Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Монастир Христа Царя — головний монастир Василіянського Чину, осідок Генеральної Курії ЧСВВ в Римі. Адреса: Via San Giosafat, 8 (Aventino), Roma, 00153, Italia.
| Монастир Христа Царя | |
|---|---|
 | |
| 41°52′54″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.8818611111388890° пн. ш. 12.4834444444722230116° сх. д.Координати: 41°52′54″ пн. ш. 12°29′00″ сх. д. / 41.8818611111388890° пн. ш. 12.4834444444722230116° сх. д. | |
| Тип споруди | монастир |
| Розташування | Італія, Рим |
| Художник | мозаїки — Франческо Віньятеллі, іконостас — Ювеналій Мокрицький |
| Належність | Українська греко-католицька церква |
| Адреса | Via San Giosafat, 8 (Aventino), 00153 |
| Оригінальна назва | італ. Monastero di Cristo Re - Pantocratore |
  Монастир Христа Царя (Рим) (Італія) | |
Василіяни в Римі
Історія Василіянського Чину в Римі бере свій початок з 1599 року, коли Йосиф Іван Велямин Рутський, засновник Чину, прибув на студії до Папської Грецької Колегії Святого Атанасія. В 1615 році він, як Київський Митрополит, випросив у Папи Павла V чотири місця для своїх студентів у Грецькій Колегії, в якій з 1616 по 1793 рік студіювали понад 130 василіян. Крім того, з 1645 по 1796 рік 52 василіяни навчались у Колегії Поширення Віри (Propaganda Fide). Багато з тих студентів згодом стали митрополитами, єпископами, протоархимандритами Чину.
Василіяни поселилися у Римі на постійно 15 червня 1639 року. Того дня секретар Конгрегації візитацій офіційно передав василіянам (Пилипу Боровику і Йосафату Ісаковичу) церкву Святих Сергія і Вакха з двома будиночками. Це був дарунок для «Руської Церкви» кардинала Антоніо Барберіні, рідного брата папи Урбана VIII. Впродовж XVII–XIX століть василіяни були прокураторами (офіційними представниками) Київської Митрополії і Василіянського Чину перед Апостольським Престолом. Спочатку вони не виконували душпастирської праці, але коли 1718 року на стіні під штукатуркою, біля церкви було віднайдено ікону Богородиці, народ сприйняв це за надприродне явище. Наступного року почалось прилюдне вшанування ікони в церкві, при якій сталось кілька чудесних оздоровлень. Відтоді сюди прибували прочани навіть з далека, а з тим прийшла і душпастирська праця.
Відколи українські і білоруські землі ввійшли до складу Російської і Австрійської імперій (наприкінці XVIII ст.), унійній (греко-католицькій) церкві заборонили мати представників при Апостольській столиці. В 1829 році після смерті прокуратора о. Анатолія Вільчинського, російський царський уряд намагався забрати василіянський осідок з церквою, мотивуючи тим, що майно «належить Василіянському Чинові, який опинився на російській території». Але Конгрегація Поширення Віри довела, що будинок і церква є власністю Апостольської столиці і призначила адміністраторами італійських священників. У 1870 році італійська монархія, яка зайняла Папську державу і місто Рим, хотіла забрати церкву Святих Сергія і Вакха з прилеглим домом у свою власність. Цього разу о. Михайло Домбровський, ЧСВВ, зберіг церковні будівлі, переконавши владу, що колегія заснована для «Руського народу» Конгрегацією Поширення Віри не є монастирем.
Наприкінці XIX ст. Папа Лев XIII і австрійський цісар Франц Йосиф I вирішили спорудити у Римі «Руську Колегію». В 1895 році будинок, що прилягав до церкви Святих Сергія і Вакха, розібрано до фундаменту. На цьому місці було збудовано семінарію, в якій з 1897 року навчались українські семінаристи. Спочатку провід колегії був у руках єзуїтів, з 1904 року належить василіянам. З 1932 року колегію перенесено на пагорб Джаніколо, з 1904 р. і до сьогодні понад 50 василіян були ректорами, віце-ректорами й духівниками цієї семінарії.
Новий осідок Василіянського Чину
В 1960 р. Василіянський Чин відкупив для себе монастир у монахів Трапістів на римському пагорбі Авентин. У 1960—1961 роках перебудовано внутрішню монастирську церкву відповідно до українського обряду — мозаїки проектував Франческо Віньянеллі, бенедиктинський монах з Монтекассіно, а іконостас намалював Ювеналій Мокрицький, ієромонах студійського уставу. Того ж таки 1960 р. туди була перенесена Головна управа Василіянського Чину, до якої входять: протоархимандрит, чотири радники, головний економ і головний секретар. Зараз Чин нараховує близько 530 ченців які виконують духовне служіння у 89-х монастирях різних країн світу, з них 28 — в Україні. У римській обителі також мешкають василіянські студенти, які навчаються у різних папських університетах. Після студій вони повертаються до своїх країн, де проводять освітньо-виховну, душпастирську й видавничу діяльність. Свого часу василіянам у Римі доручено провід Папської Української Колегії Святого Йосафата (1904 р.), Папського Українського Інституту Покрови Матері Божої (1998 р.) і Української секції Ватиканського радіо (1939 р.).
Діяльність при василіянському монастирі Христа Царя в Римі
З 1949 р. при Головній управі діє видавництво, яке видало 55 томів документів з ватиканських та римських архівів, що стосуються історії української Церкви; 52 томи наукових праць, близько 90 книжок «Української Духовної Бібліотеки» та 15 томів «Записок ЧСВВ». Василіянське видавництво у Римі підготувало й надрукувало Святе Письмо, перекладене о. Іваном Хоменком, «Молитвослов», «Кодекс канонів Східних Церков», та багато інших книжок. У монастирській бібліотеці зберігається багато інших цінних видань.
З 1999 року василіяни духовно підтримують українських заробітчан у Римі та в інших містах Італії. У римській василіянській монастирській церкві, що належить до української парафії Святих Сергія і Вакха, в неділі і свята служиться Свята Божественна Літургія (о 7.30, 10.00 і 12.00 год.; а в четвер — о 16.30 год.). У святкові дні у богослужіннях беруть участь понад 300 вірян.
У обителі свого часу жили й працювали видатні василіянські науковці: Атанасій Великий, Михайло Ваврик, Ісидор Патрило, Іриней Назарко, Гліб Кінах, Атанасій Пекар, Родіон Головацький та ін.
Джерела
- О. Порфирій Підручний, ЧСВВ. Генеральна Курія ЧСВВ в Римі // Записки Чину Святого Василія Великого, Секція ІІ. — Vol. XI. — Рим, 1982. — С. 323—337.
- Catalogus Ordinis Basiliani Sancti Josaphat. Anni centesimi reformationis Dobromilensis occasione (1882—1982). — № 14. — Romae: Apud Curiam Generalem Ordinis, 1983. — P. 5–9. (лат.) — (укр.)
Посилання
- Василіянська обитель у Римі [ 17 листопада 2015 у Wayback Machine.] на сторінці Василіянського Чину Святого Йосафата (дата доступу 15.11.2015)
- на сторінці Інституту Святого Климента Папи в Римі (дата доступу 15.11.2015)
- на сайті Навігатор (дата доступу 15.11.2015)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Monastir Hrista Carya golovnij monastir Vasiliyanskogo Chinu osidok Generalnoyi Kuriyi ChSVV v Rimi Adresa Via San Giosafat 8 Aventino Roma 00153 Italia Monastir Hrista Carya41 52 54 pn sh 12 29 00 sh d 41 8818611111388890 pn sh 12 4834444444722230116 sh d 41 8818611111388890 12 4834444444722230116 Koordinati 41 52 54 pn sh 12 29 00 sh d 41 8818611111388890 pn sh 12 4834444444722230116 sh d 41 8818611111388890 12 4834444444722230116Tip sporudi monastirRoztashuvannya Italiya RimHudozhnik mozayiki Franchesko Vinyatelli ikonostas Yuvenalij MokrickijNalezhnist Ukrayinska greko katolicka cerkvaAdresa Via San Giosafat 8 Aventino 00153Originalna nazva ital Monastero di Cristo Re PantocratoreMonastir Hrista Carya Rim Italiya Vasiliyani v RimiIstoriya Vasiliyanskogo Chinu v Rimi bere svij pochatok z 1599 roku koli Josif Ivan Velyamin Rutskij zasnovnik Chinu pribuv na studiyi do Papskoyi Greckoyi Kolegiyi Svyatogo Atanasiya V 1615 roci vin yak Kiyivskij Mitropolit viprosiv u Papi Pavla V chotiri miscya dlya svoyih studentiv u Greckij Kolegiyi v yakij z 1616 po 1793 rik studiyuvali ponad 130 vasiliyan Krim togo z 1645 po 1796 rik 52 vasiliyani navchalis u Kolegiyi Poshirennya Viri Propaganda Fide Bagato z tih studentiv zgodom stali mitropolitami yepiskopami protoarhimandritami Chinu Vasiliyani poselilisya u Rimi na postijno 15 chervnya 1639 roku Togo dnya sekretar Kongregaciyi vizitacij oficijno peredav vasiliyanam Pilipu Boroviku i Josafatu Isakovichu cerkvu Svyatih Sergiya i Vakha z dvoma budinochkami Ce buv darunok dlya Ruskoyi Cerkvi kardinala Antonio Barberini ridnogo brata papi Urbana VIII Vprodovzh XVII XIX stolit vasiliyani buli prokuratorami oficijnimi predstavnikami Kiyivskoyi Mitropoliyi i Vasiliyanskogo Chinu pered Apostolskim Prestolom Spochatku voni ne vikonuvali dushpastirskoyi praci ale koli 1718 roku na stini pid shtukaturkoyu bilya cerkvi bulo vidnajdeno ikonu Bogorodici narod sprijnyav ce za nadprirodne yavishe Nastupnogo roku pochalos prilyudne vshanuvannya ikoni v cerkvi pri yakij stalos kilka chudesnih ozdorovlen Vidtodi syudi pribuvali prochani navit z daleka a z tim prijshla i dushpastirska pracya Vidkoli ukrayinski i biloruski zemli vvijshli do skladu Rosijskoyi i Avstrijskoyi imperij naprikinci XVIII st unijnij greko katolickij cerkvi zaboronili mati predstavnikiv pri Apostolskij stolici V 1829 roci pislya smerti prokuratora o Anatoliya Vilchinskogo rosijskij carskij uryad namagavsya zabrati vasiliyanskij osidok z cerkvoyu motivuyuchi tim sho majno nalezhit Vasiliyanskomu Chinovi yakij opinivsya na rosijskij teritoriyi Ale Kongregaciya Poshirennya Viri dovela sho budinok i cerkva ye vlasnistyu Apostolskoyi stolici i priznachila administratorami italijskih svyashennikiv U 1870 roci italijska monarhiya yaka zajnyala Papsku derzhavu i misto Rim hotila zabrati cerkvu Svyatih Sergiya i Vakha z prileglim domom u svoyu vlasnist Cogo razu o Mihajlo Dombrovskij ChSVV zberig cerkovni budivli perekonavshi vladu sho kolegiya zasnovana dlya Ruskogo narodu Kongregaciyeyu Poshirennya Viri ne ye monastirem Naprikinci XIX st Papa Lev XIII i avstrijskij cisar Franc Josif I virishili sporuditi u Rimi Rusku Kolegiyu V 1895 roci budinok sho prilyagav do cerkvi Svyatih Sergiya i Vakha rozibrano do fundamentu Na comu misci bulo zbudovano seminariyu v yakij z 1897 roku navchalis ukrayinski seminaristi Spochatku provid kolegiyi buv u rukah yezuyitiv z 1904 roku nalezhit vasiliyanam Z 1932 roku kolegiyu pereneseno na pagorb Dzhanikolo z 1904 r i do sogodni ponad 50 vasiliyan buli rektorami vice rektorami j duhivnikami ciyeyi seminariyi Novij osidok Vasiliyanskogo ChinuV 1960 r Vasiliyanskij Chin vidkupiv dlya sebe monastir u monahiv Trapistiv na rimskomu pagorbi Aventin U 1960 1961 rokah perebudovano vnutrishnyu monastirsku cerkvu vidpovidno do ukrayinskogo obryadu mozayiki proektuvav Franchesko Vinyanelli benediktinskij monah z Montekassino a ikonostas namalyuvav Yuvenalij Mokrickij iyeromonah studijskogo ustavu Togo zh taki 1960 r tudi bula perenesena Golovna uprava Vasiliyanskogo Chinu do yakoyi vhodyat protoarhimandrit chotiri radniki golovnij ekonom i golovnij sekretar Zaraz Chin narahovuye blizko 530 chenciv yaki vikonuyut duhovne sluzhinnya u 89 h monastiryah riznih krayin svitu z nih 28 v Ukrayini U rimskij obiteli takozh meshkayut vasiliyanski studenti yaki navchayutsya u riznih papskih universitetah Pislya studij voni povertayutsya do svoyih krayin de provodyat osvitno vihovnu dushpastirsku j vidavnichu diyalnist Svogo chasu vasiliyanam u Rimi dorucheno provid Papskoyi Ukrayinskoyi Kolegiyi Svyatogo Josafata 1904 r Papskogo Ukrayinskogo Institutu Pokrovi Materi Bozhoyi 1998 r i Ukrayinskoyi sekciyi Vatikanskogo radio 1939 r Diyalnist pri vasiliyanskomu monastiri Hrista Carya v RimiZ 1949 r pri Golovnij upravi diye vidavnictvo yake vidalo 55 tomiv dokumentiv z vatikanskih ta rimskih arhiviv sho stosuyutsya istoriyi ukrayinskoyi Cerkvi 52 tomi naukovih prac blizko 90 knizhok Ukrayinskoyi Duhovnoyi Biblioteki ta 15 tomiv Zapisok ChSVV Vasiliyanske vidavnictvo u Rimi pidgotuvalo j nadrukuvalo Svyate Pismo perekladene o Ivanom Homenkom Molitvoslov Kodeks kanoniv Shidnih Cerkov ta bagato inshih knizhok U monastirskij biblioteci zberigayetsya bagato inshih cinnih vidan Z 1999 roku vasiliyani duhovno pidtrimuyut ukrayinskih zarobitchan u Rimi ta v inshih mistah Italiyi U rimskij vasiliyanskij monastirskij cerkvi sho nalezhit do ukrayinskoyi parafiyi Svyatih Sergiya i Vakha v nedili i svyata sluzhitsya Svyata Bozhestvenna Liturgiya o 7 30 10 00 i 12 00 god a v chetver o 16 30 god U svyatkovi dni u bogosluzhinnyah berut uchast ponad 300 viryan U obiteli svogo chasu zhili j pracyuvali vidatni vasiliyanski naukovci Atanasij Velikij Mihajlo Vavrik Isidor Patrilo Irinej Nazarko Glib Kinah Atanasij Pekar Rodion Golovackij ta in DzherelaO Porfirij Pidruchnij ChSVV Generalna Kuriya ChSVV v Rimi Zapiski Chinu Svyatogo Vasiliya Velikogo Sekciya II Vol XI Rim 1982 S 323 337 Catalogus Ordinis Basiliani Sancti Josaphat Anni centesimi reformationis Dobromilensis occasione 1882 1982 14 Romae Apud Curiam Generalem Ordinis 1983 P 5 9 lat ukr PosilannyaVasiliyanska obitel u Rimi 17 listopada 2015 u Wayback Machine na storinci Vasiliyanskogo Chinu Svyatogo Josafata data dostupu 15 11 2015 na storinci Institutu Svyatogo Klimenta Papi v Rimi data dostupu 15 11 2015 na sajti Navigator data dostupu 15 11 2015