Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший штучний супутник Землі запущений на орбіту в СРСР 4 жовтня 1957 року. Кодове позначення супутника — ПС-1 (Простий Супутник-1). Запуск здійснювався з 5-го науково-дослідного полігону міністерства оборони СРСР «Тюра-Там» (що отримав згодом відкрите найменування космодром Байконур), за допомогою ракети-носія «Супутник» (сімейства Р-7).
| Перший штучний супутник Землі | |
|---|---|
 Перший у світі штучний супутник Землі | |
| Основні параметри | |
| Повна назва | Простий Супутник-1 (ПС-1) |
| COSPAR ID | 1957-001B |
| NORAD ID | 00002 |
| Виготівник | ОКБ-1 |
| Тип апарата | орбітальний |
| Штучний супутник | Землі |
| Обертів | 1440 |
| Дата запуску | 4 жовтня 1957 19:28:34 UTC |
| Ракета-носій | Супутник 8К71ПС |
| Космодром | Байконур |
| Тривалість польоту | 92 доби |
| Схід з орбіти | 4 січня 1958 |
| Технічні параметри | |
| Маса | 83,6 кг |
| Розміри | максимальний діаметр 0,58 м |
| Орбітальні дані | |
| Нахил орбіти | 65,1° |
| Період обертання | 96,7 хвилини |
| Апоцентр | 947 км |
| Перицентр | 228 км |
Над створенням штучного супутника Землі на чолі з основоположником практичної космонавтики С. П. Корольовим працювали вчені М. В. Келдиш, М. К. Тихонравов, Н. З. Лідоренко, В. І. Лапко, Б. С. Чекунов.
Опис
Корпус супутника складався з двох напівоболонок зі стикувальними шпангоутами, сполученими між собою 36 болтами. Герметичність стику забезпечувала гумова прокладка. У верхній напівоболонці розташовувалися дві антени, кожна з двох штирів 2,4 м і 2,9 м. Ззовні супутник виглядав як сфера, діаметром півметра, з чотирма антенами. На ньому було встановлено 2 радіопередавачі з джерелами живлення. Супутник не мав системи стабілізації, тому був неорієнтованим, а чотири антени рівномірно випромінювали радіохвилі на всі боки.
Параметри польоту
Історія
В січні 1957 року Корольов направив доповідну записку в Раду Міністрів СРСР, де писав, що в квітні-червні 1957 року можуть бути підготовлені дві ракети в супутниковому варіанті «і запущені відразу ж після перших вдалих пусків міжконтинентальної ракети». 21 серпня 1957 здійснено другий успішний запуск, через 6 днів ТАСС повідомило про створення в СРСР міжконтинентальної балістичної ракети, і Корольов зайнявся підготовкою до космічного запуску. Того ж року США також планували запуск першого штучного супутника.
Спочатку передбачалося запустити важкий супутник з низкою наукових приладів — об'єкт Д. Однак роботи по ньому затягувалися, і було вирішено розробити дуже простий апарат з двома радіомаяками для проведення траєкторних вимірювань, а важкий супутник мав полетіти наступного, 1958 року, в травні. Діапазон передавачів простого супутника був вибраний так, щоб стеження за супутником могли здійснювати радіоаматори.
4 жовтня о 21 годині 28 хвилин 34 секунди за київським часом (19 годин 28 хвилин 34 секунди за Гринвічем) здійснено успішний запуск. Через 295 секунд після старту ПС-1 і центральний блок ракети вагою 7,5 тонни вийшли на еліптичну орбіту з апогеєм 947 км і перигеєм 288 км. На 314,5 секунді після старту Супутник відокремився і подав свій голос. На полігоні сигнал ловили 2 хвилини, потім Супутник пішов за горизонт. Люди на космодромі вибігли на вулицю, кричали «Ура!», гойдали конструкторів і військових. Ще на першому оберті пролунало повідомлення ТАСС: «В результаті великої напруженої роботи науково-дослідних інститутів і конструкторських бюро створений перший у світі штучний супутник Землі.» Супутник літав 92 дні, до 4 січня 1958 року, зробивши 1440 обертів навколо Землі (близько 60 млн км), а його радіопередавачі працювали протягом двох тижнів після старту.
До спостережень за сигналами Супутника запросили всіх радіоаматорів СРСР і світу. Журнал «Радіо» заздалегідь надрукував детальні рекомендації щодо прийому сигналів з космосу.
Роль українців у запуску
17 грудня 1954 року Головний Конструктор Радянського Союзу, українець і уродженець Житомира, Сергій Корольов, запропонував план з розробки штучного супутника Землі міністру оборонної промисловості Дмитру Устинову. Корольов передав йому звіт Михайла Тихонравова з оглядом подібних проєктів за кордоном. Тихонравов наголошував, що запуск орбітального супутника є неминучим етапом розвитку ракетобудування.
29 липня 1955 року президент США Ейзенхауер оголосив що під час Міжнародного Геофізичного Року (1957), Сполучені Штати запустять штучний супутник. Через тиждень, 8 серпня, Політбюро Комуністичної партії Радянського Союзу затвердило пропозицію з розробки штучного супутника.
За час розробки попередньо затверджений план із запуску складнішого супутника масою 1-1,4 тонни з науковим обладнанням на борту, відомого також як «Об'єкт Д», було замінено на простіший «Об'єкт ПС» (рос. простейший спутник), з масою 83,6 кг. Основними причинами змін стало бажання прискорити запуск і випередити США, а також нижчий специфічний імпульс двигунів ракети Р-7 (304 секунди замість планованих 309—310 секунд), що перешкоджало виведенню такого важкого об'єкта на орбіту.
Ракета Р-7, яку Корольов обрав для запуску, була оснащена чотирма двигунами РД-107 і одним двигуном РД-108, спроектованими іншим талановитим українським інженером, одеситом Валентином Глушком.
Розробники, інженери і технічні працівники, які працювали над розробкою спостерігали за історичним запуском із командного пункту. Після успішного старту вони поїхали до мобільної радіостанції, щоб послухати радіосигнали, які передавав супутник. Інженери вичекали півтори години, щоб впевнитися, що супутник вийшов на орбіту і передавав сигнали, перед тим як Корольов зателефонував Першому секретареві ЦК КПРС Микиті Хрущову.
Значення польоту
Офіційно «Супутник-1» як і «Супутник-2» Радянський Союз запускав відповідно до взятих на себе зобов'язань за Міжнародним геофізичним роком. Супутник випромінював радіохвилі на двох частотах, це дозволяло вивчати верхні шари іоносфери, адже до запуску першого супутника можна було спостерігати тільки за віддзеркаленням радіохвиль від шарів іоносфери, розташованих нижче зони максимальної іонізації іоносферних шарів.
Супутник мав набагато більше політичне значення. Випромінюваний ним сигнал ловив будь-який радіоаматор в будь-якій точці земної кулі. І це йшло врозріз з американською пропагандою про значну технічну відсталість Радянського Союзу. Запуск першого супутника завдав потужного удару престижу США. Буквально нещодавно американський уряд повідомив громадянам про створення досконалої системи ППО, і ось кожні півтори години над територією США пролітає невразливий радянський апарат.«Нью-Йорк Таймс» зазначила: «90 відсотків розмов про штучні супутники Землі припадало на частку США. Як виявилось, 100 відсотків справи припало на Росію.». Запуск першого супутника США відбувся лише 1 лютого 1958 року, коли з другої спроби запустили «Експлорер-1», масою вдесятеро менше ПС-1 (8,3 кг).
Відзнака
Дата запуску вважається початком космічної ери людства, а в Російській Федерації оголошений як пам'ятний день Космічних військ. На честь цієї події 1964 року в Москві на проспекті Миру, біля станції метро ВДНХ спорудили 99-метровий обеліск «Завойовникам космосу» у вигляді ракети, що злітає і залишає за собою вогняний шлейф. 4 жовтня 2007 року, в день 50-річчя запуску ПС-1, в місті Корольові відкрився пам'ятник першому штучному супутнику Землі.
Див. також
Примітки
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Перший штучний супутник Землі |
- В. Вахнин. Искусственные спутники Земли (справка для радиолюбителей-наблюдателей).//«Радио», 1957, № 6, с. 14-17
- А. Казанцев. Наблюдения за радиосигналами с искусственных спутников Земли и их научное значение.//«Радио», 1957, № 6, с. 17-19
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pershij shtuchnij suputnik Zemli zapushenij na orbitu v SRSR 4 zhovtnya 1957 roku Kodove poznachennya suputnika PS 1 Prostij Suputnik 1 Zapusk zdijsnyuvavsya z 5 go naukovo doslidnogo poligonu ministerstva oboroni SRSR Tyura Tam sho otrimav zgodom vidkrite najmenuvannya kosmodrom Bajkonur za dopomogoyu raketi nosiya Suputnik simejstva R 7 Pershij shtuchnij suputnik ZemliPershij u sviti shtuchnij suputnik ZemliOsnovni parametriPovna nazva Prostij Suputnik 1 PS 1 COSPAR ID 1957 001BNORAD ID 00002Vigotivnik OKB 1Tip aparata orbitalnijShtuchnij suputnik ZemliObertiv 1440Data zapusku 4 zhovtnya 1957 19 28 34 UTCRaketa nosij Suputnik 8K71PSKosmodrom BajkonurTrivalist polotu 92 dobiShid z orbiti 4 sichnya 1958Tehnichni parametriMasa 83 6 kgRozmiri maksimalnij diametr 0 58 mOrbitalni daniNahil orbiti 65 1 Period obertannya 96 7 hviliniApocentr 947 kmPericentr 228 km Nad stvorennyam shtuchnogo suputnika Zemli na choli z osnovopolozhnikom praktichnoyi kosmonavtiki S P Korolovim pracyuvali vcheni M V Keldish M K Tihonravov N Z Lidorenko V I Lapko B S Chekunov OpisKorpus suputnika skladavsya z dvoh napivobolonok zi stikuvalnimi shpangoutami spoluchenimi mizh soboyu 36 boltami Germetichnist stiku zabezpechuvala gumova prokladka U verhnij napivobolonci roztashovuvalisya dvi anteni kozhna z dvoh shtiriv 2 4 m i 2 9 m Zzovni suputnik viglyadav yak sfera diametrom pivmetra z chotirma antenami Na nomu bulo vstanovleno 2 radioperedavachi z dzherelami zhivlennya Suputnik ne mav sistemi stabilizaciyi tomu buv neoriyentovanim a chotiri anteni rivnomirno viprominyuvali radiohvili na vsi boki Parametri polotuPochatok polotu 4 zhovtnya 1957 v 19 28 34 za Grinvickim chasom Zakinchennya polotu 4 sichnya 1958 Masa aparata 83 6 kg Maksimalnij diametr 0 58 m Nahil orbiti 65 1 Period obertannya 96 7 hvilini Perigej 228 km Apogej 947 km Kilkist obertiv 1440IstoriyaKopiya R 7 u Moskvi na VDNH V sichni 1957 roku Korolov napraviv dopovidnu zapisku v Radu Ministriv SRSR de pisav sho v kvitni chervni 1957 roku mozhut buti pidgotovleni dvi raketi v suputnikovomu varianti i zapusheni vidrazu zh pislya pershih vdalih puskiv mizhkontinentalnoyi raketi 21 serpnya 1957 zdijsneno drugij uspishnij zapusk cherez 6 dniv TASS povidomilo pro stvorennya v SRSR mizhkontinentalnoyi balistichnoyi raketi i Korolov zajnyavsya pidgotovkoyu do kosmichnogo zapusku Togo zh roku SShA takozh planuvali zapusk pershogo shtuchnogo suputnika Spochatku peredbachalosya zapustiti vazhkij suputnik z nizkoyu naukovih priladiv ob yekt D Odnak roboti po nomu zatyaguvalisya i bulo virisheno rozrobiti duzhe prostij aparat z dvoma radiomayakami dlya provedennya trayektornih vimiryuvan a vazhkij suputnik mav poletiti nastupnogo 1958 roku v travni Diapazon peredavachiv prostogo suputnika buv vibranij tak shob stezhennya za suputnikom mogli zdijsnyuvati radioamatori 4 zhovtnya o 21 godini 28 hvilin 34 sekundi za kiyivskim chasom 19 godin 28 hvilin 34 sekundi za Grinvichem zdijsneno uspishnij zapusk Cherez 295 sekund pislya startu PS 1 i centralnij blok raketi vagoyu 7 5 tonni vijshli na eliptichnu orbitu z apogeyem 947 km i perigeyem 288 km Na 314 5 sekundi pislya startu Suputnik vidokremivsya i podav svij golos Na poligoni signal lovili 2 hvilini potim Suputnik pishov za gorizont Lyudi na kosmodromi vibigli na vulicyu krichali Ura gojdali konstruktoriv i vijskovih She na pershomu oberti prolunalo povidomlennya TASS V rezultati velikoyi napruzhenoyi roboti naukovo doslidnih institutiv i konstruktorskih byuro stvorenij pershij u sviti shtuchnij suputnik Zemli Suputnik litav 92 dni do 4 sichnya 1958 roku zrobivshi 1440 obertiv navkolo Zemli blizko 60 mln km a jogo radioperedavachi pracyuvali protyagom dvoh tizhniv pislya startu Do sposterezhen za signalami Suputnika zaprosili vsih radioamatoriv SRSR i svitu Zhurnal Radio zazdalegid nadrukuvav detalni rekomendaciyi shodo prijomu signaliv z kosmosu Rol ukrayinciv u zapuskuSuputnik 1 Sergij Korolov i Valentin Glushko zobrazheni na ukrayinskij poshtovij marci vipushenij z nagodi 50 richchya zapusku Suputnika 1 17 grudnya 1954 roku Golovnij Konstruktor Radyanskogo Soyuzu ukrayinec i urodzhenec Zhitomira Sergij Korolov zaproponuvav plan z rozrobki shtuchnogo suputnika Zemli ministru oboronnoyi promislovosti Dmitru Ustinovu Korolov peredav jomu zvit Mihajla Tihonravova z oglyadom podibnih proyektiv za kordonom Tihonravov nagoloshuvav sho zapusk orbitalnogo suputnika ye neminuchim etapom rozvitku raketobuduvannya 29 lipnya 1955 roku prezident SShA Ejzenhauer ogolosiv sho pid chas Mizhnarodnogo Geofizichnogo Roku 1957 Spolucheni Shtati zapustyat shtuchnij suputnik Cherez tizhden 8 serpnya Politbyuro Komunistichnoyi partiyi Radyanskogo Soyuzu zatverdilo propoziciyu z rozrobki shtuchnogo suputnika Za chas rozrobki poperedno zatverdzhenij plan iz zapusku skladnishogo suputnika masoyu 1 1 4 tonni z naukovim obladnannyam na bortu vidomogo takozh yak Ob yekt D bulo zamineno na prostishij Ob yekt PS ros prostejshij sputnik z masoyu 83 6 kg Osnovnimi prichinami zmin stalo bazhannya priskoriti zapusk i viperediti SShA a takozh nizhchij specifichnij impuls dviguniv raketi R 7 304 sekundi zamist planovanih 309 310 sekund sho pereshkodzhalo vivedennyu takogo vazhkogo ob yekta na orbitu Raketa R 7 yaku Korolov obrav dlya zapusku bula osnashena chotirma dvigunami RD 107 i odnim dvigunom RD 108 sproektovanimi inshim talanovitim ukrayinskim inzhenerom odesitom Valentinom Glushkom Rozrobniki inzheneri i tehnichni pracivniki yaki pracyuvali nad rozrobkoyu sposterigali za istorichnim zapuskom iz komandnogo punktu Pislya uspishnogo startu voni poyihali do mobilnoyi radiostanciyi shob posluhati radiosignali yaki peredavav suputnik Inzheneri vichekali pivtori godini shob vpevnitisya sho suputnik vijshov na orbitu i peredavav signali pered tim yak Korolov zatelefonuvav Pershomu sekretarevi CK KPRS Mikiti Hrushovu Znachennya polotuOficijno Suputnik 1 yak i Suputnik 2 Radyanskij Soyuz zapuskav vidpovidno do vzyatih na sebe zobov yazan za Mizhnarodnim geofizichnim rokom Suputnik viprominyuvav radiohvili na dvoh chastotah ce dozvolyalo vivchati verhni shari ionosferi adzhe do zapusku pershogo suputnika mozhna bulo sposterigati tilki za viddzerkalennyam radiohvil vid shariv ionosferi roztashovanih nizhche zoni maksimalnoyi ionizaciyi ionosfernih shariv Suputnik mav nabagato bilshe politichne znachennya Viprominyuvanij nim signal loviv bud yakij radioamator v bud yakij tochci zemnoyi kuli I ce jshlo vrozriz z amerikanskoyu propagandoyu pro znachnu tehnichnu vidstalist Radyanskogo Soyuzu Zapusk pershogo suputnika zavdav potuzhnogo udaru prestizhu SShA Bukvalno neshodavno amerikanskij uryad povidomiv gromadyanam pro stvorennya doskonaloyi sistemi PPO i os kozhni pivtori godini nad teritoriyeyu SShA prolitaye nevrazlivij radyanskij aparat Nyu Jork Tajms zaznachila 90 vidsotkiv rozmov pro shtuchni suputniki Zemli pripadalo na chastku SShA Yak viyavilos 100 vidsotkiv spravi pripalo na Rosiyu Zapusk pershogo suputnika SShA vidbuvsya lishe 1 lyutogo 1958 roku koli z drugoyi sprobi zapustili Eksplorer 1 masoyu vdesyatero menshe PS 1 8 3 kg VidznakaData zapusku vvazhayetsya pochatkom kosmichnoyi eri lyudstva a v Rosijskij Federaciyi ogoloshenij yak pam yatnij den Kosmichnih vijsk Na chest ciyeyi podiyi 1964 roku v Moskvi na prospekti Miru bilya stanciyi metro VDNH sporudili 99 metrovij obelisk Zavojovnikam kosmosu u viglyadi raketi sho zlitaye i zalishaye za soboyu vognyanij shlejf 4 zhovtnya 2007 roku v den 50 richchya zapusku PS 1 v misti Korolovi vidkrivsya pam yatnik pershomu shtuchnomu suputniku Zemli Div takozhPortal Kosmonavtika Spisok kosmichnih zapuskiv Vsesvitnij tizhden kosmosuPrimitkiVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Pershij shtuchnij suputnik Zemli V Vahnin Iskusstvennye sputniki Zemli spravka dlya radiolyubitelej nablyudatelej Radio 1957 6 s 14 17 A Kazancev Nablyudeniya za radiosignalami s iskusstvennyh sputnikov Zemli i ih nauchnoe znachenie Radio 1957 6 s 17 19