Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Віденський трамвай (нім. Wiener Straßenbahn) — міська трамвайна система Відня, що була започаткована у 2-й половині ХІХ ст. Її розвиток тривав у декілька етапів зі створенням ліній кінного, парового, електричного трамвая. Найбільшого розвитку віденський трамвай зазнав у міжвоєнний період. На 2011 довжина 29 ліній становила 221,5 км при довжині колій 422,4 км, що робить Віденський трамвай п'ятим у світі. Було перевезено 193,8 млн. пасажирів. Трамвай має нормальну ширину колії у 1435 мм з живленням від лінії постійного струму напругою 600 В. Оператором трамвайної мережі у Відні є підприємство Wiener Linien.
| Віденський трамвай | |
| Галузь промисловості | пасажирський транспорт[d][1] |
|---|---|
| Дата створення / заснування | 1865[1] |
 | |
| Континент | Європа |
| Країна |  Австрія |
| Адміністративна одиниця | Відень |
| Власник | Wiener Linien |
| Оператор | Wiener Linien |
| Дата офіційного відкриття | 4 жовтня 1865 |
| Ширина колії | європейська колія |
| Довжина або відстань | 176,9 ± 0,1 км |
 | |
| Стан використання | використовується[d] |
 Віденський трамвай у Вікісховищі | |
Координати: 48°12′29″ пн. ш. 16°22′21″ сх. д. / 48.20820000002777306° пн. ш. 16.37250000002777739° сх. д.
Історія
Кінний трамвай
Перша лінія кінного трамваю Brigittenauer Eisenbahn діяла з 2 липня 1840 по 29 червня 1842. Впродовж 14 годин щодня що 15 хвилин проїжджав вагон з Бріґіттенау до Дунайського каналу. Компанія Schaeck-Jaquet & Comp. отримала концесію на будівництво нової лінії, з відкриттям якої 4 жовтня 1865 Відень отримав першу в Австрійській імперії лінію вуличного трамвая — Шоттентор на Рінгштрассе до Дорнбах (тепер лінія 43). Нова група інвесторів, що бажала приєднатись до прокладення трамвайних ліній, обєдналась у Віденську Трамвайну Спілку (нім. Wiener Tramwaygesellschaft (WT)). 7 березня 1868 спілка отримала концесію і зрештою збудувала значну частину нових трамвайних колій.
У цих спілках існували погані умови праці для візників, кондукторів. Робочий день тривав 19 годин з 30-хвилинною перервою на обід. Вони повинні були самостійно усувати пошкодження вагонів, за запізнення понад хвилину доводилось виконувати штрафну службу у вільний час. Тому у квітні 1889 розпочався страйк, який підтримали соціал-демократична преса, політики, зокрема Віктор Адлер. Візники перемогли. Робочий день обмежили 12 годинами, скасували частину штрафів. На 1877 довжина ліній становила 42,4 км.
Паровий трамвай
Спілка Krauss & Comp відкрила першу лінію парового трамвая в 1883 році між приміськими поселеннями Гітцінгом і Перхтольдсдорф. Наступні лінії вели до інших поселень. Частина з них з розвитком Відня увійшла до його інфраструктури. У 1886–1911 спілка проклала лінію від Дунайського каналу до мосту Стефана (тепер лінія 31), яку продовжили і в 1922 році електрифікували. Одна з ліній 1886 була електрифікована в 1907 і на сьогодні є частиною локальної залізниці Відень-Баден (26 км). Ще декілька ліній експлуатувались з 1884 до 1903 року.
Електричний трамвай
З обранням мером Відня Карла Люгера розпочався послідовний процес муніципалізації міських служб, які раніше надали приватним компаніям. Ц.к. міністерство шляхів надало 1899 місту на 90 років концесію на електричний трамвай — з прокладенням нових ліній і купівлею старих від Віденської Трамвайної Спілки. 4 квітня 1902 розпочалось об'єднання ліній спілкою «Громада Відня — міський трамвай» (нім. Gemeinde Wien – Städtische Straßenbahnen). Перший рейс електричний трамвай Відня здійснив 28 січня 1897. 26 червня 1903 завершив діяльність кінний трамвай, а паровий існував до 1922. З 1907 ввели цифрові і літерні позначення маршрутів. До 1910 використовували відкриті вагони, а 1911 почали використовувати причіпні вагони. Під час Першої світової війни чверть зупинок трамваю не використовувались (1917). На 1929 було досягнуто найбільшу кількість вагонів, на 1930 — найбільшої щільності мережі у 318 км. У ніч на 19 вересня 1938 було введено правосторонній рух. На 1943 перевезли близько 732 млн. пасажирів, а лінії обслуговувало 18.000 осіб. З початком бомбардувань 1944 рух трамваїв стали скорочувати і 7 квітня 1945 повністю зупинили до 28 квітня. З 3.665 довоєнних вагонів 587 було знищено, 1536 пошкоджено.
Відновлення ліній тривало до 1950, але деякі короткі лінії не відновлювали. У рамках плану Маршалла було поставлено з Нью-Йорку трамваї Типу Z, що були ширшими за решту й використовувались на колишніх лініях парового трамвая. З 1951 в обмеженій кількості почали використовувати нові вагони. Згідно з угодою 1956 з на старе шасі почали встановлювати нові кузови вагонів (16 подвійних вагонів Типу D). З покращенням фінансового стану населення частина пасажирів пересіла на власні авто, частина воліла користуватись автобусами, що витіснили декотрі лінії. З 1966 було введено в експлуатацію дві лінії [de] (нім. U-Straßenbahn Wien (USTRABA)) завдовжки 16,7 км. З 1970-х почали модернізацію вагонного парку з початком експлуатації вагонів виробників [de], DUEWAG, [de]. У 1980-х появились перші лінії швидкісного трамвая, інтерес до яких згодом зменшився. З 1995 почали експлуатувати низькопідлогові трамваї Ultra Low Floor, Bombardier Flexity. На 2010-і рр. у Відні експлуатується 300 низькопідлогових трамваїв 4 модифікацій. У 2013–2017 заплановано провести чергове оновлення рухомого складу, зокрема купівлю 156 Bombardier Flexity.
Влітку 2011 після значної перерви ввели нову трамвайну лінію, ще декілька заплановано продовжити до 2017. На 2009 трамвай перевіз 186,9 млн пасажирів на 29 лініях. Найдовша лінія 6 простягається на 14,5 км, найкоротша 42 на 3,4 км. Для утримання рухомого складу використовують 10 вагонних депо.
Див. також
Примітки
- Архів преси XX століття — 1908.
Джерела
- Johann Lehnhart: Die 102 eingestellten Straßenbahnlinien Wiens. Der Spurkranz, Sonderheft 4, ZDB-ID 2686254-2. Spurkranz, Wien 1970. (нім.)
- Überarbeitete und erweiterte Ausgabe: Phoibos-Verlag, Wien 2009, . (нім.)
- Walter Krobot, Josef Otto Slezak, Hans Sternhart: Straßenbahn in Wien — vorgestern und übermorgen. Zweite, überarbeitete Auflage. Slezak, Wien 1983, . (нім.)
- Hans Peter Pawlik, Josef Otto Slezak: Ring-Rund. Das Jahrhundert der elektrischen Straßenbahn in Wien. Slezak, Wien 1999, . (нім.)
- Wolfgang Kaiser: Die Wiener Straßenbahnen. Vom «Hutscherl» bis zum «Ulf». GeraMond, München 2004, . (нім.)
- Ernst Lassbacher, Tanja Aigner: Auf die Bim gekommen? Verkehr und Verkehrspolitik in Wien seit 1744 — kritisch betrachtet. Wiener Verkehrsblätter, Sonderband 3, ZDB-ID 2484514-0. Phoibos-Verlag, Wien 2009, . (нім.)
Посилання
- Схема трамвайних маршрутів [ 19 лютого 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Die Pferdestraßenbahn [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
- Die «Elektrische» — Die Entwicklung der Straßenbahn in Wien [ 18 січня 2015 у Wayback Machine.] (нім.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Videnskij tramvaj nim Wiener Strassenbahn miska tramvajna sistema Vidnya sho bula zapochatkovana u 2 j polovini HIH st Yiyi rozvitok trivav u dekilka etapiv zi stvorennyam linij kinnogo parovogo elektrichnogo tramvaya Najbilshogo rozvitku videnskij tramvaj zaznav u mizhvoyennij period Na 2011 dovzhina 29 linij stanovila 221 5 km pri dovzhini kolij 422 4 km sho robit Videnskij tramvaj p yatim u sviti Bulo perevezeno 193 8 mln pasazhiriv Tramvaj maye normalnu shirinu koliyi u 1435 mm z zhivlennyam vid liniyi postijnogo strumu naprugoyu 600 V Operatorom tramvajnoyi merezhi u Vidni ye pidpriyemstvo Wiener Linien Videnskij tramvaj Galuz promislovostipasazhirskij transport d 1 Data stvorennya zasnuvannya1865 1 KontinentYevropa Krayina Avstriya Administrativna odinicyaViden VlasnikWiener Linien OperatorWiener Linien Data oficijnogo vidkrittya4 zhovtnya 1865 Shirina koliyiyevropejska koliya Dovzhina abo vidstan176 9 0 1 km Stan vikoristannyavikoristovuyetsya d Videnskij tramvaj u Vikishovishi Koordinati 48 12 29 pn sh 16 22 21 sh d 48 20820000002777306 pn sh 16 37250000002777739 sh d 48 20820000002777306 16 37250000002777739IstoriyaKinnij tramvaj Kinnij tramvaj Vidnya 1885 Strajk viznikiv Kviten 1889 Ostannij rejs kinnogo tramvayu na odnij z linij 28 sichnya 1902 Persha liniya kinnogo tramvayu Brigittenauer Eisenbahn diyala z 2 lipnya 1840 po 29 chervnya 1842 Vprodovzh 14 godin shodnya sho 15 hvilin proyizhdzhav vagon z Brigittenau do Dunajskogo kanalu Kompaniya Schaeck Jaquet amp Comp otrimala koncesiyu na budivnictvo novoyi liniyi z vidkrittyam yakoyi 4 zhovtnya 1865 Viden otrimav pershu v Avstrijskij imperiyi liniyu vulichnogo tramvaya Shottentor na Ringshtrasse do Dornbah teper liniya 43 Nova grupa investoriv sho bazhala priyednatis do prokladennya tramvajnih linij obyednalas u Vidensku Tramvajnu Spilku nim Wiener Tramwaygesellschaft WT 7 bereznya 1868 spilka otrimala koncesiyu i zreshtoyu zbuduvala znachnu chastinu novih tramvajnih kolij U cih spilkah isnuvali pogani umovi praci dlya viznikiv konduktoriv Robochij den trivav 19 godin z 30 hvilinnoyu perervoyu na obid Voni povinni buli samostijno usuvati poshkodzhennya vagoniv za zapiznennya ponad hvilinu dovodilos vikonuvati shtrafnu sluzhbu u vilnij chas Tomu u kvitni 1889 rozpochavsya strajk yakij pidtrimali social demokratichna presa politiki zokrema Viktor Adler Vizniki peremogli Robochij den obmezhili 12 godinami skasuvali chastinu shtrafiv Na 1877 dovzhina linij stanovila 42 4 km Parovij tramvaj Spilka Krauss amp Comp vidkrila pershu liniyu parovogo tramvaya v 1883 roci mizh primiskimi poselennyami Gitcingom i Perhtoldsdorf Nastupni liniyi veli do inshih poselen Chastina z nih z rozvitkom Vidnya uvijshla do jogo infrastrukturi U 1886 1911 spilka proklala liniyu vid Dunajskogo kanalu do mostu Stefana teper liniya 31 yaku prodovzhili i v 1922 roci elektrifikuvali Odna z linij 1886 bula elektrifikovana v 1907 i na sogodni ye chastinoyu lokalnoyi zaliznici Viden Baden 26 km She dekilka linij ekspluatuvalis z 1884 do 1903 roku Elektrichnij tramvaj Tramvaj liniyi N 1906 Z obrannyam merom Vidnya Karla Lyugera rozpochavsya poslidovnij proces municipalizaciyi miskih sluzhb yaki ranishe nadali privatnim kompaniyam C k ministerstvo shlyahiv nadalo 1899 mistu na 90 rokiv koncesiyu na elektrichnij tramvaj z prokladennyam novih linij i kupivleyu starih vid Videnskoyi Tramvajnoyi Spilki 4 kvitnya 1902 rozpochalos ob yednannya linij spilkoyu Gromada Vidnya miskij tramvaj nim Gemeinde Wien Stadtische Strassenbahnen Pershij rejs elektrichnij tramvaj Vidnya zdijsniv 28 sichnya 1897 26 chervnya 1903 zavershiv diyalnist kinnij tramvaj a parovij isnuvav do 1922 Z 1907 vveli cifrovi i literni poznachennya marshrutiv Do 1910 vikoristovuvali vidkriti vagoni a 1911 pochali vikoristovuvati prichipni vagoni Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni chvert zupinok tramvayu ne vikoristovuvalis 1917 Na 1929 bulo dosyagnuto najbilshu kilkist vagoniv na 1930 najbilshoyi shilnosti merezhi u 318 km U nich na 19 veresnya 1938 bulo vvedeno pravostoronnij ruh Na 1943 perevezli blizko 732 mln pasazhiriv a liniyi obslugovuvalo 18 000 osib Z pochatkom bombarduvan 1944 ruh tramvayiv stali skorochuvati i 7 kvitnya 1945 povnistyu zupinili do 28 kvitnya Z 3 665 dovoyennih vagoniv 587 bulo znisheno 1536 poshkodzheno Amerikanski tramvayi Tipu Z 1965 Chotiri pokolinnya tramvayiv 2006 Nizkopidlogovij tramvaj ULF 2013 Vidnovlennya linij trivalo do 1950 ale deyaki korotki liniyi ne vidnovlyuvali U ramkah planu Marshalla bulo postavleno z Nyu Jorku tramvayi Tipu Z sho buli shirshimi za reshtu j vikoristovuvalis na kolishnih liniyah parovogo tramvaya Z 1951 v obmezhenij kilkosti pochali vikoristovuvati novi vagoni Zgidno z ugodoyu 1956 z Graf amp Stift na stare shasi pochali vstanovlyuvati novi kuzovi vagoniv 16 podvijnih vagoniv Tipu D Z pokrashennyam finansovogo stanu naselennya chastina pasazhiriv peresila na vlasni avto chastina volila koristuvatis avtobusami sho vitisnili dekotri liniyi Z 1966 bulo vvedeno v ekspluataciyu dvi liniyi de nim U Strassenbahn Wien USTRABA zavdovzhki 16 7 km Z 1970 h pochali modernizaciyu vagonnogo parku z pochatkom ekspluataciyi vagoniv virobnikiv de DUEWAG de U 1980 h poyavilis pershi liniyi shvidkisnogo tramvaya interes do yakih zgodom zmenshivsya Z 1995 pochali ekspluatuvati nizkopidlogovi tramvayi Ultra Low Floor Bombardier Flexity Na 2010 i rr u Vidni ekspluatuyetsya 300 nizkopidlogovih tramvayiv 4 modifikacij U 2013 2017 zaplanovano provesti chergove onovlennya ruhomogo skladu zokrema kupivlyu 156 Bombardier Flexity Vlitku 2011 pislya znachnoyi perervi vveli novu tramvajnu liniyu she dekilka zaplanovano prodovzhiti do 2017 Na 2009 tramvaj pereviz 186 9 mln pasazhiriv na 29 liniyah Najdovsha liniya 6 prostyagayetsya na 14 5 km najkorotsha 42 na 3 4 km Dlya utrimannya ruhomogo skladu vikoristovuyut 10 vagonnih depo Div takozhBadnerbanPrimitkiArhiv presi XX stolittya 1908 d Track Q36948990DzherelaPidzemnij tramvaj Johann Lehnhart Die 102 eingestellten Strassenbahnlinien Wiens Der Spurkranz Sonderheft 4 ZDB ID 2686254 2 Spurkranz Wien 1970 nim Uberarbeitete und erweiterte Ausgabe Phoibos Verlag Wien 2009 ISBN 978 3 85161 009 3 nim Walter Krobot Josef Otto Slezak Hans Sternhart Strassenbahn in Wien vorgestern und ubermorgen Zweite uberarbeitete Auflage Slezak Wien 1983 ISBN 3 85416 076 3 nim Hans Peter Pawlik Josef Otto Slezak Ring Rund Das Jahrhundert der elektrischen Strassenbahn in Wien Slezak Wien 1999 ISBN 3 85416 187 5 nim Wolfgang Kaiser Die Wiener Strassenbahnen Vom Hutscherl bis zum Ulf GeraMond Munchen 2004 ISBN 3 7654 7189 5 nim Ernst Lassbacher Tanja Aigner Auf die Bim gekommen Verkehr und Verkehrspolitik in Wien seit 1744 kritisch betrachtet Wiener Verkehrsblatter Sonderband 3 ZDB ID 2484514 0 Phoibos Verlag Wien 2009 ISBN 978 3 85161 020 8 nim PosilannyaShema tramvajnih marshrutiv 19 lyutogo 2015 u Wayback Machine nim Die Pferdestrassenbahn 18 sichnya 2015 u Wayback Machine nim Die Elektrische Die Entwicklung der Strassenbahn in Wien 18 sichnya 2015 u Wayback Machine nim