Недошовенко Федір Іванович

Федір Іванович Недошо́венко (25 лютого 1918, Погребище — 24 листопада 2002, Київ) — український живописець і педагог; член Спілки радянських художників України з 1973 року. Батько художниць Тамари Недошовенко та .

Недошовенко Федір Іванович
Народження	25 лютого 1918(1918-02-25) Погребище, Бердичівський повіт, Київська губернія, УНР
Смерть	24 листопада 2002(2002-11-24) (84 роки)
	Київ, Україна
Країна	УНР  СРСР  Україна
Жанр	жанрове малярство, портрет і пейзаж
Навчання	Київський державний художній інститут (1951)
Діяльність	художник, викладач
Вчитель	Трохименко Карпо Дем'янович, Хворостецький Іван Федорович, Климов Володимир Васильович, Пивоваров Григорій Леонтійович, Єлева Костянтин Миколайович, Костецький Володимир Миколайович і Григор'єв Сергій Олексійович
Працівник	Київський державний художній інститут
Член	Спілка радянських художників України
Діти	Недошовенко Тамара Федорівна
Учасник	німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 25 лютого 1918 року в містечку Погребищі (нині місто Вінницького району, Вінницької області, Україна) в сім'ї спадкового коваля. Навчався в зразковій школі фабрично-заводського навчання. 1933 року поступив до Київської художньо-індустріальної школи, де рік навчався у Карпа Трохименка, Івана Хворостецького, Володимира Климова, Григорія Пивоварова. Згодом два роки навчався у Харкові, потім закінчив підготовчі курси до вступу в Київський художній інститут і 1939 року став його студентом. То го ж року призваний до Військово-морського флоту СРСР.

Під час німецько-радянської війни служив на Каспійській флотилії. Після війни взяв участь у Параді Перемоги в Москві. Нагороджений медаллю «За перемогу над Німеччиною» (10 жовтня 1945), орденом Вітчизняної війни II ступеня (6 квітня 1985).

Після демобілізації у 1946 році повернувся до Києва, де відновив навчання в художньому інституті. Був учнем Костянтина Єлеви, Володимира Костецького, Сергія Григор'єва. Завершив навчання у 1951 році, потім закінчив аспірантуру з напряму естетики і до 1956 року роки викладав естетику в Київському художньому інституті. Одночасно протягом 1952—1958 років працював цензором з образотворчого мистецтва (Головліту УРСР).

Протягом 1954—1978 років працював художником Київського живописно-скульп­турного комбінату. Мешкав у Києві в будинку на бульварі Лихачова, № 2/29, квартира № 37. Помер у Києві 24 листопада 2002 року.

Творчість

Працював у галузі станкового живопису, у реалістичному стилі писав тематичні полотна, портрети, пейзажі. Серед робіт:

• «Ленінград у блокаді» (1943);
• «Капітан 2-го рангу Чемоданов» (1943);
• «Руїни Успенського собору» (1946);
• «Токар заводу „Більшовик“ А. Халабуда» (1951);
• серія «Чорне море моє» (1960-ті);
• «Весна» (1960; 1968);
• «В'їзд Миколи Щор­са та Василя Боженка в Київ» (1960);
• «Бузок» (1962);
• «Біля партизанського шпиталю» (1964);
• «Зимовий пейзаж на Чорній річці» (1965);
• «Сини» (1969);
• «Григорій Котовський» (1970);
• «Дорога до Ботанічного саду» (1972);
• «Розгром фашизму» (1977);
• «Будинок Лизогубів у Седневі» (1980; 1992);
• «Києво-Печерський заповідник. Вхід до Ближніх печер» (1981);
• «Козацька церква у Седневі» (1981);
• «Дорога на Седнів» (1982);
• «Сільські спортсмени» (1983);
• «Стоїть гора високая» (1985);
• «Оборона Києва (Бій під Вітою Поштовою)» (1988);
• «Сільський пейзаж» (1990);
• «Перший сніг» (1993);
• «Дорога до Дальніх печер» (1993);
• «Відлетіли лелеки» (1994);
• «Школа у Седневі» (1994);
• «Засніжений сад» (1995);
• «Липа Тараса Шевченка в Седневі» (1995);
• «Льодохід» (1999);
• «Київ спортивний» (2000).

Брав участь в обласних, всеукраїнських і всесоюзних мистецьких виставках з 1943 року. Персональні посмертні виставки відбулися у Києві у 2004—2005, 2018 роках.

Окремі роботи зберігаються у Бориспільському історичному та Білоцерківському краєзнавчому музеях.

Примітки

1. Проявлений світ Федора Недошовенка – художника і педагога, 2023, с. 175.
2. Недошовенко Федор Иванович / Память народа. (рос.)
3. Проявлений світ Федора Недошовенка – художника і педагога, 2023, с. 176.
4. Недошовенко Федір Іванович / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 104.

Література

• Федір Недошовенко // Художники Києва. Живопис. Графіка. Скульптура. Декоративно-прикладне мистецтво : творчо-біографічний довідник / С. Журавель. — Київ : Іпрез, 2000. — С. 129. — .;
• Володимир Підгора. Недошовенко Федір Іванович // На межі ІІ-ІІІ тисячоліть: Художники Києва. Із древа життя українського образотворчого мистецтва. Живопис. Графіка. Скульптура : біографічний збірник / В. Л. Андрієвська. — Київ : Криниця, 2009. — С. 462. — .;
• . Недошовенко Федір Іванович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. — Т. 23 : Нг — Ня. — 832 с. — .;
• Недошовенко Т. Ф. Проявлений світ Федора Недошовенка – художника і педагога. // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв : наук. журнал.. — 2023. — № 1. — С. 174–179.