Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Фрідріх Вільгельм Бессель (нім. Friedrich Wilhelm Bessel; 22 липня 1784, Мінден — 17 березня 1846, Кенігсберг) — німецький астроном, математик і геодезист, член (1812), іноземний почесний член Петербурзької АН (1814).
Життєпис
Народився в місті Мінден у багатодітній сім'ї дрібного чиновника. У юності був астрономом-аматором. Ґрунтовно займався самоосвітою. 1804 року самостійно обчислив орбіту комети Галлея, чим заслужив похвалу Р. В. Ольберса. 1806 року став асистентом приватної обсерваторії І. І. Шретера в Лілієнталі. 1810 року його було запрошено до Кенігсберга для організації нової обсерваторії, директором якої він працював до останніх років свого життя.
Бессель є одним з основоположників астрометрії. Розробив теорію інструментальних похибок й послідовно втілював у життя ідею про необхідність вносити відповідні виправлення до результатів спостережень. Під час обробки результатів спостережень широко застосовував різні математичні методи, зокрема використовував результати теорії ймовірностей та метод найменших квадратів. Антон Паннекук вважає, що Бессель встановив новий, вищий стандарт як для конструкторів астрономічних інструментів, так і для роботи самих астрономів. Удосконалені Бесселем методи редукції астрономічних спостережень описані ним у праці «Кенігсберзькі таблиці» (1830).
Перша значна робота Бесселя — переробка спостережень положень зірок відомого каталогу Бредлі, складеного в 1740—1750-х роках. Результати цієї роботи було узагальнено в опублікованій 1818 року праці «Основи астрономії», у якій, окрім каталогу 3200 зір, наведено здобуті Бесселем значення сталих рефракції, прецесії та нутації набагато точніші, ніж попередні значення цих величин.
Бессель був одним із найвизначніших астрономів-спостерігачів. У 1821—1833 на встановленому ним меридіанному крузі Рейхенбаха він провів спостереження понад 75 000 зір (у смузі від +47° до −16° за схиленням). Протягом декількох років спостерігав на меридіанному крузі яскраві зорі Сіріус та Проціон. 1844 року встановив, що рух цих зір відбувається не прямою, а хвилястою лінією. Припустив, що в кожної з цих зір є невидимий супутник, іншими словами — це системи з двох тіл, що обертаються навколо загального центру тяжіння. Ці припущення було підтверджено: 1862 року А. Кларком, якому вдалося безпосередньо спостерігати супутник Сіріуса, та 1896 року — Дж. Шеберле, який виявив супутник Проціона. 1838 року, проаналізувавши власні спостереження подвійної зірки 61 Лебедя на геліометрі Фраунгофера, Бессель визначив її паралакс, який дорівнював 0,37" (1840 року отримав точніше значення — 0,35"). Майже одночасно з Бесселем (1839) Т. Гендерсон в обсерваторії на мисі Доброї Надії виміряв паралакс α Центавра — 0,91", а В. Я. Струве в Дерптській обсерваторії визначив (1839) паралакс Веги (α Ліри) — 0,26". Ці роботи були першими успішними вимірами паралаксів після багатовікових спроб астрономів визначити відстані до зірок.
Бессель запропонував визначати календарний (тропічний) рік так, щоб він починався в однаковий фізичний момент для всієї Землі, коли пряме піднесення середнього екваторіального Сонця становить 18h 40m (Бесселів фіктивний рік).
У галузі геодезії Бессель відомий класичними визначеннями довжини секундного маятника й винаходом базисного приладу. У 1831—1841 спільно з Йоганном Баєром він виконав тріангуляцію в Східній Пруссії й на підставі десяти найкращих вимірювань довжини градуса меридіана визначив елементи земного еліпсоїда, названого , який застосовувався в геодезії близько ста років.
У математиці ім'ям Бесселя названо сімейство функцій, що виникає під час розв'язання рівнянь Лапласа та Гельмгольца (у циліндричних або сферичних координатах), а також нерівність у теорії рядів Фур'є.
На честь астронома названо астероїд та кратер на Місяці.
Див. також
Джерела
- Deutsche Nationalbibliothek Record #118510215 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- Bruhns Bessel, Friedrich Wilhelm // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1875. — Vol. 2. — S. 558–567.
- Архів історії математики Мактьютор — 1994.
- Бессель Фридрих Вильгельм // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Бессель, Фридрих Вильгельм // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. IIIа. — С. 617–618.
- Berry A. A Short History of Astronomy — London: John Murray, 1898.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Посилання
- Колчинский И. Г., Корсунь А. А., Родригес М. Р. (1977). Бессель Фридрих Вильгельм. Астрономы. Биографический справочник (на сайте Астронет). отв. редактор Богородский А. Ф. (вид. 2-ге, 416 с.). Киев: Наукова думка.(рос.)
 | Це незавершена стаття про математика. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Fridrih Vilgelm Bessel nim Friedrich Wilhelm Bessel 22 lipnya 1784 Minden 17 bereznya 1846 Kenigsberg nimeckij astronom matematik i geodezist chlen 1812 inozemnij pochesnij chlen Peterburzkoyi AN 1814 Fridrih Vilgelm Besselnim Friedrich Wilhelm BesselNarodivsya 22 lipnya 1784 1784 07 22 1 3 Minden Detmold Pivnichnij Rejn Vestfaliya Nimechchina 4 Pomer 17 bereznya 1846 1846 03 17 1 61 rik Kenigsberg Korolivstvo Prussiya Nimeckij soyuz dPohovannya Q1499598 Misce prozhivannya Korolivstvo PrussiyaKrayina Korolivstvo PrussiyaDiyalnist astronom matematik vikladach universitetu geodezist fizikGaluz matematika astronomiya geodeziya i fizikaZaklad d 6 Kenigsberzkij universitetVchene zvannya profesorNaukovij kerivnik Karl Fridrih GausVidomi uchni Fridrih Vilgelm Avgust ArgelanderAspiranti doktoranti d 7 d 8 Eduard Lyuter 9 Fridrih Vilgelm Avgust ArgelanderChlenstvo Londonske korolivske tovaristvo Prusska akademiya nauk Peterburzka akademiya nauk Shvedska korolivska akademiya nauk Amerikanska akademiya mistectv i nauk Francuzka akademiya nauk Gettingenska akademiya nauk Bavarska akademiya nauk Rosijska akademiya nauk Korolivske tovaristvo Edinburga Niderlandska korolivska akademiya nauk dU shlyubi z dRodichi dNagorodi premiya Lalanda 1816 Chlen Amerikanskoyi akademiyi mistectv i nauk d inozemnij chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva d 9 chervnya 1825 Fridrih Vilgelm Bessel u VikishovishiZhittyepisNarodivsya v misti Minden u bagatoditnij sim yi dribnogo chinovnika U yunosti buv astronomom amatorom Gruntovno zajmavsya samoosvitoyu 1804 roku samostijno obchisliv orbitu kometi Galleya chim zasluzhiv pohvalu R V Olbersa 1806 roku stav asistentom privatnoyi observatoriyi I I Shretera v Liliyentali 1810 roku jogo bulo zaprosheno do Kenigsberga dlya organizaciyi novoyi observatoriyi direktorom yakoyi vin pracyuvav do ostannih rokiv svogo zhittya Bessel ye odnim z osnovopolozhnikiv astrometriyi Rozrobiv teoriyu instrumentalnih pohibok j poslidovno vtilyuvav u zhittya ideyu pro neobhidnist vnositi vidpovidni vipravlennya do rezultativ sposterezhen Pid chas obrobki rezultativ sposterezhen shiroko zastosovuvav rizni matematichni metodi zokrema vikoristovuvav rezultati teoriyi jmovirnostej ta metod najmenshih kvadrativ Anton Pannekuk vvazhaye sho Bessel vstanoviv novij vishij standart yak dlya konstruktoriv astronomichnih instrumentiv tak i dlya roboti samih astronomiv Udoskonaleni Besselem metodi redukciyi astronomichnih sposterezhen opisani nim u praci Kenigsberzki tablici 1830 Persha znachna robota Besselya pererobka sposterezhen polozhen zirok vidomogo katalogu Bredli skladenogo v 1740 1750 h rokah Rezultati ciyeyi roboti bulo uzagalneno v opublikovanij 1818 roku praci Osnovi astronomiyi u yakij okrim katalogu 3200 zir navedeno zdobuti Besselem znachennya stalih refrakciyi precesiyi ta nutaciyi nabagato tochnishi nizh poperedni znachennya cih velichin Bessel buv odnim iz najviznachnishih astronomiv sposterigachiv U 1821 1833 na vstanovlenomu nim meridiannomu kruzi Rejhenbaha vin proviv sposterezhennya ponad 75 000 zir u smuzi vid 47 do 16 za shilennyam Protyagom dekilkoh rokiv sposterigav na meridiannomu kruzi yaskravi zori Sirius ta Procion 1844 roku vstanoviv sho ruh cih zir vidbuvayetsya ne pryamoyu a hvilyastoyu liniyeyu Pripustiv sho v kozhnoyi z cih zir ye nevidimij suputnik inshimi slovami ce sistemi z dvoh til sho obertayutsya navkolo zagalnogo centru tyazhinnya Ci pripushennya bulo pidtverdzheno 1862 roku A Klarkom yakomu vdalosya bezposeredno sposterigati suputnik Siriusa ta 1896 roku Dzh Sheberle yakij viyaviv suputnik Prociona 1838 roku proanalizuvavshi vlasni sposterezhennya podvijnoyi zirki 61 Lebedya na geliometri Fraungofera Bessel viznachiv yiyi paralaks yakij dorivnyuvav 0 37 1840 roku otrimav tochnishe znachennya 0 35 Majzhe odnochasno z Besselem 1839 T Genderson v observatoriyi na misi Dobroyi Nadiyi vimiryav paralaks a Centavra 0 91 a V Ya Struve v Derptskij observatoriyi viznachiv 1839 paralaks Vegi a Liri 0 26 Ci roboti buli pershimi uspishnimi vimirami paralaksiv pislya bagatovikovih sprob astronomiv viznachiti vidstani do zirok Bessel zaproponuvav viznachati kalendarnij tropichnij rik tak shob vin pochinavsya v odnakovij fizichnij moment dlya vsiyeyi Zemli koli pryame pidnesennya serednogo ekvatorialnogo Soncya stanovit 18h 40m Besseliv fiktivnij rik U galuzi geodeziyi Bessel vidomij klasichnimi viznachennyami dovzhini sekundnogo mayatnika j vinahodom bazisnogo priladu U 1831 1841 spilno z Jogannom Bayerom vin vikonav triangulyaciyu v Shidnij Prussiyi j na pidstavi desyati najkrashih vimiryuvan dovzhini gradusa meridiana viznachiv elementi zemnogo elipsoyida nazvanogo yakij zastosovuvavsya v geodeziyi blizko sta rokiv U matematici im yam Besselya nazvano simejstvo funkcij sho vinikaye pid chas rozv yazannya rivnyan Laplasa ta Gelmgolca u cilindrichnih abo sferichnih koordinatah a takozh nerivnist u teoriyi ryadiv Fur ye Na chest astronoma nazvano asteroyid ta krater na Misyaci Div takozhSpisok ob yektiv nazvanih na chest Fridriha BesselyaDzherelaDeutsche Nationalbibliothek Record 118510215 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 Bruhns Bessel Friedrich Wilhelm Allgemeine Deutsche Biographie L 1875 Vol 2 S 558 567 d Track Q14565650d Track Q26219637d Track Q2079d Track Q590208 Arhiv istoriyi matematiki Maktyutor 1994 d Track Q547473 Bessel Fridrih Vilgelm Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Bessel Fridrih Vilgelm Enciklopedicheskij slovar pod red I E Andreevskij SPb Brokgauz Efron 1892 T IIIa S 617 618 d Track Q656d Track Q602358d Track Q4065721d Track Q19908137d Track Q24346492d Track Q23892897 Berry A A Short History of Astronomy London John Murray 1898 d Track Q19939115d Track Q84d Track Q19025604d Track Q1232629 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Matematichnij genealogichnij proyekt 1997 d Track Q829984 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 PosilannyaKolchinskij I G Korsun A A Rodriges M R 1977 Bessel Fridrih Vilgelm Astronomy Biograficheskij spravochnik na sajte Astronet otv redaktor Bogorodskij A F vid 2 ge 416 s Kiev Naukova dumka ros Ce nezavershena stattya pro matematika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi