Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Форсування Джорджем Вашингтоном річки Делавер (англ. George Washington's crossing of the Delaware River) — історична подія, яка сталася в ніч з 25 на 26 грудня 1776 року, під час американської війни за незалежність. Це був перший маневр армії Джорджа Вашингтона в ході його наступу на гессенські частини британської армії в Трентоні вранці 26 грудня. В таємниці від всіх спланувавши цей маневр, Вашингтон повів колону Континентальної Армії через покритий кригою Делавер, що було технічно складною і небезпечною операцією. Було задумано ще кілька переправ в інших місцях, але вони були скасовані з різних причин. Це не зупинило Вашингтона, який силами своєї колони атакував загін полковника Йоханна Релла в Трентоні, розбив його, а потім відступив до Пенсільванії, забравши з собою безліч полонених і трофейних запасів.
В кінці року армія Вашингтона втретє перейшла Делавер, причому в ще складніших умовах, по тонкій кризі річки, і 2 січня 1777 року розбила в Трентоні загони , а 3 січня розбила його ар'єргард в битві біля Принстона. Після цього Вашингтон відвів армію на зимівлю до Моррістауна в Нью-Джерсі.
На згадку цієї події отримали назву «Вашингтон Кроссінг» (Washington Crossing — «Вашингтонське форсування») дві громади — у Пенсільванії і Нью-Джерсі.
Передісторія
У 1776 році війна почалася з успіху американських повстанців: в березні британці вивели свої частини з Бостона. Однак під Нью-Йорком почалися проблеми: Британський генерал висадився в серпні на Лонг-Айлен і до листопада вибив армію Вашингтона з Нью-Йорка. Після цього Хай відвів армію в Нью-Йорк на зимівлю. Частини гессенців він залишив в Нью-Джерсі під командуванням полковників Релла і Ван Донопа. Вони були розміщені на декількох постах в Трентоні і навколо нього. Потім Хау направив загін Чарльза Корнуоліса через Гудзон в Нью-Джерсі для переслідування Вашингтона. На той час армія Вашингтона сильно скоротилася в розмірах через закінчення термінів служби у військових, дезертирства і загальне падіння бойового духу після невдач під Нью-Йорком.
Основна частина армії Вашингтона перейшла через Делавер в Пенсільванію на північ від Трентона і на відстані декількох миль знищила човни або відвела їх на західний берег. Замість того, щоб переслідувати Вашингтона, розкидав свої сили по постах від Нью-Брунсвіка до Берлінгтона, в тому числі організувавши пости в Бордентауні і в Трентоні. Британці готувалися до зимівлі, генерали планували перегрупування, поповнювали запаси, і готувалися до майбутньої весняної кампанії.
Стан армії Вашингтона
Вашингтон розмістив армію табором біля Маккінкі-Феррі, неподалік від місця майбутньої переправи. У його розпорядженні було від чотирьох до шести тисяч чоловік, але 1700 осіб були вже непридатні для служби. Під час відступу через Нью-Джерсі армія втратила багато припасів, крім того, Вашингтон позбувся зв'язку з двома великими підрозділами — загін опинився в долині Гудзона, а загін (2000 осіб) виявився в західному Нью-Джерсі. Вашингтон наказав обом генералам йти на з'єднання з ним, але Гейтс був затриманий снігопадами, а Лі був невисокої думки про Вашингтона й ігнорував його накази, воліючи залишатися на фланзі британської армії в Моррістауні.
Були так само проблеми з кількістю і боєздатністю армії. У багатьох рядових термін служби закінчувався перед Різдвом, а деякі покинули армію навіть до закінчення термінів служби. Через втрати, ряд поразок, здачі Нью-Йорка і відступ армії (а так само евакуації жителів Нью-Йорка і делегатів Конгресу) віра в вдалий результат війни похитнулася. Американці втратили форт Лі і форт Вашингтон, при цьому втративши великих запасів військового майна. Мало хто вірив в те, що вдасться виграти війну і домогтися незалежності.
Але Вашингтон проявив наполегливість. Він успішно добував припаси і набирав нових добровольців в ополчення. Набір проходив успішно головним чином через утиски британцями жителів Нью-Джерсі і Пенсільванії.
Наснагу в рядах патріотів справив листок Томаса Пейна «Американська криза», опублікований 19 грудня:
 | – Настав час випробування людських душ. Солдат, який бореться тільки влітку, і той патріот, який воює тільки при яскравому сонячному промінні, — відступається від служби своїй батьківщині; але той, хто відстоює її тепер, — заслуговує на подяку і любові і чоловіків і жінок. Тиранію, подібно пеклі, нелегко перемогти. Але нас тішить думка, що чим важче боротьба, тим більше слави в перемозі. Оригінальний текст (англ.) – These are the times that try men's souls; the summer soldier and the sunshine patriot will, in this crisis, shrink from the service of his country; but he that stands it now, deserves the love and thanks of man and woman. Tyranny, like hell, is not easily conquered; yet we have this consolation with us, that the harder the conflict, the more glorious the triumph. |  |
Памфлет був опублікований в Філадельфії, а вже на наступний день Вашингтон наказав зачитати його перед своєю армією.
20 грудня в табір Вашингтона прийшли 2000 осіб із загону Чарльза Лі під командуванням генерала Джона Саллівана. Сам Лі був захоплений в полон британцями 12 грудня, коли виявився занадто далеко від своїх військ. У той же день підійшов загін генерала Гейтса, який скоротився до 600 чоловік. Незабаром підійшли 1000 ополченців з Філадельфії, якими командував полковник Джон Кадваладер.
З цими підкріпленнями і з деякою кількістю інших добровольців армія Вашингтона досягла чисельності 6000 боєздатних людей. Однак, довелося відправити частину військ для охорони переправ у Брістоль і Нью-Хоуп. Інший загін довелося відправити в Ньютаун для охорони складів і госпіталю з пораненими. В результаті армія Вашингтона скоротилася до 2400 чоловік, готових почати наступ проти гессенців в Нью-Джерсі.
24 грудня в табір прибула партія припасів, в тому числі ковдр, в яких армія гостро потребувала. Це значно підійняло бойовий дух армії.
Планування
Відразу після відступу в Пенсільванію Вашингтон став думати про те, як завдати рішучого удару по противнику. Після прибуття загонів Саллівана і Гейтса він вирішив, що настав час для такого маневру. Спочатку він вирішив завдати удару по найпівденнішому британському посту в Монт-Холлі. Він відправив туди свого ад'ютанта Джозефа Ріда, який зустрівся з Самуелем Гріффіном, командиром ополчення. 22 грудня Рід прибув в Монт-Холлі, де застав Гріффіна хворим, а його людей — в поганому стані, але все ж готовими до дій (Їм вдалося проявити себе в битві при Айрон-Уоркс на наступний день, де вони відкинули гесенців від Баордентауна досить далеко, так що вони не могли прийти на допомогу гарнізону Трентона). Донесення Ріда і інших командирів змусили Вашингтона відмовитися від ідеї атаки при Монт-Холлі. Він став думати про атаку в районі Трентона. 23 грудня Вашингтон оголосив штабу про цей намір. Він сказав, що атака повинна початися на світанку 26 грудня.
У підсумку Вашингтон вирішив перейти Длавер в трьох місцях. Основні сили повинні були під його командуванням переправитися у Трентона. Друга колона під командуванням Кадвалладера повинна була переправитися у Данкс-Феррі у Брістоля і зробити там відволікаючу атаку. Третя колона під командуванням бригадного генерала Джеймса Евінга повинна була перейти річку у Трентон-Феррі і захопити міст через Ессунпінк-Крік на південь від Трентона, щоб не дати противнику відступити цим шляхом. Коли Трентон буде захоплений, передбачалося об'єднаними силами атакувати британські пости в Прінстоні і Нью-Брунсвіці. Передбачалося і четверте місце переправи — силами загону Ісраеля Путнама для підтримки Кадваладера, але ця переправа була скасована після того, як Путнам зрозумів, що у нього немає достатньої кількості людей.
23 грудня почалися приготування до наступу. 24 грудня через Мальта-Айденд (близько Нью-Хоуп) були доставлені човни і заховані за островом Тейлор-Айленд у Макконкі-Феррі, передбачуваного місця переправи. У той же день було проведено останні організаційні збори за участю всіх основних офіцерів. 25 грудня Вашингтон видав генеральний наказ з докладним описом плану операції.
Переправа
Вранці 25 грудня Вашингтон наказав приготувати триденні раціони і розпорядився, щоб солдати приготували нові кремені для своїх мушкетів. Його трохи турбували донесення розвідки, яка повідомляла, що англійці так само готуються перейти Делавер і чекають моменту, коли річка замерзне. О 16:00 було проведено вечірній огляд, під час якого солдатам роздали боєприпаси. Мушкети були видані всім, навіть офіцерам і музикантам. Було оголошено, що всі вирушають на виконання секретного завдання. Вашингтон побудував своїх людей в колону, наказав дотримуватися максимально можливої тиші, і вони виступили до Макконкіс-Феррі. План Вашингтона припускав, що переправа почнеться відразу ж, як тільки стане досить темно, але його армія вийшла до місця переправи тільки о 18:00, через 90 хвилин після заходу сонця. Погода ставала все гіршою. Дрібна мряка перетворилася на сильний дощ зі снігом.
Керівництво переправою Вашингтон доручив своєму шефу артилерії, Генрі Нокса. Йому було потрібно організувати переправу великої кількості людей, а також 18-ти гармат і деякої кількості коней. Нокс потім писав, що він зіткнувся з великою кількістю проблем, з яких основний стали крижини на річці.
Вашингтон приєднався до загону, який переходив річку одним з перших — це були вірджинцями під командуванням генерала Адама Стівена. Ці люди повинні були розгорнутися в пікетні ланцюг і не пропускати нікого до місця переправи. Паролем було «Перемога або смерть» (Victory or Death). В цілому переправа пройшла без серйозних подій, хіба сто кілька людей впали у воду — в тому числі Делаверскій полковник Джон Хезлет.
Згідно з популярною легендою, в переправі брав участь генерал Вільям Уіппл і його чорношкірий раб (або колишній раб), Принц Уіппл. Останній зображений у вигляді весляра при Вашингтоні на картині Лойце. Його присутність стало символом участі афроамериканців у війні за незалежність. Однак, історичний генерал Уіппл був делегатом Конгресу і повинен був в той день знаходитись в Філадельфії разом зі своїм рабом.
Бій
Вранці 26 грудня, як тільки армія була готова, Вашингтон наказав розділитися на дві колони: одну очолили він сам і генерал Грін, другу очолив генерал Салліван. Колоні Саллівана було велено йти по Рівер-Роуд від Беар-Таверн до Трентону, а колона Вашингтона пішла під Пеннінгтон-Роуд, декількома милями далі від річки. Колони атакували Трентон і розбили там гессенський загін. Тільки 3 американця було убито і 6 поранено. Гессенці втратили 22 людини убитими і 98 пораненими, 1000 чоловік потрапило в полон. Було так само захоплено безліч мушкетів, пороху і кілька гармат.
Наслідки
У культурі
- «Вашингтон переправляється через Делавер» — картина американського художника Емануеля Лойце, написана в 1851 році.
Джерела
- Bennett, William John (2006). America: From the age of discovery to a world at war, 1492—1914. Thomas Nelson. .
- Crocker, H. W., III (2006). Don't Tread on Me. New York: Crown Forum. .
- Dwyer, William M (1983). The Day is Ours!. New York: Viking. .
- Fischer, David Hackett. Washington's Crossing. — New York : Oxford University Press, 2006. — .
- Ketchum, Richard. The Winter Soldiers: The Battles for Trenton and Princeton. — Owl Books, 1999. — .
- McCullough, David (2005). 1776. Simon & Schuster. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Forsuvannya Dzhordzhem Vashingtonom richki Delaver angl George Washington s crossing of the Delaware River istorichna podiya yaka stalasya v nich z 25 na 26 grudnya 1776 roku pid chas amerikanskoyi vijni za nezalezhnist Ce buv pershij manevr armiyi Dzhordzha Vashingtona v hodi jogo nastupu na gessenski chastini britanskoyi armiyi v Trentoni vranci 26 grudnya V tayemnici vid vsih splanuvavshi cej manevr Vashington poviv kolonu Kontinentalnoyi Armiyi cherez pokritij krigoyu Delaver sho bulo tehnichno skladnoyu i nebezpechnoyu operaciyeyu Bulo zadumano she kilka pereprav v inshih miscyah ale voni buli skasovani z riznih prichin Ce ne zupinilo Vashingtona yakij silami svoyeyi koloni atakuvav zagin polkovnika Johanna Rella v Trentoni rozbiv jogo a potim vidstupiv do Pensilvaniyi zabravshi z soboyu bezlich polonenih i trofejnih zapasiv Emanuel Lojce Vashington perepravlyayetsya cherez Delaver 1851 V kinci roku armiya Vashingtona vtretye perejshla Delaver prichomu v she skladnishih umovah po tonkij krizi richki i 2 sichnya 1777 roku rozbila v Trentoni zagoni a 3 sichnya rozbila jogo ar yergard v bitvi bilya Prinstona Pislya cogo Vashington vidviv armiyu na zimivlyu do Morristauna v Nyu Dzhersi Na zgadku ciyeyi podiyi otrimali nazvu Vashington Krossing Washington Crossing Vashingtonske forsuvannya dvi gromadi u Pensilvaniyi i Nyu Dzhersi PeredistoriyaDokladnishe U 1776 roci vijna pochalasya z uspihu amerikanskih povstanciv v berezni britanci viveli svoyi chastini z Bostona Odnak pid Nyu Jorkom pochalisya problemi Britanskij general visadivsya v serpni na Long Ajlen i do listopada vibiv armiyu Vashingtona z Nyu Jorka Pislya cogo Haj vidviv armiyu v Nyu Jork na zimivlyu Chastini gessenciv vin zalishiv v Nyu Dzhersi pid komanduvannyam polkovnikiv Rella i Van Donopa Voni buli rozmisheni na dekilkoh postah v Trentoni i navkolo nogo Potim Hau napraviv zagin Charlza Kornuolisa cherez Gudzon v Nyu Dzhersi dlya peresliduvannya Vashingtona Na toj chas armiya Vashingtona silno skorotilasya v rozmirah cherez zakinchennya terminiv sluzhbi u vijskovih dezertirstva i zagalne padinnya bojovogo duhu pislya nevdach pid Nyu Jorkom Osnovna chastina armiyi Vashingtona perejshla cherez Delaver v Pensilvaniyu na pivnich vid Trentona i na vidstani dekilkoh mil znishila chovni abo vidvela yih na zahidnij bereg Zamist togo shob peresliduvati Vashingtona rozkidav svoyi sili po postah vid Nyu Brunsvika do Berlingtona v tomu chisli organizuvavshi posti v Bordentauni i v Trentoni Britanci gotuvalisya do zimivli generali planuvali peregrupuvannya popovnyuvali zapasi i gotuvalisya do majbutnoyi vesnyanoyi kampaniyi Stan armiyi VashingtonaVashington rozmistiv armiyu taborom bilya Makkinki Ferri nepodalik vid miscya majbutnoyi perepravi U jogo rozporyadzhenni bulo vid chotiroh do shesti tisyach cholovik ale 1700 osib buli vzhe nepridatni dlya sluzhbi Pid chas vidstupu cherez Nyu Dzhersi armiya vtratila bagato pripasiv krim togo Vashington pozbuvsya zv yazku z dvoma velikimi pidrozdilami zagin opinivsya v dolini Gudzona a zagin 2000 osib viyavivsya v zahidnomu Nyu Dzhersi Vashington nakazav obom generalam jti na z yednannya z nim ale Gejts buv zatrimanij snigopadami a Li buv nevisokoyi dumki pro Vashingtona j ignoruvav jogo nakazi voliyuchi zalishatisya na flanzi britanskoyi armiyi v Morristauni Buli tak samo problemi z kilkistyu i boyezdatnistyu armiyi U bagatoh ryadovih termin sluzhbi zakinchuvavsya pered Rizdvom a deyaki pokinuli armiyu navit do zakinchennya terminiv sluzhbi Cherez vtrati ryad porazok zdachi Nyu Jorka i vidstup armiyi a tak samo evakuaciyi zhiteliv Nyu Jorka i delegativ Kongresu vira v vdalij rezultat vijni pohitnulasya Amerikanci vtratili fort Li i fort Vashington pri comu vtrativshi velikih zapasiv vijskovogo majna Malo hto viriv v te sho vdastsya vigrati vijnu i domogtisya nezalezhnosti Ale Vashington proyaviv napoleglivist Vin uspishno dobuvav pripasi i nabirav novih dobrovolciv v opolchennya Nabir prohodiv uspishno golovnim chinom cherez utiski britancyami zhiteliv Nyu Dzhersi i Pensilvaniyi Nasnagu v ryadah patriotiv spraviv listok Tomasa Pejna Amerikanska kriza opublikovanij 19 grudnya Nastav chas viprobuvannya lyudskih dush Soldat yakij boretsya tilki vlitku i toj patriot yakij voyuye tilki pri yaskravomu sonyachnomu prominni vidstupayetsya vid sluzhbi svoyij batkivshini ale toj hto vidstoyuye yiyi teper zaslugovuye na podyaku i lyubovi i cholovikiv i zhinok Tiraniyu podibno pekli nelegko peremogti Ale nas tishit dumka sho chim vazhche borotba tim bilshe slavi v peremozi Originalnij tekst angl These are the times that try men s souls the summer soldier and the sunshine patriot will in this crisis shrink from the service of his country but he that stands it now deserves the love and thanks of man and woman Tyranny like hell is not easily conquered yet we have this consolation with us that the harder the conflict the more glorious the triumph Pamflet buv opublikovanij v Filadelfiyi a vzhe na nastupnij den Vashington nakazav zachitati jogo pered svoyeyu armiyeyu 20 grudnya v tabir Vashingtona prijshli 2000 osib iz zagonu Charlza Li pid komanduvannyam generala Dzhona Sallivana Sam Li buv zahoplenij v polon britancyami 12 grudnya koli viyavivsya zanadto daleko vid svoyih vijsk U toj zhe den pidijshov zagin generala Gejtsa yakij skorotivsya do 600 cholovik Nezabarom pidijshli 1000 opolchenciv z Filadelfiyi yakimi komanduvav polkovnik Dzhon Kadvalader Z cimi pidkriplennyami i z deyakoyu kilkistyu inshih dobrovolciv armiya Vashingtona dosyagla chiselnosti 6000 boyezdatnih lyudej Odnak dovelosya vidpraviti chastinu vijsk dlya ohoroni pereprav u Bristol i Nyu Houp Inshij zagin dovelosya vidpraviti v Nyutaun dlya ohoroni skladiv i gospitalyu z poranenimi V rezultati armiya Vashingtona skorotilasya do 2400 cholovik gotovih pochati nastup proti gessenciv v Nyu Dzhersi 24 grudnya v tabir pribula partiya pripasiv v tomu chisli kovdr v yakih armiya gostro potrebuvala Ce znachno pidijnyalo bojovij duh armiyi PlanuvannyaVidrazu pislya vidstupu v Pensilvaniyu Vashington stav dumati pro te yak zavdati rishuchogo udaru po protivniku Pislya pributtya zagoniv Sallivana i Gejtsa vin virishiv sho nastav chas dlya takogo manevru Spochatku vin virishiv zavdati udaru po najpivdennishomu britanskomu postu v Mont Holli Vin vidpraviv tudi svogo ad yutanta Dzhozefa Rida yakij zustrivsya z Samuelem Griffinom komandirom opolchennya 22 grudnya Rid pribuv v Mont Holli de zastav Griffina hvorim a jogo lyudej v poganomu stani ale vse zh gotovimi do dij Yim vdalosya proyaviti sebe v bitvi pri Ajron Uorks na nastupnij den de voni vidkinuli gesenciv vid Baordentauna dosit daleko tak sho voni ne mogli prijti na dopomogu garnizonu Trentona Donesennya Rida i inshih komandiriv zmusili Vashingtona vidmovitisya vid ideyi ataki pri Mont Holli Vin stav dumati pro ataku v rajoni Trentona 23 grudnya Vashington ogolosiv shtabu pro cej namir Vin skazav sho ataka povinna pochatisya na svitanku 26 grudnya U pidsumku Vashington virishiv perejti Dlaver v troh miscyah Osnovni sili povinni buli pid jogo komanduvannyam perepravitisya u Trentona Druga kolona pid komanduvannyam Kadvalladera povinna bula perepravitisya u Danks Ferri u Bristolya i zrobiti tam vidvolikayuchu ataku Tretya kolona pid komanduvannyam brigadnogo generala Dzhejmsa Evinga povinna bula perejti richku u Trenton Ferri i zahopiti mist cherez Essunpink Krik na pivden vid Trentona shob ne dati protivniku vidstupiti cim shlyahom Koli Trenton bude zahoplenij peredbachalosya ob yednanimi silami atakuvati britanski posti v Prinstoni i Nyu Brunsvici Peredbachalosya i chetverte misce perepravi silami zagonu Israelya Putnama dlya pidtrimki Kadvaladera ale cya pereprava bula skasovana pislya togo yak Putnam zrozumiv sho u nogo nemaye dostatnoyi kilkosti lyudej 23 grudnya pochalisya prigotuvannya do nastupu 24 grudnya cherez Malta Ajdend blizko Nyu Houp buli dostavleni chovni i zahovani za ostrovom Tejlor Ajlend u Makkonki Ferri peredbachuvanogo miscya perepravi U toj zhe den bulo provedeno ostanni organizacijni zbori za uchastyu vsih osnovnih oficeriv 25 grudnya Vashington vidav generalnij nakaz z dokladnim opisom planu operaciyi PerepravaVranci 25 grudnya Vashington nakazav prigotuvati tridenni racioni i rozporyadivsya shob soldati prigotuvali novi kremeni dlya svoyih mushketiv Jogo trohi turbuvali donesennya rozvidki yaka povidomlyala sho anglijci tak samo gotuyutsya perejti Delaver i chekayut momentu koli richka zamerzne O 16 00 bulo provedeno vechirnij oglyad pid chas yakogo soldatam rozdali boyepripasi Mushketi buli vidani vsim navit oficeram i muzikantam Bulo ogolosheno sho vsi virushayut na vikonannya sekretnogo zavdannya Vashington pobuduvav svoyih lyudej v kolonu nakazav dotrimuvatisya maksimalno mozhlivoyi tishi i voni vistupili do Makkonkis Ferri Plan Vashingtona pripuskav sho pereprava pochnetsya vidrazu zh yak tilki stane dosit temno ale jogo armiya vijshla do miscya perepravi tilki o 18 00 cherez 90 hvilin pislya zahodu soncya Pogoda stavala vse girshoyu Dribna mryaka peretvorilasya na silnij dosh zi snigom Kerivnictvo perepravoyu Vashington doruchiv svoyemu shefu artileriyi Genri Noksa Jomu bulo potribno organizuvati perepravu velikoyi kilkosti lyudej a takozh 18 ti garmat i deyakoyi kilkosti konej Noks potim pisav sho vin zitknuvsya z velikoyu kilkistyu problem z yakih osnovnij stali krizhini na richci Vashington priyednavsya do zagonu yakij perehodiv richku odnim z pershih ce buli virdzhincyami pid komanduvannyam generala Adama Stivena Ci lyudi povinni buli rozgornutisya v piketni lancyug i ne propuskati nikogo do miscya perepravi Parolem bulo Peremoga abo smert Victory or Death V cilomu pereprava projshla bez serjoznih podij hiba sto kilka lyudej vpali u vodu v tomu chisli Delaverskij polkovnik Dzhon Hezlet Zgidno z populyarnoyu legendoyu v perepravi brav uchast general Vilyam Uippl i jogo chornoshkirij rab abo kolishnij rab Princ Uippl Ostannij zobrazhenij u viglyadi veslyara pri Vashingtoni na kartini Lojce Jogo prisutnist stalo simvolom uchasti afroamerikanciv u vijni za nezalezhnist Odnak istorichnij general Uippl buv delegatom Kongresu i povinen buv v toj den znahoditis v Filadelfiyi razom zi svoyim rabom BijDokladnishe Vranci 26 grudnya yak tilki armiya bula gotova Vashington nakazav rozdilitisya na dvi koloni odnu ocholili vin sam i general Grin drugu ocholiv general Sallivan Koloni Sallivana bulo veleno jti po River Roud vid Bear Tavern do Trentonu a kolona Vashingtona pishla pid Pennington Roud dekilkoma milyami dali vid richki Koloni atakuvali Trenton i rozbili tam gessenskij zagin Tilki 3 amerikancya bulo ubito i 6 poraneno Gessenci vtratili 22 lyudini ubitimi i 98 poranenimi 1000 cholovik potrapilo v polon Bulo tak samo zahopleno bezlich mushketiv porohu i kilka garmat NaslidkiU kulturi Vashington perepravlyayetsya cherez Delaver kartina amerikanskogo hudozhnika Emanuelya Lojce napisana v 1851 roci DzherelaBennett William John 2006 America From the age of discovery to a world at war 1492 1914 Thomas Nelson ISBN 978 1 59555 055 2 Crocker H W III 2006 Don t Tread on Me New York Crown Forum ISBN 978 1 4000 5363 6 Dwyer William M 1983 The Day is Ours New York Viking ISBN 0 670 11446 4 Fischer David Hackett Washington s Crossing New York Oxford University Press 2006 ISBN 0 19 518159 X Ketchum Richard The Winter Soldiers The Battles for Trenton and Princeton Owl Books 1999 ISBN 0 8050 6098 7 McCullough David 2005 1776 Simon amp Schuster ISBN 0 7432 2671 2