Васи́ль Іва́нович Гурін (18 березня 1939, в смт Первомайське — 10 вересня 2018) — живописець. Дійсний член Національної академії мистецтв України, народний художник України, член Національної Спілки художників України, голова Київської організації Національної Спілки художників України.
Гурін Василь Іванович | ||||
---|---|---|---|---|
Народження | 18 березня 1939 Первомайське, Кримська АРСР, РРФСР, СРСР | |||
Смерть | 10 вересня 2018 (79 років) | |||
Київ, Україна | ||||
Країна | СРСР Україна | |||
Жанр | портрет, пейзаж і натюрморт | |||
Навчання | Київський державний художній інститут (1965) | |||
Діяльність | художник | |||
Вчитель | Забашта Василь Іванович, Трохименко Карпо Дем'янович, Чичкан Леонід Ілліч, Штільман Ілля Нісонович і Григор'єв Сергій Олексійович | |||
Відомі учні | Варакута Діана Григорівна, Попінова Галина Миколаївна, Антончик Віктор Михайлович, Кривенко Володимир Михайлович, Горбатий Геннадій Іванович і Білик Павло Вікторович | |||
Працівник | Київський державний художній інститут | |||
Член | Спілка радянських художників України | |||
Вчене звання | професор | |||
Нагороди | ||||
| ||||
Біографія
Народився 18 березня 1939 року в смт Первомайське, нині Автономна Республіка Крим.
У 1965 році закінчив Київський художній інститут (майстерня професора К. Трохименка), навчався у творчій майстерні Академії мистецтв СРСР під керівництвом С. Григор'єва (1968).
Працював у галузі станкового живопису. Автор тематичних картин, портретів, натюрмортів, пейзажних циклів.
Твори
«Перша весна» (1966), «Автопортрет» (1969), «Моя мати» (1971), «Мій сон. Батько» (1973), «Матері чекають…» (1974), «А льон цвіте…» (1977), «Ярославна» (1982), «Шість червоних гвоздик» (1988), «Відлуння минулого», «Мамині вареники» (1991), «Чорне сонце. 1933» (1993), «Джерело. Марія Приймаченко» (1994), «Тиша над Козинкою» (1997), «Зимова поезія» (1998), та ін.
Педагогічну роботу в Національній академії образотворчого мистецтва і архітектури розпочав у 1969 році, з 1987 — професор, з 1989 — завідувач кафедри живопису і композиції, з 1993 — керівник навчально-творчої майстерні станкового живопису.
Примітки
- . ukranews_com (ua) . Архів оригіналу за 11 вересня 2018. Процитовано 11 вересня 2018.
Посилання
- Майстерня Гуріна Василя Івановича[недоступне посилання з квітня 2019]
Це незавершена стаття про українського художника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Gurin Vasi l Iva novich Gurin 18 bereznya 1939 v smt Pervomajske 10 veresnya 2018 zhivopisec Dijsnij chlen Nacionalnoyi akademiyi mistectv Ukrayini narodnij hudozhnik Ukrayini chlen Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini golova Kiyivskoyi organizaciyi Nacionalnoyi Spilki hudozhnikiv Ukrayini Gurin Vasil IvanovichNarodzhennya18 bereznya 1939 1939 03 18 Pervomajske Krimska ARSR RRFSR SRSRSmert10 veresnya 2018 2018 09 10 79 rokiv Kiyiv UkrayinaKrayina SRSR UkrayinaZhanrportret pejzazh i natyurmortNavchannyaKiyivskij derzhavnij hudozhnij institut 1965 DiyalnisthudozhnikVchitelZabashta Vasil Ivanovich Trohimenko Karpo Dem yanovich Chichkan Leonid Illich Shtilman Illya Nisonovich i Grigor yev Sergij OleksijovichVidomi uchniVarakuta Diana Grigorivna Popinova Galina Mikolayivna Antonchik Viktor Mihajlovich Krivenko Volodimir Mihajlovich Gorbatij Gennadij Ivanovich i Bilik Pavlo ViktorovichPracivnikKiyivskij derzhavnij hudozhnij institutChlenSpilka radyanskih hudozhnikiv UkrayiniVchene zvannyaprofesorNagorodiBiografiyaNarodivsya 18 bereznya 1939 roku v smt Pervomajske nini Avtonomna Respublika Krim U 1965 roci zakinchiv Kiyivskij hudozhnij institut majsternya profesora K Trohimenka navchavsya u tvorchij majsterni Akademiyi mistectv SRSR pid kerivnictvom S Grigor yeva 1968 Pracyuvav u galuzi stankovogo zhivopisu Avtor tematichnih kartin portretiv natyurmortiv pejzazhnih cikliv Tvori Persha vesna 1966 Avtoportret 1969 Moya mati 1971 Mij son Batko 1973 Materi chekayut 1974 A lon cvite 1977 Yaroslavna 1982 Shist chervonih gvozdik 1988 Vidlunnya minulogo Mamini vareniki 1991 Chorne sonce 1933 1993 Dzherelo Mariya Prijmachenko 1994 Tisha nad Kozinkoyu 1997 Zimova poeziya 1998 ta in Hudozhnik Vasil Gurin 1980 Avtor Tetyana Yablonska Pedagogichnu robotu v Nacionalnij akademiyi obrazotvorchogo mistectva i arhitekturi rozpochav u 1969 roci z 1987 profesor z 1989 zaviduvach kafedri zhivopisu i kompoziciyi z 1993 kerivnik navchalno tvorchoyi majsterni stankovogo zhivopisu Primitki ukranews com ua Arhiv originalu za 11 veresnya 2018 Procitovano 11 veresnya 2018 PosilannyaPortal Biografiyi Majsternya Gurina Vasilya Ivanovicha nedostupne posilannya z kvitnya 2019 Ce nezavershena stattya pro ukrayinskogo hudozhnika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi