|
Триполіта́нія (від лат. Tripolitana; араб. طرابلس, Ṭarābulus; бербер. Ṭrables)— історичний регіон Північної Африки; північно-західна область Лівії, її колишня провінція. Найбільше місто — Триполі. Площа — близько 353 тисяч км². Населення — понад 3,6 млн осіб (2006); густота населення — 10 осіб/км².
Назва
Назва «Триполітанія» походить від латинського слова «Триполітана» (лат. Tripolitana). Воно є перекладом грецького «Триполіс» (грец. Τρίπολις, «Тримістя»). В античні часи греки позначали цим словом область трьох північно-африканськийх міст Оеи (сучасне Триполі), Сабрати і Великого Лептіса.
Арабська назва регіону — «Тарабулус», переінакшена латинська назва.
Опис
Тут розвинена прибережна рівнина , де розташовані декілька районів зрошуваних сільськогосподарських угідь. Однак навіть ця найсприятливіша для життя і господарської діяльності частина Лівії являє собою посушливу піщану рівнину з бідною рослинністю. Південніше підіймаються вапнякові горби і гори з висотами до 760 м, місцями порослі чагарником.
Тут випадає достатня кількість осадів для розвитку землеробства; маслини, інжир і ячмінь можна вирощувати без поливу.
Далі на південь гори знижуються і змінюються пустельним плато , складеним червоними пісковиками. У північній його частині кочові племена займаються скотарством.
На сході плато переходить в гори («чорні гори»).
Історія
Античність
- 7 ст. до н. е. — заснування фінікійцями міста Оеа (сучасне Триполі)
- 6 ст. до н. е. — захоплена грецькими правителями Киренаїки.
- 5 ст. до н. е. — відвойована фінікійцями Карфагену.
- 146 до н.е. — 435: у складі Римської імперії; входила до Африканської провінції.
Середньовіччя. Новий час
- 435—530: у складі вандальського Африканського королівства.
- 530—643: у складі Візантійської (Східноримської) імперії.
- 643—661: у складі Арабського халіфату.
- 661—750: у складі арабського Омеядського халіфату.
- 750—1146: у складі арабського Аббасидського халіфату.
- 1146—1158: у складі норманського Сицилійського королівства.
- 1158—1229: у складі берберського Альмохадського халіфату.
- 1229—1553: у складі берберського Туніського султанату.
- 1553–1912: у складі Османської імперії; спочатку становила Триполітанський еялет (до 1864), згодом — . У 1711—1835 рр. керувалася османськими пашами з династії , що фактично перетворили край на незалежну політію. Втрачена внаслідок італійсько-османської війни (1911—1912).
Новітній період
- 1911—1918: у складі Італійського королівства; становила окрему автономну область. Втрачена внаслідок Першої Світової війни.
- 1918—1923: у складі арабської , що проголосила незалежність від Італії (формально визнана 1919 року на Паризькій мирній конференції; це було перше офіційне визнання республіканської форми правління в арабському світі).
- 1923—1942: у складі Італійського королівства; спочатку становила окрему колонію, Італійську Триполітанію (1927.7.26—1934.12.3), згодом приєднана до Італійської Лівії. 1947 р. Італія офіційно зреклася своїх претензій на Триполітанію.
- 1942—1951: у складі Великої Британії; керувалася британською військовою адміністрацією, що також контролювала Киренаїку.
- 1951—1969: у складі Лівійського королівства; спочатку становила окрему Триполітанську провінцію (до 1963), згодом поділена на губернії: (Тарабулуську), , , , .
- 1969—1977: у складі Лівійської Арабської Республіки.
- 1977—2011: у складі Лівійської Арабської Джамахірії.
- з 2011: у складі Лівійської Республіки.
Галерея
- Прапор Триполітанії (1771)
- Прапор Триполітанії (1800-ті)
- Прапор Триполітанського віялету (1864—1912)
- Прапор Триполітанської республіки (1918—1923)
- Італійське завоювання (1921—1931)
- Герб Італійської Триполітанії (1930—1947)
- Тріумфальна арка (1937)
Адміністративний поділ
Станом на 2007 рік землі Триполітанії у складі Лівійської Республіки були розподілені між такими муніципалітетами:
Назва | № | Карта | |
---|---|---|---|
Сирт | 8 | ||
Місурата | 9 | ||
Ель-Марґаб | 10 | ||
Тарабулус | 11 | ||
Ель-Джифара | 12 | ||
Ез-Завія | 13 | ||
Ен-Нуґат ель-Хумс | 14 | ||
Ель-Джабал-ель-Ґарбі | 15 | ||
Налут | 16 |
Населення
Триполітанія — найбільш заселений регіон Лівії. Протягом 2-ї половини ХХ ст. населення регіону становило близько 65 % від населення усієї країни. Більшість сучасних мешканців Триполітанії є нащадками берберів та арабів. Бербери компактно проживають у горах Нафуса, місті Зуара та узбережжі, а також в місті-оазі Гадамес.
Ріе | Населення | % від лівійського населення |
---|---|---|
1954 | 738,338 | 67.8 |
1964 | 1,034,089 | 66.1 |
1973 | 1,459,874 | 64.9 |
1984 | 2,390,039 | 65.7 |
1995 | 3,185,458 | 66.4 |
2006 | 3,601,853 | 63.3 |
Джерело: Переписи населення 1964, 1973, 1995, 2006.
Джерела
- Mattingly, David. Tripolitania. Batsford, London 1995, .
- Kenrick, Philip. Tripolitania (Libya Archaeological Guides). Silphium Press, London 2009,
Посилання
- Тріполітанія // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Триполітанія
- Tripolitania timeline
- Brief history of Tripolitania
- Map of Tripolitania showing its important cities and towns.
- Worldstatesmen.org's History and list of rulers of Tripolitania.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kumaniya Tripolitaniya lat Tripolitana arab طرابلس Zagalna informaciya Suchasna lokaciya Liviya Plosha 353 tisyach km Roztashuvannya na karti Tripolitaniya v Africi Tripolitaniya v Liviyi Derzhavi na teritoriyi istorichnoyi oblasti Tripolita niya vid lat Tripolitana arab طرابلس Ṭarabulus berber Ṭrables istorichnij region Pivnichnoyi Afriki pivnichno zahidna oblast Liviyi yiyi kolishnya provinciya Najbilshe misto Tripoli Plosha blizko 353 tisyach km Naselennya ponad 3 6 mln osib 2006 gustota naselennya 10 osib km NazvaNazva Tripolitaniya pohodit vid latinskogo slova Tripolitana lat Tripolitana Vono ye perekladom greckogo Tripolis grec Tripolis Trimistya V antichni chasi greki poznachali cim slovom oblast troh pivnichno afrikanskijh mist Oei suchasne Tripoli Sabrati i Velikogo Leptisa Arabska nazva regionu Tarabulus pereinakshena latinska nazva OpisTut rozvinena priberezhna rivnina de roztashovani dekilka rajoniv zroshuvanih silskogospodarskih ugid Odnak navit cya najspriyatlivisha dlya zhittya i gospodarskoyi diyalnosti chastina Liviyi yavlyaye soboyu posushlivu pishanu rivninu z bidnoyu roslinnistyu Pivdennishe pidijmayutsya vapnyakovi gorbi i gori z visotami do 760 m miscyami porosli chagarnikom Tut vipadaye dostatnya kilkist osadiv dlya rozvitku zemlerobstva maslini inzhir i yachmin mozhna viroshuvati bez polivu Dali na pivden gori znizhuyutsya i zminyuyutsya pustelnim plato skladenim chervonimi piskovikami U pivnichnij jogo chastini kochovi plemena zajmayutsya skotarstvom Na shodi plato perehodit v gori chorni gori IstoriyaTripolitaniya Antichnist 7 st do n e zasnuvannya finikijcyami mista Oea suchasne Tripoli 6 st do n e zahoplena greckimi pravitelyami Kirenayiki 5 st do n e vidvojovana finikijcyami Karfagenu 146 do n e 435 u skladi Rimskoyi imperiyi vhodila do Afrikanskoyi provinciyi Serednovichchya Novij chas 435 530 u skladi vandalskogo Afrikanskogo korolivstva 530 643 u skladi Vizantijskoyi Shidnorimskoyi imperiyi 643 661 u skladi Arabskogo halifatu 661 750 u skladi arabskogo Omeyadskogo halifatu 750 1146 u skladi arabskogo Abbasidskogo halifatu 1146 1158 u skladi normanskogo Sicilijskogo korolivstva 1158 1229 u skladi berberskogo Almohadskogo halifatu 1229 1553 u skladi berberskogo Tuniskogo sultanatu 1553 1912 u skladi Osmanskoyi imperiyi spochatku stanovila Tripolitanskij eyalet do 1864 zgodom U 1711 1835 rr keruvalasya osmanskimi pashami z dinastiyi sho faktichno peretvorili kraj na nezalezhnu politiyu Vtrachena vnaslidok italijsko osmanskoyi vijni 1911 1912 Novitnij period 1911 1918 u skladi Italijskogo korolivstva stanovila okremu avtonomnu oblast Vtrachena vnaslidok Pershoyi Svitovoyi vijni 1918 1923 u skladi arabskoyi sho progolosila nezalezhnist vid Italiyi formalno viznana 1919 roku na Parizkij mirnij konferenciyi ce bulo pershe oficijne viznannya respublikanskoyi formi pravlinnya v arabskomu sviti 1923 1942 u skladi Italijskogo korolivstva spochatku stanovila okremu koloniyu Italijsku Tripolitaniyu 1927 7 26 1934 12 3 zgodom priyednana do Italijskoyi Liviyi 1947 r Italiya oficijno zreklasya svoyih pretenzij na Tripolitaniyu 1942 1951 u skladi Velikoyi Britaniyi keruvalasya britanskoyu vijskovoyu administraciyeyu sho takozh kontrolyuvala Kirenayiku 1951 1969 u skladi Livijskogo korolivstva spochatku stanovila okremu Tripolitansku provinciyu do 1963 zgodom podilena na guberniyi Tarabulusku 1969 1977 u skladi Livijskoyi Arabskoyi Respubliki 1977 2011 u skladi Livijskoyi Arabskoyi Dzhamahiriyi z 2011 u skladi Livijskoyi Respubliki Galereya Prapor Tripolitaniyi 1771 Prapor Tripolitaniyi 1800 ti Prapor Tripolitanskogo viyaletu 1864 1912 Prapor Tripolitanskoyi respubliki 1918 1923 Italijske zavoyuvannya 1921 1931 Gerb Italijskoyi Tripolitaniyi 1930 1947 Triumfalna arka 1937 Administrativnij podilStanom na 2007 rik zemli Tripolitaniyi u skladi Livijskoyi Respubliki buli rozpodileni mizh takimi municipalitetami Nazva Karta Sirt 8 Misurata 9 El Margab 10 Tarabulus 11 El Dzhifara 12 Ez Zaviya 13 En Nugat el Hums 14 El Dzhabal el Garbi 15 Nalut 16NaselennyaTripolitaniya najbilsh zaselenij region Liviyi Protyagom 2 yi polovini HH st naselennya regionu stanovilo blizko 65 vid naselennya usiyeyi krayini Bilshist suchasnih meshkanciv Tripolitaniyi ye nashadkami berberiv ta arabiv Berberi kompaktno prozhivayut u gorah Nafusa misti Zuara ta uzberezhzhi a takozh v misti oazi Gadames Rie Naselennya vid livijskogo naselennya 1954 738 338 67 8 1964 1 034 089 66 1 1973 1 459 874 64 9 1984 2 390 039 65 7 1995 3 185 458 66 4 2006 3 601 853 63 3 Dzherelo Perepisi naselennya 1964 1973 1995 2006 DzherelaMattingly David Tripolitania Batsford London 1995 ISBN 0 7134 5742 2 Kenrick Philip Tripolitania Libya Archaeological Guides Silphium Press London 2009 ISBN 1 900971 08 9PosilannyaTripolitaniya Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Tripolitaniya Tripolitania timeline Brief history of Tripolitania Map of Tripolitania showing its important cities and towns Worldstatesmen org s History and list of rulers of Tripolitania