Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Готи́чні шрифти́ (італ. gotico — готський) — рукописні шрифти, що виникли у Франції та Німеччині в середині ХІ століття. Сімейство почерків латинського письма епохи середньовіччя. З появою друку — набірні.
| Готичне письмо | |
| Дата створення / заснування | 11 століття[1] |
|---|---|
 | |
| Ґрунтується на | d |
| Класифікація Vox-ATypI | готське письмо |
 Готичне письмо у Вікісховищі | |
Готичне письмо виникло у XI столітті, прийшовши на зміну каролінзькому унціальному листу. З початку друкарства з'явилися набірні готичні шрифти — знаменита Біблія Гутенберга була набрана варіантом текстури. В Італії перші друковані книги з готичним шрифтом з'явилися у 1473 році (це були твори і ).
Саму назву (від «варварського» народу готський, насправді не має жодного стосунку до цього шрифту) запропонували у XV столітті діячами італійського Відродження, що вважали такі шрифти «варварськими» і протиставляли їх давньоримській писемності. У романських і східноєвропейських країнах антиква прийнялась відразу, однак у німецьких народів (а також у народів, що перебували під культурним домінуванням останніх — фінів, естонців, латишів і т. д.) як «варварський шрифт» з тих же причин стала застосовуватися фрактура (різновид готичного письма), при цьому вона чітко протиставлялася антикві як відмінна система писемності і ніколи не вживалася для письма мовами, де вона не використовувалася (наприклад, німецько-латинські, німецько-французькі чи німецько-чеські тексти (словники, білінгви або глоси) писалися фрактурою для німецької та антиквою для латинської, французької або чеської). Надалі відмову від фрактури було пов'язано (частково) з буржуазними революціями — голландці відмовилися від фрактури під час нідерландської революції, англійці і шотландці під час англійської революції, шведи під час у середині XVIII століття, в Норвегії та Данії фрактура до кінця XIX століття, в Німеччині до середини XX століття, хоча антиква активно використовувалася з кінця XIX століття.
З XVI століття готичне письмо поступово заступалося шрифтами на основі антикви, близькими до сучасних; найдовше (до 1918 року і почасти до 1945 року) готичний шрифт зберігався в Німеччині і в Латвії (латиська мова офіційно була переведена з готичного шрифту на антикву в 1926 році, а німецькі видання в Латвії та Естонії продовжували друкуватися готичним шрифтом і після цього). Широко вживався в Німеччині перед XX століттям. У Німеччині вживалися майже до середини XX століття. Зараз готичні шрифти використовуються в декоративних цілях, а також для деяких математичних позначень.
Загальний вигляд готичних символів визначається використанням приборів для писання гусячими перами, обрізаними по діагоналі. Друкарська кромка в більшості випадків розташовується під кутом 45 ° до базової лінії рядка.
Букви розташовані дуже щільно і ширина штрихів близька до ширини міжштрихових проміжків — це пояснюється необхідністю економії дорогого пергаменту (звідси англійська назва готичного письма — Blackletter). Широко використовуються лігатури і скорочення.
Вирізняються особливим способом написання латинських літер. Існує багато варіантів, проте основні характерні особливості — це незграбна й подовжена форма, широкі штамби, сильна контрастність. Такі якості (видовженість та «ламаність») в часи виникнення забезпечували економію місця при письмі на пергаменті, що тоді був доволі дорогим.
Не слід плутати готичне письмо з готським письмом, а також із шрифтами без зарубок (такими як Century Gothic), які також інколи називають готичними.
Основні різновиди готичного письма:
- Текстура (нім. Textur, лат. Textualis) — гостре письмо;
- Фрактура (нім. Fraktur) — гостре письмо з ламаними обрисами;
- Швабахер (нім. Schwabacher), або — ламане письмо із заокругленими контурами деяких букв;
- Ротунда або круглоготичне (італ. Rotunda, нім. Rundgotisch) — перехідний вид письма від готичного до антикви.
- (готичний курсив). З початку XX століття як стандартний готичний курсив прийнятий [de]».
Примітки
- Крістал Д. The Cambridge Encyclopedia of Language — Видавництво Кембриджського університету, 1987. — С. 186. —
- The Printed Book of the Renaissance. [ 5 квітня 2015 у Wayback Machine.] — P. 11
Посилання
- Готичний шрифт // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 237.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Готичне письмо |
- Одна з найбільших збірок готичних шрифтів [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Архів з великою кількістю готичних шрифтів [ 14 квітня 2018 у Wayback Machine.]
- Готичне письмо // Енциклопедичний словник класичних мов / Л. Л. Звонська, Н. В. Корольова, О. В. Лазер-Паньків та ін. ; за ред. Л. Л. Звонської. — 2-ге вид. випр. і допов. — К. : ВПЦ «Київський університет», 2017. — С. 129. — .
- Ґотичне письмо // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne slid plutati z gotskim pismom pisemnistyu gotskoyi movi Goti chni shrifti ital gotico gotskij rukopisni shrifti sho vinikli u Franciyi ta Nimechchini v seredini HI stolittya Simejstvo pocherkiv latinskogo pisma epohi serednovichchya Z poyavoyu druku nabirni Gotichne pismo Data stvorennya zasnuvannya11 stolittya 1 Gruntuyetsya nad Klasifikaciya Vox ATypIgotske pismo Gotichne pismo u Vikishovishi Gotichni shrifti Gotichne pismo viniklo u XI stolitti prijshovshi na zminu karolinzkomu uncialnomu listu Z pochatku drukarstva z yavilisya nabirni gotichni shrifti znamenita Bibliya Gutenberga bula nabrana variantom teksturi V Italiyi pershi drukovani knigi z gotichnim shriftom z yavilisya u 1473 roci ce buli tvori i Samu nazvu vid varvarskogo narodu gotskij naspravdi ne maye zhodnogo stosunku do cogo shriftu zaproponuvali u XV stolitti diyachami italijskogo Vidrodzhennya sho vvazhali taki shrifti varvarskimi i protistavlyali yih davnorimskij pisemnosti U romanskih i shidnoyevropejskih krayinah antikva prijnyalas vidrazu odnak u nimeckih narodiv a takozh u narodiv sho perebuvali pid kulturnim dominuvannyam ostannih finiv estonciv latishiv i t d yak varvarskij shrift z tih zhe prichin stala zastosovuvatisya fraktura riznovid gotichnogo pisma pri comu vona chitko protistavlyalasya antikvi yak vidminna sistema pisemnosti i nikoli ne vzhivalasya dlya pisma movami de vona ne vikoristovuvalasya napriklad nimecko latinski nimecko francuzki chi nimecko cheski teksti slovniki bilingvi abo glosi pisalisya frakturoyu dlya nimeckoyi ta antikvoyu dlya latinskoyi francuzkoyi abo cheskoyi Nadali vidmovu vid frakturi bulo pov yazano chastkovo z burzhuaznimi revolyuciyami gollandci vidmovilisya vid frakturi pid chas niderlandskoyi revolyuciyi anglijci i shotlandci pid chas anglijskoyi revolyuciyi shvedi pid chas u seredini XVIII stolittya v Norvegiyi ta Daniyi fraktura do kincya XIX stolittya v Nimechchini do seredini XX stolittya hocha antikva aktivno vikoristovuvalasya z kincya XIX stolittya Z XVI stolittya gotichne pismo postupovo zastupalosya shriftami na osnovi antikvi blizkimi do suchasnih najdovshe do 1918 roku i pochasti do 1945 roku gotichnij shrift zberigavsya v Nimechchini i v Latviyi latiska mova oficijno bula perevedena z gotichnogo shriftu na antikvu v 1926 roci a nimecki vidannya v Latviyi ta Estoniyi prodovzhuvali drukuvatisya gotichnim shriftom i pislya cogo Shiroko vzhivavsya v Nimechchini pered XX stolittyam U Nimechchini vzhivalisya majzhe do seredini XX stolittya Zaraz gotichni shrifti vikoristovuyutsya v dekorativnih cilyah a takozh dlya deyakih matematichnih poznachen Zagalnij viglyad gotichnih simvoliv viznachayetsya vikoristannyam priboriv dlya pisannya gusyachimi perami obrizanimi po diagonali Drukarska kromka v bilshosti vipadkiv roztashovuyetsya pid kutom 45 do bazovoyi liniyi ryadka Bukvi roztashovani duzhe shilno i shirina shtrihiv blizka do shirini mizhshtrihovih promizhkiv ce poyasnyuyetsya neobhidnistyu ekonomiyi dorogogo pergamentu zvidsi anglijska nazva gotichnogo pisma Blackletter Shiroko vikoristovuyutsya ligaturi i skorochennya Viriznyayutsya osoblivim sposobom napisannya latinskih liter Isnuye bagato variantiv prote osnovni harakterni osoblivosti ce nezgrabna j podovzhena forma shiroki shtambi silna kontrastnist Taki yakosti vidovzhenist ta lamanist v chasi viniknennya zabezpechuvali ekonomiyu miscya pri pismi na pergamenti sho todi buv dovoli dorogim Ne slid plutati gotichne pismo z gotskim pismom a takozh iz shriftami bez zarubok takimi yak Century Gothic yaki takozh inkoli nazivayut gotichnimi Osnovni riznovidi gotichnogo pisma Tekstura nim Textur lat Textualis gostre pismo Fraktura nim Fraktur gostre pismo z lamanimi obrisami Shvabaher nim Schwabacher abo lamane pismo iz zaokruglenimi konturami deyakih bukv Rotunda abo kruglogotichne ital Rotunda nim Rundgotisch perehidnij vid pisma vid gotichnogo do antikvi gotichnij kursiv Z pochatku XX stolittya yak standartnij gotichnij kursiv prijnyatij de PrimitkiKristal D The Cambridge Encyclopedia of Language Vidavnictvo Kembridzhskogo universitetu 1987 S 186 ISBN 978 0 521 42443 1 d Track Q471550d Track Q912887d Track Q23306977 The Printed Book of the Renaissance 5 kvitnya 2015 u Wayback Machine P 11PosilannyaGotichnij shrift Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 237 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gotichne pismo Odna z najbilshih zbirok gotichnih shriftiv 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Arhiv z velikoyu kilkistyu gotichnih shriftiv 14 kvitnya 2018 u Wayback Machine Gotichne pismo Enciklopedichnij slovnik klasichnih mov L L Zvonska N V Korolova O V Lazer Pankiv ta in za red L L Zvonskoyi 2 ge vid vipr i dopov K VPC Kiyivskij universitet 2017 S 129 ISBN 978 966 439 921 7 Gotichne pismo Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006