Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Конкуре́нція — тип міжвидових і внутрішньовидових взаємовідносин, за якого популяція, або особини у боротьбі за харчування, місця проживання та інші необхідні для життя умови, негативно впливають один на одного. Якщо конкуруючі організми належать до одного виду, то взаємовідносини між ними називають внутрішньовидовою конкуренцією, якщо ж вони належать до різних видів, то їх взаємовідносини називають міжвидовою конкуренцією. Виділяють також пряму та непряму конкуренції.
Дослідження конкуренції
Еволюція кожної окремої популяції відбувалася у взаємодії з іншими популяціями, з якими вони утворювали певні угруповання. Одновидове угруповання може існувати лише в ідеальній ізоляції від зовнішнього світу і, мабуть, не довго. Життєвий потенціал виду, який дожив до наших днів, сформувався в процесі тривалої міжвидової боротьби за існування. Конкурентні відносини є одним з найважливіших механізмів регулювання видового складу кожного угруповання, просторового розміщення видів та їх чисельності.
Американські вчені Е. Піанка (1981), А. Лотка (1922) і В. Вольтерра (1926, 1931) були першими, хто розробив порівняно міцну, хоч і дуже спрощену, теоретичну основу вивчення конкуренції. Між рослинами і тваринами існують дві відміни, які мають велике значення для вивчення конкуренції. По-перше, лише в незначної кількості рослин період генерації триває менше року, тому у багатьох випадках ботаніки не мають можливості здійснювати тривалі експерименти, які б дали змогу продемонструвати конкурентне виключення. По-друге, на ріст і виживання рослин великий вплив мають різноманітні умови, в яких вони живуть. Наприклад, в умовах великої скупченості ріст рослин сповільнюється, і вони не досягають повного розвитку, хоч і можуть продукувати насіння. На відміну від цього популяції тварин звичайно відповідають на перенаселеність підвищенням смертності і затримкою росту.
Г. Ф. Гаузе першому вдалося в лабораторії створити умови для співіснування двох подібних видів, правда, використовуючи одне і те ж поживне середовище. Згодом аналогічні дослідження Г. Ф. Гаузе здійснив і з борошняними хрущаками. Ці дрібні жуки весь свій життєвий цикл можуть завершити у банці з борошном. Коли в це однорідне середовище помістили два різних види хрущаків, то виявилося, що один з них успішно розвивається, витіснивши іншого. Таким чином був відкритий принцип конкурентного виключення.
Англійський еколог Д. Лек (1971) описав співіснування п'яти видів синиць у широколистяних лісах поблизу Оксфорда і дійшов висновку, що протягом більшої частини року вони відокремлені через розділеність їхніх кормових ділянок, відмінність у розмірах комах і міцність насіння, яким вони живляться. Екологічна відокремленість пов'язана з відмінністю в масі синиць, розмірах і формі дзьоба. Незважаючи на подібність синиць, кожний вид по-різному використовує свої кормові ресурси.
М. Бігон, Дж. Харпер і К. Таунсенд (1991) подають три можливі варіанти пояснення такого співіснування видів. Перше базується на так званій «поточній конкуренції» (curent competition). Наприклад, синиці є конкуруючими видами і їх співіснування є наслідком роздільності екологічних ніш. Однак у випадку відсутності конкурента вони можуть розширити свої ніші, тобто освоювати фундаментальні ніші.
Друге — це еволюційно зумовлене уникання конкуренції, яке Коннел (Connell, 1980) назвав «привидом конкурентного минулого». П'ять згаданих вище видів синиць вже давно «притерлися» між собою, і їх конкуренція залишилася в далекому еволюційному минулому. Їхні фундаментальні екологічні ніші вже давно перекриваються.
Третім поясненням є те, що в ході своєї еволюції ці види синиць по-різному і незалежно один від одного реагували на природний відбір, оскільки це різні види, які мають різні ознаки. Однак вони не конкурують у даний момент і ніколи не конкурували в минулому, тому що просто виявились різними.
Основою для спостережень конкурентних відносин можуть служити три пробні моделі, які описують:
- недосконалу конкуренцію, коли міжвидова конкуренція є лімітуючим фактором, але не веде до повної елімінації (усунення) одного з конкурентів з арени взаємодії;
- досконалу конкуренцію, описану моделями Гаузе і Лотки-Вольтерра, коли один вид поступово елімінується в процесі конкуренції за загальний ресурс;
- наддосконалу конкуренцію, коли ефект пригнічення дуже сильний і проявляється негайно, наприклад, під час виділення антибіотиків або при алелопатії. Наочним прикладом такої «надсильної» конкуренції може бути також хижацтво.
Внутрішньовидова конкуренція
Внутрішньовидова конкуренція — це суперництво між особинами одного виду за життєво важливі ресурси. Така конкуренція може зменшувати виживання і плодючість тварин. Приклади конкуренції: взаємне затінення рослин, боротьба за самку, боротьба за територію (в територіальних тварин).
Розрізняють три основні ознаки внутрішньовидової конкуренції:
- Ресурс, за який особини борються, має бути обмеженим.
- Конкуруючі особини одного і того ж виду не є рівноцінними. Наприклад, сильний ранній росток може затіняти низькорослий екземпляр, який з'явився раніше.
- Чим більша щільність популяції, тим сильніша конкуренція.
Всі ці ознаки внутрішньовидової конкуренції, виявлені в процесі довготривалих спостережень в природі і лабораторіях, підтверджують думку Ч. Дарвіна про гостроту боротьби за існування, оскільки вона не тільки постійно загрожує життю багатьох особин, але й призводить до повної загибелі популяції через загальне пригнічення усіх особин.
Міжвидова конкуренція
Для кращого розуміння міжвидової конкуренції варто зупинитися на таких поняттях, як співіснування і конкурентне виключення, екологічне заміщення видів, екологічна компресія і вивільнення, співіснування і розподіл ресурсів, а також еволюційна дивергенція.
Співіснування і конкурентне виключення
Спостерігаючи за життям рослинного і тваринного світу, ми частіше стаємо свідками співіснування видів, а не їх боротьби за існування. Насправді це далеко не так: конкурентна боротьба за використання ресурсів, а отже, за існування точиться безперервно, але в природі вона не так помітна, як в умовах лабораторії.
Результати лабораторних експериментів з конкуренції привели до формулювання принципу конкурентного виключення, який ще називають законом Гаузе: два види не можуть співіснувати, якщо вони залежать від одного і того ж лімітуючого середовища. Підкреслюємо — лімітуючого середовища, оскільки лише ті ресурси, які лімітують ріст популяції, можуть створювати основу конкуренції.
Екологічне заміщення видів
Приклад Г. Ф. Гаузе з борошняним хрущаком дає можливість простежити ще одне цікаве явище — екологічне заміщення видів. Коли два види цього жука (T.costaneum і T.coninsum) вирощувати разом у пшеничному борошні, то при невисокій температурі і низькій вологості T.costaneum витісняє T.coninsum, а в теплому і вологому середовищі T.costaneum сам виявляється витісненим. Отже, вид може проявити конкурентну здатність в субоптимальних умовах; наслідок конкуренції не залежить від того, як функціонує даний вид в умовах відсутності конкуренції, а визначається відносною продуктивністю видів при сумісному вирощуванні. На користь такого висновку свідчить той факт, що вид, який перемагав у конкуренції при будь-яких поєднаннях температури і вологості, не завжди виявлявся найпродуктивнішим, коли його вирощувати в ізоляції при тих же умовах.
Конкуренція пов'язана зі специфічною взаємодією між видами, яка рідко проявляється при окремому спостереженні за кожним з них. Прикладом цього явища може служити сумісне і роздільне зростання двох видів дуба — звичайного та скельного. В свіжих типах можна побачити ці два види поряд, в сухих типах, особливо з кам'янистою підстилаючою породою, дуб звичайний заміщається дубом скельним.
Екологічне вивільнення й екологічна компресія
Ці явища, протилежні за своїм змістом. Екологічне вивільнення полягає в усуненні конкурента і одержанні таким чином додаткових ресурсів. Чимало прикладів екологічного вивільнення одержано лісниками, які вивчали вплив рубок догляду на формування якісної деревини. Вилучаючи особини, які відстали в рості, а також «небажані» види, створюються сприятливі умови (освітлення, вологості, мінеральної поживи) для «бажаних» видів.
Екологічна компресія зумовлена введенням конкурента. Явища екологічної компресії часто спостерігаються на віддалених від материка островах з їх обмеженим видовим складом як рослин, так і тварин. Коли сюди потрапляють види, які були витіснені з материка, вони швидко адаптуються до нових умов місцезростання з незначною різноманітністю конкурентів і швидко поширюються (кролі і кактуси в Австралії).
Співіснування і розподіл ресурсів
Математичний аналіз міжвидової конкуренції свідчить, що якщо даний вид обмежує своєю чисельністю популяції іншого виду, і навпаки, то між такими двома видами можливе співіснування. Ці умови виконуються у тому випадку, якщо кожний вид використовує різні ресурси. Відомо, що види уникають екологічного перекриття, розподіляючи між собою наявні ресурси відповідно до їх розмірів і форми, хімічного складу, місця, де вони трапляються, а також їх сезонності.
Як бачимо, наслідок конкуренції значною мірою залежить від того, як конкуруючі види використовують (вдало чи невдало) надзвичайно неоднорідне середовище, яке переважно складається з окремих ділянок («плям») зі сприятливими і несприятливими умовами. Стійкість до несприятливих умов дає можливість окремим видам знаходити поживу в той час, коли інші гинуть. Конкуруючі види, як правило, не трапляються в одному місцезростанні і поділяють між собою не лише кормові ресурси, але й простір. Наприклад, кожен із п'яти видів (Dendroica), які гніздяться в штаті Мен, годується на різних частинах дерев і характеризується деякими відмінностями відшукування комах серед гілок і листя.
Важливим засобом «заспокоєння» лімітуючої конкуренції, яка врешті-решт переходить у співіснування, є кормова спеціалізація, яка часто базується на розмірах жертви: більший хижак поїдає більшу жертву, менший — меншу.
Еволюційна дивергенція
При співіснуванні подібних видів міжвидова конкуренція сприяє розвиткові екологічної дивергенції (роз'єднання), яка зменшує можливості перекриття під час використання ресурсів. При неповному перекритті ареалів двох видів міжвидова конкуренція впливає на еволюцію у зоні перекриття, але не в інших місцях.
Диференційне розмноження і диференційне виживання, зумовлені міжвидовою конкуренцією, призводять до екологічної дивергенції видів, між котрими точиться інтенсивна конкуренція. Якщо розміри жертви, яку вживають три види, одного діапазону, то вид, який має середні розміри, пристосовується до її поїдання.
Про еволюційну дивергенцію можна говорити в тих випадках, коли вид у присутності конкурента виявляє зовнішні ознаки або особливості поведінки, які відрізняються від таких в умовах відсутності конкуренції. Це явище, яке називають зміщенням ознак (наприклад, різні розміри дзьоба), ще раз свідчить, що конкуренція може зумовити еволюційну дивергенцію.
Конкурентне виключання й еволюційна дивергенція зменшують міжвидову конкуренцію, забезпечуючи тим самим ефективне використання ресурсів і підтримку загального потоку енергії та поживних речовин в екосистемі на найвищому рівні, який лише можливий при даному складі угруповання.
Див. також
Примітки
- . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 16 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
- . Архів оригіналу за 17 січня 2019. Процитовано 5 листопада 2019.
Джерела
- Кучерявий В. П. Екологія. — Львів: Світ, 2001—500 с: іл.
Посилання
- Конкуренція // : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 109-110.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Konkure nciya tip mizhvidovih i vnutrishnovidovih vzayemovidnosin za yakogo populyaciya abo osobini u borotbi za harchuvannya miscya prozhivannya ta inshi neobhidni dlya zhittya umovi negativno vplivayut odin na odnogo Yaksho konkuruyuchi organizmi nalezhat do odnogo vidu to vzayemovidnosini mizh nimi nazivayut vnutrishnovidovoyu konkurenciyeyu yaksho zh voni nalezhat do riznih vidiv to yih vzayemovidnosini nazivayut mizhvidovoyu konkurenciyeyu Vidilyayut takozh pryamu ta nepryamu konkurenciyi Doslidzhennya konkurenciyiEvolyuciya kozhnoyi okremoyi populyaciyi vidbuvalasya u vzayemodiyi z inshimi populyaciyami z yakimi voni utvoryuvali pevni ugrupovannya Odnovidove ugrupovannya mozhe isnuvati lishe v idealnij izolyaciyi vid zovnishnogo svitu i mabut ne dovgo Zhittyevij potencial vidu yakij dozhiv do nashih dniv sformuvavsya v procesi trivaloyi mizhvidovoyi borotbi za isnuvannya Konkurentni vidnosini ye odnim z najvazhlivishih mehanizmiv regulyuvannya vidovogo skladu kozhnogo ugrupovannya prostorovogo rozmishennya vidiv ta yih chiselnosti Amerikanski vcheni E Pianka 1981 A Lotka 1922 i V Volterra 1926 1931 buli pershimi hto rozrobiv porivnyano micnu hoch i duzhe sproshenu teoretichnu osnovu vivchennya konkurenciyi Mizh roslinami i tvarinami isnuyut dvi vidmini yaki mayut velike znachennya dlya vivchennya konkurenciyi Po pershe lishe v neznachnoyi kilkosti roslin period generaciyi trivaye menshe roku tomu u bagatoh vipadkah botaniki ne mayut mozhlivosti zdijsnyuvati trivali eksperimenti yaki b dali zmogu prodemonstruvati konkurentne viklyuchennya Po druge na rist i vizhivannya roslin velikij vpliv mayut riznomanitni umovi v yakih voni zhivut Napriklad v umovah velikoyi skupchenosti rist roslin spovilnyuyetsya i voni ne dosyagayut povnogo rozvitku hoch i mozhut produkuvati nasinnya Na vidminu vid cogo populyaciyi tvarin zvichajno vidpovidayut na perenaselenist pidvishennyam smertnosti i zatrimkoyu rostu G F Gauze pershomu vdalosya v laboratoriyi stvoriti umovi dlya spivisnuvannya dvoh podibnih vidiv pravda vikoristovuyuchi odne i te zh pozhivne seredovishe Zgodom analogichni doslidzhennya G F Gauze zdijsniv i z boroshnyanimi hrushakami Ci dribni zhuki ves svij zhittyevij cikl mozhut zavershiti u banci z boroshnom Koli v ce odnoridne seredovishe pomistili dva riznih vidi hrushakiv to viyavilosya sho odin z nih uspishno rozvivayetsya vitisnivshi inshogo Takim chinom buv vidkritij princip konkurentnogo viklyuchennya Anglijskij ekolog D Lek 1971 opisav spivisnuvannya p yati vidiv sinic u shirokolistyanih lisah poblizu Oksforda i dijshov visnovku sho protyagom bilshoyi chastini roku voni vidokremleni cherez rozdilenist yihnih kormovih dilyanok vidminnist u rozmirah komah i micnist nasinnya yakim voni zhivlyatsya Ekologichna vidokremlenist pov yazana z vidminnistyu v masi sinic rozmirah i formi dzoba Nezvazhayuchi na podibnist sinic kozhnij vid po riznomu vikoristovuye svoyi kormovi resursi M Bigon Dzh Harper i K Taunsend 1991 podayut tri mozhlivi varianti poyasnennya takogo spivisnuvannya vidiv Pershe bazuyetsya na tak zvanij potochnij konkurenciyi curent competition Napriklad sinici ye konkuruyuchimi vidami i yih spivisnuvannya ye naslidkom rozdilnosti ekologichnih nish Odnak u vipadku vidsutnosti konkurenta voni mozhut rozshiriti svoyi nishi tobto osvoyuvati fundamentalni nishi Druge ce evolyucijno zumovlene unikannya konkurenciyi yake Konnel Connell 1980 nazvav prividom konkurentnogo minulogo P yat zgadanih vishe vidiv sinic vzhe davno priterlisya mizh soboyu i yih konkurenciya zalishilasya v dalekomu evolyucijnomu minulomu Yihni fundamentalni ekologichni nishi vzhe davno perekrivayutsya Tretim poyasnennyam ye te sho v hodi svoyeyi evolyuciyi ci vidi sinic po riznomu i nezalezhno odin vid odnogo reaguvali na prirodnij vidbir oskilki ce rizni vidi yaki mayut rizni oznaki Odnak voni ne konkuruyut u danij moment i nikoli ne konkuruvali v minulomu tomu sho prosto viyavilis riznimi Osnovoyu dlya sposterezhen konkurentnih vidnosin mozhut sluzhiti tri probni modeli yaki opisuyut nedoskonalu konkurenciyu koli mizhvidova konkurenciya ye limituyuchim faktorom ale ne vede do povnoyi eliminaciyi usunennya odnogo z konkurentiv z areni vzayemodiyi doskonalu konkurenciyu opisanu modelyami Gauze i Lotki Volterra koli odin vid postupovo eliminuyetsya v procesi konkurenciyi za zagalnij resurs naddoskonalu konkurenciyu koli efekt prignichennya duzhe silnij i proyavlyayetsya negajno napriklad pid chas vidilennya antibiotikiv abo pri alelopatiyi Naochnim prikladom takoyi nadsilnoyi konkurenciyi mozhe buti takozh hizhactvo Vnutrishnovidova konkurenciyaVnutrishnovidova konkurenciya ce supernictvo mizh osobinami odnogo vidu za zhittyevo vazhlivi resursi Taka konkurenciya mozhe zmenshuvati vizhivannya i plodyuchist tvarin Prikladi konkurenciyi vzayemne zatinennya roslin borotba za samku borotba za teritoriyu v teritorialnih tvarin Rozriznyayut tri osnovni oznaki vnutrishnovidovoyi konkurenciyi Resurs za yakij osobini boryutsya maye buti obmezhenim Konkuruyuchi osobini odnogo i togo zh vidu ne ye rivnocinnimi Napriklad silnij rannij rostok mozhe zatinyati nizkoroslij ekzemplyar yakij z yavivsya ranishe Chim bilsha shilnist populyaciyi tim silnisha konkurenciya Vsi ci oznaki vnutrishnovidovoyi konkurenciyi viyavleni v procesi dovgotrivalih sposterezhen v prirodi i laboratoriyah pidtverdzhuyut dumku Ch Darvina pro gostrotu borotbi za isnuvannya oskilki vona ne tilki postijno zagrozhuye zhittyu bagatoh osobin ale j prizvodit do povnoyi zagibeli populyaciyi cherez zagalne prignichennya usih osobin Mizhvidova konkurenciyaDlya krashogo rozuminnya mizhvidovoyi konkurenciyi varto zupinitisya na takih ponyattyah yak spivisnuvannya i konkurentne viklyuchennya ekologichne zamishennya vidiv ekologichna kompresiya i vivilnennya spivisnuvannya i rozpodil resursiv a takozh evolyucijna divergenciya Spivisnuvannya i konkurentne viklyuchennya Sposterigayuchi za zhittyam roslinnogo i tvarinnogo svitu mi chastishe stayemo svidkami spivisnuvannya vidiv a ne yih borotbi za isnuvannya Naspravdi ce daleko ne tak konkurentna borotba za vikoristannya resursiv a otzhe za isnuvannya tochitsya bezperervno ale v prirodi vona ne tak pomitna yak v umovah laboratoriyi Rezultati laboratornih eksperimentiv z konkurenciyi priveli do formulyuvannya principu konkurentnogo viklyuchennya yakij she nazivayut zakonom Gauze dva vidi ne mozhut spivisnuvati yaksho voni zalezhat vid odnogo i togo zh limituyuchogo seredovisha Pidkreslyuyemo limituyuchogo seredovisha oskilki lishe ti resursi yaki limituyut rist populyaciyi mozhut stvoryuvati osnovu konkurenciyi Ekologichne zamishennya vidiv Priklad G F Gauze z boroshnyanim hrushakom daye mozhlivist prostezhiti she odne cikave yavishe ekologichne zamishennya vidiv Koli dva vidi cogo zhuka T costaneum i T coninsum viroshuvati razom u pshenichnomu boroshni to pri nevisokij temperaturi i nizkij vologosti T costaneum vitisnyaye T coninsum a v teplomu i vologomu seredovishi T costaneum sam viyavlyayetsya vitisnenim Otzhe vid mozhe proyaviti konkurentnu zdatnist v suboptimalnih umovah naslidok konkurenciyi ne zalezhit vid togo yak funkcionuye danij vid v umovah vidsutnosti konkurenciyi a viznachayetsya vidnosnoyu produktivnistyu vidiv pri sumisnomu viroshuvanni Na korist takogo visnovku svidchit toj fakt sho vid yakij peremagav u konkurenciyi pri bud yakih poyednannyah temperaturi i vologosti ne zavzhdi viyavlyavsya najproduktivnishim koli jogo viroshuvati v izolyaciyi pri tih zhe umovah Konkurenciya pov yazana zi specifichnoyu vzayemodiyeyu mizh vidami yaka ridko proyavlyayetsya pri okremomu sposterezhenni za kozhnim z nih Prikladom cogo yavisha mozhe sluzhiti sumisne i rozdilne zrostannya dvoh vidiv duba zvichajnogo ta skelnogo V svizhih tipah mozhna pobachiti ci dva vidi poryad v suhih tipah osoblivo z kam yanistoyu pidstilayuchoyu porodoyu dub zvichajnij zamishayetsya dubom skelnim Ekologichne vivilnennya j ekologichna kompresiya Ci yavisha protilezhni za svoyim zmistom Ekologichne vivilnennya polyagaye v usunenni konkurenta i oderzhanni takim chinom dodatkovih resursiv Chimalo prikladiv ekologichnogo vivilnennya oderzhano lisnikami yaki vivchali vpliv rubok doglyadu na formuvannya yakisnoyi derevini Viluchayuchi osobini yaki vidstali v rosti a takozh nebazhani vidi stvoryuyutsya spriyatlivi umovi osvitlennya vologosti mineralnoyi pozhivi dlya bazhanih vidiv Ekologichna kompresiya zumovlena vvedennyam konkurenta Yavisha ekologichnoyi kompresiyi chasto sposterigayutsya na viddalenih vid materika ostrovah z yih obmezhenim vidovim skladom yak roslin tak i tvarin Koli syudi potraplyayut vidi yaki buli vitisneni z materika voni shvidko adaptuyutsya do novih umov miscezrostannya z neznachnoyu riznomanitnistyu konkurentiv i shvidko poshiryuyutsya kroli i kaktusi v Avstraliyi Spivisnuvannya i rozpodil resursiv Matematichnij analiz mizhvidovoyi konkurenciyi svidchit sho yaksho danij vid obmezhuye svoyeyu chiselnistyu populyaciyi inshogo vidu i navpaki to mizh takimi dvoma vidami mozhlive spivisnuvannya Ci umovi vikonuyutsya u tomu vipadku yaksho kozhnij vid vikoristovuye rizni resursi Vidomo sho vidi unikayut ekologichnogo perekrittya rozpodilyayuchi mizh soboyu nayavni resursi vidpovidno do yih rozmiriv i formi himichnogo skladu miscya de voni traplyayutsya a takozh yih sezonnosti Yak bachimo naslidok konkurenciyi znachnoyu miroyu zalezhit vid togo yak konkuruyuchi vidi vikoristovuyut vdalo chi nevdalo nadzvichajno neodnoridne seredovishe yake perevazhno skladayetsya z okremih dilyanok plyam zi spriyatlivimi i nespriyatlivimi umovami Stijkist do nespriyatlivih umov daye mozhlivist okremim vidam znahoditi pozhivu v toj chas koli inshi ginut Konkuruyuchi vidi yak pravilo ne traplyayutsya v odnomu miscezrostanni i podilyayut mizh soboyu ne lishe kormovi resursi ale j prostir Napriklad kozhen iz p yati vidiv Dendroica yaki gnizdyatsya v shtati Men goduyetsya na riznih chastinah derev i harakterizuyetsya deyakimi vidminnostyami vidshukuvannya komah sered gilok i listya Vazhlivim zasobom zaspokoyennya limituyuchoyi konkurenciyi yaka vreshti resht perehodit u spivisnuvannya ye kormova specializaciya yaka chasto bazuyetsya na rozmirah zhertvi bilshij hizhak poyidaye bilshu zhertvu menshij menshu Evolyucijna divergenciya Pri spivisnuvanni podibnih vidiv mizhvidova konkurenciya spriyaye rozvitkovi ekologichnoyi divergenciyi roz yednannya yaka zmenshuye mozhlivosti perekrittya pid chas vikoristannya resursiv Pri nepovnomu perekritti arealiv dvoh vidiv mizhvidova konkurenciya vplivaye na evolyuciyu u zoni perekrittya ale ne v inshih miscyah Diferencijne rozmnozhennya i diferencijne vizhivannya zumovleni mizhvidovoyu konkurenciyeyu prizvodyat do ekologichnoyi divergenciyi vidiv mizh kotrimi tochitsya intensivna konkurenciya Yaksho rozmiri zhertvi yaku vzhivayut tri vidi odnogo diapazonu to vid yakij maye seredni rozmiri pristosovuyetsya do yiyi poyidannya Pro evolyucijnu divergenciyu mozhna govoriti v tih vipadkah koli vid u prisutnosti konkurenta viyavlyaye zovnishni oznaki abo osoblivosti povedinki yaki vidriznyayutsya vid takih v umovah vidsutnosti konkurenciyi Ce yavishe yake nazivayut zmishennyam oznak napriklad rizni rozmiri dzoba she raz svidchit sho konkurenciya mozhe zumoviti evolyucijnu divergenciyu Konkurentne viklyuchannya j evolyucijna divergenciya zmenshuyut mizhvidovu konkurenciyu zabezpechuyuchi tim samim efektivne vikoristannya resursiv i pidtrimku zagalnogo potoku energiyi ta pozhivnih rechovin v ekosistemi na najvishomu rivni yakij lishe mozhlivij pri danomu skladi ugrupovannya Div takozhHizhactvo Solitarni tvarini Teritorialni tvariniPrimitki Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 16 sichnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 Arhiv originalu za 17 sichnya 2019 Procitovano 5 listopada 2019 DzherelaKucheryavij V P Ekologiya Lviv Svit 2001 500 s il PosilannyaKonkurenciya navch metod posib uklad O G Lanovenko O O Ostapishina Herson PP Vishemirskij V S 2013 S 109 110