Карпо́ Дем'я́нович Трохи́менко (13 (25) жовтня 1885, Сущани — 1 жовтня 1979, Київ) — український живописець, педагог, історик образотворчого мистецтва. Учень видатного художника Миколи Самокиша.
Народний художник УРСР (з 1944 року).
Біографія
Народився 13 (25 жовтня) 1885 року в селі Сущанах (тепер Кагарлицького району Київської області).
В 1902–1910 роках (з перервами) навчався в Київському художньому училищі у І. Селезньова, у 1906–1907 роках — в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури у М. Касаткіна, у 1910–1916 — в Петербурзькій академії мистецтв у М. Самокиша. У 1915 році у складі учнів М. Самокиша, під керівництвом професора виїздив на Західний, а згодом на Чорноморський і Кавказький фронти для виконання етюдів і замальовок. Друкувалися в журналах «Лукоморье» і «Солнце России». У 1916–1917 роках, після закінчення академії перебував на Кавказькому фронті рядовим лейб-гвардії. В діючій армії, створив композиції, в яких відтворив бойові операції і побут російських солдат.
З 1918 року працював у Києві в Комісії охорони пам'яток старовини і мистецтва. В 1918–1919 роках викладав малювання у вищій залізничній школі, в 1920–1923 роках в Сущанах, у 1923–1925 роках був завідувачем трудовою школою в Кагарлику, в 1925–1926 роках викладав у фаб-заучі при цукровому заводі в Ржищеві. З 1926 знову в Києві; член і секретар АХЧУ в 1926–1931 роках. В 1926–1933 роках викладав у Київській індустріальній проф-школі, згодом — Київському художньому технікумі.
У 1933–1974 роках викладач в Київському художньому інституті (з 1938 року — завідувач кафедри композиції і керівник майстерні батального та історичного живопису, з 1939 року — професор).
Помер в Києві 1 жовтня 1979 року. Похований на Байковому кладовищі.
Творчість
Працював у різних жанрах: розписи церков (у Полтаві на Шведській могилі), батальні сцени («Допит полонених угорських гусарів», 1915–1916; «Вечеря козаків на позиціях» 1917), акварельні етюди моря і серія акварель «Революція на селі» (1926), пейзажі (Кавказу, Наддніпров'я, Чернігівщини), олійні картини («Кадри Дніпробуду», 1937, «На будівництві Київ. ГЕС», 1963, «Останнє проміння», 1967); портрети (М. Стельмаха, , М. Вериківського), численні картини присвячені Т. Шевченкові, Г. Сковороді, дітям («Зима на селі»), натюрморти. Т. експонуються з 1918; персональна виставка в Києві 1968.
Одне зі своїх найкращих полотен «Шевченко й Енгельгардт» художник створив у 1939 році, зазначає Ігор Шаров. Кртина стосується одного з трагічних моментів з життя великого поета– пан застав його за малюванням і збирається карати. Однак Трохименко зобразив на цьому полотні ще й зміну долі Шевченка, тому, що саме цей неприємний момент дасть йому змогу навчатися малювати. На тему шевченківської «Катерини» художник створив картину, де спробував передати родинну трагедію, але, вимогливий до себе, не задовольнився написаним і 1963 року написав інший твір. Це невелике розкриває трагедію селянської родини, повної скорботи і забобонів. Катерина змушена покинути родину і піти у невідомий їй світ одна з дитиною, без жодної надії на чиєсь розуміння. Проте художник майстерно доводить глядачеві: це не тільки кінець всього, що було життям молодої дівчини, — це ще й великий подвиг, перемога любові та материнства.
Ще 1941 року митець задумав написати картину, присвячену видатному українському філософу Сковороді, проте закінчив він цей твір через 25 років. Роботу виконано з вражаючим знанням історичних атрибутів, бездоганним баченням предмета, безпомилковим вибором мистецьких засобів. Головний герой майже ніяк не виділений у строкатому натовпі, який зібрався на березі Дніпра. Кожен зайнятий своєю справою і лише дехто обернувся до промовця. Сковорода виглядає, як проста людина, він абсолютно свій серед свого ж народу. Він не вождь і не апостол. Картина винятково проста і цілісна, незважаючи на складність композиції, безліч фігур, предметів, елементів пейзажу.
Помітне місце у творчому доробку художника посідають портрети. Карпо Дем’янович увіковічив на своїх полотнах таких видатних особистостей як Миколу Біляшівського (український археолог, етнограф, мистецтвознавець, громадський діяч), маляра та педагога Олександра Фоміна, композитора й диригента Михайла Вериківського, письменника Михайла Стельмаха, академіка Олександра Богомольця.
Автор праць з історії українського та російського образотворчого мистецтва, зокрема:
- дослідження «Українська історична картина» (1944), в збірці «Українська Академія мистецтва. Дослідницькі та наукові праці» (К., 1995);
- автобіографічна — «Романтика трудового подвигу» («Искусство», 1979, № 11);
- теоретична — «Думки про тематичну картину» («Образотворче мистецтво», 1971, № 1).
Нагороди, відзнаки
- Народний художник УРСР з 1944 року;
- Нагороджений орденом Трудового Червоного Прапора, іншими орденами, медалями;
- Державна премія УРСР імені Т. Г. Шевченка, 1969 (за створення картин та ілюстрацій на шевченківські теми, за серію живописних і графічних творів, цикл картин «Моя рідна Батьківщина»).
Примітки
- Шаров І. Ф., Толстоухов А. В. (2007). Художники України: 100 видатних імен. К.: АртЕк. с. 391. ISBN .
- Сайт Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка
- Шевелєва, Мар'яна (25 жовтня 2020). Карпо Трохименко – живописець, педагог, історик. Український інтерес (укр.). Процитовано 26 жовтня 2020.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Ковпаненко Н. Г. Трохименко Карпо Дем'янович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 160. — .
- Мусієнко П. К. Д. Трохименко. К. 1946;
- Врона І. К. Д. Трохименко. Нарис про життя та творчість. К. 1957;
- Нар. художник УРСР Карпо Трохименко. Каталог. К. 1968.
- Ковальчук О. Традиції класичної академічної школи і новаторство у педагогічних методах М. С. Самокиша і К. Д. Трохименка // Образотворче мистецтво. — 2003. -№ 4. — С. 23 — 26.
- Ковальчук О. Традиції академічної школи і новаторство педагогічних методів К. Д. Трохименка (До 120-річчя від дня народження) // Дослідницькі та науково-методичні праці: Зб. наук. пр. Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. — К. — 2005. — Вип. 12. — С. 54 — 59.
Посилання
- Трохименко Карпо Дем'янович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 316-317.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Karpo Dem ya novich Trohi menko 13 25 zhovtnya 1885 18851025 Sushani 1 zhovtnya 1979 Kiyiv ukrayinskij zhivopisec pedagog istorik obrazotvorchogo mistectva Uchen vidatnogo hudozhnika Mikoli Samokisha Karpo Dem yanovich TrohimenkoNarodzhennya 13 25 zhovtnya 1885 Sushani Kiyivskij povit Rosijska imperiyaSmert 1 zhovtnya 1979 1979 10 01 93 roki Kiyiv Ukrayinska RSR SRSRPohovannya Bajkove kladovisheNacionalnist ukrayinecKrayina Rosijska imperiya UNR SSSRZhanr portretNavchannya Vishe hudozhnye uchilishe pri Rosijskij imperatorskij akademiyi mistectv 1916 Diyalnist hudozhnik pedagogVpliv na Mikolu BazilyevaVchitel Seleznov Ivan Fedorovich Kasatkin Mikola Oleksijovich i Samokish Mikola SemenovichVidomi uchni Bezuglij Danilo Ivanovich Gurin Vasil Ivanovich Tolpekin Georgij Volodimirovich Golubova Ganna Antonivna Yanin Anatolij Oleksandrovich Deryazhnij Fedir Ivanovich Sirotenko Nadiya Oleksandrivna Kohan Kuzma Fedorovich Kohan Oleksij Kuzmovich Kravchenko Sergij Timofijovich Yakiv Nikodimov Galaganov Ivan Oleksijovich Dubish Ivan Ivanovich Skorubskij Pavlo Antonovich Denisenko Mihajlo Ivanovich Marchenko Nina Yakivna Bagautdinov Rem Mahmudovich Bazilyev Mikola Ivanovich Basanec Oleksandr Dmitrovich Vitkovskij Lev Ivanovich Gevelyuk Mikola Petrovich Bilyak Volodimir Josipovich Zaruba Nataliya Ivanivna Kravchenko Volodimir Danilovich Kulik Ivan Onisimovich Zacepina Zinayida Illivna Moskovka Tamila Oleksandrivna Balkind Lev Volodimirovich Golovko Volodimir Petrovich Volkova Nina Pavlivna Kirichenko Olena Stepanivna Kirichenko Irina Viktorivna Smirnov Valentin Sergijovich Tamara Kapkanec Sorokolyetov Gavrilo Volodimirovich Ladejshikov Viktor Leonidovich Galina Zak Makovska Galina Mikolayivna Zhuravel Volodimir Kuzmich Kompaniyec Kiyanchenko Nadiya Dmitrivna Ladizhenskij Beniamin Hayimovich Lisenko Sergij Mikolajovich Manec Ivan Fedorovich Nebozhatko Gennadij Abramovich Filonyuk Mikola Kupriyanovich Ivashinina Katerina Danilivna Dovgalevska Vira Veniaminivna Kiyanchenko Georgij Vasilovich Babencov Viktor Volodimirovich Barinova Kuleba Vira Ivanivna Karpushevskij Vasil Mihajlovich Spornikov Boris Oleksandrovich Dovzhenko Anatolij Ivanovich Bessaraba Leonid Pavlovich Nedoshovenko Fedir Ivanovich Starishko Galina Fedorivna Godunov Oleksandr Fedorovich Nosov Boris Dmitrovich Oryabinskij Oleksij Maksimovich Pyetuhov Vasil Opanasovich Prokopov Josip Fedorovich Lyahovich Leokadiya Petrivna Lyesnicka Lyudmila Ivanivna Shevchenko Mikola Mikolajovich Steblovska Leonila Petrivna Shkaraputa Mikola Oleksandrovich Otchenashko Georgij Fedorovich Prin Sergij Ivanovich Bondarenko Mikola Nikiforovich Lezhanskij V yacheslav Fedorovich Kozik Viktor Georgijovich Goncharenko Valentina Yakivna i Konovalov Yurij OleksandrovichPracivnik Nacionalna akademiya obrazotvorchogo mistectva i arhitekturiNagorodi Trohimenko Karpo Dem yanovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Trohimenko Narodnij hudozhnik URSR z 1944 roku BiografiyaNarodivsya 13 25 zhovtnya 1885 roku v seli Sushanah teper Kagarlickogo rajonu Kiyivskoyi oblasti V 1902 1910 rokah z perervami navchavsya v Kiyivskomu hudozhnomu uchilishi u I Seleznova u 1906 1907 rokah v Moskovskomu uchilishi zhivopisu skulpturi ta arhitekturi u M Kasatkina u 1910 1916 v Peterburzkij akademiyi mistectv u M Samokisha U 1915 roci u skladi uchniv M Samokisha pid kerivnictvom profesora viyizdiv na Zahidnij a zgodom na Chornomorskij i Kavkazkij fronti dlya vikonannya etyudiv i zamalovok Drukuvalisya v zhurnalah Lukomore i Solnce Rossii U 1916 1917 rokah pislya zakinchennya akademiyi perebuvav na Kavkazkomu fronti ryadovim lejb gvardiyi V diyuchij armiyi stvoriv kompoziciyi v yakih vidtvoriv bojovi operaciyi i pobut rosijskih soldat Z 1918 roku pracyuvav u Kiyevi v Komisiyi ohoroni pam yatok starovini i mistectva V 1918 1919 rokah vikladav malyuvannya u vishij zaliznichnij shkoli v 1920 1923 rokah v Sushanah u 1923 1925 rokah buv zaviduvachem trudovoyu shkoloyu v Kagarliku v 1925 1926 rokah vikladav u fab zauchi pri cukrovomu zavodi v Rzhishevi Z 1926 znovu v Kiyevi chlen i sekretar AHChU v 1926 1931 rokah V 1926 1933 rokah vikladav u Kiyivskij industrialnij prof shkoli zgodom Kiyivskomu hudozhnomu tehnikumi U 1933 1974 rokah vikladach v Kiyivskomu hudozhnomu instituti z 1938 roku zaviduvach kafedri kompoziciyi i kerivnik majsterni batalnogo ta istorichnogo zhivopisu z 1939 roku profesor Mogila Karpa Trohimenka Pomer v Kiyevi 1 zhovtnya 1979 roku Pohovanij na Bajkovomu kladovishi TvorchistPracyuvav u riznih zhanrah rozpisi cerkov u Poltavi na Shvedskij mogili batalni sceni Dopit polonenih ugorskih gusariv 1915 1916 Vecherya kozakiv na poziciyah 1917 akvarelni etyudi morya i seriya akvarel Revolyuciya na seli 1926 pejzazhi Kavkazu Naddniprov ya Chernigivshini olijni kartini Kadri Dniprobudu 1937 Na budivnictvi Kiyiv GES 1963 Ostannye prominnya 1967 portreti M Stelmaha M Verikivskogo chislenni kartini prisvyacheni T Shevchenkovi G Skovorodi dityam Zima na seli natyurmorti T eksponuyutsya z 1918 personalna vistavka v Kiyevi 1968 Odne zi svoyih najkrashih poloten Shevchenko j Engelgardt hudozhnik stvoriv u 1939 roci zaznachaye Igor Sharov Krtina stosuyetsya odnogo z tragichnih momentiv z zhittya velikogo poeta pan zastav jogo za malyuvannyam i zbirayetsya karati Odnak Trohimenko zobraziv na comu polotni she j zminu doli Shevchenka tomu sho same cej nepriyemnij moment dast jomu zmogu navchatisya malyuvati Na temu shevchenkivskoyi Katerini hudozhnik stvoriv kartinu de sprobuvav peredati rodinnu tragediyu ale vimoglivij do sebe ne zadovolnivsya napisanim i 1963 roku napisav inshij tvir Ce nevelike rozkrivaye tragediyu selyanskoyi rodini povnoyi skorboti i zaboboniv Katerina zmushena pokinuti rodinu i piti u nevidomij yij svit odna z ditinoyu bez zhodnoyi nadiyi na chiyes rozuminnya Prote hudozhnik majsterno dovodit glyadachevi ce ne tilki kinec vsogo sho bulo zhittyam molodoyi divchini ce she j velikij podvig peremoga lyubovi ta materinstva She 1941 roku mitec zadumav napisati kartinu prisvyachenu vidatnomu ukrayinskomu filosofu Skovorodi prote zakinchiv vin cej tvir cherez 25 rokiv Robotu vikonano z vrazhayuchim znannyam istorichnih atributiv bezdogannim bachennyam predmeta bezpomilkovim viborom misteckih zasobiv Golovnij geroj majzhe niyak ne vidilenij u strokatomu natovpi yakij zibravsya na berezi Dnipra Kozhen zajnyatij svoyeyu spravoyu i lishe dehto obernuvsya do promovcya Skovoroda viglyadaye yak prosta lyudina vin absolyutno svij sered svogo zh narodu Vin ne vozhd i ne apostol Kartina vinyatkovo prosta i cilisna nezvazhayuchi na skladnist kompoziciyi bezlich figur predmetiv elementiv pejzazhu Pomitne misce u tvorchomu dorobku hudozhnika posidayut portreti Karpo Dem yanovich uvikovichiv na svoyih polotnah takih vidatnih osobistostej yak Mikolu Bilyashivskogo ukrayinskij arheolog etnograf mistectvoznavec gromadskij diyach malyara ta pedagoga Oleksandra Fomina kompozitora j dirigenta Mihajla Verikivskogo pismennika Mihajla Stelmaha akademika Oleksandra Bogomolcya Avtor prac z istoriyi ukrayinskogo ta rosijskogo obrazotvorchogo mistectva zokrema doslidzhennya Ukrayinska istorichna kartina 1944 v zbirci Ukrayinska Akademiya mistectva Doslidnicki ta naukovi praci K 1995 avtobiografichna Romantika trudovogo podvigu Iskusstvo 1979 11 teoretichna Dumki pro tematichnu kartinu Obrazotvorche mistectvo 1971 1 Memorialna doshka Trohimenko Karpovi Dem yanovichu Vstanovlena na fasadi budivli po vulici Bogdana Hmelnickogo Kiyiv Shevchenkivskij rajon Nagorodi vidznakiNarodnij hudozhnik URSR z 1944 roku Nagorodzhenij ordenom Trudovogo Chervonogo Prapora inshimi ordenami medalyami Derzhavna premiya URSR imeni T G Shevchenka 1969 za stvorennya kartin ta ilyustracij na shevchenkivski temi za seriyu zhivopisnih i grafichnih tvoriv cikl kartin Moya ridna Batkivshina PrimitkiSharov I F Tolstouhov A V 2007 Hudozhniki Ukrayini 100 vidatnih imen K ArtEk s 391 ISBN 966 505 134 2 Sajt Komitetu z Nacionalnoyi premiyi Ukrayini imeni Tarasa Shevchenka Shevelyeva Mar yana 25 zhovtnya 2020 Karpo Trohimenko zhivopisec pedagog istorik Ukrayinskij interes ukr Procitovano 26 zhovtnya 2020 LiteraturaEnciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Kovpanenko N G Trohimenko Karpo Dem yanovich Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 160 ISBN 978 966 00 1359 9 Musiyenko P K D Trohimenko K 1946 Vrona I K D Trohimenko Naris pro zhittya ta tvorchist K 1957 Nar hudozhnik URSR Karpo Trohimenko Katalog K 1968 Kovalchuk O Tradiciyi klasichnoyi akademichnoyi shkoli i novatorstvo u pedagogichnih metodah M S Samokisha i K D Trohimenka Obrazotvorche mistectvo 2003 4 S 23 26 Kovalchuk O Tradiciyi akademichnoyi shkoli i novatorstvo pedagogichnih metodiv K D Trohimenka Do 120 richchya vid dnya narodzhennya Doslidnicki ta naukovo metodichni praci Zb nauk pr Nacionalnoyi akademiyi obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi K 2005 Vip 12 S 54 59 PosilannyaTrohimenko Karpo Dem yanovich Shevchenkivska enciklopediya u 6 t Gol red M G Zhulinskij Kiyiv In t literaturi im T G Shevchenka 2015 T 6 T Ya S 316 317