Джованна Гарцоні ( 1600, Асколі-Пічено – між 10 і 15 лютого 1670 р. Рим) — італійська художниця доби бароко, відома своїми натюрмортами та портретами.
Джованна Гарцоні | |
---|---|
італ. Giovanna Garzoni | |
Народилася | 1600[1][4][…] Асколі-Пічено, Марке, Папська держава |
Померла | лютий 1670[1][2][…] Рим, Папська держава |
Діяльність | художниця, ботанічна ілюстраторка, мисткиня |
Alma mater | Академія Святого Луки |
Жанр | натюрморт |
У шлюбі з | d |
|
Біографія
Джованна Гарцоні була дочкою Джакомо Гарцоні з Венеції та Ізабетти Гаї з Асколі, які також мали предків у Венеції. З 1615 до 1630 року вона жила з перервами у Венеції, де навчалася у свого дядька П'єтро Гая, учня Якопо Пальми молодшого, та у каліграфа Джакомо Роньї. У 1622 році вона вийшла заміж за художника-портретиста Тіберіо Тінеллі, з яким розлучилася наступного року.
У 1630 році вона поїхала до Неаполя зі своїм братом Маттео, де вступила на службу до віце-короля Фернандо Альфана де Рібейри. По дорозі до Неаполя вона деякий час перебувала в Римі, де познайомилася з . У листопаді 1632 року вона приїхала до Турина з Франції на прохання Крістіни Французької і влаштувалася на роботу при дворі Вітторіо Амадео I. Вона створила численні портрети для двору і написала свої перші відомі натюрморти. Після смерті Вітторіо Амадео вона покинула Турин і, ймовірно, жила в Парижі, можливо, також в Англії.
З 1642 року вона вже була відомою художницею у Флоренції і працювала зокрема для Медичі. Серед її замовників і покровителів були Фердінандо II Де Медічі, його дружина та . У цей час Гарцоні була на піку своєї популярності, продавала багато своїх творів і мала з того чималі гроші.
У 1651 році вона оселилася в Римі, але підтримувала зв'язок зі своїми клієнтами у Флоренції. Вона придбала будинок біля Академії ді-Сан-Лука, з якою була тісно пов'язана. Неясно, чи була вона офіційно прийнята в Академію, але з 1654 року вбрала участь у засіданнях її членів.
У своєму заповіті 1666 року бездітна Гарцоні заповіла своє майно Академії за умови, щоб для неї була споруджена гробниця в . Цю гробницю створив Маттіа де Россі в 1698 році, через 28 років після її смерті.
Творчість
Окрім олійних картин на полотні, Гарцоні створювала роботи в темпері, акварелі та гуаші на пергаменті. Її головні мотиви — це портрети, каліграфії, а також фруктові та квіткові натюрморти. Починаючи з 1630 року вона все більше створювала картини з ботанічними мотивами.
Гарцоні розробила характерну, майже пуантилістичну техніку між живописом і малюванням. У стилі англійського мініатюрного живопису вона ставила безліч крихітних цяток спеціальним пензликом та проводила ніжні, щільні мазки на пергаменті. Її роботи на основі традиції натюрморту Орсола Каччіа, Панфіло Наволоне та Феде Галіції зображали фруктові та овочеві тарелі, часто в поєднанні в просту, симетричну структуру з квітами, тваринами або листям. Її квіткові натюрморти доволі різноманітні та демонструють надзвичайне багатство кольорів.
Приблизно з 1630 р. на картинах Гарцоні з'явлються натуралістичні, неідеалізовані зображення рослин і тварин, що відповідало не так тогочасному живопису натюрмортів, як живопису природничої історії за традицією Дюрера чи Леонардо або зразкам Якопо Лігоцці. Гарцоні, очевидно, добре знала ботаніку, вона також створювала ілюстрації для книг про квіти.
Примітки
- ISNI — 2012.
- Giovanna Garzoni
- Giovanna ° Garzoni
- Giovanna Garzoni — 2008.
Література
- Garzoni, Giovanna. In: Ulrich Thieme (Hrsg.): Allgemeines Lexikon der Bildenden Künstler von der Antike bis zur Gegenwart. Begründet von Ulrich Thieme und Felix Becker. Band 13: Gaab–Gibus. E. A. Seemann, Leipzig 1920, S. 223—224 (Textarchiv — Internet Archive).
- Gerardo Casale: Garzoni, Giovanna. In: Mario Caravale (Hrsg.): Dizionario Biografico degli Italiani (DBI). Band 52: Gambacorta–Gelasio II. Istituto della Enciclopedia Italiana, Rom 1999.
- Natalie Geerlings: Blumen- und Früchtestilleben ausgewählter Künstlerinnen als Handels- und Sammlungsobjekte im 17. und 18. Jahrhundert in Europa. Dissertation, Christian-Albrechts-Universität Kiel 2005, S. 77–92 (PDF; 12,5 MB [ 7 березня 2016 у Wayback Machine.]).
- Silvia Meloni Trkulja: Garzoni, Giovanna. In: Allgemeines Künstlerlexikon. Die Bildenden Künstler aller Zeiten und Völker (AKL). Band 49, Saur, München u. a. 2006, ISBN 3-598-22789-2, S. 504.
- Barbara Morgan: Garzoni, Giovanna (1600—1670) [ 6 травня 2022 у Wayback Machine.]. In: Women in World History. A Biographical Encyclopedia. Encyclopedia.com
Посилання
- Web Gallery of Art (репродукції картин) [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.]
- Cleveland Institute of Art [ 6 травня 2022 у Wayback Machine.]
- Нотатки Джованни Гарцоні: Garzoni, Giovanna, 1600–1670. Piante varie. ca. 1650. RARE RBR G-3-3. Dumbarton Oaks Research Library, Washington, DC
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Dzhovanna Garconi 1600 Askoli Picheno mizh 10 i 15 lyutogo 1670 r Rim italijska hudozhnicya dobi baroko vidoma svoyimi natyurmortami ta portretami Dzhovanna Garconiital Giovanna GarzoniNarodilasya 1600 1 4 Askoli Picheno Marke Papska derzhavaPomerla lyutij 1670 1 2 Rim Papska derzhavaDiyalnist hudozhnicya botanichna ilyustratorka mistkinyaAlma mater Akademiya Svyatogo LukiZhanr natyurmortU shlyubi z d Mediafajli u VikishovishiBiografiyaDzhovanna Garconi bula dochkoyu Dzhakomo Garconi z Veneciyi ta Izabetti Gayi z Askoli yaki takozh mali predkiv u Veneciyi Z 1615 do 1630 roku vona zhila z perervami u Veneciyi de navchalasya u svogo dyadka P yetro Gaya uchnya Yakopo Palmi molodshogo ta u kaligrafa Dzhakomo Ronyi U 1622 roci vona vijshla zamizh za hudozhnika portretista Tiberio Tinelli z yakim rozluchilasya nastupnogo roku Portret yiyi pokrovitelki Kristini Francuzkoyi 1635 rik U 1630 roci vona poyihala do Neapolya zi svoyim bratom Matteo de vstupila na sluzhbu do vice korolya Fernando Alfana de Ribejri Po dorozi do Neapolya vona deyakij chas perebuvala v Rimi de poznajomilasya z U listopadi 1632 roku vona priyihala do Turina z Franciyi na prohannya Kristini Francuzkoyi i vlashtuvalasya na robotu pri dvori Vittorio Amadeo I Vona stvorila chislenni portreti dlya dvoru i napisala svoyi pershi vidomi natyurmorti Pislya smerti Vittorio Amadeo vona pokinula Turin i jmovirno zhila v Parizhi mozhlivo takozh v Angliyi Z 1642 roku vona vzhe bula vidomoyu hudozhniceyu u Florenciyi i pracyuvala zokrema dlya Medichi Sered yiyi zamovnikiv i pokroviteliv buli Ferdinando II De Medichi jogo druzhina ta U cej chas Garconi bula na piku svoyeyi populyarnosti prodavala bagato svoyih tvoriv i mala z togo chimali groshi U 1651 roci vona oselilasya v Rimi ale pidtrimuvala zv yazok zi svoyimi kliyentami u Florenciyi Vona pridbala budinok bilya Akademiyi di San Luka z yakoyu bula tisno pov yazana Neyasno chi bula vona oficijno prijnyata v Akademiyu ale z 1654 roku vbrala uchast u zasidannyah yiyi chleniv U svoyemu zapoviti 1666 roku bezditna Garconi zapovila svoye majno Akademiyi za umovi shob dlya neyi bula sporudzhena grobnicya v Cyu grobnicyu stvoriv Mattia de Rossi v 1698 roci cherez 28 rokiv pislya yiyi smerti TvorchistNatyurmort z tarillyu limoniv tempera na velyumi kinec 1640 h Okrim olijnih kartin na polotni Garconi stvoryuvala roboti v temperi akvareli ta guashi na pergamenti Yiyi golovni motivi ce portreti kaligrafiyi a takozh fruktovi ta kvitkovi natyurmorti Pochinayuchi z 1630 roku vona vse bilshe stvoryuvala kartini z botanichnimi motivami Garconi rozrobila harakternu majzhe puantilistichnu tehniku mizh zhivopisom i malyuvannyam U stili anglijskogo miniatyurnogo zhivopisu vona stavila bezlich krihitnih cyatok specialnim penzlikom ta provodila nizhni shilni mazki na pergamenti Yiyi roboti na osnovi tradiciyi natyurmortu Orsola Kachchia Panfilo Navolone ta Fede Galiciyi zobrazhali fruktovi ta ovochevi tareli chasto v poyednanni v prostu simetrichnu strukturu z kvitami tvarinami abo listyam Yiyi kvitkovi natyurmorti dovoli riznomanitni ta demonstruyut nadzvichajne bagatstvo koloriv Priblizno z 1630 r na kartinah Garconi z yavlyutsya naturalistichni neidealizovani zobrazhennya roslin i tvarin sho vidpovidalo ne tak togochasnomu zhivopisu natyurmortiv yak zhivopisu prirodnichoyi istoriyi za tradiciyeyu Dyurera chi Leonardo abo zrazkam Yakopo Ligocci Garconi ochevidno dobre znala botaniku vona takozh stvoryuvala ilyustraciyi dlya knig pro kviti PrimitkiISNI 2012 d Track Q423048 Giovanna Garzoni d Track Q110250907d Track Q2494649 Giovanna Garzoni d Track Q21417186 Giovanna Garzoni 2008 d Track Q18558540LiteraturaGarzoni Giovanna In Ulrich Thieme Hrsg Allgemeines Lexikon der Bildenden Kunstler von der Antike bis zur Gegenwart Begrundet von Ulrich Thieme und Felix Becker Band 13 Gaab Gibus E A Seemann Leipzig 1920 S 223 224 Textarchiv Internet Archive Gerardo Casale Garzoni Giovanna In Mario Caravale Hrsg Dizionario Biografico degli Italiani DBI Band 52 Gambacorta Gelasio II Istituto della Enciclopedia Italiana Rom 1999 Natalie Geerlings Blumen und Fruchtestilleben ausgewahlter Kunstlerinnen als Handels und Sammlungsobjekte im 17 und 18 Jahrhundert in Europa Dissertation Christian Albrechts Universitat Kiel 2005 S 77 92 PDF 12 5 MB 7 bereznya 2016 u Wayback Machine Silvia Meloni Trkulja Garzoni Giovanna In Allgemeines Kunstlerlexikon Die Bildenden Kunstler aller Zeiten und Volker AKL Band 49 Saur Munchen u a 2006 ISBN 3 598 22789 2 S 504 Barbara Morgan Garzoni Giovanna 1600 1670 6 travnya 2022 u Wayback Machine In Women in World History A Biographical Encyclopedia Encyclopedia comPosilannyaWeb Gallery of Art reprodukciyi kartin 3 bereznya 2016 u Wayback Machine Cleveland Institute of Art 6 travnya 2022 u Wayback Machine Notatki Dzhovanni Garconi Garzoni Giovanna 1600 1670 Piante varie ca 1650 RARE RBR G 3 3 Dumbarton Oaks Research Library Washington DC