Письмова історія Шрі-Ланки налічує понад 25 століть і є тісно пов'язаною з історією Індії.
Давні часи
Першими людьми на Шрі-Ланці були племена , які переправилися на острів близько 34 тис. років тому. Перші свідчення про заселення і господарське освоєння території нинішньої Шрі-Ланки стосуються VI ст. до н. е.
Тоді з північної Індії мігрували , на базі діалектів яких сформувалася сингальська мова. У багатьох районах острова прибульці підкорили місцеве населення. У III ст. до н.е. тут виникла рання держава сингалів зі столицею в Анурадхапурі (377 до н. е., перше ). Її правитель прийняв буддизм.
З прийняттям буддизму й етнічною консолідацією сингалів відбувається централізація політичної влади, що затвердилася в Анурадхапурі. Династія, що влаштувалася в цьому місті, підпорядкувала собі весь острів, його територія була розділена на ряд адміністративних одиниць, куди були направлені урядові чиновники. Ядром держави стала область Раджарата, яка охоплювала північні і північно-центральні райони і управлялася безпосередньо з Анурадхапури. Раджарата була найбільш густонаселеною і найрозвиненішою в економічному відношенні частиною країни.
Середньовіччя
Південні і південно-західні райони складали адміністративну область , на чолі якої, як правило, стояв спадкоємець престолу. Третя область , на заході острова, була обжита пізніше і знаходилася під юрисдикцією віце-короля. Територіально-адміністративний розподіл завершувався на низовому рівні селом (), яким керував сільський староста. У I тисячолітті н.е. королям Анурадхапури доводилося битися з тамілами, що вторглися з південної Індії. За короткий термін тамілам вдалося захопити центральну частину країни і стати впливовою силою на острові. У 1070 р. сингали були вимушені перенести столицю своєї держави далі на схід, у місто .
При королях Анурадхапури і Полоннаруви сингали створили розвинену цивілізацію. Регулювання поверхневого стоку зіграло дуже важливу роль в розвитку . Спочатку дамби зводилися на малих ріках, щоб забезпечувати водою село і живити сільські водоймища-танки. Потім дамбами стали перегороджувати великі ріки, що призвело до виникнення величезних водосховищ, з яких за допомогою каналів і навіть підземних тунелів зрошувалися поля. Поступово в області Раджарата сформувалася складна система резервуарів і зрошувальних каналів, в яку поступали атмосферні опади. Держава проводила та заохочувала іригаційні роботи і мала великий штат чиновників, що виконували різноманітні обов'язки, пов'язані з розподілом водних ресурсів. Мережа резервуарів забезпечувала існування численного сільського населення і збір великих урожаїв рису, частина якого йшла на експорт. За рахунок оподаткування рисоводів, влада отримувала основну частку прибутків і тому була зацікавлена в підвищенні врожайності основної зернової культури. Крім того, чималі грошові надходження приносила зовнішня торгівля.
Сингальська держава активно підтримувала буддизм, виділяючи для цієї мети великі кошти. У країні функціонували численні монастирі, де ченці проводили час за вивченням буддійської теології і філософії, вивчаючи тексти мовами палі, санскрит та сингальською. Королі щедро обдаровували ці монастирі, а також будували буддійські храми й інші культові об'єкти, часто величезні за розмірами і мальовничо оформлені.
На початку XIII ст. сингальська цивілізація зазнала різкої кризи. Вже з XI ст. почастішали набіги з Південної Індії. Могутня індійська держава Чола захопила острів у 993 і утримувала його до 1070.
Після відновлення сингальської держави вторгнення ззовні продовжувалися, виснажуючи внутрішні ресурси країни. Прибульці з Південної Індії осіли на острові і, поріднившись з сингальською королівською родиною, утворили впливову групу при дворі, яка контролювала центральну владу. Приблизно в 1215 була розграбована, і сингальська цивілізація змістилася на південь і південний захід від столиці. Столичні функції послідовно виконували Курунегала, , , Котте і Канді.
У 14 ст. на півночі виникла тамільська держава, яку заснували вихідці з Південної Індії; її столицею було місто Джафна.
Політична нестабільність призвела до деградації аграрних структур на північно-центральній рівнині. В результаті система водопостачання земель на рівнинах занепала. Мешканці були вимушені переселитися в райони незрошуваного землеробства на півдні і південному заході країни. Протягом двох століть колись родючі орні угіддя на півночі перетворилися на джунглі.
Сингали мігрували до вологих районів на південь і південний захід і до Центральних гірських масивів. Рис, як і раніше, залишався основною культурою, але його збори були вже не такими високими. Зовнішня торгівля орієнтувалася на збут кориці, чорного перцю та інших прянощів.
Слабкість держави стала причиною занепаду культури. Буддійські обряди зазнали сильного впливу індуїзму, а на мові та літературі сингалів відбилися контакти з тамілами. До того ж на півночі і сході острова, в ареалі розселення вихідців з Індії, переміг індуїзм, що супроводжувалося будівництвом індуїстських храмів. Для проведення в них релігійних церемоній з південної Індії прибули ченці-брахмани.
Колонізація європейцями
Перші португальці приплили в Коломбо в 1505 р. і високо оцінили багаті ресурси і стратегічне значення острова. Вони увійшли в договірні відносини з сингальським государем в Котте в 1518 р. Політична дезінтеграція держави Котте і внутрішні війни на острові дозволили португальцям укріпити свої позиції на західному узбережжі. Завдяки перевазі у флоті і військовій техніці вони подолали опір місцевого населення і захопили територію держави Котте. Лише в Канді сингалам вдалося зберегти незалежність. У 1619 р. португальцям вдалося підкорити тамільську державу на півострові Джафна, так що під їх контроль потрапив увесь острів, за винятком центральної частини і районів на східному узбережжі.
Португальська колоніальна влада на Цейлоні підкорялися віце-королю, резиденція якого знаходилася в Гоа (Індія). Основні адміністративні структури, успадковані від сингалів, були збережені. Вищі посади зайняли португальці, інші — лояльні по відношенню до колоніальної адміністрації сингали і таміли. Торгівля корицею і слонами була оголошена державною монополією. Португальці зайнялися також прибутковими комерційними операціями з чорним перцем і горіхами арекової пальми.
При португальцях активну діяльність розгорнули католицькі ченці. Францисканці, єзуїти, домініканці й августинці утворили на острові свої місії, які отримували значну фінансову допомогу від португальської адміністрації. Їм часто відводили землі, що належали буддійським й індуїстським храмам. Представники сингальської земельної аристократії переходили у християнство і при хрещенні брали португальські прізвища. У багатьох приморських общинах на заході і півночі сталося масове звернення населення в католицтво. У верхніх прошарках тубільного суспільства набула поширення португальська мова.
З початку XVII ст. голландська Ост-Індська компанія виявляла цікавість до торгівлі гвоздикою на острові і до його стратегічного положення. У 1638 р. офіційний представник цієї компанії укладає союз з кандійським правителем проти португальців, і останні до 1658 р. (після ряду битв на морі і на суші, виграних голландцями з допомогою кандійців) були вигнані з Цейлону. Голландці зуміли встановити контроль над прибережними територіями, Кандійська держава залишилася в межах Центрального масиву.
Голландське управління Цейлоном здійснювалося через губернатора і резидента в Коломбо, які підкорялися відповідно генерал-губернатору і Раді у справах Індії в Батавії (нині Джакарта), де розміщувалася штаб-квартира колоніальних володінь Нідерландів в Азії. Коменданти в Джафнеі і Галле, підзвітні губернатору, контролювали території на півночі й півдні Цейлону. Голландці зайняли вищі адміністративні пости, але нижчі посади залишилися за сингалами і тамілами з числа тих, хто лояльно ставився до колоніальної влади. Подібно до того, як було за португальців, збереглися форми земельної власності й оподаткування. Була введена монополія на торгівлю рядом товарів. Голландці інтродукували деякі нові культури, наприклад, каву; заохочувалося також плантаційне виробництво чорного перцю, кориці, кардамону.
За голландців на Цейлоні була створена добре організована система відправлення правосуддя. Голосні суди розмістилися в Коломбо, Джафні і Галле. Спеціальний сільський суд, Ланд Раад, розбирав позови, що поступали з сіл. Використовувалося римсько-голландське право, а на півночі застосовувалися також тамільські закони. Голландці впроваджували протестантську релігію, і цій церкві були передані багато католицьких храмів, побудованих при португальцях. При протестантських церквах стали діяти початкові школи для сингалів і тамілів з викладанням рідними мовами.
Британська колонія (1796-1947)
Британська Ост-Індська компанія встановила контроль над приморськими районами острова в 1796 р., коли в Європі велися війни, що почалися за Великою Французькою революцією. Чиновники цієї компанії, які управляли підвладною територією з Мадраса, неуважно ставилися до традиційної системи організації сингальського суспільства. Тому в 1802 р. Цейлон був оголошений британською колонією. У 1815 р. Велика Британія, користуючись внутрішньою нестабільністю в Кандійській державі, змістила її правителя і, незважаючи на могутнє повстання 1818 р., встановила владу над островом. Британці зуміли створити мережу шляхів сполучення, які з'єднали воєдино всю країну, і поступово побудували єдину адміністративну систему. Була відмінена система феодального землеволодіння, ліквідовані всі монополії, зняті обмеження на пересування людей і товарів, що гарантувало сприятливий клімат для британських інвесторів. Земля надавалася в розпорядження комерційним сільськогосподарським підприємствам, які стали виникати на початку 1830-х років.
Природні умови Центрального гірського масиву цілком відповідали агроекологічним вимогам ринкових культур — кави, а потім чаю і каучуконосів. Оскільки сингали не виявили бажання працювати по найму на плантаціях, були привезені таміли-кулі з Південної Індії. До кінця XIX ст. чай і каучук стали головними статтями експорту з колонії, важливе місце у вивозі зайняли також копра й інші продукти кокосової пальми. Становлення плантаційної економіки сприяло розвитку обслуговуючих галузей промисловості, транспорту, банківської сфери й інфраструктури портів.
Комісія Коулбрука-Камерона в 1833 р. ініціювала перспективні реформи. Особливо важливим було створення законодавчої та виконавчої рад. Поширення британської системи освіти призвело до формування прошарку цейлонців, перед якими відкрилися перспективи бюрократичної і професійної кар'єри, що витікали з необхідності розширення управлінського апарату і розвитку економіки. Ця соціальна група набувала все більшого впливу. Її представників включали до законодавчої ради і місцевих органів влади, щоб покласти на них частину управлінських обов'язків. У 1920 р. були проведені вибори до вказаної ради (хоч і не загальні), а в 1924 р. було створено представницький уряд. У 1931 р. все доросле населення отримало право голосу і, згідно з конституцією Доноумора, було введене часткове самоврядування. За губернатором колонії залишався загальний нагляд, а три високопоставлені британські чиновники контролювали фінанси, дотримання законів і дії влади.
Між місцевими лідерами і колоніальною адміністрацією була налагоджена тісна співпраця на всіх етапах конституційних перетворень. У 1919 р. з ініціативи освіченої сингальської та тамільської еліти виник Цейлонський національний конгрес, який розпався через кілька років внаслідок розбіжностей між етнічними общинами. Прийняття конституції Доноумора і співпраця цейлонських міністрів під час Другої світової війни з Лондоном спонукали колоніальну владу піти назустріч вимогам про повне самоврядування.
Набуття незалежності (1947-1948)
У 1945 р. конституційна комісія рекомендувала надати конституційних гарантій виконання цих вимог, зберігши за метрополією відповідальність за оборону і зовнішню політику. У 1947 р. ці обмеження, запропоновані британською стороною, були зняті і, згідно з Актом про незалежність Цейлону, колонія була оголошена домініоном в 1947 р. і увійшла 4 лютого 1948 р. до британської Співдружності націй.
Конституція незалежного Цейлону була створена за зразком англійської правової системи (Вестмінстерська модель представницької демократії). Номінально державу очолював генерал-губернатор, але виконавча влада передавалася прем'єр-міністру і його кабінету, відповідальному перед двопалатним парламентом. Першим прем'єром став Дон Стефен Сенанаяке, який зумів врахувати інтереси різних общин і верств населення і згуртувати їх провідних представників, утворивши Об'єднану національну партію (ОНП). Її загальними ідейними гаслами були лібералізм, секуляризм, індивідуалізм і підтримка приватного підприємництва.
Незалежна Шрі-Ланка
Коли Сенанаяке помер в 1952 р., на посаду прем'єра був призначений його син Дадлі Сенанаяке, який через два роки пішов у відставку, передавши пост своєму кузену Джону Котелавелі. Політичні й економічні важелі влади виявилися в руках нечисленної еліти, що складалася з великих землевласників і комерсантів, які отримали британську освіту. Політичну опозицію формували дві ліві партії — Партія суспільної рівності (ПСР) і Комуністична партія Цейлону.
У 1951 р. Соломон Бандаранаїке, міністр у справах місцевого самоврядування, вийшов зі складу уряду і організував Партію свободи Шрі-Ланки (ПСШЛ). На виборах 1956 р. партія Бандаранаїке перемогла, і йому було доручено створення коаліційного уряду з членів Об'єднаного народного Фронту (ОНФ), утвореного ПСШЛ і фракцією ПСР.
Новий уряд провів ряд фундаментальних реформ відповідно до власної програми. Сингальська мова замінила англійську як єдина державна мова. Оборонний союз з Великою Британією було розірвано, її військово-морські і військово-повітряні бази на території Цейлону ліквідовані, і країна оголосила про проведення політики нейтралітету і неприєднання до блоків. Уряд активно підтримував буддійські і сингальські культурні заходи. Було створено міністерство культури. В економіці проводився курс на націоналізацію, яка торкнулася, зокрема, автобусного транспорту й інфраструктури порту Коломбо.
Політика уряду ОНФ торкнулася інтересів різних груп населення. Новий статус сингальської мови викликав протидію з боку тамілів. Під керівництвом Федеральної партії вони почали боротьбу за визнання державною мовою тамільської. Це загострило міжобщинні розбрати і спровокувало масові заворушення в 1958 р. Виникли тертя в профспілках і конфлікти в буддійських колах. У цій обстановці політичної нестабільності і соціальної напруженості у вересні 1959 р. Бандаранаїке був убитий буддійським ченцем.
Новим главою уряду став колишній міністр освіти Віджаянанада Даханаяке. У розпал протистояння в суспільстві він призначив парламентські вибори на квітень 1960 р. ОНП, яка при Дадлі Сенанаяке зазнала рішучого оновлення і перетворилася на провідну партію, перемогла, але не отримала абсолютної більшості в нижній палаті. Після чотиримісячних спроб забезпечити роботу уряду меншини Сенанаяке оголосив про нові вибори в липні 1960 р., які виграла ПСШЛ, реорганізована вдовою колишнього партійного лідера Сирімаво Бандаранаїке, яка і зайняла пост прем'єр-міністра.
Другий уряд ПСШЛ продовжив реформи, розпочаті при Соломонові Бандаранаїке. Було розширено використання сингальської мови як офіційної в державних установах і судах. Курс на націоналізацію приватних підприємств поширився на такі сектори економіки, як страхування і збут нафтопродуктів. У 1964 році з метою укріпити соціальну базу ПСШЛ погодилася на коаліцію з ПСР і Комуністичною партією. Утворення коаліції викликало опозицію з боку правого крила ПСШЛ, що прискорило нові вибори в травні 1965 р.
На виборах ОНП здобула переконливу перемогу, і Дадлі Сенанаяке знову очолив уряд. Був прийнятий курс економічного розвитку на базі заохочення приватного підприємництва і скасування імпортних обмежень. Уперше з 1956 р. таміли увійшли до складу уряду. Тамільській мові було надано офіційного статусу. ПСШЛ і група марксистських партій утворили опозиційний Об'єднаний лівий фронт (ОЛФ), при цьому примирлива політика уряду відносно тамілів використовувалася для розпалювання невдоволення, а надання пільг вітчизняному й іноземному капіталу зазнавало різкої критики.
На виборах в травні 1970 р. ОЛФ завоював більшість депутатських місць у парламенті, отримавши близько 49% голосів, і крісло прем'єр-міністра знову зайняла Бандаранаїке.
Отримавши мандат на кардинальні перетворення, уряд ОЛФ помітно посилив державний контроль над торгівлею і промисловістю. Однак спроби побудови соціалістичного суспільства наштовхнулися на серйозні економічні труднощі, викликані дефіцитом платіжного балансу, збільшенням зовнішньої заборгованості, необхідністю фінансувати дорогу програму соціального забезпечення і субсидувати продаж зерна населенню. У березні 1971 р. Бандаранаїке ввела в країні надзвичайний стан, що призвело до обмеження багатьох цивільних свобод. Відразу після цього сингальські студенти і безробітні випускники вищих навчальних закладів, члени Фронту народного звільнення, спробували організувати заколоти в багатьох частинах країни. Заворушення були швидко придушені за допомогою зброї, яку постачали з СРСР, Великої Британії, Індії та інших країн. Надзвичайний стан зберігався до 1977 року.
Тим часом політика уряду змістилася лівіше: в 1972 р. почалася земельна реформа, а в 1975 р. були націоналізовані чайні плантації, що належали іноземним компаніям. За новою конституцією, прийнятою 22 травня 1972 р., Цейлон був перейменований на Соціалістичну Республіку Шрі-Ланка. Уряд очолила Бандаранаїке, а останній генерал-губернатор Вільям Гопаллава став президентом. Однак незабаром ОЛФ почав розвалюватися. У 1975 р. представники ПСР вийшли зі складу уряду, а в 1976 році коаліцію покинули комуністи. Позбавившись підтримки більшості депутатів у парламенті, Бандаранаїке була вимушена призначити загальні вибори на липень 1977 р. — на два роки пізніше, ніж передбачалося конституційними нормами.
Перемогу на виборах цього разу отримала ОНП. Згідно з прийнятою в жовтні 1977 р. поправкою до конституції, президент ставав головою виконавчої влади. У лютому 1978 р. цей пост зайняв лідер ОНП прем'єр-міністр Джуніус Джаявардене. 7 вересня 1978 р. набрала чинності нова конституція, що включала поправку 1977 р.; країна отримала нову офіційну назву — Демократична Соціалістична Республіка Шрі-Ланка.
Уряд ОНП енергійно взявся за пожвавлення економіки. З цією метою була девальвована національна валюта, зняті обмеження в сфері господарювання, отримані великі позики за кордоном й істотно збільшені державні витрати на реалізацію проектів розвитку господарства. Завдяки високим світовим цінам на чай в 1977 і 1978 рр. Шрі-Ланка швидко досягла економічного зростання і зменшення безробіття. У 1982 р. президент Джаявардене був переобраний на наступний термін, а в результаті референдуму повноваження парламенту були продовжені до 1989 р.
Громадянська війна (1983-)
Однак в перші тижні серпня 1983 року країну приголомшив вибух міжобщинних зіткнень, у ході яких було вбито понад 300 тамілів. Ще понад 100 тис. тамілів стали біженцями, а торгові заклади і промислові підприємства, що їм належали, були зруйновані.
У зв'язку з тим, що тамільські повстанці спиралися на бази і центри постачання в південно-індійських штатах, уряд Індії також виявився втягнутим у конфлікт. До кінця липня 1987 р. між країнами було досягнуто угоду, за якою ланкійські війська виводилися з району Джафни і замінювалися індійськими миротворчими силами. Північну і Східну провінції Шрі-Ланки намічалося об'єднати в Тамільську автономну область, але через рік мешканцям східної провінції було запропоновано висловитися на референдумі з питання щодо автономії. Сингальські націоналісти, включаючи не тільки прихильників ДВП і ПСШЛ, але також і значну частину самої ОНП, різко виступили проти автономії, сприйнявши її як загрозу суверенітету Шрі-Ланки і відмову від територіальної цілісності країни.
Найбільше терористичне угрупування Тигри визволення Таміл-Іламу (ТВТІ) розгорнуло бойові операції проти індійських військ, тим часом як ДВП почав терористичну кампанію проти помірно налаштованих сингалів і офіційних осіб на півдні країни. Незважаючи на серйозні втрати від акцій ДВП, 19 грудня 1988 р. пройшли президентські вибори, на яких з невеликою перевагою переміг кандидат від ОНП Ранасингхе Премадаса. У 1991 р. індійські війська залишили територію Шрі-Ланки, але громадянська війна не втихла навіть після того, як уряд Індії заборонив на своїй території діяльність ТВТІ. У серпні 1991 р. опозиційні партії спробували досягти відставки Премадаси, звинувачуючи його в корупції і зловживанні владою. Фракція ОНП, яку очолив колишній міністр внутрішніх справ Лалітх Атхулатхмудалі, підтримала вимогу щодо відставки президента. Фракція була виключена з ОНП і сформувала самостійну партію — Демократичний об'єднаний національний фронт (ДОНФ).
У квітні 1993 р., під час кампанії підтримки кандидатів від ДОНФ на місцевих виборах, Атхулатхмудалі був убитий. Власті звинуватили в цьому ТВТІ. Опозиція поклала відповідальність на ОНП. На наступному тижні сталося вбивство Премадаси, відповідальність за яке було покладено на ТВТІ. На місцевих виборах у столичному районі ПСШЛ нанесла поразку ОНП. У травні 1993 р. парламент одностайно постановив, що віце-президент Дінгирі Банда Віджетонга буде виконувати президентські обов'язки до грудня 1994 р. У серпні 1994 р. коаліція Народний альянс на чолі з ПСШЛ перемогла на парламентських виборах, а в листопаді її кандидат Чандріка Кумаратунге була обрана президентом Шрі-Ланки. Прем'єр-міністром вона призначила свою матір Сирімаво Бандаранаїке.
Народний альянс отримав більшість голосів виборців на виборах 1994 р. завдяки обіцянці врегулювати національний конфлікт шляхом переговорів. Однак у квітні 1995 р. ТВТІ відмовилися від дотримання перемир'я і відновили бойові дії. Урядова армія захопила півострів Джафну, основну базу повстанців, однак вони продовжують контролювати райони на півночі і сході країни.
Глава держави Дінгірі Банда Вієтунга з 1993, глава уряду Ранів Вікремасінгхе з 1993.
Посилання
- Sri Lanka in 1942 [ 15 грудня 2007 у Wayback Machine.] — World War II Movie Clip
- Library of Congress Country Study: Sri Lanka [ 16 січня 1999 у Wayback Machine.]
- The Netherlands — Ceylon Heritage [ 17 січня 2007 у Wayback Machine.]
- 1694 Census in Jaffnapatnam City and Castle [ 17 грудня 2007 у Wayback Machine.]
- Tourist Board of Sri Lanka [ 3 травня 2019 у Wayback Machine.]
- Books on Sri Lanka History
- Maritime Heritage in Sri Lanka [ 8 липня 2011 у Wayback Machine.]
- The Great Chronicle of Sri Lanka
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pismova istoriya Shri Lanki nalichuye ponad 25 stolit i ye tisno pov yazanoyu z istoriyeyu Indiyi Davni chasiPershimi lyudmi na Shri Lanci buli plemena yaki perepravilisya na ostriv blizko 34 tis rokiv tomu Pershi svidchennya pro zaselennya i gospodarske osvoyennya teritoriyi ninishnoyi Shri Lanki stosuyutsya VI st do n e Todi z pivnichnoyi Indiyi migruvali na bazi dialektiv yakih sformuvalasya singalska mova U bagatoh rajonah ostrova pribulci pidkorili misceve naselennya U III st do n e tut vinikla rannya derzhava singaliv zi stoliceyu v Anuradhapuri 377 do n e pershe Yiyi pravitel prijnyav buddizm Z prijnyattyam buddizmu j etnichnoyu konsolidaciyeyu singaliv vidbuvayetsya centralizaciya politichnoyi vladi sho zatverdilasya v Anuradhapuri Dinastiya sho vlashtuvalasya v comu misti pidporyadkuvala sobi ves ostriv jogo teritoriya bula rozdilena na ryad administrativnih odinic kudi buli napravleni uryadovi chinovniki Yadrom derzhavi stala oblast Radzharata yaka ohoplyuvala pivnichni i pivnichno centralni rajoni i upravlyalasya bezposeredno z Anuradhapuri Radzharata bula najbilsh gustonaselenoyu i najrozvinenishoyu v ekonomichnomu vidnoshenni chastinoyu krayini SerednovichchyaPivdenni i pivdenno zahidni rajoni skladali administrativnu oblast na choli yakoyi yak pravilo stoyav spadkoyemec prestolu Tretya oblast na zahodi ostrova bula obzhita piznishe i znahodilasya pid yurisdikciyeyu vice korolya Teritorialno administrativnij rozpodil zavershuvavsya na nizovomu rivni selom yakim keruvav silskij starosta U I tisyacholitti n e korolyam Anuradhapuri dovodilosya bitisya z tamilami sho vtorglisya z pivdennoyi Indiyi Za korotkij termin tamilam vdalosya zahopiti centralnu chastinu krayini i stati vplivovoyu siloyu na ostrovi U 1070 r singali buli vimusheni perenesti stolicyu svoyeyi derzhavi dali na shid u misto Pri korolyah Anuradhapuri i Polonnaruvi singali stvorili rozvinenu civilizaciyu Regulyuvannya poverhnevogo stoku zigralo duzhe vazhlivu rol v rozvitku Spochatku dambi zvodilisya na malih rikah shob zabezpechuvati vodoyu selo i zhiviti silski vodojmisha tanki Potim dambami stali peregorodzhuvati veliki riki sho prizvelo do viniknennya velicheznih vodoshovish z yakih za dopomogoyu kanaliv i navit pidzemnih tuneliv zroshuvalisya polya Postupovo v oblasti Radzharata sformuvalasya skladna sistema rezervuariv i zroshuvalnih kanaliv v yaku postupali atmosferni opadi Derzhava provodila ta zaohochuvala irigacijni roboti i mala velikij shtat chinovnikiv sho vikonuvali riznomanitni obov yazki pov yazani z rozpodilom vodnih resursiv Merezha rezervuariv zabezpechuvala isnuvannya chislennogo silskogo naselennya i zbir velikih urozhayiv risu chastina yakogo jshla na eksport Za rahunok opodatkuvannya risovodiv vlada otrimuvala osnovnu chastku pributkiv i tomu bula zacikavlena v pidvishenni vrozhajnosti osnovnoyi zernovoyi kulturi Krim togo chimali groshovi nadhodzhennya prinosila zovnishnya torgivlya Singalska derzhava aktivno pidtrimuvala buddizm vidilyayuchi dlya ciyeyi meti veliki koshti U krayini funkcionuvali chislenni monastiri de chenci provodili chas za vivchennyam buddijskoyi teologiyi i filosofiyi vivchayuchi teksti movami pali sanskrit ta singalskoyu Koroli shedro obdarovuvali ci monastiri a takozh buduvali buddijski hrami j inshi kultovi ob yekti chasto velichezni za rozmirami i malovnicho oformleni Na pochatku XIII st singalska civilizaciya zaznala rizkoyi krizi Vzhe z XI st pochastishali nabigi z Pivdennoyi Indiyi Mogutnya indijska derzhava Chola zahopila ostriv u 993 i utrimuvala jogo do 1070 Pislya vidnovlennya singalskoyi derzhavi vtorgnennya zzovni prodovzhuvalisya visnazhuyuchi vnutrishni resursi krayini Pribulci z Pivdennoyi Indiyi osili na ostrovi i poridnivshis z singalskoyu korolivskoyu rodinoyu utvorili vplivovu grupu pri dvori yaka kontrolyuvala centralnu vladu Priblizno v 1215 bula rozgrabovana i singalska civilizaciya zmistilasya na pivden i pivdennij zahid vid stolici Stolichni funkciyi poslidovno vikonuvali Kurunegala Kotte i Kandi U 14 st na pivnochi vinikla tamilska derzhava yaku zasnuvali vihidci z Pivdennoyi Indiyi yiyi stoliceyu bulo misto Dzhafna Politichna nestabilnist prizvela do degradaciyi agrarnih struktur na pivnichno centralnij rivnini V rezultati sistema vodopostachannya zemel na rivninah zanepala Meshkanci buli vimusheni pereselitisya v rajoni nezroshuvanogo zemlerobstva na pivdni i pivdennomu zahodi krayini Protyagom dvoh stolit kolis rodyuchi orni ugiddya na pivnochi peretvorilisya na dzhungli Singali migruvali do vologih rajoniv na pivden i pivdennij zahid i do Centralnih girskih masiviv Ris yak i ranishe zalishavsya osnovnoyu kulturoyu ale jogo zbori buli vzhe ne takimi visokimi Zovnishnya torgivlya oriyentuvalasya na zbut korici chornogo percyu ta inshih pryanoshiv Slabkist derzhavi stala prichinoyu zanepadu kulturi Buddijski obryadi zaznali silnogo vplivu induyizmu a na movi ta literaturi singaliv vidbilisya kontakti z tamilami Do togo zh na pivnochi i shodi ostrova v areali rozselennya vihidciv z Indiyi peremig induyizm sho suprovodzhuvalosya budivnictvom induyistskih hramiv Dlya provedennya v nih religijnih ceremonij z pivdennoyi Indiyi pribuli chenci brahmani Kolonizaciya yevropejcyamiDokladnishe Pershi portugalci priplili v Kolombo v 1505 r i visoko ocinili bagati resursi i strategichne znachennya ostrova Voni uvijshli v dogovirni vidnosini z singalskim gosudarem v Kotte v 1518 r Politichna dezintegraciya derzhavi Kotte i vnutrishni vijni na ostrovi dozvolili portugalcyam ukripiti svoyi poziciyi na zahidnomu uzberezhzhi Zavdyaki perevazi u floti i vijskovij tehnici voni podolali opir miscevogo naselennya i zahopili teritoriyu derzhavi Kotte Lishe v Kandi singalam vdalosya zberegti nezalezhnist U 1619 r portugalcyam vdalosya pidkoriti tamilsku derzhavu na pivostrovi Dzhafna tak sho pid yih kontrol potrapiv uves ostriv za vinyatkom centralnoyi chastini i rajoniv na shidnomu uzberezhzhi Portugalska kolonialna vlada na Cejloni pidkoryalisya vice korolyu rezidenciya yakogo znahodilasya v Goa Indiya Osnovni administrativni strukturi uspadkovani vid singaliv buli zberezheni Vishi posadi zajnyali portugalci inshi loyalni po vidnoshennyu do kolonialnoyi administraciyi singali i tamili Torgivlya koriceyu i slonami bula ogoloshena derzhavnoyu monopoliyeyu Portugalci zajnyalisya takozh pributkovimi komercijnimi operaciyami z chornim percem i gorihami arekovoyi palmi Pri portugalcyah aktivnu diyalnist rozgornuli katolicki chenci Franciskanci yezuyiti dominikanci j avgustinci utvorili na ostrovi svoyi misiyi yaki otrimuvali znachnu finansovu dopomogu vid portugalskoyi administraciyi Yim chasto vidvodili zemli sho nalezhali buddijskim j induyistskim hramam Predstavniki singalskoyi zemelnoyi aristokratiyi perehodili u hristiyanstvo i pri hreshenni brali portugalski prizvisha U bagatoh primorskih obshinah na zahodi i pivnochi stalosya masove zvernennya naselennya v katolictvo U verhnih prosharkah tubilnogo suspilstva nabula poshirennya portugalska mova Z pochatku XVII st gollandska Ost Indska kompaniya viyavlyala cikavist do torgivli gvozdikoyu na ostrovi i do jogo strategichnogo polozhennya U 1638 r oficijnij predstavnik ciyeyi kompaniyi ukladaye soyuz z kandijskim pravitelem proti portugalciv i ostanni do 1658 r pislya ryadu bitv na mori i na sushi vigranih gollandcyami z dopomogoyu kandijciv buli vignani z Cejlonu Gollandci zumili vstanoviti kontrol nad priberezhnimi teritoriyami Kandijska derzhava zalishilasya v mezhah Centralnogo masivu Gollandske upravlinnya Cejlonom zdijsnyuvalosya cherez gubernatora i rezidenta v Kolombo yaki pidkoryalisya vidpovidno general gubernatoru i Radi u spravah Indiyi v Bataviyi nini Dzhakarta de rozmishuvalasya shtab kvartira kolonialnih volodin Niderlandiv v Aziyi Komendanti v Dzhafnei i Galle pidzvitni gubernatoru kontrolyuvali teritoriyi na pivnochi j pivdni Cejlonu Gollandci zajnyali vishi administrativni posti ale nizhchi posadi zalishilisya za singalami i tamilami z chisla tih hto loyalno stavivsya do kolonialnoyi vladi Podibno do togo yak bulo za portugalciv zbereglisya formi zemelnoyi vlasnosti j opodatkuvannya Bula vvedena monopoliya na torgivlyu ryadom tovariv Gollandci introdukuvali deyaki novi kulturi napriklad kavu zaohochuvalosya takozh plantacijne virobnictvo chornogo percyu korici kardamonu Za gollandciv na Cejloni bula stvorena dobre organizovana sistema vidpravlennya pravosuddya Golosni sudi rozmistilisya v Kolombo Dzhafni i Galle Specialnij silskij sud Land Raad rozbirav pozovi sho postupali z sil Vikoristovuvalosya rimsko gollandske pravo a na pivnochi zastosovuvalisya takozh tamilski zakoni Gollandci vprovadzhuvali protestantsku religiyu i cij cerkvi buli peredani bagato katolickih hramiv pobudovanih pri portugalcyah Pri protestantskih cerkvah stali diyati pochatkovi shkoli dlya singaliv i tamiliv z vikladannyam ridnimi movami Britanska koloniya 1796 1947 Britanska Ost Indska kompaniya vstanovila kontrol nad primorskimi rajonami ostrova v 1796 r koli v Yevropi velisya vijni sho pochalisya za Velikoyu Francuzkoyu revolyuciyeyu Chinovniki ciyeyi kompaniyi yaki upravlyali pidvladnoyu teritoriyeyu z Madrasa neuvazhno stavilisya do tradicijnoyi sistemi organizaciyi singalskogo suspilstva Tomu v 1802 r Cejlon buv ogoloshenij britanskoyu koloniyeyu U 1815 r Velika Britaniya koristuyuchis vnutrishnoyu nestabilnistyu v Kandijskij derzhavi zmistila yiyi pravitelya i nezvazhayuchi na mogutnye povstannya 1818 r vstanovila vladu nad ostrovom Britanci zumili stvoriti merezhu shlyahiv spoluchennya yaki z yednali voyedino vsyu krayinu i postupovo pobuduvali yedinu administrativnu sistemu Bula vidminena sistema feodalnogo zemlevolodinnya likvidovani vsi monopoliyi znyati obmezhennya na peresuvannya lyudej i tovariv sho garantuvalo spriyatlivij klimat dlya britanskih investoriv Zemlya nadavalasya v rozporyadzhennya komercijnim silskogospodarskim pidpriyemstvam yaki stali vinikati na pochatku 1830 h rokiv Prirodni umovi Centralnogo girskogo masivu cilkom vidpovidali agroekologichnim vimogam rinkovih kultur kavi a potim chayu i kauchukonosiv Oskilki singali ne viyavili bazhannya pracyuvati po najmu na plantaciyah buli privezeni tamili kuli z Pivdennoyi Indiyi Do kincya XIX st chaj i kauchuk stali golovnimi stattyami eksportu z koloniyi vazhlive misce u vivozi zajnyali takozh kopra j inshi produkti kokosovoyi palmi Stanovlennya plantacijnoyi ekonomiki spriyalo rozvitku obslugovuyuchih galuzej promislovosti transportu bankivskoyi sferi j infrastrukturi portiv Komisiya Koulbruka Kamerona v 1833 r iniciyuvala perspektivni reformi Osoblivo vazhlivim bulo stvorennya zakonodavchoyi ta vikonavchoyi rad Poshirennya britanskoyi sistemi osviti prizvelo do formuvannya prosharku cejlonciv pered yakimi vidkrilisya perspektivi byurokratichnoyi i profesijnoyi kar yeri sho vitikali z neobhidnosti rozshirennya upravlinskogo aparatu i rozvitku ekonomiki Cya socialna grupa nabuvala vse bilshogo vplivu Yiyi predstavnikiv vklyuchali do zakonodavchoyi radi i miscevih organiv vladi shob poklasti na nih chastinu upravlinskih obov yazkiv U 1920 r buli provedeni vibori do vkazanoyi radi hoch i ne zagalni a v 1924 r bulo stvoreno predstavnickij uryad U 1931 r vse dorosle naselennya otrimalo pravo golosu i zgidno z konstituciyeyu Donoumora bulo vvedene chastkove samovryaduvannya Za gubernatorom koloniyi zalishavsya zagalnij naglyad a tri visokopostavleni britanski chinovniki kontrolyuvali finansi dotrimannya zakoniv i diyi vladi Mizh miscevimi liderami i kolonialnoyu administraciyeyu bula nalagodzhena tisna spivpracya na vsih etapah konstitucijnih peretvoren U 1919 r z iniciativi osvichenoyi singalskoyi ta tamilskoyi eliti vinik Cejlonskij nacionalnij kongres yakij rozpavsya cherez kilka rokiv vnaslidok rozbizhnostej mizh etnichnimi obshinami Prijnyattya konstituciyi Donoumora i spivpracya cejlonskih ministriv pid chas Drugoyi svitovoyi vijni z Londonom sponukali kolonialnu vladu piti nazustrich vimogam pro povne samovryaduvannya Nabuttya nezalezhnosti 1947 1948 U 1945 r konstitucijna komisiya rekomenduvala nadati konstitucijnih garantij vikonannya cih vimog zberigshi za metropoliyeyu vidpovidalnist za oboronu i zovnishnyu politiku U 1947 r ci obmezhennya zaproponovani britanskoyu storonoyu buli znyati i zgidno z Aktom pro nezalezhnist Cejlonu koloniya bula ogoloshena dominionom v 1947 r i uvijshla 4 lyutogo 1948 r do britanskoyi Spivdruzhnosti nacij Konstituciya nezalezhnogo Cejlonu bula stvorena za zrazkom anglijskoyi pravovoyi sistemi Vestminsterska model predstavnickoyi demokratiyi Nominalno derzhavu ocholyuvav general gubernator ale vikonavcha vlada peredavalasya prem yer ministru i jogo kabinetu vidpovidalnomu pered dvopalatnim parlamentom Pershim prem yerom stav Don Stefen Senanayake yakij zumiv vrahuvati interesi riznih obshin i verstv naselennya i zgurtuvati yih providnih predstavnikiv utvorivshi Ob yednanu nacionalnu partiyu ONP Yiyi zagalnimi idejnimi gaslami buli liberalizm sekulyarizm individualizm i pidtrimka privatnogo pidpriyemnictva Nezalezhna Shri LankaKoli Senanayake pomer v 1952 r na posadu prem yera buv priznachenij jogo sin Dadli Senanayake yakij cherez dva roki pishov u vidstavku peredavshi post svoyemu kuzenu Dzhonu Kotelaveli Politichni j ekonomichni vazheli vladi viyavilisya v rukah nechislennoyi eliti sho skladalasya z velikih zemlevlasnikiv i komersantiv yaki otrimali britansku osvitu Politichnu opoziciyu formuvali dvi livi partiyi Partiya suspilnoyi rivnosti PSR i Komunistichna partiya Cejlonu U 1951 r Solomon Bandaranayike ministr u spravah miscevogo samovryaduvannya vijshov zi skladu uryadu i organizuvav Partiyu svobodi Shri Lanki PSShL Na viborah 1956 r partiya Bandaranayike peremogla i jomu bulo dorucheno stvorennya koalicijnogo uryadu z chleniv Ob yednanogo narodnogo Frontu ONF utvorenogo PSShL i frakciyeyu PSR Novij uryad proviv ryad fundamentalnih reform vidpovidno do vlasnoyi programi Singalska mova zaminila anglijsku yak yedina derzhavna mova Oboronnij soyuz z Velikoyu Britaniyeyu bulo rozirvano yiyi vijskovo morski i vijskovo povitryani bazi na teritoriyi Cejlonu likvidovani i krayina ogolosila pro provedennya politiki nejtralitetu i nepriyednannya do blokiv Uryad aktivno pidtrimuvav buddijski i singalski kulturni zahodi Bulo stvoreno ministerstvo kulturi V ekonomici provodivsya kurs na nacionalizaciyu yaka torknulasya zokrema avtobusnogo transportu j infrastrukturi portu Kolombo Politika uryadu ONF torknulasya interesiv riznih grup naselennya Novij status singalskoyi movi viklikav protidiyu z boku tamiliv Pid kerivnictvom Federalnoyi partiyi voni pochali borotbu za viznannya derzhavnoyu movoyu tamilskoyi Ce zagostrilo mizhobshinni rozbrati i sprovokuvalo masovi zavorushennya v 1958 r Vinikli tertya v profspilkah i konflikti v buddijskih kolah U cij obstanovci politichnoyi nestabilnosti i socialnoyi napruzhenosti u veresni 1959 r Bandaranayike buv ubitij buddijskim chencem Novim glavoyu uryadu stav kolishnij ministr osviti Vidzhayananada Dahanayake U rozpal protistoyannya v suspilstvi vin priznachiv parlamentski vibori na kviten 1960 r ONP yaka pri Dadli Senanayake zaznala rishuchogo onovlennya i peretvorilasya na providnu partiyu peremogla ale ne otrimala absolyutnoyi bilshosti v nizhnij palati Pislya chotirimisyachnih sprob zabezpechiti robotu uryadu menshini Senanayake ogolosiv pro novi vibori v lipni 1960 r yaki vigrala PSShL reorganizovana vdovoyu kolishnogo partijnogo lidera Sirimavo Bandaranayike yaka i zajnyala post prem yer ministra Drugij uryad PSShL prodovzhiv reformi rozpochati pri Solomonovi Bandaranayike Bulo rozshireno vikoristannya singalskoyi movi yak oficijnoyi v derzhavnih ustanovah i sudah Kurs na nacionalizaciyu privatnih pidpriyemstv poshirivsya na taki sektori ekonomiki yak strahuvannya i zbut naftoproduktiv U 1964 roci z metoyu ukripiti socialnu bazu PSShL pogodilasya na koaliciyu z PSR i Komunistichnoyu partiyeyu Utvorennya koaliciyi viklikalo opoziciyu z boku pravogo krila PSShL sho priskorilo novi vibori v travni 1965 r Na viborah ONP zdobula perekonlivu peremogu i Dadli Senanayake znovu ocholiv uryad Buv prijnyatij kurs ekonomichnogo rozvitku na bazi zaohochennya privatnogo pidpriyemnictva i skasuvannya importnih obmezhen Upershe z 1956 r tamili uvijshli do skladu uryadu Tamilskij movi bulo nadano oficijnogo statusu PSShL i grupa marksistskih partij utvorili opozicijnij Ob yednanij livij front OLF pri comu primirliva politika uryadu vidnosno tamiliv vikoristovuvalasya dlya rozpalyuvannya nevdovolennya a nadannya pilg vitchiznyanomu j inozemnomu kapitalu zaznavalo rizkoyi kritiki Na viborah v travni 1970 r OLF zavoyuvav bilshist deputatskih misc u parlamenti otrimavshi blizko 49 golosiv i krislo prem yer ministra znovu zajnyala Bandaranayike Otrimavshi mandat na kardinalni peretvorennya uryad OLF pomitno posiliv derzhavnij kontrol nad torgivleyu i promislovistyu Odnak sprobi pobudovi socialistichnogo suspilstva nashtovhnulisya na serjozni ekonomichni trudnoshi viklikani deficitom platizhnogo balansu zbilshennyam zovnishnoyi zaborgovanosti neobhidnistyu finansuvati dorogu programu socialnogo zabezpechennya i subsiduvati prodazh zerna naselennyu U berezni 1971 r Bandaranayike vvela v krayini nadzvichajnij stan sho prizvelo do obmezhennya bagatoh civilnih svobod Vidrazu pislya cogo singalski studenti i bezrobitni vipuskniki vishih navchalnih zakladiv chleni Frontu narodnogo zvilnennya sprobuvali organizuvati zakoloti v bagatoh chastinah krayini Zavorushennya buli shvidko pridusheni za dopomogoyu zbroyi yaku postachali z SRSR Velikoyi Britaniyi Indiyi ta inshih krayin Nadzvichajnij stan zberigavsya do 1977 roku Tim chasom politika uryadu zmistilasya livishe v 1972 r pochalasya zemelna reforma a v 1975 r buli nacionalizovani chajni plantaciyi sho nalezhali inozemnim kompaniyam Za novoyu konstituciyeyu prijnyatoyu 22 travnya 1972 r Cejlon buv perejmenovanij na Socialistichnu Respubliku Shri Lanka Uryad ocholila Bandaranayike a ostannij general gubernator Vilyam Gopallava stav prezidentom Odnak nezabarom OLF pochav rozvalyuvatisya U 1975 r predstavniki PSR vijshli zi skladu uryadu a v 1976 roci koaliciyu pokinuli komunisti Pozbavivshis pidtrimki bilshosti deputativ u parlamenti Bandaranayike bula vimushena priznachiti zagalni vibori na lipen 1977 r na dva roki piznishe nizh peredbachalosya konstitucijnimi normami Peremogu na viborah cogo razu otrimala ONP Zgidno z prijnyatoyu v zhovtni 1977 r popravkoyu do konstituciyi prezident stavav golovoyu vikonavchoyi vladi U lyutomu 1978 r cej post zajnyav lider ONP prem yer ministr Dzhunius Dzhayavardene 7 veresnya 1978 r nabrala chinnosti nova konstituciya sho vklyuchala popravku 1977 r krayina otrimala novu oficijnu nazvu Demokratichna Socialistichna Respublika Shri Lanka Uryad ONP energijno vzyavsya za pozhvavlennya ekonomiki Z ciyeyu metoyu bula devalvovana nacionalna valyuta znyati obmezhennya v sferi gospodaryuvannya otrimani veliki poziki za kordonom j istotno zbilsheni derzhavni vitrati na realizaciyu proektiv rozvitku gospodarstva Zavdyaki visokim svitovim cinam na chaj v 1977 i 1978 rr Shri Lanka shvidko dosyagla ekonomichnogo zrostannya i zmenshennya bezrobittya U 1982 r prezident Dzhayavardene buv pereobranij na nastupnij termin a v rezultati referendumu povnovazhennya parlamentu buli prodovzheni do 1989 r Gromadyanska vijna 1983 Dokladnishe Gromadyanska vijna v Shri Lanci Odnak v pershi tizhni serpnya 1983 roku krayinu prigolomshiv vibuh mizhobshinnih zitknen u hodi yakih bulo vbito ponad 300 tamiliv She ponad 100 tis tamiliv stali bizhencyami a torgovi zakladi i promislovi pidpriyemstva sho yim nalezhali buli zrujnovani U zv yazku z tim sho tamilski povstanci spiralisya na bazi i centri postachannya v pivdenno indijskih shtatah uryad Indiyi takozh viyavivsya vtyagnutim u konflikt Do kincya lipnya 1987 r mizh krayinami bulo dosyagnuto ugodu za yakoyu lankijski vijska vivodilisya z rajonu Dzhafni i zaminyuvalisya indijskimi mirotvorchimi silami Pivnichnu i Shidnu provinciyi Shri Lanki namichalosya ob yednati v Tamilsku avtonomnu oblast ale cherez rik meshkancyam shidnoyi provinciyi bulo zaproponovano vislovitisya na referendumi z pitannya shodo avtonomiyi Singalski nacionalisti vklyuchayuchi ne tilki prihilnikiv DVP i PSShL ale takozh i znachnu chastinu samoyi ONP rizko vistupili proti avtonomiyi sprijnyavshi yiyi yak zagrozu suverenitetu Shri Lanki i vidmovu vid teritorialnoyi cilisnosti krayini Najbilshe teroristichne ugrupuvannya Tigri vizvolennya Tamil Ilamu TVTI rozgornulo bojovi operaciyi proti indijskih vijsk tim chasom yak DVP pochav teroristichnu kampaniyu proti pomirno nalashtovanih singaliv i oficijnih osib na pivdni krayini Nezvazhayuchi na serjozni vtrati vid akcij DVP 19 grudnya 1988 r projshli prezidentski vibori na yakih z nevelikoyu perevagoyu peremig kandidat vid ONP Ranasinghe Premadasa U 1991 r indijski vijska zalishili teritoriyu Shri Lanki ale gromadyanska vijna ne vtihla navit pislya togo yak uryad Indiyi zaboroniv na svoyij teritoriyi diyalnist TVTI U serpni 1991 r opozicijni partiyi sprobuvali dosyagti vidstavki Premadasi zvinuvachuyuchi jogo v korupciyi i zlovzhivanni vladoyu Frakciya ONP yaku ocholiv kolishnij ministr vnutrishnih sprav Lalith Athulathmudali pidtrimala vimogu shodo vidstavki prezidenta Frakciya bula viklyuchena z ONP i sformuvala samostijnu partiyu Demokratichnij ob yednanij nacionalnij front DONF U kvitni 1993 r pid chas kampaniyi pidtrimki kandidativ vid DONF na miscevih viborah Athulathmudali buv ubitij Vlasti zvinuvatili v comu TVTI Opoziciya poklala vidpovidalnist na ONP Na nastupnomu tizhni stalosya vbivstvo Premadasi vidpovidalnist za yake bulo pokladeno na TVTI Na miscevih viborah u stolichnomu rajoni PSShL nanesla porazku ONP U travni 1993 r parlament odnostajno postanoviv sho vice prezident Dingiri Banda Vidzhetonga bude vikonuvati prezidentski obov yazki do grudnya 1994 r U serpni 1994 r koaliciya Narodnij alyans na choli z PSShL peremogla na parlamentskih viborah a v listopadi yiyi kandidat Chandrika Kumaratunge bula obrana prezidentom Shri Lanki Prem yer ministrom vona priznachila svoyu matir Sirimavo Bandaranayike Narodnij alyans otrimav bilshist golosiv viborciv na viborah 1994 r zavdyaki obicyanci vregulyuvati nacionalnij konflikt shlyahom peregovoriv Odnak u kvitni 1995 r TVTI vidmovilisya vid dotrimannya peremir ya i vidnovili bojovi diyi Uryadova armiya zahopila pivostriv Dzhafnu osnovnu bazu povstanciv odnak voni prodovzhuyut kontrolyuvati rajoni na pivnochi i shodi krayini Glava derzhavi Dingiri Banda Viyetunga z 1993 glava uryadu Raniv Vikremasinghe z 1993 PosilannyaSri Lanka in 1942 15 grudnya 2007 u Wayback Machine World War II Movie Clip Library of Congress Country Study Sri Lanka 16 sichnya 1999 u Wayback Machine The Netherlands Ceylon Heritage 17 sichnya 2007 u Wayback Machine 1694 Census in Jaffnapatnam City and Castle 17 grudnya 2007 u Wayback Machine Tourist Board of Sri Lanka 3 travnya 2019 u Wayback Machine Books on Sri Lanka History Maritime Heritage in Sri Lanka 8 lipnya 2011 u Wayback Machine The Great Chronicle of Sri Lanka