Расовий антисемітизм — варіант антиюдаїзму, який розглядає євреїв як природжених носіїв біологічно збиткових ознак, а тому не тільки не визнає за асимільованими євреями права на існування, а й вважає їх найнебезпечнішими, оскільки вони вносять «псування» у здорове тіло нації і намагаються таємно захопити владу над нею.
Виник в XIX столітті в середовищі німецьких і австрійських пангерманістів. Расовий антисемітизм можна назвати «класичним»: саме з ним пов'язано виникнення самого поняття «антисемітизм», і саме його результатом став найбільший прояв антисемітизму — Голокост.
Історія
Походження
У XIX столітті ідеї расизму отримали істотний розвиток і отримали умови для масового впровадження в європейському суспільстві. Теоретичну основу для цих поглядів склали расові теорії Ганса Гюнтера, Жозефа Гобіно, та інших.
У той же час антиєврейські традиції в Європі, засновані на , стали загальнокультурним явищем. При цьому багато антисемітів порвали з християнством, а багато євреїв асимілювалися. Таким чином, виникла ідеологічна потреба у світській теорії, що обґрунтовує ненависть до євреїв.
Расизм в Німеччини та Австрії був тісно пов'язаний з пангерманистськими ідеями створення спільної держави для всіх німецькомовних жителів Європи. Він трактувався як біологічна боротьба двох світоглядів, носіями яких були дві раси — «арійська» і «семітська». Додатковою основою служили також ідеї видатних представників течії «культурпессімізма» та .
Сам термін «антисемітизм» було вперше вжито німецьким публіцистом Вільгельмом Марром в 1880 році в його памфлеті «Перемога германізму над єврейством» (нім. Der Weg zum Sieg des Germanenthums über das Judenthum). Термін пояснюється расистськими уявленнями про біологічну несумісність європейців, які фігурували в перших ідеологів расового антисемітизму як «німецька» або «арійська» раса, і євреїв як представників «семітської раси». Цю тему обговорювало безліч німецьких інтелектуалів, зокрема Едуард фон Гартман.
До кінця XIX століття в Німеччині та Австрії сформувався ряд антисемітських шкіл — національно-державна (Генріх фон Трейчке), соціально-християнська () і расова (, ). Фактичний синтез антисемітських шкіл з чільною позицією расизму здійснили і . Вільям Ширер в книзі «Зліт і падіння Третього рейху» підкреслював вплив Чемберлена на ідеологію нацистів і особисто Розенберга та Гітлера.
Одним з перших формулювань теорії расового антисемітизму вважається есе Ріхарда Вагнера «Єврейство в музиці» (нім. Das Judenthum in der Musik). Вагнер писав:
Вся європейська цивілізація і її мистецтво залишилися чужими для євреїв, вони не брали ніякої участі в їх створенні та розвитку… Євреї відрізняються повною нездатністю до художнього виразу своєї істоти… Їх єдиний промисел — лихварство… Єврей позбавлений істинної пристрасті, тієї саме, яка спонукала б його сама по собі до художньої творчості… Для єврея зробитися разом з нами людиною, значить, перш за все, перестати бути євреєм… |
У листі своїй другій дружині Вагнер писав, що «навіть однієї мікроскопічної краплі крові вже досить, щоб людина ніколи не змила з себе ганьбу бути євреєм, і вона повинена бути знищена». Ідеї Вагнера вплинули на німецьких націонал-соціалістів і особисто Адольфа Гітлера.
Істотний вплив на розвиток расового антисемітизму надали також праці французького публіциста Едуарда Дрюмона. Його книга «єврейська Франція» (1886) була широко розтиражована і переведена на безліч мов, включаючи російську.
Надалі антисемітська ідеологія вперше в історії стала основою для створення політичних партій. Першим таку партію створив 1878 році Адольф Штекер. Разом з союзниками йому вдалося домогтися істотного успіху в 1893 році, отримавши 15 місць в рейхстазі. В 1895 році австрійський антисеміт Карл Люгер отримав більшість місць в муніципалітеті Відня і був призначений мером австрійської столиці. У Росії одним з пропагандистів расового антисемітизму був Василь Шульгін.
Расовий антисемітизм в законах та політиці XX століття
Нацистські ідеологи відкидали принципи рівності і , проголошені в епоху Просвітництва. В основі націонал-соціалізму лежали ідеї раси — об'єднання людей «однієї крові». Перший німецький підручник з генетики Ервіна Бауера, Еугена Фішера і Фріца Ленца, містив тезу, що існують «гірші» (inferior) люди з низьким рівнем розумового розвитку, які розмножуються набагато швидше «кращих», або «вищих» (superior) представників людства.
У німецький народ включалися представники наступних рас, які вважалися «арійськими»:
- нордична,
- фальська,
- динарська,
- альпійська,
- східнобалтійська,
- середземноморська
Расовий антисемітизм займав важливе місце в нацистської пропаганді. В Третьому рейху він був зведений в ранг закону. У роз'ясненнях міністерства внутрішніх справ від 1 вересня 1933 року вказувалося, що вирішальним при визначенні «неарійців» є не релігія, а раса і кров.
Аналогічні расові закони були прийняті в Італії та Угорщині, Румунії, Болгарії, а також деякими маріонетковими урядами окупованих під час Другої світової війни Третім рейхом країн, наприклад , і режимом Віші.
Євреї позбавлялися громадянства, політичних прав, їм заборонялося, зокрема, володіти нерухомим майном, відвідувати громадські місця і укладати шлюби з представниками «арійських» рас.
Див. також
Примітки
- Міхман, 2001.
- «мимовільний провісник расового антисемітизму» Віндельбанд В. Філософія в німецькому духовному житті XIX ст. М., 1991. Виноградов К. Б. Світова політика 60-80 років XIX століття: події та люди. Л., 1991. Цит. по Лепетухіна Н. В. Теорії расизму в суспільно-політичному житті Західної Європи другої половини XIX — початку XX ст.:Ж.-А. Гобіно, Г. Лебон, Х.-С. Чемберлен [ 2012-04-27 у Wayback Machine.] — автореферат дисертації на ступінь к.і.н
- Judenthum — це в даному випадку єврейство, а не юдаїзм, як релігія
- Поляков Л. Історія антисемітизму[недоступне посилання з липня 2019]
- Лепетухіна Н. В. (2001). Дисертація «Теорії расизму в суспільно-політичному житті Західної Європи другої половини XIX — початку XX ст.:Ж.-А. Гобіно, Г. Лебон, Х.-С. Чемберлен». Електронна бібліотека дисертацій та авторефератів з РГБ. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 24 січня 2012.
- Басин Я. З. Alter ego фюрера [ 23 лютого 2015 у Wayback Machine.]
- Паул Р. Мендес-Флохр, Йехуда Рейнхарж. Євреї в сучасному світі: історія євреїв в Новий час: антологія документів. — Гешарім, 2006. — (Biblioteka "Iudaika")
- Вагнер // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Поляков Л. Історія антисемітизму[недоступне посилання з липня 2019]
- Wagner and Hitler. Архів оригіналу за 30 травня 2012. Процитовано 17 березня 2012.
- . Архів оригіналу за 7 вересня 2011. Процитовано 17 березня 2012.
- Richard Rein. Rasse und Kultur unserer Urvaeter. Ein Methodisch-schultechnisches Hilfsbuch fuer Unterricht und Vortraege in der Vorgeschichte. 1936. Frankfurt/M
- Нацистська пропаганда. Американський меморіальний музей Голокосту. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 1 лютого 2012.
- Documentazione (італійською) . olokaustos.org. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 1 січня 2012.
- Угорщина // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Румунія // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Болгарія // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
- Jack Fischel. The Holocaust. — Greenwood Publishing Group, 1998. — P. 68-70. — (Greenwood Press guides to historic events of the twentieth century) — .
- Тельман І. Квіслінг і доля євреїв Норвегії // Російський Базар : газета. — 26 Листопад — 2 грудня 2009. — Вип. 48 (710). — ISSN 1520-4073.
- Франція. Світова війна та Катастрофа. // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
Література
- Михман Д. Катастрофа европейского еврейства. — 1. — Тель-Авив : Открытый университет Израиля, 2001. — Т. 1. — .
Посилання
- Филипп Барин.
- СОВРЕМЕННЫЙ АНТИСЕМИТИЗМ И КАТАСТРОФА (КОНЕЦ XIX ВЕКА - 1945 Г.). Курс лекций по истории еврейского народа. Бар-Иланский университет. Архів оригіналу за 27 липня 2013. Процитовано 14 січня 2012.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Rasovij antisemitizm variant antiyudayizmu yakij rozglyadaye yevreyiv yak prirodzhenih nosiyiv biologichno zbitkovih oznak a tomu ne tilki ne viznaye za asimilovanimi yevreyami prava na isnuvannya a j vvazhaye yih najnebezpechnishimi oskilki voni vnosyat psuvannya u zdorove tilo naciyi i namagayutsya tayemno zahopiti vladu nad neyu Vinik v XIX stolitti v seredovishi nimeckih i avstrijskih pangermanistiv Rasovij antisemitizm mozhna nazvati klasichnim same z nim pov yazano viniknennya samogo ponyattya antisemitizm i same jogo rezultatom stav najbilshij proyav antisemitizmu Golokost IstoriyaPohodzhennya U XIX stolitti ideyi rasizmu otrimali istotnij rozvitok i otrimali umovi dlya masovogo vprovadzhennya v yevropejskomu suspilstvi Teoretichnu osnovu dlya cih poglyadiv sklali rasovi teoriyi Gansa Gyuntera Zhozefa Gobino ta inshih U toj zhe chas antiyevrejski tradiciyi v Yevropi zasnovani na stali zagalnokulturnim yavishem Pri comu bagato antisemitiv porvali z hristiyanstvom a bagato yevreyiv asimilyuvalisya Takim chinom vinikla ideologichna potreba u svitskij teoriyi sho obgruntovuye nenavist do yevreyiv Rasizm v Nimechchini ta Avstriyi buv tisno pov yazanij z pangermanistskimi ideyami stvorennya spilnoyi derzhavi dlya vsih nimeckomovnih zhiteliv Yevropi Vin traktuvavsya yak biologichna borotba dvoh svitoglyadiv nosiyami yakih buli dvi rasi arijska i semitska Dodatkovoyu osnovoyu sluzhili takozh ideyi vidatnih predstavnikiv techiyi kulturpessimizma ta Sam termin antisemitizm bulo vpershe vzhito nimeckim publicistom Vilgelmom Marrom v 1880 roci v jogo pamfleti Peremoga germanizmu nad yevrejstvom nim Der Weg zum Sieg des Germanenthums uber das Judenthum Termin poyasnyuyetsya rasistskimi uyavlennyami pro biologichnu nesumisnist yevropejciv yaki figuruvali v pershih ideologiv rasovogo antisemitizmu yak nimecka abo arijska rasa i yevreyiv yak predstavnikiv semitskoyi rasi Cyu temu obgovoryuvalo bezlich nimeckih intelektualiv zokrema Eduard fon Gartman Do kincya XIX stolittya v Nimechchini ta Avstriyi sformuvavsya ryad antisemitskih shkil nacionalno derzhavna Genrih fon Trejchke socialno hristiyanska i rasova Faktichnij sintez antisemitskih shkil z chilnoyu poziciyeyu rasizmu zdijsnili i Vilyam Shirer v knizi Zlit i padinnya Tretogo rejhu pidkreslyuvav vpliv Chemberlena na ideologiyu nacistiv i osobisto Rozenberga ta Gitlera Odnim z pershih formulyuvan teoriyi rasovogo antisemitizmu vvazhayetsya ese Riharda Vagnera Yevrejstvo v muzici nim Das Judenthum in der Musik Vagner pisav Vsya yevropejska civilizaciya i yiyi mistectvo zalishilisya chuzhimi dlya yevreyiv voni ne brali niyakoyi uchasti v yih stvorenni ta rozvitku Yevreyi vidriznyayutsya povnoyu nezdatnistyu do hudozhnogo virazu svoyeyi istoti Yih yedinij promisel lihvarstvo Yevrej pozbavlenij istinnoyi pristrasti tiyeyi same yaka sponukala b jogo sama po sobi do hudozhnoyi tvorchosti Dlya yevreya zrobitisya razom z nami lyudinoyu znachit persh za vse perestati buti yevreyem U listi svoyij drugij druzhini Vagner pisav sho navit odniyeyi mikroskopichnoyi krapli krovi vzhe dosit shob lyudina nikoli ne zmila z sebe ganbu buti yevreyem i vona povinena buti znishena Ideyi Vagnera vplinuli na nimeckih nacional socialistiv i osobisto Adolfa Gitlera Istotnij vpliv na rozvitok rasovogo antisemitizmu nadali takozh praci francuzkogo publicista Eduarda Dryumona Jogo kniga yevrejska Franciya 1886 bula shiroko roztirazhovana i perevedena na bezlich mov vklyuchayuchi rosijsku Nadali antisemitska ideologiya vpershe v istoriyi stala osnovoyu dlya stvorennya politichnih partij Pershim taku partiyu stvoriv 1878 roci Adolf Shteker Razom z soyuznikami jomu vdalosya domogtisya istotnogo uspihu v 1893 roci otrimavshi 15 misc v rejhstazi V 1895 roci avstrijskij antisemit Karl Lyuger otrimav bilshist misc v municipaliteti Vidnya i buv priznachenij merom avstrijskoyi stolici U Rosiyi odnim z propagandistiv rasovogo antisemitizmu buv Vasil Shulgin Rasovij antisemitizm v zakonah ta politici XX stolittya Dokladnishe Nacistska rasova politika Div takozh Rasova gigiyena ta Nyurnberzki rasovi zakoni Shema viznachennya yevreya zgidno z Nyurnberzkimi rasovimi zakonami Nacistski ideologi vidkidali principi rivnosti i progolosheni v epohu Prosvitnictva V osnovi nacional socializmu lezhali ideyi rasi ob yednannya lyudej odniyeyi krovi Pershij nimeckij pidruchnik z genetiki Ervina Bauera Eugena Fishera i Frica Lenca mistiv tezu sho isnuyut girshi inferior lyudi z nizkim rivnem rozumovogo rozvitku yaki rozmnozhuyutsya nabagato shvidshe krashih abo vishih superior predstavnikiv lyudstva U nimeckij narod vklyuchalisya predstavniki nastupnih ras yaki vvazhalisya arijskimi nordichna falska dinarska alpijska shidnobaltijska seredzemnomorska Rasovij antisemitizm zajmav vazhlive misce v nacistskoyi propagandi V Tretomu rejhu vin buv zvedenij v rang zakonu U roz yasnennyah ministerstva vnutrishnih sprav vid 1 veresnya 1933 roku vkazuvalosya sho virishalnim pri viznachenni nearijciv ye ne religiya a rasa i krov Analogichni rasovi zakoni buli prijnyati v Italiyi ta Ugorshini Rumuniyi Bolgariyi a takozh deyakimi marionetkovimi uryadami okupovanih pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Tretim rejhom krayin napriklad i rezhimom Vishi Yevreyi pozbavlyalisya gromadyanstva politichnih prav yim zaboronyalosya zokrema voloditi neruhomim majnom vidviduvati gromadski miscya i ukladati shlyubi z predstavnikami arijskih ras Vilgelm Marr Rihard VagnerDiv takozhNacistska rasova politika Nyurnberzki rasovi zakoni Rasova teoriya Plan Ost Zhittyevij prostir na Shodi Ostarbajteri Nacional socializmPrimitkiMihman 2001 mimovilnij provisnik rasovogo antisemitizmu Vindelband V Filosofiya v nimeckomu duhovnomu zhitti XIX st M 1991 Vinogradov K B Svitova politika 60 80 rokiv XIX stolittya podiyi ta lyudi L 1991 Cit po Lepetuhina N V Teoriyi rasizmu v suspilno politichnomu zhitti Zahidnoyi Yevropi drugoyi polovini XIX pochatku XX st Zh A Gobino G Lebon H S Chemberlen 2012 04 27 u Wayback Machine avtoreferat disertaciyi na stupin k i n Judenthum ce v danomu vipadku yevrejstvo a ne yudayizm yak religiya Polyakov L Istoriya antisemitizmu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Lepetuhina N V 2001 Disertaciya Teoriyi rasizmu v suspilno politichnomu zhitti Zahidnoyi Yevropi drugoyi polovini XIX pochatku XX st Zh A Gobino G Lebon H S Chemberlen Elektronna biblioteka disertacij ta avtoreferativ z RGB Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 24 sichnya 2012 Basin Ya Z Alter ego fyurera 23 lyutogo 2015 u Wayback Machine Paul R Mendes Flohr Jehuda Rejnharzh Yevreyi v suchasnomu sviti istoriya yevreyiv v Novij chas antologiya dokumentiv Gesharim 2006 Biblioteka Iudaika Vagner Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Polyakov L Istoriya antisemitizmu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Wagner and Hitler Arhiv originalu za 30 travnya 2012 Procitovano 17 bereznya 2012 Arhiv originalu za 7 veresnya 2011 Procitovano 17 bereznya 2012 Richard Rein Rasse und Kultur unserer Urvaeter Ein Methodisch schultechnisches Hilfsbuch fuer Unterricht und Vortraege in der Vorgeschichte 1936 Frankfurt M Nacistska propaganda Amerikanskij memorialnij muzej Golokostu Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 1 lyutogo 2012 Documentazione italijskoyu olokaustos org Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 1 sichnya 2012 Ugorshina Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Rumuniya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Bolgariya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Jack Fischel The Holocaust Greenwood Publishing Group 1998 P 68 70 Greenwood Press guides to historic events of the twentieth century ISBN 9780313298790 Telman I Kvisling i dolya yevreyiv Norvegiyi Rosijskij Bazar gazeta 26 Listopad 2 grudnya 2009 Vip 48 710 ISSN 1520 4073 Franciya Svitova vijna ta Katastrofa Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros LiteraturaMihman D Katastrofa evropejskogo evrejstva 1 Tel Aviv Otkrytyj universitet Izrailya 2001 T 1 ISBN 965 06 0233 X PosilannyaFilipp Barin SOVREMENNYJ ANTISEMITIZM I KATASTROFA KONEC XIX VEKA 1945 G Kurs lekcij po istorii evrejskogo naroda Bar Ilanskij universitet Arhiv originalu za 27 lipnya 2013 Procitovano 14 sichnya 2012