Територіальні претензії щодо Курильських островів (яп. ほっぽうりょうどもんだい) або Пробле́ма півде́нних Кури́льських острові́в (рос. Проблема южных Курильских островов) — територіальна прикордонна суперечка між Японією та Росією щодо приналежності південних островів Курильської гряди — Ітурупа, Кунашира, Шикотана і Хабомай. Виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни, складової Другої світової війни. До окупації острови входили до області Немуро префектури Хоккайдо, Японія. Після окупації вони були інкорпоровані до складу Південнокурильського району Сахалінської області РСФСР. Японія не визнає російського суверенітету над островами і вважає їх своїми. Зокрема, під час підписання Сан-Франциського мирного договору 1951 року із союзниками, Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну, однак не визнала радянського суверенітету над ними. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциський договір не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни. Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією і Росією після Другої світової війни, стримуючи розвиток японсько-російських відносин.
Територіальні претензії щодо Курильських островів | |
Зміни кордонів між Японією і Росією зазначені червоним. Японія вимагає від Росії відновити кордон 1855 року. | |
Країна | Росія і Японія |
---|---|
Адміністративна одиниця | Курильські острови |
Територіальні претензії щодо Курильських островів у Вікісховищі |
Координати: 44°06′00″ пн. ш. 146°42′00″ сх. д. / 44.100000000027776536626334° пн. ш. 146.7000000000277566414297326° сх. д.
Історія
Виникла в результаті окупації островів радянськими військами в 1945 року під час японсько-радянської війни, складової Другої світової війни. До окупації острови входили до області Немуро префектури Хоккайдо, Японія. Після окупації вони були інкорпоровані до новоутвореної Південносахалінської області. Яка була 1947 р. об'єднана із Сахалінською. Невдовзі всі спірні острови, крім Ітурупу, увійшли до складу Южно-Курильського району, а Ітуруп — до Курильського району Сахалінської області РРФСР.
Японія не визнає російського суверенітету над Південними Курильськими островами і вважає їх своїми. Зокрема, під час підписання Сан-Франциського мирного договору 1951 року із союзниками, Японія відмовилася від Курил та Південного Сахаліну, однак не визнала радянського суверенітету над ними. СРСР, правонаступником якого є Росія, Сан-Франциський договір не підписав, вважаючи Курили своїми на підставі домовленостей союзників в ході Другої світової війни. Вирішення суперечки в міжнародних судових інстанціях блокується Росією. Територіальний диспут є головною перепоною для укладання мирного договору між Японією і Росією після Другої світової війни, стримуючи розвиток японсько-російських відносин.
Європейський парламент в резолюції «Відносини між ЄС, Китаєм і Тайванем і безпеку на Далекому Сході», ухваленого 7 липня 2005 року закликав Росію повернути Японії окуповані території — південнокурильські острови.
Уряд США підтримує Японію в цій суперечці і визнає суверенітет Японії над «Північними територіями».
21 березня 2022 р. МЗС РФ заявило, що РФ не має наміру продовжувати з Японією перемовини щодо мирного договору, зокрема повідомило про припинення безвізового режиму між південними Курильскими островами та Японією та вихід Росії з діалогу про налагодження спільної господарської на південних Курилах. Такі дії є реакцією Російської сторони на запровадження Японією санкцій щодо Росії через російське вторгнення в Україну в 2022 році.
25 березня 2022 р. росія розпочала військові навчання з участю понад 3000 військовослужбовців і сотень транспортних засобів на Курильських островах, зокрема на спірних островах.
В чернетці нового випуску «Синя книга дипломатії» (урядовий довідник про зовнішню політику Японії), з'явилось формулювання, що Токіо офіційно називатиме південні Курильські острови споконвічною територією Японії, що знаходяться під незаконною окупацією.
7 жовтня 2022 року Верховна Рада України визнала, що Росія окупувала Північні території Японії.
За проєкт постанови № 8108 в цілому проголосували 287 депутатів при мінімально необхідних 226, передають Українські Новини.
Згідно з ухваленою заявою, Рада: заявляє про підтримку позиції Японії щодо її Північних територій; визнає, що зазначені території продовжують перебувати під окупацією РФ; закликає міжнародне співтовариство продовжити вживати всіх можливих заходів для договірно-правового оформлення статусу Північних територій Японії; звертається до Організації Об'єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської асамблеї Ради Європи, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів іноземних держав про послідовну підтримку та відповідні дії щодо врегулювання статусу Північних територій Японії.
Хронологія
- 1855: встановлення двосторонніх відносин між Японією і Росію. За Сімодським трактатом Південні Курили визнавалися японськими, а Середні та Північні Курили — російськими. Кордон між обома державами проходив між островами Уруп та Ітуруп. Сахалін визнавався спільним володінням.
- 1875: підписання обмінного Санкт-Петербурзького договору. Японія отримувала всі Курильські острови за передачу Південного Сахаліну Росії.
- 1905: підписання Портсмутського договору за результатами японсько-російської війни. Японія отримала територію Південного Сахаліну.
- 1941: підписано японсько-радянський пакт про нейтралітет.
- 1945: односторонній розрив пакту про нейтралітет Радянським Союзом, початок радянсько-японської війни. СРСР окуповує Південний Сахалін та всі Курили.
- 1946: одностороннє включення Курил і Південного Сахаліну до складу СРСР, депортація японського населення на Хоккайдо.
- 1951: укладання Сан-Франциського мирного договору між Японією і союзниками в Другій світовій війні. СРСР підписати відмовився.
- 1956: підписання . СРСР пообіцяв повернути Японії Шикотан і острови Хабомай з Південних Курил після підписання мирного договору, але договору підписано не було.
Цікаві факти
- 21 травня 1938 року в Римсько-католицькій церкві була утворена «Апостольська префектура Карафуто» (лат. Apostolica Praefectura Karafutoensis), яка поширювалася на терени колишньої японської префектури Карафуто й входила до складу Іркутської діоцезії святого Йосипа на території Росії. Останнім Іркутську діоцезію очолював єпископ-поляк [pl], що носив титул «ординарій єпископа святого Йосипа й адміністратор префектури Карафуто». МЗС Росії негативно розцінило використання в єпископській титулатурі японської назви «Карафуто», й 2002 року заборонило Мазуру в'їзд до країни «з метою збереження безпеки РФ». Після цього 10 квітня 2002 року апостольська префектура Карафуто була перейменована на [ru] (лат. Apostolica Praefectura Sachaliniana Meridionalis) з прямим підпорядкуванням Ватикану.
Див. також
Примітки
- Наші північні території. 2010 // Міністерство закордонних справ Японії.
- Text of Gromyko's Statement on the Peace Treaty.New York Times, page 26, September 9, 1951
- (рос.) О проблеме мирного договора в российско-японских отношениях. МЗС Росії. 22 липня 2005. Процитовано 26 липня 2009.
- Заявление МИД РФ. www.mid.ru. Процитовано 21 березня 2022.
- Лопата, Мар'ян (18 березня 2023). Проблема розв’язання територіальних претензій Японії з РФ до повномасштабного вторгнення Росії в Україну 24 лютого 2022 р. Це моя Україна.
- 北方領土「不法占拠」記述が復活 外交青書、対ロシア配慮を転換(共同通信). Yahoo!ニュース (яп.). Процитовано 4 квітня 2022.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url () - Prefecture Apostolic of Yuzhno Sakhalinsk // Catholic-Hierarchy.
- Епископ Ежи Мазур был выдворен из страны «в целях сохранения безопасности Российской Федерации»
Джерела та література
Територіальні претензії щодо Курильських островів // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Література
- В. Ю. Константинов. Південних Курил проблема // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. / Редкол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.: Знання України, 2004 — Т.2 — 812 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv yap ほっぽうりょうどもんだい abo Proble ma pivde nnih Kuri lskih ostrovi v ros Problema yuzhnyh Kurilskih ostrovov teritorialna prikordonna superechka mizh Yaponiyeyu ta Rosiyeyu shodo prinalezhnosti pivdennih ostroviv Kurilskoyi gryadi Iturupa Kunashira Shikotana i Habomaj Vinikla v rezultati okupaciyi ostroviv radyanskimi vijskami v 1945 roku pid chas yaponsko radyanskoyi vijni skladovoyi Drugoyi svitovoyi vijni Do okupaciyi ostrovi vhodili do oblasti Nemuro prefekturi Hokkajdo Yaponiya Pislya okupaciyi voni buli inkorporovani do skladu Pivdennokurilskogo rajonu Sahalinskoyi oblasti RSFSR Yaponiya ne viznaye rosijskogo suverenitetu nad ostrovami i vvazhaye yih svoyimi Zokrema pid chas pidpisannya San Franciskogo mirnogo dogovoru 1951 roku iz soyuznikami Yaponiya vidmovilasya vid Kuril ta Pivdennogo Sahalinu odnak ne viznala radyanskogo suverenitetu nad nimi SRSR pravonastupnikom yakogo ye Rosiya San Franciskij dogovir ne pidpisav vvazhayuchi Kurili svoyimi na pidstavi domovlenostej soyuznikiv v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Virishennya superechki v mizhnarodnih sudovih instanciyah blokuyetsya Rosiyeyu Teritorialnij disput ye golovnoyu pereponoyu dlya ukladannya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu i Rosiyeyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni strimuyuchi rozvitok yaponsko rosijskih vidnosin Teritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv Zmini kordoniv mizh Yaponiyeyu i Rosiyeyu zaznacheni chervonim Yaponiya vimagaye vid Rosiyi vidnoviti kordon 1855 roku Krayina Rosiya i Yaponiya Administrativna odinicyaKurilski ostrovi Teritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv u Vikishovishi Koordinati 44 06 00 pn sh 146 42 00 sh d 44 100000000027776536626334 pn sh 146 7000000000277566414297326 sh d 44 100000000027776536626334 146 7000000000277566414297326IstoriyaVinikla v rezultati okupaciyi ostroviv radyanskimi vijskami v 1945 roku pid chas yaponsko radyanskoyi vijni skladovoyi Drugoyi svitovoyi vijni Do okupaciyi ostrovi vhodili do oblasti Nemuro prefekturi Hokkajdo Yaponiya Pislya okupaciyi voni buli inkorporovani do novoutvorenoyi Pivdennosahalinskoyi oblasti Yaka bula 1947 r ob yednana iz Sahalinskoyu Nevdovzi vsi spirni ostrovi krim Iturupu uvijshli do skladu Yuzhno Kurilskogo rajonu a Iturup do Kurilskogo rajonu Sahalinskoyi oblasti RRFSR Yaponiya ne viznaye rosijskogo suverenitetu nad Pivdennimi Kurilskimi ostrovami i vvazhaye yih svoyimi Zokrema pid chas pidpisannya San Franciskogo mirnogo dogovoru 1951 roku iz soyuznikami Yaponiya vidmovilasya vid Kuril ta Pivdennogo Sahalinu odnak ne viznala radyanskogo suverenitetu nad nimi SRSR pravonastupnikom yakogo ye Rosiya San Franciskij dogovir ne pidpisav vvazhayuchi Kurili svoyimi na pidstavi domovlenostej soyuznikiv v hodi Drugoyi svitovoyi vijni Virishennya superechki v mizhnarodnih sudovih instanciyah blokuyetsya Rosiyeyu Teritorialnij disput ye golovnoyu pereponoyu dlya ukladannya mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu i Rosiyeyu pislya Drugoyi svitovoyi vijni strimuyuchi rozvitok yaponsko rosijskih vidnosin Yevropejskij parlament v rezolyuciyi Vidnosini mizh YeS Kitayem i Tajvanem i bezpeku na Dalekomu Shodi uhvalenogo 7 lipnya 2005 roku zaklikav Rosiyu povernuti Yaponiyi okupovani teritoriyi pivdennokurilski ostrovi Uryad SShA pidtrimuye Yaponiyu v cij superechci i viznaye suverenitet Yaponiyi nad Pivnichnimi teritoriyami 21 bereznya 2022 r MZS RF zayavilo sho RF ne maye namiru prodovzhuvati z Yaponiyeyu peremovini shodo mirnogo dogovoru zokrema povidomilo pro pripinennya bezvizovogo rezhimu mizh pivdennimi Kurilskimi ostrovami ta Yaponiyeyu ta vihid Rosiyi z dialogu pro nalagodzhennya spilnoyi gospodarskoyi na pivdennih Kurilah Taki diyi ye reakciyeyu Rosijskoyi storoni na zaprovadzhennya Yaponiyeyu sankcij shodo Rosiyi cherez rosijske vtorgnennya v Ukrayinu v 2022 roci 25 bereznya 2022 r rosiya rozpochala vijskovi navchannya z uchastyu ponad 3000 vijskovosluzhbovciv i soten transportnih zasobiv na Kurilskih ostrovah zokrema na spirnih ostrovah V chernetci novogo vipusku Sinya kniga diplomatiyi uryadovij dovidnik pro zovnishnyu politiku Yaponiyi z yavilos formulyuvannya sho Tokio oficijno nazivatime pivdenni Kurilski ostrovi spokonvichnoyu teritoriyeyu Yaponiyi sho znahodyatsya pid nezakonnoyu okupaciyeyu 7 zhovtnya 2022 roku Verhovna Rada Ukrayini viznala sho Rosiya okupuvala Pivnichni teritoriyi Yaponiyi Za proyekt postanovi 8108 v cilomu progolosuvali 287 deputativ pri minimalno neobhidnih 226 peredayut Ukrayinski Novini Zgidno z uhvalenoyu zayavoyu Rada zayavlyaye pro pidtrimku poziciyi Yaponiyi shodo yiyi Pivnichnih teritorij viznaye sho zaznacheni teritoriyi prodovzhuyut perebuvati pid okupaciyeyu RF zaklikaye mizhnarodne spivtovaristvo prodovzhiti vzhivati vsih mozhlivih zahodiv dlya dogovirno pravovogo oformlennya statusu Pivnichnih teritorij Yaponiyi zvertayetsya do Organizaciyi Ob yednanih Nacij Yevropejskogo Parlamentu Parlamentskoyi asambleyi Radi Yevropi Parlamentskoyi asambleyi NATO Parlamentskoyi asambleyi OBSYe Parlamentskoyi asambleyi GUAM nacionalnih parlamentiv inozemnih derzhav pro poslidovnu pidtrimku ta vidpovidni diyi shodo vregulyuvannya statusu Pivnichnih teritorij Yaponiyi Hronologiya1855 vstanovlennya dvostoronnih vidnosin mizh Yaponiyeyu i Rosiyu Za Simodskim traktatom Pivdenni Kurili viznavalisya yaponskimi a Seredni ta Pivnichni Kurili rosijskimi Kordon mizh oboma derzhavami prohodiv mizh ostrovami Urup ta Iturup Sahalin viznavavsya spilnim volodinnyam 1875 pidpisannya obminnogo Sankt Peterburzkogo dogovoru Yaponiya otrimuvala vsi Kurilski ostrovi za peredachu Pivdennogo Sahalinu Rosiyi 1905 pidpisannya Portsmutskogo dogovoru za rezultatami yaponsko rosijskoyi vijni Yaponiya otrimala teritoriyu Pivdennogo Sahalinu 1941 pidpisano yaponsko radyanskij pakt pro nejtralitet 1945 odnostoronnij rozriv paktu pro nejtralitet Radyanskim Soyuzom pochatok radyansko yaponskoyi vijni SRSR okupovuye Pivdennij Sahalin ta vsi Kurili 1946 odnostoronnye vklyuchennya Kuril i Pivdennogo Sahalinu do skladu SRSR deportaciya yaponskogo naselennya na Hokkajdo 1951 ukladannya San Franciskogo mirnogo dogovoru mizh Yaponiyeyu i soyuznikami v Drugij svitovij vijni SRSR pidpisati vidmovivsya 1956 pidpisannya SRSR poobicyav povernuti Yaponiyi Shikotan i ostrovi Habomaj z Pivdennih Kuril pislya pidpisannya mirnogo dogovoru ale dogovoru pidpisano ne bulo Cikavi fakti21 travnya 1938 roku v Rimsko katolickij cerkvi bula utvorena Apostolska prefektura Karafuto lat Apostolica Praefectura Karafutoensis yaka poshiryuvalasya na tereni kolishnoyi yaponskoyi prefekturi Karafuto j vhodila do skladu Irkutskoyi dioceziyi svyatogo Josipa na teritoriyi Rosiyi Ostannim Irkutsku dioceziyu ocholyuvav yepiskop polyak pl sho nosiv titul ordinarij yepiskopa svyatogo Josipa j administrator prefekturi Karafuto MZS Rosiyi negativno rozcinilo vikoristannya v yepiskopskij titulaturi yaponskoyi nazvi Karafuto j 2002 roku zaboronilo Mazuru v yizd do krayini z metoyu zberezhennya bezpeki RF Pislya cogo 10 kvitnya 2002 roku apostolska prefektura Karafuto bula perejmenovana na ru lat Apostolica Praefectura Sachaliniana Meridionalis z pryamim pidporyadkuvannyam Vatikanu Div takozhSkeli Liankur Ostrovi SenkakuPrimitkiNashi pivnichni teritoriyi 2010 Ministerstvo zakordonnih sprav Yaponiyi Text of Gromyko s Statement on the Peace Treaty New York Times page 26 September 9 1951 ros O probleme mirnogo dogovora v rossijsko yaponskih otnosheniyah MZS Rosiyi 22 lipnya 2005 Procitovano 26 lipnya 2009 Zayavlenie MID RF www mid ru Procitovano 21 bereznya 2022 Lopata Mar yan 18 bereznya 2023 Problema rozv yazannya teritorialnih pretenzij Yaponiyi z RF do povnomasshtabnogo vtorgnennya Rosiyi v Ukrayinu 24 lyutogo 2022 r Ce moya Ukrayina 北方領土 不法占拠 記述が復活 外交青書 対ロシア配慮を転換 共同通信 Yahoo ニュース yap Procitovano 4 kvitnya 2022 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya Prefecture Apostolic of Yuzhno Sakhalinsk Catholic Hierarchy Episkop Ezhi Mazur byl vydvoren iz strany v celyah sohraneniya bezopasnosti Rossijskoj Federacii Dzherela ta literaturaTeritorialni pretenziyi shodo Kurilskih ostroviv 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap Literatura V Yu Konstantinov Pivdennih Kuril problema Ukrayinska diplomatichna enciklopediya U 2 h t Redkol L V Guberskij golova ta in K Znannya Ukrayini 2004 T 2 812 s ISBN 966 316 045 4