Ганс фон Зальмут (нім. Hans von Salmuth) (*11 листопада 1888 — пом. 1 січня 1962) — німецький генерал-полковник, учасник Першої та Другої світової війни.
Ганс фон Зальмут | |||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Hans Eberhard Kurt von Salmuth | |||||||||||||||
Народження | 11 листопада 1888 Мец, Ельзас-Лотарингія, Німецька імперія | ||||||||||||||
Смерть | 1 січня 1962 (73 роки) Гайдельберг, Баден-Вюртемберг, ФРН | ||||||||||||||
Поховання | Вісбаден | ||||||||||||||
Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | ||||||||||||||
Приналежність | Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | ||||||||||||||
Роки служби | 1907–1945 | ||||||||||||||
Звання | Генерал-полковник | ||||||||||||||
Командування | 30-й армійський корпус 17-та армія 2-га армія 4-та армія 15-та армія | ||||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна Польська кампанія Французька кампанія Східний фронт * Операція «Барбаросса» * Битва за Крим ** Операція «Штерфанг» Західний фронт Операція «Оверлорд» * Операція «Кобра» * Фалезька операція | ||||||||||||||
Нагороди | | ||||||||||||||
Ганс фон Зальмут у Вікісховищі |
Особисте життя, початок воєнної кар'єри, Перша світова війна, міжвоєнний період
Народився в Меці, що в Ельзасі-Лотарингії, в сім'ї прусського військового. Ганс фон Зальмут приєднався до Королівської прусської армії 19 вересня 1908 року. Як син офіцера прийшов до гвардійського полку № 3, гвардії королеви Єлизавети, де його підвищили до прапорщика, 18 травня 1908 року. Після відвідування військової школи, 27 січня 1909 року, отримав звання лейтенанта. 1 жовтня 1912 року був призначений ад'ютантом 2-го батальйону гвардійського полку № 3 гвардії королеви Єлизавети. Незадовго до Першої світової війни все ще використовувався в ролі ад'ютанта в своєму полку до літа 1914 року. Під час війни вперше отримав звання лейтенанта, 24 листопада 1914 року. 21 лютого 1915 року був призначений полковим ад'ютантом гвардійського полку № 3 гвардії королеви Єлизавети.
Військова кар'єра
18 серпня 1916 року отримав звання гауптмана. Таким чином був призначений до Генерального штабу XIV резервного корпусу 9 вересня 1916 року. 1 січня 1917 року був переведений до Генерального штабу 35-ї резервної дивізії. 1 квітня 1917 року був переведений до Генерального штабу гвардійської кавалерійської дивізії. 1 серпня 1917 року він був переведений до Генерального командування 66. У наступний період він також працював заступником 1-го офіцера генерального штабу у 35-й піхотній дивізії. З вересня 1917 року був членом Генерального штабу німецького начальника Генерального штабу групи армій ерцгерцога Йозефа. З січня 1918 року він був частиною генерального штабу групи армій Лінзінген, пізніше групи армій Айххорн.
У липні 1918 р., До кінця війни, був членом Генерального штабу оперативного відділу «Верхнього Сходу». Під час Першої світової війни був нагороджений як Залізними хрестами 1 та 2 класу, так і іншими нагородами. Потім, із січня 1919 року, працював офіцером генерального штабу в Офісі зв'язку Верховного командування армією (SVL) у Східній Пруссії. Влітку 1919 року був прийнятий на посаду капітана Рейхширу. У зв'язку з чим переходить до Генерального штабу 1-ї піхотної дивізії. 1 жовтня 1919 року був переведений в штат 1 стрілецького полку Рейхсверу.
13 січня 1930 року був переведений до штату 1-ї дивізії Рейхсверу в Кенігсбергу(нім. Königsberg). Там був підвищений до підполковника, 1 лютого 1932 року. 1 жовтня 1932 року був призначений командиром 1-го (Anhaltinisches) батальйону 12-го піхотного полку в Дессау. 1 грудня 1933 року, був призначений начальником штабу 2-го відділу Рейхсверу в Штеттині та наступником полковника Курта Лізе. 1 травня 1934 року він отримав звання полковника. Він зберіг цю позицію, коли підрозділи Рейхсверу були розширені, щоб стати Вермахтом. В результаті, був призначений начальником штабу Генерального командування 2-го армійського корпусу в Штеттині. Таким чином, отримав звання генерал-майора 1 серпня 1937 року.
Друга світова війна
До початку війни був начальником штабу групи армій «Північ» під командуванням Федора фон Бока, брав участь в розробці плану «Білий»(Weiß). Надалі, вже в жовтні 1939 року, разом з фон Боком був переведений до групи армій «B» для організації наступної великої кампанії, плану «Гельб» (вторгнення в Бельгію і Францію), в травні 1940 року. Після нищівної поразки союзників і капітуляції Франції, 19 липня 1940 року фон Зальмут був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста.
У 1941 році фон Зальмут був призначений на Східний фронт, 10 травня прийняв 30-й армійський корпус у складі 11-ї армії. З початком операції «Барбаросса» брав участь у вторгненні. Його 30-й корпус взяв участь в битві за Севастополь.
У 1942 році, в період з 20 квітня по 1 червня, командував 17-ю армією. Недовго, з 6 червня по 15 липня 1942 року підміняв Готхард Гейнріці на посаді командувача 4-ї армії. Після чого очолив в середині липня 2-у армію.
У січні 1943 року фон Зальмуту було присвоєно звання генерал-полковника. 3 лютого 1943 здав командування 2-ю армією Вальтеру Вайсу і знову змінив Гейнріці. На цей раз він керував діями 4-ї армії до липня 1943 року.
У серпні 1943 року генерал фон Зальмут покинув Східний фронт і був відправлений до Франції, де під його керування передавалася 15-та армія, яка охороняла плацдарм в районі Па-де-Кале у Франції. Район Па-де-Кале був тим місцем Атлантичного валу, де союзники, на думку Гітлера, готувалися почати десантну операцію. Тому 15-та армія була посилена 17 дивізіями, що робило її найбільшої німецької військової угрупованням на Західному фронті. І союзники робили все можливе, щоб переконати Гітлера, що вторгнення буде саме тут, а не в районі займаному слабшої 7-ю армією.
6 червня 1944 року, в день висадки союзників, фон Зальмут записав у своєму щоденнику:
О 6 ранку, через півтори години після світанку, знову подзвонив начальнику штабу 7-ї армії запитати чи не висадився ворог. Відповідь була: «Десантні боти і військові кораблі, великі і малі, розосередилися вздовж берега, але висадки досі не відбулося». Після закінчення бесіди я спокійно повернувся до сну, сказавши наостанок своєму начальнику штабу: «Їх вторгнення вже зазнало невдачі!»
Ганс фон Зальмут був звільнений від командування вже наприкінці серпня 1944 року, після того, як союзники в рамках операції «Кобра» прорвали лінію фронту в Нормандії, і майже одночасно із звільненням Парижа. Він був замінений на Густав-Адольфа фон Цанга. До кінця війни фон Зальмут не командував більше ніяким підрозділом.
Після війни
Після війни, фон Зальмут до 1948 року перебував у полоні, проходив у справі військового командування Німеччини як один з 185 обвинувачених на наступних Нюрнберзьких процесах. Був визнаний винним у військових злочинах проти військовополонених, і в злочинах проти людства, включаючи цивільне населення на окупованих територіях і засуджений до двадцяти років ув'язнення. Вийшов на свободу раніше терміну, відсидівши лише п'ять років — в 1953 році. Помер у Гайдельберзі, Західна Німеччина, в 1962 році. Похований на кладовищі Нордфрідхоф у Вісбадені.
Див. також
Література
- Залесский К. А. Кто был кто в Третьем рейхе. — М.: АСТ, 2002. — 944 с. — 5000 экз. —
- Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. —
- Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). —
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 14 травня 2011. Процитовано 15 червня 2011. (нім.)
- Generaloberst Hans Eberhard Kurt von Salmuth. на geocities.com. Архів оригіналу за 9 липня 2013. Процитовано 30 грудня 2011. (англ.)
- Biography of Colonel-General Hans von Salmuth [ 13 червня 2011 у Wayback Machine.]
- Graves of Famous WWII Personalities [ 14 травня 2011 у Wayback Machine.]
- Зальмут, Ганс фон [ 24 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Salmuth, Hans Eberhard Kurt von [ 11 жовтня 2011 у Wayback Machine.]
- Walther-Peer Fellgiebel. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945. — Friedburg: Podzun-Pallas, 1986. — 472 p. — ISBN 3-790-90284-5.
- Gerd F. Heuer. Die Generalobersten des Heeres, Inhaber Höchster Kommandostellen 1933—1945. — 2. — Rastatt: Pabel-Moewig Verlag GmbH, 1997. — 224 p. — (Dokumentationen zur Geschichte der Kriege). — ISBN 3-811-81408-7.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans fon Zalmut nim Hans von Salmuth 11 listopada 1888 pom 1 sichnya 1962 nimeckij general polkovnik uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovoyi vijni Gans fon ZalmutHans Eberhard Kurt von SalmuthNarodzhennya 11 listopada 1888 1888 11 11 Mec Elzas Lotaringiya Nimecka imperiyaSmert 1 sichnya 1962 1962 01 01 73 roki Gajdelberg Baden Vyurtemberg FRNPohovannya VisbadenKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtRoki sluzhbi 1907 1945Zvannya General polkovnikKomanduvannya 30 j armijskij korpus 17 ta armiya 2 ga armiya 4 ta armiya 15 ta armiyaVijni bitvi Persha svitova vijna Druga svitova vijna Polska kampaniya Francuzka kampaniya Shidnij front Operaciya Barbarossa Bitva za Krim Operaciya Shterfang Zahidnij front Operaciya Overlord Operaciya Kobra Falezka operaciyaNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Vijskovij hrest Fridriha Angalt Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Krimskij shit Gans fon Zalmut u VikishovishiOsobiste zhittya pochatok voyennoyi kar yeri Persha svitova vijna mizhvoyennij periodNarodivsya v Meci sho v Elzasi Lotaringiyi v sim yi prusskogo vijskovogo Gans fon Zalmut priyednavsya do Korolivskoyi prusskoyi armiyi 19 veresnya 1908 roku Yak sin oficera prijshov do gvardijskogo polku 3 gvardiyi korolevi Yelizaveti de jogo pidvishili do praporshika 18 travnya 1908 roku Pislya vidviduvannya vijskovoyi shkoli 27 sichnya 1909 roku otrimav zvannya lejtenanta 1 zhovtnya 1912 roku buv priznachenij ad yutantom 2 go bataljonu gvardijskogo polku 3 gvardiyi korolevi Yelizaveti Nezadovgo do Pershoyi svitovoyi vijni vse she vikoristovuvavsya v roli ad yutanta v svoyemu polku do lita 1914 roku Pid chas vijni vpershe otrimav zvannya lejtenanta 24 listopada 1914 roku 21 lyutogo 1915 roku buv priznachenij polkovim ad yutantom gvardijskogo polku 3 gvardiyi korolevi Yelizaveti Vijskova kar yera 19 veresnya 1907 fanen yunker 27 sichnya 1909 lejtenant 18 serpnya 1916 gauptman 1 sichnya 1928 major 1 lyutogo 1932 oberstlejtenant 1 kvitnya 1934 oberst 1 serpnya 1937 general major 1 serpnya 1939 general lejtenant 1 serpnya 1940 general vid infanteriyi 1 sichnya 1943 general polkovnik 18 serpnya 1916 roku otrimav zvannya gauptmana Takim chinom buv priznachenij do Generalnogo shtabu XIV rezervnogo korpusu 9 veresnya 1916 roku 1 sichnya 1917 roku buv perevedenij do Generalnogo shtabu 35 yi rezervnoyi diviziyi 1 kvitnya 1917 roku buv perevedenij do Generalnogo shtabu gvardijskoyi kavalerijskoyi diviziyi 1 serpnya 1917 roku vin buv perevedenij do Generalnogo komanduvannya 66 U nastupnij period vin takozh pracyuvav zastupnikom 1 go oficera generalnogo shtabu u 35 j pihotnij diviziyi Z veresnya 1917 roku buv chlenom Generalnogo shtabu nimeckogo nachalnika Generalnogo shtabu grupi armij ercgercoga Jozefa Z sichnya 1918 roku vin buv chastinoyu generalnogo shtabu grupi armij Linzingen piznishe grupi armij Ajhhorn U lipni 1918 r Do kincya vijni buv chlenom Generalnogo shtabu operativnogo viddilu Verhnogo Shodu Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni buv nagorodzhenij yak Zaliznimi hrestami 1 ta 2 klasu tak i inshimi nagorodami Potim iz sichnya 1919 roku pracyuvav oficerom generalnogo shtabu v Ofisi zv yazku Verhovnogo komanduvannya armiyeyu SVL u Shidnij Prussiyi Vlitku 1919 roku buv prijnyatij na posadu kapitana Rejhshiru U zv yazku z chim perehodit do Generalnogo shtabu 1 yi pihotnoyi diviziyi 1 zhovtnya 1919 roku buv perevedenij v shtat 1 strileckogo polku Rejhsveru 13 sichnya 1930 roku buv perevedenij do shtatu 1 yi diviziyi Rejhsveru v Kenigsbergu nim Konigsberg Tam buv pidvishenij do pidpolkovnika 1 lyutogo 1932 roku 1 zhovtnya 1932 roku buv priznachenij komandirom 1 go Anhaltinisches bataljonu 12 go pihotnogo polku v Dessau 1 grudnya 1933 roku buv priznachenij nachalnikom shtabu 2 go viddilu Rejhsveru v Shtettini ta nastupnikom polkovnika Kurta Lize 1 travnya 1934 roku vin otrimav zvannya polkovnika Vin zberig cyu poziciyu koli pidrozdili Rejhsveru buli rozshireni shob stati Vermahtom V rezultati buv priznachenij nachalnikom shtabu Generalnogo komanduvannya 2 go armijskogo korpusu v Shtettini Takim chinom otrimav zvannya general majora 1 serpnya 1937 roku Druga svitova vijnaDo pochatku vijni buv nachalnikom shtabu grupi armij Pivnich pid komanduvannyam Fedora fon Boka brav uchast v rozrobci planu Bilij Weiss Nadali vzhe v zhovtni 1939 roku razom z fon Bokom buv perevedenij do grupi armij B dlya organizaciyi nastupnoyi velikoyi kampaniyi planu Gelb vtorgnennya v Belgiyu i Franciyu v travni 1940 roku Pislya nishivnoyi porazki soyuznikiv i kapitulyaciyi Franciyi 19 lipnya 1940 roku fon Zalmut buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta U 1941 roci fon Zalmut buv priznachenij na Shidnij front 10 travnya prijnyav 30 j armijskij korpus u skladi 11 yi armiyi Z pochatkom operaciyi Barbarossa brav uchast u vtorgnenni Jogo 30 j korpus vzyav uchast v bitvi za Sevastopol U 1942 roci v period z 20 kvitnya po 1 chervnya komanduvav 17 yu armiyeyu Nedovgo z 6 chervnya po 15 lipnya 1942 roku pidminyav Gothard Gejnrici na posadi komanduvacha 4 yi armiyi Pislya chogo ocholiv v seredini lipnya 2 u armiyu U sichni 1943 roku fon Zalmutu bulo prisvoyeno zvannya general polkovnika 3 lyutogo 1943 zdav komanduvannya 2 yu armiyeyu Valteru Vajsu i znovu zminiv Gejnrici Na cej raz vin keruvav diyami 4 yi armiyi do lipnya 1943 roku U serpni 1943 roku general fon Zalmut pokinuv Shidnij front i buv vidpravlenij do Franciyi de pid jogo keruvannya peredavalasya 15 ta armiya yaka ohoronyala placdarm v rajoni Pa de Kale u Franciyi Rajon Pa de Kale buv tim miscem Atlantichnogo valu de soyuzniki na dumku Gitlera gotuvalisya pochati desantnu operaciyu Tomu 15 ta armiya bula posilena 17 diviziyami sho robilo yiyi najbilshoyi nimeckoyi vijskovoyi ugrupovannyam na Zahidnomu fronti I soyuzniki robili vse mozhlive shob perekonati Gitlera sho vtorgnennya bude same tut a ne v rajoni zajmanomu slabshoyi 7 yu armiyeyu 6 chervnya 1944 roku v den visadki soyuznikiv fon Zalmut zapisav u svoyemu shodenniku O 6 ranku cherez pivtori godini pislya svitanku znovu podzvoniv nachalniku shtabu 7 yi armiyi zapitati chi ne visadivsya vorog Vidpovid bula Desantni boti i vijskovi korabli veliki i mali rozoseredilisya vzdovzh berega ale visadki dosi ne vidbulosya Pislya zakinchennya besidi ya spokijno povernuvsya do snu skazavshi naostanok svoyemu nachalniku shtabu Yih vtorgnennya vzhe zaznalo nevdachi Gans fon Zalmut buv zvilnenij vid komanduvannya vzhe naprikinci serpnya 1944 roku pislya togo yak soyuzniki v ramkah operaciyi Kobra prorvali liniyu frontu v Normandiyi i majzhe odnochasno iz zvilnennyam Parizha Vin buv zaminenij na Gustav Adolfa fon Canga Do kincya vijni fon Zalmut ne komanduvav bilshe niyakim pidrozdilom Pislya vijniPislya vijni fon Zalmut do 1948 roku perebuvav u poloni prohodiv u spravi vijskovogo komanduvannya Nimechchini yak odin z 185 obvinuvachenih na nastupnih Nyurnberzkih procesah Buv viznanij vinnim u vijskovih zlochinah proti vijskovopolonenih i v zlochinah proti lyudstva vklyuchayuchi civilne naselennya na okupovanih teritoriyah i zasudzhenij do dvadcyati rokiv uv yaznennya Vijshov na svobodu ranishe terminu vidsidivshi lishe p yat rokiv v 1953 roci Pomer u Gajdelberzi Zahidna Nimechchina v 1962 roci Pohovanij na kladovishi Nordfridhof u Visbadeni Komanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general polkovnik German Got komanduvach 17 yi armiyi 20 kvitnya 1942 31 travnya 1942 Nastupnik general polkovnik Rihard Ruoff Poperednik general polkovnik Gottard Gejnrici komanduvach 4 yi armiyi 6 chervnya 1942 14 lipnya 1942 Nastupnik general polkovnik Gottard Gejnrici Poperednik general polkovnik Maksimilian fon Vajks komanduvach 2 yi armiyi 15 lipnya 1942 3 lyutogo 1943 Nastupnik general vid infanteriyi Valter Vajs Poperednik general polkovnik Gottard Gejnrici komanduvach 4 yi armiyi cherven 1943 lipen 1943 Nastupnik general polkovnik Gottard Gejnrici Poperednik general tankovih vijsk Genrih fon Fitingof komanduvach 15 yi armiyi 8 serpnya 1943 24 serpnya 1944 Nastupnik general vid infanteriyi Gustav Adolf fon CangenDiv takozhOtto Shyuneman Fridolin fon Zenger und Etterlin Traugott Gerr Leo Gajr fon Shvepenburg Erih Genrih Klossner Erih BerenfengerLiteraturaZalesskij K A Kto byl kto v Tretem rejhe M AST 2002 944 s 5000 ekz ISBN 5 271 05091 2 Walther Peer Fellgiebel Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Podzun Pallas 1986 472 p ISBN 3 7909 0284 5 Gerd F Heuer Die Generalobersten des Heeres Inhaber Hochster Kommandostellen 1933 1945 2 Rastatt Pabel Moewig Verlag GmbH 1997 224 p Dokumentationen zur Geschichte der Kriege ISBN 3 811 81408 7Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 14 travnya 2011 Procitovano 15 chervnya 2011 nim Generaloberst Hans Eberhard Kurt von Salmuth na geocities com Arhiv originalu za 9 lipnya 2013 Procitovano 30 grudnya 2011 angl Biography of Colonel General Hans von Salmuth 13 chervnya 2011 u Wayback Machine Graves of Famous WWII Personalities 14 travnya 2011 u Wayback Machine Zalmut Gans fon 24 chervnya 2008 u Wayback Machine Salmuth Hans Eberhard Kurt von 11 zhovtnya 2011 u Wayback Machine Walther Peer Fellgiebel Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Friedburg Podzun Pallas 1986 472 p ISBN 3 790 90284 5 Gerd F Heuer Die Generalobersten des Heeres Inhaber Hochster Kommandostellen 1933 1945 2 Rastatt Pabel Moewig Verlag GmbH 1997 224 p Dokumentationen zur Geschichte der Kriege ISBN 3 811 81408 7 Primitki