Марія Французька (фр. Marie de France; 1145 — 11 березня 1198) — французька принцеса, графиня Шампані.
Марія Французька | |
---|---|
фр. Marie de France | |
Народилася | 1145 Королівство Франція |
Померла | 11 березня 1198[1][2] Мо |
Поховання | d |
Країна | Франція |
Діяльність | аристократка |
Знання мов | французька |
Титул | граф[d] |
Посада | регент |
Рід | d |
Батько | Людовик VII |
Мати | Алієнор Аквітанська |
Брати, сестри | Маргарита Французька[d], Елеонора Англійська, королева Кастилії, Агнеса Французька, d, d, Матильда Плантагенет, d, Іоанн Безземельний, Генріх Молодий, Жоффруа II, Філіп II Август, Річард I Левове Серце і d |
У шлюбі з | Генріх I |
Діти | Генріх II, d, Марія Шампанська і Теобальд III |
|
Старша дочка короля Франції Людовика VII і Алієнор Аквітанської, єдинокровна сестра Філіппа II Августа і єдиноутробна — Річарда Левове Серце.
Біографія
У 1164 році була видана за Генріха I Щедрого, графа Шампані та Брі.
Три рази здійснювала регентство: у червні 1179 - лютому 1181 років, коли її чоловік був у паломництві до Святої землі; у березні 1181 - травні 1187 років, поки старший син Генріх II не досяг повноліття; і в травні 1190 — березні 1198 років, коли той брав участь у Третьому Хрестовому поході і залишився в Святій землі, ставши номінальним королем Єрусалима, а потім під час неповноліття молодшого сина Теобальда III до своєї смерті.
Немає жодних свідчень, що Марія залучалася до будь-якої участі в управлінні графством до 1179 року. Документи свідчать лише про невеликі дари монастирям з її особистого майна. У 1179 році її чоловік граф Генріх I ухвалив рішення вирушити в паломництво в місця, де проходив Другий Хрестовий похід, в якому він брав участь в молодості. Регентом було призначено Марію. Граф Генріх був узятий у полон сельджукським султаном, викуплений візантійським імператором Мануїлом і повернувся до Шампані у лютому 1181 року, мабуть, із сильно підірваним здоров'ям. Він помер 17 березня 1181 року і Марія вдруге стала регентом.
У період другого регентства в 1181-1182 роках або в 1183 разом з діверами брала участь у Феодальної війни у Франції (1181-1187) проти брата, короля Франції, остаточно примирилася з ним на конференції в Жизорі у 1186 році.
Після другого регентства в 1187 році залишила двір і пішла в монастир на околицях міста Мо, не приймаючи, однак, постриг. Рішення її сина Генріха вирушити в Хрестовий похід повернуло її до управління Шампанню втретє (1190).
Марія була відома як цінителька поезії та меценатка; при її блискучому дворі були: Кретьєн де Труа, Гас Брюле, Готьє Аррасський, Гійо де Провен, Гюон д'Уазі, Жоффрей де Віллардуен і, можливо, .
Вважається, що саме Марії адресована знаменита сірвента Річарда Левине Серце, в якій полонений король ганьбить васалів, які не поспішають збирати викуп.
Марія Шампанська опікувалася Кретьєном де Труа. З прологу до роману у віршах «Ланселот, або Лицар Воза» випливає, що твір був замовлений графинею.
Діти
- Схоластика Шампанська (пом. 1219). Чоловік: граф Гільйом IV (граф Макона) Гійом IV де Макон (пом. 1226)
- Генріх II Шампанський (1166-1197), король Єрусалима.
- Марія Шампанська (1174-1204). Чоловік (1186): Балдуїн IX Фландрський (пом. 1206), граф Геннегау і Фландрії, імператор Латинської імперії.
- Теобальд III Шампанський (1179-1201)
Примітки
- Find a Grave — 1996.
- Pas L. v. Genealogics.org — 2003.
- Evergates, Theodore, pp. 77-79
- Evergates, Theodore, p. 77
- Luchaire, p. 100
- Arbois de Jubainville, pp. 6
- Evergates, Theodore, p. 79
- Брюнель-Лобришон, Дюамель-Амадо, с. 60
Література
- d’Arbois de Jubainville M.-H. Histoire des ducs et comtes de Champagne. T. IV, premiére partie. — P., 1865
- Luchaire A. Philippe Auguste et son temps. — Paris.: Tallandier, 1980. —
- Брюнель-Лобришон Ж., Дюамель-Амадо К. Повседневная жизнь во времена трубадуров XII—XIII веков. — М.: Молодая гвардия, Палимпсест. —
- Evergates, Theodore. Aristocratic Women in Medieval France. — University of Pennsylvania Press, 1999. —
Посилання
- MARIE de France
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mariya Francuzka fr Marie de France 1145 11 bereznya 1198 francuzka princesa grafinya Shampani Mariya Francuzkafr Marie de FranceNarodilasya 1145 Korolivstvo FranciyaPomerla 11 bereznya 1198 1198 03 11 1 2 MoPohovannya dKrayina FranciyaDiyalnist aristokratkaZnannya mov francuzkaTitul graf d Posada regentRid dBatko Lyudovik VIIMati Aliyenor AkvitanskaBrati sestri Margarita Francuzka d Eleonora Anglijska koroleva Kastiliyi Agnesa Francuzka d d Matilda Plantagenet d Ioann Bezzemelnij Genrih Molodij Zhoffrua II Filip II Avgust Richard I Levove Serce i dU shlyubi z Genrih IDiti Genrih II d Mariya Shampanska i Teobald III Mediafajli u Vikishovishi Starsha dochka korolya Franciyi Lyudovika VII i Aliyenor Akvitanskoyi yedinokrovna sestra Filippa II Avgusta i yedinoutrobna Richarda Levove Serce BiografiyaU 1164 roci bula vidana za Genriha I Shedrogo grafa Shampani ta Bri Tri razi zdijsnyuvala regentstvo u chervni 1179 lyutomu 1181 rokiv koli yiyi cholovik buv u palomnictvi do Svyatoyi zemli u berezni 1181 travni 1187 rokiv poki starshij sin Genrih II ne dosyag povnolittya i v travni 1190 berezni 1198 rokiv koli toj brav uchast u Tretomu Hrestovomu pohodi i zalishivsya v Svyatij zemli stavshi nominalnim korolem Yerusalima a potim pid chas nepovnolittya molodshogo sina Teobalda III do svoyeyi smerti Nemaye zhodnih svidchen sho Mariya zaluchalasya do bud yakoyi uchasti v upravlinni grafstvom do 1179 roku Dokumenti svidchat lishe pro neveliki dari monastiryam z yiyi osobistogo majna U 1179 roci yiyi cholovik graf Genrih I uhvaliv rishennya virushiti v palomnictvo v miscya de prohodiv Drugij Hrestovij pohid v yakomu vin brav uchast v molodosti Regentom bulo priznacheno Mariyu Graf Genrih buv uzyatij u polon seldzhukskim sultanom vikuplenij vizantijskim imperatorom Manuyilom i povernuvsya do Shampani u lyutomu 1181 roku mabut iz silno pidirvanim zdorov yam Vin pomer 17 bereznya 1181 roku i Mariya vdruge stala regentom U period drugogo regentstva v 1181 1182 rokah abo v 1183 razom z diverami brala uchast u Feodalnoyi vijni u Franciyi 1181 1187 proti brata korolya Franciyi ostatochno primirilasya z nim na konferenciyi v Zhizori u 1186 roci Pislya drugogo regentstva v 1187 roci zalishila dvir i pishla v monastir na okolicyah mista Mo ne prijmayuchi odnak postrig Rishennya yiyi sina Genriha virushiti v Hrestovij pohid povernulo yiyi do upravlinnya Shampannyu vtretye 1190 Mariya bula vidoma yak cinitelka poeziyi ta mecenatka pri yiyi bliskuchomu dvori buli Kretyen de Trua Gas Bryule Gotye Arrasskij Gijo de Proven Gyuon d Uazi Zhoffrej de Villarduen i mozhlivo Vvazhayetsya sho same Mariyi adresovana znamenita sirventa Richarda Levine Serce v yakij polonenij korol ganbit vasaliv yaki ne pospishayut zbirati vikup Mariya Shampanska opikuvalasya Kretyenom de Trua Z prologu do romanu u virshah Lanselot abo Licar Voza viplivaye sho tvir buv zamovlenij grafineyu DitiSholastika Shampanska pom 1219 Cholovik graf Giljom IV graf Makona Gijom IV de Makon pom 1226 Genrih II Shampanskij 1166 1197 korol Yerusalima Mariya Shampanska 1174 1204 Cholovik 1186 Balduyin IX Flandrskij pom 1206 graf Gennegau i Flandriyi imperator Latinskoyi imperiyi Teobald III Shampanskij 1179 1201 PrimitkiFind a Grave 1996 d Track Q63056 Pas L v Genealogics org 2003 d Track Q19847329d Track Q19847326 Evergates Theodore pp 77 79 Evergates Theodore p 77 Luchaire p 100 Arbois de Jubainville pp 6 Evergates Theodore p 79 Bryunel Lobrishon Dyuamel Amado s 60Literaturad Arbois de Jubainville M H Histoire des ducs et comtes de Champagne T IV premiere partie P 1865 Luchaire A Philippe Auguste et son temps Paris Tallandier 1980 ISBN 978 2235008594 Bryunel Lobrishon Zh Dyuamel Amado K Povsednevnaya zhizn vo vremena trubadurov XII XIII vekov M Molodaya gvardiya Palimpsest ISBN 5 235 02477 X Evergates Theodore Aristocratic Women in Medieval France University of Pennsylvania Press 1999 ISBN 9780812217001PosilannyaMARIE de France