Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Марс (лат. Mars) — первісно італійський бог родючості, рослинності й дикої природи; вважалося, що він може наслати загибель урожаю та загибель скоту або відвернути їх. Пізніше був утотожнений з грецьким Аресом і став богом війни. Первісно входив до трійки богів, які очолювали давньоримський Пантеон (разом із Юпітером та Квіріном). За римською легендою, близнюки Ромул та Рем є його синами (Рея Сільвія народила синів від Марса). Тому Марс вважався покровителем Риму. Богу війни було присвячено храм на Марсовому полі у Римі. На честь Марса називався місяць Martius у Стародавньому Римі (березень у сучасній українській мові). Священними тваринами Марса вважаються вовк і дятел.
| Марс лат. Mars | |
|---|---|
 Статуя Марса, скульптор Гійом Кусту, Лувр | |
| Божество в | давньоримська релігія |
| В інших культурах | Арес |
| Заняття | бог родючості, бог війни |
| Покровитель для | війна[1] і сільське господарство |
| Батько | Юпітер |
| Мати | Юнона |
| Брати/сестри | Вулкан, Ювента, Беллона, Геркулес, Меркурій, Діана |
| Дружина | Нереїна |
| Діти | Ромул і Рем |
| Пов'язані персонажі | Павор і Паллор, Віртус і Хонос |
| Частина від | d |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Бога шанували з епітетами «переможець», «розширювач імперії», «миротворець». У західних римських провінціях з образом Марса пов'язували головних богів територіальних і племінних громад. Саме тому деякі дослідники вважали, що ранні римські уявлення про Марса як про верховне божество продовжували жити в народі.
Марс у міфах
Марс був богом війни, але на відміну від грецького Ареса, не війни задля вбивств і грабунку, а задля встановлення порядку. Зокрема він сприяв завоюванням Апеннінського півострова, а надалі турбувався про добробут підкорених земель, дбаючи про багаті врожаї на них і захист від недоброзичливих сусідів. Близькою до Марса була богиня війни Беллона, але у її владі перебувала війна жорстока і спустошлива.
Марс був сином Юнони і мав дружину Нереїну, яку вважали уособленням доблесті. Він сам брав участь у війнах, допомагаючи римлянам і шкодячи їхнім ворогам. Його повсюди супроводжували божества Павор (Жах) і Паллор (Страх), а також Віртус (Доблесть) і Хонос (Честь). Перші двоє жахали ворогів, другі надихали римлян на подвиги заради батьківщини.
Культ Марса
У різних регіонах Італії початково шанували різних богів родючості під іменами Мамерк, Маворс, Маморс, Марс. Римляни вважали, що знаходяться під особливим покровительством свого бога Марса, позаяк він був батьком Ромула — засновника Риму. Спочатку Марс був богом землеробів, від нього залежав успішний час сівби, Марс боровся з холодом, бурями і злими духами, які могли зашкодити врожаєві. Також Марс оберігав пастухів і домашню худобу, наглядав за господарствами. Селяни приносили йому своветаврілію, жертву зі свині, вівці і вола. Відома молитва цьому богу:
Батьку Марсе, благаю і прошу тебе, будь до мене, до мого дому і всієї моєї родини завжди добрим і милостивим. Щоб запобігти ласки твоєї, я звелів обвести навколо мого поля, моєї землі, моїх угідь твої жертовні тварини — свиню, вівцю та вола. Захисти нас від усяких хвороб, видимих і невидимих, від пошесті й голоду і від усякого лиха. Усім плодам землі, злакам, і виноградним лозам, і садам пошли врожай. Охороняй пастухів і худобу, а мені, моєму дому і всій моїй родині пошли здоров'я та щастя.
З часом, у міру зростання Риму, цей бог отримував покровительство над усе новими сферами життя, зокрема став захисником міських мурів і боровся не лише з негодою, а й з ворожими Риму людьми. Це призвело до того, що скоро він став і богом війни.
Марса часто називали Градівом, що походить від дієслова «збільшувати», оскільки він збільшує врожай і поголів'я стад, або від «крокувати», бо Марс крокує попереду переможного римського війська. Перед тим як піти на війну римляни приносили жертви Марса і молилися біля його храму. Марсу жертвували частину військової здобичі на подяку за перемогу. У храмі Марса-воїна зберігалася священна зброя — спис і щити, один із яких, за переказом, колись упав з неба. Перед відправленням на війну римський полководець брав цю зброю і викрикував до Марса: «Марсе, не спи!», чим закликав на всю війну допомагати йому. З цією ж зброєю жерці виконували на честь Марса ритуальний танець. Римляни вірили, що Марс карає і за несправедливі вбивства. Перший римський імператор Август, прийомний син Юлія Цезаря, спорудив після вбивства названого батька в Римі храм Марса Месника. Надалі римляни зверталися до цього бога з проханням про помсту за несправедливість.
Марс впродовж римської історії зберігав свій двоїстий характер. Йому як сільськогосподарському богу служили особливі жерці — Арвальські брати, а Марсу як богу війни — жерці Салії. Йому було присвячено кілька свят на рік: у лютому, березні і жовтні (27 лютого, 14 березня та 15 жовтня — Еквірії на Марсовому полі у Римі, з 19 по 23 березня — Квінкватрії на честь Марса та Мінерви). Ці свята відкривали і закривали час військових дій, оскільки в давнину взимку зазвичай не воювали. Метою весняних свят було заручитися заступництвом бога війни перед початком військового сезону, а осінніх — подякувати за даровані перемоги.
Марсу було присвячене священне порожнє місце — Марсове поле. У давнину там проходила рілля на володіннях останніх римських царів з роду Тарквініїв. Коли ж царська влада була повалена, це місце перетворили на громадську власність, і було вирішено ніколи більше його не орати, а присвятити Марсу. Офіційно Марсове поле вважалося місцевістю поза містом, хоча фактично знаходилося всередині Риму. Тому там можна було з'являтися зі зброєю, що суворо заборонялося всередині міської межі, за винятком тріумфальної ходи переможної армії. Перед ходою і виступом у похід армія спершу збиралася на Марсовому полі.
Спис Марса
Зброєю Марса вважався спис, аналогічно як зброєю і символом Юпітера була блискавка, Нептуна — тризуб, а Сатурна — коса або серп. Реліквія, яку називали списом Марса, зберігалася в сакраріумі в Регії, у колишній резиденції царів Рима. Згідно з переказами, спис рухався або тремтів при наближенні ворогів або при іншій небезпеці для держави. Коли Марс зображується як миротворець, його спис традиційно вкрито лавром або іншою рослинністю.
Примітки
- Енциклопедія Брокгауз
- Ян Парандовський, Міфологія, переклад Ольги Лєнік, К.: «Молодь», 1977, 238 с. (сторінка:196)
Література
- Словник античної мітології / Упоряд. Козовик І. Я., Пономарів О. Д. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2006. — 312с.
- Циркин Ю. Б. Мифы Древнего Рима. — М.: ООО «Издательство Астрель»: ООО «Издательство АСТ», 2000. — 560 с.
Посилання
- Марс [ 14 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1960. — Т. 4, кн. VII : Літери Ле — Ме. — С. 923-924. — 1000 екз.
- Mars (ROMAN GOD) [ 20 листопада 2020 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Mars lat Mars pervisno italijskij bog rodyuchosti roslinnosti j dikoyi prirodi vvazhalosya sho vin mozhe naslati zagibel urozhayu ta zagibel skotu abo vidvernuti yih Piznishe buv utotozhnenij z greckim Aresom i stav bogom vijni Pervisno vhodiv do trijki bogiv yaki ocholyuvali davnorimskij Panteon razom iz Yupiterom ta Kvirinom Za rimskoyu legendoyu bliznyuki Romul ta Rem ye jogo sinami Reya Silviya narodila siniv vid Marsa Tomu Mars vvazhavsya pokrovitelem Rimu Bogu vijni bulo prisvyacheno hram na Marsovomu poli u Rimi Na chest Marsa nazivavsya misyac Martius u Starodavnomu Rimi berezen u suchasnij ukrayinskij movi Svyashennimi tvarinami Marsa vvazhayutsya vovk i dyatel Mars lat MarsStatuya Marsa skulptor Gijom Kustu LuvrBozhestvo v davnorimska religiyaV inshih kulturah AresZanyattya bog rodyuchosti bog vijniPokrovitel dlya vijna 1 i silske gospodarstvoBatko YupiterMati YunonaBrati sestri Vulkan Yuventa Bellona Gerkules Merkurij DianaDruzhina NereyinaDiti Romul i RemPov yazani personazhi Pavor i Pallor Virtus i HonosChastina vid d Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Mars Statuya Marsa z rimskogo Forumu Nervi Boga shanuvali z epitetami peremozhec rozshiryuvach imperiyi mirotvorec U zahidnih rimskih provinciyah z obrazom Marsa pov yazuvali golovnih bogiv teritorialnih i pleminnih gromad Same tomu deyaki doslidniki vvazhali sho ranni rimski uyavlennya pro Marsa yak pro verhovne bozhestvo prodovzhuvali zhiti v narodi Mars u mifahMars buv bogom vijni ale na vidminu vid greckogo Aresa ne vijni zadlya vbivstv i grabunku a zadlya vstanovlennya poryadku Zokrema vin spriyav zavoyuvannyam Apenninskogo pivostrova a nadali turbuvavsya pro dobrobut pidkorenih zemel dbayuchi pro bagati vrozhayi na nih i zahist vid nedobrozichlivih susidiv Blizkoyu do Marsa bula boginya vijni Bellona ale u yiyi vladi perebuvala vijna zhorstoka i spustoshliva Mars buv sinom Yunoni i mav druzhinu Nereyinu yaku vvazhali uosoblennyam doblesti Vin sam brav uchast u vijnah dopomagayuchi rimlyanam i shkodyachi yihnim vorogam Jogo povsyudi suprovodzhuvali bozhestva Pavor Zhah i Pallor Strah a takozh Virtus Doblest i Honos Chest Pershi dvoye zhahali vorogiv drugi nadihali rimlyan na podvigi zaradi batkivshini Kult MarsaRuyini Hramu Marsa Mesnika na forumi Avgusta U riznih regionah Italiyi pochatkovo shanuvali riznih bogiv rodyuchosti pid imenami Mamerk Mavors Mamors Mars Rimlyani vvazhali sho znahodyatsya pid osoblivim pokrovitelstvom svogo boga Marsa pozayak vin buv batkom Romula zasnovnika Rimu Spochatku Mars buv bogom zemlerobiv vid nogo zalezhav uspishnij chas sivbi Mars borovsya z holodom buryami i zlimi duhami yaki mogli zashkoditi vrozhayevi Takozh Mars oberigav pastuhiv i domashnyu hudobu naglyadav za gospodarstvami Selyani prinosili jomu svovetavriliyu zhertvu zi svini vivci i vola Vidoma molitva comu bogu Batku Marse blagayu i proshu tebe bud do mene do mogo domu i vsiyeyi moyeyi rodini zavzhdi dobrim i milostivim Shob zapobigti laski tvoyeyi ya zveliv obvesti navkolo mogo polya moyeyi zemli moyih ugid tvoyi zhertovni tvarini svinyu vivcyu ta vola Zahisti nas vid usyakih hvorob vidimih i nevidimih vid poshesti j golodu i vid usyakogo liha Usim plodam zemli zlakam i vinogradnim lozam i sadam poshli vrozhaj Ohoronyaj pastuhiv i hudobu a meni moyemu domu i vsij moyij rodini poshli zdorov ya ta shastya Z chasom u miru zrostannya Rimu cej bog otrimuvav pokrovitelstvo nad use novimi sferami zhittya zokrema stav zahisnikom miskih muriv i borovsya ne lishe z negodoyu a j z vorozhimi Rimu lyudmi Ce prizvelo do togo sho skoro vin stav i bogom vijni Marsa chasto nazivali Gradivom sho pohodit vid diyeslova zbilshuvati oskilki vin zbilshuye vrozhaj i pogoliv ya stad abo vid krokuvati bo Mars krokuye poperedu peremozhnogo rimskogo vijska Pered tim yak piti na vijnu rimlyani prinosili zhertvi Marsa i molilisya bilya jogo hramu Marsu zhertvuvali chastinu vijskovoyi zdobichi na podyaku za peremogu U hrami Marsa voyina zberigalasya svyashenna zbroya spis i shiti odin iz yakih za perekazom kolis upav z neba Pered vidpravlennyam na vijnu rimskij polkovodec brav cyu zbroyu i vikrikuvav do Marsa Marse ne spi chim zaklikav na vsyu vijnu dopomagati jomu Z ciyeyu zh zbroyeyu zherci vikonuvali na chest Marsa ritualnij tanec Rimlyani virili sho Mars karaye i za nespravedlivi vbivstva Pershij rimskij imperator Avgust prijomnij sin Yuliya Cezarya sporudiv pislya vbivstva nazvanogo batka v Rimi hram Marsa Mesnika Nadali rimlyani zvertalisya do cogo boga z prohannyam pro pomstu za nespravedlivist Mars vprodovzh rimskoyi istoriyi zberigav svij dvoyistij harakter Jomu yak silskogospodarskomu bogu sluzhili osoblivi zherci Arvalski brati a Marsu yak bogu vijni zherci Saliyi Jomu bulo prisvyacheno kilka svyat na rik u lyutomu berezni i zhovtni 27 lyutogo 14 bereznya ta 15 zhovtnya Ekviriyi na Marsovomu poli u Rimi z 19 po 23 bereznya Kvinkvatriyi na chest Marsa ta Minervi Ci svyata vidkrivali i zakrivali chas vijskovih dij oskilki v davninu vzimku zazvichaj ne voyuvali Metoyu vesnyanih svyat bulo zaruchitisya zastupnictvom boga vijni pered pochatkom vijskovogo sezonu a osinnih podyakuvati za darovani peremogi Marsu bulo prisvyachene svyashenne porozhnye misce Marsove pole U davninu tam prohodila rillya na volodinnyah ostannih rimskih cariv z rodu Tarkviniyiv Koli zh carska vlada bula povalena ce misce peretvorili na gromadsku vlasnist i bulo virisheno nikoli bilshe jogo ne orati a prisvyatiti Marsu Oficijno Marsove pole vvazhalosya miscevistyu poza mistom hocha faktichno znahodilosya vseredini Rimu Tomu tam mozhna bulo z yavlyatisya zi zbroyeyu sho suvoro zaboronyalosya vseredini miskoyi mezhi za vinyatkom triumfalnoyi hodi peremozhnoyi armiyi Pered hodoyu i vistupom u pohid armiya spershu zbiralasya na Marsovomu poli Spis MarsaZbroyeyu Marsa vvazhavsya spis analogichno yak zbroyeyu i simvolom Yupitera bula bliskavka Neptuna trizub a Saturna kosa abo serp Relikviya yaku nazivali spisom Marsa zberigalasya v sakrariumi v Regiyi u kolishnij rezidenciyi cariv Rima Zgidno z perekazami spis ruhavsya abo tremtiv pri nablizhenni vorogiv abo pri inshij nebezpeci dlya derzhavi Koli Mars zobrazhuyetsya yak mirotvorec jogo spis tradicijno vkrito lavrom abo inshoyu roslinnistyu PrimitkiEnciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Yan Parandovskij Mifologiya pereklad Olgi Lyenik K Molod 1977 238 s storinka 196 LiteraturaSlovnik antichnoyi mitologiyi Uporyad Kozovik I Ya Ponomariv O D Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 312s Cirkin Yu B Mify Drevnego Rima M OOO Izdatelstvo Astrel OOO Izdatelstvo AST 2000 560 s PosilannyaMars 14 veresnya 2020 u Wayback Machine Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1960 T 4 kn VII Literi Le Me S 923 924 1000 ekz Mars ROMAN GOD 20 listopada 2020 u Wayback Machine Encyclopaedia Britannica angl