr zahopilasya ideologiyeyu marksizmu Surovcova pidpala pid idejnij vpliv predstavnika radyanskoyi Ukrayini v Avstriyi Yu Kocyubinskogo ta u 1924 roci vstupila do avstrijskoyi kompartiyi Pracyuvala v radyanofilskomu i finansovanomu z SRSR chasopisi Nova gromada u Vidni U 1925 roci pereyihala do SRSR spochatku do Moskvi potim do Harkova Pracyuvala v riznih ustanovah istorikom spivrobitniceyu u sistemi Golovlitu kinoupravlinni u radiotelegrafnomu agentstvi u Narkomati inozemnih sprav u RATAU Stavshi aspirantkoyu Dmitra Bagaliya vidomogo istorika Ukrayini pracyuvala v Naukovo doslidnij Katedri istoriyi Ukrayini im D Bagaliya Yiyi cikaviv dekabristskij ruh v Ukrayini U Harkovi vona pidtrimuvala tisni zv yazki j spivpracyuvala z vidomimi pismennikami vchenimi ta hudozhnikami U 1927 roci zaareshtovana organami GPU SRSR zasudzhena i zaslana v tabori GULAG SRSR Zvilnena lishe 1954 roku U 1956 roci vona bula reabilitovana a na pochatku 1957 r pereyihala u Kiyiv yak rivnopravna gromadyanka Ukrayini Nezabarom povernulas do Umani de oselilas u batkivskomu budinku Zajmalas literaturnoyu i gromadskoyu robotoyu kontaktuyuchi z providnimi pismennikami togo chasu Zbirala knizhki skulpturi kartini vporyadkuvala biblioteku dlya miscevogo krayeznavchogo muzeyu vela ekskursiyi tam a takozh u parku Sofiyivka Zibrala unikalni materiali pro park ta jogo geroyinyu grafinyu Sofiyu Potocku koli pracyuvala v bibliotekah Lvova i Kiyeva Use zibrane peredala do polskomu istorikovi Yezhi Loyeku a toj napisav za cimi j inshimi materialami knizhku Istoriya garnoyi bitinki Rozpovid pro zhittya Sofiyi Vittovoyi Potockoyi 1760 1822 Ocholyuvala spriyala restavraciyi miscevogo kostelu i vidkrittyu v jogo primishenni kartinnoyi galereyi U 1958 roci pidgotuvala zbirku novel Po toj bik ne vidano Zalishila spogadi Ostanni misyaci zhittya vona tyazhko hvorila i 13 kvitnya 1985 roku pomerla Pohovana v Umani VshanuvannyaViznannya prijshlo do Nadiyi Surovcovoyi posmertno Vid 1989 r i v 1990 h rokah pro neyi z yavlyayutsya publikaciyi ta spogadi u periodichnij presi U 1996 roci Vidavnictvo imeni Oleni Teligi za iniciativi j uporyadkuvannya Lesi Padun Luk yanovoyi vidalo unikalni Spogadi N Surovcovoyi a v 2001 roci praci yiyi Listi knigu pershu V Umani za adresoyu vul Voyiniv internacionalistiv 6 diye Memorialnij muzej kvartira Nadiyi Surovcovoyi Takozh v Umani odnu z vulic nazvano im yam Nadiyi Surovcovoyi U Cherkasah na chest Nadiyi Surovcevoyi takozh nazvano provulok Perekladacka ta tvorcha diyalnistNadiya Vitaliyivna v umovah materialnoyi skruti pidroblyala perekladami z riznih mov U rezultati z yavilis perekladi ukrayinskoyu nastupnih knizhok Lord Fauntleroj Frensisa Godgsona Bernet Ajvengo Valtera Skotta Podorozh do Indiyi Voldemara Bonzelsa Cvirkun u zapichku Dikkensa Z francuzkoyi na ukrayinsku j rosijsku movi pereklala knizhku 1846 roku pro istoriyu Sofiyivki Probuvala sebe j v originalnij tvorchosti podavala publicistichni statti do periodichnih vidan napisala p yesu Za gratami dlya robitnichogo klubu Yednist Yiyi drukuyut harkivski Visti Chervonij klich Robitnicha Komunist zakordonni vidannya nyu jorkski Shodenni visti vinnipezka Robitnicya kanadski Robitnichi visti TvoriVikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Surovcova Nadiya Vitaliyivna Surovcova N Vesno 1924 N Surovcova Spogadi Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi 1996 432 s Nadiya Surovcova Listi Kiyiv vid im Oleni Teligi 2001 704 s Surovcova N Olizar ta jogo vidnoshennya do dekabristiv Naukovi zapiski naukovo doslidchoyi kafedri istoriyi ukrayinskoyi kulturi Harkiv Derzhavne vidavnictvo Ukrayini 1927 6 S 145 161 Dzherela ta literaturaGerasimova G P Surovcova Olicka Nadiya Vitaliyivna Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2012 T 9 Pril S S 910 ISBN 978 966 00 1290 5 Enciklopediya Cherkashina Uporyadnik Viktor Zhadko K 2010 S 828 829 Viktor Zhadko Ukrayinskij nekropol K 2005 S 303 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Ya Dashkevich Nadiya Surovcova Notatki z notatok v kn N Surovcova Spogadi Kiyiv Vidavnictvo im O Teligi 1996 Yurij Dojkov Nadezhda Vitalevna Surovcova Olickaya Pravda Severa 22 02 2001 S 10 Kocyubinska M Kilka shtrihiv do siluetu Nadiyi Surovcovoyi Kiyiv 1990 10 S 70 71 Marina Pavlenko pro Pavla Tichinu Nadiyu Surovcovu Vasilya Simonenka Vasilya Stusa Irinu Zhilenko M Pavlenko Kiyiv Grani T 2009 120 s il Seriya Zhittya vidatnih ditej ISBN 978 966 465 250 3 Plyush L Pam yati Nadiyi Surovcovoyi Spogadi Suchasnist 1985 12 S 84 90 Yurij Horunzhij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni K Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 208 s PrimitkiDiyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti A P Kocura n v Teres Kiyiv Knigi HHI 2004 S 407 ISBN 978 966 8653 95 7 Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 187 ISBN 966 7018 58 H Dashkevich Ya Nadiya Surovcova Dashkevich Ya Postati Narisi pro diyachiv istoriyi politiki kulturi 2 ge vid vipravl j dopovn Lviv Lvivske viddilennya IUAD im M S Grushevskogo NANU Literaturna agenciya Piramida 2007 S 556 Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 188 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 189 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 190 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 191 ISBN 966 7018 58 H Rublov O S Do istoriyi vitchiznyanogo sovyetofilstva pochatku 1920 h rokiv spivrobitnictvo N Surovcovoyi u chasopisi Nova Gromada 1923 1924 O S Rublov P E Sinickij Problemi istoriyi Ukrayini XIH pochatku HH st 2007 Vip 13 Grinko M O Nova gromada Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2021 T 23 Ng Nya 832 s ISBN 978 966 02 9624 4 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti A P Kocura n v Teres Kiyiv Knigi XXI 2004 S 409 ISBN 978 966 8653 95 7 Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 202 ISBN 966 7018 58 H Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 205 ISBN 966 7018 58 H Istoriya ta kultura Ukrayini v novih nazvah vulic borci za nezalezhnist Ukrayini u HH stolitti Perejmenuvannya vulic provulkiv ta skveriv NOVINI Cherkasi oficijnij portal miskoyi radi miskogo golovi vikonavchogo komitetu chmr gov ua Procitovano 17 lyutogo 2024 Diyachi nauki i kulturi Ukrayini narisi zhittya ta diyalnosti A P Kocura n v Teres Kiyiv Knigi HHI 2004 S 408 ISBN 978 966 8653 95 7 Horonzhij Yurij Shlyahetni ukrayinki Eseyi parsuni Kiyiv Vidavnictvo imeni Oleni Teligi 2004 S 196 ISBN 966 7018 58 H PosilannyaIrina Rapp Surovcova Nadiya Vitaliyivna Arhiv Disidentskogo Ruhu v Ukrayini Andrij Zil Arhangelske vikno Nadiyi Surovcovoyi Den 5 20 01 2006 Yurij Horunzhij Nadiya Surovcova Zv yazok pokolin Mistecka storinka kiev ua Yurij Dojkov Surovcova Olickaya N V Kolymskie siluety Arhangelsk 2007 63 s Yurij Dojkov Nadiya Surovcova Olickaya Vena Kolyma 1919 1939 Po materialam arhivov Sluzhby bezopasnosti Ukrainy i L N Padun Lukyanovoj Kiev GARF Moskva Arhangelsk Centr dokumentacii 2010 67 s

Дата публікації:
Топ