Хорс (дав.-рус. Хърсъ) — друга назва бога Сонця; його відмінність від Дажбога не встановлена, можливо, він його син; як великий бог Сонця згадується у «Слові о полку Ігоревім»; у (Володимировому (Київському) пантеоні) стоїть поруч з іншими головними богами язичницької пори.
Хорс | |
---|---|
Божество в | слов'янська міфологія |
Медіафайли у Вікісховищі |
Літописи про Хорса
У «Повісті минулих літ» Хорс присутній у списку серед 6-и богів, яким Володимир велів встановити ідолів.
Хорса згадують серед головних божеств: «…Трояна, Хорса, Велеса, Перуна на боги обратіша», «вірують в Перуна і в Хорса…», «Слово о тім, яко погани суще язици кланялися ідолам, мнящі боги многі, Перуна і Хорса». Хорс часто фігурує поряд з Перуном. Вони обидва вважались небесними божествами.
Хорс згадується в апокрифі «Ходження Богородиці по муках», «Слові Христолюбця», у «Бесіді трьох святителів», «Легенді про доньку Шана» подніпровських болгар.
У «Повісті минулих літ» розповідається, що зображення Хорса стояло в Києві на пагорбі серед найголовніших богів. А автор «Слова о полку Ігоревім» пише, що Всеслав Полоцький, перетворившись у вовка, перебігав дорогу великому Хорсові. «Всеслав князь людем судяше, князем гради рядяше, а сам в ніч вовком рыскаше; з Києва дорискаше до кур Тмутороканя, великому Хорсови вовком путь прерыскаше».
Культ Хорса був настільки популярним, що не згас з появою християнства. В апокрифічному пам'ятнику «Ходіння Богородиці по муках» записано: «Хорса, Велеса, Перуна на боги звернула».
Трактування образу
У «Слові і об'явленні святих апостолів» пропонується версія, що Хорс, як і решта язичницьких богів, був людиною, царем Кіпру.
Думки дослідників про роль Хорса суперечливі та неодностайні. Збіг його імені з іранськими xvar («ореол»), xor, xores, xorsid, xurset («променисте сонце») та індійськими hara, haras («вогонь») дає підстави вважати, що божество запозичене в іранських народів.
На підставі згадки Хорса в «Слові о полку Ігоревім» в історії про князя-перевертня Всеслава більшість дослідників переконані, що Хорс є солярним божеством.
Однак Александер Брюкнер та Вітторе Пізані вбачали у фрагменті алюзію до місяця. Вітторе Пізані, нагадавши про міфологічний зв'язок вовкулацтва з місяцем, припустив, що в цьому фрагменті йдеться про рух Хорса зі сходу на захід уночі — в час, коли Всеслав пробігав із півночі на південь і назад. Александр Брюкнер припустив можливість походження імені «Хорс» від праслов'янського кореня *krsь, наявного в польському слові wycharsły («виснажений»). Це могло пояснити алюзію до місяця, який регулярно «худне». Таким чином Хорс уособлює місяць і виступає парою сонцю в образі Дажбога. Отже, він таки сяяв, але лише місячним світлом.
Підтримує лунарність божества також російській релігієзнавець Андрій Бєсков. Він порівнює цю пару з божественними близнюками-протилежностями Ашвінами.
Версія про місячне божество-чоловіка узгоджується з припущенням Е. Гаспаріні та Лева Фробеніуса, що слов'янський світ, на відміну від Західної Європи, належить до євроазіатської зони, що характеризувалася культом місяця як символу чоловічої статевої сили.
Див. також
Примітки
- Хорс // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — C. 622. — 703 с. — .
- Повість врем'яних літ
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 146, 172.
- Ґейштор, Александр (2015). Слов'янська міфологія. Кліо. с. 172—175.
- Бесков Андрей. Восточнославянское язычество: Религиоведческий анализ. — Saarbrücken: LAP LAMBERT Academic Publishing, 2010. С. 77-161.
- Penczak, Е. (1976). Kalendarz lunamy Słowian na tle porównawczym. Т. 60. с. 101—125.
Література
- Хорс // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1984. — Кн. 2, [т. 10] : Хмельницький Борис — Яцків. — С. 3628. — .
- Писаренко Ю. Хорс // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 414. — .
- Хорс // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2016. — 1000 екз.
- Хорс // В. М. Гнатюк / Нарис української міфології. — Львів: Інститут народознавства НАН України, 2000. — С. 68.
Посилання
- Хорс [ 20 квітня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія
- Святовит Збруч — музей Кракова [ 9 січня 2007 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття про божество. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Hors dav rus Hrs druga nazva boga Soncya jogo vidminnist vid Dazhboga ne vstanovlena mozhlivo vin jogo sin yak velikij bog Soncya zgaduyetsya u Slovi o polku Igorevim u Volodimirovomu Kiyivskomu panteoni stoyit poruch z inshimi golovnimi bogami yazichnickoyi pori HorsBozhestvo v slov yanska mifologiya Mediafajli u VikishovishiLitopisi pro HorsaU Povisti minulih lit Hors prisutnij u spisku sered 6 i bogiv yakim Volodimir veliv vstanoviti idoliv Horsa zgaduyut sered golovnih bozhestv Troyana Horsa Velesa Peruna na bogi obratisha viruyut v Peruna i v Horsa Slovo o tim yako pogani sushe yazici klanyalisya idolam mnyashi bogi mnogi Peruna i Horsa Hors chasto figuruye poryad z Perunom Voni obidva vvazhalis nebesnimi bozhestvami Hors zgaduyetsya v apokrifi Hodzhennya Bogorodici po mukah Slovi Hristolyubcya u Besidi troh svyatiteliv Legendi pro donku Shana podniprovskih bolgar U Povisti minulih lit rozpovidayetsya sho zobrazhennya Horsa stoyalo v Kiyevi na pagorbi sered najgolovnishih bogiv A avtor Slova o polku Igorevim pishe sho Vseslav Polockij peretvorivshis u vovka perebigav dorogu velikomu Horsovi Vseslav knyaz lyudem sudyashe knyazem gradi ryadyashe a sam v nich vovkom ryskashe z Kiyeva doriskashe do kur Tmutorokanya velikomu Horsovi vovkom put preryskashe Kult Horsa buv nastilki populyarnim sho ne zgas z poyavoyu hristiyanstva V apokrifichnomu pam yatniku Hodinnya Bogorodici po mukah zapisano Horsa Velesa Peruna na bogi zvernula Traktuvannya obrazuU Slovi i ob yavlenni svyatih apostoliv proponuyetsya versiya sho Hors yak i reshta yazichnickih bogiv buv lyudinoyu carem Kipru Dumki doslidnikiv pro rol Horsa superechlivi ta neodnostajni Zbig jo go imeni z iranskimi xvar oreol xor xores xorsid xurset promeniste sonce ta indijskimi hara haras vogon daye pidstavi vvazhati sho bozhestvo zapozichene v iranskih narodiv Na pidstavi zgadki Horsa v Slovi o pol ku Igorevim v istoriyi pro knyazya perevertnya Vseslava bilshist doslidnikiv perekonani sho Hors ye solyarnim bozhestvom Odnak Aleksander Bryukner ta Vittore Pizani vbachali u fragmenti alyuziyu do misyacya Vittore Pizani nagadavshi pro mifologichnij zv yazok vovkulactva z misyacem pripustiv sho v comu fragmenti jdetsya pro ruh Horsa zi shodu na zahid unochi v chas koli Vseslav probigav iz pivnochi na pivden i nazad Aleksandr Bryukner pripustiv mozh livist pohodzhennya imeni Hors vid praslov yan skogo korenya krs nayavnogo v pol skomu slovi wycharsly visnazhenij Ce moglo poyasniti alyuziyu do misyacya yakij regulyarno hudne Takim chinom Hors uosoblyuye misyac i vistupaye paroyu soncyu v obra zi Dazhboga Otzhe vin taki syayav ale lishe misyachnim svitlom Pidtrimuye lunarnist bozhestva takozh rosijskij religiyeznavec Andrij Byeskov Vin porivnyuye cyu paru z bozhestvennimi bliznyukami protilezhnostyami Ashvinami Versiya pro misyachne bozhestvo cholovika uzgodzhuyetsya z pripushennyam E Gasparini ta Leva Frobeniusa sho slov yanskij svit na vidminu vid Zahidnoyi Yevropi nalezhit do yevroaziatskoyi zoni sho harakterizuvalasya kultom misya cya yak simvolu cholovichoyi statevoyi sili Div takozhIranskij element v ukrayinskij duhovnij kulturi Zbruchanskij idol Zbruchanskij kultovij centrPrimitkiHors Znaki ukrayinskoyi etnokulturi slovnik dovidnik Vitalij Zhajvoronok NAN Ukrayini In t movoznavstva im O O Potebni Kiyiv Dovira 2006 C 622 703 s ISBN 966 507 195 5 Povist vrem yanih lit Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 146 172 Gejshtor Aleksandr 2015 Slov yanska mifologiya Klio s 172 175 Beskov Andrej Vostochnoslavyanskoe yazychestvo Religiovedcheskij analiz Saarbrucken LAP LAMBERT Academic Publishing 2010 S 77 161 Penczak E 1976 Kalendarz lunamy Slowian na tle porownawczym T 60 s 101 125 LiteraturaHors Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1984 Kn 2 t 10 Hmelnickij Boris Yackiv S 3628 ISBN 5 7707 4049 3 Pisarenko Yu Hors Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2013 T 10 T Ya S 414 ISBN 978 966 00 1359 9 Hors Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1967 T 8 kn XVI Literi Ush Ya S 2016 1000 ekz Hors V M Gnatyuk Naris ukrayinskoyi mifologiyi Lviv Institut narodoznavstva NAN Ukrayini 2000 S 68 PosilannyaHors 20 kvitnya 2021 u Wayback Machine Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Svyatovit Zbruch muzej Krakova 9 sichnya 2007 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro bozhestvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi