Костел Святого Миколая і монастир домініканців (деякий час мечеть Рабії Гюльнуш) — зразок пам'ятки архітектури 15—18 століть в місті Кам'янець-Подільський (нині Хмельницька область, Україна), архітектурний образ якої складався впродовж століть з нашаруваннями різних стилістичних систем.
Костел святого Миколая та монастир домініканців (Кам'янець-Подільський) | |
---|---|
Костел святого Миколая та дзвіниця | |
48°40′26″ пн. ш. 26°34′21″ сх. д. / 48.67388889002777574° пн. ш. 26.57250000002778023° сх. д.Координати: 48°40′26″ пн. ш. 26°34′21″ сх. д. / 48.67388889002777574° пн. ш. 26.57250000002778023° сх. д. | |
Тип споруди | костел |
Розташування | Україна, Кам'янець-Подільський |
Стиль | бароко |
Костел святого Миколая та монастир домініканців (Кам'янець-Подільський) (Україна) | |
Костел святого Миколая та монастир домініканців у Вікісховищі |
Історія побудови
Найдавніші частини монастирського комплексу належать до 15 століття. Бурхлива історія Кам'янця-Подільського не сприяла збереженню первісного вигляду ще готичної в основі споруди. Комплекс зазнав руйнацій і перебудов у 16—18 століттях. Так, у 1596, 1618, 1628 рр. до центральної нави костьолу прибудували каплиці.
Войцех Гумецький записав фундуш та забезпечив «упосаженням» костел.
Перебудови середини 18 століття
Перші ремонтні роботи після звільнення міста від турків розпочали в 1737 р. за ініціативи пріора монастиря о. Міхала Спендовського. Суттєві перебудови комплексу провели під керівництвом військового інженера й архітектора, кам'янчанина Яна де Вітте в 1737–1755 рр. на замовлення та кошти вельможі, теребовельського старости Міхала Францішека Потоцького. Архітектор надбудував другий поверх над розрізненими келіями монастиря, поєднавши їх з костелом і утворивши внутрішній дворик (клуатр), притаманний бароковим монастирським ансамблям Західної Європи та Речі Посполитої. Була перебудована в стилі бароко і дзвіниця, що стала однією з висотних домінант історичної частини міста.
- Герб на Костелі святого Миколая та монастиря домініканців
-
Костел
Костел зберіг три нави і барокову вежу на головному фасаді донині. Належить до типу базилік. Центральна нава тієї ж довжини і висоти, що і вівтарна, ще готична частина, до якої і прибудовані каплиці (склепінчасті, північна та південна). Силует храму збагачують заокруглені куполи південної та північної каплиць доби Відродження. В інтер'єрах каплиць (в куполах) — залишки стукової ренесансової ліпнини. Каплиці — найяскравіші зразки Ренесансу у Кам'янці-Подільському (одна з них - мавзолей Войцеха Гумецького).
Три нави костелу мають хрещаті склепіння з підпружними арками. Всередині центральна нава поєднана з бічними навами високими арками; нині не має природного освітлення, бо колишні круглі вікна закладені каменем. Оздоби інтер'єру належать 18 століттю — це картуші, пілястри з каннелюрами, ліплення доби рококо та еклектики. Вхідні арки до каплиць створені у вигляді «глухих» двоколонних портиків з розірваними трикутними фронтонами в стилі бароко.
Мури костелу — з каменю на вапняковому розчині, потиньковані. Сучасні дахи двосхилі із заломом, покриття сучасним залізом. Освітлення — через люкарни, купол відсутній, створена сиґнатурка. Вівтарна частина ззовні — гранчаста з контрфорсами і готичними вікнами.
Дзвіниця
Барокова; має три яруси. Нижній ярус оздоблено пілястрами доричного ордеру і розірваним фронтоном, середній — іонічним ордером, верхній — композитним ордером. Дзвіницю вінчає дах-шатро з балюстрадою і шпилем. Фасад другого ярусу зберіг скульптури.
Келії монастиря
Сучасні келії з колишньою трапезною приєднані до південного фасаду костелу — П-подібні за поземним планом, двоповерхові після перебудови Яна де Вітте. Розпланування коридорного типу з однобічним розташуванням келій. Склепіння — хрещаті і напівциркульні. Дворик має відкриті галереї першого поверху. Вхід з західного фасаду до галерей першого поверху виділено пілястрами і трикутним фронтоном. В тимпані фронтону — залишки герба. За історичними описами фронтон колись мав ще й оздоби скульптурами, які зараз відсутні, що збідніло архітектуру ансамблю. На протилежному боці костелу — кам'яний будинок Міхала Францішека Потоцького.
За часів навали і захоплення турками-османами міста (1672–1699 рр.) костел перетворений на мечеть кам'янецьких пашів. Від цього часу залишилась гарно різьблена проповідницька кафедра (зроблена з двох мармурових блоків, покинута османами).
За мирною угодою між османами і королем Польщі місто повернуто Речі Посполитій. Відремонтовано і перебудовано кляштор в 1737–1755 рр. на кошти Міхала Ф. Потоцького. В люстрації 22 березня 1734 р. згадано будинок оо. домініканців, що знаходився у кварталі посередині центральної площі міста. Кляштор закрито 1842 року, костел перетворено у парафіяльний.
Протягом радянського періоду стояв закритим, поступово руйнуючись. В окремих приміщеннях було сховище місцевого архіву. В 1980-х монастирський комплекс реставрували державним коштом з наміром розмістити мистецьку школу. 1994 р. перед ухваленням рішення про передачу комплексу монастиря Римо-Католицькій Церкві (ордену оо. Паулінів) монастирський костел підпалили (згорів).
Усипальниця
Був похований Войцех Гумецький, Станіслав та Ян (мечник кам'янецький) Хмелецькі
Світлини
- Віхід та дзвіниця
- Домініканський костел і монастир
- Зображення на дзвіниці Піляви - гербу Потоцьких
- Домініканський Костел
- Дзвіниця костелу
- Домініканський костел, каплиця В. Гумецького, фото, 2012 рік
- Костел всередині
- Мінбар, що залишився з часів мечеті кам'янецького паші
- Вигляд зі сходу, костел святого Миколая
- План костелу
Див. також
|
Примітки
- Нагнибіда Р. Оборонні укріплення Подільського воєводства у часи польсько-турецької війни 1672–1699 років [ 30 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Праці Центру пам'яткознавста. — Вип. 27. — К., 2015. — С. 222. — ISSN 2078-0133.
- Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 10 липня 2015 у Wayback Machine.] — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1738. — T. 2. — S. 382. (пол.)
- Вечерський В. Українські монастирі… — С. 369.
- Potoccy (03) [ 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- Kurzej M. Uwagi o badaniach nad twórczością Jana Pfistera [ 7 листопада 2020 у Wayback Machine.] // Betlej A., Brzezina-Scheuerer K., Oszczanowski P. Między Wrocławiem a Lwowem. Sztuka na Śląsku, w Małopolsce i na Rusi Koronnej w czasach nowożytnych. — Wrocław, 2011. — S. 77—78. (Acta Universitatis Wratislaviensis; 3291).
- [КЛКП… С. 244]
- Urzędnicy podolscy XIV—XVIII wieków / opracowali Janas E., Kłaczewski W., Kurtyka J., Sochacka A. — Kórnik, 1998. — S. 135. — całość, .
- Там само. — С. 78.
Джерела
- Вечерський В. Українські монастирі. — К., Харків : ТзОВ «Інформаційно-аналітична аґенція „Наш час“», ВАТ «Харківська книжкова фабрика „Глобус“», 2008. — 400 с., іл. — (Невідома Україна). — , .
- Урсу Н. О. Роль меценатів у створенні художньо-композиційного ладу Домініканського костелу в Кам'янці-Подільському [ 18 січня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв. Мистецтвознавство. Архитектура. — 2007. — № 11. — С. 141—147.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. в 4-х томах (за ред. Жарікова Н. Л.). — К. : Будівельник, 1983—1986. (рос.)
- Шутко О. Османські пам'ятки Кам'янця-Подільського: вісті з минулого [ 24 липня 2020 у Wayback Machine.] // Дзеркало тижня. — 04 вересня, 2015.
- Шутко О. Хатідже Турхан : Історичний роман : Кн.3 : Султана-українка — покровителька козаків [ 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] — Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2019. — 400 с.
Посилання
- Монастир домініканців, костел Св. Миколая [ 17 жовтня 2011 у Wayback Machine.].
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Kostel svyatogo Mikolaya Kostel Svyatogo Mikolaya i monastir dominikanciv deyakij chas mechet Rabiyi Gyulnush zrazok pam yatki arhitekturi 15 18 stolit v misti Kam yanec Podilskij nini Hmelnicka oblast Ukrayina arhitekturnij obraz yakoyi skladavsya vprodovzh stolit z nasharuvannyami riznih stilistichnih sistem Kostel svyatogo Mikolaya ta monastir dominikanciv Kam yanec Podilskij Kostel svyatogo Mikolaya ta dzvinicya48 40 26 pn sh 26 34 21 sh d 48 67388889002777574 pn sh 26 57250000002778023 sh d 48 67388889002777574 26 57250000002778023 Koordinati 48 40 26 pn sh 26 34 21 sh d 48 67388889002777574 pn sh 26 57250000002778023 sh d 48 67388889002777574 26 57250000002778023Tip sporudi kostelRoztashuvannya Ukrayina Kam yanec PodilskijStil barokoKostel svyatogo Mikolaya ta monastir dominikanciv Kam yanec Podilskij Ukrayina Kostel svyatogo Mikolaya ta monastir dominikanciv u VikishovishiIstoriya pobudoviNajdavnishi chastini monastirskogo kompleksu nalezhat do 15 stolittya Burhliva istoriya Kam yancya Podilskogo ne spriyala zberezhennyu pervisnogo viglyadu she gotichnoyi v osnovi sporudi Kompleks zaznav rujnacij i perebudov u 16 18 stolittyah Tak u 1596 1618 1628 rr do centralnoyi navi kostolu pribuduvali kaplici Vojceh Gumeckij zapisav fundush ta zabezpechiv uposazhennyam kostel Perebudovi seredini 18 stolittyaPershi remontni roboti pislya zvilnennya mista vid turkiv rozpochali v 1737 r za iniciativi priora monastirya o Mihala Spendovskogo Suttyevi perebudovi kompleksu proveli pid kerivnictvom vijskovogo inzhenera j arhitektora kam yanchanina Yana de Vitte v 1737 1755 rr na zamovlennya ta koshti velmozhi terebovelskogo starosti Mihala Francisheka Potockogo Arhitektor nadbuduvav drugij poverh nad rozriznenimi keliyami monastirya poyednavshi yih z kostelom i utvorivshi vnutrishnij dvorik kluatr pritamannij barokovim monastirskim ansamblyam Zahidnoyi Yevropi ta Rechi Pospolitoyi Bula perebudovana v stili baroko i dzvinicya sho stala odniyeyu z visotnih dominant istorichnoyi chastini mista Gerb na Kosteli svyatogo Mikolaya ta monastirya dominikanciv Gerb Potockih PilyavaKostelDominikanskij kostel poshtivka 1902 rik Kostel zberig tri navi i barokovu vezhu na golovnomu fasadi donini Nalezhit do tipu bazilik Centralna nava tiyeyi zh dovzhini i visoti sho i vivtarna she gotichna chastina do yakoyi i pribudovani kaplici sklepinchasti pivnichna ta pivdenna Siluet hramu zbagachuyut zaokrugleni kupoli pivdennoyi ta pivnichnoyi kaplic dobi Vidrodzhennya V inter yerah kaplic v kupolah zalishki stukovoyi renesansovoyi lipnini Kaplici najyaskravishi zrazki Renesansu u Kam yanci Podilskomu odna z nih mavzolej Vojceha Gumeckogo Tri navi kostelu mayut hreshati sklepinnya z pidpruzhnimi arkami Vseredini centralna nava poyednana z bichnimi navami visokimi arkami nini ne maye prirodnogo osvitlennya bo kolishni krugli vikna zakladeni kamenem Ozdobi inter yeru nalezhat 18 stolittyu ce kartushi pilyastri z kannelyurami liplennya dobi rokoko ta eklektiki Vhidni arki do kaplic stvoreni u viglyadi gluhih dvokolonnih portikiv z rozirvanimi trikutnimi frontonami v stili baroko Muri kostelu z kamenyu na vapnyakovomu rozchini potinkovani Suchasni dahi dvoshili iz zalomom pokrittya suchasnim zalizom Osvitlennya cherez lyukarni kupol vidsutnij stvorena signaturka Vivtarna chastina zzovni granchasta z kontrforsami i gotichnimi viknami DzvinicyaBarokova maye tri yarusi Nizhnij yarus ozdobleno pilyastrami dorichnogo orderu i rozirvanim frontonom serednij ionichnim orderom verhnij kompozitnim orderom Dzvinicyu vinchaye dah shatro z balyustradoyu i shpilem Fasad drugogo yarusu zberig skulpturi Keliyi monastiryaPanorama starogo mista Pravoruch dzvinicya kostelu sv Mikolaya Fundacijna tablicya nad vhodom Suchasni keliyi z kolishnoyu trapeznoyu priyednani do pivdennogo fasadu kostelu P podibni za pozemnim planom dvopoverhovi pislya perebudovi Yana de Vitte Rozplanuvannya koridornogo tipu z odnobichnim roztashuvannyam kelij Sklepinnya hreshati i napivcirkulni Dvorik maye vidkriti galereyi pershogo poverhu Vhid z zahidnogo fasadu do galerej pershogo poverhu vidileno pilyastrami i trikutnim frontonom V timpani frontonu zalishki gerba Za istorichnimi opisami fronton kolis mav she j ozdobi skulpturami yaki zaraz vidsutni sho zbidnilo arhitekturu ansamblyu Na protilezhnomu boci kostelu kam yanij budinok Mihala Francisheka Potockogo Za chasiv navali i zahoplennya turkami osmanami mista 1672 1699 rr kostel peretvorenij na mechet kam yaneckih pashiv Vid cogo chasu zalishilas garno rizblena propovidnicka kafedra zroblena z dvoh marmurovih blokiv pokinuta osmanami Za mirnoyu ugodoyu mizh osmanami i korolem Polshi misto povernuto Rechi Pospolitij Vidremontovano i perebudovano klyashtor v 1737 1755 rr na koshti Mihala F Potockogo V lyustraciyi 22 bereznya 1734 r zgadano budinok oo dominikanciv sho znahodivsya u kvartali poseredini centralnoyi ploshi mista Klyashtor zakrito 1842 roku kostel peretvoreno u parafiyalnij Protyagom radyanskogo periodu stoyav zakritim postupovo rujnuyuchis V okremih primishennyah bulo shovishe miscevogo arhivu V 1980 h monastirskij kompleks restavruvali derzhavnim koshtom z namirom rozmistiti mistecku shkolu 1994 r pered uhvalennyam rishennya pro peredachu kompleksu monastirya Rimo Katolickij Cerkvi ordenu oo Pauliniv monastirskij kostel pidpalili zgoriv UsipalnicyaBuv pohovanij Vojceh Gumeckij Stanislav ta Yan mechnik kam yaneckij HmeleckiSvitliniVihid ta dzvinicya Dominikanskij kostel i monastir Zobrazhennya na dzvinici Pilyavi gerbu Potockih Dominikanskij Kostel Dzvinicya kostelu Dominikanskij kostel kaplicya V Gumeckogo foto 2012 rik Kostel vseredini Minbar sho zalishivsya z chasiv mecheti kam yaneckogo pashi Viglyad zi shodu kostel svyatogo Mikolaya Plan kosteluDiv takozhGotika Vidrodzhennya Baroko Eklektika Bazilika Kaplicya Kostel dominikanciv Hrami Kam yancya Podilskogo Organ muzichnij instrument Nadgrobok Lauri Pshezdeckoyi v katedralnomu sobori mista Kam yanec Podilskij dekanatPrimitkiNagnibida R Oboronni ukriplennya Podilskogo voyevodstva u chasi polsko tureckoyi vijni 1672 1699 rokiv 30 grudnya 2017 u Wayback Machine Praci Centru pam yatkoznavsta Vip 27 K 2015 S 222 ISSN 2078 0133 Niesiecki K Korona polska przy zlotej wolnosci Starozytnemi Wszystkich Kathedr Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Mestwem y odwaga Naywyzszemi Honorami a naypierwey Cnota Poboznoscia y Swiatobliwoscia Ozdobiona 10 lipnya 2015 u Wayback Machine Lwow w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu 1738 T 2 S 382 pol Vecherskij V Ukrayinski monastiri S 369 Potoccy 03 5 bereznya 2016 u Wayback Machine pol Kurzej M Uwagi o badaniach nad tworczoscia Jana Pfistera 7 listopada 2020 u Wayback Machine Betlej A Brzezina Scheuerer K Oszczanowski P Miedzy Wroclawiem a Lwowem Sztuka na Slasku w Malopolsce i na Rusi Koronnej w czasach nowozytnych Wroclaw 2011 S 77 78 Acta Universitatis Wratislaviensis 3291 KLKP S 244 Urzednicy podolscy XIV XVIII wiekow opracowali Janas E Klaczewski W Kurtyka J Sochacka A Kornik 1998 S 135 ISBN 83 85213 00 7 calosc ISBN 83 85213 22 8 Tam samo S 78 DzherelaVecherskij V Ukrayinski monastiri K Harkiv TzOV Informacijno analitichna agenciya Nash chas VAT Harkivska knizhkova fabrika Globus 2008 400 s il Nevidoma Ukrayina ISBN 978 966 1530 06 4 ISBN 966 8174 12 7 Ursu N O Rol mecenativ u stvorenni hudozhno kompozicijnogo ladu Dominikanskogo kostelu v Kam yanci Podilskomu 18 sichnya 2017 u Wayback Machine Visnik Harkivskoyi derzhavnoyi akademiyi dizajnu i mistectv Mistectvoznavstvo Arhitektura 2007 11 S 141 147 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR v 4 h tomah za red Zharikova N L K Budivelnik 1983 1986 ros Shutko O Osmanski pam yatki Kam yancya Podilskogo visti z minulogo 24 lipnya 2020 u Wayback Machine Dzerkalo tizhnya 04 veresnya 2015 Shutko O Hatidzhe Turhan Istorichnij roman Kn 3 Sultana ukrayinka pokrovitelka kozakiv 5 serpnya 2020 u Wayback Machine Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2019 400 s PosilannyaMonastir dominikanciv kostel Sv Mikolaya 17 zhovtnya 2011 u Wayback Machine