Вільнюська операція (рос. Вильнюсская операция) — фронтова наступальна операція радянських військ 3-го Білоруського фронтів (генерал армії Черняховський І. Д.) на другому етапі загального стратегічного наступу радянських військ у Білорусі літом 1944 року.
Вільнюська операція Вильнюсская операция | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Операція «Багратіон» Німецько-радянська війна | |||||||
Радянські війська входять до Вільнюса. Літо 1944 року | |||||||
Координати: 54°40′ пн. ш. 25°15′ сх. д. / 54.667° пн. ш. 25.250° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
СРСР | Третій Рейх | ||||||
Командувачі | |||||||
Черняховський І. Д. Крилов М. І. Галицький К. М. Глаголев В. В. Людников І. І. Ротмістров П. О. Хрюкін Т. Т. | Г.-Г. Райнхардт К. фон Тіппельскірх Р. Штахель Д. фон Заукен К. Пфлюгбейл | ||||||
Військові формування | |||||||
3-й Білоруський фронт * 5-та армія * 11-та гвардійська армія * 31-ша армія * 5-та гвардійська танкова армія * 39-та армія * 33-тя армія * 1-ша повітряна армія | Група армій «Центр» * 3-тя танкова армія * 4-та армія * частини 1-го повітряного флоту |
Історія
Передумови
3-й Білоруський фронт генерала армії Черняховського І. Д. у ході першого етапу операції «Багратіон» у взаємодії з іншими об'єднаннями Червоної армії оточив велике німецького вермахту в районі Мінська, оволодів залізничними вузлами і Молодечно, після чого продовжував переслідування противника у західному і північно-західному напрямках.
На напрямку наступу військ фронту здійснювали відхід або намагалися закріпитися на поспішно створюваних рубежах оборони німецькі 221-ша охорони, 170-та піхотна і 5-та танкова дивізії, а також окремі групи «Заускен», «Верга», «Готберг», «Мюллер» та поліцейські батальйони. Суцільного фронту оборони війська групи армії «Центр» на Вільнюському напрямку не мали і опір чинився лише поодинокими підрозділами та частинами та залишками розбитих формувань, які не встигли створити усталену систему оборони окремими. Німецьке командування намагалося зупинити просування радянських військ на заздалегідь підготовленому рубежі Даугавпілс — Вільнюс — Ліда, на який відходили частини 3-ї танкової і 4-ї польової армії групи армій «Центр».
Вільнюс був важливим залізничним вузлом і останнім великим опорним пунктом німецьких військ на підступах до Східної Пруссії. Його гарнізон налічував 12—15 тис. солдатів і офіцерів, крім того, в ході бойових дій це угруповання було посилено за рахунок новоприбулих з'єднань. У місті було зосереджено 320 артилерійських гармат, близько 420 кулеметів, кілька десятків танків.
4 липня 1944 року командування 3-го Білоруського фронту отримало директиву Ставки ВГК № 220126, в якій визначалися завдання: без оперативної паузи продовжити наступ, завдаючи головного удару в напрямку Молодечно, Вільнюс. Найближче завдання полягала в тому, щоб не пізніше 10—12 липня опанувати Вільнюсом і Лідою. Надалі передбачалися вихід на р. Німан і захоплення плацдармів на її західному берегу.
Склад сторін
СРСР
До початку нової операції в складі фронту діяли: 5-та, 11-та гвардійська і 31-ша армії, 5-та гвардійська танкова армія, 3-й гвардійський механізований, 3-й гвардійський кавалерійський і 2-й гвардійський танковий корпуси. З 2-го Білоруського фронту йому була передана 33-тя армія, але вона аж до 9 липня активно діяла в заходах з ліквідації оточеного мінського угруповання німецьких військ. Всього на фронті налічувалося понад 300 тис. солдатів і офіцерів, понад 7,8 тис. гармат і мінометів і понад 700 танків.
- 3-й Білоруський фронт (командувач генерал армії Черняховський І. Д.)
- 5-та армія (командувач генерал-лейтенант Крилов М. І.)
- 11-та гвардійська армія (командувач генерал-полковник Галицький К. М.)
- 31-ша армія (командувач генерал-лейтенант, з 15 липня 1944 генерал-полковник Глаголев В. В.)
- 39-та армія (командувач генерал-лейтенант Людников І. І.), з 7 липня 1944 р.
- 33-тя армія (командувач генерал-лейтенант ), з 10 липня 1944 р.
- 5-та гвардійська танкова армія (командувач генерал-полковник танкових військ Ротмістров П. О.)
- 3-й гвардійський механізований корпус (командир генерал-лейтенант танкових військ )
- (командир генерал-лейтенант Осликовський М. С.)
- 1-ша повітряна армія (командувач генерал-полковник авіації Хрюкін Т. Т.)
Німеччина
- 3-тя танкова армія (командувач генерал-полковник Г.-Г. Райнхардт)
- 26-й армійський корпус (командир генерал від інфантерії А. Грассер, з 06.07. — генерал-лейтенант )
- Гарнізон Вільнюса (начальник генерал-лейтенант Р. Штахель)
- 4-та армія (командувач генерал від інфантерії К. фон Тіппельскірх)
- Частини 1-го повітряного флоту (командувач генерал авіації К. Пфлюгбейл)
Хід операції
Головний удар на вільнюському напрямку завдавався силами 5-ї загальновійськової, 5-ї гвардійської танкової армії і 3-го гвардійського механізованого корпусу. У центрі, на алітуському напрямку, діяла 11-та гвардійська армія, яка мала завдання форсувати Німан і захопити плацдарми на його західному берегу. Лівофлангова 31-ша армія та повинні були до ранку 7 липня взяти під контроль залізничний вузол Ліда.
На напрямку головного удару з'єднання 5-ї армії протягом 5-6 липня з ходу форсували р. Вілія на північ від Сморгоні і подолали ділянку оборонного рубежу «Остваль», просунувшись вперед на 55 км. 3-й гвардійський механізований корпус, форсувавши 6 липня р. Ошмянка, за трьома маршрутами почав стрімке просування до Вільнюсу, і до 9 години 7 липня його передові підрозділи досягли міста і зав'язали бій на його східній і південно-східній околицях.
Зранку 8 липня за місто почалися вуличні бої, в результаті під кінець дня радянські війська перерізали залізниці, що йдуть з Вільнюса на Каунас, Гродно, Ліду, і охопили вільнюський гарнізон противника з трьох сторін. У ніч на 9 липня через Каунас до району (25 км на північний захід від Вільнюса) була перекинута з Німеччини бойова група «Вертхерн», що налічувала до 120 танків і штурмових гармат, із завданням прорватися до Вільнюсу з північного заходу. Із заходу до міста висувався 16-й авіадесантний полк 2-ї авіапольової дивізії, а на станції Ландворово здійснила вивантаження бойова група «Тольсдорф».
Генерал армії Черняховський І. Д. віддав наказ залишити для блокування оточених німецьких військ дві дивізії, решту сил перенацілив на удар по противнику, що зосереджувався поблизу столиці Литви. Однак, як показали подальші події, сил, виділених для знищення противника у Вільнюсі, виявилося недостатньо. Вночі 13 липня група німецьких військ загальною чисельністю до 3 тис. осіб прорвала оточення в районі обсерваторії і через західну частину міста відійшла в ліси на південний схід від Риконти. Тут вона з'єдналася з частинами бойової групи «Тольсдорф». Але всі подальші спроби противника прорватися з Вільнюса були припинені. До 17-ї години 13 липня 1944 року оволодіння Вільнюса було завершено.
Одночасно головні сили правого крила фронту продовжували наступ на захід. 11 липня і у взаємодії з частинами 29-го танкового корпусу 5-ї гвардійської танкової армії оволоділи населеними пунктами і Ландворово, оточивши групу «Тольсдорф» (підрозділи 12-ї танкової дивізії, 16-го поліцейського полку, 1088-го гренадерського полку, 16-го авіадесантного полку). 13 липня для деблокування групи «Тольсдорф» і частини сил вільнюського гарнізону командування німецької 3-ї танкової армії створило угруповання у складі 6-ї танкової дивізії, батальйону танків «Пантера» з танкової дивізії «Гроссдойчланд», 500-го парашутного батальйону СС і двох рот 16-го авіадесантного полку. Завдавши удару в напрямку Ів'є, Риконти, Ландворово, воно потіснило 277-ту стрілецьку дивізію і встановило взаємодію зі своїми військами.
З метою ліквідації прориву противника в районі його вклинення завдали удару 5-ї армії і 29-й танковий корпус 5-ї гвардійської танкової армії. Протягом 13-14 липня вони знову оволоділи Ів'є, відкинули німецьке угруповання з району Риконти, охопили його з трьох сторін і в ніч на 15 липня майже повністю знищили.
З 7 по 13 липня армії правого крила 3-го Білоруського фронту розгромили вільнюське угруповання ворога, відкинули його на 50—60 км на захід від міста і ліквідували прорив противника в районі Риконти. Наступ радянських військ на вільнюському напрямку змусив німецьке командування направити сюди переважну частину оперативних резервів, які прибували для посилення 3-ї танкової армії, що полегшило виконання завдань об'єднанням і з'єднанням, яке діяло в центрі і на лівому крилі 3-го Білоруського фронту.
На алітуському напрямку 11-та гвардійська армія вела наступ. Протягом 5—6 липня її з'єднання форсували р. Березину і підійшли до оборонного рубежу противника «Остваль». До 7 липня тут займали оборону частини 170-ї піхотної і 5-ї танкової дивізій, залишки 337-ї піхотної дивізії, а також щойно прибулі з резерву 7-ма танкова і 707-ма піхотна дивізії.
Близько 11 годин 7 липня підрозділи і почали атаку на займані німецькими військами оборонні рубежі. Бої точилися протягом дня, але тільки до 22 години стрілецькі дивізії, підтримані частинами 3-го гвардійського танкового корпусу, просунулися на 4 — 6 км, форсували р. Ошмянка і почали розвивати успіх в глибину. До того ж часу танкові бригади атакою з ходу оволоділи укріпленими населеними пунктами Ошмяни і Гольшани.
З ранку 8 липня радянські війська відновили переслідування німецьких військ, що відступали і через два дні ліквідували розрив з 5-ю армією, що утворився раніше.
На Лідському напрямку 3-й гвардійський кавалерійський корпус, користуючись тим, що головні сили ворога вели бої на рубежі «Остваль», успішно продовжував наступ і до 21 години 7 липня взяв під контроль населені пункти Суботники і Ів'є. Тим самим він вийшов в тил угруповання німецьких військ, яка відходила під ударами 31-ї армії.
О 16 годин 30 хвилин 8 липня дивізії 3-го гвардійського кавалерійського корпусу ударом з півночі і північного сходу увірвалися в м. Ліда і, розгромивши передові частини німецької 50-ї піхотної дивізії до 9 липня повністю оволоділи цим важливим залізничним вузлом. За той же час стрілецькі з'єднання 11-ї гвардійської і 31-ї армій просунулися вперед на 25—30 км.
Німецьке командування розпочало концентрацію своїх сил на цьому, найбільш загрозливому для них напрямку наступу радянських військ. Протягом 9 — 10 липня з-під Ковеля була перевезена 131-ша піхотна дивізія. У наступні дні в розпорядження командувача 3-ї танковою армією почали прибувати управління 26-го армійського корпусу, 69-та піхотна дивізія, 185-та і 277-ма бригади штурмових гармат, 88-ма артилерійська бригада резерву і інші частини посилення. Крім того, перегруповуються 201-ша охоронна дивізія та бойова група «Роткірх» чисельністю до дивізії.
З 10 липня війська центру і лівого крила 3-го Білоруського фронту почали висунення до Німану. Але противник чинив затятий опір і до кінця 13 липня лише 16-му гвардійському стрілецькому корпусу вдалося прорватися до р. Німан у районі Алітуса. До того ж часу досяг передмість Гродно, але був зупинений сильним артилерійським і кулеметним вогнем німецьких військ.
14 липня війська 3-го Білоруського фронту приступили до другого етапу операції, змістом якого стало форсування р. Німан і бої за оволодіння м. Каунаса. У зв'язку з обстановкою, що змінилася в Прибалтиці Ставка ВГК повернула до його складу 39-у армію, яка продовжувала наступ на північ від Каунаса. В результаті смуга наступу фронту збільшувалася в сторону його правого крила до району Укмерге. У той же самий час , який зав'язав бої на околицях Гродно, відбув у розпорядження командувача 2-го Білоруського фронту зі збереженням за ним завдання по оволодінню містом.
До кінця 15 липня з'єднання 5-ї і 11-ї гвардійської армій захопили спільний плацдарм на західному берегу Німану шириною до 28 км і глибиною від 2 до 6 км. Крім того, 11-та гвардійська армія утримувала другий плацдарм глибиною до 6 км. Ще два плацдарму, на північ від Гродно, захопили з'єднання 31-ї армії. Прагнучи не допустити подальшого розширення плацдармів, німецьке командування підтягнуло в цей район великі резерви. Зав'язалися запеклі бої.
До 20 липня з початку Вільнюської операції війська 3-го Білоруського фронту просунулися на глибину до 210 км. В результаті були створені сприятливі умови для виходу військ фронту до кордонів Східної Пруссії.
Див. також
Література
- Исаев А. В. Операция «Багратион». «Сталинский блицкриг» в Белоруссии — М.: Яуза: Эксмо, 2014. —
- В. В. Бешанов. Десять сталинских ударов. — стр. 414—423 — М.: Харвест, 2004 —
- Zaloga, S. Bagration 1944: The Destruction of Army Group Centre, Osprey Publishing, 1996,
- Glantz, David M., and Harold S. Orenstein. 2001. Belorussia 1944: the Soviet General Staff study. London: Frank Cass.
Джерела
- . на encyclopedia.mil.ru. Архів оригіналу за 26 серпня 2018. Процитовано 26 серпня 2018. (рос.)
- Освобождение Вильнюса [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вильнюсская операция [ 25 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
- Освобождение Вильнюса 13 июля 1944 года. Вильнюсская операция [ 26 серпня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
Відео
- Wilno 1944 [ 8 липня 2015 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vilnyuska operaciya ros Vilnyusskaya operaciya frontova nastupalna operaciya radyanskih vijsk 3 go Biloruskogo frontiv general armiyi Chernyahovskij I D na drugomu etapi zagalnogo strategichnogo nastupu radyanskih vijsk u Bilorusi litom 1944 roku Vilnyuska operaciya Vilnyusskaya operaciya Operaciya Bagration Nimecko radyanska vijna Radyanski vijska vhodyat do Vilnyusa Lito 1944 roku Radyanski vijska vhodyat do Vilnyusa Lito 1944 roku Koordinati 54 40 pn sh 25 15 sh d 54 667 pn sh 25 250 sh d 54 667 25 250 Data 5 20 lipnya 1944 Misce Bilorus Minska oblast ta Litva Vilenskij kraj Alituskij povit Rezultat peremoga radyanskih vijsk Storoni SRSR Tretij Rejh Komanduvachi Chernyahovskij I D Krilov M I Galickij K M Glagolev V V Lyudnikov I I Rotmistrov P O Hryukin T T G G Rajnhardt K fon Tippelskirh R Shtahel D fon Zauken K Pflyugbejl Vijskovi formuvannya 3 j Biloruskij front 5 ta armiya 11 ta gvardijska armiya 31 sha armiya 5 ta gvardijska tankova armiya 39 ta armiya 33 tya armiya 1 sha povitryana armiya Grupa armij Centr 3 tya tankova armiya 4 ta armiya chastini 1 go povitryanogo flotuIstoriyaPeredumovi 3 j Biloruskij front generala armiyi Chernyahovskogo I D u hodi pershogo etapu operaciyi Bagration u vzayemodiyi z inshimi ob yednannyami Chervonoyi armiyi otochiv velike nimeckogo vermahtu v rajoni Minska ovolodiv zaliznichnimi vuzlami i Molodechno pislya chogo prodovzhuvav peresliduvannya protivnika u zahidnomu i pivnichno zahidnomu napryamkah Na napryamku nastupu vijsk frontu zdijsnyuvali vidhid abo namagalisya zakripitisya na pospishno stvoryuvanih rubezhah oboroni nimecki 221 sha ohoroni 170 ta pihotna i 5 ta tankova diviziyi a takozh okremi grupi Zausken Verga Gotberg Myuller ta policejski bataljoni Sucilnogo frontu oboroni vijska grupi armiyi Centr na Vilnyuskomu napryamku ne mali i opir chinivsya lishe poodinokimi pidrozdilami ta chastinami ta zalishkami rozbitih formuvan yaki ne vstigli stvoriti ustalenu sistemu oboroni okremimi Nimecke komanduvannya namagalosya zupiniti prosuvannya radyanskih vijsk na zazdalegid pidgotovlenomu rubezhi Daugavpils Vilnyus Lida na yakij vidhodili chastini 3 yi tankovoyi i 4 yi polovoyi armiyi grupi armij Centr Vilnyus buv vazhlivim zaliznichnim vuzlom i ostannim velikim opornim punktom nimeckih vijsk na pidstupah do Shidnoyi Prussiyi Jogo garnizon nalichuvav 12 15 tis soldativ i oficeriv krim togo v hodi bojovih dij ce ugrupovannya bulo posileno za rahunok novopribulih z yednan U misti bulo zoseredzheno 320 artilerijskih garmat blizko 420 kulemetiv kilka desyatkiv tankiv 4 lipnya 1944 roku komanduvannya 3 go Biloruskogo frontu otrimalo direktivu Stavki VGK 220126 v yakij viznachalisya zavdannya bez operativnoyi pauzi prodovzhiti nastup zavdayuchi golovnogo udaru v napryamku Molodechno Vilnyus Najblizhche zavdannya polyagala v tomu shob ne piznishe 10 12 lipnya opanuvati Vilnyusom i Lidoyu Nadali peredbachalisya vihid na r Niman i zahoplennya placdarmiv na yiyi zahidnomu beregu Sklad storin SRSR Do pochatku novoyi operaciyi v skladi frontu diyali 5 ta 11 ta gvardijska i 31 sha armiyi 5 ta gvardijska tankova armiya 3 j gvardijskij mehanizovanij 3 j gvardijskij kavalerijskij i 2 j gvardijskij tankovij korpusi Z 2 go Biloruskogo frontu jomu bula peredana 33 tya armiya ale vona azh do 9 lipnya aktivno diyala v zahodah z likvidaciyi otochenogo minskogo ugrupovannya nimeckih vijsk Vsogo na fronti nalichuvalosya ponad 300 tis soldativ i oficeriv ponad 7 8 tis garmat i minometiv i ponad 700 tankiv 3 j Biloruskij front komanduvach general armiyi Chernyahovskij I D 5 ta armiya komanduvach general lejtenant Krilov M I 11 ta gvardijska armiya komanduvach general polkovnik Galickij K M 31 sha armiya komanduvach general lejtenant z 15 lipnya 1944 general polkovnik Glagolev V V 39 ta armiya komanduvach general lejtenant Lyudnikov I I z 7 lipnya 1944 r 33 tya armiya komanduvach general lejtenant z 10 lipnya 1944 r 5 ta gvardijska tankova armiya komanduvach general polkovnik tankovih vijsk Rotmistrov P O 3 j gvardijskij mehanizovanij korpus komandir general lejtenant tankovih vijsk komandir general lejtenant Oslikovskij M S 1 sha povitryana armiya komanduvach general polkovnik aviaciyi Hryukin T T Nimechchina 3 tya tankova armiya komanduvach general polkovnik G G Rajnhardt 26 j armijskij korpus komandir general vid infanteriyi A Grasser z 06 07 general lejtenant Garnizon Vilnyusa nachalnik general lejtenant R Shtahel 4 ta armiya komanduvach general vid infanteriyi K fon Tippelskirh Grupa Vejdlinga 39 j tankovij korpus komandir general tankovih vijsk D fon Zauken 340 va folksgrenaderska diviziya komandir general lejtenant T Tolsdorf Chastini 1 go povitryanogo flotu komanduvach general aviaciyi K Pflyugbejl Hid operaciyi Situaciya naperedodni shturmu Vilnyusa 7 lipnya 1944 roku Golovnij udar na vilnyuskomu napryamku zavdavavsya silami 5 yi zagalnovijskovoyi 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi i 3 go gvardijskogo mehanizovanogo korpusu U centri na alituskomu napryamku diyala 11 ta gvardijska armiya yaka mala zavdannya forsuvati Niman i zahopiti placdarmi na jogo zahidnomu beregu Livoflangova 31 sha armiya ta povinni buli do ranku 7 lipnya vzyati pid kontrol zaliznichnij vuzol Lida Na napryamku golovnogo udaru z yednannya 5 yi armiyi protyagom 5 6 lipnya z hodu forsuvali r Viliya na pivnich vid Smorgoni i podolali dilyanku oboronnogo rubezhu Ostval prosunuvshis vpered na 55 km 3 j gvardijskij mehanizovanij korpus forsuvavshi 6 lipnya r Oshmyanka za troma marshrutami pochav strimke prosuvannya do Vilnyusu i do 9 godini 7 lipnya jogo peredovi pidrozdili dosyagli mista i zav yazali bij na jogo shidnij i pivdenno shidnij okolicyah Radyanski ta polski voyaki armiyi Krajovoyi u Vilnyusi 12 lipnya 1944 roku Zranku 8 lipnya za misto pochalisya vulichni boyi v rezultati pid kinec dnya radyanski vijska pererizali zaliznici sho jdut z Vilnyusa na Kaunas Grodno Lidu i ohopili vilnyuskij garnizon protivnika z troh storin U nich na 9 lipnya cherez Kaunas do rajonu 25 km na pivnichnij zahid vid Vilnyusa bula perekinuta z Nimechchini bojova grupa Verthern sho nalichuvala do 120 tankiv i shturmovih garmat iz zavdannyam prorvatisya do Vilnyusu z pivnichnogo zahodu Iz zahodu do mista visuvavsya 16 j aviadesantnij polk 2 yi aviapolovoyi diviziyi a na stanciyi Landvorovo zdijsnila vivantazhennya bojova grupa Tolsdorf General armiyi Chernyahovskij I D viddav nakaz zalishiti dlya blokuvannya otochenih nimeckih vijsk dvi diviziyi reshtu sil perenaciliv na udar po protivniku sho zoseredzhuvavsya poblizu stolici Litvi Odnak yak pokazali podalshi podiyi sil vidilenih dlya znishennya protivnika u Vilnyusi viyavilosya nedostatno Vnochi 13 lipnya grupa nimeckih vijsk zagalnoyu chiselnistyu do 3 tis osib prorvala otochennya v rajoni observatoriyi i cherez zahidnu chastinu mista vidijshla v lisi na pivdennij shid vid Rikonti Tut vona z yednalasya z chastinami bojovoyi grupi Tolsdorf Ale vsi podalshi sprobi protivnika prorvatisya z Vilnyusa buli pripineni Do 17 yi godini 13 lipnya 1944 roku ovolodinnya Vilnyusa bulo zaversheno Odnochasno golovni sili pravogo krila frontu prodovzhuvali nastup na zahid 11 lipnya i u vzayemodiyi z chastinami 29 go tankovogo korpusu 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi ovolodili naselenimi punktami i Landvorovo otochivshi grupu Tolsdorf pidrozdili 12 yi tankovoyi diviziyi 16 go policejskogo polku 1088 go grenaderskogo polku 16 go aviadesantnogo polku 13 lipnya dlya deblokuvannya grupi Tolsdorf i chastini sil vilnyuskogo garnizonu komanduvannya nimeckoyi 3 yi tankovoyi armiyi stvorilo ugrupovannya u skladi 6 yi tankovoyi diviziyi bataljonu tankiv Pantera z tankovoyi diviziyi Grossdojchland 500 go parashutnogo bataljonu SS i dvoh rot 16 go aviadesantnogo polku Zavdavshi udaru v napryamku Iv ye Rikonti Landvorovo vono potisnilo 277 tu strilecku diviziyu i vstanovilo vzayemodiyu zi svoyimi vijskami Z metoyu likvidaciyi prorivu protivnika v rajoni jogo vklinennya zavdali udaru 5 yi armiyi i 29 j tankovij korpus 5 yi gvardijskoyi tankovoyi armiyi Protyagom 13 14 lipnya voni znovu ovolodili Iv ye vidkinuli nimecke ugrupovannya z rajonu Rikonti ohopili jogo z troh storin i v nich na 15 lipnya majzhe povnistyu znishili Z 7 po 13 lipnya armiyi pravogo krila 3 go Biloruskogo frontu rozgromili vilnyuske ugrupovannya voroga vidkinuli jogo na 50 60 km na zahid vid mista i likviduvali proriv protivnika v rajoni Rikonti Nastup radyanskih vijsk na vilnyuskomu napryamku zmusiv nimecke komanduvannya napraviti syudi perevazhnu chastinu operativnih rezerviv yaki pribuvali dlya posilennya 3 yi tankovoyi armiyi sho polegshilo vikonannya zavdan ob yednannyam i z yednannyam yake diyalo v centri i na livomu krili 3 go Biloruskogo frontu Na alituskomu napryamku 11 ta gvardijska armiya vela nastup Protyagom 5 6 lipnya yiyi z yednannya forsuvali r Berezinu i pidijshli do oboronnogo rubezhu protivnika Ostval Do 7 lipnya tut zajmali oboronu chastini 170 yi pihotnoyi i 5 yi tankovoyi divizij zalishki 337 yi pihotnoyi diviziyi a takozh shojno pribuli z rezervu 7 ma tankova i 707 ma pihotna diviziyi Zrujnovanij u hodi boyiv zaliznichnij mist Vilnyusa Lipen 1944 Blizko 11 godin 7 lipnya pidrozdili i pochali ataku na zajmani nimeckimi vijskami oboronni rubezhi Boyi tochilisya protyagom dnya ale tilki do 22 godini strilecki diviziyi pidtrimani chastinami 3 go gvardijskogo tankovogo korpusu prosunulisya na 4 6 km forsuvali r Oshmyanka i pochali rozvivati uspih v glibinu Do togo zh chasu tankovi brigadi atakoyu z hodu ovolodili ukriplenimi naselenimi punktami Oshmyani i Golshani Z ranku 8 lipnya radyanski vijska vidnovili peresliduvannya nimeckih vijsk sho vidstupali i cherez dva dni likviduvali rozriv z 5 yu armiyeyu sho utvorivsya ranishe Na Lidskomu napryamku 3 j gvardijskij kavalerijskij korpus koristuyuchis tim sho golovni sili voroga veli boyi na rubezhi Ostval uspishno prodovzhuvav nastup i do 21 godini 7 lipnya vzyav pid kontrol naseleni punkti Subotniki i Iv ye Tim samim vin vijshov v til ugrupovannya nimeckih vijsk yaka vidhodila pid udarami 31 yi armiyi O 16 godin 30 hvilin 8 lipnya diviziyi 3 go gvardijskogo kavalerijskogo korpusu udarom z pivnochi i pivnichnogo shodu uvirvalisya v m Lida i rozgromivshi peredovi chastini nimeckoyi 50 yi pihotnoyi diviziyi do 9 lipnya povnistyu ovolodili cim vazhlivim zaliznichnim vuzlom Za toj zhe chas strilecki z yednannya 11 yi gvardijskoyi i 31 yi armij prosunulisya vpered na 25 30 km Nimecke komanduvannya rozpochalo koncentraciyu svoyih sil na comu najbilsh zagrozlivomu dlya nih napryamku nastupu radyanskih vijsk Protyagom 9 10 lipnya z pid Kovelya bula perevezena 131 sha pihotna diviziya U nastupni dni v rozporyadzhennya komanduvacha 3 yi tankovoyu armiyeyu pochali pribuvati upravlinnya 26 go armijskogo korpusu 69 ta pihotna diviziya 185 ta i 277 ma brigadi shturmovih garmat 88 ma artilerijska brigada rezervu i inshi chastini posilennya Krim togo peregrupovuyutsya 201 sha ohoronna diviziya ta bojova grupa Rotkirh chiselnistyu do diviziyi Z 10 lipnya vijska centru i livogo krila 3 go Biloruskogo frontu pochali visunennya do Nimanu Ale protivnik chiniv zatyatij opir i do kincya 13 lipnya lishe 16 mu gvardijskomu strileckomu korpusu vdalosya prorvatisya do r Niman u rajoni Alitusa Do togo zh chasu dosyag peredmist Grodno ale buv zupinenij silnim artilerijskim i kulemetnim vognem nimeckih vijsk 14 lipnya vijska 3 go Biloruskogo frontu pristupili do drugogo etapu operaciyi zmistom yakogo stalo forsuvannya r Niman i boyi za ovolodinnya m Kaunasa U zv yazku z obstanovkoyu sho zminilasya v Pribaltici Stavka VGK povernula do jogo skladu 39 u armiyu yaka prodovzhuvala nastup na pivnich vid Kaunasa V rezultati smuga nastupu frontu zbilshuvalasya v storonu jogo pravogo krila do rajonu Ukmerge U toj zhe samij chas yakij zav yazav boyi na okolicyah Grodno vidbuv u rozporyadzhennya komanduvacha 2 go Biloruskogo frontu zi zberezhennyam za nim zavdannya po ovolodinnyu mistom Do kincya 15 lipnya z yednannya 5 yi i 11 yi gvardijskoyi armij zahopili spilnij placdarm na zahidnomu beregu Nimanu shirinoyu do 28 km i glibinoyu vid 2 do 6 km Krim togo 11 ta gvardijska armiya utrimuvala drugij placdarm glibinoyu do 6 km She dva placdarmu na pivnich vid Grodno zahopili z yednannya 31 yi armiyi Pragnuchi ne dopustiti podalshogo rozshirennya placdarmiv nimecke komanduvannya pidtyagnulo v cej rajon veliki rezervi Zav yazalisya zapekli boyi Do 20 lipnya z pochatku Vilnyuskoyi operaciyi vijska 3 go Biloruskogo frontu prosunulisya na glibinu do 210 km V rezultati buli stvoreni spriyatlivi umovi dlya vihodu vijsk frontu do kordoniv Shidnoyi Prussiyi Div takozhBitvi ta operaciyi nimecko radyanskoyi vijni Vilenska operaciya Vilnyuske getto Kingiseppsko Gdovska operaciya Operaciya Gostra Brama LiteraturaIsaev A V Operaciya Bagration Stalinskij blickrig v Belorussii M Yauza Eksmo 2014 ISBN 978 5 699 72841 1 V V Beshanov Desyat stalinskih udarov str 414 423 M Harvest 2004 ISBN 985 13 1738 1 Zaloga S Bagration 1944 The Destruction of Army Group Centre Osprey Publishing 1996 ISBN 978 1 85532 478 7 Glantz David M and Harold S Orenstein 2001 Belorussia 1944 the Soviet General Staff study London Frank Cass Dzherela na encyclopedia mil ru Arhiv originalu za 26 serpnya 2018 Procitovano 26 serpnya 2018 ros Osvobozhdenie Vilnyusa 26 serpnya 2018 u Wayback Machine ros Vilnyusskaya operaciya 25 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Osvobozhdenie Vilnyusa 13 iyulya 1944 goda Vilnyusskaya operaciya 26 serpnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiVideoWilno 1944 8 lipnya 2015 u Wayback Machine