Павло Осипович Ковале́вський (нар. 4 серпня 1843, Казань — пом. 4 березня 1903, Санкт-Петербург) — російський художник і педагог; академік Перербурзької академії мистецтв з 1876 року.
Ковалевський Павло Осипович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження | 23 липня (4 серпня) 1843 Казань, Російська імперія[1] | |||
Смерть | 19 лютого (4 березня) 1903 (59 років) | |||
Санкт-Петербург, Російська імперія | ||||
Країна | Російська імперія | |||
Жанр | батальний жанр і жанрове малярство | |||
Навчання | Петербурзька академія мистецтв (1871) | |||
Діяльність | художник, педагог | |||
Вчитель | Віллевальде Богдан Павлович | |||
Відомі учні | Крюгер-Прахова Анна Августівна, Агафонов Євген Андрійович, Горюшкін-Сорокопудов Іван Силович і Ахікян Вартнес Галустович | |||
Працівник | Петербурзька академія мистецтв | |||
Батько | d | |||
Нагороди | | |||
| ||||
Ковалевський Павло Осипович у Вікісховищі |
Біографія
Народився 23 липня [4 серпня] 1843 року в місті Казані (нині Татарстан, Росія) у сім'ї професора Казанського університету . Упродовж 1863—1871 років навчався в Петербурзькій академії мистецтв у Богдана Віллевальде. За період навчання отримав медалі: у 1863 і 1865 роках за етюди коней — малі; у 1866 році — велику; у 1868 році за малюнки з натури — малу срібні; у 1869 році за картину «Переслідування турецьких фуражирів лінійними козаками поблизу Карсу» — малу, а в 1871 році за картину «Перший день битви при Лейпцигу в 1813 році» (закінчена 1872 року; ) — велику золоті медалі і право на закордонне пенсіонерство. Протягом 1873—1876 років побував у Мюнхені, Відні, Римі, Парижі. У 1876 році отримав звання академіка за картину «Розкопки в Римі».
Під час російсько-турецької війни 1877—1878 був художником при штабі 12-го корпусу Російської імператорської армії, що діяв у Болгарії.
Жив і працював переважно у Санкт-Петербурзі. Викладав у Петербурзькій академії мистецтв (з 1881 року — професор; у 1897—1903 роках очолював майстерню батального живопису). У 1880-ті та 1890-ті роки жив у Києві. Неодноразово їздив по середній смузі Росії. Помер у Санкт-Петербурзі 19 лютого [4 березня] 1903 року.
Творчість
Пмсав переважно батальні і жанрові картини, часто із зображенням коней. Серед робіт:
- «Сірий кінь» (1865, Пензенська обласна картинна галерея);
- «Мотузкова тяга на річці Іжорі» (1868, Державний Російський музей);
- «Пейзаж з горцями» (1872, Краснодарський крайовий художній музей);
- «Кавказ» (1872, Державна Третьяковська галерея);
- «Перед грозою на трійці» (1873, Тимірязевської сільськогосподарської академії);
- «Привал кавалеристів» (1874, Державний Російський музей);
- «Зустріч» (1876, Державна Третьяковська галерея; варіант — Національний художній музей Білорусі);
- «Розкопки в Римі» («Нівеліровка околиць Риму для будівлі нових кварталів»; 1876, Державний Російський музей; мала зотота медаль на Всевітній виставці 1878 року в Парижі і золота медаль на виставці в Берліні у 18886 році);
- «Штаб 12 корпусу в Болгарії. Полонені турки» (1878, Державний Російський музей);
- «12 жовтня 1877 року. Перев'язувальний пункт біля села Іваново-Чифлик» (1878, Державний Російський музей);
- «Ранений офіцер в Болгарії» (1878, акварель; Державна Третьяковська галерея);
- «Перехід через Балкани» (1881, зберігалася у Київському музеї російського мистецтва, пропала під час німецько-радянської війни);
- «Епізод із болгарської війни» (1882, Державна Третьяковська галерея);
- «Об'їзд єпархії» (1885, Державна Третьяковська галерея);
- «Полювання» (1886, Єкатеринбурзький музей образотворчих мистецтв);
- «Трійка в житі» (1886, Астраханська картинна галерея);
- «Переправа» (1889, Омський обласний музей образотворчих мистецтв);
- «Переправа через Дунай» (1889, Ростовський обласний музей образотворчих мистецтв);
- «Спуск до перевозу на Волзі» (1890, );
- «Біла ніч» (1891, Іркутський обласний художній музей);
- «На ріллі» (1897, Державний музей образотворчих мистецтв Республіки Татарстан);
- «Катання на масницю» (1900, );
- «На етюдах. Портрет художника Олександра Мурашка» (Національний художній музей України).
«Олександр Петрович Струков» | «Повернення із сінокосу» | «Буксирування по річці Іжорі» | «Генерал Йосип Гурко на Балканах» |
У другій половині 1880-х — на початку 1890-х брав участь у виконанні серії картин на тему російсько-турецької війни 1877—1878 років для Військової галереї Зимового палацу у Санкт-Петербурзі:
- «Битва при річці Ломі 12 жовтня 1877 року» («Справа біля села Іваново-Чифлик 12 жовтня 1877 року», 1887);
- «Кавалерійська справа біля Трестеника і Мечки 14 листопада 1877 року»;
- «Нічний бій під Карагачем 4 січня 1878 року».
Виконав низку робіт за мотивами роману «Війна і мир» Льва Толстого (головним чином батальні сцени). Зокрема:
- «Втеча французької армії у 1812 році» (1868, картон; Саратовський художній музей);
- «Можайська дорога» (1870, Державна Третьяковська галерея);
- «Кутузов у Цареві-Займищі» (1870-ті, акварель);
- «Кутузов перед Бородинською битвою» (1870-ті, акварель);
- «Епізод Бородинської битви» (1898, сепія; Воронезький обласний художній музей);
- «Князь Андрій і П'єр на поромі» ( у Москві);
- «Розмова П'єра з офіцерами на кургані біля Бородіно» (Державний музей Льва Толстого).
Ілюстрував оповідання «Завірюха» Льва Толстого (альбом малюнків, картон; Державний музей Льва Толстого), «Льгов», «Касьян з Гарною Мечі» і роман «Батьки і діти» Івана Тургенєва (1898, картон; частина малюнків у Пушкінському Домі).
Брав участь у виставках з 1868 року (Петербурзької авадемії мистецтв, , Товариства південноросійських художників та інших). Його роботи експонувалися на Всесвітній виставці у Відні у 1873 році. Посмертні виставки відбулися у Санкт-Петербурзі/Петрограді у 1904 році («Малюнки та нариси з альбому К.») і 1916 році.
У мистецтві
Портрети художника виконали: Микола Кузнецов (1987, олія); Григорій Мясоєдов (біля 1904, олія); Василь Мате (1906, офорт).
Примітки
- Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. —
- Ковалевский Павел Осипович / artchive.ru.(рос.)
Література
- Ковалевский Павел Осипович // Популярная художественная энциклопедия. Книга І (А—М). Советская энциклопедия. Москва. 1986. С. 345. (рос.);
- Ковалевский, Павел Осипович // Художники народов СССР. Биобиблиографический словарь. Том 5. Санкт-Петербург. 2002. С. 38. (рос.);
- Ковалевский, Павел Осипович // 1750 Шедевров мировой живописи. 500 Великих мастеров. Минск. Харвест. 2007. С. 201. (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavlo Osipovich Kovale vskij nar 4 serpnya 1843 Kazan pom 4 bereznya 1903 Sankt Peterburg rosijskij hudozhnik i pedagog akademik Pererburzkoyi akademiyi mistectv z 1876 roku Kovalevskij Pavlo OsipovichNarodzhennya 23 lipnya 4 serpnya 1843 Kazan Rosijska imperiya 1 Smert 19 lyutogo 4 bereznya 1903 59 rokiv Sankt Peterburg Rosijska imperiyaKrayina Rosijska imperiyaZhanr batalnij zhanr i zhanrove malyarstvoNavchannya Peterburzka akademiya mistectv 1871 Diyalnist hudozhnik pedagogVchitel Villevalde Bogdan PavlovichVidomi uchni Kryuger Prahova Anna Avgustivna Agafonov Yevgen Andrijovich Goryushkin Sorokopudov Ivan Silovich i Ahikyan Vartnes GalustovichPracivnik Peterburzka akademiya mistectvBatko dNagorodi Kovalevskij Pavlo Osipovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Kovalevskij BiografiyaNarodivsya 23 lipnya 4 serpnya 1843 18430804 roku v misti Kazani nini Tatarstan Rosiya u sim yi profesora Kazanskogo universitetu Uprodovzh 1863 1871 rokiv navchavsya v Peterburzkij akademiyi mistectv u Bogdana Villevalde Za period navchannya otrimav medali u 1863 i 1865 rokah za etyudi konej mali u 1866 roci veliku u 1868 roci za malyunki z naturi malu sribni u 1869 roci za kartinu Peresliduvannya tureckih furazhiriv linijnimi kozakami poblizu Karsu malu a v 1871 roci za kartinu Pershij den bitvi pri Lejpcigu v 1813 roci zakinchena 1872 roku veliku zoloti medali i pravo na zakordonne pensionerstvo Protyagom 1873 1876 rokiv pobuvav u Myunheni Vidni Rimi Parizhi U 1876 roci otrimav zvannya akademika za kartinu Rozkopki v Rimi Pid chas rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 buv hudozhnikom pri shtabi 12 go korpusu Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi sho diyav u Bolgariyi Zhiv i pracyuvav perevazhno u Sankt Peterburzi Vikladav u Peterburzkij akademiyi mistectv z 1881 roku profesor u 1897 1903 rokah ocholyuvav majsternyu batalnogo zhivopisu U 1880 ti ta 1890 ti roki zhiv u Kiyevi Neodnorazovo yizdiv po serednij smuzi Rosiyi Pomer u Sankt Peterburzi 19 lyutogo 4 bereznya 1903 roku TvorchistPmsav perevazhno batalni i zhanrovi kartini chasto iz zobrazhennyam konej Sered robit Sirij kin 1865 Penzenska oblasna kartinna galereya Motuzkova tyaga na richci Izhori 1868 Derzhavnij Rosijskij muzej Pejzazh z gorcyami 1872 Krasnodarskij krajovij hudozhnij muzej Kavkaz 1872 Derzhavna Tretyakovska galereya Pered grozoyu na trijci 1873 Timiryazevskoyi silskogospodarskoyi akademiyi Prival kavaleristiv 1874 Derzhavnij Rosijskij muzej Zustrich 1876 Derzhavna Tretyakovska galereya variant Nacionalnij hudozhnij muzej Bilorusi Rozkopki v Rimi Nivelirovka okolic Rimu dlya budivli novih kvartaliv 1876 Derzhavnij Rosijskij muzej mala zotota medal na Vsevitnij vistavci 1878 roku v Parizhi i zolota medal na vistavci v Berlini u 18886 roci Shtab 12 korpusu v Bolgariyi Poloneni turki 1878 Derzhavnij Rosijskij muzej 12 zhovtnya 1877 roku Perev yazuvalnij punkt bilya sela Ivanovo Chiflik 1878 Derzhavnij Rosijskij muzej Ranenij oficer v Bolgariyi 1878 akvarel Derzhavna Tretyakovska galereya Perehid cherez Balkani 1881 zberigalasya u Kiyivskomu muzeyi rosijskogo mistectva propala pid chas nimecko radyanskoyi vijni Epizod iz bolgarskoyi vijni 1882 Derzhavna Tretyakovska galereya Ob yizd yeparhiyi 1885 Derzhavna Tretyakovska galereya Polyuvannya 1886 Yekaterinburzkij muzej obrazotvorchih mistectv Trijka v zhiti 1886 Astrahanska kartinna galereya Pereprava 1889 Omskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Pereprava cherez Dunaj 1889 Rostovskij oblasnij muzej obrazotvorchih mistectv Spusk do perevozu na Volzi 1890 Bila nich 1891 Irkutskij oblasnij hudozhnij muzej Na rilli 1897 Derzhavnij muzej obrazotvorchih mistectv Respubliki Tatarstan Katannya na masnicyu 1900 Na etyudah Portret hudozhnika Oleksandra Murashka Nacionalnij hudozhnij muzej Ukrayini Oleksandr Petrovich Strukov Povernennya iz sinokosu Buksiruvannya po richci Izhori General Josip Gurko na Balkanah Bitva pri richci Lomi 12 zhovtnya 1877 roku U drugij polovini 1880 h na pochatku 1890 h brav uchast u vikonanni seriyi kartin na temu rosijsko tureckoyi vijni 1877 1878 rokiv dlya Vijskovoyi galereyi Zimovogo palacu u Sankt Peterburzi Bitva pri richci Lomi 12 zhovtnya 1877 roku Sprava bilya sela Ivanovo Chiflik 12 zhovtnya 1877 roku 1887 Kavalerijska sprava bilya Trestenika i Mechki 14 listopada 1877 roku Nichnij bij pid Karagachem 4 sichnya 1878 roku Vikonav nizku robit za motivami romanu Vijna i mir Lva Tolstogo golovnim chinom batalni sceni Zokrema Vtecha francuzkoyi armiyi u 1812 roci 1868 karton Saratovskij hudozhnij muzej Mozhajska doroga 1870 Derzhavna Tretyakovska galereya Kutuzov u Carevi Zajmishi 1870 ti akvarel Kutuzov pered Borodinskoyu bitvoyu 1870 ti akvarel Epizod Borodinskoyi bitvi 1898 sepiya Voronezkij oblasnij hudozhnij muzej Knyaz Andrij i P yer na poromi u Moskvi Rozmova P yera z oficerami na kurgani bilya Borodino Derzhavnij muzej Lva Tolstogo Ilyustruvav opovidannya Zaviryuha Lva Tolstogo albom malyunkiv karton Derzhavnij muzej Lva Tolstogo Lgov Kasyan z Garnoyu Mechi i roman Batki i diti Ivana Turgenyeva 1898 karton chastina malyunkiv u Pushkinskomu Domi Brav uchast u vistavkah z 1868 roku Peterburzkoyi avademiyi mistectv Tovaristva pivdennorosijskih hudozhnikiv ta inshih Jogo roboti eksponuvalisya na Vsesvitnij vistavci u Vidni u 1873 roci Posmertni vistavki vidbulisya u Sankt Peterburzi Petrogradi u 1904 roci Malyunki ta narisi z albomu K i 1916 roci U mistectviPortreti hudozhnika vikonali Mikola Kuznecov 1987 oliya Grigorij Myasoyedov bilya 1904 oliya Vasil Mate 1906 ofort PrimitkiBenezit Dictionary of Artists OUP 2006 ISBN 978 0 19 977378 7 d Track Q217595d Track Q24255573d Track Q1547776 Kovalevskij Pavel Osipovich artchive ru ros LiteraturaKovalevskij Pavel Osipovich Populyarnaya hudozhestvennaya enciklopediya Kniga I A M Sovetskaya enciklopediya Moskva 1986 S 345 ros Kovalevskij Pavel Osipovich Hudozhniki narodov SSSR Biobibliograficheskij slovar Tom 5 Sankt Peterburg 2002 S 38 ros Kovalevskij Pavel Osipovich 1750 Shedevrov mirovoj zhivopisi 500 Velikih masterov Minsk Harvest 2007 S 201 ISBN 978 985 16 0896 2 ros