Ахмад аль-Мутамід (*бл. 842, Самарра — 15 жовтня 892, Самарра) — 15-й володар Багдадського халіфату в 870—892 роках. Тронне ім'я з арабської мови перекладається як «Залежний від Бога». Повне ім'я — Абу'л-Аббас Ахмад ібн Джафар аль-Мутеваккіль аль-Мутадід Алаллах.
Ахмад аль-Мутамід | |
---|---|
Динар аль-Мутаміда | |
Народився | 845 Самарра, Салах-ед-Дін, Ірак |
Помер | 15 жовтня 892 Самарра, Салах-ед-Дін, Ірак |
Підданство | Багдадський халіфат |
Національність | араб |
Діяльність | політик, халіф |
Знання мов | арабська |
Титул | Багдадський халіф |
Посада | d |
Термін | 870—892 роки |
Попередник | аль-Мухтаді |
Наступник | аль-Мутадід |
Конфесія | іслам |
Рід | Аббасиди |
Батько | аль-Мутеваккіль |
Мати | Фіт'ян |
Брати, сестри | Зубайр аль-Мутазз, Мухаммад аль-Мунтасір, Аль-Муваффак і d |
У шлюбі з | 3 дружини |
Діти | 1 син |
|
Життєпис
Молоді роки
Походив з династії Аббасидів. Син халіфа аль-Мутеваккіля від арабської наложниці Фіт'ян. Народився близько 842 року в Самаррі. При народженні отримав ім'я Ахмад. У 861 році після загибелі батька та сходження на трон старшого брата аль-Мунтасіра Ахмад вимушений був підписати зречення від прав на трон. У 862 році після загибелі халіфа, разом із братом Зубайром виступив проти стриєчного брата Ахмада аль-Мустаїна, але зазнав поразки. Разом з іншими братами Ахмада запроторено до в'язниці.
У 865 році під час конфлікту тюркських гвардійців з аль-Мустаїном Ахмад здобуває волю, але вже у 866 році новий халіф аль-Мутазз знову кидає Ахмада за ґрати. У 870 році зрештою тюрки Баякбак та Яр'юх, що поваливши чергового володаря аль-Мухтаді, звільнили Ахмада.
Володарювання
У 870 році після повалення халіфа аль-Мухтаді Ахмад стає новим володарем під ім'ям аль-Мутамід. Він на деякий час переїздить до Багдада. До нього приєднався брат Абу Ахмад аль-Муваффак, який фактично став співволодарем держави разом з тюрком Мусою ібн Бугою. Це було пов'язано з тим, що новий халіф на відміну від брата не мав жодного авторитету серед знаті та військових, а також йому бракувало політичного і адміністративного досвіду.
З самого початку брати намагалися здолати вплив тюркської гвардії. Муса ібн Буга, один з впливових тюрків-емірів, змушений був зрештою підкоритися халіфу. Після цього аль-Мутамід призначив Багдадським валі (намісником) аль-Муваффака, який став спадкоємцем аль-Мутаміда разом із його сином Джа'фаром. Халіф надав братові широкі повноваження у керуванні державою та призначенні візирів й військовиків, відповідальним за східні провінції, а сина Джа'фара (під наглядом муси ібн Бугі) — за західні. Слідом за цим аль-Мутамід повернувся до Самарри.
870—873 роках практично усю Персію було захоплено Саффаридами на чолі з Якубом ібн Лейсом. Останні спробували здобути також Ірак та Багдад, проте війська халіфа дали ворогові відсіч у битві при Дейра-аль-Акуль 876 року. Втім фактично вся Персія та Сістан відкололися від халіфату: представники Саффаридів лише номінально визнавали зверхність аль-Мутаміда. У 874 році відпав Мавераннахр, де посіла династія Саманідів.
У 876 році Ахмед ібн-Тулун, фактичний правитель Єгипту, закликав халіфа звільнитися від неформальної залежності від брата аль-Муваффака, обіцяючи аль-Мутаміду свою підтримку. Втім аль-Муваффак зумів завадити змові. У 877 році спрямував Мусу ібн Бугу проти ібн Тулуна, але війська халіфа зазнали поразки. Тому вже у 878 році халіф передав Тулунідам управління над Палестиною і Сирією, незабаром також й Кілікією, окрім тарського емірату.
Водночас хариджит Алі ібн Мухаммед аль-Буркан підняв повстання в Хузістане і Басрі, залучаючи на свій бік негритянські загони, які було звільнено тюрками. Буркан претендував на походження від Алі. Стало відоме як повстання зінджів. Повстанці захопили Ахваз, Басру, весь Хузістан, в результаті чого створено самостійну державу, столицею якого стало поселення Мухтара серед боліт. Халіф неодноразово у 879—880 роках посилав проти Буркана війська, але заколотники їх розбивали. Лише у 883 році аль-Муваффаку за допомогою військової хитрості вдалося подолати занджів. Усіх негрів, які були в Буркана, стратили, а самого ватажка повісили в Багдаді.
У 882 році аль-Мутамід намагався втекти до Ахмада ібн-Тулуна, проте невдало. За наказом брата халіфа було поміщено під фактичний домашній арешт у палаці в Самаррі. У 883 році почалися нові територіальні суперечки з тулунідами, що намагалися захопити Тарс і Хіджаз, проте війська халіфа відбили ці напади. Протягом 885—886 років точилася нова війна з Тулунідами, що завершилася поразкою халіфа, який поступився Тарсом, Хіджазом та Єменом. Також дозволив передавати владу у спадок й карбувати власні монети. Тулуніди лише номінально визнавали халіфа (як релігійного очільника). У 885 році фактично став незалежним Вірменський емірат.
У 890 році відпала Західна Персія, де утворилася держава на чолі з династією Саджидів. Після смерті аль-Муваффака в 891 році спадкоємцем халіфа було оголошено його небожа — Абу Аббас Ахмад аль-Мутадіда. Син халіфа поступився правом спадкування стриєчному братові і після смерті аль-Мутаміда (можливо отруєного небожем) у 892 році аль-Мутадід став халіфом.
Родина
- Джа'фар аль-Муфаввад
Джерела
- Janine et Dominique Sourdel, Dictionnaire historique de l'islam, Éd. PUF, ()
- Kennedy, Hugh N. (2001). The Armies of the Caliphs: Military and Society in the Early Islamic State. London and New York: Routledge. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ahmad al Mutamid bl 842 Samarra 15 zhovtnya 892 Samarra 15 j volodar Bagdadskogo halifatu v 870 892 rokah Tronne im ya z arabskoyi movi perekladayetsya yak Zalezhnij vid Boga Povne im ya Abu l Abbas Ahmad ibn Dzhafar al Mutevakkil al Mutadid Alallah Ahmad al MutamidDinar al MutamidaNarodivsya 845 Samarra Salah ed Din IrakPomer 15 zhovtnya 892 Samarra Salah ed Din IrakPiddanstvo Bagdadskij halifatNacionalnist arabDiyalnist politik halifZnannya mov arabskaTitul Bagdadskij halifPosada dTermin 870 892 rokiPoperednik al MuhtadiNastupnik al MutadidKonfesiya islamRid AbbasidiBatko al MutevakkilMati Fit yanBrati sestri Zubajr al Mutazz Muhammad al Muntasir Al Muvaffak i dU shlyubi z 3 druzhiniDiti 1 sin Mediafajli u Vikishovishi Div takozh Al MutamidZhittyepisMolodi roki Pohodiv z dinastiyi Abbasidiv Sin halifa al Mutevakkilya vid arabskoyi nalozhnici Fit yan Narodivsya blizko 842 roku v Samarri Pri narodzhenni otrimav im ya Ahmad U 861 roci pislya zagibeli batka ta shodzhennya na tron starshogo brata al Muntasira Ahmad vimushenij buv pidpisati zrechennya vid prav na tron U 862 roci pislya zagibeli halifa razom iz bratom Zubajrom vistupiv proti striyechnogo brata Ahmada al Mustayina ale zaznav porazki Razom z inshimi bratami Ahmada zaprotoreno do v yaznici U 865 roci pid chas konfliktu tyurkskih gvardijciv z al Mustayinom Ahmad zdobuvaye volyu ale vzhe u 866 roci novij halif al Mutazz znovu kidaye Ahmada za grati U 870 roci zreshtoyu tyurki Bayakbak ta Yar yuh sho povalivshi chergovogo volodarya al Muhtadi zvilnili Ahmada Volodaryuvannya U 870 roci pislya povalennya halifa al Muhtadi Ahmad staye novim volodarem pid im yam al Mutamid Vin na deyakij chas pereyizdit do Bagdada Do nogo priyednavsya brat Abu Ahmad al Muvaffak yakij faktichno stav spivvolodarem derzhavi razom z tyurkom Musoyu ibn Bugoyu Ce bulo pov yazano z tim sho novij halif na vidminu vid brata ne mav zhodnogo avtoritetu sered znati ta vijskovih a takozh jomu brakuvalo politichnogo i administrativnogo dosvidu Z samogo pochatku brati namagalisya zdolati vpliv tyurkskoyi gvardiyi Musa ibn Buga odin z vplivovih tyurkiv emiriv zmushenij buv zreshtoyu pidkoritisya halifu Pislya cogo al Mutamid priznachiv Bagdadskim vali namisnikom al Muvaffaka yakij stav spadkoyemcem al Mutamida razom iz jogo sinom Dzha farom Halif nadav bratovi shiroki povnovazhennya u keruvanni derzhavoyu ta priznachenni viziriv j vijskovikiv vidpovidalnim za shidni provinciyi a sina Dzha fara pid naglyadom musi ibn Bugi za zahidni Slidom za cim al Mutamid povernuvsya do Samarri 870 873 rokah praktichno usyu Persiyu bulo zahopleno Saffaridami na choli z Yakubom ibn Lejsom Ostanni sprobuvali zdobuti takozh Irak ta Bagdad prote vijska halifa dali vorogovi vidsich u bitvi pri Dejra al Akul 876 roku Vtim faktichno vsya Persiya ta Sistan vidkololisya vid halifatu predstavniki Saffaridiv lishe nominalno viznavali zverhnist al Mutamida U 874 roci vidpav Maverannahr de posila dinastiya Samanidiv U 876 roci Ahmed ibn Tulun faktichnij pravitel Yegiptu zaklikav halifa zvilnitisya vid neformalnoyi zalezhnosti vid brata al Muvaffaka obicyayuchi al Mutamidu svoyu pidtrimku Vtim al Muvaffak zumiv zavaditi zmovi U 877 roci spryamuvav Musu ibn Bugu proti ibn Tuluna ale vijska halifa zaznali porazki Tomu vzhe u 878 roci halif peredav Tulunidam upravlinnya nad Palestinoyu i Siriyeyu nezabarom takozh j Kilikiyeyu okrim tarskogo emiratu Vodnochas haridzhit Ali ibn Muhammed al Burkan pidnyav povstannya v Huzistane i Basri zaluchayuchi na svij bik negrityanski zagoni yaki bulo zvilneno tyurkami Burkan pretenduvav na pohodzhennya vid Ali Stalo vidome yak povstannya zindzhiv Povstanci zahopili Ahvaz Basru ves Huzistan v rezultati chogo stvoreno samostijnu derzhavu stoliceyu yakogo stalo poselennya Muhtara sered bolit Halif neodnorazovo u 879 880 rokah posilav proti Burkana vijska ale zakolotniki yih rozbivali Lishe u 883 roci al Muvaffaku za dopomogoyu vijskovoyi hitrosti vdalosya podolati zandzhiv Usih negriv yaki buli v Burkana stratili a samogo vatazhka povisili v Bagdadi U 882 roci al Mutamid namagavsya vtekti do Ahmada ibn Tuluna prote nevdalo Za nakazom brata halifa bulo pomisheno pid faktichnij domashnij aresht u palaci v Samarri U 883 roci pochalisya novi teritorialni superechki z tulunidami sho namagalisya zahopiti Tars i Hidzhaz prote vijska halifa vidbili ci napadi Protyagom 885 886 rokiv tochilasya nova vijna z Tulunidami sho zavershilasya porazkoyu halifa yakij postupivsya Tarsom Hidzhazom ta Yemenom Takozh dozvoliv peredavati vladu u spadok j karbuvati vlasni moneti Tulunidi lishe nominalno viznavali halifa yak religijnogo ochilnika U 885 roci faktichno stav nezalezhnim Virmenskij emirat U 890 roci vidpala Zahidna Persiya de utvorilasya derzhava na choli z dinastiyeyu Sadzhidiv Pislya smerti al Muvaffaka v 891 roci spadkoyemcem halifa bulo ogolosheno jogo nebozha Abu Abbas Ahmad al Mutadida Sin halifa postupivsya pravom spadkuvannya striyechnomu bratovi i pislya smerti al Mutamida mozhlivo otruyenogo nebozhem u 892 roci al Mutadid stav halifom RodinaDzha far al MufavvadDzherelaJanine et Dominique Sourdel Dictionnaire historique de l islam Ed PUF ISBN 978 2 13 054536 1 Kennedy Hugh N 2001 The Armies of the Caliphs Military and Society in the Early Islamic State London and New York Routledge ISBN 0 415 25093 5